Сутність поняття лізингу

Сутність поняття лізингу

В лізингових відносинах зявився перелік питань, котрі не були врегульовані чинним законодавством, що визвало деякі складнощі при заключенні лізингових договорів, це і стало первопричиною приняття Верховною Радою Закону Про лізинг від 16 грудня 1997р. Це послу-жило створенню правової основи лізингових договірних операцій.

Самим важким питанням являється визначеннян правової природи договору лізингу, а це можливо при виявленні чітко визначених ознак цього договору, котрі виокремлювали б його від інших договорів.

Та обставина, що договором лізингу охватується разнородні відно-сини, не виникає сумнівів, оскільки це визначається з роду предписань Закону. Тобто в ст.№ 1 Закону дано поняття лізингу, котрий розглядає-ться як підприємницька діяльність, направлена на івестування власних або запозичених фінансових засобів визначена в наданні лізиногодавачем в виключне користування на визначений термін лізингоодержувачу майна, котре являється власністю лізиндавача або купується їм в у власність за дорученням і согласованності з лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

В законі в ст.№ 4 визначені види і форми лізингу.

По договору фінансового лізингу лізиногодержувач приймає на себе зобовязання, повязані з правом власності на матеріальні цінності і відповідальність за ризик їх можливої гибелі.

Фінансовий лізинг, право користування матеріальними цінностями розповсюджується на строк неменш 60% строка їх повної амортизації, а також передбачає подальшу передачу права власності лізингоодержувачу або по закінченні договору лізингу його викуп по залишкової вартості.Між тим, тут проявляється договірна форма фінансовопідприємницької лізингової діяльності.Цю діяльність потрібно розглядати іменно таким чином -як фінансовий лізинг, який проявляється в сумі возміщення вартості обєкту лізингу в складі лізингових платежів за період дії договору лізингу.

Фінансовий лізинг поділяється на :

● лізинг в обслуговуванні;

● ліверидж лізинг;

● у пакеті;

Лізинг з обслуговуванням являє собою поєднення фінансового лізингу.

з обслуговуванням з договором підряду та передбачає надання цілого.

ряду послуг, повязаних з утриманням на обслуговування та утриман-ня зданого в оренду обладнання.

Ліверидж лізинг -особливий вид фінансового лізингу.У цій угоді більша частка (за вартістю)обладнення, що здається в оренду, бере-ться внайми у третьої сторони -інвестора .У першій половині строку оренди здійснюються амортизаційні відрахування по орендованому обладнанню та виплата відсотків за взятую позикою на його прид-бання, що знижує оподаткований прибуток (доход) інвестора та ство-рює ефект відстрочки податку.

Лізинг у пакеті -система фінансування підпиємства, при якій будів-лі та споруди надаються у кредит, а обладнання здається орендареві за угодою оренди.

За методами фінансування існують :

● терміновий лізинг, при якому здійснюється одноразова оренда майна;

● поновлювальний лізинг, при якому договір продовжується по закін-ченню першого строку контракту.

Стосовно орендованого майна лізинг поділяється на :

● чистий лізинг, коли додаткові видатки з обслуговування орендо-ваного майна покладаються на орендаря;

● повний лізинг, при якому орендар бере на себе всі видатки з технічного обслуговування зданого в оренду обладнання.

Розвиток лізингових стосунків може здійснюватися шляхом здачі в оренду цілих промислових підприємств, що викликає застосування ро-здільного лізингу.Він характеризується широкомаштабністю та наяв-ності більшої кількості фінансово-кредитних відносин при виконанні угод.

Роздільний лізинг -це ускладнений варіант фінансового лізингу, який передбачає участь в угоді кількох компаній та фінансових установ. Роздільний лізинг використовується в тому випадку, коли лізингодавець фінансує лише частину технічних засобів, а інша части-на сплачується позиками інших учасників.Власником цього комплексу технічних засобів залишається лізингодавець, за яким зберігається право отримання податкових пільг по лізингу.

Оперативний лізинг -характеризується тим, що лізингоодержувач по своєму заказу отримує в платне користування від лізингодавача обє-кту лізингу на строк неменш строка, в період якого амортизується 90% вартості обєкту лізингу, визначеной в день заключення договору. По закінченні договірного строку, договір може бути продовжен або обєкт лізингу може бути повернутий лізингодавачу, або передан повторно в користування іншому лізингоотримувачу по самостійному договору лізингу.

Оперативний лізинг має такі особливості :

● орендодавець не розраховує покрити всі свої витрати за рахунок надходжень від одного лізингоотримувача;

● строки оренди не охоплюють повного фізичного зносу майна;

● ризик збитків від псування або втрати майна лежить головним чи-ном на лізингодавачі;

● по закінченні встановленого строку майно повертається лізингода-вачу.

