Типи локальних мереж

МГУС інститут туризму й гостеприимства.

КУРСОВАя РОБОТА з інформатики і ВТ.

тема: «Можливі типи локальних мереж у центральному офісі фирмы».

Преподаватель:

Герасимов А.Н.

Студентка: ЦикисоваО.А. група Т1−6.

Москва 2000.

Зміст Локальні мережі 3 Сервери 4 Програмне забезпечення для локальних мереж 5 Однорангові мережі 5 Мережі з виділеними серверами 6 Решта мережне програмне забезпечення 6 Устаткування для локальних мереж 8 Мережний контролер 8 Принт-сервер 8 Топологія мережі 9 Топологія «загальна шина» 10 Топологія «зірка» 12 Топологія «кільце» 13 Змішані типи топології 15 Локальна мережу з кількома файловими серверами 16 Мережі типу Ethernet 10Base2 16 Мережі типу Ethernet 10BaseТ і 100BaseT 18 Комутатори 19 Інші типи мереж 20 Список використаної літератури: 21.

Локальні сети.

Якщо одному будинку, будинку чи комплексі сусідніх будинків є кілька комп’ютерів, користувачі яких мають спільно вирішувати якіто завдання, обмінюватися даними або використати бодай загальні дані, то ці комп’ютери доцільно поєднати у локальну сеть.

Локальна мережу (іноді використовується термін «локальна обчислювальна мережу», скорочено ЛВС) — це група кількох комп’ютерів, з'єднаних між собою у вигляді кабелів (іноді також телефонних ліній чи радіоканалів), що використовуються передачі між комп’ютерами. Для сполуки комп’ютерів в локальну мережу необхідно мережне устаткування і встановлюють програмне обеспечение.

Локальні мережі дозволяють забезпечити:. колективну обробку даних користувачами підключених до мережі комп’ютерів, і обмін даними між тими користувачами;. спільного використання програм;. спільного використання принтерів, модемів та інших устройств.

Тому все фірми, мають більше комп’ютера об'єднують в локальні мережі. Багато користувача портативних комп’ютерів підключаються до локальної мережі фірми або відвідуючи офіс, або з'єднуючись з комп’ютером фірми по телефонних каналах із засобів модема.

Для об'єднання комп’ютерів в локальну мережу потрібно:. вставити у кожний подключаемый до неї комп’ютер мережевий контроллер (иногда використовуються терміни мережевий адаптер чи мережна плата), що дозволяє комп’ютера отримувати з локальної сіті й передавати дані до мережі;. з'єднати комп’ютери кабелями, якими відбувається передача даних між комп’ютерами, і навіть іншими під'єднаними до неї устройствами (принтерами, сканерами тощо.). У деякі типи мереж кабелі з'єднують комп’ютери безпосередньо (як електролампочки на ялинкової гірлянді), за іншими з'єднання кабелів здійснюється через спеціальні устрою — концентратори (чи хаб), комутатори і др.

Зауваження. У деяких мережах замість кабелів дані передаються по радиочастотам (як і радіотелефонах чи стільникових телефонах). Але такі мережі стоять дорожче і вони складніше в эксплуатации.

Серверы.

Задля більшої функціонування локальної мережі часто виділяється спеціальний комп’ютер — сервер, чи кілька таких комп’ютерів. На дисках серверу розташовуються спільно використовувані програми, база даних, і т. буд. Інші комп’ютери локальної мережі часто називаються робітниками станціями. На тих робочих станціях, де потрібно обробляти лише дані на сервері (наприклад, вводити відомості в спільно що використовується базі даних про наявність замовлень і продаж), часто для економії (чи з міркувань безпеки) не встановлюють жорстких дисків. У мережах, які перебувають з понад 20−25 комп’ютерів, наявність серверу обов’язково — інакше, зазвичай, продуктивність мережі буде незадовільною. Сервер необхідний і за спільної інтенсивної працювати з будь-якої базою данных.

