Розробка програмного забезпечення

Разработка програмного забезпечення передачі результатів проектування по СМП ПП розробці конструкційних рішень деталей і оснастки.

Запровадження.

Темой запропонованого дипломного проекту є розробка програмного забезпечення передачі результатів проектування по СМП ПП розробці конструкційних рішень деталей і оснастки.

В проекті пропонується програмне забезпечення p-flex, розроблене на інтеграцію пакетів PCAD і T-FLEX для СМП.

Одним з якихось вад PCAD-a і те, що він становить лише плаский (двомірний) вид ПП. Для розробників деталей оснастки найчастіше буває треба зазначити об'ємні розміри ПП, т.к. від нього безпосередньо залежать конфігурація і габарити проектованого вироби. Розроблене програмне забезпечення значно полегшує контроль відповідності розмірів, т.к. вона цілком автоматизує процес передачі габаритів ПП (з урахуванням висоти!!! тобто. в тривимірному вигляді) із системи PCAD просто у систему розробки деталей оснастки — T-FLEX. Розробникові потрібно лише вставити фрагмент, який зображає плату, попередньо підготовлений розробленої програмою p-flex, просто у свій складальний креслення T-FLEXа на призначене їй місце і візуально проконтролювати відповідність розмірів. Зауважимо, що використання запропонованого ПО звільняє розробника деталей оснастки від використання PCAD (тоді, як раніше йому доводилося вручну аналізувати ПП в PCADе і виходячи з її розмірів будувати своєї роботи).

Помимо передачі габаритних параметрів між системами, запропоноване ПО допомагає здійснювати контроль по КБ, т.к. здатна, за стандартним pdf-файлу системи PCAD, створити повний перелік елементів, що є на ПП, по необхідної форми і вмістили його в файл .dbf як бази даних. Електронний вигляд і форма переліку елементів дозволяють легко використати його на формування текстовій конструкторської документації.

Кроме свого призначення розроблене ПО допомагає продемонструвати можливості системи T-FLEX як параметричної системи проектування нової генерації, і обіцяв показати її переваги тоді як AutoCADом.

Краткое опис маршруту проектування ПП.

Нижче пропонується опис наскрізного маршруту проектування друкованих плат (СМП ПП) від схеми електричної принципової до виходу технологічне устаткування із системи PCAD4.5: структура маршруту і забезпечення.

Дається основна послідовність дій користувача у процесі наскрізного проектування РЕУ для двуслойных і багатопластових субблоков з двосторонній установкою елементів штырьевых і планарных.

Зазначимо, що у СМП ПП не розглядаються завдання, пов’язані з логічним моделюванням принципових електричних схем.

1. СПІЛЬНІ СТАНОВИЩА.

1.1 ОСНОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ наскрізного маршруту проектування ПП.

Програмне забезпечення наскрізного маршруту проектування друкованих плат (ПО СМП ПП) є інтегрованим набором проблемно орієнтованих програмних пакетів, що працюють у інтерактивному режимі. Кошти системи PCAD (передбачається зокрема можливість використання пакетів від версії 4.5) дозволяють проектувати принципові електричні схеми, двошарові і багатошарові друковані плати. Програмні кошти, включені в маршрут, дають змогу одержувати, за інформацією спроектованої у системі PCAD, конструкторську документацію (система «Схід» — для текстовій і PCAD — для графічної), підготовляти й контролювати вхідну інформацію для пакета програм виходу технологічне устаткування (пакет програмування керуючої інформації для маршруту).

Наличие значної частини взаємозалежних пакетів та його баз даних забезпечує наскрізне проектування РЕУ.

Результаты проектування ПП можна передати в T-Flex CAD, повністю параметрическую (на відміну з інших) систему проектування для подальшої розробки деталей і оснастки, вироблення конструкційних рішень, і навіть контролю щодо відповідності габаритів ПП і елементів конструкції.

ПО СМП ПП складається з кількох пакетів програм і їхній баз даних пов’язаних на єдину базі даних проектованого вироби, що дозволяє мінімізувати введення вихідної інформації та уникнути повторного завдання параметрів проекту, цим скорочує кількість можливих помилок при введення вихідних даних, час проектування вироби та її вартість, забезпечує якість розробок.

Програмне забезпечення наскрізного маршруту проектування ПП функціонує серед MS-DOS на персональні комп’ютери IBM PC/AT чи PC/XT, з обсягом пам’яті 640кб, і навіть інших ПЕОМ, повністю сумісних з зазначеними.

Робота системи потрібні:

— 10 мбт дискової пам’яті на вінчестері.

— пристрій введення типу «миша».

Программное забезпечення системи дозволяє проектувати ПП з такими характеристиками і параметрами:

установка корпусів на платі - двостороння і одностороння.

тип встановлюваних корпусів — штырьевые і планарные.

размер плати — трохи більше 500×500 мм (60×60 дюймів).

разрешающая здатність ширини провідників і відстаней — 0.025 мм (0.001дюйма).

количество компонентів — трохи більше 500.

различных компонентів — трохи більше 400.

количество ланцюгів в електричної схемою — трохи більше 1000.

общее кількість контактів:

всех корпусів і отворів — трохи більше 32 000.

число проводниковых верств — трохи більше 50.

1.2СОСТАВ ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ наскрізного маршруту проектування ПП.

До складу ПО СМП ПП входять: пакет програм системи PCAD (версія 4.5), пакет програм «Схід», пакет програм підготовки й контролю виходу технологічне обладнання та програми підготовки інформації для КБ і ТД на виготовлення вироби, і кошти поєднання всіх згаданих пакетів для автоматизованої передачі про проектованому виробі з-поміж них (них є преедлагаемый пакет p-flex для зв’язку PCAD — T-FLEX).

Пакет програм системи PCAD містить у собі три графічних редактора PCCAPS, PCPLACE і PCCARDS й створили набір утиліт і програм, виконують службові функції.

Помимо стандартних програм PCAD версії 4.5 у складі ПО включений пакет програм, розроблених в НИИА задля забезпечення виходу технологічне устаткування, що застосовується в НИИА. Розроблений пакет включає у собі програми коригування, контролю, прорисовок топології та формування керуючої інформації для технологічних установок.

2.ЭТАПЫ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОЕКТУ.

Сквозной маршрут проектування друкованих плат включає у собі етапи: створення графічного описи схеми електричної принципової з переліком сполук засобами графічного редактора PCCAPS, підготовки КБ на схему, упаковку логічних елементів в мікросхеми, розміщення на конструктиві, проектування топології ПП і підготовки КБ і УВ для технологічного устаткування.

Передбачається, що користувач знайомий з основними принципами роботи з MS DOS ПЕОМ.

В ролі программы-утилиты MS DOS рекомендується використовувати програму NORTON.

3. БАЗА ДАНИХ СИСТЕМИ PCAD.

У результаті експлуатації системи PCAD виявили, що час розробки РЕУ необхідно дуже ретельно використовувати, своєчасно й старанно коригувати все елементи бази проектування щодо розподілу інформації з верствам, їх розташуванню в таблиці верств графічних редакторів системи PCAD призначенню і парності. З особливою увагою слід належить до формування та коригуванні КОНСТРУКТИВОВ для ПП, бібліотечних ЕЛЕМЕНТІВ для схеми і, файлів .P.S і .SSF, бібліотечних і створюваних під час проектування файлов-БЛОКОВ. Під час створення файлов-БЛОКОВ не включати зайвих верств.

При виборі бібліотечних файлів від використання у проекті контролюватиме їх коректність для топологічної інформації з таблиці верств населення та настроюванні верств на належність до проводниковым і парності верств.

Особенно УВАЖНО для підготовки інформації слід ставитися до стану активності верств, тобто. де формована інформація позначиться, т.к. який завжди є можливість перенести чи перевірити, де сформована. Приміром, для підготовки конструктиву для упаковки плати й на розміщення елементів, необхідно записати його з активним станом шару COMP, задля забезпечення правильного формування таблиць за нормальної постановки елементів, незалежно від сторони, і способу розміщення: однечи двостороннього. Докладніше ці вказівки наведені у відповідних інструкціях.

