Еколого-економічні проблеми будівництва в Україні

Вступ

До найактуальніших проблем сьогодення, що торкаються кожного жителя планети й від яких залежить майбутнє людства, слід віднести екологічні проблеми. Виникли які не сьогодні й не вчора. Із розвитком цивілізації та науково-технічного прогресу, бурхливим зростанням кількості населення на Землі, обсягів виробництва та його відходів, проблеми стосунків між природою та суспільством дедалі загострюються. Спричинений економічними, політичними помилками та серйозними екологічними прорахунками теперішній стан природного середовища України оцінюється фахівцями як критичний, коли вже неможливі його самовідновлення й самоочищення: відбуваються активна деградація й небезпечне знищення останніх природних ресурсів. Ліквідація глобальної екологічної кризи є на сьогодні найважливішим завданням людства. Для його вирішення перш за все необхідні зміна екологічної стратегії й тактики, всієї економічної моделі, організація всебічної екологічної освіти, виховання екологічної свідомості всього населення Землі. Видобуток будівельних матеріалів, їх транспортування, виробництво будівельних металів і, нарешті, саме будівництво є джерелом забруднення повітря, води і порушення землі[6].

Написання курсової роботи обґрунтоване підвищеним інтересом до даної теми, що демонструється зростанням кількості конференцій, семінарів і форумів, присвячених екологічному будівництву.

В даній курсовій роботі будіть розглядатися такі питання, як: еколого-економічні та соціальні проблеми ресурсовикористання будівельної галузі. А також в практичній частині проведемо економічну оцінку ЗАТ «Новгород-Сіверський завод буд-матеріалів» і на основі отриманих даних зробимо висновок по впровадженню ресурсозберігаючих заходів підприємства, та дослідимо джерела викиду та їх вплив на атмосферу. В кінці роботи проаналізуємо питання екобудівництва, як вирішення проблем сучасної будівельної індустрії.

1. Еколого-економічні проблеми будівництва в Україні

Сучасне життя суспільства без ефективного функціонування будівельної індустрії просто неможливе. Рівень її розвитку впливає на формування пропорцій і темпів розвитку галузей народного господарства, розміщення продуктивних сил і розвиток регіонів. Будівництво створює нові і реконструює діючі основні фонди (будівлі і споруди, призначені для всіх видів виробничої і невиробничої діяльності людей). Від розвитку цієї галузі залежить будівництво житла, створення нових міст і сіл, окремих мікрорайонів, постійна реконструкція житлових фондів, будівництво промислових і сільськогосподарських підприємств, транспортних об'єктів, лікарень, шкіл, торгових центрів тощо, будівельний комплекс підтримує в належному стані обороноздатність країни, створює передумови для зростання виробництва в усіх галузях господарства.

Будівельний комплекс як одна з найбільш капіталоємних і диференційованих виробничих систем справляє вагомий вплив на визначення темпів, масштабів і розміщення виробництва. Тому при розміщенні капітального будівництва враховується наявність будівельної організації в регіоні. В той же час слабкість будівельної бази стримує тут промислове будівництво, створення великих комбінатів, галузевих і територіально-виробничих комплексів, фондоємної важкої промисловості, які потребують великих обсягів робіт з капітального будівництва.

Необхідність постійного здійснення капітального будівництва визначає велике значення промисловості будівельних матеріалів. Найбільш важливими її підгалузями є: виробництво стінових матеріалів, цементна промисловість, видобуток і первісна обробка мінерально-будівельних матеріалів, склоробна промисловість, виробництво облицювальних, оздоблювальних матеріалів, виробництво санітарно-технічних виробів. Для більшості підгалузей загальною сировинною базою є нерудні корисні копалини. За останній час у виробництві будівельних матеріалів все ширше стали використовуватися вторинні ресурси, відходи інших галузей промисловості - доменні шлаки, зола електростанцій та ін. Швидке зростання капітального будівництва викликало необхідність індустріалізації будівельного виробництва з виготовленням на спеціалізованих заводах чорних залізобетонних конструкцій і деталей.

Видобуток будівельних матеріалів, їх транспортування, виробництво будівельних металів і, нарешті, саме будівництво є джерелом забруднення повітря (наприклад, пил і гази при виробництві цементу) і порушення землі (відкриті розробки). Тому у великих центрах розміщення галузі (особливо цементної) є потреба у проведенні системи заходів з охорони навколишнього середовища. Промисловість будівельних матеріалів об'єднує кілька тисяч підприємств, які розташовані в усіх областях України. Найпотужнішими центрами промисловості будівельних матеріалів є Київ, Харків, Одеса, Дніпропетровськ, Кривий Ріг, Запоріжжя, Донецьк, Маріуполь.