Іноді серверам призначається певна спеціалізація (зберігання даних, програм, забезпечення модемної і факсимільного зв’язку, висновок на печатку, і т. буд.). Сервери, зазвичай не використовують як робочих місць користувачів. Сервери, щоб забезпечити роботи з цінними даними, часто розміщуються в ізольованому приміщенні, доступ у якому мають лише спеціально уповноважені люди (як і банківське хранилище).

Зауваження. Багато сервери стоять значно дорожче (в 10−20 і більше раз) звичайних комп’ютерів. Не дивно — вони лише є дуже потужними комп’ютерами з велику кількість оперативної та дискової пам’яті, але у них же в добавок забезпечуються виняткова надійність, висока продуктивність вводу-виводу, дублювання пристроїв і збережених даних, засіб контролю над станом серверу, кошти забезпечення безперебійної роботи за відмови деяких пристроїв і т.д.

Програмне забезпечення для локальних сетей.

Задля більшої функціонування локальної мережі необхідно відповідне програмне забезпечення, про яку ми й расскажем.

Однорангові сети.

Операційні системи Windows for Workgroups, Windows 95, Windows NT Workstation мають вбудовані спроби з організації локальних мереж без виділеного серверу. Зазвичай такі мережі називаються однорангові, що у них все комп’ютери рівноправні, кожен із новачків виконує як роль робочого місця користувача, і роль серверу щодо забезпечення доступу до своїх даним й адміністративного ресурсів. Щоправда, під час використання Windows for Workgroups чи Windows 95 захист даних забезпечити вдасться, тому такі мережі можна використовувати лише у колективах, де ніхто немає секретів друг від друга. Можна також використовувати й інші засоби в організацію одноранговых локальних мереж. Наприклад, OC LANtastic фірми Artisoft дозволяє створити однорановую мережу, де можна працювати у середовищі DOS, Windows і Windows 95.

Недоліки одноранговых мереж. Часто одноранговая мережу — це найкращий вихід. Адже користувальницька ОС мало пристосована до виконання функцій серверу мережі, що їй доводиться виконувати. І якщо якомусь комп’ютері користувач грає у DOOM чи малює картинку в Adobe Photoshop, інші користувачі працюють із файлами цьому ж комп’ютері, вони будуть сильно заважати одна одній — їхнє роботи різко знизиться. Та й багатьох інших особливості однораногвых мереж дуже незручні - і відсутність захисту, і децентралізоване зберігання даних, усложняющее їх резервування, і недостатня надійність, й багато іншого. Тому зазвичай, у локальних мережах застосовуються виділені комп’ютери, займаються лише обслуговуванням локальної сіті й спільно використовуваних даних — серверы.

Мережі з виділеними серверами.

У локальних мережах із виділеним сервером на сервері використовуються спеціальні операційні системи, щоб забезпечити надійну і ефективну обробку багатьох запитів від робочих місць користувачів. На робочих станціях такий локальної мережі можна використовувати будь-яка операційна система і бути запущено драйвер, який би доступом до локальної сети.

Решта мережне програмне обеспечение.

Крім мережевий ОС, для ефективнішої роботи користувачів в локальної мережі потрібне і інше програмне забезпечення, яке поставляється разом із мережевий ОС, інколи ж їх треба купувати окремо: V електронна пошта забезпечує доставку листів (а вони часто й довільних файлів, і навіть голосових і факсимільних повідомлень) від самих користувачів локальної мережі іншим, інколи ж дозволяє спілкуватися і з віддаленими користувачами по модему чи через InterNet; V кошти віддаленого доступу дозволяють підключатися до локальної мережі з допомогою модему і за комп’ютером, начебто він безпосередньо підключений до мережі (зрозуміло, у своїй багато операцій робитиметься довше, оскільки модем працює значно повільніше мережного контролера); V кошти груповий роботи (найпопулярніше їх Lotus Notes) дозволяють спільно працювати над документами, забезпечують узгодженість версій документи від різних користувачів, надають кошти на організації документообігу підприємства, дозволяють організовувати телеконференції - письмовий обмін думками з різним тем тощо. буд.; V програми резервування дозволяють створювати резервні копії даних, що зберігаються на серверах локальної сіті й за комп’ютерами користувачів, а за необхідності - відновлювати дані про їх резервної копії; V засоби управління локальної мережею дозволяють управляти ресурсами локальної мережі з однієї робочого місця, одержувати інформацію стану війни і завантаження мережі, налаштовувати продуктивність мережі, управляти системами користувачів мережі (наприклад, встановлювати ними програмне забезпечення) тощо. д.