Кроме того відомо, що час розробки РЕУ необхідно дуже ретельно використовувати, своєчасно й старанно коригувати бібліотеки РЭК. Виправлення не так запроваджених РЭК на заключних етапах проектування дорого обходиться, інколи доводиться повертатися до початку (до поліпшення принципової схеми) від якого вже виготовленої друкованої плати.

Опис РЭК в БД у випадку і двох частин:

— Умовно — графічне позначення РЭК (УГО) на електричної схемою (файли з розширенням .sym). УГО створюється засобами схемного графічного редактора PCCAPS. Правила і Порядок створення УГО наведені у інструкції зі створення умовно — графічного позначення РЭК для наскрізного маршруту проектування із системи PCAD4.5 і від.

— Конструкторско — технологічне відображення РЭК (ХТО) (файли з розширенням .prt), у тому числі інформацію висновки РЭК для підключення КП, відображення РЭК на складальному кресленні ПП, а під час використання ХТО під час проектування ПП по наскрізного маршруту, також пакувальну інформацію. ХТО створюється засобами топологічного графічного редактора PCCARDS.

— Відображення РЭК для p-flex передане по наскрізного маршруту проектування в T-flex.(см.описание).

За станом, корекцією і поповненням БД стежить спеціальну групу створювали на чолі з адміністратором БД.

Перед початком роботи на проект, необхідно переконатися, що це компоненти, використовувані у цьому субблоке, є у БД.

По всіх цих питаннях, що з використанням БД PCAD, користувачеві слід звернутися до адміністратора БД або створити відсутні компоненти, користуючись вищевказаними інструкціями зі створення УГО і ХТО (у разі всю відповідальність за правильність й повноти інформації для проходження маршруту несе сам користувач).

Перейдем тепер безпосередньо до опису роботи з СМП ПП з допомогою пакета PCAD. Для забезпечення проектування РЕУ користувач повинен розташовувати наступним:

— набір пакетів програмного забезпечення;

— ТЗ проектування РЕУ ;

— БД, у якій мають бути усі використовувані у проекті елементи.

Перед початком робіт з ТЗ робочому диску в директорії PCAD треба створити свій поддиректорий, ім'я якого, зазвичай, відповідає імені розроблюваної ПП. У цьому вся директорії надалі перебувати все файли, необхідних проектування блоку РЕУ. Усі роботи з проекту потрібно проводити від цього директорія. Настійно рекомендується зберігати на ГМД ВИХІДНУ ІНФОРМАЦІЮ для КОЖНОГО ЕТАПУ ПРОЕКТУ і проінвестували щонайменше ДВОХ останніх КОПІЙ інформації ПОТОЧНОГО ЕТАПУ.

Директорії, містять програмне забезпечення і БД, доступні для читання й у віданні адміністратора системи:

/PCAD/EXE — набір завантажувальних модулів маршруту проектування.

/PCAD/UTIL — ПО підготовки й контролю УВ для виходу технологічне устаткування.

/PCAD/DRV — супроводжують драйвери.

/PCAD/LIB — бібліотеки.

/PCAD/… — бази даних.

проведение поточних робіт і запис інформації про проект у ці директорії небажана і можуть призвести до псування програмного забезпечення.

З усіх питань, що з установкою ПО до роботи маршрутом, слід звернутися до адміністратора ПО маршруту.

4. ПОБУДОВУ ПРИНЦИПОВОЇ ЕЛЕКТРИЧНОЇ СХЕМИ І ПІДГОТОВКА ІНФОРМАЦІЇ ДЛЯ ПЕРЕДАЧІ КОНСТРУКТОРУ.

Начальной фазою під час проектування РЕУ по наскрізного маршруту є створення схеми електричної принципової, до складу якого у собі такі етапи:

1.Создание схеми електричної принципової.

Програма PCCAPS, файл .sch.

ВНИМАНИЕ !

При створенні електричної схеми всім компонентами схеми.

должен бути присвоєно атрибут PRT, у якому ім'я ХТО РЭК.

Эту інформацію розробник електричної схеми отримує з облікової інформації БД чи то з конструктора РЕУ і вносить в .sch файл на етапі створення схеми. Атрибут PRT можна змінити при конструкторської доопрацюванні схеми.

2.Выделение списку електричних сполук.

Програма PCNODES, файл .nlt.

3.Объединение списків електричних сполук, у як разі багато листового описи.

Програма PCLINK, файл .xnl.

4.Проверку електричної схеми у плані порушення загальних правил побудови електричних схем й виконання вимог наскрізного маршруту проектування.

Програма PCERC, файл протоколу .erc.

5.Получение переліку елементів РЕУ.

Система Схід 3.1, файл .pe3.

Система P-FLEX, файл .dbf.

6.Получение ескізу і КБ електричної принципової схеми.

Выполнение перелічених етапів проводиться розробником РЕУ.

При проектуванні РЕУ по наскрізного маршруту проектування конструктор РЕУ повинен мати від розробника електричної схеми таку інформацію:

— Список електричних сполук (.nlt чи .xnl файл);

— Роздруківку переліку елементів;

— Ескіз електричної схеми (креслення і/або .sch файл).

— Файлы-фрагменты із зображенням ПП передачі в T-FLEX.

Якщо за проектуванні РЕУ по наскрізного маршруту розробник виконує упаковку плати й на початкове розміщення елементів, то конструктор РЕУ повинен мати від розробника електричної схеми таку інформацію:

— Роздруківку переліку елементів;

— Ескіз електричної схеми (креслення і/або .sch файл).

— Опис списку ланцюгів і розміщення компонентів на друкованої платі (.pkg чи .plc файл);

— Файл описи пакувальної інформації (.pkl файл).

Пользуясь переданої інформацією — конструктор РЕУ проводить проектування РЕУ, виконуючи такі етапи маршруту.

5. ПЕРЕВІРКА ВИКОНАННЯ У ЕЛЕКТРИЧНОЇ СХЕМОЮ ВИМОГ НАСКРІЗНОГО МАРШРУТУ ПРОЕКТУВАННЯ РЕУ (PCERC і PCFORM), ПІДГОТОВКА КОНСТРУКТИВУ ДЛЯ УПАКОВКИ І РОЗМІЩЕННЯ.

5.1ПРОВЕРКА ЕЛЕКТРИЧНОЇ СХЕМИ.

Перед початком обробки одержану розробника .nlt чи .xnl файла конструктору необхідно провести вхідний контроль перевірку виконання в .nlt чи .xnl файлі вимог наскрізного маршруту проектування.

5.1.1.Программа PCERC забезпечує перевірку правильності введення електричної принципової схеми.

Вхідним файлом для програми PCERC є файл списку ланцюгів в двоичном вигляді (.NLT і .XNL). Через війну перевірки формується файл звіту (.ERC), що може бути виведений на екран чи принтер.

Правила і Порядок виконання цієї етапу:

— Після завантаження програми PCERC по головному меню програми операція GCONFIGURE (конфігурація модуля) виконати надстройку, тобто. вибрати необхідні перевірки.

Програма PCERC дозволяє здійснити до десяти різних перевірок електричної схеми вироби. Можна здійснити перевірку відразу після з усіма правилами, тільки з одного з правил, чи з кільком правилам у будь-якій комбінації.

До виконання робіт з проектування топології необхідні перевірку наявності і правильності упаковки вентилів до корпусу — перевірка 8 Packaging consistency check (перевірка упаковки).

У наявності в .nlt чи .xnl помилок, що призводять до некоректності подальшого опрацювання, конструктор маю повідомити звідси розробникові електричної схеми. Розробник повинен усунути зазначені помилки і просить передати конструктору новий варіант .nlt чи .xnl файла (і .sch файла).

5.1.2.Программа PCFORM забезпечує перевірку наявності і правильності завдання компонентах атрибута PRT.

Наявність у КОЖНОГО компонента РЕУ PRT атрибута є обов’язковою умовою для подальшого опрацювання.

