Статистичний аналіз динаміки інноваційної активності промислових підприємств Дніпропетровської області
Динаміка питомої ваги підприємств, що займалися інноваціями, та динаміка питомої ваги реалізованої інноваційної продукції в обсязі промислової виявляє стійкі тенденції до зменшення цих показників із досить високими коефіцієнтами вірогідності апроксимації. Зміна показника питомої ваги підприємств, що впроваджували інновації, з найвищим рівнем апроксимації описується поліноміальним рівнянням… Читати ще >
Статистичний аналіз динаміки інноваційної активності промислових підприємств Дніпропетровської області (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Статистичний аналіз динаміки інноваційної активності промислових підприємств Дніпропетровської області
Запорукою досягнення високої конкурентоспроможності вітчизняних підприємств у сучасних умовах є активне впровадження ними інновацій, що в національних масштабах дозволить Україні перейти на інноваційний шлях розвитку і забезпечити стабільне економічне зростання. Аналіз динаміки показників інноваційної діяльності промислових підприємств України доцільно проводити з точки зору загальної динаміки в країні, змін у певних галузях і в регіональному аспекті. У зв’язку з цим актуальним є виявлення особливостей і проблем інноваційного розвитку окремих територіальних одиниць, дослідження інноваційної активності промислових підприємств у різних регіонах, зокрема в Дніпропетровській області. Дніпропетровська область разом із Запорізькою входить до Придніпровського економічного регіону, спеціалізацією якого є електроенергетика, чорна металургія, машинобудування, хімічна і нафтохімічна промисловість, будівельна індустрія, легка промисловість, агропромисловий комплекс. Реформування економіки України передбачає ефективну діяльність державних органів влади на різних рівнях управління: загальнодержавному, регіональному, локальному (місцевому). Ключовою умовою інноваційного розвитку для регіонів є наявність ефективної інноваційної системи, на базі і в межах якої має бути забезпечено продуктивну взаємодію основних об' єктів інноваційної економіки: бізнес-структур, науково-освітніх інститутів та органів влади [1]. Вирішальною складовою регіональної економічної політики є визначення економічної стратегії розвитку території. Вибір стратегічного курсу регіону повинен базуватися на аналізі економічного потенціалу регіону, при якому необхідно брати до уваги сукупність різних факторів — ресурсне забезпечення, природно-географічне положення, виробничо-інноваційні можливості, трудовий потенціал тощо. Виходячи з особливостей територіальної стратифікації, стає можливим пошук таких умов діяльності, які б найбільше сприяли розвиткові економіки регіону й робили максимальний внесок в економічне зростання країни [2].
Основою у становленні сучасної моделі економічного зростання є інноваційна складова, яка приділяє особливе значення інтелектуальним ресурсам і підприємницькій ініціативі. Саме інноваційна активність у сучасній економіці забезпечує конкурентоспроможність, фінансову незалежність підприємств у довгостроковій перспективі. Техніко-технологічні й соціально-організаційні інновації створюють фундаментальну основу інноваційного розвитку.
Тематиці інноваційного розвитку України та інших країн світу присвячено багато наукових праць таких вчених, як Будкін В., Амоша О., Гальчинський А., Федулова Л., Якубовський М., Попова В., Новицький В., Кіндзерський Ю., Чухно А., Бубенко П., Гусєв В. та інших.
Науковці детально вивчають досвід країн, що досягли значних успіхів на шляху інноваційного розвитку, глибоко досліджують різноманітні інноваційні моделі, виявляють певні особливості формування національних інноваційних систем [3; 4]. Але, незважаючи на значний інтерес, який проявляється в науковій літературі до проблем інноваційних процесів, залишилися недостатньо опрацьованими тенденції інноваційного розвитку окремих регіонів країни.
Вчені відмічають посилення технологічного фактора у світовому розвитку господарської системи і у зв’язку з цим стверджують, що в більшості вітчизняних підприємств залишається лише один спосіб вистояти в жорсткій конкурентній боротьбі - впроваджувати нові технології [4]. Дніпропетровська область і країна в цілому втратила потенціал стосовно авіакосмічних технологій, технологій сучасних озброєнь, енергетики, машинобудування, металургії, тому гостро постає проблема формування сприятливого інноваційного технологічного клімату тут [5].