Устаткування для локальних сетей.

Мережний контроллер

Для підключення комп’ютера до локальної мережі потрібно, щоб у комп’ютері було встановлено мережевий контролер (синоніми — мережевий адаптер чи мережна плата). Мережний контролер дозволяє комп’ютера отримувати інформацію з локальної сіті й передавати дані до мережі. Мережні контролери відрізняються одна від друга типом кабелів, до яких можуть підключатися, реализуемым мережним протоколом (протокол — це угоди з обміну інформацією в локальної мережі), типом шини, до котрої я вони підключаються (ISA, PCI, VESA та інших.) швидкодією та інші качествами.

Принт-сервер

Для принтера аналогом мережного контролера є прин-сервер — пристрій, що дозволяє підключати принтер до локальної мережі. Зазвичай принтсервер підключається в локальну мережу, а щодо нього приєднується звичайним способом (шнуром чи шнурами типу Centronics) чи кілька принтерів. Високопродуктивні принтери, призначені до роботи на мережі, вже мають вмонтовану плату еквівалентну принт-серверу.

Зауваження. Звісно, принтер можна підключати і до сервера локальної мережі (для її рівнобіжному порту), але це з багатьох причин негаразд зручно. По-перше, кабель для підключення принтерів може мати обмежену довжину — трохи більше 3-х, максимум 5-ти метрів. По-друге, у мережі можна знайти багато принтерів. По-третє, в повному обсязі мережні ОС підтримують підключення принтерів до рівнобіжному порту.

Топологія сети.

Топологія мережі - це логічна схема сполуки каналами зв’язку комп’ютерів чи вузлів мережі. Найчастіше використовуються основні топологічні структури, що носять наступний характер: 1. загальна шина; 2. кільцеподібна (кільцева); 3. звездообразная.

А, щоб кожна з цих мереж працювала, вона повинна мати свій метод доступа.

Метод доступу — це набір правил, визначальний використання каналу передачі, поєднує вузли мереж на фізичному уровне.

Найпоширенішим методом доступу в локальних мережах, перелічених топологією, є: 1. Ethernet 2. Token-Ring 3. Arcnet.

Кожен з цих методів реалізується відповідними мережними платами, які отримали назва адаптера. Мережевий плата є фізичним пристроєм, яке встановлюється у кожному комп’ютері, включеною у мережу, і відданість забезпечує передачу і достойний прийом інформації з каналам связи.

Зауважимо, що конфігурація фізичних зв’язків визначається електричними сполуками комп’ютерів між собою і злочини може відрізнятиметься від конфігурації логічних перетинів поміж вузлами мережі. Логічні зв’язку є маршрути передачі між вузлами сіті й утворюються шляхом відповідної настройки комунікаційного оборудования.

Вибір топології електричних зв’язків серйозно впливає на багато характеристики мережі. Наприклад, наявність резервних зв’язків підвищує надійність сіті й уможливлює балансування завантаження окремих каналів. Простота нових вузлів, властива деяким топологиям, робить мережу легко розширюваної. Економічні міркування часто призводять до вибору топологий, котрим характерна мінімальна сумарна довжина ліній связи.

Топологія «загальна шина».