1.1 Соціо-екологічна залежність будівельної галузі України

Сфери впливу галузі. Підприємства промисловості будівельних матеріалів є потужнім джерелом забруднення навколишнього середовища. Питомі викиди монооксиду вуглецю на виробництві 1 тонни цементу, вапна і теплоізоляційних матеріалів досягають 20−60 кг, санітарно-технічного обладнання 200 кг; викиди оксидів сірки на виробництві 1 тонни цементу становить 16 кг, вапна — 9 кг, будівельного гіпсу-2 кг, санітарно-технічного обладнання 3−8 кг.

Причини забруднення. Порівняно з підприємствами інших галузей у промисловості будівельних матеріалів рівень уловлювання і знешкодження шкідливих речовин досить високий. Проте, незважаючи на це, забруднення навколишнього середовища газоподібними і рідкими речовинами залишається значним. Одна з головних причин такого стану полягає в нестачі на промислових підприємствах пило вловлюваних установок. Хронічним є недоосвоєння коштів на охорону повітряного басейну.

Природоохоронні заходи. Основним напрямом вирішення екологічних проблем на підприємствах промисловості будівельних матеріалів, як і в інших галузях, є впровадження сучасного ефективного очисного обладнання і нових технологічних процесів. В Україні накопичений певний досвід щодо раціонального використання сировини і вторинних матеріальних ресурсів, використання відходів матеріального виробництва. На багатьох підприємствах використовується кам’яновугільна зола і золо шлакова суміш з теплоелектростанцій, відвальні шахтні породи, відходи вуглезабезпечення тощо. За допомогою промислових відходів і залишкових продуктів у галузі налагоджено виробництво майже 30 видів будівельних матеріалів.

Незважаючи на певні позитивні зрушення в справі ресурсозбереження й охорони природи, галузь має значні невикористані можливості щодо підвищення екологізації виробництва.

Екологічна залежність галузі. У промисловості будівельних матеріалів витрачається значна кількість води. Від загальної кількості води, що витрачається в галузі виробництво цементу потребує 34%, промисловість нерудних матеріалів — 29%, скляна промисловість — 7,5%, підприємства з виробництва санітарно-технічного обладнання — 3%, силікатної цегли — 1,6%[8]. Розвиток будівельної індустрії здійснює екологодеструктивний вплив на навколишнє середовище (Рис. 1.1.).

Рисунок 1.1. — Екологодеструктивний вплив будівельної промисловості

1.2 Аналіз причин неефективності будівельної галузі в Україні

Виступаючи найважливішої складовою частини суспільного виробництва, нині будівельний комплекс переживає кризу. Причиною останнього є як зовнішні, макроекономічні фактори, так і внутрішні причини. Довгі роки будівельний комплекс представляв одну з найбільш великих галузей народного господарства, що характеризувався різноманітністю своєї структури, вагомою часткою виробленої продукції в загальному обсязі ВВП і кількістю зайнятих у ній працівників. Розпад колишніх господарських зв’язків, великих регіональних, галузевих будівельних об'єднань, неготовність більшості будівельних підприємств працювати в нових умовах та їх нездатність конкурувати з іноземними будівельними підприємствами, — усе це загнало найбільшу галузь країни в кризу. Серед причин загострення та хронічного характеру кризових явищ у діяльності будівельних підприємств України можна назвати:

— непрогнозованість, постійна мінливість і несприятливий вплив оточуючого ринкового середовища;

— нездатність керівництва підприємства максимально оперативно застосовувати механізми внутрішньої саморегуляції підприємства у випадку порушення рівноваги системи;

— нераціональне використання ресурсів, відсутність стимулів енергоресурсозбереження, а також низька якість продукції (робіт, послуг);

— банкрутство ключових постачальників;

— виявлення кримінальної або неправомірної діяльності, що загрожує оптимальному функціонуванню підприємства[4].

Для дослідження ситуації в країні що склалася за останні роки простежимо введення в експлуатацію житла та стан будівельної галузі на основі статистичної звітності за 2009;2010 роки в Україні за табл. 1.1.

Таблиця 1.1. — Введення в експлуатацію житла в Україні станом на 2009;2010 рр.

За даними таблиці 1.1. побудуємо графік зміни житла за роками Рис. 1.2. — Динаміка змін загального та індивідуального житла в Україні за 2009;2010 рр.

З графіку видно, що в 2010 році порівняно з 2009, кількість введеного житла збільшилась майже на чверть, що говорить про позитивні тенденції зростання житла введеного в експлуатацію, але збільшився осяг житла зведеного індивідуальними забудовниками.

На рис. 1.3. наведено діаграму загального стану будівельної галузі в Україні за 2010;2011 роки, в котрій кожний сегмент кола відповідає певному стану будівництва.

Рис. 1. 3. «Загальний стан будівельної галузі в Україні за 2010;2011 роки З діаграми видно, що найбільший сегмент відповідає тимчасово зупиненому будівництву, що є результатом нестабільного становища в Україні. На нього впливають такі макро — та мікро — показники, як: демографічний стан; кризове становище в економіці; політичні негаразди та інші фактори впливу.

