Грошова реформа у україні

ГРОШОВА РЕФОРМА У УКРАЇНІ

Україна як молода суверення держава утворилась 24 серпня 1991 року. У винятково складних умовах становлення національної економіки вон першою почала формувати власну грошову систему, набувати досвіду емісійної справ, опановувати складний механізм грошово-кредитних політики.

З 10 января 1992 року в Україні запроваджено в обіг купони багаторазового використання як доповнення до рублевої готівкової маси (банкноти Держбанку СРСР, казначейські білети, розмінна монета) для хоча б відносного збалансування копійчаного обігу та відповідного обслуговування товарного ринку. Необхідність цого акту був викликана тім, що:

— із вересня 1991 року Україна практично не отримувала від ЦБ Ро-сійської Федерації нових рубльових надходжень;

— непередодні 1992 року Україна вимушена був вслід за Росією піти на лібералізацію цін — їхнього майже десятикратне підвищення.

Система впровадження до структури копійчаного обігу купоно-карбованця:

• використання системи паралельного обігу рубля та купоно-карбованця;

• поетапне впровадження в обіг купоно-карбованця відповідно до наповнення товарного ринку;

• термін дії купоно-карбованця як тимчасової грошової одиниці - не понад 4−6 місяців;

• впровадження в обіг повноцінної банкноти — гривні.

Проте очікуваного результату ці заходь не дали й намітилось різке знецінення купоно-карбованця. Причинами чого були:

1)глибокий спад виробництва (у січні 1992 р. обсяг промислового виробництва скоротився на 19,8%, у тому числі: товарів широкого вжитку — на 28,1%, продуктів харчування на — 41,2%. Роздрібний товарообіг знизився на 61%.

2)різка нестача рубльової маси;

3)у березні 1992 року практично весь готівковий обіг був переведень на купонне обслуговування, хоча попередньо планувалось його поетапне впровадження в обсягах, адекватних товарній масі;

4) у результаті повної купонізації сфери готівкового обігу відбувся її механічний відрив від обігу безготівкового, який продовжував обслуговуватись російським карбованцем. Утворилась спотворена ситуація, за якої валютний курс купона у процесі його використання в готівковому та безготівковому обігах роздвоївся. А це сприяло здійсненню масових спекуляцій, пов’язаних із переведенням грошей із однієї форми обігу в іншу, переведенням безготівкових капіталі із України в Росію.

І лише із 12 листопаду 1992 р., згідно із Указом президента України «Про реформу грошової системи України», купоно-карбованець було б впроваджено у сферу безготівкового обігу.

Купоно-карбованець отримав статус тимчасової національної валюти й ставши єдиним на територї України офіційним засобом платежу. Так завершився перший етап грошової реформи.

Проте позитивний потенціал купоно-карбованця собі практично вичерпав й його знеціненя тривало. Крім того, тимчасова грошова одиниця не може виконувати одну із найважливіших функцій ринкового господарства — функцію нагромадження. Без реалізації цієї функції не можна подолати кризові виробництва, зупинити інфляцію, вирішити складні запитання, проблеми платіжного балансу.

Від зволікань з впровадженням в обіг власної грошової одиниці знижувався й міжнародний престиж України.

Необхідність оздоровлення фінансово-грошової системи посилює актуальність проведення економічних реформ. Економічна політика України 1995 — першої половини 1996 р., забезпечила посилення стабілізаційних процесів в економіці, зокрема:

• суттєво уповільнилась інфляція;

• було б знищене так зване грошове нависання, коли пропозиція грошей значно перевищує попит на них;

• зміцнів та стабілізувався курс національної валюти;

• уповільнились темпи зниження промислового виробництва та обсягів валового внутрішнього продукту;

• зросла активність домогосподарств як суб'єктів економіки;

• зросли доходи та заощадження населення;

• поліпшились результати зовнішньоекономічної діяльності.

Значне зниження темпів інфляцій розпочалося із лютого 1996 р. й досягло стабільного характеру. У червні і липні індекс цін споживчого ринку становив лише 100,1%, а й у серпні - 105,7% до попереднього місяця (за 109,4% у січні).

