Сучасна галузева структура

У країні виробляються продовольчі товари, напої, тютюнові вироби, тканини, одяг і вироби зі шкіри, електротехнічне й електронне устаткування, особливо для військових цілей, потреб сфери зв’язку й медицини; діаманти (Ізраїль — найважливіший світовий центр шліфування й огранювання алмазів). Розвинена металургія й машинобудування, включаючи авіаі суднобудування, у т.ч. військове. Діють цементні заводи, підприємство з виробництва скляних і керамічних виробів. Сучасні високотехнологічні методи на основі новітніх наукових розробок використовуються для виготовлення медичних приладів, у виробництві комп’ютерів і роботів, волоконної оптики, у біотехнологіях, мікроелектроніці, фармацевтичній промисловості й іригаційних спорудженнях.

Обробна промисловість розвивається досить динамічно. В обробній промисловості створюється 37% національного доходу й зосереджено не менш 28% всіх зайнятих. На Тель-Авів — Яффу й прилеглі міста, де розміщені майже 4 тис. великих і дрібних підприємств, доводиться більше половини робочих місць, якими розташовує промисловість Ізраїлю, на район Хайфи майже третина, на Південний район 12%, а на район Єрусалима 6%. 6, с. 54.

Енергетика. Найбільше широко для виробництва електроенергії використаються теплові електростанції, що виробляють 99% всієї електроенергії. Основне джерело енергії - в основному імпортна нафта, за рахунок якої задовольняються майже 80% всіх енергетичних потреб країни, а інша частина покривається за рахунок закупівель вугілля за рубежем, головним чином — у Південній Африці, Австралії й Великобританії. Вироблення електроенергії в 2010 склало 42,67 млрд. кВт ч, споживання — 38,3 млрд. кВт ч. Використовується сонячна енергія (Ізраїль посідає перше місце у світі по експлуатації в будинках сонячних бойлерів) і енергія вітру.

Сільське господарство. З 1950 відбулося значне розширення площі продуктивних угідь і підвищення частки зрошуваного клина, що супроводжувалося ростом продукції сільського господарства. В 1950 оброблялося 253 тис. га, з них 15% доводилося на частку зрошуваних земель, а в середині 1990;х — 455 тис. га, з яких біля половини — зрошувані угіддя. З 1952 по 1984 випуск аграрної продукції збільшився в 8 разів, головним чином внаслідок інтенсивного впровадження новітніх технологій й агротехніки, що, у свою чергу, стало можливо завдяки системі кібуців і мошав. У середині 1980;х в Ізраїлі була розроблена водозберігаюча технологія зрошення, коли вода подається по гнучких пластмасових трубках безпосередньо до корінь сільськогосподарських культур і плодових дерев. У країні накопичений багатий досвід зимового вирощування овочів під плівкою, що дозволяє збирати кілька врожаїв за рік. У підсумку кожен ізраїльський фермер може прокормити 52 чоловік. Власне агровиробництво задовольняє потреби країни в харчових продуктах на 92%. Значна частка сільськогосподарської продукції йде на експорт.

Найважливіші з оброблюваних культур — бавовна, арахіс, соняшник, пшениця. Із плодових найпоширеніші яблука (134 тис. т, 2010), банани (130 тис. т, 2010), авокадо (50 тис. т., 2010), винні й столові сорти винограду (85 тис. т, 2010), а також ківі, манго, персики, фініки, маслини, груші, сливи, хурма, горіх-пекан і мигдаль. Головні овочеві культури — картопля (417,7 тис. т, 2010), томати (504 тис. т., 2010), огірки (85 тис. т., 2010), перець і цибуля. Сільськогосподарське виробництво в 2010 склало 1240 тис. т фруктів, 1572 тис. т овочів, 120 тис. т пшениці й 58 тис. т бавовни. Цитрусові (апельсини, грейпфрути, лимони) експортуються, а частина їх направляється на переробку. В 2010 було зібрано 656 тис. т лимонів, 404 тис. т грейпфрутів, 198 тис. т апельсинів й 130 тис. т мандаринів. Не втратили свого значення тваринництво й рибальство. В Ізраїлі розводять (у тисячах голів, 2010): велику рогату худобу (400), овець (390) і кіз (64), свиней (155, на 2008), а також домашнього птаха (36 400). Надої молока найвищі (поряд з Нідерландами) у світі (до 11 тис. кг від однієї корови в рік). Улов риби в 2009 склав 25 100 т. У цілому з 1950 по 1994 річний обсяг експорту продукції сільського господарства виріс із 20 млн. до 581 млн. дол. 9, с. 79.

В Ізраїлі витрати на імпорт товарів завжди перевищували доходи від експорту. Обсяг імпорту в 2009/2010 оцінювався в 36,84 млрд. дол. На початку 1990;х біля 11% витрат на імпорт доводилося на озброєння й 8% - на нафту й нафтопродукти. Іншими важливими статтями імпорту були машини й устаткування, запасні частини до них, хімічні продукти й метали, транспортні засоби, продовольство (пшениця, сировина для виробництва рослинного масла, м’ясо, кава, какао, цукор), побутова техніка, неопрацьовані алмази для наступного огранювання й реекспорту. Більша частина імпорту надходила зі США (15%), Бельгії (10,1%), Німеччини (7,5%), Швейцарії (6,5%) і Великобританії (6,1%).

На експорт ідуть діаманти (в 2010 на суму 3,4 млрд. дол.), вироби з металу, машини й устаткування, комп’ютери й електроніка, фрукти й консерви, тканини й одяг, мінеральні добрива й інша хімічна продукція. Важлива складова ізраїльського експорту — військова продукція (радіоелектронна техніка, безпілотні літаки-розвідники й транспортні літаки, ракетні комплекси, артилерійське й стрілецьке озброєння й т.д.). Загальний обсяг експорту досягає 34,41 млрд. дол. Основні зовнішньоторговельні партнери в 2010 — США (36,8%), Бельгія (7,5%) і Гонконг (4,9%). Більша частина експорту озброєння доводиться на країни Латинської Америки, Південної й Південно-Східної Азії.

В 2010 р дефіцит зовнішньоторговельного балансу Ізраїлю склав 5 млрд. дол. по товарах й 1,8 млрд. дол. по послугах. З кінця 1990;х торговельний дефіцит збільшився приблизно на 90%: з 3,2 млрд. дол. до 6,2 млрд. дол. Негативне сальдо покривається переважно за рахунок пожертвувань і позик від уряду США. Важливе місце в бюджеті займає туризм. 4, с. 112.