Допомога у написанні освітніх робіт...
Допоможемо швидко та з гарантією якості!

Ознайомитися з технікою безпеки використання інформаційних систем

РефератДопомога в написанніДізнатися вартістьмоєї роботи

Штучне освітлення має здійснюватися системою загального рівномірного освітлення, яка включає суцільні або преривчасті лінії світильників, розташованих збоку робочих місць (переважно ліворуч), паралельно лінії зору користувачів ПК. Світильники повинні мати розсіювачі світла та екрануючі сітки (світильники серії ЛПО 36 із дзеркальними сітками, укомплектовані високочастотними пускорегулювальними… Читати ще >

Ознайомитися з технікою безпеки використання інформаційних систем (реферат, курсова, диплом, контрольна)

Згідно з вимогам ДНАОП 0.00−1.31−99 «Правила охорони праці під час експлуатації електронно обчислювальних машин» облаштування робочих місць, обладнаних відеотерміналами, повинно забезпечувати:

  • — належні умови освітлення приміщення і робочого місця, відсутність відблисків;
  • — оптимальні параметри мікроклімату;
  • — належні ергономічні характеристики основних елементів робочого місця, а також враховувати небезпечні і шкідливі фактори, які були розглянуті раніше.

Площа приміщень для роботи з відеодисплейними терміналами розраховується таким чином щоб:

  • — площа на одне робоче місце, обладнане відеотерміналом становила не менше 6,0 м²;
  • — об'єм на одне робоче місце — не менше 20,0 м³.

Матеріали для оздоблення приміщень з ЕОМ повинні відповідати вимогам до них органів державного санітарно-епідеміологічного нагляду.

Забороняється застосовувати для оздоблення полімерні матеріали: деревинно-стружкові плити, шпалери, що миються, рулонні синтетичні матеріли, шаруватий паперовий пластик тощо, що виділяють у повітря шкідливі хімічні речовини.

Для внутрішнього оздоблення приміщень з ПК мають застосовуватися дифузно-відбивні матеріали з коефіцієнтом відбиття:

  • — для стелі - 0,7−0,8;
  • — для стін — 0,5−0,6.

Покриття підлоги повинно бути матовим з коефіцієнтом відбиття 0,3−0,5, рівним, неслизьким, з антистатичними властивостями.

У цих приміщеннях повинно бути:

  • — опалення;
  • — система кондиціонування повітря або припливно-витяжна вентиляція.

У приміщеннях з ВДТ має робитися щоденне вологе прибирання.

Вимоги до освітлення робочих місць користувачів ПК Приміщення з ПК повинні мати природне і штучне освітлення, яке відповідало б вимогам СНиП ІІ-4−79 «Естественное и искусственное освещение», ДСанПіН 3.3.2.007−98.

Природне освітлення має здійснюватися через бічні світлові прорізи орієнтовані переважно на північ чи північний схід. Коефіцієнт природної освітленості повинен бути не нижче ніж 1,5%.

Віконні прорізи повинні мати регульовані пристрої для відкривання, а також жалюзі, завіски, зовнішні козирки тощо.

Штучне освітлення має здійснюватися системою загального рівномірного освітлення, яка включає суцільні або преривчасті лінії світильників, розташованих збоку робочих місць (переважно ліворуч), паралельно лінії зору користувачів ПК. Світильники повинні мати розсіювачі світла та екрануючі сітки (світильники серії ЛПО 36 із дзеркальними сітками, укомплектовані високочастотними пускорегулювальними апаратами ВЧ ПРА. Допускається застосування світильників цієї серії без ВЧ ПРА тільки в модифікації «Кососвіт»).

Допускається використання світильників слідуючих класів світлорозподілу:

  • — прямого світла — П;
  • — переважно прямого світла — Н;
  • — переважно відбитого світла — В.

При розміщенні ПК по периметру приміщення лінії світильників штучного освітлення повинні розміщуватися локально над робочими місцями.

Рівень освітленості на робочому столі користувача в зоні розташування документів має бути в межах 300−500лк. Якщо цей рівень освітленості неможливо забезпечити системою загального освітлення то допускається застосування світильників місцевого освітлення, але при цьому не повинно бути відблисків на поверхні екрану (яскравість відблисків не повинна перевищувати 40кд/м2) та перевищення його освітленості більше ніж 300лк.

