Польове і камеральне дешифрування аерознімків

Аналіз змін місцсцевості викокується шляхом стереоскопічно перегляду нових аерознімків i детального порівняння їx з картою по всій площі робіт. На відбитках карт відмічають зміни ситуації i рельефу. За цими даними складають проект камеральних робіт i редакційні вказівки щодо, виправлення карт. Аналіз якості оновлюваної карти виконується шляхом порівняння з пізнішими відомчими зйомками, нанесенням на карту геодезичних точок, отриманих після складання карти. Якість поновлення карти оцінюється також за результатами відповідності її сучасним вимогам до змісту, умовних знаків i вибраної системи координат. Робочий проект камеральних робіт складають на основі аналізу наявного картографічно матеріалу, характеру змін місцевості. При цьому виділяють ділянки, суттєвих змін не сталося, де необхідно висотне згущення та iн. В процесі розробки проекту робіт складаються редакційні вказівки щодо оновлення карти.

Дешифрування аерознімків при оновленні карт виконують, як правило, камерально з подальшим польовим обстеженням. При цьому виявляються зміни місцевості шляхом порівняння карти з новими аерознімками.

Результати дешифрування фіксують на аерознімках, або фотопланах. На восковці фіксують об'єкти, які не піддаються дешифруванню, об'єкти, для яких потрібні встановлення характеристик або назв. При дешифруванні використовують загальні методи i прийоми, керуються еталонами i зразками дешифрування. Якщо для оновлення карт виготовляють нові фотоплани, дешифрування виконують безпосередньо на фотоплані.

Суцільне польове дешифрування виконується на ділянках, де сталися великі зміни дрібних об'єктів, де є велика кількість підземних комунікацій, які відображаються на карті.

У процесі дешифрування повинні бути визначені або перенесені з матеріалів картографічного значення необхідні характеристики об'єктів, зібрані і встановлені географічні назви. Об'єкти, що не зобразилися на аерознімках через маленькі розміри або недостатній контраст із тілом, а також об'єкти, що з’явилися на місцевості після аерофотознімальних робіт, підлягають дозніманню в натурі.

Повнота і детальність дешифрування визначаються вимогами до складу топографічних карт, особливостями місцевості і масштабом створюваної карти.

Дешифрування при стереотопографічній зйомці виконують на фотопланах, фотосхемах або аерознімках. При цьому аерознімки і фотосхеми, на яких закріплюють результати дешифрування, повинні бути приблизно приведені до масштабу створюваної карти.

Якщо дешифрування виконується до виготовлення фотопланів, то аерознімки приводять до масштабу карти за значеннями висоти фотографування.

Дешифрування при стереотопографічній зйомці виконуються здебільшого шляхом з'єднання камерального і польового методів. Застосовується також суцільне камеральне і суцільне польове дешифрування.

У робочому проекті на виробництво дешифрування (наприклад, на фотосхемах) повинні бути зазначені ділянки, що підлягають суцільному камеральному і суцільному польовому дешифруванню, намічені для іншої території маршрути польового дешифрування, станції спостережень і площадки для створення еталонів дешифрування.

Суцільне камеральне дешифрування використовується, якщо в границях території робіт експедиції є недоступні і важкодоступні ділянки. Основою дешифрування в цьому випадку будуть географічні описи, карти суміжних масштабів, матеріали й еталони дешифрування, що раніш складалися на аналогічні типи місцевості в інших районах.

Суцільне польове дешифрування варто виконувати у великих населених пунктах і на ділянках, де зосереджено багато топографічних об'єктів, що не дешифруються камерально. Суцільне польове дешифрування, особливо на великих ділянках, доцільно виконувати на фотопланах.

При об'єднанні камерального і польового дешифрування послідовність робіт визначається вивченістю району зйомки, знайомств виконавців з характером ландшафту й забезпеченість матеріалами картографічного значення.

У вивчених районах польове дешифрування виконують після камерального; у порядку її доробки і контролю з одночасним установленням характеристик, що не можуть бути визначені по аерознімкам, і збором назв.

У районах, що недостатньо забезпечені матеріалами картографічного значення, спочатку проводять польове маршрутне дешифрування зі станціями спостереження і створенням еталонів дешифрування типових ландшафтів, а потім виконують камеральне дешифрування.

Дешифрування наземними маршрутами виконують з охопленням смуги шириною порядку 250 м у лісах і від 500 до 1000 м у відкритій місцевості. При цьому топографічні об'єкти, що зустрічаються по дорозі, розпізнають і фіксують спрощеними знаками або скороченими написами і визначають потрібні характеристики об'єктів. Встановлені на маршруті особливості місцевості повинні бути охарактеризовані у виді відповідних записів, замальовок і фотографій для того, щоб використовувати їх надалі при камеральному дешифруванні і стереорисовці рельєфу.

У районах, що важкодоступні, або з одноманітними ландшафтами польове наземне дешифрування виконується по окремим характерними для даної місцевості ділянкам, що з'єднуються сіткою дешифрованих маршрутів. На кожну таку ділянку складається еталон дешифрування у виді однієї або двох цілком віддешифрованих стереопар аерознімків з додатком описів контурів, як при дешифруванні по маршрутам і на станціях спостереження.

У результаті виконання робіт повинні бути задані:

• — віддешифровані фотоплани;
• — зведення встановлених назв;
• — журнали маршрутного дешифрування з додатком наземних і бортових фотографій характерних об'єктів місцевості (з негативами).