Допомога у написанні освітніх робіт...
Допоможемо швидко та з гарантією якості!

Рынок устаткування корпоративних мереж і натомість макроекономіки та політики Росії та СНД

РефератДопомога в написанніДізнатися вартістьмоєї роботи

На ці три країни у 2005 р. доведеться 91% закупівель устаткування відомчих і корпоративних мереж, причому майже 67% буде поставлено Росію. Очікується, після подолання обумовленого політичними причинами тимчасового спаду на ринку частка цієї групи над ринком СНД зросте наступного року на 2−3%. Ринки лідерів показують високу динаміку, щорічні темпи зростання — 15−20%. Виняток нинішнього року… Читати ще >

Рынок устаткування корпоративних мереж і натомість макроекономіки та політики Росії та СНД (реферат, курсова, диплом, контрольна)

Рынок устаткування корпоративних мереж і натомість макроекономіки та політики же Росії та СНГ.

К.Н. АНКИЛОВ, аналітик «iKS-Консалтинг».

Стабильный зростання ринку устаткування відомчих і корпоративних мереж магістралі триває з кінця 90-х. Очікується, що темпи розвитку ринку Росії та СНД 2005 р. збережуться лише на рівні минулого року і становитимуть 20%, а обсяг досягне $ 680 млн. Зумовлена політичними причинами тимчасовий спад, що спостерігається окремими країнах Співдружності, буде компенсовано стабільним розвитком ринку у Росії Казахстані. Проте ступінь зрілості економіки та політичної стабільності нових незалежних держав — серйозні чинники впливу ринок устаткування. Не завжди позитивные…

Потенциал ринку залишається высоким

Активный попит на телекомунікаційну інфраструктуру із боку суб'єктів господарювання забезпечується насамперед завдяки високим темпам економічного розвитку в всіх країнах СНГ.

Средние темпи зростання ВВП країнах Співдружності 2004 року. склали 8%, причому російська прибавка в 7,1% була найбільш скромною у регіоні. З найбільшим успіхом розвивалася економіка України та Білорусі - 12 і одинадцять% відповідно. Активний економічного зростання (вищий за середній із СНД) продемонстрували також країн Закавказзя, Таджикистан і Казахстан.

В СНД випереджаючими темпами нарощується обсяг капітальних інвестицій (2004 року. — 14%). У багатьох країн також високий приріст промислового виробництва, у минулому року він становив: у Білорусі -15,6%, Таджикистані - 14,3%, в Україні - 12,5%, у Казахстані - 10,1%.

Вместе із цим у 2005 р. у країнах відбувається певне зниження темпів розвитку, що б'є по макроекономічні показники СНД загалом. У першому кварталі нинішнього року ВВП СНД становив 5% проти 8% за аналогічний період 2004 р., інвестиції в основний капітал зросли на 10% (проти 16%), промислового виробництва — п’ять% (проти 9%). Основний «внесок» в уповільнення зростання внесли Росія та Україна, ВВП що у першому кварталі 2005 р. становив відповідно 4 і 5,5%. Попри це, постачальники мережного устаткування не відзначають негативних тенденцій російському ринку, вказуючи, що характер його розвитку на поточного року багато в чому подібний з 2004 р. У другому кварталі економічна динаміка Росії дещо поліпшилась, внаслідок за перше півріччя ВВП додав 5,4%. Уряд зберігає орієнтацію на подвоєння ВВП і проводить пошук коштів на вирішення цього завдання, одне з ключових місць відводячи розвитку ИКТ.

В такі умови збереженню високих темпів розвитку ринку устаткування відомчих і корпоративних мереж сприяє високого попиту із боку успішно діючих видобувних наукових і виробничих підприємств (насамперед експортоорієнтованих), підприємств фінансову сферу, торгівлі, транспорту, і навіть органів управління. Географічна експансія, відкриття нових філій, підвищення конкуренції, розробка нових послуг — усе це передбачає заміну застарілого устаткування й побудова нових инфо-коммуникационных сетей.