Обернений лізинг -розлядається як договір лізингу, передбачаючий придбання лізингодавачем майна у власника і подальшу передачу цього майна в лізинг.В цій операції лізинго-підприємницька діяльність обхватує дві групи рознорідних відносин:

●куплі-продажу майна;

●передачі цього майна у користування;

Лізингодавач купляє майно у його власника, а потім передає йому майно в лізинг.Якщо не було б договору лізингу, то субєкти названих відносин повинні були б заключати два самостійних договорів: куплі-продажу і оренди. Однак, в цьому нема необхідності, так як договір лі-зингу охватує разнородні відносиниі в змішаному договорі вирішують-ся всі основні питання. З цього приводу обернений лізинг потрібно розглядати як самостійний вид (а не форму) лізингу.Оперативний лі-зинг розподіляється на рентинг і хайринг. Рентинг -це короткострокова оренда майна від одного дня до одного року. Хайринг -середньостро-кова оренда майна від 1−3 років.

Говорячи про лізинг треба вияснити що таке обєкти і субєкти лізингу. Згідно з ст.№ 2 закону обєктами лізингу може бути будь-яке рухоме майно яке відноситься до основних засобів, у тому числі продук-ція, вироблена державними підприємствами (машини, обладнання), яким дозволено до вільного обертання на ринку і в відношенні якого нема обмежень о передачі його в лізинг.

Субєкти лізингу -це лізингоодежувач, продавець власного майна (ст.№ 3 закону).

Лізинговий договір.

Під час здійснення лізингової угоди можна виділити 3 стадії її проведення. По першій здійснюється підготовча робота, яка передує укладанню низки юридичних договорів:оформлення заявки майбутн-ього лізингоотримувача, готуються висновки про кредитоспроможність клієнта і розраховується ефективність лізингового проекту.

На другїй проводиться юридичне закріплення лізингової угоди.

Оформлюються такі документи: договір про куплю-продаж обєкту лізингу, акт про приймання обєкту лізингу в експлуатацію, договори на технічне обслуговування майна, що передається у лізинг, договір стра-хування обєкту лізингу.

Третя стадія -це період використання обєкту лізингу.Проводяться операції в обліку та звітності :виплата платежів, оформлюються доку-менти про подальшу долю обєкту.

Для збільшення гарантії повернення вартості обєкту лізингу, а також комесійних, доцільно укладати тристоронній договір: лізинго-давач, лізингоодержувач, страховик.

Стаття № 21 закону Про лізинг регламентує проведення реєс-трації лізингових операцій.Це робиться для того, щоб операції прово-дилися в рамках правового поля, держава контролює правомірність проведення договірів лізингу і вживає заходів щодо усунення неправо-мірних операцій і наказує в рамках чинного законодавства.

Умови договору визначені ст.№ 7, тобто:

●сторони;

●обєкт лізингу;

●умови і строки поставки обєкту лізингу;

●строк заключення договору;

●розмір, склад і строки сплати лізингових платежів;

●умови переоцінки вартості обієкту;

●умови реєстрації;

●порядок повернення лізингового обєкту;

●відповідальність сторін;

●дата, місце заключення договору.

Також викликає зацікавлення в питанні оподаткування лізингових операцій і про наявність пільг на цей вид діяльності.

Ст.№ 20 закону Про лізинг передбачає, оподаткування прибутку от-риманного лізингодавачем і кредитором в здійсненні лізингової опера-ції відбувається за чинним законодавством. Якщо уважно вивчити за-кон Про ПДВ(пп.3.1.1,3.1.2,3.2.2), то можна зазначити, що він стиму-лює лізингові операції для українських лізингодавачів та виробників предмету лізингу, що дасть змогу розширити експорт лізингової проду-кції і більшою мірою використовувати в середині країни незадіяні основні виробничі фонди. З іншого боку, закон зменшує активність нере-зидентів на ринку лізингових послуг.

Лізингові стосунки виступають по суті як кредитні угоди. Орендар от-римує у тимчасове користування вартість, втілену в машинах і облад-нанні, на рівнях зворотності і платності. Активними учасниками лізин-гових стосунків виступають і комерційні банки. В Україні поки що не створено достатніх умов для розвитку довгострокової оренди основ-них фондів і, тим більше, для участі банків у орендних стосунках, тобто для здійснення ними лізингових операцій.

На сучасному етапі кількість випадків кредитування лізингових операцій в кожному банку не перевищує одиниці.

Головна причина -нестабільність економічної ситуації, високі темпи інфляції, тощо.

Якщо банк проводе лізингові операції, то для нього більш вигідно об-ходитися без посередництва лізингових компаній.В такому разі банк, придбаючи машини і устаткування,є їх покупцем, а здаючи їх в оренду.

за лізингові угоди, робиться лізингодавачем.Для оплати придбанного устаткування можуть бути використані власні кошти банку -статутний.

фонд, резервний фонд та інші фонди, які створенв за рахунок доходу, який залишається в розпорядженнні.

Строки лізингу визначаються з урахуванням амортизації або із зас-тосуванням методу прискореної амортизації орендованого майна. Використання прискореної амортизації економічно вигідно лізингода-вачу (банку) та лізингоодержувачу.Перший у більш короткі строки по-вертає вкладені ресурси, другий придбає можливість знизити суму податку на прибуток і наблизити строк одержання майна в свою власність, якщо така умова передбачена в договорі.