Рани, укуси

Раны, укусы.

1. Види поранень. Поранення виникають різним способом відповідно до ніж діляться ми такі:

Механічні - зумовлені дією тупого чи гострого предмета чи інструмента. Фізичні - зумовлені дією холоду та тепла. Хімічні- зумовлені дією лугів і кислот. Біологічні - зумовлені бактеріями та його отруйними виділеннями. Психічні - що у результаті роздратування нервової системи і психічної діяльності почуттям постійного страху й погрозами.

2. Ступені поранень. Залежно від рівня тяжкості поранення діляться ми такі групи:

Легкі - рвані рани, розтяги. Середньої тяжкості - вивихи, переломи пальців. Важкі - струс мозку, переломи стегна, сильне кровотеча.

3. Рани за способом виникнення. Рана — це порушення цілісності шкіри, слизової оболонки чи порожнини тіла. Рани ставляться до ушкоджень, можна побачити в людини найчастіше. Вони утворюють п’яту всіх травм. Характерними ознаками кожної рани є кровотеча, біль, втрата або ж ушкодження тканин. За обсягом рани, з її виду, станом країв, і за глибиною можна часто визначити спосіб виникнення навіть без показань постраждалого. Рани діляться на:

поверхневі рани — неглибокі, коли пошкоджена лише одне шкіра. глибокі рани — захоплюючі підшкірні тканини та м’язів.

По способу виникнення розрізняють рани:

Різані рани — завдані гострим предметом, найчастіше ножем, бритвою, склом тощо. вони характеризуються гострими краями і помірковано чи сильно кровоточать; Січені рани — наносяться опускающимся предметом з гострими краями, зі свого зовнішнім виглядом нагадують різані рани, але відрізняються більшої глибиною; Колоті рани — наносяться ножем, цвяхом, вилами чи будь-яким гострим предметом, це тонкі і глибокі рани; Забиті рани — виникають під впливом тиску, під час удару тупим предметом, під час падіння чи здавлюванні тіла, краю рани не рівні, кровотеча слабке; Рвані рани — творяться у результаті розриву шкіри у її натягу, краю таких ран не рівні, кровотеча слабке, відзначається значна болючість; Вкушені рани — по зовнішнім виглядом нагадують забиті чи рвані рани, нерідко разом із слиною скажених тварин за них потрапляє інфекція; Вогнепальні рани — обумовлюються кулями і осколками снарядів. Ці рани характеризуються наявністю невеликого округлого вхідного отвори, місце входу кулі, і його великого вихідного отвори, місце виходу кулі з тіла. Якщо куля проникає через тіло і має дві отвори, то такому разі говорять про наскрізний рани, при застревании кулі у тілі говорять про сліпий рани.

4. Обробка рани. Оскільки рани є здебільшого ушкодження тіла, їх обробка є основою першої допомоги під час травм. Правильна обробка рани перешкоджає виникнень її ускладнень й у тричі скорочує час загоєння рани. Для обробки рани необхідна марля, вата, бинт та яке-небудь дезінфікуючий засіб. Звісно ж що перев’язку рани слід виробляти наскільки можна чистими, вимитими руками. Якщо рана дуже кровоточить, то спочатку потрібно зупинити кровотеча. Потім починають перев’язку рани. За відсутності дезинфецирующего розчину, у межах надання першої допомоги, рану досить з горі просто накрити чистої марлею, потім накласти шар марлі і перев’язати всю рану бинтом. Садна обмивають перекисом водню і перев’язують. Рану не можна прополіскувати водою, а тим паче спирт або йодної настойкою. Дезинфецирующий розчин, потрапляючи в рану, викликає загибель ушкоджених клітин, цим викликаючи значну біль. Рану не можна засипати ні якими порошками, і навіть не можна накладати її у жодну мазь, точно також забороняється класти безпосередньо на рану вату. Якщо з рани виступають назовні будь-які тканини — мозок, кишечник, їх згори прикривають чистої марлею чи тканиною, але й у жодному разі не удавлюють всередину. При великих ранах кінцівок поранену кінцівку слід иммоболизовать (зафіксувати нерухомо). При будь-який порівняно глибокої рани необхідно проведення кваліфікованої хірургічної обробки. у зв’язку з цим який надає першу допомогу має забезпечити транспортування постраждалого в лікувальне учреждение.

Материал взятий internet.