Мал.1 топологія шина.

Мережа з топологією шина використовує один канал зв’язку, який би все комп’ютери сети.

Найпоширенішим методом доступу у мережах цієї топології є метод доступу із прослуховуванням несучою частоти і виявленням конфлікту. У цьому методі доступу, вузол як послати дані про комунікаційному каналу, прослуховує його й лише переконавшись, що канал вільний, посилає пакет. Якщо канал зайнятий, вузол повторює спробу передати пакет через випадковий проміжок часу. Дані, передані одним вузлом мережі, роблять у все вузли, але вузол, ля якого призначені ці дані, розпізнає та приймає їх. Попри попереднє прослуховування каналу, у мережі можуть бути конфлікти, які у одночасної передачі пакетів двома вузлами. Конфлікти пов’язана з тим, що є тимчасова затримка сигналу під час проходження його за каналу: сигнал посланий, але з сягнув вузла, прослушивающего канал, у результаті чого вузол вважав канал вільним та почав передачу.

Характерним прикладом мережі з цим методом доступу є мережу Ethernet. У «тенета Ethernet забезпечується швидкість передачі для локальних мереж, рівна 10 Мбит/сек.

Топологія шина забезпечує ефективне використання пропускної здібності каналу, опірність несправності окремих вузлів, простоту реконфигурации і нарощування сети.

Загальна шина є дуже поширеною (а донедавна найпоширеніша) топологією для локальних мереж. Передана інформація може поширюватися у обидва боки. Застосування загальної шини знижує вартість проводки, уніфікує підключення різних модулів, забезпечує можливість майже миттєвого широковещательного звернення до всіх станціях мережі. Отже, основними перевагами такий схеми є дешевизна і простота розведення кабелю по приміщенням. Найбільш серйозний недолік загальної шини залежить від її низькою надійності: будь-який дефект кабелю чи якогось із численних рознімань повністю паралізує усю мережу. На жаль, дефект коаксіального розняття рідкістю не є. Іншим недоліком загальної шини є його невисока продуктивність, бо за такий спосіб підключення у кожний момент часу лише одне комп’ютер може передавати дані до мережі. Тому пропускну здатність каналу зв’язку завжди тут ділять між всіма вузлами сети.

Топологія «звезда».

Рис. 2 Топологія звезда.

Мережа зіркоподібною топології має активний центр (АЦ) — комп’ютер (чи інше мережне пристрій), який би все комп’ютери у мережі. Активний центр повністю управляє комп’ютерами, під'єднаними щодо нього через концентратором, якої виконує функції і розподілу і посилення сигналів. До функцій концентратора входить напрям переданої комп’ютером інформації одній або решті комп’ютерів мережі. Від надійності активного центру цілком залежить працездатність сети.

Як приклад методу доступу з АЦ можна навести Arcnet. Цей метод також використовує маркер передачі даних. Маркер віддається від вузла до вузлу (нібито за кільцю), обходячи вузли гаразд зростання їх адрес. Як і кільцевої топології, кожен вузол регенерує маркер. Цей метод доступу забезпечує швидкість передачі 2 Мбит/сек.

Головна перевага цієї топології перед загальної шиною — істотно велика надійність. Будь-які неприємності з кабелем стосуються лише того комп’ютера, якого цей кабель приєднано, і лише несправність концентратора може шпигат усю мережу. З іншого боку, концентратором може зайняти позицію інтелектуального фільтра інформації, котра надходить від вузлів до мережі, й за необхідності блокувати заборонені адміністратором передачи.

До вад топології типу зірка належить вища вартість мережного устаткування через необхідність придбання концентратора. Крім того, спроби з нарощування кількості вузлів мережі обмежуються кількістю портів концентратора. Іноді можна буде будувати мережу з використанням кількох концентраторів, ієрархічно з'єднаних між собою зв’язками типу звезда.

Топологія «кольцо».

