Вимоги до професійного дипломата. 
Дипломатія і стратегічна розвідка

Міністерство Освіти і Науки України Київський Національний Університет Культури і Мистецтв Реферат З предмету: Основи дипломатії та дипломатичної роботи На тему: «Вимоги до професійного дипломата. Дипломатія і стратегічна розвідка»

Виконав:

Студент 1 курсу, групи МЕВ-94

Корбут Анатолій Володимирович Київ-2014

Вступ Професія дипломата є однією з найдавніших. Історія залишила нам приклади того, як в стародавні часи за допомогою спеціально уповноважених людей вирішувалися питання війни і миру, дотримувався особливий ритуал при прийомі заморських гостей, як оформлялися повноваження посланців інших народів.

В наші дні дипломат — це офіційна посадова особа, співробітник міністерства закордонних справ, який здійснює політичні контакти з представниками іноземних держав або у своїй країні (центральний апарат МЗС), або в дипломатичних представництвах (посольствах чи консульствах) за кордоном.

З якого середовища рекрутуються дипломати? Якими якостями повинні володіти представники цієї професії? Які особи направляються в якості дипломатичних представників держави? У літературі про міжнародні відносини існує велика кількість різних і досить суперечливих висловлювань з цих питань. Кожна епоха в розвитку людського суспільства висувала свої вимоги до дипломатів, по-новому визначала суть цієї професії. З плином часу ускладнювалися міжнародні відносини, з політичних і географічних карт зникали одні й виникали інші держави. Стрімкий соціальний та інтелектуальний розвиток людства в ХХст. зробило свій вплив на дипломатичну службу держав. Відповідно змінилися і вимоги, пропоновані до дипломатії. Це визнали і багато зарубіжних дослідників. Американець Честер Боулз писав у 1962 р .: «Що змінилися вимоги до дипломатії які виразно змінили і якості, що вимагаються від наших послів. Хоча особиста чарівність, політичні перспективи та аналітичні здібності і раніше досить корисні, вони тепер недостатні. У складному світі сьогоднішнього дня, посол повинен бути також адміністратором здатним керувати широким колом операцій, творчим керівником, що володіє ініціативою надихаючим підлеглих, наділеним авторитетом і проникаючим в деталі дипломатом, у якого є почуття такту, який вміє переконувати і знає, як поєднувати твердість зі стриманістю «.

1. Вимоги до професійного дипломата Так як нам відомо, що дипломатична діяльність існувала з давніх часів, то можна з упевненістю сказати, що професійні вимоги до дипломатів суттєво змінювалися в різних епохах. У різні часи були не тільки різні інтереси у держав, але й існували різні форми спілкування між дипломатами.

В даний час дипломат постійно перебуває на виду, але зараз у сучасного диплома велика частина часу йде на рутинну роботу: робота з документами, читання газет, шифровка і розшифровка, контакти, які бувають не завжди приємними та цікавими дипломату.

Які спеціальні знання потрібні сьогодні від дипломата? Зрозуміло, що дипломат повинен бути різнобічною людиною, людиною у якого повинні бути широкі знання, для того щоб підтримати розмову в суспільстві, для того щоб іноземцям було приємно контактувати з ним.

Сучасний дипломат — це службова особа, що займається дипломатією, працівник дипломатичної установи, а в переносному розумінні слова — це особа, яка досягає своєї мети, діючи обережно та вміло, тактовно в стосунках з іншими людьми.

Нинішній дипломат повинен мати ґрунтовну гуманітарну освіту, глибокі знання з історії, в тому числі з історії міжнародних відносин та дипломатії, філософії, економічної теорії, географії і країнознавства, юриспруденції (міжнародне, дипломатичне і консульське право), розумітися на релігійних ученнях, знати протокол і етику, а також (що є дуже важливим) володіти кількома іноземними мовами.

Що повинен уміти сучасний дипломат або що належить до кола його функціональних обов’язків? Ось зразок переліку знань, які кожному дипломату доведеться використовувати:

2. Спеціальні знання

1. Знання та розуміння власної країни (географія, історія, культура.) Політичний устрій країни, економічний розвиток і проблеми і т.д.);

2. Знання і розуміння інших країн, особливо тих, в яких працює дипломат (дипломатична діяльність дипломата триває не більше 5 років в одній країні, потім держава може відправити його в іншу країну).

3. Знання і розуміння міжнародних організацій, їх механізми і процедури роботи, міжнародні відносини цих організацій.

4. Знання і розуміння в галузі міжнародного права (тому дипломат щодня працює з документами, тому він повинен вміти грамотно скласти документ у відповідності з міжнародним правом).

5. Знання в області фінансів та міжнародної торгівлі.

6. Володіння іноземними мовами (від двох і більше) досконало.

7. Знання в галузі засобів масової інформації та їх систему роботи (дипломат постійно контактує із засобами масової інформації: конференції, прес-конференції для преси, виступи по телебаченню, різні заяви).

8. Знання в області міжнародного етикету та протоколу (прислів'я «Зустрічають по одягу, а проводжають по розуму» Чітко відповідає вимогам до сучасного дипломату. Дипломат не може представляти свою країну в недбалому вигляді.

9. Високі інтелектуальні здібності.

