Етапи створення держказначейства

Етапи створення держказначейства

Реферат на тему:

Етапи створення держказначейства.

З метою забезпечення ефективного управління коштами Державного бюджету України, підвищення оперативності у фінансуванні видатків у межах наявних обсягів наявних ресурсів у Державному бюджеті Указом Президента України від 25 квітня 1995 року № 33 595 було утворене Державне казначейство України при Міністерстві фінансів України.

Основними завданнями Державного казначейства визначено :

організація виконання Державного бюджету України і здійснення контролю за цим ,.

управління наявними коштами Державного бюджету України, у тому числі в іноземній валюті, та коштами державних позабюджетних фондів у межах видатків, установлених на відповідний період ,.

фінансування видатків Державного бюджету України ,.

ведення обліку касового виконання Державного бюджету України, складання звітності про стан виконання Державного бюджету України,.

здійснення управління державним внутрішнім та зовнішнім боргом відповідно до чинного законодавства ,.

розподіл між Державним бюджетом України та бюджетами Автономної республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя відрахувань від загальнодержавних податків, зборів і обов’язкових платежів за нормативами, затвердженими Верховною Радою України,.

здійснення контролю за надходженням, використанням коштів державних позабюджетних фондів ,.

розробка нормативно — методичних документів з питань бухгалтерського обліку, звітності та організації виконання бюджетів всіх рівнів, які є обов’язковими для всіх підприємств, установ і організацій, що використовують бюджетні та кошти державних позабюджетних фондів.

Основну систему казначейства планувалося створити в три етапи:

1. Терміново, без зволікань, передати функції фінансування управлінь центрального апарату Мінфіну Головному управлінню Державного казначейства України.

2. Підготувати кадровий потенціал і розпочати передавання функцій фінансування бюджетних установ безпосередньо територіальним казначейством, що дасть можливість міським і районним відділенням Державного казначейства вивчити їх потреби в коштах, а також визначити шляхи скорочення державних витрат. Це має бути здійснено за умови вирішення організаційних питань.

3. Впровадити єдиний казначейський рахунок в Національному банку України. Таким чином буде закрито всі поточні рахунки установ, що фінансуються з Державного бюджету.

До моменту створення територіальних органів Державного казначейства на місцях залишався діючий станом на 01.01.1996 року порядок фінансування видатків державного бюджету через відомчу структуру міністерств і відомств України.

2 грудня 1995 року затверджено план підготовки законодавчих актів, нормативних документів та розробки механізмів функціонування системи Державного казначейства. Відповідно до вказаного плану передбачено :

— відкриття рахунків Державного бюджету на ім'я органів Державного казначейства до 1 січня 1996 року ,.

— організація розподілу між Державним бюджетом та бюджетами областей, міст Києва та Севастополя, Автономної республіки Крим відрахувань від загальнодержавних податків та зборів і обов’язкових платежів за нормативами, затвердженими Верховною Радою України, а також перерахування місцевим бюджетам належних їм коштів від зазначених відрахувань з 01.01.1996 року ,.

координація роботи Державної податкової служби та органів Державного казначейства з питань надходження доходів в розрізі платників та класифікації Державного бюджету України по доходах з 01.01.1999 року. ,.

здійснення за поданням державних податкових інспекцій повернення за рахунок Державного бюджету зайво сплачених або стягнених податків, зборів та обов’язкових платежів з 01.01.96р.,.

ведення бухгалтерського обліку руху коштів Державного бюджету на рахунках органів Державного казначейства з 01.01.96р.,.

ведення обліку розпорядників коштів, яким виділяються асигнування з Державного бюджету та позабюджетних фондів з 01.04.1996 року.

касове планування видатків Державного бюджету та його впровадження з 01.04.1996 року ,.

доведення до розпорядників коштів через територіальні органи казначейства обсягів асигнувань, що виділяються з Державного бюджету (лімітів) — пілотний варіант,.

відкриття особових справ установ та організацій, які використовують кошти Державного бюджету на протязі 3 кварталу 1996 року.,.