Також про нестабільне становище в будівельній галузі говорить така статистика: на потреби будівельного сектора витрачається 40% загальних енерговитрат у світі. Майже 90% свого часу ми проводимо в приміщеннях, при цьому дослідження показують, що якість повітря і чистота в приміщеннях буває в 2−5 разів гірше ніж зовні.

Поліпшенням внутрішнього середовища приміщень можна підвищити продуктивність осіб, які там працюють до 16%, для цього слід використовувати при плануванні будівель деякі принципи:

· розміщення 30−50% вікон з південного боку будівлі дають додатково до 40% тепла в приміщенні. На опалювання звичайного родинного будинку в середньому витрачається 150 кВт•год/м³, при цьому для опалювання пасивного будинку такого ж об'єму, де комфортний клімат приміщень забезпечується мінімальним вжитком енергії, — лише 15 кВт•год/м³;

· в процесі будівництва використання кубометра деревини економить в середньому 0,8 тон викидів CО2.

2. Еколого-економічний аналіз ЗАТ «Новгород — Сіверський завод будівельних матеріалів»

2.1 Загальні відомості ЗАТ «Новгород — Сіверський завод будівельних матеріалів»

Закрите акціонерне товариство" Новгород — Сіверський завод будівельних матеріалів" створене відповідно до діючого законодавства України шляхом реорганізації колективного підприємства «Новгород — Сіверського заводоуправління будматеріалів» для здійснення підприємницької діяльності та отримання прибутку на основі повного господарського розрахунку, самофінансування та самоокупності.

Державну реєстрацію товариства проведено Новгород-Сіверською районною державною адміністрацією (розпорядження № 338 від 21 листопада 2000 року, код за ЄДРПОУ 292 089).

Повна назва підприємства — Закритого акціонерного товариства «Новгород — Сіверський завод будівельних матеріалів».

Скорочена назва підприємства — ЗАТ «Новгород — Сіверський завод будматеріалів».

Місце знаходження товариства — Україна, 16 000, Чернігівська область, місто Новгород — Сіверський, вул. Козацька, 56.

Структура організації управління — Товариство є юридичною особою підприємницького права за законодавством України.

Діяльність товариства не обмежена терміном. Товариство має самостійний баланс, поточні валютні рахунки в установах банків, круглу печатку зі своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом, штампи, бланки, може мати товарні та фірмові знаки.

Товариство самостійно здійснює підприємницьку діяльність на принципах повної господарської самостійності, самоврядування та самоокупності, несе відповідальність за її наслідки.

Товариство володіє відокремленим майном, може від свого імені набувати цивільні права, укладати з іншими юридичними особами та громадянами договори, зокрема куплі - продажу, підряду, перевезень, зберігання, доручення, має право на захист своїх цивільних прав, у разі їх порушень, відповідно до чинного законодавства України.

Товариство може утворювати в Україні та за її межами свої відокремлені структурні підрозділи — філії та представництва, має право створювати дочірні підприємства.

Майно Товариства складається з основних засобів, обігових коштів, а також майнових, немайнових, фінансових та інших активів, відображених у бухгалтерському обліку підприємства.

Джерелом формування майна підприємства є: доходи, що отримані від господарської діяльності, кредити банків та інших кредиторів, надходження від діяльності залежних підприємств, заснованих Товариством.

Товариство є власником майна та грошових коштів, переданих йому засновником у власність як заклад до статутного фонду:

— майна та грошових коштів, акумульованих за рахунок випуску цінних паперів;

— продукції, виробленої Товариством у результаті господарської діяльності;

— одержаних доходів;

— кредитів банків;

— благодійних внесків та пожертвувань.

Товариство, здійснюючи права власності, володіє, користується та розпоряджається належним йому майном, вчиняючи стосовно його будь-які дії, що не суперечать закону та мети діяльності підприємства, зокрема, з продажу, обміну, передачі в оренду чи застави засобів виробництва та інших матеріальних цінностей, використання та відчуження їх в їхній спосіб.

Засновником Товариства є фізичні та юридичні особи — співвласники майна колективного підприємства «Новгород — Сіверське заводоуправління будматеріалів».

На момент державної реєстрації Товариство, проведеної Новгород — Сіверською районною державною адміністрацією (розпорядження № 338 від 21 листопада 2000 року), між засновниками Товариства розподілено — 11 818 600 штук простих іменних акцій номінальною вартістю 0,5 гривень на загальну суму 5,909 300 тис.грн.

Для забезпечення діяльності Товариства сформовано Статутний фонд. Статутний фонд Товариства визначає мінімальний розмір майна Товариства, який гарантує інтереси його кредиторів. Структура управління — лінійна (додаток А).

До складу виробництва входять сировинні кар'єри, що дає змогу забезпечити повний цикл виробництва.

Підприємство веде роботи по розробці Новгород — Сіверського родовища крейди, Новгород — Сіверського родовища суглинків, Новгород — Сіверського родовища піску, Путивського родовища крейди.

