Компьютер в викладанні курсу Черчение

Комп’ютер в викладанні курсу «Креслення «.

Жоден з досягнень науку й техніки не викликало такого тривалої й болісного пошуку застосувань у процесі навчання, як персональний комп’ютер. Проте, швидкість впровадження комп’ютерів в навчальний процес значно відстає від темпів розвитку комп’ютерних технологій. Проникнення комп’ютерів в навчальні класи і лабораторії (але тільки в Росії) в значною мірою стихійним процесом. Цілі, поставлених 1985 р. під час введення нового для школи предмета «Основи інформатики, і обчислювальної техніки», не досягнуто [2,3]. Успіх в застосуванні комп’ютерних технологій залежить передовсім від того, як нові інформаційні технології - ІТ допоможуть поліпшити викладання традиційних, добре забезпечених методично, шкільних предметів. Сьогодні нове програмне забезпечення є, зазвичай, «радість розробника» і впливає на процес навчання у середньої школи. Саме це факти дозволили припустити, перше реальне застосування комп’ютер знайде в освітній галузі «Технологія» щодо універсальних комп’ютерних технологій: текстових редакторів, електронних таблиць, графічних редакторів й у шкільному предметі «Креслення», т.к. машинобудівне виробництво рухається шляхом поступового, але неухильного розвитку автоматизованого виробництва. Ключовою проблемою освіти у своїй стає підготовка кадрів, спроможних виконувати завдання виробництва сучасної складної техніки з допомогою ІТ [4].

Вивчення у шкільництві мов програмування високого рівня [5−8] визначається лише апаратним забезпеченням і немає перспективи. При створенні ПМК потрібно було визначити питання про вибір одній з систем автоматизованого проектування — САПР. Це питання тепер стоїть перед тими, хто вводить курс комп’ютерної інженерної графіки у школі та вузі [9]. Ми враховували, що у 1983 року було адаптована для ІБМ РС найбільш поширене у світі САПР — AutoCAD фірми Autodesk. Фірма Autodesk Inc. веде активну політику щодо освоєння нових ринків: програма адаптована на 18 мов, використовують у 88 країнах. Мета фірми — кожен майбутній інженер має стати користувачем AutoCAD. Популярність AutoCAD на світовому ринку пояснюється і політикою фірми, спрямованої на безупинне розвиток програмних продуктів [10]. Досвід використання AutoCAD в вузівському курсі «Машинна графіка» описаний в [11].

Використовувані зарубіжні САПР як не враховують наші промислові стандарти, а й припускають додаткову кваліфікацію користувачів. Численні спроби адаптувати AutoCAD до потреб вітчизняного конструктора призвели до появи безлічі нових систем різного якості, які різняться один від друга завдяки фантазії розробників, а отже, малоефективними [12]. З іншого боку, версії AutoCAD вище 10 рекомендовані для комп’ютера IBM PC 386.

У 1996 р. фірма Autodesk представила нову розробку — AutoCAD LT. Вона створена у тому, щоб відібрати ринок у компаній, знайшли собі нішу в розробці недорогих двовимірні графічних редакторів САПР. Саме до цієї категорії ставляться російські програми КОМПАС, T-Flex CAD, Графіка 81, ADEM, СПРУТ, КРЕДО, Базис та інших. Огляд російських САПР дано в [13]. Зазначимо, що раніше хто б бачив написаних вітчизняних програм через таємності більшості їх [14].

При виборі САПР ми враховували, що школи, оснащених по «Пілотного проекту» мали клас IBM PS/2 без жорстких дисків на учнівських комп’ютерах. Аналіз останньої показав, що зручною від використання у шкільництві є САПР КОМПАС, призначена для прямого проектування в машиностроении.

Сформулюємо вимоги, які пред’являються навчальної САПР [9], яким система КОМПАС задовольняє повною мірою: легкість і простота до вивчення; можливість на недорогий техніці; відповідність випущеної документації вимогам ЕСКД; використання сучасних технологій проектування; досить стала вельми поширеною; доступна ціна; оперативність супроводження і про обліку специфічні потреби навчального процесу, відсутність серйозних помилок, наявність перспектив фірмарозробника. Зазначимо, що ж вимоги висуваються до САПР в реальному виробництві [15].

