Правила правопису іншомовних прізвищ та географічних назв
Станцій (ст.) — Під'їхали до станції Мерефа; Сіл (с.) — Родом із села Муровані Кирилівці; Лежнево (але в болгарських: Ботев, Друмев). Після м’яких приголосних, під наголосом. Озер (оз.) — Відпочивав на озері Свитязь; Зразки відмінювання географічних назв. Після приголосних, крім шиплячих та ц. Міст (м.) — Народився в місті Житомир; Польське сполученняіо після губних; У прізвищах, що закінчуються… Читати ще >
Правила правопису іншомовних прізвищ та географічних назв (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Правила правопису іншомовних прізвищ та географічних назв.
.
.
літера, знак. | іншомовні. | позиція. | літера, знак. | українською. |
е. | Воронеж. Пенза. Федин. Кузнецбв. Мицкевич. | після приголосних. | е. | Воронеж. Пенза. Федін. Кузнецов. Міцкевич. |
Евдокймов. Евгеньев. Еланский. Енисей. Елабуга. | на початку слова. | є. | Євдокимов. Євгеньєв. Єланський. Єнісей. Єлабуга. | |
Достоевский. Бердяев. Колгуєв. Вересаев. | після голосних. | Достоєвський. Бердяєв. Колгуєв. Вересаєв. | ||
Аркадьев. Васильєв. Арсеньево. Ананьев. Алябьев. Прокбфьев. Григбрьев. Барбье. | після ь та апострофа. | Аркадьев. Васильєв. Арсеньєво. Ананьєв. Аляб'єв. Прокоф'єв. Григор'єв. Барб'є. | ||
Лбмтев. Сергеев. Лежнево. | у суфіксахєв, -єєв після приголосних, крім р, ц, та шщілячих. | Лбмтєв. Сергєєв. Лежнево (але в болгарських: Ботев, Друмев). | ||
е. | Лазарев. Рунянцев. Нехорошеє. Плегцеев. Тютчев. | у суфіксах після р, ц та шиплячих. | е. | Лазарев. Рум’янцев. Нехорошеє. Плещеєв. Тютчев. |
Сербе. Зверев. Наседкин. Месткбвский. Песков. Пресняков. Железновбдск. Бєлгород Хмелев. Каменев. | якщо російське кореневе е відповідає і українському у споріднених словах. | є. | Сербе. Зверев. Насєдкін. Мєсткбвський. Песков. Пресняков. Желєзноводськ. Бєлгород (але Белград) (але: Хмельбв, бо хміль — хмелю,. Каменев, бо камінь — каменя). | |
ё. | Ёлкин. Бугаёв. Окаёмов. Воробьёв. Соловьё’в. Ручьёв. | на початку сл., після голосних, губних, а також після ч при роздільній вимові. | йо. | Йолкін. Бугайов. Окайомов. Воробйов. Соловйов. Ручйов. |
Королев. Алферов. Новоселовское. | після м’яких приголосних, під наголосом. | ьо. | Корольов. Алфьоров. Новосьоловське. | |
Семенов. Федоров. Парфенов. Артемовск. | в утвореннях від спільних для обох мов імен. | е. | Семенов. Федоров. Парфенов. Артемівськ. | |
Лихачев. Толмачево. Хрущев. | під наголосом після ч, щ. | о. | Лихачбв. Толмачбво. Хрущов. | |
э. | Элиста. Эдуардов. Этуш. | завжди. | е. | Еліста. Едуардов. Етуш. |
ы. | Иртыш,. Сыктывкар Чаплыгин. Черемных. | завжди. | и. | Іртиш. Сиктивкар Чаплигін. Черемних. |
и. | Иогансен. Иоффе. Иордания. | й. | Иогансен. Йоффе. Йорданія. | |
Иена. Иерихдн. Иерусалим. | на початку слова. | є. | Єна. Єрихон. Єрусалим. | |
Ильичев. Иркутск. Игарка. | і. | Ільічов. Іркутськ. Ігарка. | ||
Гагарин. Бакйров. Селигер Витебск. Поти. | після приголосних, крім шиплячих та ц. | Гагарін. Бакіров. Селігер Вітебськ. Поті. | ||
Жионо. Тициан. | перед голосними. | Жіоно. Тиціан. | ||
Чйчиков. Щиглбв. Джигарханян. Тажибаев. Шишкин. Тушино. Цинандали. | після шиплячих та ц. | и. | Чичиков. Щиглбв. Джигарханян. Тажибаєв. Шишкін. Тушино. Цинандалі. | |
Голиков. Ивич. Варганич. Рабинович Игнатпбвич. | у суфіксах. — ИК-, -ИЧ-,. (-ОВИЧ,. — евич),. — ИЦ-, -ИЩ; | Голиков. Івич. Варганич. Рабиноеич. Ігнатбвич. | ||
и. | Тобилевич Голицин. Радищев. Митищи. | и. | Тобілевич (але Гринвіч). Голіцин. Радіщев. Митіщі. | |
Легких. Крепкйх. Пбльских. | у прізвищах, що закінчуються наих. | Легких. Крепких. Польських. | ||
Придворов. Привольное. Приволжье. | у префіксі При; | Придворов. Привальне. Приволжя. | ||
Виноградов. Пивоваров. Писарев. Пирогова Кисловодск. Кирйллов. Тимофеев. Зинбвьев. | у спільних для української, російської та інших слов’янських мов слів. | Виноградов. Пивоваров. Писарев. Пирогова. Кисловодськ. Кирилов. Тимофєєв. Зинов'єв. | ||
Воинов. Измайлов. Израиль. Раич. Стоич. Кайр | після голосних. | ї. | Воїнов. Ізмаїлов. Ізраїль. Раїч. Стоїч. Каїр | |
