Шпори з PR

1 Інститут ПР.

Деякі дослідники вважають, що ще Цицерон приследовал 2 мети: передавати інформації і впливати її у. Античні Греція і Рим з Стародавньої Руссю залишили док-ва спроб цілеспрямованого впливу общественность.

Перші нагадування: президент США Томас Джеферссон сказав «ПР» вперше у зверненні до Конгресу в 1807 р. Є й інша версія, через яку авторство цього терміна віддається теж американцю Дорману Идону і датується 1882 годом.

1903 р.: Айвели стає радником з преси Джона Рокфеллера-младшего. Вважає, що має сущ. професія людей, кіт. повинні представляти журналістам информац. послуги. 1909 р. він пише Декларацію про принципи і поширення. їх у амер. газетах. Виявив професію, отлич. від журналістики і реклами. Факти, що у сфері ПР, д.б. об'єктивні і правдивы.

Треба відгородити рекламу і ПР — вона у тому, що послуги Прмэнов служать товариств. інтересам, факти, надані агентами, є правдивими (на відміну від рекламы).

Еге. Бернейс 1923 р. починає читати курс лекцій з ПР й починає читати курс лекцій ПР в чикагському университете.

У 1944 р. створюється перше видання ПР. У 1945 р. створюється міжнародна організація ПР: ИПРА.

Широко ПР-индустрия в Англії. Вона має Асоціація консультантів паблік рілейшнз. Принцип. завдання Асоціації перебувають у слід.: підтримувати високі професс. норми в консультат. практиці; надати можливість прав-ву, товариств. орг-иям, асоціаціям пр-ий пром-сти, торгівлі, і інших галузей спілкуватися із ПР-консультантами і формувати своє коллект. мнение.

Історія ПР у Росії. У 1993 р. в Спб було виплачено близько 500 прес-служб і прес-центрів — по тому, як на початку 90-х рр. було зроблено перетворення на економіці країни. У 1996 р. поч. видаватися журнал «Радник» — практика діяльності московських пресс-агенств. Наша Академія поч. випускати «ПР-диалог». Створено Російська асоціація ПР. Асоціація фахівців ПР Санкт-Петербурга.

2 Предмет і функции:

Предмет: Блек: ПР включ.:

1. Усі, все, можуть може бути поліпшити взаєморозуміння між орг-ией і тих, з ким вона в контакт в ній і поза пределами.

2. Рекомендації зі створення «товариств. особи «организации.

3. Заходи, створені задля виявлення і ліквідацію чуток чи інших джерел непонимания.

4. Заходи, створені задля розширення сфери впливу орг-и засобами соотв. пропаганди, реклами, виставок і т.п.

5. Будь-які дії, створені задля поліпшення контактів для людей чи организациями.

Моїсєєв: ПР — це такий різновид соціально-психологічного менеджменту, у якому основі точної та повної інформації, отриманого результаті аналізу тенденцій політичного, соціально-економічного розвитку (країни, регіону чи окремих галузей, підприємств) і дотримання загальновизнаних етичних і громадських інтересів планомірно і безупинно здійснюється комплекс заходів із досягненню обопільного довіри, гармонійних і взаємовигідних відносин між фірмою (організацією) та постсовєтським суспільством (його окремими групами), з-поміж них і властью.

Функції: Синяева:

1. аналитико-прогностическая (методика вивчення партнерів, оцінка товариств. думки, підготовка масиву данных).

2. организационно-технологическая (совок. міри і дії з проведенню ПР-кампаний, разл. рівня справ. зустрічей, конференцій з исп-ием техники).

3. информац.-коммуникативная (продукування, тиражування инф-ии і під час пропагандистско-рекламной і роз’яснювальної роботи, необхідні як для партнерів, а й підтримки клімату всередині орг-ии, підтримки фірмового стиля).

4. консультативно-методична (допомогу у орг-ии у налагодженні зв’язку з обществ-стью, розробка концепт. моделей співробітництва вчених та партнерства, програм, акцій, кампанія ПР).