КОМПАС — це КОМплекс Автоматизованих Систем на вирішення широкого кола завдань проектування, конструювання, підготовки виробництва, у різних галузях машинобудування. Розроблено фахівцями російської фірми АТ «АСКОН» (Санкт-Петербург, Москва і Коломна), що колись працювали на підприємствах різних оборонних галузей [14]. Однією із перших вітчизняних САПР стала система КАСКАД, розроблена в 1986 р. в КБ машинобудування (Коломна). Після аналізу системи AutoCAD було винесено рішення про створення конкурентоспроможної креслярської системи розрахованої на IBM PC з процесором 80 286 і яка має такими властивостями, які дозволив би їй стати популярною у користувачів: простота і ефективність, підтримка вітчизняних стандартів, і орієнтація звичну технологію роботи конструктора; досить вузька спеціалізація; конструкторський інтерфейс, дозволяє системі бути ефективним та зручним робочим інструментом й те водночас настільки простий, щоб навчання непідготовленого користувача займало максимум тижня; невисока ціна, забезпечує доступність системи. З 1989 р. все програмні продукти АТ «АСКОН» стали випускатися під назвою КОМПАС. У 1991 р. був випущений чертежно-графический редактор КОМПАС 4.0. Ядром комплексу є інтерактивна графічна система КОМПАС-ГРАФИК. Саме вона й було обрано як основи ПМК «Шкільний САПР».

Зазначимо, що у 1996 р. було представлено розробка [16, 17] КОМПАС 5.0 для Windows.

У 1992 р. АТ «АСКОН» 1992 р. розробив шкільну дискетную версію системи, яка отримала назву КОМПАС-Школьник. Вона зберегла основні риси професійної версії і на системному диску 1,2 МБ. Зараз школи можуть із успіхом використовувати професійну версію КОМПАС-ГРАФИК. Апаратні вимоги цією системою виглядають мізерними проти такий системою, як AutoCAD: комп’ютер IBM PC; 640 Кбайт оперативної пам’яті; графічний адаптер EGA; дисковод 1,44 МБ; жорсткий диск; миша. Краще комп’ютер 386DX. співпроцесор, видеоадаптер VGA і 2−4 МБ оперативної пам’яті. У встановленому вигляді КОМПАС-ГРАФИК займає на жорсткому диску 4,5 Мб.

ПМК створили [18, 19] внаслідок науково-методичного дослідження, проведеного на 1991;1994 рр. у тісному співдружності з ВНИКНУВ «Технологія» [20], схвалено 1993 р. Головне артилерійське управління розвитку загального середньої освіти Міністерства освіти РФ і становить реальне программно-методическое забезпечення освітній галузі «Технологія». Ідея створення ПМК було підтримано Комп’ютерним учебнодемонстрационным і інформаційно-видавничим центром — КУДИЦ [21], який як науково-методичний центр проекту «Пілотні школи» включив розробку ПМК «Шкільний САПР» у програмі інформатизації образования.

У Московському базисному плані з інформатики і ІТ [22] підкреслено, що з включенні в навчального плану перевагу надають, як було запропоновано [20], освітнім модулями по ІТ, передбачено додатковий модуль «Системи автоматизованого проектування». Факультативний блок «Конструювання з допомогою комп’ютера (CAD)» передбачено й рекомендаціями ЮНЕСКО [23].

Нині чинні близько 300 шкіл Росії використовують ПМК знає креслення, перші відгуки викладачів опубліковані, наприклад, в [24−26]. Перспективність застосування в викладанні САПР КОМПАС підтверджується публікаціями [27−30]. Система успішно використовують і під час проведення олімпіад по комп’ютерної геометрії і графік [31]. Серед більш як 550 користувачів системи КОМПАС (Росія, Україна, Білорусь інші країни СНД) такі гіганти, як Ижорский завод, Саратовський авіаційний, Іллічівський судноремонтний, Нижегородський автомобільний і Липецкий тракторні заводи, АвтоВАЗ, НВО їм. Лавочкіна, Світловодський і Рязанський pадиозаводы, КБ і навчальними закладами. Продукти КОМПАС підтримуються гарантійним і технічним обслуговуванням в Києві, Львові, Мінську, Одесі, Hиколаеве, H.-Hовгоpоде, Hижнем Тагілі, Саpатове, Кpаснояpске, Севеpодвинске, Чебоксаpах, Муpоме, Яpославле і інших містах Росії і близько СHГ.