Доли країн СНД й Росії над ринком устаткування корпоративних мереж, 2005 р. (прогноз) Россия — 67%.

Украина — 14%.

Казахстан — 10%.

Белоруссия — 3%.

Азербайджан — 2%.

Узбекистан — 2%.

Прочие — 2%.

Одним із чинників розвитку ринку є політика уряду країн СНД на відношенні ІКТ. Програми, аналогічні «Електронної Росії», які передбачають, крім іншого, технічне переоснащення телекомунікаційних мереж урядових установ, прийнято у багатьох країн СНД: «Електронна Україна», «Електронна Білорусь», «Електронний уряд Республіки Казахстан» тощо. На реалізацію «Електронної Росії» тільки з федерального бюджету виділено коштів у 2005 р. 2,2 млрд крб., на 57% більше, аніж роком раніше. Мільйони доларів вкладаються у програми інформатизації та розвитку мережевий інфраструктури з регіональних бюджетов.

В низці країн СНД програми реалізуються з ініціативи міжнародних організацій іноземних урядів, які теж виділяють кошти на їх фінансування. Наприклад, в Узбекистані нині розробляється програма переходу на електронне оподаткування, фінансує яку уряд США.

Существенным негативним чинником, здатним серйозно зашкодити динаміці ринку на 2005 р., є хвиля «кольорових» революцій, що прокотилася із СНД. Політична нестабільність негативно віддзеркалюється в економічної ситуації цілому і розвитку ринку відомчих і корпоративних рішень — зокрема. Так, на Україні, через кадрових перестановок та соціальної невизначеності з правом власності підприємств, не здійснюються інвестиції інфраструктуру чи державній секторі, від закупівель телекомунікаційного устаткування відмовляються відомства і компанії, формують майже половину національного рынка.

Скорее всього, перелічені проблеми носять короткостроковий характері і вирішені вже у протягом цього року. Як показав торішній російський досвід, ринок спроможний перетворитися на протягом кількамісячної надолужити змарнований час у ході адміністративних реформ час. У у середньостроковому періоді цілком можливо, нові уряду, зумівши забезпечити приплив іноземного капіталу свої країни, створять більш сприятливі умови у розвиток ринку відомчих і корпоративних решений.

Таким чином, з СНД зберігаються переважно сприятливі умови задля її подальшого стабільного зростання ринку устаткування відомчих і корпоративних мереж, хоча політичні зміни у деяких країнах нададуть деяке негативний вплив на результати 2005 г.

Географическое измерение

Описанные вище політичні й економічні умови загалом подібні всім країн СНД, в той час окремих держав властива своя специфіка. За рівнем розвитку ринку устаткування відомчих і корпоративних мереж країни Співдружності можна розділити втричі группы.

Лидеры ринку. У цю групу входять Росія, Україна-2000 і Казахстан, що є найбільшими представниками СНД щодо обсягу національного виробництва. На протязі кілька років вони демонструють досить стабільний економічний зростання і мають порівняно добре розвинену національну телекомунікаційну інфраструктуру. Економіка цих країн высококонкурентна, успішно розвиваються підприємства низки галузей, насамперед паливно-енергетичного комплексу, і навіть фінансову сферу, діє дуже багато представництв транснаціональних компаній. Саме це підприємства, і навіть органи управління — основні покупці обладнання країнах даної группы.

На ці три країни у 2005 р. доведеться 91% закупівель устаткування відомчих і корпоративних мереж, причому майже 67% буде поставлено Росію. Очікується, після подолання обумовленого політичними причинами тимчасового спаду на ринку частка цієї групи над ринком СНД зросте наступного року на 2−3%. Ринки лідерів показують високу динаміку, щорічні темпи зростання — 15−20%. Виняток нинішнього року становитиме Україна, де обсяг продажу навряд чи перевищить рівень 2004 р. Саме Росія, Україна) й Казахстан найбільш приваблюють виробників устаткування. Не випадково більшість вендорів відкривають офіси насамперед у Москві інших містах Росії, соціальній та в Києві й Алмати. Саме там розташовані представництва більшості з партнеров.

