Розвідка та розробка корисних копалин

Вихідні дані і розробити проекта.

1 Основні параметри шахты.

1.1 Промислові запаси шахтного поля.

1.2 Проектна потужність шахты.

1.3 Термін службы.

2 Вибір схеми і способу розтину шахтного поля.

3 Вибір схеми і способу підготовки шахтного поля.

4 Системи разработки.

4.1 Вибір та обґрунтування системи разработки.

4.2 Технічні кошти очисних работ.

4.3 Розміри выемочных полів і очисного забоя.

4.4 Навантаження на очисний забой.

4.5 Перевірка навантаження на забій за чинником проветривания.

4.6 Визначення числа діючих забоев.

5 Гірничотехнічні показники робіт шахты.

Укладання.

Приложения.

Нині частку вугілля доводиться 11,8% в споживанні паливно-енергетичних ресурсів, але значно нижчою технічних можливостей галузі. По прогнозним оцінкам видобуток вугілля до 2010 року досягне 280 млн. т. Важливою складовою частиною загальної стратегію розвитку галузі є забезпечення екологічну безпеку виробництва, життєвих умов населення вугільних регионов.

Цей курсової проект виконується з формування навичок самостійного вирішення завдань конструювання, проектування й організації гірських работ.

Завданнями проекту є: вибір раціональної схеми розтину і підготовки шахтного поля, вибір системи розробки та розрахунок деяких її параметров.

P.S, М — розміри шахтного поля по простиранию і з падіння, соответственно;

Н0 — верхня межа шахтного поля;

? — кут залягання (кут падіння) вугільних пластов;

?y — коефіцієнт фортеці угля;

? — щільність вугілля (об'ємний вагу вугільних пластов);

Ао.з.м. — навантаження очисний забой;

mi — потужність вугільних пластов;

? і - потужність порід междупластья.

1 ОСНОВНІ ПАРАМЕТРИ ШАХТЫ.

1.1 Промислові запаси шахтного поля.

Промислові запаси шахтного поля визначаються по формуле:

Z = S? H??m? ??з, млн. т.,.

де З — коефіцієнт вилучення (0,8);

P.S — розміри шахтного поля по простиранию;

М — розміри шахтного поля по падению;

? — об'ємний вагу корисних копалин, т/м3.

Z = 3000?6000?16?1,3? 0,8 = 299 520 тис. т.

1.2 Проектна потужність шахты.

Річна проектна потужність шахти визначається по выражению:

де кпл — коефіцієнт, враховує вплив числа вугільних пластів в шахтному полі, і прийнятих до одночасної разработке;

кноз — коефіцієнт, враховує вплив навантаження на очисний забій до рівня проектній потужності шахты;

кгл — коефіцієнт, враховує вплив глибини розробки та кута падіння вугільних пластов.

де? — коефіцієнт, що відбиває рівень впливу середньої навантаження на одиничний забій, на річну потужність шахти, враховує водночас особливості вугільних басейнів (для Кузбасу? = 0, 0016);

Аозм — місячна навантаження забій, для Кузбасу дорівнює 150 000 т/мес;

mср — середня потужність вугільних пластів в шахтному полі, м;

mpi — потужність першого пласта, прийнятого до розробки, м (таблиця 1);

mор — потужність всіх пластів, прийнятих до одночасної обробці, м (таблиця 1);

mсум — потужність всіх робочих пластів у робочому полі, м.

де Нвг — глибина верхньої межі шахтного поля, м (таблиця 1);

Ннд — глибина нижньої межі шахтного поля, м.

1.3 Термін служби шахты.

Термін служби шахти визначається по формуле:

Тп = Т + t,.

де Т — період стабільну роботу шахт;

t — сумарне час в розвитку і свёртывание видобутку (приймаємо 5 лет).

2. ВИБІР СХЕМИ І СПОСОБУ РОЗТИНУ ШАХТНОГО ПОЛЯ.

Розтином родовища чи шахтного поля називається проходка гірських виробок, відкривають доступ із поверхні до корисного ископаемому і забезпечувальних можливість проведення підготовчих выработок.