Яскравість світильників загального освітлення, а також яскравість стелі при застосуванні системи відбитого освітлення не повинна перевищувати 200кд/м2. Величина коефіцієнта пульсації освітленості не повинна перевищувати 5%, що забезпечується застосуванням газорозрядних ламп у світильниках загального і місцевого освітлення.

Що стосується розподілу яскравості в полі зору працюючих за дисплеями ПК, то відношення значень яскравості робочих поверхонь не повинно перевищувати 3:1, а робочих поверхонь і навколишніх предметів (стіни, обладнання) — 5:1.

Вимоги до мікроклімату, стану та іонного складу повітря на робочих місцях користувачів ПК Вимоги до мікроклімату Висока чи низька температура повітря в приміщенні з ПК негативно впливає на функціональний стан користувача. Недостатня вологість в приміщенні призводить до надмірного висихання слизових оболонок очей, носа, горла та до нагромадження зарядів статичної електрики, що утворюються в процесі роботи ПК.

Разом з тим недопустима вологість повітря більше 75%. На робочих місцях користувачів ПК параметри мікроклімату мають відповідати вимогам ДСН 3.3.6.042−99 «Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень», ДСан ПіН 3.3.2−007−98, ДНАОП 0.00−1.31−99.

В табл. 1 приведені норми мікроклімату для приміщень з ВДТ ЕОМ та ПЕОМ (ПК).

Пора року*.

Категорія робіт**.

Температура повітря, 0С.

Відносна вологість повітря, %.

Холодна.

легка-1а.

22−24.

60−40.

легка-1б.

21−23.

60−40.

Тепла.

легка-1а.

23−25.

60−40.

легка-1б.

22−24.

60−40.

Норми мікроклімату для приміщень з ВДТ ЕОМ та ПЕОМ (ПК).

* Холодна пора року — період року, який характеризується середньодобовою температурою зовнішнього повітря, що дорівнює +100С і нижче.

Тепла пора року — період року, який характеризується середньодобовою температурою зовнішнього середовища вище +100С.

** До категорії 1а належать роботи, що виконуються сидячи і не потребують фізичного напруження, при яких витрата енергії дорівнює 105−140Вт (90−120 ккал/год.).

До категорії 1б належать роботи, що виконуються сидячи, стоячи або пов’язані з ходінням та супроводжуються деяким фізичним напруженням, при яких витрата енергії дорівнює 141−175 Вт (121−150 ккал/год.).

Вимоги до іонного складу повітря при роботі з ВДТ ПК

Повітря яким ми дихаємо складається з позитивно та негативно заряджених часток-іонів. Давно відомо про цілющий вплив на людину негативних іонів. Вони підвищують рівень гаммаглобуліна в крові, що збільшує опір організму хвороботворним бактеріям, а також стимулює вироблення бетаендорфіна, інколи називаємого «гормоном щастя», позитивно впливаючого на настрій, запобігаючого депресіям та підвищуючим працездатність.

При роботі ВДТ ПК іонний склад повітря на робочому місці користувача змінюється. Уже через 5 хвилин роботи кількість легких іонів знижується у 8 разів, а через 3 години є майже нульовою. Також зменшується концентрація середніх та важких негативно заряджених часток, а концентрація позитивних іонів зростає, що шкідливо впливає на здоров’я користувача комп’ютера.

Такий вплив проявляється в зниженні його працездатності (швидка втомлюваність, головний біль), в погіршенні короткочасової пам’яті, діяльності серцево-судинної системи, бронхо-легеневого апарату (збільшення частоти пульсу та дихання (із-за недостатнього поступлення кисню в кров).

Вимоги щодо рівня іонізації повітря на робочих місцях користувачів ВДТ ПК встановлені «Санитарно-гигиеническими нормами допустимых уровней ионизации воздуха производственных и общественных зданий» № 2152−80, ДСан ПіН 3.3.2.007−98, ДНАОП 0.00−1.31−99 і представлені в табл. 2.

Таблиця 2 Рівні іонізації повітря на робочих місцях користувачів ЕОМ та ПЕОМ (ПК).

Рівні іонізації повітря.