Відкриття і розроблення Новгород — Сіверського родовища крейди бере свій початок з 1929 року.

Новгород — Сіверське родовище має одне з самих великих покладів крейди в Європі 242мільйонів тон.

На сьогоднішній день, сучасне підприємство гірничодобувної промисловості ЗАТ «Новгород — Сіверський завод будматеріалів» спеціалізується на видобутку крейди.

Крейда Новгород — Сіверського родовища по якості і технологічним властивостям не поступається вітчизняним і закордонним родовищам крейди і придатна для виробництва високоякісної продукції.

Крейда грудкова (марки МК) і крейда збагачена (марки ММ-2, ММС-1, ММС-2) виробництва ЗАТ «Новгород — Сіверський завод будматеріалів» є одним із компонентів сировинного матеріалу для керамічної, фарфоро-фаянсової, скляної, гумовотехнічної, хімічної промисловості, харчопереробної промисловості, для видобутку сухих будівельних сумішей, силікатної цегли.

В 2005 році на підприємстві запущена нова технологічна лінія по виробництву крейди технічної ММС-1, ММС-2, виробничою потужністю 36,0 тис. тон на рік.

Відділ маркетингу На даний момент підприємство знаходиться на стадії розвитку після його модернізації.

Аналізуючи модернізацію продукції, її попит і випуск можна з твердою упевненістю сказати, що вищезазначена продукція користується попитом.

Основні конкуренти знаходяться в ближньому зарубіжжі - Росія.

Основні конкуренти знаходяться на вітчизняному ринку:

1. ОАО «Сумаагропроектбуд»;

2. Славянський крейдяний завод;

3. ЗАО «Волчеяровський кар'єр»;

4. СИС «Сода».

Укладаються договори з вітчизняними споживачами, які виробляють різноманітну продукцію.

Оплата реалізованої продукції проводиться по передоплаті.

2.2 Аналіз зовнішнього та внутрішнього середовища ЗАТ «Новгород-Сіверський завод будівельних матеріалів»

екологічний будівництво галузь зелений Сьогодні виживання й розвиток організації в довгостроковій перспективі залежить від уміння своєчасно передбачити зміни на ринку й відповідно адаптувати свою діяльність, змінюючи асортимент продукції та послуг, форми обслуговування, збутову мережу, організаційну структуру, інші елементи внутрішнього потенціалу.

Значення стратегічно орієнтованої поведінки, що дає змогу організації виживати в довгостроковій перспективі, різко зросло для суб'єктів господарювання нашої країни в період кризи. Всі організації за умов конкурентного середовища, що формується, мають не тільки концентрувати увагу на внутрішньому стані справ, але й розробляти довгострокову стратегію, яка дала б змогу їм встигати за змінами, що відбуваються. В минулому більшість організацій могла успішно функціонувати, звертаючи основну увагу на короткострокову перспективу, на внутрішні проблеми, пов’язані з підвищенням ефективності різних напрямів поточної діяльності. Для ЗАТ «Новгород-Сіверський завод будівельних матеріалів» винятково важливим стає здійснення такого управління, яке б забезпечило адаптацію організації до середовища, що швидко змінюється, що відповідно підсилює його конкурентні позиції.

SWOТ-аналіз — це аналіз зовнішнього та внутрішнього середовища організації. Аналізу підлягають сильні сторони (Strength), слабкі сторони (Weakness) внутрішнього середовища, а також можливості (Opportunities) і загрози (Threats) зовнішнього середовища організації. Методологія SWOT-аналізу передбачає спочатку виявлення сильних і слабких сторін, можливостей і загроз, після цього встановлення зв’язків між ними, які в подальшому можуть бути використані для формулювання стратегії організації. Отже, проведемо оцінку ЗАТ «Новгород-Сіверський завод будівельних матеріалів» за допомогою SWOT — аналізу:

Сильні сторони:

— кваліфікований персонал;

— прихід молодих та енергійних співробітників;

— сприятливі ландшафтні та кліматичні особливості регіону, в якому працює завод;

— ЗАТ видобуває екологічно чисту сировину та матеріали;

— порівняно низька собівартість продукції.

Слабкі сторони:

— застаріле неефективне обладнання;

— низька ефективність використання природних ресурсів;

— низький престиж марки;

— недостатня кількість оборотних коштів.

Можливості фірми:

— можливість вузької спеціалізації;

— можливість проводження державою протекціоністських заходів, спрямованих на захист вітчизняного товаровиробника;

— близькість цехів та складських приміщень;

— введення технологічних новинок у розробку кар'єрів;

— можливість розширення кар'єрів за допомогою геологічних досліджень певної місцевості;

— збільшення ефективності використання природних ресурсів, контроль над затратами.