Україна дуже повільно рухається в напрямі освоєння нових знань і технологій, розвитку інноваційного виробництва, і прискоренням цього процесу, на нашу думку, повинно стати врахування потенційних інноваційних можливостей окремих регіонів нашої країни.
Розширення масштабів інноваційної діяльності та підвищення рівня інноваційної активності підприємств є умовами зрушень в економічному зростанні країни. Оскільки Україна обрала інноваційну модель розвитку економіки, то актуальним виявляється оцінювання інноваційного розвитку окремих регіонів країни і дослідження динаміки інноваційної активності регіональних суб'єктів господарювання.
Завданням цієї роботи є аналіз із застосуванням статистичних характеристик динаміки основних показників інноваційної діяльності промислових підприємств Дніпропетровської області, дослідження тенденцій їх змін, порівняння з загальноукраїнськими тенденціями та виділення основних чинників прискорення інноваційного розвитку регіону.
Спираючись на статистичні дані за 2000;2010 рр. по Дніпропетровській області [6] можна зробити висновок, що інноваційна активність промислових підприємств суттєво зменшилася: питома вага реалізованої інноваційної продукції в обсязі промислової зменшилася з 3,6 до 0,6%; частка підприємств, які займалися інноваціями, знизилася з 21,8 до 9,1%, питома вага підприємств, що впроваджували інновації, зменшилася з 13,6 до 7,1%.
Динаміка питомої ваги підприємств, що займалися інноваціями, та динаміка питомої ваги реалізованої інноваційної продукції в обсязі промислової виявляє стійкі тенденції до зменшення цих показників із досить високими коефіцієнтами вірогідності апроксимації. Зміна показника питомої ваги підприємств, що впроваджували інновації, з найвищим рівнем апроксимації описується поліноміальним рівнянням тренду, при цьому величина вірогідності апроксимації не висока і складає R2=0,365, що свідчить про відсутність суттєвої тенденції до зменшення. Таким чином, впровадження інновацій промисловими підприємствами Дніпропетровської області відбувається, при цьому чергуються періоди, коли доля підприємств, що впроваджує інновації, зростає та зменшується.
Рис. 1. Динаміка питомої ваги підприємств, що займалися інноваціями; підприємств, що впроваджували інновації, та питомої ваги реалізованої інноваційної продукції в обсязі промислової
Становить інтерес дослідження динаміки впровадження інновацій за їх видами. У Дніпропетровській області за 2000;2010 рр. кількість впроваджених нових технологій зменшилася з 149 до 57, а маловідходних та ресурсозберігаючих — з 51 до 18 технологій. Загальний обсяг освоєння виробництва нових видів продукції зменшився з 500 до 110 найменувань, із них освоєння нових видів техніки зросло з 21 до 49 найменувань (рис. 2).
При порівнянні з динамікою загальноукраїнських показників потрібно відзначити, що по Україні динаміка освоєння нових видів продукції також негативна (зменшення з 15 323 до 2408 найменувань), а динаміка впровадження нових технологій, навпаки, має зростаючу тенденцію (у середньому щорічно на 3,8% зростає кількість впроваджених нових технологічних процесів, на 1,1% збільшується кількість маловідходних і ресурсозберігаючих) [7].
Слабке фінансування інноваційних заходів є головним стримуючим факторомактивізації інноваційної діяльності. Фінансування інноваційної діяльності в Дніпропетровській області в останні роки більш ніж на 80% здійснюється підприємствами за рахунок власних коштів (табл. 1). Дослідження структури фінансування інноваційних заходів показує, що питома вага фінансування за рахунок державного бюджету у Дніпропетровський області більша ніж у середньому в Україні, але доля фінансування коштами іноземних інвесторів та за рахунок інших інвестицій менша, ніж середні показники во країні. Через невелику абсолютну величину державних коштів у фінансування інновацій це суттєво не сприяє інноваційному розвитку регіону. Таким чином, необхідно створювати сприятливий інвестиційний клімат у Дніпропетровській області і вживати заходів зі стимулювання підприємницького сектору до підвищення інноваційної активності, залучати приватні, у тому числі іноземні інвестиції.
Рис. 2. Динаміка впровадження нових технологій і освоєння виробництва нових видів продукції промисловими підприємствами Дніпропетровської області
Таблиця 1. Структура фінансування інноваційних заходів у Дніпропетровський області і в Україні.