Второй ешелон. У цю групу ввійшли країни, які мають три різні регіони: Білорусь, Азербайджан Узбекистан. Сукупний розмір їх ринків істотно менше, ніж в країн попередньої групи, — близько сьомої години% всіх закупівель обладнання СНД. Темпи зростання кількості варіюються не більше 10−20%, водночас ринків цих країн властива певна волатильность, коли він зростання може істотно прискоритися завдяки реалізації одного-двох великих проектів. Попри подібну динаміку і порівнянні обсяги ринків, кожного учасника цієї групи має особенности.

Наиболее стабільний ринок — у Білорусі, яка, втім, демонструє порівняно низькі темпи зростання — 10—15% на рік. Найімовірніші причини такий невисокою динаміки — обумовлений політичними чинниками обмежений приплив іноземних інвестицій у країни, високий рівень державного контролю бізнесу, технічна відсталість телекомунікаційної инфраструктуры.

Основные переваги Азербайджану в сусідів — політична стабільність і розвинутий нафтогазовий сектор, який би приплив іноземних інвестицій у економіку. Крім російських компаній тут (з географічної й культурної близькості) активно діють турецькі поставщики Доли видів устаткування корпоративних мереж з СНД й Росії, 2005 р. (прогнроз) Передача даних — 53%,.

УАТС — 31%.

Контакт-центры — 6%.

Видеоконференцсвязь — 6%.

Прочее — 4%.

Доли постачальників над ринком УАТС з СНД й Росії, 2005 р. (прогноз).

Nortel — 19%.

Avaya — 17% Ericsson — 10%.

Siemens — 9%.

Alcatel — 6% Panasonic — 12%.

Прочие — 27%.

Рынок Узбекистану своїм розвитком зобов’язаний двом чинникам — досить високою ділової активності урядової політиці щодо ІКТ, У дивовижній країні зареєстроване цілому 280 тис. підприємств — не менше скільки має Україна, й у півтора разу було більше, ніж у сусідньому Казахстані. Більше 90% компаній є недержавними, понад 2 тис. спільних підприємств. У дивовижній країні успішно розвивається машинобудівна галузь, газодобувна й легкої промисловості. Указом президента країни знайомилися з 2002 р. запроваджені податкові преференції і скасував мита із ввезення телекомунікаційного і комп’ютерного устаткування, реалізуються державні програми підготовки фахівців у області ІКТ. У результаті Узбекистані створено сприятливі умови для реалізації потенціалу розвитку инфокоммуникационного сектора, зокрема ринку мережного оборудования.

Страны раскрывающегося потенціалу. У цю групу входять інші держави СНД. Умови у розвиток ринку ІКТ у яких досить сприятливі, проте країни лише починають реалізовувати свій потенціал та його частка у загальному обсязі поставок обладнання СНД вбирається у 2%. Багатьом державам цієї групи властиві виражені галузеві диспропорції. Так було в країнах Середню Азію понад половина промислової продукції виробляють нафтогазова і металургійна галузі. Односторонній характер розвитку разом із невеликі розміри ринку устаткування (трохи більше $ 4 млн на рік) передбачає істотнішу ринкову волатильность, аніж у країнах із середнім рівнем развития.

Незрелость ринків цих країн виявляється у чинниках, визначальних вибір постачальника устаткування. Якщо державах у перших двох груп покупці багато в чому орієнтуються популярність торговельну марку, наявність сервісного обслуговування продаваного устаткування, можливість з підготовки спеціалістів, то даної групі ключовим і часто єдиним чинником є. Через війну великий попит користуються рішення небрендовых азіатських виробників, і навіть техніка б/в. Разом про те зацікавлення уряду до розвитку телекомунікацій, співчуття й атом процесі міжнародних організацій інших держав дозволяють очікувати в у середньостроковому періоді поліпшення ситуации.

