Допомога у написанні освітніх робіт...
Допоможемо швидко та з гарантією якості!

Колективні договори та угоди

РефератДопомога в написанніДізнатися вартістьмоєї роботи

Контроль за виконанням колективного договору здійснюють сторони, що його уклали. Про виконання положень колективного договору сторони звітуються в строки, передбачені договором. Колективні договори в переважній більшості передбачають звіти сторін договору двічі на рік, а саме: в кінці першого півріччя і в кінці року. Звіти обговорюються загальними зборами (конференціями) працівників підприємства… Читати ще >

Колективні договори та угоди (реферат, курсова, диплом, контрольна)

Колективні договори та угоди

Реферат на тему:

Колективні договори та угоди.

План.

1) Поняття колективних договорів, угод, їх правовий статус, роль в умовах переходу до ринку.

2) Види угод.

3) Сфера укладення колективних договорів та угод.

4) Сторони колективного договору, угоди.

5) Колективні переговори.

6) Врегулювання розбіжностей.

7) Зміст колективного договору, угоди.

8) Підписання колективного договору, угоди.

9) Дія колективного договору, угоди.

10) Контроль за виконанням колективного договору, угоди.

11) Гарантії здійснення права на укладення кол. договору, угоди.

Колективні договори та угоди являються одним із важливіших інститутів трудового права, ефективним правовим засобом розвитку та удосконалення демократії в сфері виробництва. Колективні договори та угоди являються правовою основою розвитку виробничого самоврядування. Через колективні договори та угоди посилюється роль трудових колективів та їх представників — профспілкових комітетів в регулюванні трудових відносин, що охоплюють сферу виробництва, праці, побуту та культури. Колективні договори та угоди являються однією з форм участі трудових колективів та кожного трудівника в управлінні виробництвом, забезпеченні трудових прав та інтересів працівників.

З 1988 року почався поцес переходу всіх підприємств на повний госпрозрахунок та самофінансування. З цього ж періоду встановлений новий порядок розробки та укладення колективних договорів та угод. Основною особливістю являється демократизація всієї колдоговірної роботи.

На етапі переходу держави до ринкової економіки, виникнення підприємств з різними формами власності, з розвитком регіонального самоврядування виникла необхідність змінити підхід до укладення колективних договорів та угод. Нові положення КЗпП України, Закон України від 01.07.93 р. «Про колективні договори та угоди» законодавчо закріпили цю необхідність. Звужена сфера державного регулювання з таких питань як організація матеріального стимулювання, використання робочого часу, режиму праці та відпочинку. Ці та інші питання зараз вирішуються в трудових колективах.

Колективні договори та угоди повинні стати засобом захисту соціально-економічних інтересів трудящих незалежно від того, де вони працюють.

Таким чином, колективний договір, угода являє собою правовий акт, який:

1) конкретизує встановлені державою норми та правила стосовно до даного підприємства, регіону, галузі.

2) фіксує розроблені власником, трудовим колективом, профспілкою положення в галузі організації праці, заробітної плати, робочого часу і т.п., та стає однією з форм правового регулювання праці,.

3) закріплює зобов’язання, що носять моральний характер та направлені на мобілізацію колективу на досягнення кінцевих результатів праці.

Згідно КЗпП України (ст. ст. 10−20) колективний договір — це щорічна угода між трудовим колективом і власником підприємства, організації. Принципи розробки, укладення та виконання колективних договорів передбачені Законом України від 01.07.93 р. «Про колективні договори та угоди». Колективний договір укладається на підставі діючого законодавства з метою регулювання виробничих, трудових та соціально-економічних відносин.

Колективний договір укладається на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності та господарювання, що використовують найману працю та мають право юридичної особи. Колективний догорів може укладатися і в структурних підрозділах підприємств в межах компетенції цих підрозділів.

Сторонами колективного договору являються: власник або уповноважений ним орган та профспілковий орган, що уповноважений трудовим колективом. У випадку відсутності профспілкових органів стороною в колективному договорі являються представники трудящих, що обрані та уповноважені трудовим колективом.