Кількість іонів в 1 см³ повітря, шт.

n+.

n;

Мінімально необхідні.

Оптимальні.

1500−3000.

3000−5000.

Максимально допустимі.

У приміщеннях з комп’ютерами має бути забезпечений 3-кратний обмін повітря за годину. Адже під час розумової праці мозок людини споживає в 9−10 разів більше кисню, а ПК його забирає, виникає кисневе голодування.

Для забезпечення нормованого мікроклімату та рівня іонізації повітря на робочих місцях користувачів рекомендується застосовувати припливно-витяжну вентиляцію чи систему кондиціонування повітря, прилади зволоження та/або установки генерації негативних іонів (аероіонізатори).

Знизити деіонізацію повітря в зоні дихання користувача ПК дозволяє також встановлений на монітор захисний заземлений екран.

На сьогоднішній день деякі компанії починають випускати монітори із влаштованими іонізаторами повітря. Так, наприклад, компанія Samsung Electronics заявила, що почала продавати РК-монітори із вмонтованими іонізаторами повітря. При включенні іонізатора він починає випромінювати негативно заряджені іони, які перешкоджають електризації пилу та скупченню бактерій біля робочого місця користувача (повітря стає живлюще, як в горах чи на морі).

Сучасні модифіковані аероіонізатори дозволяють одночасно очищувати і іонізувати повітря негативними іонами.

В великих приміщеннях можна використовувати аероіонізатори типу люстри Чижевського.

Вимоги до вмісту шкідливих речовин у повітрі робочої зони, відповідно до ГОСТ 12.1.005−88, слідуючі:

  • — концентрація озону — не більше 0,1 мг/м3;
  • — вміст оксидів азоту — не більше 5 мг/м3;
  • — вміст пилу — не більше 4 мг/м3.

Вимоги до організації робочих місць користувачів комп’ютерів

Організація робочого місця користувача ПК має відповідати ергономічним вимогам ГОСТ 12.2.032. ССБТ. «Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования», ДНАОП 0.00−1.31−99, ДСан ПіН 3.3.2.007−98, характеру та особливостям трудової діяльності.

Площа одного робочого місця користувача ПК повинна складати не менше 6 м², а об'єм — не менше 20 м³.

Конструкція робочого місця користувача ПК повинна відповідати сучасним вимогам ергономіки, характеру виконуваної роботи і забезпечити оптимальне розміщення на робочій поверхні документів, рухомого пюпітра (тримача документів) та обладнання ПК (монітора, системного блоку, клавіатури, пристрою «миша», принтера та інших периферійних пристроїв з урахуванням їх кількості та конструктивних особливостей (рис. 2).

Монітор на робочому місці встановлюється так, щоб верхній край екрана знаходився на рівні очей.

Розташування монітора ПК має забезпечувати:

  • 1) безпечність роботи в цілому;
  • 2) зручність та ефективність зорової роботи з екраном в вертикальній площині під кутом 300 від лінії зору, площина екрана при цьому має бути перпендикулярною нормальній лінії зору користувача.

Клавіатура розміщується на поверхні столу або висувній полиці на відстані 100−300мм від краю, ближчого до користувача. Кут нахилу клавіатури має бути в межах 5−150. Поверхня клавіатури повинна бути матовою з коефіцієнтом відбиття 0,4. клавіші клавіатури мають бути зручними в роботі і м’якими при натисканні (хід всіх клавіш має бути одинаковим з мінімальним опором натискання 0,25Н та максимальним — не більше 1,5Н).

Оптимальна робоча поза:

  • — ступні ніг — на підлозі або на підставці для ніг (застосування підставки є обов’язковим для тих, у кого ноги не дістають до підлоги, коли робоче сидіння знаходиться на висоті, потрібній для забезпечення оптимальної робочої пози);
  • — стегна — в горизонтальній площині;
  • — передпліччя — вертикально;
  • — лікті - під кутом 70−900 до вертикальної площини;
  • — зап'ястя зігнуті під кутом не більше 200 відносно горизонтальної площини;
  • — нахил голови — 15−200 відносно вертикальної площини.