Наявність у електричної схемою певної кількості компонентів периферії і правильність завдання їх опорних імен є також неодмінною умовою правильного отримання БД РЕУ.

Вхідним файлом для програми PCFORM є файл списку ланцюгів в двоичном вигляді (.NLT і .XNL). Через війну до виконання перевірки сформувати файл звіту (.MAT) — список компонентів по опорним іменам, що можна вивести на екран чи принтер, при цьому на запити програми вказати:

Attribute Keyword: Запровадити ім'я переданого.

в .mat файл атрибута.

компонентов PRT.

List Components By: NAME Прогалиною встановити.

REFERENCE DESIGNATOR.

На виконання перевірки переглянути вміст отриманого .MAT файла.

.MAT файл містить таблицю, що включає такі графи:

ITEM — номер

QTY — кількість вентилів.

COMP-NAME — ім'я УГО (.SYM файла).

REFERENCE-DESIGNATOR — опорне ім'я вентилів.

DESCRIPTION — виділений значення атрибута.

(PRT — ім'я ХТО).

У один рядок (під одне число) потрапляє група компонентів, які мають однакові все три значення: ім'я УГО, опорне ім'я вентиля, значення атрибута.

У таблиці необхідно перевірити таке:

— ВСЕ компоненти повинен мати атрибут PRT;

— Значення PRT атрибута має бути обов’язково поставлено з розширенням.

— Значення PRT атрибута для вентилів, які входять у один корпус, має бути однаковим.

Тобто. один і той ж опорне ім'я може зустрічатися більш ніж однієї рядку в тому разі, якщо компонент є неоднорідним. У цьому значення PRT атрибута у цих рядках має бути ОБОВ’ЯЗКОВО однаковим.

Невиконання хоча самого із зазначених вимог призводить до неможливості подальшого опрацювання .nlt чи .xnl або до її некоректності.

І тут конструктор маю повідомити звідси розробникові електричної схеми. Розробник повинен усунути зазначені помилки і просить передати конструктору новий варіант .nlt чи .xnl файла (і .sch файла).

5.2ПОДГОТОВКА КОНСТРУКТИВУ.

Послідовність дій.

1.Вызов PCCARDS.

— командою DETL встановити «детальний» режим роботи графічного редактора, пpи цьому меню команд забарвлене до зеленої колір,.

— командою VLYR перевірити вихідну таблицю верств згідно з рекомендаціями пункту 3 для графічного редактора PCCARDS, якщо таблиця змінена, вийти з редактора, видалити із робітничого директорії файла .cmd, .cm$, .dbg, повторити виклик PCCARDS.

2.Для забезпечення трасування МПП перевірити в таблиці верств наявність верств для внутрішніх трас: INT1, INT2,…, INTi. Пpоставить прапор трасування P. S всім внутрішніх трас (SCMD/LPAR), а як і для COMP і SOLDER й забезпечити парність внутрішніх верств.

3.Ввести в необхідних місцях заборони для проведення трас (DRAW/FREC, верстви BARALL, BARCMP, BARSLD, BARIN1…), заборона розміщення межслойных отворів (шар BARVIA) і заборони розміщення елементів (верстви BARPLC, BARCMP, BARSLD). Товщина лінії (W:0).

4.Для забезпечення двостороннього розміщення елементів поєднати у паpы (SCMD/LPAR) такі верстви:

PADCOM-PADSLD, FLCOMP-FLSOLD, PIN-PINBOT,.

SLKSCR-SLKBOT, REFDES-REFDBT, DEVICE-DVCBOT,.

BARCMP-BARSLD, BARTOP-BARBOT, MSKGTP-MSKGBT.

и т.п.

5.Обрисовка контуру плати (DRAW/LINE).

Проводиться на 2-х шарах:

а) SLKSCR (товщина лінії W:10).

б) KONTUR (W:10).

Размещение контуру плати виробляти те щоб лівий нижній кут мав координату (0,0).

6.Обрисовка області трасування (DRAW/RECT, DRAW/LINE).

BRDOUT (W:0) виконати окреслення поля трасування прямокутником чи ламаної лінією, лише лінія промальовування повинна бути безперервною.

7.В центрах кріпильних отворів:

намалювати такі знаки (DRAW/LINE, CIRCLE):

— на шарі KONTUR: перехресті (W=0) і окружність необхідного радіуса (W=5).

— на шарі SLKSCR: перехресті (W=0) «+».

8. Встановити командою VLYR шар COMP 1 ABL A. У центpе кожного кріпильного отвори поставити компонент безпосередньо з ім'ям OTV.PRT. Команда (ENRT/COMP).

9.Ввести ключ ФШ безпосередньо з ім'ям KLUCH.PRT. Команда (ENTR/COMP). чи Ключ — на шарі TRO запровадити спалах (DRAW/FLSH, APER=10).

10.Завести куточки по контуру плати за шарі TRO.

Команда DRAW/LINE товщина лінії (W:16).

11.Установить сітку трасування 50×50.

12.Командой SYMB встановити символьний режим (меню офарбиться в червоний колір). Поставити нульову точку (ENTR/ORG) у лівій нижньому розі контуру плати задля забезпечення свердління отворів .

13.Проименовать кожен компонент починаючи з ключа ФШ.

Команда NAME/RSQE ім'я 1,2,…, N.

14. Встановити командою VLYR шар COMP 1 ABL A.

SOLDER і всі верстви INTn ABL, шар BRDOUT ON, верстви PIN, PINTOP, PINBOT і SLKSCR, SLKTOP, SLKBOT ON, для додаткового контролю різними між собою за кольором. Інші верстви OFF.

Задать ширину провідника 10.

Команда EDIT/WIRE товщина лінії (W:10).

15.Запомнить файл з розширенням .PLA чи .PCB.

Команда FILE/SAVE.

6. УПАКОВКА ЕЛЕКТРИЧНОЇ СХЕМИ У БД РЕУ (PCPACK).

Виконання цієї етапу проводиться конструктором чи розробником РЕУ, після погодження з конструктором способу установки ХТО, отримання чи перевірки вмотивованості підготовки обраного конструктиву.

Программа PCPACK виконує важливу функцію упаковки логічних елементів в мікросхеми, у результаті замість образу електричної схеми (.SCH) з’являється образ друкованої плати (.PKG).

Упаковка електричної схеми в БД РЕУ забезпечує передачу інформації, котра міститься в електричної схемою, в .pkg файл — вихідний для проектування топології РЕУ і одна із основних етапів проектування.

Упаковка електричної схеми в БД РЕУ вимагає:

— використання ХТО, містять повентильную пакувальну інформацію;

— конструктив ПП (.PCB).

— обов'язкового виконання вимог, які здійснювалася розділ 5.

Для проведення упаковки електричної схеми в БД РЕУ необхідні таке:

6.1.Подготовить БД проекту.

— Керуючись ТЗ проектування РЕУ, роздруківкою переліку і технологічними обмеженнями, і навіть враховуючи розміри і обраний спосіб установки елементів визначити контур плати, розташування кріпильних отворів і місцезнаходження зон заборони трасування на заробітній платі і їх характер, вибрати конструктив з в бібліотечному наборі чи підготувати його керуючись рекомендаціями які у розділі 5.1.

— Помістити усі використовувані в РЕУ ХТО в бібліотечну директорію проекту або у директорію, з якої здійснюватися запуск програми PCPACK (поточну директорію). Можна ще розмістити частку ХТО в бібліотечну директорію, а частину — у поточну.

Примечание. Як бібліотечної директорії проекту може бути лише одне директорія, тому ВСЕ ХТО, використовувані в РЕУ, повинні прагнути бути перебувають у жодну з двох (бібліотечну чи поточну) чи обидва з зазначених директорій.

— Перевірити його присутність серед БД ХТО елементів, вказаних у переліку.

Якщо потрібно вибрати чи розробити спосіб установки для елементів потребують спеціальних використання або заради економії площі поля розміщення, і навіть враховуючи додаткових вимог ТЗ чи технології виготовлення РЕУ. У разі потреби, провести коригування й доповнити БД ХТО.

