Нітратна кислота, її властивості

Нітратна кислота, її властивості

Реферат.

на тему:

Нітратна кислота, її властивості.

Нітратнакислота. Чиста Нітратнакислота HNOбезбарвна рідина густиною 1,51 р/см при — 42 °C застигаюча в прозору кристалічну масу. На повітрі вона, подібно концентрованій соляній кислоті, «димить», тому що пари її утворять із «вологою повітря дрібні крапельки туману.

Нітратнакислота не відрізняється тривкістю, Вже під впливом світла вона поступово разпадається:

Чим вище температура і чим концентрованіше кислота, тим швидше йде розпад. Диоксид азоту, що виділяється, розчиняється в кислоті і надає їй буре фарбування.

Нітратнакислота належить до числа найбільше сильних кислот, у розведених розчинах вона цілком розпадається на іони Н та — NO .

Окисні властивості нітратної кислоти. Характерною властивістю нитратної кислоти є її яскраво виражена окисна здібність. Нітратна кислота—один з енергійніших окислювачів. Багато які неметали легко окисляються нею, перетворюючись у відповідні кислоти. Так, сірка при кип" ятінні з нитратною кислотою поступово окисляється в сульфатну кислоту, фосфор — у фосфатну. Тліюче вугіллячко, занурено у концентровану HNO, яскраво розпалюється.

Нітратнакислота діє майже на всі метали (за винятком золота, платини, тантала, родія, ірідія), перетворюючи їх у нітрати, а деякі метали—в оксиди.

Концентрована HNO пасивує деякі метали. Ще Ломиносов відкрив, що залізо, що легко розчиняється в розведеній нитратній кислоті, не розчиняється в холоднй концентрованій HNO. Пізніше було встановлено, що аналогічна дія Нітратнакислота робить на хром і алюміній. Ці метали переходять під дією концентрованої нитратної кислоти в пасивний стан.

Ступінь окисленості азоту в нитратній кислоті дорівнює 4−5. Виступаючи в якості окислювача, НNО може відновлятися до різноманітних продуктів:

Яке з цих речовин утвориться, тобто наскільки глибоко відновляється Нітратнакислота в тому або іншому випадку, залежить від природи відновлювача і від умов реакції, насамперед від концентрації кислоти. Чим вище концентрації HNO, тим менше глибоко вона відновляється. При реакціях із концентрованою кислотою частіше усього виділяється. При взаємодії розведеної нитратної кислоти з малоактивними металами, наприклад, із міддю, виділяється NO. У випадку більш активних металів — залоза, цинку, — утвориться. Сильно розведена Нітратнакислота взаємодіє з активними металами—-цинком, магнием, алюмінієм — з утворенням іона амонію, що дає з кислотою нітрат амонію. Звичайно одночасно утворяться декілька продуктів.

Для ілюстрації призведемо схеми реакцій окислювання деяких металів нитратною кислотою,.

При дії нитратної кислоти на метали водень, як правило, не виділяється.

При окислюванні неметалів концентрована Нітратнакислота, як і у випадку металів, відновляється до, наприклад.

Більш розведена кислота звичайно відновляється до NO, наприклад:

Приведені схеми ілюструють найбільше типові випадки взаємодії нитратної кислоти з металами і неметалами. Взагалі ж, окисно-відбудовні реакції, що йдуть за участю, протікають складно.

Суміш, що складається з 1 обсягу нитратної і 3−4 обсягів концентрованої соляної кислоти, називається царською горілкою. Царська горілка розчиняє деякі метали, що не взаємодіють з нитратною кислотою, у тому числі і «царя металів"-золото. Дія її пояснюється тим, що Нітратнакислота окисляє соляну з виділенням вільного хлору й утворенням хлороксида азоту (III), або хлорида нитрозила, :

Хлорид нитрозила є проміжним продуктом реакції і розлагається:

Хлор у момент виділення складається з атомів, що й обумовлює високу окисну спроможність царської горілки. Реакції окислювання золота і платини протікають в основному відповідно до таких рівнянь.

З надлишком соляної кислоти хлорид золота (III) і хлорид платини (IV) утворять комплексні сполуки.

На багато органічних речовин Нітратнакислота діє так, що один або декілька атомів водню в молекулі органічної сполуки заміщаються нитрогрупами. Цей процес називається нитрованням і має велике значення в органічній хімії.

Нітратнакислота — одна з найважливіших сполук азоту: у великих кількостях вона витрачається у виробництві, азотних добрив, вибухових речовин і органічних барвників, служить окислювачем у багатьох хімічних процесах, використовується у виробництві сірчаної кислоти по нитрозному засобі, застосовується для виготовлення целюлозних лаків, кіноплівки.

