Приватна генетика свині

Частная генетика свиньи.

Запровадження Нині сільському господарстві свиня головне живот-ным, які на м’ясо, оскільки саме у свині так вдалося поєднати ряд корисних і зручних для вирощування ознак. Це, по-перше, быс-трый зростання тваринного, наприклад, отримавши поросят навесні, у квітні, до декаб-рюсічня за інших сприятливі умови, тварин можна вырас-тить до товарної маси (близько 100 кг м’яса). Особливо це вигідно в финан-совом плані, так як саме до нового року і на м’ясо над ринком до-стигают свого апогею. По-друге свині є економічно выгодны-ми рахунок низького відносини витрат корми на кілограм приросту ваги, так напер-мір у Європі на деяких фермах при збалансованому годівлі на ки-лограмм приросту ваги живої маси витрачається всього 2,5 кормові одиниці корми. У Росії її у деяких господарствах вдалося довести цей показник до запланованих 4, 5 к.є. на кілограм приросту ваги тваринного. По-третє, м’ясо свині високо це-ниться за своїми смаковим і поживним властивостями. До корисним ознаками ж личить отак віднести високу плодючість свині, так, наприклад одна свиноматка поросит і може вигодувати 10−12 хороших, здорових і сильних поросят, хоча 12 поросят це далеко ще не межа, так, наприклад, були зарегист-рированы випадки, коли свиноматка приносила 40 і більше поросят. Сюди ж можна віднести короткий період відтворення (вагітність у свині тривати всього 115−118 днів, а половозрелость настаёт у віці 7−10 меся-цев).

Цитологічна характеристика. У кариотипе домашньої свині матись 2N- 38 хромосом, у тому числі 36 ауто-сом і 2 статеві хромосоми X і Y, причому розмір X-хромосомы більш ніж розмір Yхромосоми. По розташуванню центромеры хромосоми подразделя-ются на 8 пар субметацентриков, 6 пар акроцентриков і п’яти пар метоцентриков (сюди ж ставляться статеві хромосоми). Найбільший розмір має перша пара субметацентрических хромосом.

У свиней виявлено просторове розташування гомологичных хро-мосом ядра. Воно супроводжується соматичним кроссинговером несестрин-ских хроматид, який призводить до явища мозаицизма. Соматический мо-заицизм проявляється у пігментації волосини й шкіри свиней. Відомо, що од-нородная біла забарвлення свиней типова і зумовлена геном I. Генотип більшості свиней за цією ознакою II, тобто. біла забарвлення домінує над чорної сірої і розмаїтою (ii), типовою деяких інших порід. Гібриди від схрещування чорних і «білих тварин мають білу масть (Ii), але в час-ти тварин за 1-ом й у 2-ом поколіннях спостерігаються поодинокі дрібні чорні плями, які є результатом соматичного мозаицизма.

У середньоазіатських і європейських диких свиней каріотип різниться від кариотипа домашньої свині, і має 2n-36, а чи не 38 хромосом.

Знання відмінностей кариотипа набуває велике практичного значення при схрещуванні домашніх свинок з кабанами диких форм. Найчастіше те-яке схрещування призводить до гетерозисному ефекту в нащадка, який обумовлюється підвищеної життєздатністю і продуктивністю, у своїй м’ясо тварин виходить більш пісним, отже, і дорожчим. Гібридні кнури вирізняються високою воспроизводительной функцією уже багато років. Забезпечується це заміщенням деяких хромо-сом домашньої свині хромосомами дикого кабана внаслідок скрещива-ния. У цьому відбувається транслокация робертионовского типу, коли хро-мосома однієї пари приєднуються до центромере дугою пари. Для скрещи-вания використовували диких кнурів з 36 хромосомами, мають транслока-ции і маток породи ландрас (2n=38). Нащадок 1-го покоління мало кари-отип 2n=37, 77% гібридів гинуло протягом перших місяців життя. При поворотному схрещуванні гібридних кнурів першого і другого поколінь, мають ка-риотип 2n=37 з матками породи ландрас, отримано нормальні, жиз-неспособные гібриди, з кариотипами 2n=37 і 2n=38. Шляхом розведення ка-риотипа 2n=37 «у собі» отримано життєздатні гібриди (2n=38, 2n=37, 2n=36) у своїй стабільним гетерозисным ефектом відрізнялися гібридні матки і кнури 2n=36.

Групи крові й полиморфные системи белков.

