Об " єкти аудиторського контролю

Об «єкти аудиторського контролю.

.

.

Предмет аудиторського контролю конкретизується його об'єктами, які деталізують кожну стадію виробництва.

Так, на стадії виробництва суспільне необхідного продукту об'єктами контролю виступають обсяги випуску продукції, якість виробленої продукції, інженерне забезпечення виробництва тощо. Об'єкти контролю визначають відповідно до мети контролю.

Аудиторський контроль досліджує поведінку емпіричних об'єктів, тобто об'єктів, що реально існують.

Емпіричні об'єкти поділяють на натуральні, або фізичні, які існують у природі об'єктивно, незалежно від нашої волі і свідомості, і штучні (в тому числі й технічні), створені за волею людини в процесі виробничої діяльності.

Отже, об'єктами аудиторського контролю є предмети і засоби праці, а також сама праця, яка використовується в процесі розширеного відтворення суспільна необхідного продукту.

Залежно від ступеня складності розрізняють прості і складні об'єкти дослідження, які відрізняються числом елементів і видом зв’язку між ними, тому вони називаються системними.

До простих відносять об'єкти, які містять кілька елементів. Наприклад, продукція є простим об'єктом для контролю, її.

можна розчленити на такі елементи: якість, асортимент, конкурентоспроможність на ринку, естетична привабливість тощо.

До складних належать об'єкти з невизначеною структурою, яку треба дослідити, а потім описати елементи, що їх конкретизують. Складні об'єкти досліджують за методом «чорної скриньки», який полягає у пошуках взаємозв'язків між вхідними взаємодіями і реакцією об'єкта на них. «Чорна скринька» — поняття кібернетики, яке означає, що наявні знання не дають змогу встановити структуру складної системи або її компонентів, внутрішніх закономірностей функціонування її, а можна лише встановити залежність впливу змін на вході і виході системи, визначити напрям подальшого дослідження. Так, наприклад, ефективність нової техніки відносять до складних об'єктів контролю, на вході яких відомі затрати на впровадження, а на виході — вироблена продукція. Проте елементи, які її характеризують, тобто фактори, що впливають на результати діяльності, кількісне відображення їх для визначення впливу на контролюючий об'єкт можна встановити при подальшому дослідженні із застосуванням методів економічного аналізу.

Дослідження структури системного об'єкта називається морфологічним аналізом, який дає знання про будову об'єкта. Дослідження починається з опису складу елементів. Якщо об'єкт має однотипні елементи, то це гомогенний об'єкт (від грец. homogenes — однорідний, що має ті самі властивості), наприклад собівартість продукції, або різнорідні — гетерогенний (від грец. heteros — інший + від грец. genos — неоднорідний, складається з різних частин) — ефективність виробництва. Прості об'єкти досить повно описані методами морфологічного аналізу.

Для вибору в предметі аудиторського контролю основної властивості досліджують сукупність однотипних об'єктів, визначають подібність їх, що відповідає цілям контролю. На основі результатів попереднього вивчення цієї сукупності знаходять об'єкт контролю, який має всі основні властивості реальних об'єктів. Правильне визначення об'єкта контролю на стадії суспільного розширеного відтворення відповідно до мети контролю підвищує результативність контрольних дій.

Кожний об'єкт оточує середовище, з яким він взаємодіє. Завдання контролю полягає в тому, щоб виявити фактори, які впливають на поведінку об'єкта контролю, виділити з них істотні і неістотні. На істотних необхідно зосередити зусилля контролю. Критеріями вибору істотних факторів с мета контролю і рівень нагромаджених знань у цьому напрямі. Якщо рівень знань про вплив факторів на поведінку об'єкта недостатній, то це може бути основою для віднесення таких факторів до групи істотних. Так, контролюючи фактори, які впливають на формування собівартості продукції, виділяють в основному виробничі і економічні фактори (ціноутворення, стимулювання та ін.), ігноруючи при цьому як несуттєві соціальні фактори. Рівень знань про ці фактори явно недостатній. Тому в сучасних умовах ринкової економіки в аудиторському контролі їх не відкидають, а вивчають у взаємодії з іншими факторами.

Вибір істотного впливу на об'єкт контролю має велике практичне значення, оскільки є визначальним у достовірності добутих результатів. Якщо будь-який істотний вплин не враховано, то висновки, добуті в результаті контролю, можуть бути хибними, неповними і неправильними.

Виділення істотних факторів спрощується, якщо проведення контролю грунтується на добре розробленій теорії. Якщо теорія не дає відповіді на поставлене питання, то використовують гіпотези, економічні ідеї, сформульовані на етапі попереднього вивчення об'єкта контролю.

Отже, чим повніше враховано вплив середовища на об'єкт контролю, тим точнішими будуть результати аудиторського контролю.

Визначивши об'єкт контролю, фактори, які впливають на його поведінку, встановлюють його параметри, тобто повноту вивчення об'єкта відповідно до мети контролю. Від правильності визначення параметра контролюючого об'єкта великою мірою залежить результат контролю.

Розглянемо параметри контролю на об'єктах контролю коштів і операцій з ними на рахунках у банках і касі (табл. 4.1). За об'єкти контролю взято: збереження і облік коштів у касі; операції з наявними коштами; операції з коштами на рахунках в банку; цінні папери, збереження і облік їх; бухгалтерський облік коштів і операцій з ними. Отже, визначено параметри по кожному із зазначених об'єктів контролю, тобто елементи, які характеризують стан контролюючих об'єктів. Для комплексного контролю коштів і операцій у касі у банках визначено п’ять складних об'єктів і 14 елемен;

Т, а б л й ц я. 1.

Орієнтовні параметри об'єктів контролю коштів і операцій на рахунках у банку і касі.

Елемсити, які характеризують стан об'єктів контролю.	Об'єкти контролю.
	Збереження і облік коштів у касі.	Операції з готівкою.	Операції з коштами на рахунках у банку.	Ціні папери, збереження й облік їх.	Бухгалтерський облік коштів і операції з ними.
Обладнання касового примі. щеня.
Оформлення первинної. документації.
Складання облікових регістрів. (машинограм).
Своєчасність і повнота онрибут кування грошей у касі і на ра хунках у банку і цінних паперів.
Своєчасність і повнота здаван ня виторгу торгівлі.
Ліміт касової готівки.
Використання касової готівки за цільовим призначенням.
Залишок коштів у касі і на рахунках у банках.
Додержання строків і порядку проведення інвентаризації.
Результати інвентаризації.
Зобов’язання касира.
Збереження чекових книжок на одержання грошей у банку.
Цінні напери (векселі, акції. та ін.).
Кошти у дорозі.

тів, що характеризують їхній стан. Як видно із табл. 1, контролюючі параметри об'єктів різні. Так, збереження і облік коштів у касі контролюють за параметром, що складається з 13 елементів, операцій з наявними грошима — 10, операцій з коштами на рахунках у банку — 8 і т. д.

Отже, об'єкти, згруповані у певні сукупності за контролюючими ознаками, конкретизують параметри предмета аудиторського контролю.

.

.

_.

.