Розділ 3. Аудит паливно-енергетичних ресурсів на пат «кривбасзалізрудком»

Аудиторська перевірка має відповідати загальноприйнятим стандартам, виконуватись ефективно і в межах часу, заданого клієнтом. З цією метою проводять її планування і регулювання.

Для проведення аудиторської перевірки ПАТ «КЗРК» надсилає до аудиторської фірми лист з проханням про проведення аудиту, в якому зазначає мету проведення аудиту, завдання, які необхідно вирішити в процесі аудиту і бажаний масштаб аудиторської перевірки .

В свою чергу, аудитор починає вивчати стан підприємства на певний період часу, оцінює платоспроможність підприємства, його ліквідність, систему внутрішнього контролю, фінансову стійкість підприємства, проводить бесіду з працівниками, перевіряє останній баланс. Але найголовніше, аудитор встановлює аудиторський ризик.

Якщо аудиторська фірма погоджується на проведення аудиту на підприємстві, вона надсилає ПАТ «КЗРК» лист-зобов'язання про згоду на проведення аудиту (Додаток Ш). Після обміну листами між аудиторською фірмою та ПАТ «КЗРК» укладається договір на проведення аудиту і протокол угоди про договірну ціну (ДодатокЩ, Ю). Цей договір є основним документом, що засвідчує факт досягнення домовленості між замовником та виконавцем про проведення аудиторської перевірки.

На першому етапі аудиту матеріальних ресурсів аудитору необхідно розробити план аудиторської перевірки матеріальних ресурсів та ви-значити важливі ділянки перевірок.

Аудитор відповідно розробляє план (Додаток Я) і програму проведення аудиту (Додаток А1), де розбиває всі стадії перевірки на дні. У програмі аудиту більш точно вказуються документи, що будуть перевірятися, прізвища аудиторів, дні перевірок тощо.

Програма аудиторської перевірки — це основа детального планування часу і витрат.

Планування аудиторської перевірки паливно-енергетичних ресурсів залежить від організаційної форми, розміру і виду діяльності підприємства, виду аудиту, правильного уявлення аудитора про стан справ на підприємстві. Аудитор готує і документально оформляє загальний план аудиту, за яким потім здійснює аудит.

Плани допомагають проводити роботу в межах часу, необхідного клієнту і аудитору, і є підставою для встановлення гонорару. Вони мають бути достатньо детально розроблені, щоб виконавці могли завершити завдання у відносно короткий термін і, таким чином, ефективно розпоряджатися своїм часом.

Документальне оформлення аудиторської перевірки складається з двох видів документації Ї робочої та підсумкової.

Аудитор зобов’язаний вести документацію зі справ, які стосуються прийнятих рішень за результатами проведеної аудиторської перевірки і які, в свою чергу, будуть покладені в основу аудиторського висновку.

Підсумкова документація складається з аудиторського висновку та документації, яка передається замовникові перевірки. Аудиторський висновок є обов’язковим компонентом підсумкової документації.

Робоча документація — це записи, за допомогою яких аудитор фіксує проведені процедури перевірки, тести, отриману інформацію і відповідні висновки, які робляться під час проведення аудиторської перевірки (Додаток А2).

Робочі документи покликані відображати інформацію з питань, що підлягають перевірці:

• — методики проведеного аудиту;
• — проведених під час перевірки тестів;
• — зроблених аудитором висновків та прийнятих рішень і рекомендацій.

Зміст робочих документів розкриває професійні міркування аудитора, оскільки немає можливості та необхідності документування кожного обстеження чи спостереження.

На другому етапі перевірки аудитор повинен ознайомитися з організацією та формою ведення обліку, з документообігом та аудиторськими процедурами.

На третьому етапі аудиту необхідно з’ясувати повноту виправлення помилок в обліку, що виявлені під час попередньої аудиторської перевірки.

На четвертому етапі перевірки слід звернути увагу на законність, правильність обліку матеріальних ресурсів, їх збереження, списання та встановлення тотожності даних аналітичного та синтетичного обліку.

На останньому етапі аудитор повинен перевірити забезпечення підприємства нормативними документами щодо надходження, зберігання та відпустку матеріальних ресурсів.