У свиней виявлено 17 генетичних систем: A, B, З, D, E, F, G, H, I, K, J, M, N, Q, P, O контролюючих більш 80 еритроцитарних антигенів і майже 29 систем різної форми білків з 74 аллелями системи. Антигенні сис-темы H і A визначають чутливість поросят до стресовому синдрому. Гомозиготные по гену He свині виявилися чутливими до стрессовому чиннику (RSS). Тяжкі захворювання свиней геморологическим ди-атезом як і може пов’язуватися з H системою груп крові, захворювання злоякісної гипертермией (MHS) зумовлено гомозиготностью живот-ных по аллелю ВР локусу PHI і антигеном Ha систем груп крові. Установ-лено підвищена стійкість свиней до інфекційному атрофическому ри-ниту і паратифу, обумовлене локусом А. У 1970;х роках почалося вивчення антигенів, обумовлених головним комплексом гістосумісності свиней (SLA). Генетична організація антигенного комплексу гистосовместимос-ти свиней виявилася як і такого в інших видів звірів. У настоя-щее час у цьому комплексі розрізняють регіон D, що з двох локу-сов, і регіон LD, до складу якої входить 3 тісно сплетённых локусу, определяющих серію аллелей.

На воспроизводительные здібності свиней впливає стан гомоі гетерозиготности комплексного генотипу свиней з кількох локусам, а саме з 7 локусам еритроцитарних систем (A, D, E, G, H, K, L) і трьом локусам білків сироватки крові (Tf, Am, Cp).

Генетика воспроизводимой функції і многоплодности.

Важным селекційним ознакою служить відтворювальна способ-ность свиней. Вважається, що гіршими показником в оцінці репродуктив-ных якостей свиноматок є величина інтервалу між опоросами рав-ная 244 дням чи 1,5 опоросу протягом року. Середній показник репродуктивности- 178 днів, чи 2 опоросу протягом року. Показник інтенсивної репродукції - ин-тервал в 144 дня, що дозволяє одержати окрайчик від свиноматки 2,6 опоросу, тобто. близько тридцяти поросят в год.

Підвищити фактичне многоплодие можна рахунок використання візможности свиней, т.к. в яєчнику одночасно дозріває яйцеклітин більше, ніж їх запліднюється. Серед нормально розвинених яйцеклітин оплодотворяется лише 95%, може бути пояснено низькою якістю поцупивматозоидов кнура. З іншого боку, 60−70% оплодотворённых яйцеклітин з різноманітні причини не розвиваються, цим, випадаючи з процесу воспроизводства.

На думку авторів книжки, підвищення многоплодия свиней в перспекти-ве є глобальної проблемою, яка передбачає доведення много-плодия до 20 поросят на опорос.

Однак я геть смію не розділяти цієї думки, тому що вважаю, що повыше-ние многоплодия негативно позначиться ролі потомства. Організм свиноматки, вважаю, навіть у утробний період зможе нормально обеспечить поросят потрібними поживними речовинами, і потомство буде виходити як і життєздатне, то напевно значно яка відстає по багатьом показниками від поросят матки, в приплоді якої їх було 10−12 штук. Аналогічна ситуація складатися й у послеутробный період розвитку, на стадії подсоса. І того недорозвиненим поросятам не бу-дет хапати материнського молока, у самої высокомолочной матки. Т-кім чином підвищення многоплодия буде ставлюся негативно склады-ваться на ролі готової продукції, а й відчутно підвищить зат-раты на різні добавки і підгодівлі в раціоні поросят, істотно по-высит трудоёмкость, підвищить відхід поросят з за зниження їх природного імунітету й у остаточному підсумку знизить рентабельність предприятия.

Існуючий рівень многоплодия, обумовлений аддитивным дей-ствием гена, перевірити важко. У зв’язку з цим у селекції необхідно ис-пользовать неаддитивную обумовленість цієї ознаки. На підвищення схоронності потомства важливе значення має молочность свиноматок, при-чём звертається увагу до генетичну оцінку як молочності як такої, а й у число сосків в. Свиноматки і кнури, які мають ме-нее 10 сосків вважаються не повноцінними і придатними для использова-ния. Неповноцінним знаком є як і сращиность сосків свиней, цей ознака має рецессивный тип наслідування, це так необхідно враховувати в про селекційну роботу зі свиньями.

Успадкування кількісних ознак у свиней.

Більшість кількісних ознак свиней має полигенный тип наслідування. За рівнем генетичної зумовленості і мінливості під впливом чинників середовища, основні селекційні ознаки свиней, существенно різняться між собою. Коефіцієнти повторюваності (r w) ознак свиноматок за різні опоросы виявилися досить високими, особенно по обхвату грудях, молочності, середньої масі поросят у віці 2-х месяцев.

Характеристика деяких порід свиней.