Однако найбільшими і найпривабливішими ринками для вендорів залишаться лідери — Росія, Україна) й Казахстан.

Продуктовое измерение

На ринку обладнання для відомчих і корпоративних мереж найбільшим є сегмент устаткування передачі, на пего доводиться 53% ринку. Вочевидь, відрив другого за обсягом ринку офісних АТС з часом збільшуватися, чому сприятиме ряд факторов.

Потребности підприємств та організацій у голосових рішеннях обмежені числом співробітників, яким необхідна телефонний зв’язок. У багатьох організацій проблеми доступу до мережі гак чи інакше вирішені, попит формується з допомогою відкриття нових офісів заміна застарілих УАТС. Останнє не розглядається багатьма підприємствами як нагальна потреба, оскільки фінансовий ефект від участі модернізації телефонної мережі які завжди очевидний. Процес забезпечення доступу організацій до інформаційних ресурсів, навпаки, далекий до завершення. Поява нових програмно-апаратних рішень, які впливають на діяльність компаній, стимулюватиме подальший попит обладнання підприємств, в яких мережі передачі ж уже збудовані. Зокрема, модна у Росії інших країн СНД тема інформаційну безпеку стимулює підприємства здійснювати додаткові інвестиції як і програмні, і у апаратні кошти. Нарешті, зросла популярність корпоративної IP-телефонії передбачає доповнення чи заміну УАТС устаткуванням передачі для організації доступу до телефонним услугам.

Ожидается, що міра корпоративного ринку устаткування передачі з СНД 2005 р. становить близько $ 360 млн. Основні покупці - відомства і корпоративні клієнти, тоді як у операторів доводиться трохи більше 20% ринку, який залишається висококонкурентним: у ньому присутні десятки постачальників — американських, європейських, азійських і російських. Протягом 90-х Cisco Systems вдалося захопити 70% ринку, і компанія досить міцно тримає своїми панівними позиціями. Аналогічна ситуація склалася у весь світ. Разом про те деякими гравцями ринку відзначається незначне зменшення частки Cisco на ринку Росії. Важко говорити, стане це тенденцією і чи зможуть інші імениті конкуренти потіснити компанію, чиї рішення, власне, є стандартом галузі. Проте па одному із найбільших ринків, китайському, місцевої компанії Huawei вже вдалося перехопити у Cisco лидерство.

Претендентами частку Cisco з СНД є у першу чергу великі постачальники — 3Com, Allied Telesyn, Alcatel, Avaya, Nortel та інші, проте ринкова частка більшості з них нині у межах 5−7%, тобто. в І) разів менша, ніж в лідера ринку. У той самий час що з виробників мають міцні позиції з певних сегментах ринку устаткування передачі. Наприклад, Hewlett-Packard контролює майже четверту частину ринку модульних комутаторів, у кілька разів випереджаючи всіх конкурентів… крім Cisco.

Вторым за величиною залишається динамічний ринок офісних АТС. Очікується, його обсяг 2005 р. досягне $ 210 млн. Найбільш затребуваними як, так та інших країн СНД є щодо недорогі офісні АТС малої ємності, долю яких припадає близько 2/3 усього продажу УАТС. Ситуація, швидше за все, не зміниться, оскільки у малих та середніх підприємствах телефонні лінії, зазвичай, потрібні більшу частину співробітників, аніж велику промисловість, де значної частини працівників зайнята безпосередньо з виробництва. Загальна кількість ком па підприємствах середнього та бізнесу приблизно те, що й великих предприятиях.