Рис. 3 Топологія кольцо.

Мережа кільцевої топології використовують у ролі каналів зв’язку замкнутий кільце з приема-передатчиков, з'єднаних коаксиальным чи оптичним кабелем.

У мережах із кільцевої конфігурацією дані передаються від однієї комп’ютера до іншого, зазвичай, щодо одного напрямі. Якщо комп’ютер розпізнає дані як «свої», він копіює їх собі на внутрішній буфер. У мережі з кільцевої топологією необхідно ухвалити спеціальні заходи, щоб у разі виходу з експлуатації чи відключення будь-якої станції не перервався канал зв’язок між іншими станціями. Кільце є дуже зручну конфігурацію в організацію зворотний зв’язок — дані, зробивши повний оборот, повертаються до узлу-источнику. Тому цей вузол може контролювати процес доставки даних адресата. Часто це властивість кільця використовується для тестування связности сіті й пошуку вузла, працюючого некоректно. Для цього, у мережу посилаються спеціальні тестові сообщения.

Найпоширенішим методом доступу у мережах цієї топології є Token-Ring — метод доступу з передачею маркера.

Маркер — це пакет обладнаний спеціальної послідовністю біт. Він послідовно передається по кільцю від вузла до вузлу щодо одного напрямі. Кожен вузол ретранслює рухаючись маркер. Вузол може передати свої дані, якщо він одержав порожній маркер. Маркер з пакетом передається доки виявиться вузол, якому призначений пакет. У цьому вся вузлі дані приймаються, але маркер не звільняється, а передається по кільцю далі. Тільки повернувшись відправнику, котрі можуть переконатися, що ті дані благополучно отримані, маркер звільняється. Порожній маркер передається наступному вузлу, який за у нього даних, готові до передачі заповнює його й передає по кільцю. У мережах Token-Ring забезпечується швидкість передачі, рівна 4-му Мбит/сек.

Ретрансляція даних вузлами призводить до зниження надійності мережі, оскільки несправність у одному з вузлів мережі розриває всю сеть.

Змішані типи топологии.

Тоді як невеликі мережі, зазвичай, мають типову топологію зірка, кільце, чи загальна шина, значних мереж характерно наявність довільних перетинів поміж комп’ютерами. У цих мережах можна назвати окремі довільно пов’язані фрагменти (подсети), мають типову топологію, тому їх називають мережами зі змішаною топологией.

Принаймні всі біліша поширення локальних мереж, виникають проблеми, пов’язані з обміном інформацією між мережами. Так було в рамках університету у кількох навчальних класах можна використовувати локальні мережі, і може бути мережі різних типів. Задля більшої зв’язок між цими мережами використовуються кошти межсетевого взаємодії, звані мостами і маршрутизаторами. Як мосту і маршрутизатора можуть використовуватися комп’ютери, у яких встановлено по 2 чи більше мережевих адаптера. Кожен із адаптерів забезпечує зв’язку з одній з пов’язують мереж. Міст чи маршрутизатор отримує пакети, що посилаються комп’ютером однієї мережі комп’ютера інший мережі, переадресує їх і відправляє за вказаною адресою. Мости, зазвичай йдуть на зв’язку мереж з комунікаційними системами, наприклад, для зв’язку 2-х мереж Ethernet чи 2-х мереж Arcnet. Маршрутизатори пов’язують мережі з різними комунікаційними системами, оскільки мають кошти перетворення пакетів одного формату в інший. Існують мосты-маршрутизаторы, об'єднувальні функції обох коштів. Задля більшої зв’язку тьотею з різними комп’ютерними системами призначені шлюзи. Наприклад, через шлюз локальна мережу вочевидь пов’язана з великою ЭВМ.

Локальна мережу з кількома файловими серверами.

