Общество, культура й освіту Албанії

Общество, культура й освіту Албании

На протязі чотирьох століть Османської правління в албанському суспільстві зберігалися племінні і феодальні традиції: міцні родинні узи, племінні зв’язку, влада місцевих вождів і землевласників. Проте якщо з 20-х років і особливо — по 1944 в життя сталися різкі зміни. І король Зогу, і комуністи пробували модернізації, індустріалізації і урбанізації Албанії, попутно викорінюючи віджилі соціальні цінності й спосіб життя. Комуністи, застосовуючи жорсткіші методи лікування й спираючись більш претензійні доктрини, домоглися великих успіхів, ніж король Зогу, але важко, наскільки їх уявлення про ефективність, дисципліни, продуктивність праці і національному єдності вкоренилися у нової управленческо-интеллектуальной еліті, выдвинувшейся з переселившихся до міст селян.

Трудовые ресурсы

Контингент промислових робітників, колись представлений нечисленними низькооплачуваними гірниками і кустарями-ремесленниками, після 1945 значно розширився. Робітники об'єднувалися в профспілки, які допомагали дотримуватися дисципліну підвищити продуктивності праці. У законодавчому порядку був встановлено восьмигодинний робочого дня, заборонявся працю дітей молодший 14 років. У 1988 в усіх галузях господарства працювали 1,5 млн. людина, 1992;го — 1,2 млн. Кількість безробітних, перевищувала 400 тис. 1992;го, різко зросла до кінця 1990;х років.

Отношение до религии

В конституціях 1914 і 1928 проголошувалася свободу віросповідання. Держава прагнуло заручитися підтримкою релігійних громад. Правоверные мусульмани (суніти) реорганізували свою громаду в 1929, поклавши керівництво нею на генеральний рада, куди входили представники від транспортування кожної префектури і чотири великих географічних зон. Тоді ж мусульмане-бекташи відокремились від сунітів і із тих пір самі управляли своїм орденом. Після довгих і важких переговорів із Константинопольським патріархатом Православна Церква Албанії в 1922 оголосила про своєї адміністративної незалежності, із чим патріархат змушений був погодитися в 1937. Організація і прозорого політика католицькій Церкві ставали під контроль Ватикану.

С приходом до влади комуністів релігійному житті сталися серйозні зміни. Комуністи різко виступили проти релігії, особливо католицької. У травні 1945 проголосили новий статут мусульман-бекташей, цілком незалежний від сунітського. Уряд поставило противників сунітів на чолі обох течій, запровадило своїх людей релігійні громади, зміцнило через відкликання СРСР організували підтримку міжнародних комуністичних кампаній, наприклад руху прихильників миру. Така сама політика здійснювалася за відношення до православній церкві. Католицька релігія піддалася різкішим нападкам, що отримала відбиток з тексту конституції, ухваленій у серпні 1951. Пом’якшення політики щодо католицизму почалося з кінця 50-х років, коли Албанія намагалася налагодити контакти з країнами Заходу, особливо з Італією і Францією. Проте посилився в 1966—1967 китайське вплив стимулювало нову хвилю антикатолицьких заходів, і 4 червня 1967 країни було закрито остання католицька церква. Проте релігійна життя Албанії тривала, й у травні 1990 під тиском громадськості влада оголосила про легалізацію всіх віросповідань.

Культура

Влияние турецької, грецькою й італійської культур утрудняло розвиток національної культури. Підйом національної самосвідомості з 1878 сприяв становленню публіцистики та ліричної поезії на албанському мові. Але такі провідники культури, як школи, книгарні, журнали та газети, почали з’являтися лише у 1920−1930;е роки. Комуністичний уряд стимулювало розвиток культури, приділяючи увагу перекладам книжок письменників із багатьох країн комуністичного блоки і особливо СРСР. Культурні зв’язки Польщі з Заходом стали пожвавлюватися з 1961, після розриву відносин із СРСР.

В 1945 в Тирані відкрився перший професійний театр. Потім було створення театрів в Шкодере в 1949 й у Корчі в 1950. На початку 50-х років з допомогою СРСР було створена кінопромисловість. Вона випускала патріотичні фільми, пронизані національною ідеєю. Наприкінці 1980;х років у Албанії налічувалося прибл. 100 кінотеатрів. Щороку випускалося прибл. 900 назв книжок. Нині видається прибл. 100 газет та часописів.

Образование

Правители Османської імперії до кінця XIX в. не дозволяли використовувати албанський язик у школах і навіть забороняли розмовляти рідну мову. У Албанії працювали лише турецькі, грецькі і італійські школи. Поступаючись вимогам албанських націоналістів і побоюючись збройного повстання, турецьке уряд дозволило відкрити в 1887 першу албанську школу в Корчі.

Много шкіл відкрилося період між двома світовими війнами, і початкова освіта стало обов’язковим для дітей від 6 до 11 років. Освіта було краще організовано у містах (особливо у півдні країни), де сильніше виражені просвітницькі традиції, було кадрів викладачів і пристосованих для шкіл будинків. Середнє освіту діти отримували у гімназіях, соціальній та педагогічних коледжах і численних комерційних училищах. Було кілька приватних шкіл: дві при католицьких місіях в Шкодере, американська технічна школа в Тирані і американська сільськогосподарська школа біля Дурреса. До 1957 в Албанії був університетів. Діти, мали заможних батьків або отримали державні стипендії, часто навчались у італійських чи французьких університетах. Ще 1939 80% населення Албанії залишалося неписьменним.

Коммунистическое уряд реорганизовало і дуже розширило освіти, а 1955 проголосила курс — на ліквідацію неграмотності серед дорослого населення молодший 40 років. Освіта стала обов’язковою для дітей від 7 до 15 років. Створювалися технічні школи, давали середню освіту. У 1960 почалася трирічна реорганізація освіти із єдиною метою суміщення навчання з роботою у в промисловості й сільське господарство, одночасно підвищувалася роль технічного освіти.

В країні діє п’ять університетів, і навіть інститути: два сільськогосподарських, мистецтв, фізкультури і педагогічні. Тиранский університет, відкритий 1957, налічує 12 тис. студентів.

В 1947 було відкрито перше науковий заклад — Інститут наук із відповідними відділеннями мови та літератури; історії, соціології і економіки; математично-природничої грамотності, а 1973 створено Академію наук Республіки Албанії.

Список литературы

Для підготовки даної праці були використані матеріали із російського сайту internet.