Для застосування зв’язку PCAD—> T-FLEX, рекомендується заздалегідь підготувати файли .pdf, для які у проекті ХТО (.prt), і їх в підкаталог PDF програми p-flex.

7. АВТОМАТИЗОВАНЕ РОЗМІЩЕННЯ РЭК НА ДРУКОВАНОЇ ПЛАТІ (PCPLACE).

Редактор PCPLACE одна із трьох графічних редакторів системи PCAD (PCCAPS, PCPLACE, PCCARDS) і призначено розміщувати РЭК на друкованої платі. PCPLACE має багато з графічним редактором PCCAPS.

Нижче будуть описані суттєві особливості, властиві редактору PCPLACE.

Вхідним файлом для запуску розміщення є БД ПП, сформовані пакетами PCNLT чи PCPACK (.PKG).

Перш ніж розпочати розміщення елементів при двосторонньому монтажі на ПП в редакторі PCPLACE, треба перевірити, і налаштувати в вихідному файлі .PKG таблицю верств — визначити пари верств «верх-низ», як описано розділ 10.2.

Опис всіх команд редактора PCPLACE наведено в Пакеті документації по графічним редакторам які входять у систему PCAD версії 4.5 (див. pcadhelp).

Працюючи використовується дюймова система одиниць — милсы:

1милс = 0.001дюйма = 0.025мм.

ПОДГОТОВКА ФАЙЛА ПРИ ДВОСТОРОННЬОМУ МОНТАЖЕ РЭК НА ПП.

Перш ніж розпочати розміщення елементів при двосторонньому монтажі на ПП в редакторі PCPLACE, треба перевірити, і у разі потреби відкоригувати в подібному файлі .PKG таблицю верств населення та визначення пар верств «верх-низ». І тому командою SCMD/LPAR графічного редактора PCCARDS потрібно поєднати у пари з забороною для трасування (ознака P. S і тип перехідного отвори для зазначеної пари би мало бути зняті) такі верстви:

PADCOM — PADSLD ;

FLCOMP — FLSOLD ;

SLKSCR — SLKBOT ;

PIN — PINBOT ;

DEVICE — DVCBOT ;

REFDES — REFDBT ;

DRCCOM — DRCSLD ;

MSKGTP — MSKGBT ;

MSKFTP — MSKFBT ;

BARCMP — BARSLD ;

BARTOP — BARBOT — для автоматичного розміщення компонентів.

Таке об'єднання дозволяє виконувати командою CLYR/COMP (чи командою FLIP в PCPLACE) перестановку компонента із боку шару COMP на SOLDER і навпаки з автоматичним перенесенням графічної інформації на альтернативні верстви.

8. ПРОЕКТУВАННЯ ТОПОЛОГІЇ ПП (PCCARDS.).

Наступний за розміщенням етап — трасування. Хоча це й розміщення трассировку можна проводити або автоматично, або вручну, або комбінуючи обидві ці способу. Вихідний файл для трасування — це файл xxx. PLC, отриманих у результаті розміщення. Найчастіше доводиться використовувати загальний випадок, коли частина трас проводиться вручну, інші ж автоматично.

PCCARDS є останньою із трьох графічних редакторів системи PCAD (PCCAPS, PCPLACE, PCCARDS). Цей потужний редактор призначений до роботи з топологією ПП, створення бібліотек ХТО РЭК, формування наборів контактних майданчиків і конструктивов. Принцип роботи PCCARDS багато в чому схожий із роботою інших графічних редакторів PCADа.

Як і інших графічних редакторах системи PCAD в PCCARDS використовується структура верств для відображення інформації на екрані. У PCCARDS по СМП ПП використовуються, як робочі, такі основні верстви:

PIN — з'єднувальні контакти верхній боці ПП.

PINBOT — з'єднувальні контакти на нижньої боці ПП.

BRDOUT — кордону поля трасування.

SLKSCR — креслення графічних символів з верхньої боку ПП.

SLKBOT — креслення графічних символів з нижньої боку ПП.

DEVICE — назва елемента верхній боці ПП.

DVCBOT — назва елемента на нижньої боці ПП.

REFDES — опорні позначення верхній боці ПП.

REFDBT — опорні позначення на нижньої боці ПП.

ATTR — атрибути.

COMP — траси із боку елементів (верхній шар).

SOLDER — траси з нижньої боку ПП.

INT1,INT2,.INTi — траси внутрішніх верств.

MSKGTP, MSKGBT, MSKFTP, MSKFBT — графіка маскирующих верств ПП;

Перші 17 верств стандартної таблиці (п.3) зарезервовані до створення файлів контактних майданчиків (файли .P.S) та його подгрузки в .PCB, інші - для проектування й редагування топології ПП і шляхом створення бібліотечних елементів.

Система PCAD дозволяє проектувати багатошарові ПП (МПП) з двостороннім монтажем РЭК на МПП. Для такої можливості в PCCARDS необхідно поєднати у пари верстви ПП, які відзначають «низ-верх» (п. 5.2.4).

При роботі використовується, зазвичай, дюймова система одиниць — милсы, розробки маршруту вибрано відповідність :

1милс = 0.001дюйма = 0.025мм.

Оскільки передачі в T-Flex задіяні лише даних про графіці елементів і атрибути, і навіть розміщення на полі ПП, подробиці робіт з маршруту не наводяться.

9. ЗАСТОСУВАННЯ СПРОЕКТОВАНОЇ ТОПОЛОГІЇ.

По спроектованої і перевіреної .PCB інформації можна.

отримати: графічну КБ, УВ на фотоплоттер виготовлення ФШ і УВ на свердлильний верстат на підготовку кріпильних і перехідних отворів монтажу (наскрізних і межслойных). До того ж передати інформацію про спроектованої плати системи Восток3.1, AutoCAD (, Спринт-КРР) і порівняти її з вихідним описом схеми електричної принципової (.SCH файл).

Для передачі про спроектованої плати середу системи «Схід» необхідно скористатися документацією:

— ВОСТОК-ПРИМЕНЕНИЕ Інструкція користувачеві щодо застосування системи програмних засобів Восток3.1.

— Інструкція користувачеві щодо застосування програмних засобів PCAD-VOSTOK.

Для передачі про спроектованої плати середу системи AutoCAD необхідно скористатися документацією:

— Інструкція користувача NXACAD — передача зображення з PCAD в AutoCAD.

Етапи отримання графічної КБ, УВ виготовлення ФШ і УВ на свердлильний верстат на підготовку кріпильних і перехідних отворів монтажу (наскрізних і межслойных) по наскрізного маршруту проектування ПП наведено нижче до виконання робіт у системі PCAD і спільних спеціальних програм контролю підготовленої інформації. Фундаментальна обізнаність із програмним забезпеченням орієнтованим на що застосовується технологічне устаткування описано на окремих документах:

— інструкції користувачеві на «Автоматизоване робоче місце (АРМ) підготовки управляючих програм (УП) для СМ-600 за результатами наскрізного маршруту проектування друкованих плат».

Документація та інструкції користувачеві до системи CAMbridge, до програми оптимізації описи топології для ДІ ЭМ-5039 і до програми RT11.

Для передачі про спроектованої плати середу системи T-Flex слід скористатися описом пакета p-flex (див. Посібник із применеию програмного забезпечення).

10. ОТРИМАННЯ ТЕХНОЛОГІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ (креслень КБ, УВ для фотошаблонів і сверловки) на проектований друкований вузол.

Наскрізний маршрут проектування ПП забезпечує отримання наступних вихідних конструкторсько-технологічних документів:

— послойные креслення плати;

— управляюча інформація для фотооригиналов верств плати ;

— управляюча інформація на верстати з ЧПУ для свердління отворів ;

— складальний креслення осередки;

— складальний креслення плати друкованої багатошарової.