Рік. | Структура (%) фінансування інноваційних заходів у Дніпропетровській області за рахунок коштів: | Структура (%) фінансування інноваційних заходів в Україні за рахунок коштів: | ||||||
власних. | державного бюджету. | іноземних інвесторів. | інші. джерела. | власних. | державного бюджету. | іноземних інвесторів. | інші. джерела. | |
96,46. | 0,02. | 1,27. | 2,25. | 79,64. | 0,44. | 7,57. | 12,35. | |
88,11. | 0,02. | 11,59. | 0,28. | 83,90. | 2,83. | 2,97. | 10,30. | |
66,54. | 1,12. | 8,28. | 24,05. | 71,07. | 1,51. | 8,76. | 18,66. | |
57,45. | 22,30. | 0,00. | 20,24. | 70,21. | 3,04. | 4,25. | 22,50. | |
81,74. | 15,66. | 1,70. | 0,90. | 77,22. | 1,40. | 2,48. | 18,91. | |
70,56. | 2,80. | 12,68. | 13,96. | 87,72. | 0,49. | 2,75. | 9,04. | |
77,18. | 9,78. | 0,00. | 13,04. | 84,60. | 1,86. | 2,86. | 10,68. | |
92,08. | 2,52. | 0,00. | 5,39. | 73,72. | 1,33. | 2,97. | 21,98. | |
75,91. | 11,23. | 0,00. | 12,86. | 60,56. | 2,81. | 0,96. | 35,67. | |
89,44. | 3,24. | 0,00. | 7,32. | 65,02. | 1,60. | 19,03. | 14,35. | |
81,47. | 6,61. | 1,70. | 10,23. | 59,35. | 1,08. | 29,97. | 9,59. |
інновація промисловий конкурентоспроможність Враховуючи світові тенденції, підприємства збільшують загальну суму витрат на здійснення інноваційної діяльності. За аналізований період спостерігається висока питома вага витрат на придбання машин та обладнання, пов’язаних з упровадженням інновацій (табл. 2). Але всупереч світовим тенденціям питома вага витрат на такі дуже перспективні напрямки як дослідження і розробки зменшувалася з 38,4% (2000 р.) до 8,1% (2009 р.), а у 2010 р. зросла до 38,37%. Аналогічну тенденцію виявляє зміна питомої ваги витрат на придбання нових технологій: зменшення з 12,05% (2000 р.) до 0,07% (2009 р.) і зростання до 12,05% у 2010 р. Зрушення в структурі витрат за останній рік дозволяють очікувати в перспективі певний економічний і соціальний ефект.
Таблиця 2. Обсяг і структура витрат на інноваційні заходи у Дніпропетровський області.
Рік. | Загальна сума витрат на інновації, тис. грн. | у тому числі за напрямами. | Структура, %. | ||||||
дослідження і розробки. | придбання нових технологій. | підготовка виробництва до впровадження інновацій та інші витрати. | придбання машин та обладнання, пов’язаного з упровадженням інновацій. | дослідження і розробки. | підготовка виробництва до впровадження інновацій та інші витрати. | придбання машин, обладнання, пов’язаного з упровадженням інновацій. | |||
214 612,5. | 68 007,5. | 38,37. | 12,05. | 17,90. | 31,69. | ||||
194 967,7. | 12 220,8. | 28 604,4. | 130 585,1. | 6,27. | 12,08. | 14,67. | 66,98. | ||
299 935,3. | 23 385,3. | 2251,5. | 32 295,2. | 242 003,3. | 7,80. | 0,75. | 10,77. | 80,69. | |
12 963,7. | 5872,3. | 64 194,1. | 232 280,9. | 4,11. | 1,86. | 20,36. | 73,67. | ||
144 262,7. | 9067,7. | 817,3. | 30 440,3. | 103 937,4. | 6,29. | 0,57. | 21,10. | 72,05. | |
385 472,6. | 17 689,1. | 1527,1. | 186 271,1. | 179 985,3. | 4,59. | 0,40. | 48,32. | 46,69. | |
685 220,8. | 84 929,1. | 297 588,7. | 12,39. | 0,17. | 43,43. | 44,00. | |||
1 179 598,7. | 71 096,6. | 8153,5. | 489 648,8. | 610 699,8. | 6,03. | 0,69. | 41,51. | 51,77. | |
1 355 469,9. | 72,9. | 674 902,3. | 480 811,7. | 14,73. | 0,01. | 49,79. | 35,47. | ||
1 212 933,8. | 886,5. | 48 866,1. | 8,10. | 0,07. | 4,03. | 87,80. | |||
379 889,5. | 97 719,1. | 2054,2. | 30 873,5. | 249 242,7. | 38,37. | 12,05. | 8,13. | 31,69. |
Важливо дослідити темпи зростання витрат на інноваційні заходи з 2000 по 2010 рр. в Дніпропетровській області і в Україні в цілому. Їх значення представлені на рис. 3.