Починаючи із березня 1996 року постійно підвищувався курс українського карбованця до додара США та інших іноземних валют. Практично він був зафіксований на рівні 176 тис. крб. за 1 долар США, що разом зі зниженням інфляції забезпечувало фінансову стабілізацію в Україні.

Суттєво зменшився спад виробництва в порівнянні із попереднім фатальністю (із 14,1% за січень-серпень 1995 року до 3,7% за відповідний період 1996 р.). Зменшення обсягів валового внутрішнього продукту за цей період знизилось із 12,4% до 9,5%.

Грошові доходи населення 1996;го р. в порівнянні із червнем зросли на 26%.

Незважаючи на ревальвацію українського карбованця протягом Першого півріччя 1996 р. експорт товарів та послуг у порівнянні із відповідним періодом 1995 р. зріс на 30,6%, що за повільнішого темпу зростання імпорту (27,3%) забезпечило зниження на 2,3% від'ємного сальдо поточного рахунку платіжного балансу України й стало передумовою дальшого розвитку зовнішнього сектора економіки.

Поліпшення напередодні реформи макроекономічної ситуації в Україні було б досягнуто послідовнішим й активнішим застосуванням ринкових механізмів, зокрема: запровадженням неінфляційних джерел покриття дефіциту державного бюджету шляхом продаж державних цінних паперів, дальшою лібералізацією зовнішньоекономічної діяльності і валютного ринку, дотриманням позитивного рівня облікової ставки Національного банку України та процентних ставок на депозити і кредити комерційних банків.

У цьому плані ситуація в Україні напередодні грошової реформи значно різнилася від ситуації в країнах, як Естонія, Молдова, Німеччина (1948 р.), із високою інфляцією й навіть гіперінфляцією, й був близькою до ситуації в Польщі, Чехії, Аргентині.

Головними завданнями грошової реформи були:

— заміна тимчасової грошової одиниці на національну валюту — гривню;

— заміна масштабу цін;

— створення стабільної грошової системи та перетворення грошей на важливий стимулюючий чинник економічного й соціального розвитку.

Характер реформи. Вибір прозорого варіанта та неконфіскаційноо типу грошової реформи був зумовлений необхідністю:

• забезпечення повної довіри населення до нової національної валюти, а отже, довіри до політики уряду та економічних реформ, котрі він проводить;

• утримання стабільності копійчаного, споживчого й валютного ринків України, запобігання інфляційному вибуху та порушенню стабільності валютного курсу, що могло б вплинути на зниження життєвого рівня населення;

• запобігання спекулятивним операціям под годину обміну карбованців на гривні;

• створення прийнятного соціального клімату, зниження психологічного і соціального напруження в суспільстві у зв’язку із проведенням грошової реформи.

Підготовка до грошової реформи. 25 серпня 1996 року президент України підписав Указ «Про грошову реформу в Укарїні», відповідно до якого було б проведено низку підготовчих заходів:

1.Створено розгалужену мережу обмінних пунктів комерційних банків (понад 10 тис.). Для обслуговування пенсіонерів було б залучено понад 14 тис. підприємств зв’язку. Створено близько 92 тис. комісій із обміну на підприємствах, в установах й організаціях. Цього було б достатньо для забезпечення нормальної роботи із обміну карбованців на гривні.

2.Усі установи банків та підприємств зв’язку були забезпечені готівкою необходимых номіналів (банкнот й монет) для проведення обміну карбованців на гривні, а також нормативними, інструктивними та наочними матеріалами (буклетами та плакатами з зображеннями банкнот й розмінної монети).

3.Проводилась широка роз’яснювальна робота через засоби масової інформації щодо характеру та механізму здійснення грошової реформи.

4.Цілодобово працювали оперативні групи в банках.

Отже, банківська система України на кінець 1 вересня 1996 року був готова до проведення грошової реформи.