По .pcb БД топології плати після перевірки можна програмними засобами СМП ПП отримати й передати на технічний контроль щоб одержати дисконтних номерів (для зберігання архіві результатів проектування ПП) усі ці вище документи окрім останнього, який у часи чергу формується засобами редактора PCCARDS (в окремому файлі .PCB чи тому самому) за результатами підготовки попередніх документів і майже містить технічні вимоги, і креслення складання МПП. Ці БД: .pcb і документи — становлять БД проектованої плати, мусить зберігатися в архіві результатів проектування по СМП ПП і може використовуватися із внесенням змін доопрацюванні.

Формирование складальних креслень чарунки й МПП.

Для складального креслення осередки формування виконується по БД .PCB ПП в PCCARDS. Для підготовки інформації необхідно включити верстви містять усю інформацію передану на складальний креслення осередки з файла .pcb спроектованої плати, саме це зображення може бути передане в T-flex.

Вибрати формат (наприклад: FT2M2. PCB — формат A2, масштаб промальовування 2:1 — для плат з розміром конструктиву максимум 170×110, а конструктивов більшого розміру FT1M2. PCB).

Використовуючи команди ZOUT, PAN і VIND зменшити розмір зображення плати за екрані приблизно до чверті лінійного розміри екрану і розмістити його за центру екрана для зручності компонування поля креслення.

Додати в .PCB файл командою FILE/BKLD і розмістити зображення формату навколо конструктиву плати з урахуванням формування виносних розмірів, розміщення блоків вид збоку і технічних вимог для складального креслення й оцифрування для послойного.

Додати в .PCB файл командою FILE/BKLD і розмістити зображення блоків: вид збоку, технічних вимог для складального креслення, необхідних сервісних блоків.

Відредагувати їх потреби і доповнити відсутніми елементами графіки, використовуючи верстви призначені для додаткової інформації КБ креслення (наприклад: FORM1, FORM1B, FORM2, FORM2B, NADKDP, NADKDZ, KDIN1, … — для написів за штампи і полі з урахуванням їхньої підключення за належністю чертежу/чертежам КБ).

Для редагування текстів за штампи формату выполнитьмаскирование компонентів. Відредагувати тексти у штампів формату, ТТ і виносну текстову інформацію — використовуючи команди DROW/TEXT, MOVE, COPY, DEL, написи в штампі і полі креслення, призначені для складального креслення перенести в шар SLKSCR (командою CLYR/IDEN).

УВАГА !!! команду DROW/TEXT застосовувати для редагування тексту, тобто. встановити курсор на рядок тексту і введення чи скоригувати зміст напису без зміни її атрибутів, а команди MOVE, COPY, DEL застосовувати зміни кількості рядків та його розташування.

Одержати .PLT файл для промальовування складального креслення осередки. Крім верств вихідного .PCB файла для складального креслення (SLKSCR та інших.), включити може ON чи ABL додаткові верстви КБ формату для складального креслення: FORMAT, FORTXT, FORM1 тощо.

Зберегти підготовлену інформацію як .PCB файла на робочої дискеті й у організації архіву результатів проектування ПП.

Для складального креслення МПП формування виконується в БД .PCB МПП засобами PCCARDS на полі послойного креслення шару із боку установки елементів (COMP — верхня сторона плати). Якщо поля обраного при цьому креслення формату недостатньо, можна завантажити у цю ж базу додатковий блок формату поза полем основних креслень чи підготувати додатковий файл .PCB для складального креслення МПП.

Оскільки на підготовку інформації про складання МПП необхідно.

використовувати дані одержувані для підготовки послойных креслень і УВ сверловки отворів, слід попередньо отримати необхідну інформацію для таблиці отворів і підготовки технічних вимог. Прийоми виконання робіт і підготовки інформації описані вище, однак слід використовувати спеціальні верстви. Після доповнення шаблонів даними по спроектованої платі, зберегти інформацію в файлі .PCB і файл .PLT для промальовування КБ.

Описание технічних вимог до програми.

Предлагающийся до розгляду програмний продукт призначається передачі інформації про конструкції друкованої плати з пакету PCAD в T-FLEX по наскрізного маршруту проектування розробки подальших конструкційних прийняття рішень та розробки деталей оснастки.

1. Склад програмного забезпечення:

p-flex.exe: основний файл, здійснює всю роботу;

gabarits.dbf: база даних як таблиці, куди заносяться все знайдені параметри елементів, присутніх в конструкції аналізованої плати. Цей файл створюється при пeрвом запуску програми розвитку й постійно поповнюється новими даними при подальшому аналізі плат;

error.txt: цей файл створюється за будь-якої обробці нового pdf-файла плати й на містить у текстовому вигляді імена елементів плати, куди були знайдено габаритні розміри (тобто. не знайдено pdf-файл на елемент з такою назвою в підкаталозі PDF).

f4.grb, plata. grb, 2d. grb: графічні файлы-образы в форматі T-FLEX, по кторым програма створює образ плати й на елементів.

2. Технічні характеристики :

программа розроблена для IBM-совестимых комп’ютерів з процесорами 286-AT і від. Для прийнятного швидкодії рекомендується використовувати комп’ютер з процесором не нижче ніж 386-DX40;

программа варта використання їх у середовищі MS-DOS4.0 чи вище, а може, як і, працювати під керівництвом WINDOWS як эмуляции MS-DOS, або у вікні DOS;

для нормальної роботи програми необхідно 400kb вільної пам’яті DOS (програма працюватиме і із меншим кількістю пам’яті, але за велику кількість елементів на платі вона в DOS з повідомленням про помилку);

программу можна запускати із будь-якої зручного користувачеві каталогу, т.к. під час запуску програма робить каталог, де знаходиться, поточним;

(!)внимание: в каталозі, де міститься файл p-flex.exe користувач обов’язково має створити підкаталог під назвою PDF і у ньому мають розташовуватися pdf-файлы елементів (отримані користувачем з prt-файлов з допомогою програми pdfout. exe, з пакету PCAD), інакше програма зможе знайти габаритні параметри елементів, присутніх на платі.

3. Можливості програмного пакета.

представленная в руки програма здатна обробляти pdf-файлы (отримані програмою pdifout. exe) в форматі PCAD4.5, PCAD7, PCAD8 — тобто. з усіма версіями PCAD, застосовуваними нині - і відданість забезпечує передачу даних незалежно від версії PCAD;

программа створює постійно пополняющуюся своєю практикою базі даних, у якому заносяться основні атрибути: ім'я ptr-файла елемента, його довжина, висота, ширина, точка прив’язки тощо.

программа створює файлы-фрагменты T-FLEX, які представляють графічний образ плати (котра міститься в уже згадуваному pdf-файле) в тривимірному вигляді (ізометрії так), що дозволяє візуально оцінити її об'ємний величину і прийняти рішення з розробці деталей і оснастки, із якими пов’язані розміри цієї плати; користувач за власним бажанням може поставити обмеження на висоту елементів по верхньої та нижньої боці плати, а елементи, котрі виступають поза ці обмеження, виділять в T-FLEX червоним кольором;

программа створює файлы-фрагменты T-FLEX, які представляють графічний образ плати (котра міститься в уже згадуваному pdf-файле) в двомірному вигляді (пласкому): попереду, ззаду, справа, зліва, зверху і знизу — що дозволяє розробникові завантажити такий її різновид разом із відповідним виглядом корпуси та візуально простежити відповідність розмірів;

программа має можливість, за бажання користувача, підготувати перелік елементів формою документа, що є на аналізованої платі, як стандартного dbf-файла (передачі оформлення текстових документів і майже іншу обробку);

программа зображує все елементи на платі, використовуючи прикладену до неї графічну бібліотеку в форматі T-FLEX, як паралелепіпедів з реальними розмірами за висотою, довжині, ширині і місцезнаходженням на платі (можливе створення докладної графічної бібліотеки попри всі елементи, що дозволить вже напевне передавати їх графічний образ).

4. Вимоги до формату pdf-файлов.

Усі вимоги до формату файлів треба врахувати під час створення БД PCAD по СМП ПП в PCCARDS, до отримання файлів .pdf.