Проведення аудиту завжди супроводжується відповідними ризиками. Аудитор повинен точно розуміти в чому суть аудиторського ризику, розуміти його сутність, знати його склад, процес визначення ризику та максимально допустимий його рівень. Згідно з міжнародними стандартами аудиту 315 «Ідентифікація та оцінка ризиків суттєвих викревлень через розуміння об'єкта господарювання і його середовища» і 330 «Аудиторські процедури відповідно до оцінених ризиків» визначаються методичні рекомендації щодо оцінки властивого ризику невідповідності внутрішнього контролю, їх вплив на незалежні процедури аудиту. Про актуальність аудиторського ризику свідчить те, що в міжнародних стандартах 315 і 330 розглядаються його складові і методика розрахунку.

Щоб оцінити аудиторський ризик, аудитору необхідно виконати роботу на проведення аудиту з найменшим допуском помилок і забезпечити ефективність аудиторської перевірки. Особливо важливе вивчення аудиторського ризику при аудиті зон ризику, коли оцінюються значні позиції об'єкта перевірки з урахуванням особливостей діяльності підприємства.

Загальний аудиторський ризик включає: властивий ризик, ризик контролю і ризик не виявлення помилок.

Суттєві відхилення — це відхилення, які можуть впливати на рішення користувача фінансової звітності. Відхилення можуть вважатися як помилки, так і шахрайство. Після того як виявлено помилки, аудитор робить висновки щодо їх суттєвості.

Суттєвість — це виражена в абсолютних одиницях можливість інформації вплинути на рішення її користувачів.

Розрізняють три основні рівні суттєвості помилок:

• 1-й рівень — це помилки суми, яких незначні, і зміст їх також незначний, тому вони не можуть вплинути на рішення користувачів інформації. В даному випадку помилки в звітності вважаються не суттєвими і видається позитивний аудиторський висновок;
• 2-й рівень — це суттєві помилки, які впливають на прийняття користувачами тих, чи інших рішень, але не дивлячись на це, зовнішня фінансова звітність підприємства в цілому об'єктивно відображає фінансовий стан підприємства. В даному випадку аудиторський висновок буде складено з деякими зауваженнями і буде носити характер умовно-позитивного;
• 3-й рівень — це помилки в обліку та звітності, які ставлять під сумнів вірність і об'єктивність всієї звітної інформації в цілому. В даному випадку аудитором при видачі висновку буде викладена негативна думка, або взагалі відмова від видачі висновку.

Рівень суттєвості визначається, виходячи з його меж, які прийнято вважати на рівні від 1 до 10%, при чому від 1 до 5% - це низький рівень суттєвості, а від 6 до 10% - високий.

Інформаційний ризик — це ризик того, що звітна інформація, представлена користувачами, містить суттєві відхилення і не відповідають дійсності.

Ризик контролю і властивий ризик не залежить від аудитора і не може на них впливати, тоді як ризик не виявлення помилок є результатом аудиторської перевірки і за нього аудитор несе повну відповідальність.

Ризик контролю і властивий ризик оцінюються аудитором за допомогою складання анкети тестування діяльності підприємства (Додаток).

Ризик не виявлення помилок можна розрахувати:

AR = IR Ч KR Ч DR (3.1).

де AR — загальний аудиторський ризик.

IR — властивий ризик.

KR — ризик контролю.

DR — ризик не виявлення помилок.

AR — визначається аудитором самостійно на основі оцінки ефективності системи внутрішнього контролю, і його значення має бути від 1 до 5%.

IR та KR визначено на основі підсумків анкети тестування системи внутрішнього контролю.

Для розрахунку ступеню високого ризику сумуються відповіді у графі «високий ризик» та діляться на загальну кількість питань (Додаток, А 3):

(43:81)*100%=53%.

Ризик не виявлення помилок (DR) має вигляд:

DR =АR:(IR*KR) (3.2),.

DR= 1%:(53%*100%)=0,01:(0,53*1)=0,01:0,53=0,019 або 1,9%.

