Український ярмарок
Народ наш — невтомний трудар. Працею своєю землю прикрашає, урожай багатий збирає. Здавна повелося в Україні, що зібравши урожай багатий, їхали люди на ярмарок, везли те, що самі виростили, самі приготували. «І чого на тій ярма ці не було! Колеса, сало, дьоготь, тютюн, цибуля, крами всякі… Хоч мав би в кармані рублів із тридцять, то й тоді не закупив усього ярмарку» (М. Гоголь). Ой людоньки… Читати ще >
Український ярмарок (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Cценарій.
" УКРАЇНСЬКИЙ ЯРМАРОК" .
Виходить дівчина в українському одязі з хлібом на вишитому рушнику і розповідає.
Народ наш — невтомний трудар. Працею своєю землю прикрашає, урожай багатий збирає. Здавна повелося в Україні, що зібравши урожай багатий, їхали люди на ярмарок, везли те, що самі виростили, самі приготували. «І чого на тій ярма ці не було! Колеса, сало, дьоготь, тютюн, цибуля, крами всякі… Хоч мав би в кармані рублів із тридцять, то й тоді не закупив усього ярмарку» (М. Гоголь).
Словом, ярмарок — це праця для кожного трударя. Ця гарна традиція наших предків зараз відродилася. Ідуть люди звідусіль ярмаркувати. А там де народ, там і жарти, і дотепи, і сміх, і, звичайно, танці і пісні українські.
Ми підготували фрагмент українського ярмарку. Отож, ласкаво просимо любі друзі, на ярмарок. Щасливого вам ярмаркування!
Вбігає Баба Яга:
— Десь тут ярмарок має бути. Я ще здалеку відчула носом, що тут млинці запахли. А ось і вони! Треба скуштувати, поки господар десь забарився.
(Бере із миски млинець і озираючись ховається у натовпі).
(Ідуть чоловіки, жінки в українському одязі з бубликами, з вінками цибулі, часнику, перцю, з кошиками, і співають «Ой там на току на базарі»).
1 дівчина.
-.Цибуля українська, соковита, вітамінна, дуже-дуже корисна. Споживати можна в сирому, вареному і смаженому вигляді. Без цибулі найкраща страва втрачає свій смак. Купуйте цибулю! Продаю дешево.
1 солодиця. Часник! Часник! Як добрий кулак, і зубці дорідні. Купуйте у мене часник — то начините шинку, приготуєте салати і грінки в майонезі. Часник! Купуйте часник!
2 молодиця. Перець гіркий! Перець червоний! Добра із нього приправа для квашеної капусти, огірків, помідорів. Не завадить і м’ясо приперчити. Продаю недорого — чотири стручки на гривню.
(Вбігає циганка, просить погадати).
-.Ось ти, красуне чорноброва, долю тобі передбачу, щастя нагадаю. Тільки спочатку позолоти ручку.
Дівчина: Іди геть звідси ще грошей не вторгувала, ще як слід не поярмаркувала.
Циганка: Ой і весело! Ярмарок ж, веселитись танцювати хочеться.
(Циганка танцює циганочку).
(З'являється Баба Яга, звертається до всіх присутніх) Баба Яга:
А чого це ви нічого не купуєте, тільки роти пороз’являли і слухаєте, що тут діється? Ану-но хоч загадки відгадувати пр оте, чим на ярмарку торгують.
o.У лісі на горісі червона плахта горить (Калина).
o.Стоїть півень на току у червонім ковпаку (Мак).
o.Під землею птиця кубло звила і яєць нанесла (Картопля).
o.Сидить баба на грядках, вся закутана в хустках (Капуста).
o.Сімсот соколят на одній подушчі сплять (Соняшник).
Сценка «Дві сусідки» .
Зустрілися на ярмарку дві сусідки.
1.сусідка:
Добрий день сусідонько! Чи дуженькі?
2. сусідка: Ая, ая, доброго дня. Коли це він добрим буває? Оце прийшла на ярмарок, і якби не ви кумасю, то не було б з ким поговорити, що розказати, додому понести, сусідам передати.
1. сусідка: І я так кажу.
2. А ви не скажите кумцю, що оце мої кури, у вашій сумці роблять.
1.сусідка: А хто вам сказав, що то ваші кури, вони, що позначені? Та ти маєш лице таку капость намене класти ніби я твої кури на ярмарок понесла продавати.
А ти забула, як торік мого підсвинка повісила.
Ой людоньки добрі, ви й уявити собі не можете, що ця клята Настунька мені накоїла. Раз мій рябий підсвинок уліз у Соловейків город, а мене тоді не було вдома. Приходжу я, як оце тепер з ярмарку, дивлюся, а мій підсвинок висить на тину покручений за задні ноги. Я до нього, Соловїна вже вибігла з хати на поріг. Як роз’явить рота, як покаже залізні зуби.
2 сусідка: Аж ти клята Параска. Та твій негідний підсвинок заліз у мій город т в мене всю цибулю поїв, жодної не лишив.
1.сусідка:
А бий тебе сила Божа! Це я не чула, відколи живу на світі, щоб свині цибулю їли. Представляєте що вона мені після цього вчинила. На моєму городі всю цибулю вирвала понесла на базар і жидам віддала. Я кинулася до неї, а вона стоїть на порозі, та й сичить, як та гадюка. Ох, прости мене Господи.
2.сусідка: Та дурний тебе хрестив. Ой людоньки добрі. Що мені на світі Божому робити! Не можна, за лихими сусідами на селі вдержатися. Хоч зараз втікай, пакуйся та вибирайся на кубанські степи.
1.сусідка: Та тьху на тебе, дурні в твого тата діти.
2. сусідка: Ах, це ти мене тьху! Та я ж тебе зараз, як візьму за чуприну та, як брязну об землю, то очі твої повипадають.
1.сусідка: А я як заверещу, як заверещу, як …
(б'ються, їх розривають).
2.сусідка: А щоб твої свині всі ноги позакорчували.
1.сусідка: А бодай твої кури одними «кіндерами» неслися. Застала нас з тобою лиха година, тьху.
(розходяться) Виходить дівчина з варениками у макітрі.
Годі сваритися.
— Ми вареників наварили і на ярмарок привезли, щоб пригостити вас, любі друзі.
Милі гості, просим сісти Вареники будем їсти.
Вареники непогані,.
Вареники у сметані.
В кожній хаті на Вкраїні.
Вареники варять наші.
Це вареники знаменні,.
Як їх родисів — пельмені.
Вас чекають у макітрі.
Вареники дуже ситні,.
Білошиї, круглолиці,.
Із нашої пшениці,.
Їжте, їжте, просим щиро Вареники наші з сиром .
Вареники непогані,.
Вареники у сметані.
(Дівчата пригощають присутніх).
Дівчина. Настав час ярмаркувати.
Бажаємо продавцям все продати, а покупцям бути задоволеними від гарних покупок.
Щиро дякуємо за участь у ярмарку.
" Пісня «І в Вас і в нас хай буде гаразд» .
(Кожен клас оформив столи і веде торгівлю).