Схема розтину описує просторове розташування всіх розкривають виробок. Розрізняють вертикальну і горизонтальну схеми розтину. Вертикальне розтин — забезпечення доступу із поверхні до розроблюваному обрію, горизонтальне — розтин вугільних пластів не більше горизонта.

Оскільки кут падіння дорівнює 15?, то вибираємо горизонтальну схему розтину, що виконують, зазвичай, у площині головного транспортного горизонта.

З вихідних даних до виконання курсового проекту й норм технологічного проектування прийнята одногоризонтная, безуглубочная схема вскрытия.

3. ВИБІР СХЕМИ І СПОСОБУ ПІДГОТОВКИ ШАХТНОГО ПОЛЯ.

Підготовкою шахтного поля називають певний порядок проведення виробок, здійснюваний після розтину шахтного поля і забезпечує можливість підготовки выемочных полей.

З вихідних даних, і норм технологічного проектування обрано панельна схема підготовки шахтного поля, оскільки розміри шахтного поля по простиранию великі (P.S = 6000 м); розмір по падіння.

М = 3000 м (одногоризонтная безуглубочная схема).

По простиранию шахтне полі ділиться на 2 панелі з розмірами Sn? Hn=3000м?1500м кожна. Кожна панель ділиться в низхідному порядку підготовчими штреками на яруси з розмірами Sя? Ня=3000м?200м, де Ня — довжина лави, драбини, забою при панельній підготовці; Sя=Sn.

Усі підготовчі вироблення проводяться по пласту, тобто застосовується пластовий спосіб. З почту пластів в завданні береться один пласт. Інші пласти почту беруть участь при розрахунку запасов.

4. СИСТЕМА РАЗРАБОТКИ.

4.1 Вибір та обґрунтування системи разработки.

Система розробки мають забезпечувати безпечне ведення робіт, економічність розробки, мінімальні втрати корисного ископаемого.

З вихідних даних, і технічних характеристик механізмів для очисний виїмки прийнята система розробки довгими стовпами по простиранию які з заваленням покрівлі. Оскільки пласт має просте будову та малий кут падіння, то дана схема розробки найбільш целесообразна.

Коли щодо розробки прийнято лише одне пласт т1=4 м, то прийнято механізований комплекс КМ-138 з розміром прохідного перерізу струменя повітря 10 м².

4.2 Технічні кошти очисних работ.

* Механізований комплекс — 2КМ-138;

* Комбайн — КСВ — 460 Н;

* Вынимаемая потужність m=2 м;

* Ширина захоплення r = 0,8 м;

* Робоча швидкість Vp=5 м/мин;

* Маневрова швидкість Vm=10 м/мин.

4.3 Розміри выемочных полів і очисного забоя.

З «розкрою» шахтного пласта m1 за прийнятою панельній схемою розміри выемочных горизонтів рівні S? H=6000· 1500=9000 м2 — розмір выемочного поля. Залишок, тобто нижня частина пласта відпрацьовується як уклонный обрій з мінімальними размерами.

Довжина лави з комплексами КМ нині наскільки можна гипсометрии приймається рівної 200 м.

Прийняті такі розміри очисного забоя:

* Довжина лави — 200 м;

* Довжина ніші - 10 м;

* Довжина вынимаемого стовпа — 1500 м.

4.4 Навантаження на очисний забой.

Навантаження на очисний забій з механізованим комплексом визначається з выражения:

де n — число змін з видобутку на добу (n=4);

Т — тривалість зміни, хв (360 хв при шестигодинний смене);

Тпз — час на подготовительно-заключительные операції на зміну (15 мин);

Тп — сумарне час врахованих технологічних перерв і організаційно-технологічних простоїв на зміну (10 мин);

Те — час відпочивати (15 хв в смену);

Кн — коефіцієнт надёжности механізованого комплексу, й коштів транспорту на выемочном штреку (поле);

L — довжина лави (200 м);

r — ширина захоплення виконавчого органу выемочной машини (0,8 м);

m — вынимаемая потужність пласта, м (4 м);

? — середня щільність вугілля, т/м3;

З — коефіцієнт вилучення на лаві (0,98);

Lм — довжина машинної частини лави (190 м);

Vp — робоча швидкість подачі комбайна (5 м/мин);

Vм — маневрова швидкість подачі комбайна під час зачистки лави (10 м/мин);

tв — час на допоміжні операції, отнесённые до 1 м довжини машинної частини лави (0,1 мин);

t — тривалість кінцевих операцій на підготовку лави ось до чого циклу (15 мин).

