Загальний аналіз об'єкта озеленення

Об'єктом озеленення є територія дошкільного навчального закладу ясла-садок комбінованого типу № 3, що знаходиться у північній частині міста Умані по вул. Інститутській, буд. 13. Заклад відкритий 10 березня 1944 року. Одноповерхова будівля загальною площею 513 мІ виконана за типовим проектом.

У цій частині міста немає підприємств та установ, які могли б впливати на навколишнє середовище, а знаходиться в основному житлова забудова, магазини та інші споруди. Водночас, таке розміщення не робить садочок віддаленим від основних об'єктів інфраструктури міста та не створює перешкод у доступі до користування послугами навчального закладу. Крім того, до позитивних сторін місця розташування варто віднести наступні особливості:

• 1. Близкість до Дентрологічного заповідника «Софіївка», що розмішений південніше на відстані 250−300 метрів.
• 2. Достатня віддаленість від вул. Київської та вул. Інтернаціанальної, що являються важливими транспортними артеріями міста, сполучаючи його із автомагістраллю міжнародного значення «Одеса — Санкт-Петербург». Останнє обумовлює підвищену інтенсивністю руху автомобілів і, відповідно, — рівень шуму та забруднення повітря.

Зазначені фактори позитивно впливають на формування мікроклімату ДНЗ.

Згідно із п. 3 Положення про дошкільний навчальний заклад, ясла-садок комбінованого типу є закладом, що створюється для дітей віком від двох місяців до шести (семи) років, до складу якого можуть входити групи загального розвитку, спеціальні, санаторні, сімейні, прогулянкові, короткотривалого перебування у різних поєднаннях [30]. В яслах-садочку комбінованого типу № 3 створено 5 вікових груп, з яких:

• — 1 група раннього віку;
• — 4 групи загального розвитку для дітей дошкільного віку.

Напрями освітньо-виховної роботи з дітьми здійснюються за Базовою програмою розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі».

Територія ДНЗ становить близько 0,8 га і являє собою рівнинну ділянку землі квадратної форми. Із південної сторони до неї прилягають житлові будинки; із західної — спортивний майдачих (стадіон) Уманського державного університету садівництва (УНУС); із східної (невелика ділянка) та північної (значно більша) сторін знаходяться незасаджені постійною рослинністю землі УНУС, що використовуються для практичних занять студентів. Із заходу (відстань — 150 м), по вул. Юрія Глібка висаджена горіхова алея, що також варто розцінювати як позитивний момент.

Ділянка огороджена і має асфальтований підґїзд з боку вулиці Інтернаціональної через територію університету. Місця для паркування автомобілів безпосередньо біля садочку відсутні, але наявна їх достатня кількість неподалік (відстань — 250 м), біля головного в'їзду на територію УНУС.

Дослідження території об'єкту, а також будівлі самого садочку дало можливість визначити стильові особливості, взяти до уваги особливості природного оточення та специфіку ділянки.

На території, крім основної споруди, знаходяться туалет, господарські будівлі, павільйон (західна частина ділянки). Між ними розміщені ігрові майданчики. Останні організовані також перед входом у приміщення ДНЗ та в південно-західній частині подвір'я. Знаряддя для активного відпочинку дітей є надто розосередженими і більшість з них знаходиться в задовільному стані. Одночасно, загальне естетичне сприйняття покращене за допомогою виготовлених (очевидно — відданими працівниками закладу) з господарських матеріалів (автомобільних шин) фігур птахів та тварин. Через подвір'я і навколо садочку проходять асфальтовані доріжки. Можемо відмітити, що вони перебувають у поганому стані: покриття всюди потріскалось; в деяких місцях повідколювалися шари асфальту, утворюючи вибоїни. Це вимагає господарського втручання. Воно, на наш погляд, потрібне також відносно наступних аспектів організації:

• 1. Розміщення декількох ігрових осередків у західній частині подвір'я між господарськими спорудами, де вони стають виключеними із сприйняття загальної культурної композиції ДНЗ та з-під безпосереднього спостереження вихователів.
• 2. Невключення до забезпечення дозвілля дітей площі павельйону. На даний час він фактично перетворений на ще одну господарську будівлю. Його відкриття для доступу вихованців могло б знайти практичне застосування: для спостереження за природними явищами при несприятливій погоді; для ігор на свіжому повітрі після дощу; у зимній період.
• 3. Залишення невикористаною доволі великої зони позаду садочка (північна частина території). Вона не застосовуються для активного відпочинку дітей і не зазнала творчого оформлення засобами озеленення, тому залишається просто пасивною площею.
• 4. Недоглянутість ряду об'єктів, що можуть бути використані під час планування благоустрою.

Головний вхід і східна територія ДНЗ також потребують привабливішого оформлення та збільшення кількості зелених насаджень. Крім того, між західною та східною частинами будівлі закладу розміщений квітник. Його стан є задовільним, що теж потребує виправлення.

Планування благоустрою території дошкільного навчального закладу не повинно мати наслідком зменшення ігрового простору. Покращення (з погляду дизайнера) ділянки садочку не може призводити до суцільного засаджування, адже основною метою є забезпечення морального та фізичного розвитку дітей, що вимагає достатньої площі для активних забав, веселощів.