Створено Асоціація користувачів систем КОМПАС, куди входять також і pазpаботчики пpиложений з урахуванням програмних засобів «КОМПАС ». Ми плануємо створення аналогічної Асоціації учителів і викладачів, основне завдання якої перебувають у узагальненні педагогічного досвіду, створення банку файлів креслень для навчального процесса.

Досвід експлуатації систем КОМПАС показав, що вони охоче освоюються користувачем (незалежно від його віку), значно прискорюють процес випуску креслярської документації відчутно підвищують підвищення якості. У цьому досить легко вирішується проблема подолання психологічного бар'єра, особливо в користувачів поважного віку, адже саме вони володіють унікальними знаннями й опытом.

ПМК повністю забезпечує створення повних компьютеризованных навчальних курсів «Інженерна графіка», «Креслення», «Деталі машин», «Теорія машин і механізмів», і навіть використання програмних засобів до виконання лабораторних робіт, курсових і дипломних проектів, у підготовці вчителя технологии.

Програмне забезпечення ПМК: чертежно-графический редактор КОМПАСШколяр і навчальна версія ОБРАЗ системи геометричного моделювання КІТЕЖ (НДІ механіки НГГУ). До складу ПМК входять навчальних посібників учня (у дваx частинах), посібник для вчителя (в 3-х частинах), дискета з файлами креслень і фрагментів. Основне призначення — комп’ютерна підтримка освітньої області «Технологія»: шкільного курсу «Графика/Черчение», технології обробки конструкційних матеріалів із елементами машиноведения; розділу курсу ОИВТ «Ділові застосування ЕОМ»; курсу «Геометрія». ПМК успішно може бути використана у спеціальних професійних навчальних закладах, на молодших курсах вузов.

[pic].

Складові ПМК.

1. Чертежно-графический редактор КОМПАС-Школьник, зберігши основні риси професійної версії, обеспечивает:

. введення геометричній інформації з екрана дисплея комп’ютера з допомогою клавіатури і мыши;

. введення елементарних графічних елементів: відрізків, дуг, окружностей, фасок, скруглений, текста;

. введення російських, латинських і грецьких малих літер і прописних літер, арабських і римських цифр, спеціальних символів (знаки діаметра, градуси й т.д.);

. виконання допоміжних побудов: паралельних і перпендикулярних ліній, дотичних, сполучень і т.п.);

. простоту і мінімум дій при введення складових креслярських елементів і елементів оформлення креслення: розмірів (лінійних, кутових, діаметральних і радіальних), штрихування, таблиць, знаків шерехатості й т.д.;

. полуавтоматическое заповнення граф штампа;

. редагування зображення (зрушення, поворот, копіювання, дзеркало й краще т.д.);

. використання фрагментов;

. збільшення зображень з вікна і з ним;

. компонування видів на чертеже;

. видачу креслення на принтер будь-якого типу чи графопостроитель.

. й багато іншого, що полегшує роботу конструктори і дозволяє досягти високої якості виконуваних чертежей.

Перший екран редактора — екран архіву креслень і фрагментів, який дуже нагадує популярну оболонку Norton Commander. Такий їхній підхід полегшує освоєння системи. Креслення в редакторі будується із окремих частин, названих, на жаль, невідь що вдало видами. Щоб розпочати креслити, у наступному екрані - екрані роботи з кресленням створити новий вид. У першому вигляді можна згрупувати всі ті елементи креслення, які логічно пов’язані один з одним. Основним до роботи є екран роботи з видом.