У разі, якщо локальна мережу має велику протяжність чи дуже багато абонентів (користувачів), доцільно таку мережу розбити більш дрібні мережі, кожна з яких повинна містити свій файловий сервер. Це спричиняє з того що підвищується продуктивність мережі, поліпшується її надійність і, якщо вони відбуваються ушкодження на одній із мереж, інша мережу не втрачає свою працездатність. У комп’ютер, виконує роль мосту чи маршрутизатора, встановлюється за одним мережному адаптеру. Зазвичай, міст використовується для об'єднання кількох мереж з комунікаційними системами. Пакети, вступники на міст переадресовываются і посилаються до іншої мережу для вказаною адресою. Маршрутизатори у разі потреби, перетворять пакети вже з формату в другой.

Мережі типу Ethernet 10Base2.

Найпростіший і дешевий спосіб побудови локальної мережі, придатний об'єднання на мережу 10−20 комп’ютерів — цю сполуку з допомогою тонкого кабелю. Ethernet (Ethernet 10Base2). І тому вздовж усіх соединяемых в мережу комп’ютерів прокладають спеціальний тонкий коаксіальний кабель завтовшки з олівець. Далі ця кабель розрізають в кожного комп’ютера та в кожен розріз вставляють Т-образный соединитель. Третій кінець соединителя (ніжку літери «Т») вставляють в розняття мережного контролера задній стінці комп’ютера. Через війну комп’ютери виявляються хіба що навешанными на мережевий кабель, як лампочки в гірлянді на новорічної ялинці. На кінцях цієї «гірлянди» вставляють спеціальні заглушки-терминаторы. довжина цієї гірлянди то, можливо до 200 м — звідси цифра 2 в назві 10Base-2.Номинальная пропускну здатність сети-10 Мбіт/с (звідси число 10 в названии).Реальная пропускну здатністьблизько 4−5 Мбит/с.

Недоліки мереж типу Ethernet 10Base2.

Спосіб сполуки комп’ютерів з допомогою мережі Ethernet 10Base2.

Не завжди кращий. По-перше, не дуже надійний — при порушенні будь-якого контакту в «гірлянді» мережу хіба що розбивається на два шматка чи взагалі перестає працювати (аналогічно, як із перегорании однієї лампочки на ялинкової гірлянді гасне вся гірлянда). По-друге, переробка такий мережі при додаванні у ній нових комп’ютерів дуже утруднена. У третіх, цей способом має безліч обмежень: максимальної довжини кабелю, загальної кількості підключених до неї комп’ютерів, і т.д. І на четвертих, обмеження 10 Мбит/сек. належить до сумарною пропускну здатність мережі, отже при пересилання великих обсягів даних мережу може бути перевантаженої. Тож у час більшість мереж створюються на основі спеціальних пристроїв — концентраторів (хабів) і коммутаторов.

Замечание.

1. Розняття для тонкого кабелю Ethernet називається BNC, тому зазвичай позначення BNC щодо характеристик тієї чи іншої устрою отже, що цей прилад може підключатися до локальної мережі Ethernet.

10Base2.

2. Слово «коаксіальний» означає, що кабель складається з 2-х дротів, одна з яких розташовується навколо іншого, тобто є оплеткой іншого. Між цими проводами навколо зовнішнього дроти, зрозуміло є ізоляція. Коаксіальний кабель використовується, наприклад, при підключенні телевізорів до антенне.

3. Термін Ethernet позначає тип локальних мереж, де всі під'єднані до мережі устрою чують все передані через мережу сигнали і може будь-якої миті розпочати передачу даних до мережі. У цьому кожен рухаючись пакет даних у мережі Ethernet містить номер устрою, якому воно адресоване, отже якщо пристрій чує чужій пакет даних, воно його ігнорує. До кожного пакета даних, прийняло його пристрій посилає назад підтвердження прийому. Якщо ж два устрою починають одночасно передачу даних до мережі, всі вони обидва замовкають і відновлюють передачу через випадковий період. Це забезпечує організацію колізій під час передачі даних. Поки завантаження мережі невелика, мережа працює досить ефективно. Але у великий завантаженні пропускну здатність сети.