На шарі KONTUR може бути заведено контур друкованої плати, т.к. саме там програма з нього шукати. Якщо контур плати буде створено на якомусь другомм шарі, то тут для програми це рівнозначно її відсутності взагалі.

На шарі атрибути кожному за елемента може бути заведено параметр Н=ххх.ххх, де ххх. ххх — висота даного елемента у мм. Саме виходячи з цих параметрів програма визначатиме висоту під час створення об'ємного образу елемента, а за відсутності такого параметра елементу автоматично присвоюється висота в 10 мм.

Когда під час аналізу плати програма виявляє елемент, вона виробляє перевірку на наявність цього елемента на шарі шелкографии і за негативному результаті елемент просто ігнорується.

Руководство.

щодо застосування програмного забезпечення.

1.Запуск.

Для запуску програми набрати в командної рядку DOS ім'я програми — p-flex.exe (із зазначенням шляху до неї у разі, якщо поточний каталог перестав бути каталогом, у якому міститься програма) і крізь прогалину ім'я pdf-файла аналізованої плати (отриманих з pcb-файла з допомогою програми pdfout. exe), наприклад:

ххх.exe sample.pdf.

На екрані з’явиться вікно — головне меню:

.

Из цього меню користувач зможе управляти доведена всією подальшою роботою програми обираючи ті чи інші пункти меню з допомогою функціональних клавіш.

2.Функциональные клавіші.

— навигационные клавіші встановлюють курсор на потрібний вам пункт меню;

— клавишей ENTER здійснюється вибір того пункту меню, де стоїть курсор;

— клавишей INSERT в інтерактивному режимі можна переключити режим заміщення / вставки літер із розсуненням рядки;

— клавиша ESC, зазвичай, виконує повернення до попередньої функції чи меню (аналогічно пункту ВИХІД).

3.Описание використання функціональних можливостей програми.

После запуску відкривається головне меню програми, що складається з пунктів, управляючих подальшої роботою:

— АТРИБУТЫ — під час виборів цього пункту ставати активним вікно з атрибутами і користувач може налаштувати атрибути на власний розсуд:

.

— Ім'я комплекту: указывае назва каталогу системі T-FLEX, у якому розташовані файли f4. grb, plata. grb, 2d. grb, необхідних формування елементів плати засобами пакета T-FLEX результатами роботи p-flex.

— Обмеження згори (знизу): граничні значення параметрів за висотою елементів з верхньої та нижньої боку плати (якщо висота елемента більше цих параметрів, то елемент буде виділено червоним кольором).

— Товщина плати: параметр, визначальний товщину плати (т.к. в PCAD немає поняття про товщині плати, цей параметр визначається користувачем, за умовчанням = 0).

— Ім'я pdf — файла: у пункті користувач може запровадити назва pdfфайла PCAD-а, що він хоче обробити із зазначенням шляху щодо нього. Якщо за запуску програми, був зазначено ім'я файла pdf, як ключа, воно автоматично потрапляє у цей пункт. Набираючи імені файла програма перевіряє існування такого файла за вказаною шляху й, якщо він існує, то користувач неспроможне вийти з вікна на АТРИБУТИ до того часу, доки запровадить правильне ім'я файла інакше залишається і можливість виходу по esc, без збереження всіх змін, зроблених у цьому вікні.

— КОМПОНОВКА — даний пункт не активний під час виборів, до того часу, поки що не указанно правильне ім'я аналізованого pdfфайла з вікна АТРИБУТИ (про що свідчить палаюче посеред екрана повідомлення «Не бачу pdf-файла»). Якщо pdfфайл доступний, то, при виборі цього пункту меню розпочинається її аналіз: за швидкістю цього процесу користувач може стежити по відсоткової лінії, відображуваної на екрані.

.

Унизу екрана відображається загальна кількість знайдених на платі елементів, а як і повідомлення про результат пошуку контуру плати за шарі KONTUR.

После завершення аналізу плати програма вибирає габарити елементів з файла gabarits. dbf з їхньої назві, і якщо не знаходить потрібного, то виконує пошук pdf-файла елемента (для prt, обробленого pdifout. exe) в підкаталозі PDF (які мали бути у тому каталозі як і програма). При успішному пошуку вона аналізує цей файл, знаходять у ньому габарити елемента і заносить в базу gabarits.dbf. Тобто. якби аналізованої платі є елементи зі стандартним назвою, але з стандартними (оновленими) габаритами, необхідно видалити gabarits. dbf, а підкаталог PDF скопіювати все .pdf-файлы елементів плати, і тоді габарити всіх елементів плати просканируются і файл підготується наново. (У існуючої версії кожен елемент за величиною заокруглюється до паралелограма, тобто. кулю наприклад стане кубом. Для точної графічної передачі елементів в тривимірному вигляді потрібно створення спеціальної графічної бібліотеки в форматі T-FLEX, чому буде присвячений наступний версія програми.) Габарити елемента вкладаються у базу gabaritrs.dbf. Тобто. якщо елемент зустрічався хотя-бы разів у будь-якої платі, то в усіх подальших платах дані нею будуть братися з убозівської бази без повторної обробки його PRT-файла.

Если контур плати виявили, то, при створенні файлів для T-FLEX у яких передадуться габаритні розміри плати, зі шару KONTUR, округлені формою до прямокутника (існуюча версія не обробляє складні контури). Если-же контур знайдено ні то програмою створюється власний прямокутний контур плати за умовою: відстань від краю плати до граничних елементів одно 10 мм.

После цього пропонується меню компонування:

.

— Вихід (чи ESC) — вихід попереднє (головне) меню, коли цей пункт вибирається першим, то, при виході відбувається відмови від створення файлів плати в форматі T-FLEX;

— Тривимірна компонування — під час виборів цього пункту починається процес створення файлів зображення плати в тривимірному вигляді у формат T-FLEX. На екрані відображається кількість елементів, створених у файлах T-FLEX, відповідно на нижній і верхньої боці плати. У цьому створюються 3-и файла в форматі T-FLEX: *****top.frg-файл елементів верхньої боку плати, *****bot.frg-файл елементів нижньої боку плати, *****plt.frg-файл контуру плати (символом ***** позначаються п’ять перших символів кожного файла, вони загальні всім трьох файлів, які користувач редагує на власний розсуд у пункті Ім'я файла). Після закінчення автоматично пропонується меню компонування і користувач, за бажання, може або створити якась інша вид плати, або вийшла у головне меню;

— Ім'я файла — під час виборів цього пункту курсор перетворюється на вікно безпосередньо з ім'ям файла і дозволяє змінити його за своєму розсуду;

.

— Опис — під час виборів цього пункту створюється стандартний dbfфайл, у якому перелік всіх елементів аналізованої плати.

— Двовимірна компонування — під час виборів цього пункту пропонується меню з різними двовимірними видами плати: попереду (F), ззаду (A), зліва (L), справа ®. Під кожним пунктом намальована плата і стрілкою показано напрям погляду неї.

.

При виборі потрібного пункту відбувається створення файлів двумерного зображення, відповідного виду, в форматі T-FLEX (створюється файл *****2d#.frg, де ***** - ім'я задаваемое користувачем під час виборів пункту «ім'я», а # - символ ознака виду: F, A, L, R).

Після цього знову пропонується меню компонування.

Алгоритм і опис програми.

Программа розроблено й написана в СУБД CLIPPER 5.2 з допомогою стандартних форматів файлів баз даних.

Учитывая обсяг програми розвитку й складність алгоритму, використовувалися методи структурованого програмування і текст програми розбитий сталася на кілька файлів, у яких виділено основні функції, в такий спосіб, щоб їх легко було редагувати під час налагодження.

1.Основная програма міститься у файлі dbfill. prg, що у своїй роботі використовує процедури і функції, описані у допоміжних програмних файлах.

На перший крок виконання програма зчитує ім'я pdf-файла, заданого в командної рядку, робить поточним каталог у якому вона, створює перемінні, замість необхідних у роботі як її, і іншим підпрограмам:

PARAMETERS fname //вважати параметри командної рядки.