ПР — функционарный засіб керування. Деят-сть ПР треба пов’язувати з осн. деят-стью орг-ии.

3 Орг. стр-ры.

Професійна діяльність у паблік рілейшнз відбувається на певних організаційних формах, мають свої особенности.

Досвід свідчить, що це форми мають цілком сформовану структуру і відповідають функцій ПР, можливостям фахівців, специфіці виконуваних ними завдань і запитам ринку ПР-услуг.

Підрозділ у структурі фірми (організації, відомства).

Така форма має низку переваг. Насамперед, перебуваючи всередині фірми, ПР-служба живе загальними проблемами і бере участь у розробці філософії (концепції) та політики (програми) фірми і реалізують потім цей політику своїми засобами. Співробітники служби можуть самостійно, без залучення керівних працівників, співробітничати зі засобами масової інформації.

Структура ж це підрозділи то, можливо різна: У Службі зв’язків із громадськістю комбінату «Норільський нікель «працюють інформаційно-аналітична група, група маркетингу і реклами, прес-служба, група ярмарків і виставок. Вона активно взаємодіє зі соц. службою комбината.

департамент із питань зв’язків із державними органами, громадськістю і коштами масової інформації акціонерного товариства «Нафтову компанію «Луккойл «складається з з трьох основних підрозділів: відділ роботи з пресою і комерційній рекламі, відділ виставок й відділення роботи з держ. органами і общ. орг-ями.

ПР-структура всередині фірми поруч із перевагами має і свої недоліки. Вона може бути замкнутої по колу сформованих уявлень, які превалюють на фірмі. Ще треба врахувати, що маємо ми маємо достатньої науково-методичною бази ПР. За цих умов важко досягти високого професіоналізму й робота нерідко будується з урахуванням власного розуміння проблеми освіти й завдань ПР.

ПР-функции може виконувати окремий співробітник. Оскільки ПР-структура потребує чималих ресурсів немає і під силу не кожної фірмі чи орг-ии.

Який Відає ПР співробітник повинен брати участь у аналізі ситуації, де діє фірма, у проведенні її стратегії, у виборі засобів реалізації цієї стратегії. Це дозволить йому бути, у курсі всього того що відбувається. У цьому співробітник ПР повинен одержувати все порядку денного і протоколи засідань керівного органу, щоб матимуть можливість заздалегідь запропонувати в руки соотв. вопрос.

Самостійна фірма (агентство) як юридична особа, як суб'єкт підприємницької діяльності. Але ця форми з усіма властивими їй правами і обов’язками, є свої погляди і переваги, і недостатки.

Керівники консультаційних агентств, підкреслює С. Блэк, незалежні і дати неупереджений і об'єктивний рада, а до порад сторонніх фахівців прислухаються, зазвичай, уважніше, ніж до порад свого штатного консультанта. Якщо ж замовника не влаштовує робота агентства, можна відмовитися від него.

Проте, стороння фірма може мати достатньої інформації політику і повсякденну діяльність організації, і його доведеться розповідати про суть кожного планованого заходи. Можливо, і мінливість обслуговування, оскільки штат консультативних фірм більш схильний до плинності, ніж власні співробітники.

Залучення ПР-структуры із боку рятує співробітників і зажадав від виконання невластивих ним функцій, та вони при цьому і мають при цьому досвідом та знаннями. На кризових ситуаціях необхідно керовану поширення інформації, чого важко домогтися від внутрішньої структури.

Роботу у сфері ПР може виконувати самостійний консультант як суб'єкт підприємницької деятельности.

4 ПР в ГУ.

До осн. функцион. завданням ПР у системі держуправління можна віднести: що у демократизації ГУ і сприяння становленню громадянського общества.

Деят-сть ПР органів держ. влади забезпечує узгодження общесоциальных, корпоративних (групових) і доходи приватних інтересів. Можливості ПР можна використовувати з метою підвищення відкритості управління і наближення до інтересів граждан.

