Спроби відродження незалежності України. 
Гетьман І. Мазепа

Спроби відродження незалежності України. Гетьман І. Мазепа

У історії України особливе місце належить гетьману Іванові Мазепі (1687— 1709 рр.). Державний діяч, дипломат, полководець, він здобув освіту у Києво-Могилянській академії й в Падуанському університеті, володів вісьмома мовами й зробив надзвичайно багато для духовного відродження українського народу.

Роки його гетьманування припадають на царювання Петра І, роль якого в РОСІЇ останнім годиною занадто ідеалізується. Ряд вчених при цьому ігнорує тієї факт, що Петро І свої реформи здійснював злочинними, терористичними методами.

Він пройшов вишкіл у німецькій пуританській церкві. Він власноручно закатував свого сина Олексія. Він зробив Росію, а разом із нею й Український народ заручниками пройдисвітів й політичних авантюристів, починаючи із Меньшико-ва, цариці Анні, БІрона І кінчаючи Катериною II та її оточенням, котрі зробили Україну кріпосницькою.

Від із таким царем довелося матір справу І, Мазепі й в його особі всій Україні.

Вже починаючи із так званих Коломацьких статей, підписаних у містечку Коломаку між козацькою старшиною І представниками Росії, позиції останньої зміцніли в Україні за рахунок обмеження гетьманської влади. Мазепа переконався до того, що Петро І нищить основи української державності й вирішив використати умови, створені Північною війною (1700—1721 рр.) для розв «язання державницьких проблем іншим шляхом. Вдало скориставшись козацьким повстанням на Правобережжі проти поляків на чолі із Семеном Палієм й вторгненням у Польщу Карла XII, гетьман зайняв своїм військом Правобережну Україну І тім самим знову про «єднав обидві її частини.

У стосунках із Карлом XII Мазепа наголошував, що Україна винна бути незалежною Державою із довічною владою гетьмани, її територію мають складати відвойовані від РОСІЇ землі, що належали колися українському народові.

Проте укра-їнські війська для організованого спротиву Росії не були готові. Далося взнаки й ті, у ході Північної війни багато тисяч українців загинули на фортифікаційних роботів у Фінляндії, Ліфляндії, Литві, Польщі, Саксонії, на будівництві каналів й Петербурга. Тільки на спорудженні Петропавлівської фортеці й деяких інших будівель Петербурга загинуло близько 100 тисяч Чоловік, із які значну частину становили українці.

Колі восени 1708 р. шведські війська прийшли в Україну, Мазепа приєднався перед тим лише із кількатисячним загоном. Головні козацькі сили перебували тоді в Росії та Білорусі, допомагаючи царю боротися зі шведами.

Царський уряд зіграв й на невдоволенні народних мас соціальною політикою Мазепи щодо селянства. Одночасно царське військо почало кривавий похід проти прихильників гетьмани. Досить сказати, що князь Меиьшиков вирізав зі своїм військом 6 тисяч чоловіків, жінок, дітей гетьманської столиці Батурина.

Вце це призвело до дезорієнтації народних мас, котрі залишилися пасивними у війні, що велася на територї України. Тільки Запорозька Сич на чолі із кошовим Костем Гордієнком приєдналася до гетьмани (8 тис. запорожців). Тім годиною Петро І доручивши старшині, що не підтримала Мазепу, зверни нового гетьмани, яким 11 листопаду 1708 р. ставши Іван Скоропадський.

27 червня 1709 р. відбулася відома Полтавська битва, Яка закінчилася поразкою шведів. Вважається, що до поразки призвела кількісна перевага російських військ, інші ж, що Карл XII внаслідок поранення не міг особисто керувати боєм. І. Мазепа із частиною шведсько-українського війська зміг вирватися із оточення і досягти територї Туреччини, де він І помер в Бендерах 21 вересня 1709 р. (2 жовтня за новим стилем). Полтавська битва стала національною катастрофою для українського народу — початком колоніальної залежності України.