3. Професійні навики

1. Навичка ведення переговорів в повсякденній дипломатії (розмовляючи навіть із звичайною людиною, дипломат повинен завжди пам’ятати, що одного разу ця людина йому може стане в нагоді в професійній діяльності, тому розмова дипломата повинна бути завжди професійна);

2. Навичка спостереження, аналізу та підготовки доповідей (цим даром найкраще володіють люди з прагматичним характером — усидливі люди, які вміють концентруватися на якійсь одній проблемі і вирішувати її ефективно, люди які не бояться рутинної роботи);

3. Представницький навик — вміння бути на виду (вміння говорити на публіці, представити свою точку зору на велику аудиторію, уміння представити свою країну і знати, як це зробити в кращому світлі);

4. Навичка управлінь та організацій;

5. Комунікативний навик. (Слово і вміння володіти мовою — один з найважливіших факторів дипломата).

4. Особисті якості

1. Незалежність розуму, суджень (людина, що звикла діяти за шаблоном і не існує самостійним мисленням не зможе працювати дипломатом);

2. Особиста чарівність, теплота і чуйність (людина, приємний в спілкуванні, розуміючий, життєрадісний, делікатний);

3. Інтелектуальне цікавість, прагнення пізнавати нове (людина, що не зупиняється на досягнутому);

4. Лідерство (здатність вести за собою інших людей, дипломат повинен бути в якійсь мірі психологом, щоб правильно оцінити дані інших людей);

5. Чистоплотність (чистий одяг і т.д.) професійна охайність (ділова чесність).

5. Дипломатія і стратегічна розвідка Дипломамтія — засіб здійснення зовнішньої політики держави, що являє собою сукупність невоєнних практичних заходів, прийомів і методів, застосовуваних з урахуванням конкретних умов і характеру розв’язуваних задач; офіційна діяльність глав держав і урядів, міністрів закордонних справ, відомств іноземних справ, дипломатичних представництв за кордоном, делегацій на міжнародних конференціях по здійсненню цілей і задач зовнішньої політики держави, захисту прав та інтересів держави, його установ і громадян за кордоном.

6. Методи дипломатії

· Офіційні й інші візити та переговори на вищому (саміти) і високому рівні;

· Дипломатичні конгреси, конференції, наради і зустрічі;

· Підготовка і проведення двосторонніх і багатобічних міжнародних договорів і інших дипломатичних документів;

· Участь у роботі міжнародних організацій і їхніх органів;

· Повсякденне представництво держави за кордоном, здійснюване її посольствами і місіями;

· Дипломатичне листування;

· Дублікація дипломатичних документів;

· Висвітлення в пресі позиції уряду по тим чи іншим міжнародним питанням. дипломат стратегічний розвідка професійний Міжнародне право забороняє втручання дипломатичних представників у внутрішні справи країни перебування.

Органи і відповідальні особи, що несуть дипломатичну службу, користуються в країні перебування загальновизнаними правами і дипломатичними привілеями (імунітет і недоторканність дипломатичного персоналу і приміщень, право шифрованого переписування і дипломатичного закритого зв’язку, право підйому прапора держави, митні привілеї й ін.).

7. Стратегічна розвідка Стратегічна розвідка це розвідувальна діяльність з метою отримання інформації про стратегічне потенціал і стратегічні наміри розвідувальної держави, організації або іншій соціальній спільності, що впливає на вироблення стратегії.

Являється вищою формою розвідувальної діяльності, від ефективності якої залежить життєздатність держави або організації, які її здійснюють. Здійснює постановку розвідувальної мети і завдань стратегічного рівня, шукає, видобуває і обробляє отриману інформацію, опускаючи несуттєві і виявляючи найважливіші або стратегічні її компоненти і надає отриманий результат вищому політичному і військовому керівництву держави або організації.

8. Джерела відомостей стратегічної розвідки Наукова інформація — відомості про досягнення науки, охорони здоров’я, наукових кадрах та їх підготовці, можливості науки сприяти розвитку промисловості і дослідницькій роботі.

Географічна інформація, включає дані про рельєф, погоду, клімати, гідрографії та океанографії.

Інформація про комунікації, стратегічна логістика: транспортних потоках, стани доріг, мостів, тунелів, гірських проходів, проток та іншого, пунктів відправки та прибуття, фокусних точках — місцях згущення і перетину транспортних шляхів, координуючих і розподільних центрах.

Економічна інформація, в тому числі відомості про промисловість, фінанси.

Військова інформація.

Соціологія, включаючи відомості про населення, релігії, освіти, національні традиції і моральний дух народу.

Політична інформація, включаючи відомості про систему державного управління, політичних партіях, зовнішній політиці та інше.

Інформація про політичних діячів і впливових лідерах в країні, опозиційних лідерах і інше.

Відкрита і закрита інформація.

Організації які здійснюють стратегічну розвідку Російська Федерація:

Міністерство закордонних справ Російської Федерації

Служба зовнішньої розвідки Російської Федерації

Головне розвідувальне управління Генерального штабу Збройних сил Російської Федерації

Сполучені Штати Америки:

Агентство національної безпеки Розвідувальне управління міністерства оборони Центральне розвідувальне управління Список використаних джерел

1. Ковалев А. Г. Азбука дипломатії. — Изд. 6-е. — М., 1994.

2. http://www.fineco-biz.com/newsid/76/index.php

3. http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%82%D1%96%D1%8F

4. https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%B8%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F_%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%BA%D0%B0