Загрози фірми:

— збільшення податків;

— збільшення ціни на електроенергію та паливо;

— збільшення виплат за забруднення оточуючого середовища;

— ризик неплатоспроможності і банкрутства;

— економічна та екологічна криза;

— перенасичення ринку.

Провівши SWOT-аналіз ЗАТ «Новгород-Сіверський завод будівельних матеріалів», можна сказати, що сильною стороною є: сприятливі ландшафтні та кліматичні особливості регіону, в якому працює завод, що дозволяє йому випускати екологічно чисту продукцію; слабкими сторонами є: застаріле неефективне обладнання, що призводить до зниження ефективності використання природних ресурсів; можливістю є розширення кар'єрів за допомогою геологічних досліджень певної місцевості та застосування на ній технологічно нового обладнання; а загрозами є збільшення ціни на електроенергію та паливо та збільшення виплат за забруднення оточуючого середовища.

2.3 Мотиваційні заходи підприємства з ресурсозбереження

Зі зростанням цін на ресурси, посиленням вимог споживачів до якості продукції, підвищенням ролі інноваційного фактору у підтриманні конкурентоспроможності підприємства на ринку збільшується роль ресурсозберігаючої діяльності у мотивації розвитку суб'єкта господарювання, за актуальності цієї проблеми керівництво ЗАТ «Новгород-Сіверський завод будматеріалів» при виборі стратегії подальшого розвитку оперувало такими мотивами (рис. 2.4.).

Рисунок 2.4.-Мотиви по ресурсозбереженню будівельної діяльності ЗАТ «Новгород-Сіверський завод будматеріалів»

Основні мотиви, які можуть бути використані при побудові стратегії, є прагнення не відстати від вимог ринку, вчасно виявити і реалізувати нові можливості зростання ресурсоефективності виробництва та постачальницько-збутової діяльності для, щонайменше, уникнення збитків або ж збільшення доходів підприємства, розширення частки ринку, зростання масштабів виробництва (рис. 2.4.). Провадження ресурсозберігаючої діяльності на постійній основі забезпечує відстеження будь-яких змін ринкового середовища, пов’язаних з появою нових ресурсозберігаючих технологій, ресурсів, товарів, послуг, виникнення внутрішніх можливостей зростання ресурсоефективності виробництва, розширюючи потенціал, а, отже, посилюючи мотивацію розвитку підприємства.

На основі вказаних вище мотивів підприємство запровадило такі заходи по ресурсозбереженню:

· запровадження нової інноваційно-технологічної лінію виробництва цегли;

· придбання нового обладнання і машини для видобутки крейди з кар'єру.

Кошти для ресурсозберігаючих заходів підприємство частково використало зі свого резервного фонду і частково зарубіжні інвестиції. Ці заходи ЗАТ впровадило на початку 2011 року, і на основі отриманого річного звіту, у наступному розділі розрахуємо вже отриманий ефект та ефективність підприємства в кінці року, та порівняємо зміну коефіцієнта прибутковості з попередніми роками.

2.4 Розрахунок коефіцієнта прибутковості ЗАТ «Новгород-Сіверський завод будівельних матеріалів»

Коефіцієнт прибутковості визначає рівень прибутковості (рентабельності) продажу, активів і власного капіталу компанії. Джерелами інформації для їх розрахунку є Звіт про фінансові результати за певний період і Баланс, датами складання якого є початок і кінець цього періоду. Коефіцієнт валової прибутковості продажу обчислюється як:

КВПП= Валовий прибуток / Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції

Валовий прибуток залежить від цін на продукцію, обсягів продажу та собівартості реалізованої продукції, що найбільш цікавить сектор споживачів даного ринку будматеріалів. Будь-які зміни у структурі продукціі, що виробляє компанія, у цінах і собівартості будь-якого з видів продукції може призвести до змін у валовому прибутку. За визначенням, обсяг валового прибутку повинен бути достатнім для покриття всіх витрат на управління компанією та реалізацію продукції. У цьому сенсі цей коефіцієнт характеризує спроможність менеджера компанії управляти виробничими витратами. Що вищий коефіцієнт валової прибутковості продажів, то краще менеджер управляє виробничими витратами. В нашому випадку розрахуємо коефіцієнт прибутковості після введення ресурсозберігаючих заходів на підприємстві який далі використаємо для визначення ефективності мотиваційних заходів підприємства з ресурсозбереження для суб'єктів його найближчого оточення. Коефіцієнт прибутковості розраховуватимо за даними звіту про фінансові результати на 2011 рік (табл. 2.2.).

Таблиця 2.2. — Показники прибутковості підприємства за 2011 рік

Коефіцієнт прибутковості ресурсозберігаючого заходу:

К_{ВПП (2009)}=1771/3627=0,5.

З наведених даних випливає, що з впровадженням заходів по ресурсозбереженню для підприємства рівень прибутковості збільшився, це говорить про те що при ефективному та раціональному використанні ресурсів підприємство за рік збільшує свої доходи майже вдвічі, і так на протязі 5 років дії заходів.

