Методологічні основи моделювання маркетингової системи охорони здоровий " я

Методологічні основи моделювання маркетингової системи охорони здоровий «я

Охорона здоровий «я, як соціально-економічна структура, являє собою специфічну систему, по задоволенню визначених людських потреб, узагальнено іменованих медичними.

У полі ринкових відносин сфера медичних послуг здобуває маркетингову сутність. Однієї із актуальних завдань дійсного години є адаптація до потреб охорони здоровий «я методів організації й керування маркетингом.

У широкому розумінні організація маркетингу, зокрема медичного, власне кажучи полягає в перебуванні й побудові визначеної структурної системи співвідношень елементів, що характеризують ринкові відносини лікаря й пацієнта, й можливостями керування такої системи. Побудова моделі маркетингу не є самоціллю, а служити одержанням свого роду інструмента для керування маркетинговими функціями.

Дослідження, що розкривають сутність структури маркетингу, тобто конкретного сполучення його елементів для досягнення поставлених цілей по задоволенню цільового ринку [1] наближають формування парадигми стратегічного менеджменту [2].

Вичленовування й дослідження структурних й функціональних взаємозв «язків елементів передбачуваної моделі маркетингу медичних послуг дозволяє наблизитись до рішення проблеми по розробці єдиної концепції, що оптимально співвідносить інтереси пацієнта й лікаря, й в теж годину збалансовано враховуючої можливу діяльність конкурента.

Проведені нами дослідження показали, що формалізоване структурування в системі маркетингу, розкриті функціональні взаємозв «язки елементів складових таку систему, підлеглі визначеним закономірностям, по всій імовірності характерним для соціально-економічних структур, у які регулюються попит та пропозиції.

Елементи, передбачуваної структурної моделі маркетингової системи й характеризуе людську діяльність ринкових відносин, досить докладно представлені в роботів [3,4,5]. У науковій літературі категорії ці визнані й використовуються більшістю авторів, що займаються проблемами ринку.

Для розуміння сутності матеріалу, що викладається, методологічно правомірно привести перерахування елементів маркетингової системи, умовно розділених на двох груп.

До першої групи віднесені елементи, що характеризують суб «єкти маркетингової системи (споживач й виробник) й про «єкти маркетингової системи (чинник зовнішнього середовища, образ товару, стандарт, економічна група, споживча група, професійна група, платоспроможність, заробітна плата, вартість товару, випадок обслуговування, розцінка роботи, одиниця товару, одиниця роботи, ефективність).

Умовно назвемо елементи цієї групи — категоріями.

До другої групи віднесені елементи, що характеризують визначені стани й дії суб «єктів у полі ринкових відносин. Це — нестаток, потреба, пропозиція, добробут, угода, кваліфікація, попит, діяльність, задоволення.

Умовно елементи другої групи назвемо — предикатами.

У процесі дослідження було б зроблено правомірне припущення, що елементи маркетингової системи (категорії й предикати) чи не зв «язані, чи знаходяться в якийсь визначеній/невизначеній залежності друг від друга, тобто відповідним чином структурно й функціонально поєднуються між собою. Структура такий моделі, що відображає визначену сутність зв «язку елементів маркетингу, умовно названа нами архітектонічними ґратами (архітектонікою) моделі системи маркетингу. Спочатку було б визначено, що число видів й форм архітектонічних ґрат практично не обмежено. Завдання полягала в тім, щоб у числі інших можливих структурних моделей маркетингової системи відшукати таку, у якій розкрита діалектика взаємозв «язків елементів, найбільш підлегла деякій логіці, а умовна структура здатна адекватно відобразити визначені про «єктивні закономірності, що розкривають сутність маркетингу. Рішення даної задачі було б здійснено на прикладі дослідження приватної системи маркетингу — маркетингу медичних послуг.