Рис. 3. Ланцюгові темпи зростання витрат на інноваційні заходи в Дніпропетровській обл. і в Україні
Стійке зменшення темпів зростання витрат на інноваційні заходи з 2005 р. свідчить про те, що промислові підприємства Дніпропетровської області недостатньо нарощують підприємницьку ініціативу задля випереджаючого руху по шляху інноваційного розвитку.
Від'ємна динаміка основних показників інноваційної діяльності свідчить про незацікавленість підприємств у вкладанні коштів в інноваційні заходи і про несприятливий інноваційний клімат у нашому регіоні. Таким чином, Дніпропетровська область потребує негайного вживання заходів щодо стимулювання інноваційної діяльності регіональних промислових підприємств.
Висновки. Дніпропетровська область займає вигідне географічне положення, має значний потенціал промислового комплексу, висококваліфіковані кадри, високий рівень науково-технічного потенціалу, тобто має всі потенційні можливості щодо прискореного економічного зростання регіону і реалізації стратегічної програми інноваційного розвитку країни. Сьогодні нагальною є проблема пожвавлення інноваційної діяльності підприємств, виникає гостра необхідність застосування всіх заходів щодо підвищення підприємницької ініціативи та активності вітчизняних суб'єктів господарювання в реалізації інноваційних заходів, особливо в пріоритетних напрямах інноваційного розвитку. Актуальним для подальших досліджень є виявлення особливостей і відмінностей інноваційного розвитку різних галузей промисловості регіону.
Проведений статистичний аналіз динаміки інноваційної активності промислових підприємств Дніпропетровської області виявив певні негативні фактори інноваційного розвитку нашого регіону. Динаміка показників інноваційної діяльності підприємств Дніпропетровської області на відміну від тенденцій зміни цих показників в середньому по Україні характеризується суттєвим зменшенням обсягів впровадження нових технологічних процесів, меншою питомою вагою коштів інвесторів, в тому числі іноземних, залучених для впровадження інноваційних заходів. Висока частка власних коштів підприємств, вкладених у реалізацію інноваційних заходів, не дає значного ефекту, темпи зростання витрат на інновації зменшуються. Тому першочерговими завданнями нашого регіону на шляху руху до інноваційної економіки є активізація впровадження технологічних інновацій як найбільш перспективної складової інноваційного розвитку, стимулювання підприємницької ініціативи щодо пожвавлення інноваційної діяльності та ведення бізнесу на інноваційних засадах, вживання необхідних заходів зі створення сприятливого інноваційно-інвестиційного клімату в регіоні.
Бібліографічні посилання і примітки
- 1. Бубенко П. Ключові моменти формування регіональних інноваційних систем в Україні / П. Бубенко, В. Гусєв // Економіка України. — 2007. — № 8. — С. 33−39.
- 2. Жук М. В. Розміщення продуктивних сил і економіка регіонів України: підручник / М. В. Жук, В. П. Круль. — К.: Кондор, 2006. — 296 с.
- 3. Будкін В. Інноваційна модель розвитку національних економік / В. Будкін // Економіка України. — 2010. — № 6. — С. 67−78.
- 4. Федулова Л. Перспективи інноваційно-технологічного розвитку промисловості України / Л. Федулова // Економіка України. — 2008. — № 7. — С. 24−36.
- 5. Федулова Л. Технологічна готовність економіки України до нових викликів в умовах відсутності технологічної політики / Л. Федулова // Економіка України. — 2010. — № 9. — С. 12−25.
- 6. Інноваційна активність підприємств [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.dneprstat.gov.ua
- 7. Інноваційна активність підприємств [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua