Как поставити Інтернет на службу кар'єрі

Как поставити Інтернет на службу кар'єрному росту

Григорий Милов Остается дедалі менше людей, про які неможливо було знайти інформацію з Інтернету. Неважливо, негативна вона чи позитивна, її основні характеристики — доступність і довгий, майже вічний термін зберігання. Тому, вважають експерти, сучасним професіоналам треба вчитися нею управлять.

«Важно пам’ятати, що сліди у Мережі — це назавжди, тому всі, що ви скажете чи зробите, а звідси потім напишуть інші, буде використано проти вас — чи вашу користь, вже як складеться ситуація», — каже Ігор Манн, видавець, у недалекому минулому директор по маркетингу Alcatel СНД. Як один з переваг високої активності у Інтернеті він називає «заметность для роботодавців України та рекрутеров».

Впрочем, в усіх рекрутери поділяють його думку. «Не понад п’ять% інформації про потенційних співробітників — менеджерах середньої й вищої ланки ми одержуємо з Інтернету», — стверджує Олена Винокурова, директор персоналу роздрібного оператора «Billa Росія». «У процесі пошуку кваліфікованих кандидатів ми користуємося всілякими джерелами інформації, зокрема та Інтернетом, який ясна річ неспроможний дати повної картини», — каже Ігор Щелкунов, керівник департаменту персоналу «Еврохима» (виробництво мінеральних удобрений).

Осторожность фахівців викликана тим, що «інформацію, почерпнуту з Інтернету, не можна вважати достовірної», каже Щелкунов. У практиці Винокуровой було і не випадку, коли якась інформацію про кандидата, отримана з Інтернету, сприяла припинення переговорів із кандидатом. Будь-яка інформація, отримана рекрутерами агентства «Контакт», однаково перевіряється службою безпеки, стверджує Карина Коен, керівник департаменту рекрутмента на ринку фінансових послуг компании.

Работодатели і рекрутери шукають з Інтернету підтвердження професійних навичок кандидата. «Що рівень здобувача, чим більшою досвідом має кандидат, то більше вписувалося шансів, що це досвід знайде адекватне свій відбиток у загальнодоступних джерелах інформації», — вважає Щелкунов. Інформацію особистого плану, наприклад захоплення кандидата, в «Еврохиме» не досліджують. Російський бізнес загалом слабо цікавить особисте життя співробітників, погоджується з нею Коэн.

«Никаких стандартів збору чи подання інформації, почерпнутою про кандидата з Інтернету, в «Еврохиме «немає, залежить від завдань, від позиції, від кандидата. Але якби позицію розглядаються кількох людей, то інформації про неї наводиться до спільного виду, т. е. тоді як Мережі є дані про одного з можливих співробітників, ми їх там-таки шукаємо і з іншим кандидатам», — зазначив Щелкунов.

Правила строительства.

«Репутация складається із багатьох „цеглинок “, і наявність інформації про професіоналі з Інтернету, її кількість, підвищення якості і динаміка — лише її частина, але сказати про вас вони можуть багато», — вважає Манн. «Є кілька перевірених часом способів зміцнити свою репутацію з допомогою Інтернету», — зазначає Наталія Моисеенкова, заступник директора інформаційного сайту E-xecutive. Наприклад, написати хорошу статтю для спеціалізованого сайту, брати участь у дискусіях і форумах, відгукуватися на прохання про допомогу, давати фахові ради чи рекомендації. І, насамкінець, можна вирішити кейс. Моисеенкова згадує, як компанії, наприклад IBS і Gameland, спеціально становили що з E-xecutive кейси із метою привернути до обговорення потенційних кандидатів. «Дуже багато що про професійних якостях здобувача може сказати її у професійних ж форумах і дискусіях у Мережі», — вважає Коэн.

Участвуя в дискусіях, важливо пам’ятати про важливість правильного особистого позиціонування — т. е. тому образі, що виникає в мозаїці наявної у Мережі інформації про людині як «про професіоналі. «Не можна в ролі фахівця з широкого кола питань», — зазначає президент Академії ораторського майстерності Радислав Гандапас. Наприклад, пошук з його імені цього у Інтернеті вкаже лише з очевидно: він фахівець із публічним виступам і только.

«Чтобы заробити репутацію з Інтернету, потрібно, по-перше, може бути. По-друге, робити щось корисне людям, — стверджує Гандапас. — Не треба боятися негативних оцінок. Будь-яке у Інтернеті — це плюс». Більше того, негативні висловлювання викликають більший резонанс, а позитивний відгук викликає сумніви щодо щирості, помічає він. «У цьому дуже важливо, щоб у висловлюваннях була гострота і актуальність, — зазначає Гандапас. — Я пишу на теми, у яких хотілося б розібратися, і отримую різні відгуки, які змушують мене думать».

Ошибка претендента

Эксперты сходяться, що найпростіший спосіб нашкодити віртуальної складової репутації — надмірна агресивність й прагнення брати участь як можна більшій кількості дискусій. Моисеенкова з E-xecutive вважає, що активні учасники дискусій, проводять впродовж кількох годин на день була в форумах, швидше за все, мають надлишками вільного часу, що ні промовляють на їх користь. «Надмірне що у тусовці позитивно на репутації напевно не позначається», — вважає Моисеенкова. Порожні розмови, непродумані публікації та зайва агресивність у власній просуванні можуть лише зашкодити. «Рекрутерам добре відомі приклади, коли чудово відпіарені з Інтернету кандидати не виправдовували очікувань», — каже Винокурова. Але залежить від професії кандидата. Активна життєва позиція, природно, на заваді фахівця з PR, але, наприклад, часті згадування про фінансиста з Інтернету породжують сумніви щодо його професіоналізмі, зазначає Винокурова.

Впрочем, вже нині багато професіоналів занепокоєні тим, який слід тягнеться по них Мережі, стверджує Моисеенкова. Приблизно разів на тиждень, за її словами, до редакції E-xecutive звертаються котрі мають проханням щось поправити, оскільки вони бояться, що й висловлювання негативно позначаться репутації. «Мабуть, найяскравіший приклад, — розповідає вона, — реакція на статтю «Один дня з життя фінансового директора». У ньому финдиректор великого комп’ютерного холдингу розповідав про тому, як зазвичай його знайти у будні. У статті згадувалися заняття тенісом, підготовка до MBA, дорогі ресторани і спортивні машини, але нічого був сказано на роботу. Матеріал викликав більш 400 відгуків, більшість із яких негативні. Перший день автор якось намагався відбиватися, але другий попросив редакцію прибрати матеріал, що він було надалі нашкодити його репутации.

«Но, мабуть, найбільше шкодить людям те, що майбутній роботодавець може дізнатися лише про них щось зайве», — каже Тетяна Сосновська, партнер рекрутинговой компанії Flex. У торік на позицію заступника головного бухгалтера великою російською компанії претендувала досить досвідчений фінансист, з непоганим послужним списком. Але пошук з Інтернету виявив повнішу версію резюме, з якої слід було, що тільки протягом року кандидат отримала 16 непрофільних сертифікатів. Через війну роботодавець засумнівався в умотивованості кандидати і цьому фахівцю було відмовлено роботі, згадує Сосновская.

Список литературы

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із сайту internet.