Велика біла (вона ж йоркширська) порода була єдиною планової породою у Росії після жовтневої революції. Заходи з покращання такої породи почали здійснюватися в 1900;1914 роках, тільки після світовий досвід і цивільних воїн більшість племінних господарств було зруйноване, а найцінніший генофонд — з'їдений в буквальному значенні слова. Відновлювати племінні господарства розпочали на 1925;1930 роках, величезну роль цієї роботи зіграли академіки Іванов та Смирнов. Свині великої білої породи характеризуються щільним статурою, міцної конституцією, високими показниками зростання і розвитку, хорошими репродуктивними якостями, откормочной і м’ясної продуктивністю, адентационными здібностями до різноманітним природноклиматическим умовам країни. Откормочная і м’ясна продуктивність свиней великої білої породи, за даними породоиспытаний: вік досягнення 100 кг живої массы-182 діб, споживання корми на 1 кг приросту ваги живої маси- 3,94 к.є., середньодобовий приріст маси- 771 грам. Склад туші: м’ясо 50%, сало-39,8%, кости-10,2%. Свині великої білої породи поширені території Російської Федерации.

Естонська беконная порода виведено Естонії з урахуванням Датської і місцевої порід свиней. Вперше з’явилася 30-х в 40-ві роки двадцятого століття, характеризується високими продуктивними здібностями. Жива маса кнурів сягає 320 кг, довжина тулуба 180−190 див, свиноматки досягають маси 250 кг, при довжині тулуба 165−170 див. У помёте свиноматки загалом 11 поросят, які досягають 100 кг живої маси середньому у віці 188 діб. Середньодобовий приріст становить 713 грам. На 1 кг приросту ваги живої маси середньому витрачається 3,86 к.є. Вихід м’яса становить 53,8%, сала- 28,5%. Ця порода поширена у Естонії та на півночі Європейській частині России.

Ландрас переводився у Данії з 1985 року шляхом схрещування великих ютландских довговухих і острівних свиней з додатком Німецьких, Англійських, Китайських і Іспанських порід свиней. Молодняк даної породи відрізняється високої скоророслостью, матки многоплодные, характеризуються високої продуктивністю та добрими материнськими якостями. Ландрас є одним з що виділяються порід у світі, распространён повсеместно.

Новини науки «Успіхи сучасної біології та східної медицини залежать значною мірою від используе-мых лабораторних тварин, особливо свиней » , — каже доктор И. Г. Горелов з Новосибірського Інституту цитології і генетики. — «У нашому шляхом складного схрещування створили породу свиней як експериментальну биомодель для досліджень ». Сибірська мини-свинья — це гібрид в'єтнамської вислобрюхой свині, геттингенских мини-свиней, які принесли у породу ознака карликовості, дикого середньоазіатського кабана (ознака живучості і довголіття), домашніх свиней породи ландрас і великій білої (гени білої масті). Особи невеликі за розміром та много-плодны.

Кардіохірурги з інституту Патології кровообігу їм. академіка Мєшалкіна під керівництвом к.м.н. Духнова В. В. пробули новосибірських мінісвинях кілька серій операцій із пересадці серця. Детально відработана технологія цього процесу, яка згодом буде широко івкористуватися під час пересадки сердець людям.

Сибірські мини-свиньи зручні на дослідження імунної системи на різні антигени у розвитку організму. Дуже важливо, що поросята народжуються без активних антитіл, та був їх можна вирощувати в контроліруемых умовах те щоб вони контактували тільки з певними антигенами. «Головна перевага наших свиней — це їхнє генофонд із широкою спект-ром маркерних генів, що дозволяє удосконалювати специализиро-ванные лінії лабораторних свиней, відповідальних вимогам медико-би-ологического моделювання » , — каже доктор И. Г. Горелов. Сибірські ми-ни-свиньи також зручні у тому, щоб вивчати, як перенесення боль-шого фрагмента хромосоми зовнішній вигляд і здоров’я особини. Давно доведено, що організми чоловіки й свині близькі за багатьма параметрам. У сибірських мини-свиней співвідношення між площею поверхні тіла, і його масою одно людському показнику, і навіть подібне строе-ние шкіри. Це дозволяє вживати даний вид для дослідження лечеб-ных і косметичних мазей, виділені на людини. З іншого боку, в даної породи свиней біла шкіра, і вони можуть загоряти, що дозволяє возмо-жность досліджувати ними проблеми радіаційної токсикології і биоло-гической захисту від радіації. Говориться сторінка internet.