Ильйн. Гурьин. Марьино. | після ь та апострофа. | Ільїн. Гур'їн. Мар'їно. | ||
ио. | Голембиовский Пиотрбвский. Миодбвич. | польське сполученняіо після губних; | йо. | Голембіовський. Пйотровський. Миодбвич. |
Аниблек. Генсибрский,. Козиолецкий. | після м’яких приголосних. | ьо. | Аньблек. Генсьбрський. Козьолецький. | |
ь. | Коньков. Кольцов. Ильеску. Гомель. Октябрьск. Дамаск. Горький Дьяков. Касьянов. Татьяничев. Мяльцев. Чайкбвский. Мозовецкий. Французский. | згідно з правилами написання знака м’якшення та апострофа. | ь. | Коньков. Кольцов. Ільєску. Гомель. Октябрськ. Гале Дамаск). Горький — (виняток). Дьяков. Касьяиов. Татьяничев. Мяльцев. Чайкбвський. Мозовецький. Французький. |
Обь. Пермь. Тверь. | без ь. | Об. Перм. Твер | ||
Ковьяров. Арефьев. Гурьев. Новие Воробьй. | з апострофом. | Ков’яров. Ареф'єв. Гур'єв. Нові Вороб'ї. | ||
Белов. Вязьма. Ветров. Пясецкий. Репин. Рюмин. Ряхин. | без апострофа. | Белов. Вязьма. Вєтров. Пясецький. Рєпін. Рюмін. Ряхін. |
Увага! Якщо в паспорті чи іншому документі прізвище записано неправильно, слід у примітці зазначити: Таке прізвище записано в паспорті (свідоцтві), або ж подати правильне прізвище, указавши в примітці: У паспорті (свідоцтві) прізвище записано неправильно як…
Географічні назви Географічні назви так само бувають іменникового або прикметникового типу, що й визначає характер їхніх граматичних форм.
Зразки відмінювання географічних назв.
н. | (м.) Харків (Лозов-а, Барвінков-є). | (р.) Дніпр-6 (Інгулець, Вісл-а). |
р. | Харков-а (Лозов-ог, Барвінков-ого). | Дніпр-а (Інгульц-я, Вгсл-и). |
д. | Харков-у (Лозов-гй, Барвінков-ому). | Дніпр-бві (Інгульц-еві, Вгсл-і). |
з. | Харків (Лозов-у, Барвгнков-е). | Дніпр-6 (Інгулець, Вгсл-у). |
Ор. | Харков-ом (Лозов-бю, Барвгнков-им). | Дніпр-бм (Інгульц-ем, Вгсл-ою). |
м. | (у) Харков-і (Лозов-гй, Барвінков-ому). | …Дніпр-г (Інгульц-г, Вгсл-і). |
Кл. | Харков-е (Лозов-а, Барвгнков-е). | Днгпр-е (Інгульц-ю, Вгсл-о). |
Н. | (с.) Верхн-я Мануйлівк-а. | (г.) Карпат-и. |
р. | Верхнь-ог Мануйлівк-и. | Карпат. |
д. | Верхн-ій Мануйлівц-і. | Карпат-ам. |
з. | Верхн-ю Мануйлівк-у. | Карпат-и. |
Ор. | Верхнь-ою Мануйлівк-ою. | Карпат-ами. |
м. | (у) Верхн-ій Мануйлівц-і. | …Карпат-ах. |
Кл. | Верхн-я Мануйлівк-о. | Карпат-и. |
Особливості узгодження географічних та Інших назв з означувальним словом в офіційно-діловому мовленні.
Для уникнення можливих неточностей і непорозумінь в офіційних документах, повідомленнях, військовій та географічній літературі не узгоджуються з пояснюваною родовою назвою у формі непрямого відмінка прикладки, що означають назви:
— міст (м.) — Народився в місті Житомир;
— станцій (ст.) — Під'їхали до станції Мерефа;
— селищ міського типу (смт) — За селищем міського типу Зіньки;
— сіл (с.) — Родом із села Муровані Кирилівці;
— висілків — У висілку Грушівка;
— аулів — Виїхав з аулу Агарак;
— озер (оз.) — Відпочивав на озері Свитязь;
— бухт — Корабель вийшов із бухти Золотий Ріг;
— застав — Під заставою Тиха;
— гір (г.) — Зупинилися табором на горі Говерла;
— рік (р.) — Користувалися водою з річки Сейм; ~ островів (о-в) — на острові Ява;
— пустель, вулканів — У пустелі Каракум, поблизу вулкана Везу вій; у.
— республік — (країн, держав) Учора повернувся з Республіки Ємен.
При відсутності слів місто, село, озеро й под. назви відмінюються: Надійшли вітання від колег із Одеси.
Це правило поширюється також на назви планет, комет, астероїдів: Ракета досягла поверхні планети Сатурн; Ведуться спостереження за кометою Когоутека.
Не узгоджується також перша частина складних географічних назв при творенні прикметникових форм. Це стосується складних назв, у яких:
а) друга частина є прикметником: Білгород-Дністровський — Білгород-Дністровського р-ну;
б) друга частина є числівником: Знам’янка ДругаЗнам’янкодругий;
в) друга частина є іменником: Біла Церква — Білоцерківський р-н, Талди-Курган — Талди-Курганський р-н; друга частина є іменником, що вказує на місце розташування населеного пункту: Калач-на-Дону — Калачдонському р-ну.
..
_.
.