Населення. 
Австралійський Союз (Австралія)

Нинішні жителі Австралії — це переважно нащадки переселенців з Великобританії та Ірландії, а також емігранти з інших країн (97%). Корінних жителів (аборигенів) залишилося близько 160 тис. Більшість із них проживає в найбільш посушливих штатах (Квінсленд, Західна Австралія та ін.).

Австралія залишається найменше заселеним материком (понад 2 особи на 1 км2). При цьому 85% населення країни проживає на відстані не більш як 80 км. від моря. Понад 60% населення сконцентровано в двох найбільш розвинених в економічному відношенні штатах — Новому Південному Уельсі та Вікторії.

Австралія — одна з най урбанізованих країн світу: в містах проживає близько 86% населення. При цьому кожні два з п’яти австралійців мешкають або в Сіднеї, або в Мельбурні.

Господарство

Австралія — високорозвинена індустріально-аграрна країна. Головну роль в економіці відіграє гірничодобувна промисловість. Австралійський материк багатий на різноманітні корисні копалини, широко використовувані в промисловому виробництві. Гірничодобувна промисловість характеризується високою концентрацією виробництва й капіталу. Вона є однією з основних статей австралійського експорту.

Основну масу мінеральних ресурсів — залізної руди, руд кольорових і рідкісних металів, кам’яного та бурого вугілля тощо — видобувають у великих рудниках і шахтах. Видобуток будівельних матеріалів і корисних копалин, що містять метали, здійснюється невеликими розробками. За видобутком ряду мінеральних ресурсів (залізної руди, вугілля, бокситів, рутилу, цирконію та ін.) країна належить до провідних країн світу. Своєрідною столицею всієї гірничозаводської промисловості є місто Брокен-Гілл, розміщене на сході країни. Місто вирізняється поліметалевою та залізорудною промисловістю. Вугілля видобувають у штатах Новий Південний Уельс і Квінсленд.

На відміну від гірничодобувної промисловості, обробна промисловість (за винятком металургії та харчової промисловості) працює в основному на внутрішній ринок.

В Австралії розвинені всі стадії виробництва чорних металів — доменне, сталеливарне, прокатне, а також виготовлення спеціальних сталей і сплавів, різні види металообробки. У кольоровій металургії ведуть перед виплавляння міді, олова, цинку та ін. Основні центри чорної та кольорової металургії — міста Ньюкасл, Порт-Пірі, Вуллонгонг. Вони використовують місцеве вугілля й довізну залізну руду. В цих містах зосереджені також заводи важкого машинобудування і хімічні підприємства, що виробляють різноманітну продукцію (добрива для сільського господарства).

Машинобудування почало в широких масштабах розвиватися після другої світової війни. Воно представлене автомобілебудуванням, виробництвом сільськогосподарських машин, електроприладів, виробів радіотехніки та ін. Підприємства цієї галузі розміщені переважно в передмістях великих промислових центрів — Сіднеї, Мельбурні, Аделаїді, Брісбені.

Хімічна промисловість особливо швидко почала розвиватися в післявоєнні роки. У багатьох портових містах побудовано потужні нафтопереробні заводи, які працюють як на місцевій, так і на привізній нафті. Заводи з виробництва добрив розміщуються в тих районах, де є запаси кам’яного вугілля, виготовляється кокс, виплавляються чавун і сталь, кольорові метали.

Специфікою Австралії є добре розвинена харчова промисловість. Вона представлена масло — і сироробним, молочноконсервним виробництвом. Розвинені пивоваріння, м’ясохолодильне, м’ясоконсервне, борошномельне виробництва, виготовлення бекону, обробка тютюнового листа. Для харчової промисловості характерна експортна орієнтація.

Підприємства з консервування овочів і фруктів розміщуються в ареалах овочівництва і садівництва. Австралійська легка промисловість в основному забезпечена сировиною місцевого виробництва і своїми товарами значною мірою задовольняє потреби населення, а частина високоякісних виробів і напівфабрикатів ввозяться. Підприємства легкої промисловості зосереджені переважно у великих промислових містах на південному сході країни.

Сільське господарство — високотоварне, багатогалузеве, технічно добре оснащене. Воно має яскраво виражений експортний характер. Так, за загальною вартістю сільськогосподарського експорту Австралія поступається лише США. індустріальний аграрний економіка Провідне місце в сільському господарстві належить пасовищному тваринництву, де вирізняється вівчарство. Основну групу овець становлять мериноси (до 70%), вовна яких найбільш високоякісна й дорога. Інша група — вівці напівтонкорунних м’ясо — вовняних порід. Тонкорунні мериносові вівці погано переносять вологий клімат, тому їх розводять переважно в степових і напівпустельних районах. У посушливих частинах Австралії для вівчарства характерний екстенсивний пасовищний випас, за якого овець протягом року утримують на природному підніжному кормі. Значна частина овець зосереджена в цих районах на спеціальних вівчарських станціях (по 5—6 тис. голів). У тих районах країни, де опадів випадає більше (350—500 мм.), переважно в нижній частині східних схилів Східноавстралійських гір, вівчарство поєднується зі скотарством, а також вирощується пшениця.

У прибережних зонах, де опадів понад 500 мм., переважають відгодівельні господарства. Тут вівці та ягнята відгодовуються на м’ясо протягом двох — трьох місяців. Вівчарство поєднують із розведенням молочної худоби. М’ясне скотарство розвинене в основному в тропічних і субтропічних зонах на півночі країни. Тут худобу випасають переважно на природних кормах. Молочні ферми розміщують головно в прибережних районах із відносно значною кількістю опадів. Із молочним скотарством тісно пов’язане свинарство. Розвинене в Австралії і птахівництво. Розводять курей, менше — індиків і дуже мало — гусей і качок. З інших видів тваринництва можна назвати розведення коней і верблюдів. Розвивається бджільництво.

З-поміж посівних площ вирізняються зернові культури. Пшеницю, як і інші зернові культури (овес, ячмінь, кукурудзу), крім рису, в основному вирощують на богарних землях. Посіви пшениці зосереджені в основному в смузі з опадами від 250 до 500 мм на рівнинах або слабогорбистих територіях. Головний район посівів пшениці — «пшеничний» пояс — пролягає смугою від міста Брісбена до Південної Австралії.

Велике значення в рослинництві відіграє вирощування кормових культур. Важливими галузями рослинництва є садівництво та овочівництво. На прибережних рівнинах у тропічній частині штату Квінсленд вирощують ананаси, банани, манго. У південній та південно-східній частинах узбережжя недалеко від великих міст на зрошуваних землях закладено сади, де культивують цитрусові, абрикоси, персики, сливи, черешню. Різноманітні овочі вирощують на зрошуваних землях у межиріччі Муррея (Маррі) та Маррамбіджі. В Австралії успішно розвивається виноградарство (столові сорти й сорти, з яких виробляють вино та родзинки). Значна частина виноградників розміщена в районах з розвиненим штучним зрошенням, головно в штатах Південна Австралія, Вікторія та Новий Південний Уельс.

Із технічних культур провідне місце належить цукровій тростині (штат Квінсленд). Вирощують бавовник, тютюн.