Економіка Донецького економічного району: особливості розвитку і розміщення продуктивних сил

Рис. Донецький економічний район

Природно-ресурсний потенціал і продуктивні сили Донецького економічного району, його економічна оцінка та вплив на спеціалізацію району.

Район розташовано на сході і південному сході країни. Площа його — 53,2 тис кв км. Населення — понад 8,2 млн. осіб. Район охоплює Донецьку і Луганську області. Економіко географічне положення в цілому сприятливе. Донецький район має вихід до Азовського моря і знаходиться на перехресті доріг, що ведуть з країн Балтії і Білорусі до країн Закавказзя, з Азії в Європу. Для розвитку господарства район має в цілому сприятливі природні умови, значні природні ресурси (родючі ґрунти, камінне вугілля, кухонну сіль, кіновар — основну ртутну руду, будівничі матеріали та ін.). Не вистачає власних водних ресурсів. Тут зосереджені великі людські ресурси. За кількістю та густотою населення район посідає перше місце в Україні. Обидві області дуже урбанізовані (Донецька — 90%, Луганська 87%). Переважна частина населення зайнята в промисловості. Є гострі проблеми раціонального використання трудових ресурсів, особливо в шахтарських селищах. Донецький район найбільш економічно розвинутий, особливо такі галузі, як електроенергетика, вугільна, металургійна, хімічна промисловість, важке машинобудування та промисловість будівних матеріалів. У с/г домінує приміський тип господарювання. Район має вихід до Азовського моря і розгалужену транспортну мережу, якою здійснюються інтенсивні міжрайонні і міжнародні зв’язки. Провідна галузь району — вугільна промисловість. Тут видобувають коксівне (Донецька область) і енергетичне (Луганська область) вугілля. На вугільній промисловості базується потужна електроенергетика. Вона представлена тепловими електростанціями, які дають до третини всієї електроенергії країни (вуглегірська, Луганська, Курахівська, Миронівська, Сіверськодонецька, Словянська, Старобешівська, Штерівська). Чорна металургія — це галузь, на якій спеціалізується Донецький район. Тут виробляють чавун, сталь, різноманітний прокат. Найбільш промислова Чорна металургія — «Азовсталь» у Маріуполі, Донецький, Макіївський, Алчевський заводи. Чорну металургію обслуговує потужна коксохімічна промисловість. Найбільші коксохімічні заводи — Авдіївський, Горлівський, Алчевський, Ясинівський, Макіївський. Видобувають у районі флюсові вапняки та вогнетриви. Кольорова металургія набагато поступається чорній. Основні підприємства знаходяться в Костянтинівці (виробництво цинку), Микитівці (виробництво ртуті), Артемівську (завод з обробки кольорових металів). Донецький район має також потужну хімічну промисловість. На базі місцевої коксохімії виробляють азотні добрива в Горлівці і Сіверськодонецьку, анілінофарбова промисловість розвинута в Рубіжному. В Костантинівці випускають фосфорні добрива. У комплексі з виробництвом добрив розвивається сірчанокислотна промисловість. У районі значно розвинута содова промисловість (Лисичанський содовий завод, Словянське ВО «Хімпром»). Цьому сприяють запаси кухонної солі, а також карбонатної сировини. Набула розвитку хімія органічного синтезу. Сировиною для неї є продукти нафтопереробки, природний і коксовий газ. Нафтопереробна промисловість зосереджена в Лисичанську, смоли і пластмаси виробляють у Донецьку і Сіверськодонецьку, гумотехнічні вироби — в Лисичанську. Сажа (технічний вуглець) постачається із Стаханова. У районі добре розвинулося важке машинобудування. Найбільші його підприємства знаходяться в Краматорську. Тут виробляють крокуючі екскаватори, прокатні стани, шахтне і транспортне устаткування, верстати для обробки великих деталей прокатних станів, залізничних вагонів. Гірничошахтне устаткування виробляється на машинобудівних заводах Донецька, Луганська, Горлівки, Дружківки, Ясинуватої, обладнання для металургійної промисловості - у Макіївці, Дебальцевому, Словянську. Прокатне машинобудування забезпечується вагонобудівним заводом у Стаханові. Залізничні цистерни дає Маріуполь, тепловози — Луганськ. У Луганську і Маріуполі виробляють с/г машини, в Первомайську Луганської області - електродвигуни для врубових машин. Виробництво різноманітного електротехнічного обладнання зосереджено у Донецьку, Слов’янську і Торезі. Район має потужну будівничу індустрію, підприємства якої переважно розміщуються в малих і середніх містах. Найбільшого розвитку досягла цементна (Амвросіївка, Макіївка, Єнакієве і Караматорськ) та скляна (Костянтинівка) промисловість. Виробляють також покрівельні матеріали (толь, шифер), керамічні вироби, залізобетонні конструкції. Природні умови і потреби міського населення сприяли формуванню в районі потужного АПК. Близько 80% с/г угідь припадає на орні землі. Вони займають площу понад 3 млн га. З них близько 50% знаходиться під зерновими культурами, 35% - під кормовими. У с/г тваринництво домінує над рослинництвом. Тваринництво має молочно-мясний напрям. Розвинуто також свинарство і птахівництво. В найбільш індустріальній частині району с/г має приміський характер. Південь і північ Донецького району спеціалізуються на вирощуванні зерна, насамперед озимої пшениці та соняшнику. Підприємства, що переробляють с/г продукцію, зосереджені переважно у найбільш промислових вузлах. Їхня продукція — борошномельно-круп'яна, мясна, молочна, пивоварна, виноробна, хлібопекарська та кондитерська. Розвинута в районі соляна промисловість. Тут зосереджено 75% видобутку в країні харчової солі. Легка промисловість використовує місцеву і довізну сировину. В галузі здебільшого працюють жінки. Серед найбільших підприємств району — Донецький бавовняний та Луганський тонкосуконний комбінати, трикотажні підприємства — Луганська, Донецька, Маріуполь, шкіряно-взуттєві - Донецька, Луганська, Костянтинівська, Артемівська. В багатьох містах району є швейні цехи і фабрики. Значно розвинутий транспортний комплекс. За обсягами перевезень район посідає перше місце в країні. Провідна роль за цим показником на залізничному транспорту. Щільність його магістралей теж найбільша і становить 56 км на 1000 кв км території. Основними електрифікованими залізницями є Ясинувата — Чаплине — Дніпропетровськ — Кривий Ріг, Іловайськ — Слов’янськ — Лозова — Харків, Слов’янськ — Донецьк — Маріуполь. Друге місце за обсягами перевезень у районі посідає автомобільний транспорт. Основні його магістралі: Донецьк — Дніпропетровськ, Донецьк — Артемівськ — Харків, Луганськ — Дебальцеве — Донецьк — Запоріжжя. Промисловими вузлами району є: Донецько-Макіївський, Маріупольський, Горлівсько-Єнакієвський, Луганський, Краматорсько-Костянтинівський, Стаханово-Алчевський, Лисичансько-Рубіжанський.