PUBLIC higt, higtd, pnow:=0,filelen, exit:= «», attr:= «», desc, bufer:=SPACE (65 000),; compon[0,9], nomcomp:=0.

PUBLIC koef:=0.1,str, stolb, parts, znak, kontur[0], verkont:=0,parametr.

PUBLIC errfile[0] // масив повідомлень помилки.

PRIVATE razm, filend, not, L, p1,str2,colo.

PUBLIC tlplat:=7 //товщина плати.

set cursor off.

cls.

colo:=setcolor («g+/b »).

tmppat:=dirname () //робить поточним каталог у якому наход.

pat:=LOWER (exename ()) //виконуваний файл.

c1:=RAT («tel », pat).

pat:=LEFT (pat, c1−2).

DIRCHANGE (pat).

Далее викликається функція, активизирующая головне меню програми, яка, залежно вибраного пункту, передає управління тій чи іншій процедурі:

IF fnameNIL.

cls.

setboxgrow (3).

wbox (0).

set date format «dd:mm:yyyy «.

//відкриття основного вікна.

ZAGOL («ОБРОБКА PDF-ФАЙЛА «+DTOC (DATE ())).

SETCOLOR («N/G »).

wmenu:=wind (1,2,maxrow ()-3,maxcol ()-3, «Головне меню », 5).

perv:=1.

SHOWTIME (0,72, «G/G »).

attrtmp:= «DEMO «.

higttmp:=30.00.

higtdtmp:=30.00.

exittmp:= «out «.

GL () //выов фкнкции головного меню.

WINCLOSE ().

SETCOLOR (colo).

cls.

ELSE.

SETCOLOR (colo).

cls.

@ 3,0 SAY «Не введено ім'я pdf файла! «.

ENDIF.

SETCOLOR (colo).

DIRCHANGE (tmppat) //повертає збережений поточний каталог.

SETCOLOR («g/n »).

@ MAXROW ()-1,15 SAY «Shurasoft 1997 Mihail & Alexandr Company «.

SETCOLOR (colo) //повернення поточного кольору коли.

? ««.

RETURN.

//*****************************************************************.

FUNCTION GL () //головне меню.

CLEAR GETS.

cglold:=setcolor («n/rg »).

@ 11,5 CLEAR TO maxrow ()-2,maxcol ()-6.

@ 11,5 TO maxrow ()-2,maxcol ()-6 DOUBLE.

set cursor off.

set scoreboard off.

readexit (.F.).

set cursor on.

set date format to «dd.mm.yyyy «.

setpos (12,(maxcol ()/2)-4).

dispout («АТРИБУТИ », «g+/b »).

@ 13,7 say «Ім'я комплекту… «color («W+/rg ») get attrtmp color («rg+/rg, n/w »).

@ 14,7 say «Обмеження за висотою згори в mm… «color («W+/rg ») get higttmp picture «@B 999.99 «color («gr+/rg, n/w »).

@ 15,7 say «Обмеження за висотою знизу в mm… «color («W+/rg ») get higtdtmp picture «@B 999.99 «color («gr+/rg, n/w »).

setcolor (cglold).

set cursor off.

mas:={{ «Атрибути », «Компонування », «Вихід «},{ «Редагування атрибутів файла », «Скомпонувати файл в форматі T-FLEX », «Вихід в DOS «}}.

str:=MENU (mas, 14, perv).

perv=str.

str1:=10.

IF str=1 //якщо обраний пункт АТРИБУТИзапустити меню, //що дозволяє змінити атрибути.

set cursor on.

read.

set cursor off.

ELSEIF str=2 //якщо обраний пункт КОМПОНУВАННЯзапустити //процедуру аналізу pdfфайла.

WSELECT (0).

SETCOLOR («n/bg »).

PUBLIC pnow:=0,filelen, desc, bufer:=SPACE (65 000), compon[0,9], nomcomp:=0.

PUBLIC kontur[0], verkont:=0,parametr.

PUBLIC errfile[0] // масив повідомлень помилки.

CREATDB ().

wzapis:=wind (2,3,maxrow ()-7,maxcol ()-6, «Компонування », 5).

higt:=higttmp.

higtd:=higtdtmp.

attr:=alltrim (attrtmp).

CONT ().

winclose ().

wselect (wmenu).

ELSEIF str=0 //а то й обраний один пункт.

perv=4.

ENDIF.

IF str3.

wselect (wmenu).

GL ().

ENDIF.

RETURN.

//*****************************************************************.

FUNCTION CONT () //функція анализуирующая pdfфайл.

PUBLIC kolkomp, koltop:=0,kolbot:=0,dx, dy //выделенме параметрів эле-//ментов.

//dx, dyпоправка на 0.

desc:=FOPEN (fname).

filelen:=FSEEK (desc, 0,2).

prflen:=filelen.

FSEEK (desc, 0,0).

CLS.

? «ЙДЕ ПОШУК КОМПОНЕНТ… «.

not:=SEARCHCOMP (@koef) //виклик функції що виконує всю роботу з аналізу тексту pdfайла, знаходить імена, позначення, габарити всіх елементів, що є на заробітній платі і упаковує у вигляді файла бази даних.

kolkomp:=0.

IF len (not)>0.

kolkomp:=not[1].

koltop:=not[2].

kolbot:=not[3].

ENDIF.

FCLOSE (desc) //закриття pdf файла.

//*****ОБРАБОТКА ПАРАМЕТРІВ У ЗНАЙДЕНИХ ЕЛЕМЕНТІВ****.

IF kolkomp>0.

AUTOKONTUR (kolkomp) //виділення контуру плати за максимальними габаритам елементів у ньому.

ENDIF.

//*******ВЫБОР ВИДУ ПЛАТИ******************************.

exit:=alltrim (exittmp).

CLEAR GETS.

st:=1.

cls.

DO WHILE (st4) //Пропонується меню, де можна вибрати собі напрямок погляду плату.

cglold:=setcolor («n/rg »).

@ 9,12 CLEAR TO 11, maxcol ()-13.

@ 9,12 TO 11, maxcol ()-13 DOUBLE.

set cursor off.

set scoreboard off.

readexit (.F.).

set cursor on.

@ 10,14 say «Ім'я получаемоемого файла… «color («w+/rg ») get exittmp picture «NNNNN «color («gr+/gr, n/w »).

setpos (10,50).

dispout («.frg », «w+/gr »).

setcolor (cglold).

mas:={{ «Двовимірна », «Тривимірна », «Ім'я файла », «Вихід «},{ «Створення файла виду сбоку (двумерное зображення) », «Створення файла виду зі стороны (трехмерное зображення) », «Змінити ім'я получаемоемого файла », «Вихід на головне меню «}}.

st:=MENU (mas, 13, st).

IF st=1.

@ 9,0 CLEAR TO maxrow (), maxcol ().

set cursor off.

TO2D (kolkomp) //перерахунок точок прив’язки в тривимірні координати.

PRINTINFO ().

ERRF ().

inkey (6).

cls.

ELSEIF st=2.

@ 9,0 CLEAR TO maxrow (), maxcol ().

set cursor off.

TO3D (kolkomp) //перерахунок точок прив’язки в тривимірні.

координати.

PRINTINFO ().

ERRF ().

inkey (6).

cls.

ELSEIF st=3.

set cursor on.

read.

exit:=alltrim (exittmp).

set cursor off.

ELSEIF st=0.

st=4.

ENDIF.

ENDDO.

RETURN.

//*****************************************************************.

FUNCTION INP (dl, pods, typ) //допоміжна функція для введення.

данных з клавіатури.

oldcol:=col ().

oldrow:=row ().

er:=space (maxcol ()-col ()).

IF typ «n «.

FOR L=1 TO 2.

ACCEPT pods TO tmp.

IF LEN (tmp)dl.

L=1.

@ oldrow+1,oldcol SAY er.

SETPOS (oldrow, oldcol).

ELSE.

tmp=ALLTRIM (tmp).

L=2.

ENDIF.

NEXT.

ELSEIF typ= «n «.

FOR L=1 TO 2.

ACCEPT pods TO tmp.