2.5 Розрахунок ефективності мотиваційних заходів підприємства

Розрахуємо ефективність мотиваційних заходів підприємства з ресурсозбереження за допомогою показників соціо-еколого-економічного ефекту та коефіцієнту соціо-еколого-економічної ефективності мотивації на мікрорівні, використовуючи дані, подані у таблиці: одноразові витрати на мотивацію, до них відносять: придбання машин та обладнання, набір відповідного персоналу; до річних витрат на мотивацію відносять: підвищення кваліфікаційного рівня відповідного персоналу, затрати пов’язані з впровадженням ресурсозберігаючих заходів. Річний прибуток підприємства до впровадження мотиваційних заходів становив 1080 тис. грн. (2010рік).

Таблиця 2.3. — Витрати підприємства на впровадження ресурсозберігаючих заходів

Маючи необхідні дані, розрахуємо ефект від впровадження заходів:

= 2 286 000 грн.

Отже, ефект від впровадження ресурсозберігаючих заходів складає 2286 тис. грн.

Розрахувавши ефективність мотиваційних заходів підприємства з ресурсозбереження для споживачів за допомогою показників соціо-еколого-економічного ефекту та коефіцієнту соціо-еколого-економічної ефективності мотивації на мікрорівні ЗАТ «Новгород-Сіверський завод будівельних матеріалів», можна зробити висновок: ефективність більше 1, це означає, що заходи по ресурсозбереженню для нашого підприємства є ефективними, підприємство збільшує свої прибутки за рахунок обраної оптимальної стратегії ресурсозбереження, та буде продовжувати збільшувати прибутки на протязі ще 5 років дії мотиваційних заходів.

2.6 Дослідження джерел викиду в атмосферу ЗАТ «Новгород-Сіверський завод будівельних матеріалів»

Особливістю нормування якості атмосферного повітря є вплив дії забруднюючих речовин, присутніх в повітрі, на здоров’я населення не лише від значення їх концентрацій, але і від тривалості тимчасового інтервалу, протягом якого людина дихає даним повітрям. Тому для забруднюючих речовин, як правило, встановлено 2 нормативи:

· норматив, розрахований на короткий період дії забруднюючих речовин. Даний норматив називається «Гранично допустима максимально-разова концентрація»;

· норматив, розрахований на триваліший період дії (8 годин, доба, за деякими речовинами рік), називається «Гранично допустимі середньодобові концентрації».

Отже, оцінимо якість атмосферного повітря на підприємстві.

Дані про склад і розподіл на території підприємства джерел викидів отримані на підставі вивчення виробничої діяльності підприємства, технологічних процесів основного і допоміжних виробництв, відбору та аналізу проб повітря від джерел викидів, розрахунку параметрів викидів забруднюючих речовин від кожного джерела.

При визначенні кількості викидів забруднюючих речовин в атмосферу використані дані про середньорічний режимі роботи, витрати сировини і матеріалів, палива і т.д.

Таблиця 2.4. — Дані про вміст та концентрацію шкідливих речовин у викидах в атмосферу ЗАТ «Новгород-Сіверський завод будівельних матеріалів»

Використовуючи довідкові дані, визначимо, відповідність якості атмосферного повітря міста встановленим нормативам.

Для даного підприємства рівень забруднення атмосфери знайдемо в таблиці 2.5. на основі отриманого значення ІЗА.

Таблиця 2.5. — Показник рівня забруднення відповідно значенню ІЗА

За даними табл. 2.5., видно, що показник ІЗА (8,21) знаходиться в межах високого рівня забруднення. Це означає, що підприємство знаходиться на піку забруднення відходами в атмосферу, що негативно впливає на довкілля та стан здоровя населення, для уникнення цих проблем, підприємство прийняло в 2011 році необхідні умови запобігання забрудненню такі, як: впровадження нової виробничо-технічної лінії; установка очисних споруд та фільтрів для зменшення концентрації шкідливих речовин; а також зменшило на 30 хвилин за зміну роботу підприємства.

3. Проблеми та перспективи «зеленого будівництва» в Україні

3.1 Аналіз «зеленого будівництва» в Україні

Зіткнувшись з наростаючою загрозою глобальної зміни клімату, виснаженням природних ресурсів і колапсом світової екосистеми, зараз світова будівельна індустрія знаходиться на етапі безпрецедентної перевірки на міцність. Річ у тому, що будівлі всього світу використовують близько 40% всієї споживаної первинної енергії, 67% всієї електрики, 40% всієї сировини і 14% всіх запасів питної води, а також виробляють 35% всіх викидів вуглекислого газу і мало не половину всіх твердих міських відходів. У зв’язку з цим зведення будівель з використанням сучасних екологічних технологій набуває величезного значення і повинно стати пріоритетним в порівнянні з будівництвом традиційних споруд. В зв’язку з цим розглянемо таке поняття, як «Екологічне будівництво» чи «зелене будівництво» (англ. Green construction) — це практика будівництва та експлуатації будівель, метою якої є зниження рівня споживання енергетичних і матеріальних ресурсів протягом всього життєвого циклу будівлі: від вибору ділянки до проектування, будівництва, експлуатації, ремонту і знесення.