Механізм проведення реформи. Відповідно до Указу Президента України грошова реформа проводилася із 2 по 16 вересня 1996 р. Початком реформи стало впровадження в обіг гривні, що обмінювалась у співвідношенні 1 гривня за 100 000 купоно-карбованців. Одночасно відбулося зменшення у тій самій пропорції всіх цінових показників та грошової маси. У результаті нова грошова одиниця виявилася в 100 000 разів сильнішою від попередньої, у скільки ж разів зросли масштаби цін, купівельна спроможність та валютний курс гривні порівняно із купоно-карбованцем. Проте співвідношення між товарною та грошової масами не змінилося. Це очевидна ознака грошових реформ, що проводяться шляхом деномінації. Підсумки свідчать про ті, у цілому реформа проходила організовано, якнайзручніше для населення й без значних соціальних конфліктів.

Деякі складнощі із обміном карбованців на гривні, котрі малі місце в Перші дні реформи за шлюбом на рахунках окремих банків й підприємств зв’язку коштів для викупу гривні, були оперативно вирішені наданням у потрібних випадках авансових підкріплень.

За балансовими даними емісія карбованцевої готівки напередодні грошової реформи, тобто за станом на 2 вересня 1996 р., становила 338,1 трлн.крб., з них 19,1 трлн.крб. залишалося, а касах банків, а 319,0 трлн.крб. — поза банками, тобто в обігу.

За період реформи із 2 по 16 вересня 1996 року та протягом 2-х наступних днів банківською системою було б вилучено карбованців у резервні фонди Національного банку України (на погашення емісії) на загальну суму 327,9 трлн.крб. (97% емітованої до реформи готівки), в тім числі із обігу — 309,5 трлн.крб. (97%) та із кас банків 18,4 трлн.крб. (96,3%).

Підсумки грошової реформи.

Проведення грошової реформи було б спрямовано на закріплення фінансової стабільності, прискорення розрахунків, залучення в банківську систему надлишкової готівки, забезпечення стабільності курсу національної валюти щодо іноземних валют.

Головним досягненням було б утримання стабільності копійчаного, споживчого і валютного ринків. Прогнози щодо наслідків реформи, були розроблені Урядом й Національним банком України, цілком справдилися.

По-перше, вдалося утримати інфляцію у прогнозованих параметрах: 5,7% - за серпень, 2,0% - за вересень, 1,5% - за жовтень.

Певний ажіотаж на споживчому і валютному ринках, що спостерігався напередодні проведення реформи, швидко був погашень активним роз’ясненням у засобах масової інформації механізмів й характеру проведення реформи, а також здійсненням термінових заходів адміністративного й фінансового характеру та встановленням жорсткого контролю за роботою обмінних пунктів із іноземною валютою.

По-друге, із перших днів реформи Національний банк України підтримував стабільний курс гривні до іноземних валют — 176 гривень за 100 дол. США, що відповідало курсу, який склався у карбованцях напередодні грошової реформи. Фактично в період реформи й в Перші 20 днів после її завершення для забезпечення фінансової стабільності було б зафіксовано курс української грошової одиниці. Деякі зниження курсу, яку почалося 7 жовтня, було б підтвердженням відновлення режиму плаваючого курсу й виведення його на реальне значення із метою підтримки вітчизняного виробника й стимулювання експорту.

По-третє, проведення реформи прискорило обіг грошей й сприяло поліпшенню стану грошово-кредитного ринку України. Це насамперед зменшення обсягів готівки в обігу на тлі певного зростання цін та відчутне збільшення ліквідності комерційних банків. Так, протягом серпня-жовтня 1996 р. темпи зростання цін на споживчому ринку становили 9,4%, а обсяги готівки в обігу за межі не лише не зросли, а зменшились на суму близько 150 млн. грн.

За рахунок збільшення строкових депозитів суб'єктів господарювання та населення ліквідність комерційних банків зросла приблизно на таку ж суму й на кінець жовтня досягла 500 — 600 млн. грн. Поліпшилась структура грошової маси. Якщо на 1 серпня питома ваги готівки в загальному обсязі грошової маси перевищувала 45%, то, на 1 листопаду цей показник зменшився й становив 43%.