Укладенню колективного договору передують колективні переговори. Право на ведення переговорів надається профспілкам в особі їх виборних органів або іншим представницьким організаціям трудящих, що наділені трудовим колективом відповідними повноваженнями. Якщо на підприємстві є декілька профспілок, або інших уповноважених трудовим колективом органів, вони повинні сформувати спільний представницький орган для ведення переговорів та укладення колективного договору.

В разі недосягнення угоди в спільному представницькому органі загальні збори (конференція) трудового колективу приймають рішення щодо проекту колективного договору та доручають органу, що розробив проект, на його основі провести переговори та укласти затверджений загальними зборами (конференцією) колективний договір від імені трудового колективу.

В разі недосягнення згоди в спільному представницькому органі угода рахується укладеною, якщо її підписали представники профспілок або їх об'єднань, де входить більше половини найманих працівників держави, галузі, території.

Сторони колективного договору не раніше ніж за три місяці до закінчення строку дії попереднього колективного договору, або в строки, що визначені в колективному договорі, письмово повідомляють іншу сторону про початок переговорів. Інша сторона, отримавши письмове повідомлення, на протязі 7 днів повинна почати переговори. Порядок ведення переговорів з питань розробки, укладення або внесення змін в колективний договір, визначається сторонами та оформляється протоколом.

Для ведення переговорів та підготовки проектів колективного договору створюється робоча комісія з представників сторін. Склад цієї комісії визначається сторонами. Переговори можуть бути перервані, якщо виникає необхідність проведення консультацій, експертиз, отримання необхідних даних для розробки відповідних рішень.

Строки колективних переговорів зобов’язані надавати учасникам переговорів необхідну інформацію по змісту колективного договору. Учасники переговорів не мають права розголошувати дані, що становлять державну або комерційну таємницю, і в зв’язку з цим підписують відповідне зобов’язання.

Під час ведення колективних переговорів можуть виникнути розбіжності. Для врегулювання розбіжностей сторони колективного договору можуть використовувати примирні процедури.

Якщо під час переговорів сторони не дійшли згоди з причин, що не залежать від сторін, складається протокол розбіжностей. В цьому протоколі формулюються пропозиції кожної сторони щодо заходів по усуненню розбіжностей, а також вказуються строки, в які необхідно поновити переговори. На протязі 3-х днів після складання протоколу сторони проводять консультації, створюють з свого складу примирну комісію, а якщо не досягнуто згоди, звертаються до посередника, що обирається сторонами.

Примирна комісія або посередник в строк до 7 днів розглядають протокол розбіжностей та вносять рекомендації з приводу спірного питання.

В разі недосягнення угоди між сторонами з приводу внесення рекомендації, дозволяється організація та проведення страйку.

Робоча комісія готує проект колективного договору з врахуванням пропозицій, які надійшли від працівників, громадських організацій, та приймає рішення, що оформляється відповідним протоколом.

Проект колективного договору обговорюється в трудовому колективі і вноситься на розгляд загальних зборів (конференції) трудового колективу. Якщо збори трудового колективу не схвалять проект колективного договору або окремі його положення, сторони поновлюють переговори. Строк цих переговорів не повинен перевищувати 10 днів. Після цього проект знову розглядається загальними зборами трудового колективу.