Конкр. напр-ия деят-сти ПР органів держ. влади: а) встановлення, підтримання та розширення контактів із громадянами і орг-ями; б) інформування общ-сти про прийняті рішення; вивчення товариств. думки; р) аналіз товариств. реакцію дії посадових осіб і органу виконавчої влади загалом; буд) прогнозування обществ-но-полит. процесів; е) забезпечення орг-ии аналитич. розробками; ж) формування сприятливого іміджу орг-ции.

У процесі упр-ия держ. бюрократія використовує 2 осн. виду инф-ии: що йде згори (правительственую) і що йде знизу — соц. инф-ию, отраж. стан, надії, інтереси, потреби й думки обществ-сти.

А, щоб забезпечити циркуляцію инф-ии, необх-мо наявність стр-р, котрі займаються информац. деят-стью. До цих стр-рам можна віднести ІАЦ, завдання кіт. — переробка соц. инф-ии до, щоб її основі ЛПР могло чітко усвідомити, яке рішення потрібно ухвалити. ІАЦ готують инф-ию ухвалення рішення, необх. для конкр. регіону чи країни у целом.

Другий елемент — информац.-справочные служби, выступающ. опред. накопичувачами правової, економічної, кримінальну ситуацію, про стан моралі, демографич. ситуации.

Третій елемент — прес-служби чи упр-ия зв’язків із общ-стью, кіт. предст. собою опосередкований вид комунікацій, обеспеч. циркуляцію инф-ии по владної вертикалі обох направлениях.

Четвертий — информац.-поисковые системи — пошта (щоб одержати інформації ззовні) і «Контур» (лише внутрислуж. пользования).

Ці стр-ры дозволяють забезпечити підвищення эффект-сти керованості з урахуванням особ-стей роботи з инф-ией як стратегич. ресурсом.

5 ПР в политике.

Політика — наука про публічної держ. влади. Політика — унив. схема жизнедеят-сти, без неї невозм-но управління, координація деят-сти разл. груп. ПР-деят-сть у політиці связ. із трьома напрямами. 1. політ. просвітництво; 2. лобіювання 3. внутриорганизац. роботу з рядовими членами політ. партій, товариств. рухів і разл. ассоциаций.

Засн. професії, кіт. пов’язані з ПР-деят-стью: 1. політ. технологи; 2. політ. консультанти; 3. спічрайтери; 4. іміджмейкери. (1) і (4) пов’язані із розробкою стратегії і тактики проведення избир. кампаній. (1) разраб. технології роботи з виборцями кандидата, (4) створюють імідж лідера, позволяющ. забезпечити перемогу. Деят-сть (2) пов’язані з прийняттям рішень. (3) зайняті написанням публічних промов для политиков.

Пол. реклама исп-ся в избир. рекламі як найбільш ефект. засіб подачі кандидата. А, щоб забезпечити перемогу в виборах, потрібно дотриматися 3 умови: 1. мати гроші; 2. добре знати избир. законодавство; 3. прав. вибір кандидата, на кіт. можна зробити ставку.

Рекламна кампанія начин. протягом місяця перед виборами і кожні 10 днів подвоюється себто обсягу рекл. матеріалів. У посл. тиждень викид рекл. матеріалів д.б. найвищим.

Засн. типи політ. реклами можна зводити до п’яти: 1. ознайомча — має загальний хар-р і послуг призначена на підготовку електорату сприйняттю послід. рекламні матеріали. 2. свидетельская (реклама-поддержка) — осущ-ся не самим кандидатом, а найвідомішим і шановним людиною. 3. реклама на контрасті - показує позиції кандидата проти його головними суперниками. 4. негативна реклама — повністю спрямовано опонента і исп-ет матеріали досьє, включ. удари із найбільш слабким місцях опонента. 5. оборонить. реклама — исп-ся, коли суперник веде атаку" на телебаченні. Потрібно исп-ть є більш вагомими аргументи, исп-сть рассылки.