На основі вихідних даних для оцінки ризику невиявлення (DR), можливо розрахувати інтервали можливих значень ризику невиявлення (DR) за допустимих рівнів загального ризику (АR):

АR=0,1 — високий ризик (наявні депресія і спад виробництва, нема конкуренції);

АR=0,05 — середній ризик (наявні ознаки стабілізації виробництва, зародження конкуренції);

АR=0,01 — низький ризик (наявні ознаки зростання виробництва, існує здорова конкуренція).

DR (АР=0,01) =1%:(53%*100%)=0,01:(0,53*1)=2,3%.

DR (АР=0,05)=5%:(53%*100%)=0,05:(0,53*1)=9,4%.

DR (АР=0,1)=10%:(53%*100%)=0,1:(0,53*1)=18,9%.

Таким чином, ризик невиявлення має становити лише 1,9%, якщо вимоги до аудиторського ризику є дуже високими (АR=0,01). Відповідно за середніх і низьких вимог до аудиторського ризику, ризик невиявлення може становити 9,4% і 18,9% відповідно.

Таким чином, лише на підставі попередніх етапів перевірки, укладеного договору, який засвідчує факт досягнення домовленості між обома сторонами на проведення аудиту, розробленого плану та складеної програми доцільно розпочинати аудит наявності та руху паливно-енергетичних ресурсів на ПАТ «КЗРК».

Отже, можемо сказати що методика та організація аудиту виробничих запасів це складний документомісткий процес який вимагає вмінь, навичок та знань в даній галузі.

1. Перевірка правильності оцінки запасів при надходженні, придбанні. При проведенні такої перевірки аудитору слід враховувати, що в синтетичному обліку придбання палива може здійснюватись в оцінці за фактичною вартістю придбання або за обліковими цінами (за плановою, нормативною собівартістю придбання тощо). Залежно від обраного варіанту обліку витрат на виробництво, випуск і оприбуткування готової продукції можна відображати в оцінці за одним з варіантів, що вибраний в обліковій політиці: за повною фактичною вартістю, за плановою собівартістю тощо.

При перевірці руху матеріалів, в першу чергу, слід перевірити правильність їх оприбуткування. Неповне оприбуткування матеріалів призводить до утворення не відображених в обліку залишків. Тому слід порівняти дані прибуткових ордерів з даними супровідних документів постачальників (рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні тощо).

У випадку розбіжностей на підприємстві повинні складатися не прибуткові ордери, а приймальні акти і пред’являтись претензії постачальникам. Якщо в обліку відображено певні суми, тоді необхідно провести зустрічні перевірки: можливо претензії насправді задоволено, матеріали допоставлено, але не оприбутковано. Крім того, трапляються випадки, коли тривалий час суми, без задоволення позивача і без розслідувань, списуються на витрати підприємства за довідкою, складеною головним бухгалте­ром або бухгалтером по розрахунках.

Табл. 3.1 Вибірка своєчасності оприбуткування (списання запасів).

2. Перевірка повноти оприбуткування запасів та наявності документів, що підтверджують їх придбання. Для цього аудитору слід перевірити:

¦ чи дотримується на підприємстві порядок приймання та оформлення документації з приймання запасів;

¦ чи повністю оприбутковані запаси, зазначені в документах постачальника (за конкретними назвами і за визначений період);

¦ чи відповідає якість запасів, що зазначена в прибуткових документах, якості, що зазначена в рахунках-фактурах, сертифікатах постачальника або аналізі лабораторії підприємства.

Своєчасність оприбуткування встановлюється через порівняння дат в квитанціях, товарно-транспортних накладних з датами прибуткових документів.

Табл. 3.1 Перевірка повноти оприбуткування ТМЦ, отриманих від постачальників.

При перевірці обліку запасів особливу увагу приділяють перевірці первинної документації. При цьому необхідно оцінити правомірність використання тих чи інших форм документів (чи використовуються уніфіковані форми; чи передбачено всі обов’язкові реквізити), перевірити дотримання порядку їх заповнення (чи всі обов’язкові реквізити заповнюються, чи ставляться підписи, чи заповнюються незаповнені рядки, чи робиться застереження про виправлені помилки тощо) та складання (чи складаються вони в момент здійснення операції, чи дотримується графік документообігу тощо).