Були визначені співвідношення категорій медичної діяльності із елементами й характеристиками концептуальної моделі маркетингової системи послуг, що описані нами в одній із робіт [6]. У дійсному повідомленні обмежимося лише їхнім перерахуванням.

До суб «єктів маркетингової системи медичних послуг віднесений: пацієнт (клієнт) й лікар.

Про «єктами маркетингової системи медичних послуг є: медико — соціальна проблема, медична послуга, медичний стандарт, медико — економічна група, медико-діагностична група, медико — професійна група, платоспроможність пацієнта, заробітна плата лікаря, вартість медичної процедури, випадок медичного обслуговування (амбулаторно-поліклінічний чи госпітальний), розцінка лікарської роботи, медична процедура, одиниця лікарської роботи, ефективність надання медичної допомоги.

До характеристик (станам) суб «єктів маркетингової системи медичних послуг відносяться: зернятко (стан) пацієнта, потреба в медичній допомозі, лікарські медичні рекомендації (пропозиції), добробут пацієнта, позначка медичного обслуговування, лікарська кваліфікація, зажадання медичної процедури (попит), лікарська медична допомога, результат медичної допомоги.

Діалектика універсальності взаємозв «язків всіх елементів маркетингової системи був встановлена при дослідженні случаючи поліклінічного обслуговування (ШПП), як однієї із умовно-обумовлених форм надання медичної допомоги.

Виявилося, що у випадку поліклінічного обслуговування [7] схована визначена подвійність: із однієї сторони його сутність співвіднесена із пацієнтом, із іншого боці - із лікарем, тобто в ШПП врівноважуються відповідний попит пацієнта й лікарська діяльність по задоволенню цого попиту. Дослідження показали, що ці три конкретних елементи маркетингової системи медичних послуг (лікар, пацієнт й випадок обслуговування) зв «язані між собою і утворять деяку структуру, у якій в одному із елементів дозволяються внутрішні протиріччя двох інших. Дане приватне дослідження наштовхнуло на думку, що та інші елементи маркетингової системи повинні бути зв «язані подібним чином.

Були розглянуті зв «язування інших елементів й подальші дослідження підтвердили припущення й привели до висновку, що елементи маркетингової системи, віднесені до суб «єктів й про «єктів, складають деякі структурні елементарні про «єднання саме трьох визначених елементів, що характеризують універсальну функціонально-логічну залежністю.

Такі закономірні структурно-логічні зв «язування трьох категорій маркетингової системи умовно були названі «тріадами».

Усі можливі варіанти логічних сполучень елементів дозволяють одержати 36 тріад, при дослідженні які встановлено, що два аналогічних елементи маркетингової системи можуть врівноважуватися в двох варіантах.

Приміром, категорії «медична процедура» й «одиниця лікарської роботи» співвідносяться категорією «випадок медичного обслуговування». У теж годину відповідність тихий ж категорій «медична процедура» й «одиниця лікарської роботи» може бути охарактеризоване й співвіднесене один із одним категорією «ефективність», що описує ступінь задоволення медичних потреб.

У теж годину, категорії «медична процедура», «одиниця лікарської роботи», «випадок медичного обслуговування» й «ефективність» у маркетинговій системі зв «язані поняттям «технологія надання медичної допомоги».

Категорія «потреба в медичній допомозі» описується медико-діагностичною й медико-економічною групами, що співвіднесені між собою конкретною медичною послугою й конкретним пацієнтом, як суб «єктом маркетингової системи.

Таким чином, парі тріад, із «єднані підставами, у які розташовані рівні елементи, утворять деякі структурні про «єднання у виді ромбів. Виявилося, що дів «ять таких структурно-логічних утворень закономірно відповідають дів «ятьом елементам маркетингової системи (предикатам), що характеризують суб «єкти, тобто кожен визначений стан суб «єктів маркетингової системи може бути описане (охарактеризоване) конкретним наборів із чотирьох елементів системи. Подібна розкрита закономірність дозволяє представити визначені стани суб «єктів ринкових відносин не як відвернені абстрактні поняття, а описати ці стани за допомогою конкретних про «єктивних характеристик елементів маркетингу й тім самим установити діалектичну сутність єдності (системність) всіх основних елементів маркетингової системи.