IF LEN (tmp)y[5]}).

FOR L:=1 TO st0.

compon[l, 4]=compon[l, 4]+dx.

// compon[l, 5]=0.

// compon[l, 8]=0.

IF compon[L, 2]= «bot «.

compon[L, 5]=compon[L, 5]-compon[L, 3]-tlplat //для ел. нижньої.

боку.

ENDIF.

NEXT.

tkont2:=kontur[2].

tkont4:=kontur[4].

kontur[2]=-10.

kontur[4]=kontur[2].

//*******СТВОРЕННЯ ФАЙЛОВ-ФРАГМЕНТОВ************.

IF kolkomp>0.

SETPOS (MAXROW ()-1,0).

? «Йде створення файла елементів на нижньої боці: «.

dlin:=ALLTRIM (STR (kontur[3]-kontur[1])).

nn:=FILECR2D (kolkomp, «top », dlin).

??nn.

ENDIF.

FOR L:=1 TO st0 //зворотний перерахунок координат доведення.

// масиву габаритів в вихідний вид.

IF compon[L, 2]= «bot «.

compon[L, 5]=compon[L, 5]+compon[L, 3]+tlplat //для ел. нижньої.

боку.

ENDIF.

compon[l, 4]=compon[l, 4]-dx.

NEXT.

kontur[2]=tkont2.

kontur[4]=tkont4.

ELSEIF st=2.

TO2DZAD (st0).

ELSEIF st=3.

ELSEIF st=4.

ENDIF.

winclose ().

RETURN.

//****************************************************.

FUNCTION AUTOKONTUR (L1) // виділення контуру плати по.

максимуму.

minY:=compon[1,5].

maxY:=minY.

minX:=compon[1,4].

maxX:=minX.

IF verkont=0.

PUBLIC kontur[4].

FOR L:=2 TO L1.

IF compon[L, 4]>maxX.

maxX:=compon[L, 4].

ELSEIF compon[L, 4]maxY.

maxY:=compon[L, 5].

ELSEIF compon[L, 5]n[n, 1]-название элемента (строка).

// compon[n, 2]-сторона установки («top «чи «bot »).

// compon[n, 3]-высота элемента (число).

// compon[n, 4]-координата х-точки привязки (число).

// compon[n, 5]-координата у-точки привязки (цифра).

// compon[n, 6]-поворот элемента (число від 0 до 3).

// compon[n, 7]-ширина элем.(число).

// compon[n, 8]-длина элем.(число).

// compon[n, 9]-обозначение элемента (строка).

tmz1:=SEAR ().

setcolor (olsear).

RETURN tmz1.

FUNCTION INSERTCOMP () //виділення параметрів елементів з рядки тексту.

USE «gabarits.dbf «//відкриття бази даних із розмірами елементів.

FOR L=1 TO LEN (compon) //виділення координат точки прив’язки.

елемента.

IF compon[L, 1]=NIL.

L=LEN (compon).

kolkomp:=L-1.

ELSE.

kolkomp:=len (compon).

str2=ALLTRIM (compon[l, 4]).

IF compon[l, 2] «bot «.

koltop=koltop+1.

ELSEIF compon[l, 2]= «bot «.

kolbot=kolbot+1.

ENDIF.

p1=At («», str2).

compon[l, 4]=VAL (SUBSTR (str2,0,p1−1))*koef //виділення x точки прив’язки.

str2=LTRIM (SUBSTR (str2,p1,30)).

p1=At («», str2).

IF p1=0.

p1=AT («} «, str2).

ENDIF.

compon[l, 5]=VAL (SUBSTR (str2,0,p1−1))*koef //виділення у точки прив’язки.

SCROLL (10,0,MAXROW (), MAXCOL (), 1).

st0:=compon[l, 1]+compon[l, 2]+ «X= «+STR (compon[l, 4])+ «Y= «+STR (compon[l, 5])+ «Ro= «+str (compon[l, 6]).

gab:=GABARIT (compon[L, 1], L) //виклик даних про розмірах елемента.

ENDIF.

NEXT.

USE //закриття бази даних із розмірами елементів.

RETURN {kolkomp, koltop, kolbot}.

//****************************************************.

FUNCTION GABARIT (st0,nn) // визначення габаритів елемента з його імені.

PRIVATE naiden:=0,gabar:={0,0,0} //по заданому імені елемента.

повертає масив з 3 чисел /ширина/длина/высота/.

WHILE naiden=0.

LOCATE FOR name=st0+SPACE (10-LEN (st0)).

IF FOUND ()=.T.

gabar[1]: =SHIR*koef.

gabar[2]: =DLIN*koef.

IF compon[nn, 3]=0.

compon[nn, 3]=Vis*koef.

IF Vis=0.

compon[nn, 3]=90*koef.

ENDIF.

ENDIF.

EXIT.

ELSE.

gabar[1]=0.

gabar[2]=0.

gabar[3]=0.

hcomp:=0.

dat:=POISK (st0) //пошук даних про новий елементі і занесення його.

// до бази.

IF VALTYPE (dat) «З «.

APPEND BLANK.

REPLACE NAME WITH st0.

REPLACE SHIR WITH gabar[1]/koef.

REPLACE DLIN WITH gabar[2]/koef.

REPLACE VIS WITH hcomp/koef.

REPLACE X WITH dat[1]/koef.

REPLACE Y WITH dat[2]/koef.

gabar[1]: =SHIR*koef.

gabar[2]: =DLIN*koef.

IF compon[nn, 3]=0.

compon[nn, 3]=Vis*koef.

ENDIF.

ELSE.

EXIT.

ENDIF.

ENDIF.

ENDDO.

ROT (X*koef, Y*koef, gabar[1], gabar[2], nn).

RETURN gabar.

//****************************************************.

FUNCTION ROT (a, b, shc, dlc, L)//функция враховує поворот елемента щодо осі і яка виробляє відповідний перерахунок його координат.

IF compon[L, 6]=0 //облік повороту елемента.

IF compon[L, 2]= «bot «.

compon[L, 4]=compon[L, 4]+shc-a.

compon[L, 5]=compon[L, 5]-b.

ELSE.

compon[L, 4]=compon[L, 4]+a.

compon[L, 5]=compon[L, 5]-b.

ENDIF.

compon[L, 7]=shc.

compon[L, 8]=dlc.

ELSEIF compon[L, 6]=1.

IF compon[L, 2]= «bot «.

compon[L, 4]=compon[L, 4]+b.

compon[L, 5]=compon[L, 5]-a.

ELSE.

compon[L, 4]=compon[L, 4]+b.

compon[L, 5]=compon[L, 5]+a-shc.

ENDIF.

compon[L, 7]=dlc.

compon[L, 8]=shc.

ELSEIF compon[L, 6]=2.

IF compon[L, 2]= «bot «.

compon[L, 4]=compon[L, 4]+a.

compon[L, 5]=compon[L, 5]+b-dlc.

ELSE.

compon[L, 4]=compon[L, 4]-a+shc.

compon[L, 5]=compon[L, 5]+b-dlc.

ENDIF.

compon[L, 7]=shc.

compon[L, 8]=dlc.

ELSEIF compon[L, 6]=3.

IF compon[L, 2]= «bot «.

compon[L, 4]=compon[L, 4]-b+dlc.

compon[L, 5]=compon[L, 5]+a-shc.

ELSE.

compon[L, 4]=compon[L, 4]-b+dlc.

compon[L, 5]=compon[L, 5]-a.

ENDIF.

compon[L, 7]=dlc.

compon[L, 8]=shc.

ENDIF.

RETURN.

//****************************************************.

//Функция яка послідовно зчитує pdfфайл шматками по 65 000 байт (тобто. після аналізу 1-го шматка в 65 000 байт зчитується наступний тощо.

FUNCTION READF () //читання шматка файла 65 000 із поточною позиції.

PRIVATE bait:=CHR (10), seek, contr, sost:= «», buf.

bufer=SPACE (65 001).

contr:=FREAD (desc,@bufer, 65 000).

IF contr.