Подобно ринку устаткування передачі, сегмент УАТС також висококонкурентний, однак є кілька лідерів. У сегменті УАТС малої ємності найбільш успішні азіатські виробники, які пропонують якісні недорогі рішення. ПопередуPanasonic із часткою ринку понад 30%. Успішно діють також Samsung і LG, західні постачальники. На ринку офісних станцій великий ємності й у цілому над ринком УАТС лідерство належить американським виробникам — Nortel і Avaya, контролюючим у сумі понад третину ринку, понад чверть його посідає європейських постачальників — Ericsson, Siemens і Alcatel.

На світовому ринку традиційну офісні телефонію тіснять VoIP-решения, падають продажу «класичних» УАТС. У СНД VoIP-решепия менш популярні, переважно через їхньою високою вартості, проте зростання частки гібридних і «чистих» IP-АТС є очевидною тенденцією й у оремо регіоні. Зі збільшенням популярності нову технологію до списку лідерів ринку УАТС повинна приєднатися Cisco, широко пропонує на світовому ринку IP-станции. Бізнес-модель компанії практично виявилася найбільш успішної завоювання й утримання значної частини відомчого і корпоративного рынка.

Те ж компанії - Avaya, Nortel, Cisco — є лідерами молодого ще ринку контакт-центров. У Росії її та інших державах СНД цей сегмент перебуває у формування і росте випереджаючими темпами стосовно до всього ринку устаткування. У нашій країні його обсяг обчислюється вже десятками мільйонів доларів, в Україні й у Казахстані - мільйонами доларів, інші члени СНД поки реалізували лише окремі проекти. За оцінками, загальний обсяг цього ринку з результатам 2005 р. досягне $ 40 млн.

Большинство проектів передбачає поставку невеликих рішень, розрахованих на 10−20 операторських місць, хоча реалізуються і багатомільйонні контракти. Серед найбільших замовників — оператори стільникового зв’язку «ВимпелКом» і МТС. З розвитком ринку аутсорсингу послуг за обробці викликів очікується збільшення кількості масштабних проектів, проте активність операторів зв’язку цьому ринку змушує припускати, що коли частина його «перетече» з корпоративного в операторський сегмент. Імовірно, той процес будуть меншими від явним за іншими країнах CI1Г, де компанії схильні до висновку бізнес-процесів далеко за межі родинних структур з міркувань інформаційної безопасности.

Более $ 10 млн — обсяг ринку устаткування бездротових мереж передачі. Зростання забезпечується як популярністю офісних WLAN-ceтей, і поширенням операторських зон Wi-Fi. Тут, як і ринку провідних рішень передачі даних, конкурує велика кількість постачальників (переважно самі компанії). У тому числі найбільш успішні Cisco, Avaya, Alvarion, InfiNet і др.

Опережающими темпами розвивається ринок устаткування видеоконференцсвязи. Очікується, обсяг постачань 2005 р. збільшиться щонайменше ніж 30% і становитиме понад $ 40 млн. Реалізовуються як великих проектів для відомчих мереж, і порівняно невеликі для компаній, мають кілька офісів. Купують обладнання та надають па комерційній основі послуги ви-деотелефонпой зв’язку телекомунікаційні оператори. Найбільші постачальників устаткування з СНД — американська Polycom, японська Sony, китайська Huawei і американо-норвежская Tandberg.

В 2005 р. й у найближчому майбутньому основні сегменти ринку устаткування відомчих і корпоративних мереж збережуть поточні темпи зростання. Цьому сприяти сприятлива макроекономічна ситуація й політика країн СНД на області инфокоммуникационных технологий.

Основными ринками залишаться Росія, Україна) й Казахстан. У той самий час збільшиться число проектів, у інших країнах, зокрема — у Середній Азии.

Возрастет частка нових видів устаткування, насамперед заснованих па технологіях передачі голосу і відео мережами передачі. Очікується появи нових імен над ринком, проте лідерство збережеться за поставщиками.

Список литературы

Журнал «ИнформКУРЬЕРСвязь» № 8, 2005 год.

Показати весь текст
Заповнити форму поточною роботою