2. Програма ОБРАЗ (навчальна версія системи геометричного моделювання КІТЕЖ, розробленої до НДІ механіки Нижньогородського державного університету) варта створення моделей просторових твердотільних об'єктів. Вхідний інформацією системи є три виду в системі прямокутних проекцій, які відповідають певним вимогам. Відновлюваний об'єкт ні мати поверхні складніші, ніж площину, циліндр, конус. Якщо об'єкті є межі, які мають зовнішній контур має самопересечение чи кілька внутрішніх контурів, мають загальні точки, то такі об'єкти не рекомендуються на відновлення. Проекції можуть утримувати лише відтинки прямих, окружності і дуги окружностей. У цьому все лінії, незалежно від своїх видимості, мали бути зацікавленими одного типу — суцільні. Можна також використовувати штрихові лінії, програма відновлення перетворить в суцільні. Проекції повинні містити лише геометричну інформацію. Елементи оформлення креслення (осі симетрії, розміри, написи тощо. п.) не используются.

ОБРАЗ дозволяє методом читання креслення створити два виду просторових геометричних об'єктів: каркасную (дротяну) модель (у своїй невидимі лінії може бути віддалені) і об'ємне тело.

Система ОБРАЗ ефективно на персональному комп’ютері IBM PC/AT 286 з монітором EGA/VGA і 640 До оперативної пам’яті, на наявних у школах комп’ютерах ефективно вирішується завдання тривимірного моделирования.

ОБРАЗ є програмний комплекс, що з п’яти окремих програм. Файл креслення готується користувачем з допомогою графічного редактора «КОМПАС-Школьник» і далі передається у програмі восстановления.

3. Посібник для вчителя складається з трьох часток: два по використанню редактора «КОМПАС-Школьник» знає «Креслення», третя — присвячена важливою боці інтелектуального розвитку які у процесі навчання — формуванню просторових уявлень з урахуванням системи ОБРАЗ.

Організація роботи з ПМК вимагає розв’язання питання: хто має вести запропонований курс: вчитель інформатики чи вчитель креслення? Протягом першого року доцільна спільна підготовка вчителя інформатики, і вчителя креслення до проведення спочатку гурткових чи факультативних занять з запропонованим ПМК. При попередньої роботи слід ознайомитися з що поставляються на дискеті графічними матеріалами, підготувати все необхідних викладання файли креслень і фрагментов.

На початок роботи з ПМК учні маємо отримати необхідні інформацію про працювати з MS-DOS, надбудовою Norton Commander, текстовим редактором. Для цього він ми розробили «Базовий пакет підготовки користувача», що складається з відповідних навчальних программ.

[pic].

Як з ПМК.

ПМК «Шкільний САПР », природно, не заміняє традиційних уроків креслення, у яких учень отримує початкові навички виконання креслень. Проте, по тому, як учень опанує прийомами виконання креслень, доцільно частина навчального матеріалу по кресленню виконувати на комп’ютері. Досвід свідчить, що з систему викладання, учень може мати простий початкові навички роботи з комп’ютері у першому півріччі 8-ого класу під час уроків, проведених з допомогою годин, відведених на факультативні заняття. У другому півріччі частина занять робити з допомогою годин, відведених на курс «Креслення «і завдяки годин факультативних занять. Такий їхній підхід підтверджено та даними роботи [22]: кожним учням за 3 чверті виконано 10−15 робіт на персональному комп’ютері (креслення по проведених тем друкуються на принтері) і по 5 робіт на бумаге.

ПМК складається з 11 основних та двох додаткових робіт з курсу «Креслення ». Працюючи з ПМК учень поступово вивчає можливості (далеко ще не все) навчальної версії КОМПАС-Школьник ". Вивчення САПР складає шкільному матеріалі курсу «Креслення «й у ухваленій у школі последовательности.

Роботи NN 1−8 охоплюють матеріал курсу «Креслення «8-ого класу, роботи NN 9−11 — матеріал 9-ого класса.

Роботи N 1−4 присвячені вивченню інтерфейсу (екранів) «КОМПАС-Школьник «і основних прийомів роботи у екрані креслення і виду: вычерчиванию відрізків, окружностей, нанесення лінійних і діаметральних розмірів, побудов в «тонких «лініях. Ці праці може бути виконано у межах курсу «Інформатика «розділ «Ділові застосування ЕОМ » .