3. Нітрати. Солі нитратної кислоти називаються нітратами. Всі вони добре розчиняються у воді, а при нагріванні розлагаються з виділенням кисню. При цьому нітрати найбільше активних металів переходять у нітрити:

Нітрати більшості інших металів при нагріванні розпадаються на оксид металу, кисень і диоксид азоту. Наприклад:

Нарешті, нітрати найменш активних металів (наприклад, срібла, золота) разлагаются при нагріванні до вільного металу:

Легко відчеплюючи кисень, нітрати при високій температурі є енергійними окислювачами. Їхні водяні розчини, навпроти, майже не виявляють окисних властивостей.

Найбільше важливе значення мають нітрати натрію, калію, амонію і кальцію, що на практику називаються селітрами.

Нітрат натрію або натрієвої селітри, іноді називана також чилійською селітрою, зустрічається у великій кількості в природі тільки в Чилі.

Нітрат калію, або калійна селітра, у невеличких кількостях також зустрічається в природі, але головним чином утворюється штучно при взаємодії нітрату натрію з хлоридом калію.

Обидві цієї солі використовуються в якості добрив, причому нітрат калію містить дві необхідних рослини елемента: азот і калій. Нітрати натрію і калію застосовуються також при скловарінні й у харчовій промисловості для консервування продуктів.

Нітрат кальцію або кальцієвої селітри, утворюється у великих кількостях нейтралізацією нитратної кислоти вапном, застосовується як добриво.

4. Промислове отримаання нитратної кислоти. Сучасні промислові засоби одержання нитратної кислоти засновані на каталітичному окислюванні аміаку киснем повітря. При" описі властивостей аміаку було зазначено, що він горить у кисні, причому продуктами реакції є вода і вільний азот. Але при каталізаторів — окислювання аміаку киснем може протікати інакше. Якщо пропускати суміш аміаку з повітрям над каталізатором, то при 750 °C і визначеному складі суміші відбувається майже повне перетворення.

що отримався легко переходить у, що із водою при кисню повітря дає нитратну кислоту.

У якості каталізаторів при окислюванні аміаку використовують сплави на основі платини.

Одержувана окислюванням аміаку Нітратнакислота має концентрацію, що не перевищує 60%. При необхідності її концентрують,.

Промисловістю випускається розведена Нітратнакислота концентрацією 55, 47 і 45%, а концентрована-98 і 97%, Концентровану кислоту перевозять в алюмінієвих цистернах, розведену — у цистернах із кислотоупорній сталі.

5. Кругоберт азоту в природі. При гнитті органічних речовин значна частина азоту, що утримується в них, перетворюється в аміак, що під впливом живучих у ґрунті бактерій, що нітрифицируюють, окисляється потім в нитратну кислоту. Остання, вступаючи в реакцію з карбонатами, що находялись у ґрунті, наприклад із карбонатом кальцію, утворює нітрати.

Деяка ж частина азоту завжди виділяється при гнитті у вільному виді в атмосферу. Вільний азот виділяється також при горінні органічних речовин, при зпалюванні дров, кам" яного вугілля, торфу. Крім того, існують бактерії, що при недостатньому доступі повітря можуть віднімати кисень від нітратів, руйнуючи їх із виділенням вільного азоту. Діяльність цих бактерій, що денітрифицируюють, призводить до того, що частина азоту з доступної для зелених рослин форми (нітрати) переходить у недоступну (вільний азот). Таким чином, далеко не весь азот, що входив до складу загиблих рослин, повертається обернено в грунт, частина його поступово виділяється у вільному виді.

Безупинний збиток мінеральних азотних сполук давно повинен був би призвести до повного припинення життя на Землі, якби в природі не існували процеси, що відшкодовують втрати азоту. До таких процесів належать електричні розряди, що відбуваються насамперед в атмосфері, при яких завжди утвориться деяка кількість оксидів азоту, останні з водою дають нитратну кислоту, що перетворюється в ґрунті в нітрати. Другим джерелом поповнення азотних сполук ґрунту є життєдіяльність так званих азотобактерій, спроможних засвоювати атмосферний азот. Деякі з цих бактерій поселяються на коренях рослин із сімейства бобових, викликаючи утворення характерних вздуть — «клубеньків», чому вони й одержали назву клубенькових бактерій. Засвоюючи атмосферний азот, клубенькові бактерії переробляють його в азотні сполуки, а рослини, у свою чергу, перетворюють останні у білки й інші складні речовини.

Таким чином, у природі відбувається безупинний кругооберт азоту. Проте щорічно з врожаєм з полів убираються найбільше багаті білками частини рослин, наприклад зерно. Тому в ґрунт необхідно вносити добрива, що відшкодовують збиток у ній найважливіших елементів харчування рослин.

Вивчення питань харчування рослин і підвищення врожайності останніх шляхом застосування добрив є предметом спеціальної галузі хімії, що одержала назву агрохімії.