Ethernet може помітно знизитися через частих колізій за будь-яких спроб передачі в сеть.

4. Якщо потрібно створити мережу із довжиною кабелю більш 200 м., між сегментами кабелю встановлюють репитеры, які ретранслюють і посилюють вступники через мережу сигнали. Є й інші варианты.

(з'єднання з допомогою концентратора, мосту тощо. д.).

Мережі типу Ethernet 10BaseТ і 100BaseT.

Більше гнучкий і зручний спосіб побудови локальних мереж — це під'єднання комп’ютерів до спеціального приладу, званому концентратором, чи хабом. Концентратором має низку (4, 6, 8, 12, 16, 24 тощо.) портів — гнізд для підключення мережевих кабелів, у вигляді що їх сполучається з комп’ютерами (точніше, їх мережними контролерами) чи інші мережними пристроями (наприклад, іншими концентраторами). Зазвичай для сполуки концентратора і комп’ютерів використовуються кабелі на кручений парі - вони містять 4 (іноді 2) пари дротів, ув’язнених у загальну оболонку, причому кожне подружжя дротів скручена в шнурок. Такі кабелі дуже міцні і зручні у спілкуванні. На кінцях кабелів встановлюються з'єднувачі, дуже близькі на з'єднувачі дротів, якими імпортні телефони підключаються у телефонну розетку, лише трохи більше розміром. До кожного відрізка дроти соединитель однією його кінці вставляється в розняття мережного контролера, а соединитель іншому кінці - в розняття (порт) концентратора. Отже, концентратором виглядає як павук, від якого тягнеться «павутиння» — дроти, що з'єднують його з комп’ютерами сети.

При об'єднанні до мережі до 30−40 комп’ютерів може досить одного концентратора. Але часто-густо у мережі використовується понад одного концентратора. Наприклад, кожне підрозділ підприємства може мати свій концентратором, а ці концентратори своєю чергою, з'єднаються з головним концентратором предприятия.

Коммутаторы.

Концентратором передає (ретранслює) вступники щодо нього повідомлення (пакети даних) на усіх напрямах, ще, відповідно до якої прийшли. А пропускну здатність мережі обмежена, і за великий завантаженні вона знижується через частих конфліктів при одночасних спробах передачі даних до мережі. На підвищення пропускну здатність мережі замість концентратора можна використовувати комутатор (чи коммутирующий концентратором). Він виконує функції концентратора, але передають вступники повідомлення лише з того напрямку, яким перебуває одержувач повідомлення. Тим самим комутатор хіба що розбиває мережу сталася на кілька сегментів, не пропускаючи у кожний сегмент не які стосуються нього повідомленні. Це істотно знижує навантаження на мережу (мережевий трафік). Комутатори стоять значно дорожче концентраторів, тому часто до комутатору підключаються непоодинокі комп’ютери, а концентратори підрозділів підприємства міста і сервер зі спільними базами даних предприятия.

Інші типи сетей.

Крім мереж Ethernet 10Base-2, 10Base-Т і 100Base-Т, заснованих на виключно електричних кабелях, застосовуються та інші мережі, відмінні як у протоколу (Token Ring, FDDI та інших.), і по середовищі передачі. Наприклад, задля забезпечення передачі на значні відстані (до кількох кілометрів) й у більшої передачі застосовуються лінії зв’язку на волоконно-оптическом кабеле.

Список використаної литературы:

1. У. Р. Олифер, М. А. Олифер «Комп'ютерні мережі». — СПб: Издательство.

«Пітер», 2000. 2. У. Еге. Фигурнов «IBM PC для користувача». — М.: ИНФРА-М, 1997. 3. А. У. Гаврилов «Локальні мережі ЭВМ». -М.: Видавництво «Світ», 1990. ———————————- [pic].

[pic].

[pic].