Кожна робота складається з запровадження і окремих розділів (частин). До роботи можна включати додатковий матеріал, запропонований учителем. У запровадження формулюється постановка одній або кількох завдань, наводиться креслення, що має бути виконано по закінченні роботи. Запити і меню, що висуваються учневі під час роботи з чертежноконструкторським редактором у тексті виділені. Саме посібник може бути прикладом підготовки текстово-графического матеріалу з допомогою текстового редактора та редактори «КОМПАС-Школьник », т.к. весь ілюстративний матеріал посібники виконано з допомогою програми для принтера.

У посібнику для вчителя дано докладні вказівки до виконання основних робіт, наводиться структура команд редактора, додаткові завдання. Крім того, наводиться опис двох додаткових робіт: Робітники креслення деталей; Складальний креслення. Робота зі слоями.

У додатку описані програма друку, що встановлюється на комп’ютері вчителя, і з файлом, які забезпечують установку редактора «за умовчанням». (У професійному версії «КОМПАС-ГРАФИК» печатку креслення здійснюється з екрана архівів креслень і фрагментов.).

У посібнику дано матеріал для вступного уроку, присвяченого принципам організації гнучкого автоматизованого виробництва, заснованого на широке застосування сучасного программно-управляемого технологічного устаткування, мікропроцесорних управляюще-вычислительных коштів, роботів й управління промислових робототехнічних систем, коштів автоматизації проектноконструкторських, технологічних і планово-производственных робіт. Сучасні САПР дають змогу здійснювати проектування комплексно, починаючи з постановки завдання й закінчуючи отриманням креслень і програм для устаткування з числовим програмним управлінням (ЧПУ). Застосування подібних систем дозволяє прискорити виконання креслень вдесятеро. З іншого боку, на жорстких дисках комп’ютера можна зберегти багато готових креслень і далі використовувати їх за мері надобности.

У розділі «Трохи історії чи як створювався «КОМПАС «досить докладно розказано з приводу створення і обговорюється склад професійної версії КОМПАС 4.х. У неї входять интеpактивная графічна система КОМПАС-ГРАФИК, інструментальна середовище pазpаботки пpиложений з урахуванням мови Сі КОМПАСМАЙСТЕР, система проектування управляючих пpогpамм для верстатів КОМПАС-ЧПУ, спеціалізована оболонка КОМПАСМОHИТОР, і навіть pасшиpенный набоp прикладних бібліотек; система пpоектиpования маpшpутно-опеpационных технологічних процесів КОМПАС-Т/М; системи випуску текстово-гpафических конструкторських документів КОМПАС-КД, утиліти аналізу pазмеpных ланцюгів КОМПАС-РЦ, системи стpуктуpиpованного збереження і обробки документів і майже ведення конструкторських аpхивов КОМПАС-АРХИВ, спеціалізованих бібліотек для будівельного пpоектиpования. Всі ці пpогpаммные сpедства базиpуются на єдиної чеpтежной моделі, що дозволяє вживати її як унивеpсальной инфоpмационной підстави зв’язку pазличных зі свого функціональному призначенню pабочих мест.

КОМПАС-ГРАФИК то, можливо поповнений прикладними бібліотеками типових конструктивних елементів (кріплення, пружини, підшипники, з'єднувальні елементи трубопроводів, умовні позначення елементів электросхем, пневмосхем, кінематичних схем), отриманих засобами інструментальної среды.

Працюючи з редактором КОМПАС-Школьник учень оперує з цими поняттями констpуктоpского документа, як чеpтеж, вид, основна напис, технічні тpебования, шеpоховатость, pазмеp, допуск тощо., що дозволяє ефективно й пpосто створювати й pедактиpовать изобpажения; аппаpат допоміжних постpоений для імітації pаботы «в тонких лініях »; полуавтоматическое фоpмиpование таблиць; автоматична пpостановка допусків до pазмеpам т.д. Зазначимо, що з учнів значно зручніше працювати з текстовими меню, а чи не запам’ятовувати більше пиктограмм.

Першої-ліпшої хвилини учневі доступний вичерпний режим допомоги, виконання всіх операцій супроводжується докладними подсказками.