В процесі аудиту перевіряється правильність і повнота оприбуткування матеріальних цінностей шляхом зіставлення показників відображених у приймальних актах, з аналогічними показниками рахунків постачальників, які надійшли на підприємство. Разом з тим використовуються зустрічні перевірки первинних документів, що відображають надходження запасів, з документами постачальника дає можливість виявити факти неоприбуткування запасів, відпущених підприємству, або оприбуткування їх в меншій кількості.

У вигляді таблиці 3.6 аудитор аналізує наявність і правильність заповнення первинної документації по матеріальним цінностям.

Таблиця 3.3 Перевірка документального оформлення матеріальних цінностей на ПАТ «КЗРК»

Як бачимо з таблиці 3.6 на ПАТ «Констар» є деякі недоліки в заповненні первинної документації, тому аудитору слід надати рекомендації по ліквідації знайдених порушень і помилок.

Перевіряючи реальність операцій, необхідно встановити наявність договорів про поставку матеріалів, правильність їх складання, порівняти дані документів з оплати постачальникам з даними документів на оприбуткування запасів.

3. Після перевірки фактичної наявності запасів аудитор розпочинає документальну перевірку.

Під час аудиторської перевірки на ПАТ «Констар» була здійснена вибіркова перевірка документального оформлення господарських операцій з матеріальними цінностями. Результати перевірки наведено в таблиці 3.6.

Таблиця 3.4 Вибіркова перевірка документального оформлення господарських операцій з матеріальними цінностями на ПАТ «КЗРК».

4. Перевірка достовірності відображення руху палива (запасів) в бухгалтерському обліку. В ході такої перевірки аудитору необхідно з’ясувати:

¦ як обліковувались надходження і витрачання запасів в коморах, на складах та інших об'єктах;

¦ чи не було фактів неоприбуткування (повного або часткового) запасів, що надійшли;

¦ чи не списувалися на витрати запаси понад встановлених норм і без достатніх підстав;

¦ чи відповідало фактичне витрачання запасів документальним даним;

¦ чи не було фактів вуалювання недостач запасів в бухгалтерському обліку;

¦ чи не приховувались недостачі запасів різними необґрунтованими бухгалтерськими проводками.

Для з’ясування наведених питань важливе значення має детальний аналіз первинних документів з обліку руху запасів за місцями зберігання. Порівнянням первинних документів із записами в картках складського обліку необхідно перевірити, чи відповідають записи про кількість і найменування запасів, що надійшли і відпущені, даним, що містяться в документах. При цьому можуть бути виявлені факти неоприбуткування або необґрунтованого списання запасів на витрати.

В ході перевірки операцій з відпуску матеріалів необхідно перевірити відпуск матеріалів у виробництво і обґрунтованість їх списання на витрати. Також необхідно переконатись, чи не списуються виробничі запаси на витрати виробництва без попереднього їх оприбуткування і без оформлення по них видаткових документів.

Окрему увагу аудитор повинен приділити вивченню стану складського обліку (переглянути книги (картки), перевірити своєчасність записів тощо), уточнити, чи мають комірники положення або посадові інструкції про порядок ведення складського господарства і складського обліку, чи проводиться інструктаж матеріально відповідальних осіб з питань обліку і звітності.

Для дослідження операцій з руху запасних частин аудитору необхідно перевірити:

¦ організацію кількісного обліку запчастин за назвами і номенклатурними номерами (з обов’язковим зазначенням прейскурантних цін), який повинен вестись в місцях їх зберігання;

¦ чи вимагає комірник при відпуску нових запасних частин зі складу здачі старих, зношених і зламаних (останні повинні оприбутковуватись як частини, що вимагають реставрації, або як металобрухт);

¦ чи відповідає кількість оприбуткованих дефіцитних запасних частин кількості по рахунках і накладних постачальників.

¦ правильність списання (вибірково) запчастин, за відомостями дефектів, окремими накладними і лімітно-забірними картками, а також за звітами механіків, завідувачів майстернями;

¦ кому з працівників підприємства видавались кошти для придбання запчастин і ремонтних матеріалів, суму таких видач, за якими цінами і у кого придбано за готівку запчастини і ремонтні матеріали, якими документами підтверджується їх оплата, чи оприбутковані ці запчастини і ремонтні матеріали.