Коефіцієнт експлуатаційної надёжности:

де Кя — коефіцієнт готовності комбайна (0,94);

Км.к. — коефіцієнт готовності механізованої кріплення (0,90);

Кк.л. — коефіцієнт готовності конвеєра лави (0,94);

Кп — коефіцієнт готовності кріплення поєднання з перевантажувачем (0,94);

Кл.к. — коефіцієнт готовності стрічкового конвеєра на транспортної виробленні (0,95);

n — число конвеєрів у транспортному ланцюга (n=4).

4.5 Перевірка навантаження на очисний забій не по чиннику.

проветривания.

Визначивши навантаження на очисний забій, произведём її перевірку не по чиннику проветривания:

.

де Fл — прохідне перетин для струменя повітря при мінімальної ширині призабойного простору (10 м2);

Vmax — допустима по ПБ швидкість руху повітря на лаві (для мехкомплексів 6 м/с);

d — допустима по ПБ концентрація метану в що виходить струмені (трохи більше 1%);

k — коефіцієнт, враховує рух частини повітря по виробленого простору за крепью вироблення (1,2);

q — метановыделение з лави в що йде струмінь повітря (10 м3/т добової добычи);

Кн — коефіцієнт нерівномірності газовыделения в лаві (при абсолютному газовыделении, рівному 5 м3/мин, Кн = 1,46);

Кб — коефіцієнт дегазації (0,6).

4.6 Визначення числа діючих забоев.

Кількість діючих вибоїв доцільно визначити через навантаження на очисний забій. Під час розробки одного пласта число лав визначається по выражению:

.

К0 = 0,95 — коефіцієнт, що складає питому вагу видобутку очисних забоев;

де Ашс — добовий видобуток нафти по шахте.

Визначимо число циклів, виконуваних на добу в очисному забої з выражения:

де Пмм — тривалість смен;

tпз — час на подготовительно-заключительные операции;

n — число смен;

L — довжина лавы;

tв — час на допоміжні операції, отнесённые до 1 метру довжини машинної части;

tко — тривалість кінцевих операцій на підготовку лави ось до чого циклу.

циклов.

5. ГІРНИЧОТЕХНІЧНІ ПОКАЗНИКИ РОБОТИ ШАХТЫ.

Найменування показателей.

Одиниці измерения.

Значення показателей.

Виробнича потужність шахти (добовий видобуток нафти щодо шахти Ашс).

ЗАКЛЮЧЕНИЕ

.

Інтенсивне розвиток виробництва і технічне вдосконалення вугільної промисловості, у країні, характеризується створенням великих гірничодобувних і переробних виробництв з урахуванням перспективних родовищ бурих і кам’яних вугілля розміщених у різних природно-кліматичних зонах. Це нових технічних і технологічні рішення і більше капітальних вкладень з урахуванням створення необхідної інфраструктури, енерговитрат на транспортування корисних копалин й переробку, на провітрювання й створення задовільних умов праці гірників.

З вихідних даних до виконання курсового проекту й норм технологічного проектування прийнята: одногоризонтная, безуглубочная схема розтину; панельна схема підготовки шахтного поля; система розробки довгими стовпами по простиранию які з заваленням кровли.

1 Ванжа Ю. П. Технологія гірського виробництва. Методичні вказівки до виконання курсової роботи. — Новокузнецьк: СибГИУ, 1998.

2 Килячков О. П. Технологія гірського виробництва. — М.: «Надра», 1971.

3 Бурачков О. С. Технологія підземної розробки шарових родовищ з корисними копалинами. — М.: «Надра», 1983.