Робочий стіл, крісло і інші елементи обладнання робочого місця повинні бути зручними для вас. Так, наприклад, незручне крісло в якому ви сидите багато годин на день, може призвести до розвитку самих різних захворювань.

Варіант робочого столу для користувача ПК і рекомендовані його розміри (мм) наведено на рис. 4. Глибина на рівні колін не менше 450, а на рівні витягнутої ноги — не менше 650.

Робоче крісло. Варіант робочого крісла та його розміри приведені на рис. 5 Робоче крісло користувача ПЕОМ повинно бути підйомно-поворотним, регулюватися по висоті, куту нахилу сидіння та спинки.

Висота поверхні сидіння робочого крісла має регулюватися в межах 400−500 мм, а кут нахилу поверхні - від 150 вперед і до 50 назад.

При виконанні великого обсягу роботи кращим варіантом (для хребта) буде, якщо сидіння буде трошки нахилене вперед.

Кут нахилу спинки крісла повинен регулюватися в межах 0−300 відносно вертикального положення. Відстань від спинки до переднього краю сидіння повинна регулюватися в межах 260−400 мм.

Для зниження статичного напруження м’язів рук доцільно застосовувати стаціонарні або знімні підлокітники, що регулюються по висоті над сидінням в межах 230 30 мм та по відстані між підлокітниками в межах 350−500 мм.

Поверхня сидіння і спинки робочого крісла має бути напівм'якою з нековзким та повітронепроникним покриттям, що неелектризується та добре чиститься.

Підставка для ніг має бути регульованою по висоті в межах 150 мм, з кутом нахилу опорної поверхні в межах 200. Її розміри: ширина — не менше 300 мм, глибина — не менше 400 мм. Підставка повинна мати не слизьку поверхню та бортик на передньому краї заввишки 10 мм.

Робоче місце користувача ПК необхідно розташовувати відносно світлових прорізів (вікон) так, щоб природне світло падало збоку, переважно зліва.

При розміщенні робочих місць з ПК слід дотримуватися вимог, зазначених в ДНАОП 0.00−1.31−99:

  • — робочі місця розміщуються на відстані не менше 1 м від стін з світловими прорізями;
  • — відстань між бічними поверхнями моніторів ПК має бути не менше 1,2 м;
  • — відстань між тильною поверхнею монітора одного ПК та екраном монітора іншого ПК має бути не меншою 2,5 м.

Вимоги двох останніх пунктів враховуються також при розміщенні робочих місць з ПК в суміжних приміщеннях з урахуванням конструктивних особливостей стін та перегородок.

Вимоги до режиму праці та відпочинку користувачів ПК

Для збереження здоров’я користувачів ПК, запобігання професійним захворюванням і підтримки працездатності слід дотримуватися вимог ДСан ПіН 3.3.2.007−98 (розд.5) щодо режиму праці та відпочинку. Для цього призначаються регламентовані перерви для відпочинку.

Протягом робочого дня мають передбачатися:

  • — перерви для відпочинку і вживання їжі (обідні перерви);
  • — перерви для відпочинку і особистих потреб (згідно з трудовими нормами);
  • — додаткові перерви, що вводяться для окремих професій з урахуванням особливостей трудової діяльності.

В окремих випадках, при постійних скаргах на зорове втомлення тих хто працює перед відеотерміналом, при дотриманні санітарно-гігієнічних вимог до режиму праці та відпочинку, а також вимог щодо застосування індивідуальних засобів локального захисту очей, допускається індивідуальний підхід до обмеження тривалості робіт перед відеотерміналом, зміни змісту роботи, чергування з іншими видами діяльності, не пов’язаними з відеотерміналом.

При виконанні робіт, що належать до різних видів трудової діяльності за основну роботу з ПК вважають роботу, що займає не менше 50% часу впродовж робочого дня. При 8-годинному робочому дні в залежності від характеру праці встановлюються слідуючі режими праці та відпочинку (табл.3).

У випадках коли виробничі обставини не дозволяють застосовувати регламентовані перерви тривалість безперервної роботи за ВДТ не повинна перевищувати 4 години.

Таблиця 3 Тривалість регламентованих перерв для користувачів ПК при 8-годинній денній робочій зміні.

Назва професійних груп.

Тривалість регламентованих перерв, хв.

Через кожну годину роботи.