Центральне місце в маркетинговій системі займає угода. Саме в цієї категорії-предикаті концентруються в тім чи іншому ступені, прямо чи побічно усі функції шкірного елемента системи. Виключення поняття «угода» із моделі маркетингової системи позбавляє сутності функціонування системи, як цілісного організму. У реалізованій угоді власне кажучи врівноважуються внутрішні протиріччя всіх елементів маркетингової системи, як категорій, то й предикатів.

Аналогічно попередньому умовиводу, збалансованість протиріч, укладених у взаємозв «язках основних елементів маркетингової системи, на «нижчому» рівні досягається у межах «тріада», але в рівні системи — у рамках реалізованої догоди. Таким чином, представляється можливість умовно, графічно описати діалектику взаємозв «язків елементів маркетингової системи.

Дослідження отриманої моделі маркетингу дозволили описати можливі структурно-логічних комбінацій елементів. А діалектика співвідношення елементів маркетингової системи, привела до висновку, що усі основні елементи, що характеризують ринкові відносини в соціально-економічних структурах, знаходяться у визначеному закономірн-універсальному взаємозв «язку.

Використання отриманої умовної моделі в якості своєрідного методологічного інструмента дозволило зробити допущення і у наслідку розкрити фундаментальну сутність структурно-логічного й функціонального про «єднання елементів системи маркетингу медичних послуг.

Вірність даного допущення підтвердилася іспитами відкритої моделі медичної діяльності ринкової (маркетингової) системи охорони здоровий «я, при які розкриття і опис логіки взаємин елементів маркетингової структури, співвіднесли адекватність умовної моделі про «єктивним реаліям.

Модель дозволяє закономірно вибудувати й прийняти систему взаємозв «язків фундаментальних елементів ринку медичних послуг, розглянути і описати доти сховану логіку їхніх взаємин.

Застосовуючи модель маркетингової системи медичних послуг, удалося охарактеризувати лікаря й пацієнта із погляду суб «єктів ринкових відносин й описати їхня сутність за допомогою конкретних маркетингових функцій [8].

Використання моделі, як форми й методу системного підходу до експертизи якості медичної допомоги й правової оцінки взаємин лікаря й пацієнта, логічно дозволило обґрунтувати про «єктивне віднесення відповідних елементів маркетингової системи до визначених рівнів стандартизації медичної діяльності й рівням правових оцінок задоволення медичних потреб й попиту [5,8].

Використання моделі, як своєрідного інструмента, забезпечило дослідження фінансових потоків у маркетингових системах, дозволило розкрити і упорядкувати діалектичне різноманіття способів оплата медичної допомоги і оцінки медичного (лікарського) роботи.

Дослідження моделі дозволило розкрити деякі закони функціональних, універсальних й специфічних відповідностей елементів системи маркетингу медичних послуг.

Модель показала, що сутність догоди між лікарем й пацієнтом при наданні медичної допомоги в умовах ринкових відносин позначена цільовою функцією задоволення потреб у медичних послугах й попиту на медичні процедури.

Висловлено і обґрунтоване припущення про квантові (дискретних) критерії функціонування маркетингової системи медичних послуг.

Перспективна адаптація побудованої моделі маркетингу медичних послуг до методів ситуаційного моделювання на базі сучасних інформаційних технологій, дозволила виділити і одержати відповідні блок-схеми і агрегати функціонального взаємозв «язку елементів системи маркетингу, що у свою чергу забезпечило побудову відповідних модулів, використовувані із метою комп «ютерного імітаційного моделювання.

І, нарешті, модель потенційно забезпечує реалізацію системного підходу в проблемі пошуку ринково орієнтованої парадигми.