— Після схвалення проекту колективного договору загальними зборами (конференцією) трудового колективу він підписується на протязі 5 днів уповноваженими представниками сторін. (Угода підписується на протязі 10 днів після завершення колективних переговорів). Зміни та доповнення до колективного договору на протязі строку його дії можуть бути внесені по взаємній угоді сторін в порядку встановленому колективним договором. Зміст колективного договору визначається сторонами в межах їх компетенції. Умови колективного договору, що укладені у відповідності з діючим законодавством, являються обов’язковими для підприємства та сторін трудового договору. Умови колективного договору, що погіршують порівняно з діючим законодавством становище працівників, являються недійсними і не можуть бути включені в договір. Колективний договір повинен містити основні положення з питань праці і заробітної плати, положення в галузі робочого часу, часу відпочинку, оплати праці і матеріального стимулювання, охорони праці. Крім того колективним договором встановлюються взаємні зобов’язанні сторін по регулюванню виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема: зміни в організації виробництва та праці, забезпеченню продуктивної зайнятості, нормуванню та оплаті праці, встановленню форми, системи, розмірів заробітної плати та інших видів виплат (доплат, надбавок, премій), встановленню гарантій, компенсацій, пільг, участі трудового колективу в формуванні, розподілі та використанні прибутку підприємства, режиму роботи, тривалості робочого часу та часу відпочинку, умов та охороні праці, забезпеченню житлово-побутового, культурного, медичного обслуговування, організації оздоровлення та відпочинку робітників, гарантіям діяльності профспілкової організації.

Колективний договір може містити і інші додаткові, порівняно з діючим законодавством, гарантії та пільги.

Колективний договір набирає чинності з дня підписання його сторонами або з того моменту, який вказаний в самому договорі, і діє один рік. По закінченні строку дії колективний договір діє до того часу, доки сторони не укладуть новий договір або не переглянуть діючий. Колективний договір зберігає силу і в випадку зміни складу, структури, найменування уповноваженого власником органу.

В разі реорганізації підприємства колективний договір зберігає силу протягом усього строку його чинності, або може бути переглянутий за угодою сторін, про що одна з сторін має сповістити іншу за два тижні. При цьому раніше укладений колективний договір зберігає чинність до моменту підписання сторонами нового договору.

В разі зміни власника підприємства дія колективного договору зберігається протягом усього строку його чинності, але не більше одного року. В цей період сторони повинні почати переговори про укладення нового або зміни чи доповнення діючого колективного договору. В разі ліквідації підприємства колективний договір діє на протязі всього строку проведення ліквідації.

На підприємстві, що тільки створилося колективний договір укладається з ініціативи однієї з сторін на протязі трьох місяців після реєстрації підприємства.

Положення колективного договору розповсюджується на всіх працівників підприємства, незалежно від того, чи є вони членами профспілки, і являються обов’язковими для всіх. Всі працівники підприємства, в тому числі заново прийняті на роботу, повинні бути ознайомлені з колективним договором.

Контроль за виконанням колективного договору здійснюють сторони, що його уклали. Про виконання положень колективного договору сторони звітуються в строки, передбачені договором. Колективні договори в переважній більшості передбачають звіти сторін договору двічі на рік, а саме: в кінці першого півріччя і в кінці року. Звіти обговорюються загальними зборами (конференціями) працівників підприємства. Звітам передують перевірки виконання зобов’язань за договором, які проводяться сторонами не менше двох разів на рік. Висловлені під час обговорення результатів виконання колективного договору критичні зауваження обговорюються сторонами колективного договору і приймаються заходи до їх виконання.

Крім колективних договорів законодавством передбачене укладення колективних угод. Угоди укладаються на державному, галузевому, регіональному рівнях на двохсторонній основі.

Сторонами генеральної угоди являються:

1) професійні спілки, що об'єдналися для ведення колективних переговорів та укладення генеральної угоди,.

2) власники або уповноважені ними органи, що об'єдналися для ведення колективних переговорів та укладення генеральної угоди, на підприємствах яких зайнята більшість найманих робітників держави.

Сторонами галузевої угоди являються: 1) власники, об'єднання власників або уповноважені ними органи, 2) профспілки або об'єднання профспілок, або інші представницькі організації трудящих, що мають відповідні повноваження для ведення переговорів, укладення угоди та реалізації її норм на більшості підприємств, які входять в сферу їх діяльності.

Сторонами регіональної угоди являються: 1) місцеві органи державної влади або регіональні об'єднання підприємців, якщо вони мають відповідні повноваження, 2) об'єднання профспілок або інші, уповноважені трудовими колективами, органи.

Угодою на державному рівні регулюються основні принципи та норми реалізації соціально-економічної політики та трудових відносин, зокрема, по:

— гарантіях праці та забезпеченню продуктивності зайнятості,.