Для исп-ия цієї реклами потрібно розробити ген. план, кіт. дає следующ. переваги: 1. чітко визначити грн. завдання кампанії; 2. створити репутацію самостійного і відповідального політика, действующ. від імені опред. партії чи соц. групи. 3. визначити пріоритети кампанії. 4. спланувати витрати часу мови кандидатів і добровольців, необхідні до виконання разл. видів реклами. 5. оцінити що є у ЗМІ з т.зр. їх доступності й впливовості на виборця; 6. оцінити эффект-сть кожного виду політ. реклами всіх етапах її проведения.

Цільовий завданням політ. реклами явл-ся форм-ие іміджу кандидата те щоб він цей був відкриті і слуху, а й мав сприятливу репутацію. Імідж підкреслює чи перебільшує цінність, практич. значимість чоловіки й викликає опред. асоціації относит-но надій, очікувань, бажань виборців. Імідж сущ. як феномен масової свідомості, вона завжди емоційно визначено і аппелирует й не так до розуму, стільки почуттям і настроям індивіда. Імідж і стереотипи поведінки й мислення людей тісно пов’язані. Стереотипи исп-ся в кач-ве ярликів для форм-ия іміджу політ. боротьбі.

Імідж — наочне свідчення сумісності політика та народу. Ця сумісність заключ. у цьому, що відрізняє політику вплинув на вибір віддаються варіанти: «герой», «рятівник», «свій хлопець», «захисник», «дбайливець за нар. интересы».

6 ПР в бизнесе.

Деят-сть фірми загалом підпорядкована пр-ву із найбільшою эффект-стью якийсь продукції, послуги, виробленні якогось пропозиції, реалізації проекту. Досягнення цього у принципі можливо шляхом удосконалювання внутріфірмової роботи в ім'я розширення пр-ва і збільшення обсягів реалізації продукції. Це вимагає ПР-служб. Їх роль птд. процессах:

1. Розробка стратегії эффект-сти (напр., ПР-службы можуть допомагати проводити відкриту політику щодо персоналу, що передбачає велику ступінь участі у прийняття рішень, співробітництво і відповідне поощрение).

2. Формування корпорат. культури (ПР-службы, наприклад, придумують тези (гасла), які мають у співробітників виховувати почуття гордості за компанію і ставити їх високі цели).

3. Відносини службовців (з участю ПР-служб можна аналізувати соціально-психологічний клімат колективу фірми і виявляти неформальну систему міжособистісних взаємовідносин персоналу фирмы.).

4. Внутрішньофірмові комунікації (система інформування з допомогою коштів поширення ПР-обращений).

5. Маркетинг (вивчення запитів споживача, аналіз якості їх обслуговування, вивчення їх складу і мотиваційного портрета, вивчення дій конкурентів, проведення рекл. кампаній, проведення заходів із форм-ию товариств. думки про товаре).

Імідж організації склад. з множ-ва складових і включ. у собі ті параметри корпорат. культури, кіт. дозволяє проводити внутр. і внешн. середу.

Складові корпор. іміджу: 1. назва фірми (д.б. благозвучно хоч щось означати); 2. вибір слогана, емблеми, колірної гами, подчеркивающ. специфіку орг-ии і создающ. запоминающ. образ. 3. марка — позит. зв’язок назви фірми і кач-ва товару. 4. уніформа персоналу фирмы.

Т.а., фірма 1. обеспеч. собі продовжить. і стабільний успіх, 2. знаходить бОльшую рын. собі силу й може протистояти конкурентам у сфері, в хто. вона задіяна. 3. За інших рівних умов невідомий продукт вироблений відомої фірмою купуватимуть швидше. 4. Фірма з покладе. репутацією має бОльшими возм-стями для доступу до разл. ресурсам.

