Гравітаційні процеси, викликані гірничою діяльністю людини

Гравітаційні процеси, викликані гірничою діяльністю людини

— розробка корисних копалин впливає на селевиявлення через скид у селеві річища відвалів гірських виробок. Наприклад, виникнення селя на потоці Білоїв в с. Ділове (Закарпаття) було зумовлене наявністю великої кількості пухкого уламкового матеріалу в техногенних селевих вогнищах — відвалах мармурового кар'єру. Цей сель, який пройшов у 1970 р., нагадував за консистенцією глинистий розчин, в якому перекочувались брили мармуру діаметром до 1,8 — 2,5 м. В результаті було занесене камінням, мармуровою кришкою і багнюкою 17 садиб і 3 га посівів, пошкоджено декілька будинків. Інша модифікація формування селя — захоплення потоків готової продукції кар'єрів (щебеню, вапнякових блоків). Такий процес спостерігали в Криму на р. Бодраку коло с. Скалистого, а також на р. Аян — Даре поруч із.

с. Фрунзенського ;

—морська абразія може бути спричинена умовами, що виникають у зв’язку з інженерною і господарською діяльністю людини, — будівництво у береговій зоні гідротехнічних та інших споруд, днопоглиблювальні роботи і обладнання морських каналів, вилучення морських нанесень з акумулятивних тіл і дна для будівничих цілей, зменшення виносу нанесень ріками при перекритті їх греблями, обладнання відвалів розкритих порід на підводному береговому схилі ;

—основна причина розвитку суффозійно — карстових деформацій (просідань і провалів) — зниження рівня вод під дією надмірного водовідбору або водовідливу під час гірничих робіт. Особливо небезпечні ситуації, коли рівень підземних вод зміщується з неконсолідованого покриву у закарстовану товщу. В районах інтенсивного техногенного навантаження зниження рівня вод і концентрація стоку часто співпадають. Провально — просадочні деформації під дією цих факторів розповсюджені на багатьох ділянках Подільсько — Буковинської, Західно — Поліської, Північно — Східної, Донбаської і Рівнинно — Кримської карстових областей ;

—зміни водообміну і активізація карсту під дією гірничих робіт. В зоні зчленування південно — західної окраїни Східно — Європейської платформи з Передкарпатським крайовим прогином провадиться у великих масштабах видобуток самородної сірки, гіпсу, глин та інших корисних копалин в умовах карбонатно — сульфатного карсту в неогенових відкладах. У природно — історичних умовах в карбонатно — сульфатній міоценовій товщі переважають напірні води із сповільненою циркуляцією. Для забезпечення відкритих гірничих робіт провадиться інтенсивний водовідлив, добовий обсяг якого може досягати 100 тис. куб. м / доб (Язовське сірчане родовище) і навіть 288 тис. куб. м / доб (Миколаївський кар'єр глин). При цьому рівнева поверхня підземних вод знижується на десятки метрів (до 90 м на Язовському родовищі), вогнища розвантаження перетворюються на вогнища живлення, відбувається перехоплення поверхневого стоку (частина поглинених річкових вод тут досягає 25% водовідливу), формуються великі депресійні вирви площею до 100 кв. км (Язовське родовище) і навіть до 400 кв. км.

(Кривське родовище гіпсу), різко збільшується швидкість руху підземних вод (до 2,5 км / доб на Язовському і до 10,2 км / доб на Миколаївському родовищі). В результаті різкої активізації водообміну, до якого залучені поверхневі води і води суміжних водоносних горизонтів, зростає агресивність підземних вод, збільшується проникність карстуючих порід за рахунок корозійного розширення тріщин і порожнин і вимивання з них заповнювача, відбувається провалоутворення з порушенням покрівної товщі і деформаціями земної поверхні, руйнуванням споруд і комунікацій. Інтенсивність розчинення сульфатних порід підземними водами, яка складає 0,2 — 0,4 мг / (доб*кв. см), у природно — історичних умовах досягає 1,3 мг /.

(доб*кв. см) (Язовське родовище) і навіть 28,2 мг / (доб*кв. см).

(Миколаївське родовище) в умовах техногенної активізації карсту.

Значна активізація соляного карсту відбувається в результаті дренажу надсольових вод і розсолів на Калушському родовищі калійних солей.

(Передкарпаття) і на Солотвинському родовищі кам’яної солі (Закарпатська карстова область), великого провалоутворення під час видобутку солі підземними виробками і розсолпромислами в Бахмутській котловині.

(Донбаська карстова область) ;

—негативний вплив на середовище карстових печер справляють гірничовидобувна діяльність (розробка вмісних порід з руйнуванням або повним знищенням печер, зміна водообміну під час водовідливу), гідротехнічне будівництво, будівництво.