Іншою метою зеленого будівництва є збереження або підвищення якості будівель і комфорту їх внутрішнього середовища.

Визначимо основні переваги, що надає впровадження стратегії «зеленого будівництва» у різних сферах, що безпосередньо пов’язані з ним:

1. Фінансова економія: завдяки сучасним і влучним рішенням конструювання будівель, облаштування теплоізоляції, вентиляції і опалювальної системи, можна істотно скоротити витрати енергії, необхідної для утримання житла. Витрати на створення таких будов, поза сумнівом, вище традиційних, але це продуманий вклад в майбутнє - щомісячні витрати на експлуатацію будівлі, в залежності від рішень будівництва, близько 50 — 90%. Враховуючи тарифи на енергоносії, що постійно підвищуються, і подорожчання традиційних ресурсів опалювання, «зелене» житло — це цінність, яка підтверджується протягом довгих років.

2. Високий рівень комфорту: будівлі, побудовані за принципами зеленого будівництва, відрізняються відмінними системами теплоізоляції і вентиляції - вони дозволяють підтримувати постійну температуру в приміщеннях незалежно від перепадів температури зовні. Для таких будівель характерні також нешкідливі і зручні автоматизовані опалювальні системи. У опалюванні використовуються альтернативні джерела енергії (наприклад, теплові насоси), відновлювані ресурси (продукти деревини — гранули і тому подібне). В будівництві, обробці і облаштуванні будівель велике значення має дерево — природний матеріал, одночасно естетичний, та зручний. Відчуття комфорту підсилює усвідомленість, що використані для будівництва матеріали і системи безпечні як функціонально, так і для довкілля і здоров’я.

3. Здорове місце існування: матеріали, котрі традиційно використовувались в будівництві і створенні інтер'єру, не зрідка містять хімічні сполуки, які випаровуються і таким чином погіршують якість повітря в приміщенні. Їх вплив на здоров’я людини мало досліджено, оскільки це процес довгостроковий. Але дослідження деяких летучих органічних сполук довели, що вони потенційно шкідливі для здоров’я. У будівлях, що створюються за принципом «зеленого» будівництва, можлива шкода доводиться до мінімуму, оскільки перевага віддається природним матеріалам, фарбам і рішенням інтер'єру. Таке середовище нешкідливіше для здоров’я, при цьому дозволяє скоротити ризики алергічних захворювань. І, нарешті - більш здоровіше середовище є чимось більшим, ніж лише фізичний простір, — це стабільна основа для здоровішого і гармонійного способу життя.

4. Простота у використанні будови і триваліший строк служби: завдяки високим стандартам будівництва, продуманим рішенням і технологіям можна створювати житла, які випереджають інші з точки зору довговічності. При цьому вони не вимагають великих зусиль і вкладень для їх використання протягом всього терміну експлуатації. Це означає - менше щоденних турбот і більше відчуття безпеки за майбутнє дітей.

5. Збереження довкілля: вибір на користь «зеленого» будівництва — це вибір на користь чистішого оточення і ощадного його використання. «Зелене» будівництво пропонує реальні рішення особистого вкладу у вирішення цих проблем. Альтернативні джерела енергії, відновлювані ресурси, висока енергоефективність і ефективне споживання води, продумані рішення будівництва і обслуговування будівель, перевага місцевих матеріалів — ось основні ключові слова для ощадного будівництва. При цьому концепція сучасного зеленого будівництва зовсім не означає вступу або повернення до «докомфортного» століття. Воно об'єднує століттями перевірені знання і новітні технологічні досягнення, дозволяючи створювати зручне місце існування соціально відповідальним способом.

6. Користь для середовища:

— збереження екосистеми і біологічної різноманітності;

— підвищення якості повітря і води;

— зменшення кількості твердих відходів;

— збереження природних ресурсів.

7. Економічна користь:

— скорочення експлуатаційних витрат;

— підтримка для місцевих виробників і економіки;

— підвищення продуктивності праці;

— покращення економічних показників життєвого циклу будівель (економічність протягом всього експлуатаційного терміну).

8. Користь для суспільства:

— краща якість повітря;

— підвищений рівень комфорту і здорове місце існування;

— менше навантаження на інфраструктуру;

— вища якість життя.

Для більш детального уявлення розглянемо енергетичну ефективність проектів екологічного будівництва на прикладі використання різних напрямів ресурсозберігаючих заходів (Таб.3.6.).