— мінімальним соціальним гарантіям в галузі оплати праці та прибуткам всіх груп та верств населення, що забезпечують достатній рівень життя,.

— розміру прожиткового мінімуму, мінімальним нормативам,.

— соціальному страхуванню,.

— трудовим відносинам режиму праці та відпочинку,.

— умовам охорони праці та природного середовища,.

— задоволенню духовних потреб населення.

Угодою на галузевому рівні регулюються галузеві норми, зокрема, по:

— нормуванню та оплаті праці, встановленню для підприємств галузі мінімальних гарантій заробітної плати у відповідності з кваліфікацією на основі єдиної тарифної сітки по мінімальній межі та мінімальним розмірам доплат та надбавок з врахуванням специфіки, умов праці окремих професійних груп та категорій працівників галузі,.

— встановленню мінімальних соціальних гарантій, компенсацій, пільг в області праці та зайнятості,.

— трудовим відносинам,.

— умовам та охороні праці,.

— житлово-побутовому, медичному, культурному обслуговуванню, організації оздоровлення та відпочинку.

Галузева угода не може погіршувати становище трудящих порівняно з генеральною угодою.

Угодою на регіональному рівні регулюються норми соціального захисту найманих працівників підприємств, включаються більші порівняно з генеральною угодою соціальні гарантії, компенсації, пільги.

Галузеві та регіональні угоди підлягають відомчій реєстрації Міністерства праці України.

Держава гарантує трудящим реальне здійснення їх законних прав в системі соціального партнерства в галузі регулювання трудових відносин. Ці гарантії закріплені законодавчо.

1) Так, забороняється всіляке втручання, що може обмежити законні права працівників та їх представників, або може заборонити їх здійснення, з боку органів представницької та виконавчої влади і господарського управління, політичних партій, власників або уповноважених ним органів при укладенні та виконанні колективних договорів та угод.

2) Не дозволяється ведення переговорів та укладення колективних договорів і угод від імені робітників організаціями або органами, що створені або фінансуються власниками або уповноваженими ним органами, політичними партіями. Якщо інтереси трудового колективу представляє профспілковий орган, то інтереси власника або уповноваженого ним органу не можуть представляти особи, що являються членами виборчого органу цієї профспілки.

3) Особи, які приймають участь в переговорах, в якості представників сторін, а також спеціалісти, запрошені для участі в роботі комісій, на період підготовки проекту та ведення колективних переговорів звільняються від основної роботи з збереженням середнього заробітку та включенням цього часу в трудовий стаж.

4) Встановлена відповідальність також за ухилення від участі в переговорах — на осіб, які представляють власників або уповноважені ним органи, або профспілки, що ухиляються від участі в переговорах по заключенню, зміні або доповненню колективного договору, угоди, або умисне порушивших терміни ведення переговорів, або не забезпечують роботу відповідної комісії, накладається штраф в розмірі 10 встановлених мінімальних заробітних плат. Крім того вони несуть дисциплінарну відповідальність.

5) Встановлена відповідальність за неподання інформації, необхідної для колективних переговорів та здійснення контролю. Особи, які винні в неподанні інформації, необхідної для ведення колективних переговорів та здійснення контролю за виконанням колективних договорів та угод, несуть дисциплінарну відповідальність або підлягають штрафу в розмірі 5 мінімальних заробітних плат. Цій відповідальності підлягають особи, які представляють власника або уповноважений ним орган або інші уповноважені трудовим колективом органи.

На осіб, що представляють сторони колективного договору, з вини яких не виконано чи порушено зобов’язання за колективним договором, накладається штраф в розмірі до 100 мінімальних заробітних плат. Крім того, вони несуть дисциплінарну відповідальність за невиконання зобов’язань. На вимогу профспілкового органу, який за дорученням трудового колективу підписав колективний договір, власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір з керівним працівником, або усунути його з займаної посади, якщо він не виконує зобов’язань за колективним договором.

Показати весь текст
Заповнити форму поточною роботою