При перевірці документів на витрачання запасів особливу увагу потрібно звернути на обґрунтованість їх списання за цільовим призначенням та відповідність нормам і порядку оформлення документів.

Окрема увага аудитором приділяється перевірці правильності оцінки запасів при їх вибутті.

5. Перевірка правильності встановлення лімітів з відпуску запасів та дотримання їх виконання.

Правильність встановлення лімітів з відпуску конкретних видів запасів здійснюється виходячи з обсягу випуску продукції, норм витрачання матеріалів на одиницю виробів або робіт і залишку матеріалів на початок запланованого періоду. Коригування лімітів в поточному періоді дозволяється у випадках уточнення кількості матеріалів, що знаходяться в незавершеному виробництві, а також при заміні одних запасів іншими і зміні виробничої програми.

Під час проведення перевірки необхідно звернути увагу на те, чи здійснюється зміна ліміту тими ж особами, яким надано право їх затвердження, а також, чи не допускається зміна лімітів по окремих видах запасів на поточний період часу, оскільки такими змінами, як правило, намагаються приховати перевитрачання запасів.

Дотримання ліміту на відпуск запасів зі складу у виробництво перевіряється на підставі лімітно-забірних карток. При цьому доцільно застосовувати зустрічну перевірку для порівняння записів у документах на витрачання, що зберігаються в різних місцях (на складі, в цехах, бухгалтерії, відділах постачання). Зустрічаються випадки, коли навмисно завищуються ліміти відпуску запасів з метою подальшого їх розкрадання або виробництва неврахованої продукції.

6. Перевірка фактів псування запасів.

В результаті детальної перевірки актів на списання зіпсованих запасів аудитори повинні висвітлити в узагальнюючих документах такі питання: коли, де і в якій кількості зіпсувалися запаси, повністю чи частково вони зіпсовані, внаслідок яких причин відбулось псування; в чому виявилась бездіяльність посадових осіб, відповідальних за збереження запасів; чи можна було запобігти псуванню, а якщо так, то чому своєчасно не вжито відповідних заходів.

7. Перевірка законності списання запасів при їх втратах. Під чає перевірки необхідно встановити правильність визначення розміру допустимих втрат при зберіганні і виявленні фактів пересортування запасів, а також правильність оформлення актів.

Основну роль в аудиті матеріальних ресурсів відіграє інвентаризація.

Аудит інвентаризації матеріальних цінностей на ПАТ «КЗРК» проводиться в наступній послідовності:

• 1) аудит прибуткових і видаткових документів, показників реєстрації і рахунків постачальників;
• 2) взаємне звіряння прибуткових документів з даними рахунків постачальників; взаємне звіряння видаткових документів з даними рахунків покупців і витрат на виробництво;
• 3) порівняння прибуткових і видаткових документів з даними натурального обліку;
• 4) аудит оборотних відомостей по складах і порівняння їх з даними первинної документації і складського обліку;
• 5) аудит бухгалтерських операцій, проведень, звітів з обліку матеріальних цінностей і порівняння їх з даними первинних документів;
• 6) аналіз бухгалтерських операцій за журналом № 3 відомість 3.1, журналом № 5, 5а;
• 7) аудит даних балансу та звітності і порівняння їх з даними Головної книги, журналами, відомостями, первинними документами.

При перевірці порядку проведення інвентаризації на ПАТ «Констар» були використанні тести, що наведені в таблиці 3.7.

Таблиця 3.7 Тести перевірки дотримання порядку проведення інвентаризації на ПАТ «КЗРК».

За результатами проведеної інвентаризації інвентаризаційною комісією було встановлено що підприємство цілком дотримується порядку проведення інвентаризації та не мають грубих порушень.

8. Перевірка правильності застосування норм природного убутку при виявлені недостач.

Аудитору необхідно перевірити, чи відповідають норми природного убутку запасів, що застосовуються підприємством, нормам, які передбачені законодавством. При цьому слід встановити, чи не проводить підприємство списання запасів при їх перевезенні в герметичній упаковці, рідких запасів в скляній тарі, а також ряду фасованих товарів і консервантів.