здійснення пілотного варіанту щодо фінансування системи охорони здоров’я та заходів по ліквідації наслідків аварії на Чорнобільській АЕС через систему органів казначейства у м. Києві та Чернігівській області з 1 квітня 1996 року ,.

проведення випробування механізму фінансування видатків розпорядників коштів Держбюджету через систему Державного казначейства на базі Міністерства охорони здоров’я та Мінчорнобиля з 01.07.1996 року,.

організація виконання державного бюджету, виходячи з принципу єдиного казначейського рахунку. з 01.01.1997 року,.

Проведення випробування механізму функціонування системи Державного казначейства з 01.01.1997 року.

ведення обліку касового виконання Державного бюджету України по видах доходів, складання звітності про стан виконання Державного та зведеного бюджетів по доходах з 01.01.1997 року ,[16].

Постановою Кабінету Міністрів України і національного банку України № 13 від 14 січня 1997 року запроваджено з 1 лютого 1997 року поетапне касове виконання державного бюджету за видатками через територіальні органи Державного казначейства.

Касове виконання державного бюджету за видатками здійснюється органами Державного казначейства в межах асигнувань, передбачених в державному бюджеті відповідним розпорядникам коштів та надходжень на єдиний казначейський рахунок державного бюджету, шляхом фінансування або проведення платежів безпосередньо на користь суб'єктів господарської діяльності, які виконали роботи та або надали послуги розпорядникам бюджетних коштів.

Сьогодні Держказначейство починає випробувати своє ноу хау — єдиний казначейський рахунок (ЄКР), пілотний проект впроваджуватиметься в Чернігівській області.

Головним плюсом ЄКР є можливість повністю контролювати обіг державних коштів — саме те, чого прагне уряд. Якщо раніше розпорядник коштів переказував кошти на рахунок бюджетної організації, яка мала їх витратити, наприклад на оплату послуги, то за умови ЄКР Держказначейство перерахує гроші безпосередньо виконавцю робіт .Таким чином, бюджетні організації не матимуть змоги витрачати кошти не за призначенням. Загалом ЄКР схожий на кореспондентський рахунок банку, адже він міститься в банківській системі. Це універсальний рахунок, з якого проводитимуться всі розрахунки. Фінансова установа навіть не знатиме, які державні структури вона обслуговує .

Особливістю нової системи, впровадженої казначейством, є те, що через цей орган провадитиметься економічне, обов’язкове цільове витрачання коштів Державного бюджету. А це дасть можливість: по-перше, оперативно розпоряджатися грошовими ресурсами держави, по-друге, оперативно їх перерозподіляти, по-третє, створювати необхідні прибутки і накопичення фондів для реалізації державних програм і зобов’язань.

Новостворений орган має реалізувати принцип єдиного рахунку Державного бюджету в поєднанні з централізованою системою, яка дасть змогу мати вичерпну інформацію про щоденний етап державних фінансів, забезпечить можливість маневрувати державними грошовими ресурсами. За цих умов за банківською системою залишається здійснення функцій акумуляції коштів Державного бюджету України, їх зберігання та перерахування за дорученням органів Державного казначейства, а також прийом, зберігання та видача готівки. А за міністерствами і відомствами залишається право розподілу асигнувань за напрямками видатків коштів, затвердженими Державним бюджетом України.

Література:

Ламинога В. «Казначейство України — сьогодення й стратегія розвитку » .Газета «Праця і зарплата », № 18, 1998, стор.30.

Павлюк Н.В."Організація виконання Державного бюджету «.Журнал «Фінанси України «, № 3, 1998, стор.37−45.

Паламарчук В.О."Фінансові підвалини держави «.Журнал «Фінанси України», № 2, 1999, стор.97−104.

Поль Марі Годме «Фінансове право «. Москва, «Прогрес «, 1978, стор.315 — 343.

Панкевич Л.В."Державне казначейство: від контролю до оптимізації розподілу фінансових ресурсів". Журнал «регіональна економіка «, № 1, 2003, стор.210−215.