Клонування Наука зробила іще одна крок до виведення спеціальної породи трансгенних свиней — донорів людських органів. Перші її живі, здоровы і себе чудово. Італійським ученим пощастило полу-чить ціле стадо трансгенних поро-сят з людськими генами. Звіт звідси дослідженні був опублико-ван у журналі Національної акаде-мии наук Італії. Вперше для полу-чения клонованих тварин бы-ла використана людська спер-ма. Були отримані 205 поросят від 20 маток. У половини їх челове-ческие гени успішно «умонтувалися «в ДНК, причому їх виявили переважають у всіх головних органах. Понад те, тесты.

" Модифіковані «поросята Рождество,.

Ангел, Зірка, Радість і Мері. Фото ;

Мембрана.ру показали, що це гени передаватимуться і з спадщині, тобто й післядующие покоління свиней будуть «близькі «людям. Усі поросята чув-ствуют себе чудово. Для отримання трансгенних поросят вчені змішали сперму тваринного з генами, кодирующими вироблення ростового чинника, ко-торые одержали з людської сперми. Отриманої «сумішшю «оплодотво-рили яйцеклітини свиней і імплантували в свиноматок, повідомляють «Из-вестия».

" Поки що органи отриманих тварин неможливо знайти використовуватимуться пересадки людям, — заявила керівник проекту доктор Марилуиза Лавитрано. — Вони ще працюють гени, які кодують вироблення білків, які викликають реакцію відторгнення. Але ми переконалися, що наш техноло-гия ефективно. Тепер ми маємо придушити чи замінити ще п’ятьсім генів, і тоді ми матимемо тварин, що стануть неиссяка-емым джерелом органів, необхідних людині. Гадаю, що цю роботу буде завершено найближчі двох років ". Заявляють автори сайту internet.

Ещё один ресурс рунету, який запропонував мені як і вдалося віднайти, (internet щодо клонирования сообщает:

Генетики вивели спеціальну породу свиней-доноров Клонування людини і тварин має вирішити безліч медичних проблем, не-маловажное місце серед яких займає нестача донорських органів для трансплантації. І перший крок вирішення цього завдання зробили американські генетики, успішно які закінчили клонування свиней. Адже саме ця жи-вотные з права вважаються «генетичними двійниками «людини. Тим бо-лее що в учених вдалося доповнити геном клонованих тварин певні зміни, ще більше приблизившие їх до людей. До сьогодні більшість спроб ксенотрансплантації, тобто пересадки органів від тварин людям, закінчувалися невдачею. Річ у тім, що у клетках ссавців (крім чоловіки й деяких мавп) присутствует фермент альфа-1,3-галактозилтрансфераза, завдяки якому вона пересаджені людині органи гинуть. І це в чотирьох свиней, клонирован-ных в лабораторіях корпорації «Immerge BioTherapeutics », цей фермент практично відсутня — вчені «вирізали «жодну з його копій соответству-ющего гена поки що не етапі конструювання вихідної клітини. Попри настільки значне втручання у біохімію організму, тварини чувст-вуют себе цілком задовільно і немає від своїх «ес-тественных «побратимів. Учені вважають, що чотирьох свиней, що виросли США, буде цілком достаточно, щоб зробити популяцію «донорів », тим більше за кілька місяців до них приєднаються ще п’ять тварин із лабораторії компанії «PPL Therapeutics «(Шотландія), де ведеться аналогічна робота. «Щоб по-лучить тварин із відсутністю обох копій гена альфа-1,3-галактозил-трансферазы, чиї органи буде цілком придатні для трансплантації че-ловеку, клонування і генна інженерія не знадобляться, — заявив Рэн-делл Прателл, керівник проекту. — І тому цілком вистачить звичайного схрещування, застосовуваного селекціонерами в усьому світі. «.

Список використовуваної литературы.

1. Загальна генетика: Підручник для студентів біологічних спеціальностей./ С.І. Ашкамян, О. П. Акифьев, О.С. ЧернинМ.: Вищу школу, 1985.

2. Генетика Є. К. Меркурьева, З. В. Абрамова, Г. Б. Бакай та інших. -М.: Агропромиздат, 1991.

3. СПІЛЬНА І МОЛЕКУЛЯРНА ГЕНЕТИКА Підручник 2-ге вид. Жимулев І.Ф. — Сибирское університетську видавництво 2003.

4. internet.

5. internet.

6. internet.

Зміст Запровадження … 1.

Цитологическая характеристика…1.

Группы крові й полиморфные системи белков…2.

Генетика воспроизводимой функції і многоплодности…3.

Наследование кількісних ознак у свиней…4.

Характеристика деяких порід свиней …4.

Новости науки…5 Клонирование…6 Список використовуваної литературы…8.

Оглавление …9.