Таблиця 3.6. — Ефективність різних напрямів енергозберігаючих заходів

Як видно, найбільш високі показники енергетичної ефективності відносяться до оптимізації роботи систем інженерного забезпечення і використання енергії природного середовища. Проте, економічна ефективність заходів, передбачуваних двома цими напрямами діяльності, зовсім не однакова: результати реалізованих різними європейськими країнами програм по енергозбереженню в будівництві показують, що терміни окупності більшості енергозбережних технологій варіюються від 2 до 5 років. Але при цьому терміни окупності технологій, орієнтованих на використання нетрадиційних джерел енергії, складають 8 — 20 років, що, безумовно, істотно стримує їх поширення.

В Україні розвитку екологічного будівництва також заважають:

· низька поінформованість і недостатнє розуміння суті «зелених підходів» навіть фахівцями;

· менталітет — укорінена звичка безладного користування практично дешевими ресурсами;

· націленість бізнесу на максимальне і швидке отримання прибутку;

· відсутність зацікавленості чиновників в нововведеннях.

Втім, часи змінюються, і для розвитку екологічного будіництва є явні передумови на всіх трьох рівнях тріади «уряд — бізнес — суспільство». Одним з найбільш сприятливих місць для впровадження екобудівництва є м. Ялта, де є найбільша кількість годин сонцестояння в році, де багато води з гір щорік мільйонами кубів по річечках вирушає в морі, де можна використовувати енергію морських хвиль і штормових вітрів. У таких містах потрібно на урядовому рівні терміново впровадити «зелене» будівництво, зобов’язавши забудовників при проектуванні будь-яких об'єктів застосовувати зелені стандарти.

Висновки

В даній роботі проведений еколого-економічний аналіз будівельної галузі в Україні, вказані його позитивні та негативні сторони. На основі даних по підприємству розраховані його соціо-еколого-економічний ефект та досліджені джерела викиду в атмосферу, на основі результатів зроблені висновки по тенденціям зміни прибутковості та ефективності підприємства в зв’язку з впровадженням ресурсозберігаючих заходів.

Таким чином, підвищення еколого-економічної ефективності будівельної галузі за допомогою інноваційних технологій дозволить вирішити не тільки економічні, але й екологічні проблеми в цій сфері. В останньому розділі проведений аналіз показав, що «зелене будівництво» є одним із найбільш перспективних напрямів розвитку у цій сфері, оскільки дозволяє витіснити неефективні та нераціональні принципи господарювання. Необхідною умовою впровадження екологічного будівництва є: наявність нормативно-правової бази, яка б стимулювала роботу всіх сфер і галузей будівельного комплексу; державна підтримка шляхом надання субсидій і пільг у розвитку «зеленого будівництва»; запровадження принципово нового інвестиційного механізму, що забезпечував би надходження до даної сфери економіки коштів з різноманітних джерел фінансування; соціальні програми спрямовані на підтримку ресурсозберігаючих заходів; оновлення технологічно застарілого обладнання на підприємствах тощо. Для стимулювання впровадження екологічного будівництва в Україні, можна запропонувати такі заходи: впровадження економічного заохочення (стимулювання) з боку держави; активізація інвестиційної діяльності; розвиток системи екологічної освіти та виховання суспільства; орієнтація держави на ресурсозберігаючі програми; формування ринку попиту на екологічно чисту продукцію.

Список використаної літератури

1. Державне будівництво: Збірник нормативно-правових актів. Кн.1 /За ред. М.І. Панова. — Х.: Гриф, 2002. -576 с.

2. Вісник Сумського національного аграрного університету. Будівництво. — 2007. — № 12 (12).

3. Державне будівництво: Збірник нормативно-правових актів. Кн.1 / За ред. М.І. Панова. — Х.: Гриф, 2002.

4. Журавський, В. С. Державне будівництво та місцеве самоврядування в Україні: підручник / В. С. Журавський, В.О. Серьогін, О. Н. Ярмиш. — К.: Ін Юре, 2004.

5. SWOT-аналіз — основа формування маркетингових стратегій: навч. посіб. / За ред. Л.В. Балабанової. — 2-ге вид., випр. і доп. — К.: Знання, 2005. — 301 с.

6. Економіка природокористування і охорони довкілля: зб. наук. пр. / Є.В. Мішенін, Т.П. Галушкіна, І.В. Петенко. — К.: РВПС України НАН України, 2007. — 376 с.

7. Шило, Н.М. Екологічне будівництво. Запорука успіху і основні напрямки / Н. М. Шило // Сучасні проблеми архітектури та містобудування. — 2011.

8. Основи екології. Екологічна економіка та управління природокористуванням: підручник/ за аг. Ред. д.е.н., проф. Л. Г. Мельника та К.Е.Н., проф. М. К. Шапочки. — Суми: ВТД «Університетська книга», 2005.-759 с.

9. Статут ЗАТ «Новгород-Сіверський завод будівельних матеріалів»

10. http://www.business-realty.com.ua/_articles_zelen2.html

11. Інформаційне бюро. Зелені стандарти. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.greenstand.ru/publ/view/3.html