Через кожні дві години роботи.

Розробники програм із застосування ЕОМ.

;

Оператори електронно-обчислювальних машин.

;

Оператори комп’ютерного набору.

;

З метою зниження нервово-емоційного напруження, втомлення зорового аналізатора, поліпшення мозкового кровообігу, подолання несприятливих наслідків гіподинамії, запобігання втоми ДСан ПіН 3.3.2.007−98 рекомендується деякі перерви використовувати для психофізіологічного розвантаження.

Крім того, психофізіологічне розвантаження рекомендується проводити і в кінці робочого дня. Для цієї мети повинні бути спеціально обладнані приміщення — кімнати психологічного розвантаження.

Деякі дослідження говорять про те, що при роботі на комп’ютері більше 5 годин в день різко зростає втомлюваність, підвищується вірогідність погіршення стану здоров’я та різко падає продуктивність праці. При цьому слід враховувати саме роботу на комп’ютері, а не періодичне кидання очима на працюючий монітор при занятті іншими справами.

Профілактичні медичні огляди користувачів ПК

Користувачі ПК повинні проходити обов’язкові медичні огляди: попередні - під час оформлення на роботу та періодичні - протягом трудової діяльності відповідно до наказу МОЗ України № 45 від 31.03.94 р. та ДСан ПіН 3.3.2.007−98 (розділ 6). До роботи безпосередньо на ПК допускаються особи, які не мають медичних протипоказань. Періодичні медичні огляди повинні проводитися раз на два роки комісією в складі терапевта, невропатолога та офтальмолога.

До складу комісії, що проводить попередні та періодичні медичні огляди при необхідності (за наявністю медичних показань) можуть залучатися лікарі інших спеціальностей.

Жінки, що працюють з ВДТ ПЕОМ обов’язково оглядаються лікарем акушером-гінекологом один раз на два роки.

Жінки з часу встановлення вагітності та в період годування дитини грудьми до виконання всіх робіт, пов’язаних з використання ВДТ ПЕОМ не допускаються.

Виконання перерахованих вимог повинно стати нормою в діяльності посадових осіб, відповідальних за охорону праці, здоров’я та безпечну роботу користувачів ПК.

Пільги для користувачів ПК

Працівник, який в своїй роботі постійно використовує персональний комп’ютер (не менше 4 год. в день при 8-год. робочому дні) має право на пільги.

Це право ґрунтується на таких законодавчих і нормативно-правових документах:

  • — Закон України «Про відпустки» (ст. 8);
  • — Постанова Кабінету Міністрів України від 17 листопада 1997 р. № 1290;
  • — наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 30.01.98 р. № 16 «Про затвердження порядків застосування списків виробництв, робіт, цехів, професій і посад зайнятість працівників в яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці»;
  • — Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин (ДСан ПіН 3.3.2.007−98), затверджені постановою Головного державного санітарного лікаря України 10 грудня 1998 р. № 7;
  • — Правила охорони праці підчас експлуатації електронно-обчислювальних машин (ДНАОП 0.00−1.31−99), затверджені наказом Держнаглядохоронпраці 10.02.99 № 21;
  • — Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 р. № 442;
  • — Методичні рекомендації для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджені Міністром праці України 1.09.92 р. (Постанова № 4), Головним державним санітарним лікарем України 1.09.92 р.;
  • — колективний договір між адміністрацією і трудовим колективом підприємства, установи, організації, де має знайти відображення питання про надання працівникам певних посад, які в своїй роботі постійно використовують персональний комп’ютер (не менше половини робочого дня), додаткової щорічної відпустки тривалістю … днів.

У посадовій інструкції користувача ПК має бути зазначено, що виконання посадових обов’язків пов’язане з щоденним використанням в роботі комп’ютера не менше половини робочого дня (якщо це справді так).

Усім працівникам, які постійно працюють на персональних електронно-обчислювальних машинах (не менше 4 год. при 8 год. робочому дні), до яких належить і персональний комп’ютер, надається право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці тривалістю до 4-х календарних днів.

Ст. 8 Закону «Про відпустки» передбачено, що конкретна тривалість таких відпусток встановлюється колективним або трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах.

Показати весь текст
Заповнити форму поточною роботою