Одним із етапів аудиторської перевірки запасів є з’ясування наявності взаємозв'язку первинного й зведеного обліку. При цьому перевіряють повноту та своєчасність записів даних про надходження матеріалів у картки складського обліку матеріалів чи в книги (відомості), правильність складання сальдових чи оборотних відомостей в цілому чи групах матеріальних цінностей (або ж їх відсутність), правильність складання журналу-ордеру .

Можемо сказати, що виявлені при аудиті запасів певні порушення самі по собі не є безумовними свідченнями фактичного здійснення безтоварних операцій. Вони можуть бути результатом помилок осіб, що оформлюють первинні документи, працівників бухгалтерії та інших. Тому при аудитору слід використовувати різні методичні прийоми фактичного і документального контролю, основними серед яких є зіставлення різних документів і їх окремих примірників, зустрічна перевірка даних різних організацій і нормативний розрахунок витрат матеріалів.

За результатами проведення аудиту наявності і руху матеріальних ресурсів на підприємстві відповідно до договору № від р. аудитором фірми «» здійснена аудиторська перевірка ВАТ «КЗРК» за даними фінансового обліку і звітності за період з 01.01.11 р. по 01.01.12 р. і наданий висновок аудиторської перевірки.

Аудитором перевірені всі первинні документи, журнали, облікові регістри, форми звітності.

Під час проведення перевірки аудитор керувався законодавством України в сфері господарської діяльності й оподаткування, встановленим порядком ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, аудиторськими стандартами та Законом України «Про аудиторську діяльність».

Проаналізувавши результати перевірки на ПАТ «КЗРК» аудитор виявив наступні недоліки:

• — за результатами проведеної інвентаризації на ПАТ «КЗРК» було виявлено надлишок запасів;
• — виявлення недоліків в заповненні інвентарних карток та інвентарних списків;
• — відсутність інвентарного номеру на об'єктах;
• — при перевірці первинної документації, а також регістрів синтетичного обліку була виявлена невідповідність в сумах балансової вартості виробничих запасів;
• — виявлено неправильне відображення податкового кредиту при здійсненні господарських операцій з надходження запасів придбаних підзвітною особою.

Отже, згідно МСА 800 «Висновок незалежного аудитора при виконанні завдань з аудиту спеціального призначення» аудитор висловлює керівництву ПАТ «КЗРК» умовно-позитивну думку (Додаток), так як всі виявлені помилки і порушення мають обмежений вплив на господарську діяльність підприємства і не викривляють дійсний стан фінансової звітності, а система обліку відповідає законодавчим і нормативним вимогам. Фінансова звітність складена на підставі достовірних даних.

Аудитор може порекомендувати керівництву підприємства підвищити рівень кваліфікації працівників (адміністративного персоналу), які винні у виявлених порушеннях і недоробках, а також посилити контроль за наявністю і рухом матеріальних ресурсів з боку головного бухгалтера.

Аудитором також надані пропозиції щодо вдосконалення методики та організації обліку на ПАТ «КЗРК»:

• 1. Здійснити заходи щодо ремонту, реконструкції існуючих, а в необхідних випадках будівництво нових складських приміщень.
• 2. Впровадити ефективні форми попереднього і поточного контролю за дотриманням кожним працівником встановлених норм витрат сировини, матеріалів, палива, електроенергії, нормативів використання устаткування й інструментів, а також за виконанням завдань з економії матеріальних ресурсів.
• 3. Ужити заходів щодо підвищення вірогідності оперативного обліку руху деталей, вузлів і напівфабрикатів у виробництві. Не допускати витрат матеріальних цінностей понад установлені норми.
• 4. Підвищити персональну відповідальність працівників підприємства за правильність оформлення первинної документації щодо здійснення господарських операцій.
• 5. Удосконалити методику обліку матеріальних сировинних витрат шляхом застосування способу прямого розрахунку та розподілу витрат сировини при нормативному методі у поєднанні з калькулюванням неповної собівартості готової продукції, що забезпечить об'єктивне визначення собівартості і формування інформації для ефективного управління матеріальними витратами.
• 6. Удосконалити методику системи внутрішнього контролю.