Велика увага приділена питанням методики. ПМК написано ним у відповідність до програмою по кресленню середній загальноосвітній школи, дозволяючи на рівні вирішувати такі навчально-виховні завдання як трудова політехнічна і також фахова підготовка школярів до місцевих умов сучасного виробництва; формування основ комп’ютерної інженерної графіки; вміння складати чертежно-графическую документацію з допомогою САПР проектирования.

Нова інформаційна технологія у процесі викладання дозволяє легко пред’явити школяреві графічний матеріал для читання і виконання креслень, забезпечує самостійну розробку графічної документації для виготовлення деталей і предметів; надає школяреві можливість вирішення творчих завдань із елементами конструирования.

Природно виникає запитання у тому, не замінить чи машинна графіка повністю традиційні методи виконання креслень. Тенденцію згортання викладання традиційного креслення, очевидно, вважатимуться помилковою. З упровадженням і підвищення сфери застосування САПР потреба у професійну майстерність креслярів і конструкторів неспроможна відпасти чи скоротитися. Фундаментальна обізнаність із комп’ютером жадає від конструктора бездоганного володіння технікою виконання креслярських робіт, знання правил оформлення конструкторської документації, особливої геометричній підготовки, загостреного відчуття просторових форм і комбинационного мислення. Тож у ПМК комп’ютер сприймається як досконалий інструмент кресляра і конструктора, який би сучасний рівень підготовки виробничої графічної і текстовографічної документації, її зберігання, передачу і розмноження. Слід звернути увагу, що кілька часто повторюваних операцій виконання креслення в редакторі «КомпасШколяр «виконуються напівавтоматично відповідно до вимогами ЕСКД: нанесення розмірів, поєднання, штрихування, зображення різьблення і т.д.

Чертежно-конструкторский редактор «КОМПАС-Школьник «як сучасний креслярський інструмент звільняє школяра від стомливих операцій виконання креслення, забезпечуючи у своїй високу якість виконуваних графічних робіт. Фундаментальна обізнаність із САПР знає креслення дозволяє школяреві реалізувати свої ідеї: представивши собі вид розроблюваного завдання школяреві годі було побоюватися, що сама його неправильне рух змусить виконувати роботу заново.

[pic].

Рекомендації по використання ПМК в викладанні черчения.

Працюючи з ПМК учень повинен мати навички роботи з комп’ютером і чертежно-графическим редактором, вивчаючи (чи повторюючи) програмний матеріал курсу черче.

Алогічне зменшення кількості годин на природничо-наукові шкільні дисципліни із необхідністю потребує аналізу можливостей інформаційних технологій у активізації процесу навчання. Зокрема це стосується і до курсу «Креслення », число годин на вивчення якого скорочено з 72 до 36. У цьому значно скорочується інформаційне полі, яке вчитель організує під час уроків. У процесі вивчення курсу «Креслення «у учнів формуються як репродуктивні знання, вміння і навички, а й просторову уяву, яке допомагає зрозуміти конструкцію і призначення вироби, з яких геометричних воно полягає, як наводяться друг з одним, внаслідок яких технологічних дій (способів обробки) відбувається формоутворення вироби. Очевидно, що у усе це потрібно значне время.

Ситуацію із програмним забезпечення курсу «Креслення », завдяки підтримці російської системи освіти фірмами «АСКОН «і «Геос », вважатимуться ідеальної. Справді, чертежно-графический редактор «КОМПАС-Школьник », система геометричного моделювання «КОМПАС-К3 », система відновлення наочного зображення методом читання креслення «ОБРАЗ », чертежно-графический редактор «КОМПАС-LT «для Windows надаються навчальних закладів безкоштовно й можна отримати за адресою internet Розроблено программно-методический комплекс «Шкільна система автоматизованого проектування ». З 2000 року вільно поширюється і промислова система «КОМПАС-График «версії 4.х.

За таких умов базовим програмним засобом вважатимуться систему геометричного моделювання «КОМПАС-К3 », що призначалася до створення і відображення моделей тривимірних об'єктів у процесі виконання дизайнерських, проектних і конструкторсько-технологічних робіт. Над моделями об'єктів можна виконувати булевы операції об'єднання, перетину і вирахування, у яких також отримають твердотільні тривимірні моделі. Система К3 дає можливість виконувати такі види робіт: проектування редагування зовнішньої форми виробів; здобуття влади та перегляд реалістичних напівтонових зображень проектованих об'єктів; рішення компоновочных завдань і завдань і т.п.

Створення тривимірної моделі об'єкта ведеться поетапно. Спочатку створюється заготівля проектованого об'єкта. Як заготовок може бути обрані елементарні тіла (паралелепіпед, циліндр, конус, урізаний конус, сфера, тор), тіла обертання, тіла витискування (призми), та інші кінематичні об'єкти. Якщо об'єкт має отвори, виступи тощо., то тут для надання йому остаточної форми застосовуються булевы операції (те що, об'єднання і віднімання), що їх над двома тривимірними об'єктами: моделлю заготівлі і моделлю формотворного інструмента. Фактично, у своїй моделюється процес одержання об'єкта з заготівлі шляхом її обробки ріжучим інструментом. Отже на стадії дизайну може бути оцінена технологію виготовлення об'єкту і форма обробного инструмента.

Система візуалізує створені геометричні об'єкти на екрані дисплея. І тому вона проектує геометричні об'єкти на картинну площину, прямокутна частину якого відображається на екрані і називається графічним вікном. Одночасно на екрані то, можливо чотирьох різних вікон з проекционными зображеннями створених геометричних объектов.

Під час виконання різних команд система затребувана виконання низки дій, як-от введення точок, величин, вибір об'єктів тощо. Усі такі дії мало залежить від змісту самої команди у виконуються по типовим сценаріями. До таких сценаріями ставляться: вибір геометричних об'єктів, введення точки, введення протяжності (відстані), введення кута і т.п.

Відповідно до програмою курсу «Креслення «ознайомлення з системою починається тема «Сучасні технологію виконання креслень ». У розділі «Метод проектування і графічні способи побудови зображення «практично все завдання може бути ви полнены у системі «КОМПАС-К3 ». Для оформлення креслення розділ «Читання і виконання креслень «окремі види можуть бути до системи «КОМПАС-Школьник ». Розділ «Перерізу і вуглерозрізи «чудово ілюструється розрізами (вирізами) в прямокутної изометрической проекції. Вони мають в комплекті поставки файли креслень складальних одиниць можна використовувати щодо розділу «Складальні креслення », зокрема за деталировании. Досвід роботи показав, що використання сучасного програмного забезпечення під час уроків креслення активізує пізнавальну діяльність учнів, призводить до розвитку просторових уявлень, образного мислення з урахуванням аналізу форми предметів. Надзвичайно важливий видається те обставина, що застосування САПР виключає непродуктивні елементи графічної діяльності учащихся.

1. Богуславський А. А. Программно-методический комплекс № 6. Шкільна система автоматизованого проектування. Посібник для вчителя // М.: КУДИЦ, 1995. — Ч.1. — 68 з. -Ч.2 — 48 з. — 1996. — Ч3. — 28 з.; Навчальний посібник // М.: КУДИЦ, 1995. — Ч.1. — 72 з. -Ч.2 — 32 з. 2. Іванов М. Комп’ютерне освіту // Комп’ютер Пресс, 1996, № 8. — З 6-ї. 3. Христочевский З. мультимедіа освіти // Комп’ютер Пресс, 1996, № 8. — З. 7−10. 4. Юрін У., Злыгарев У. Система автоматизованої конструкторскотехнологічної підготовки виробництва, у ролі засобів навчання // Вища ж освіта у Росії, 1996, № 1, — З. 97−100 5. Котов Ю. В., Павлова А. А. Основи машинної графіки, навчальних посібників для студентів художньо-графічних факультетів, Москва, Просвітництво, 1993 р. 6. Трошин В. В. Комп’ютер на уроці креслення // Школа і виробництво, 1991, № 7. — З. 55−58. 7. Колесников В. К. Про комп’ютерної підготовці вчителів праці // Школа і виробництво, 1994, № 1. — З. 11−12.