7 Спілкування і комм-ия.

У межах орг-ии можна розгледіти спілкування як форму розвитку чоловіки й общ-ва. Спілкування включ. у собі мети, утримання і формы.

Головною метою спілкування в орг-ии є: 1. інформування; 2. комунікація; 3. эмотивная; 4. інтерактивна; 5. манипулятивная.

Засн. форми спілкування: 1. як самопрезентація (атракція, акцент на зовнішності, усмішці, умінні слухати); 2. як инф-ия (як повідомлень, монологів, діалогів); 3. як комунікація (передача инф-ии з допомогою мови чи інших знакових систем від чоловіка до людини, від автомата до автомати, від чоловіка до автомату).

Засн. види комунікації: 1. особиста (безпосередня, пряма і непряма, формальна і неформальна, письмова і усна). 2. людина з групою. 3. массовая.

Масова комунікація будується на уселянні, на манипулированиях. Исп-ся при внутр. і внеш. зв’язках із общ-стью. Эфф-сть м.к. пов’язані з реал-ией тих ф-ий, кіт. ЗМІ вип. в общ-ве.

Неформ. комунікації явл. більш предпочтит., ніж формальні. Вони обесп. інтенсивніший информац. обмен.

Усна комм-ия у вигляді публ. виступи у ПР обеспеч. спічрайтерами. Мова повинна відповідати доповідачу, мусить бути орієнтована на аудиторію і важливе місце, де буде вимовлена. Йдеться би мало бути сфокусованою на конкр. думки, ідеї, мусить бути пов’язані з потребами аудиторії.

Вимоги до письмовій комм-ии досить високі. П.к. в ПР варіюється за обсягом, призначенню, стилю та жанром. Щоб текст ні монотонним, важливо дотримуватися довжину пропозицій. Переконливість досягається тим, що все аргументується фактами, цифрами, док-вами. Подача матеріалу д.б. яскравою, образной.

8 Общественность.

Орг-ия працює із двома видами общ-сти.

Общ-сть — ті групи населення, з кіт. входить у контакт орг-ия і південь від думки цієї цільової аудиторії залежить репутація, прибуток, престиж й орг-ии.

Зовнішня общ-сть / на виборах 4 категории:

1. соц. залежне люди;

2. соц. независимые;

3. політично активные;

4. політично пассивные.

У внеш. общ-сти виділяють ще 2 різновиду: лідерів думки і одержують инф-ию в готовому виде.

Можна виділити внутр. общ-сть — персонал, з кіт. взаємодіє керівництво орг-ии.

9 Імідж, образ, стереотип.

Слово «імідж» перев. як «образ», але у російському сущ. 2 птд. поняття. Імідж предст. собою штучне конструируемое преувелич. уявлення про будь-кого чи чимось з метою створення у масовій свідомості сприятливою установки.

Образ відбиває найбільш типич. риси, властиві тому чи іншому об'єкту, навколишнього нас. Т.а., різницю між іміджем й належним чином заключ. у різних підходах структурир-ия окруж. нас світу й уміння у ньому ориентироваться.

Імідж — породження масового общ-ва засобами масової инф-ии. Він отлич. від образу тим, що з допомогою ЗМІ трансформує наші уявлення, надаючи конструируемому образу ті хар-ки, кіт. адекватні передавальному образ СМИ.

І. впливає масову свідомості з допомогою відібраних хар-к найінтенсивніше і т.а. долає пороги сприйняття аудиторії. При формир-ии І. відбираються ті хар-ки, кіт. приречені на успіх. У процесі вироблення І розпочинається кристалізація хар-к об'єкта.

Усі, що оточує, має власний імідж. І. явл. універсам. категорією, з допомогою кіт. можна лише описати существующ. об'єкти, проте його можна вибрати ті хар-ки, кіт дають ідеальну і прибрати все зайві, кіт. можуть створити неконтролир. потік инф-ии і спотворити уявлення про объекте.

І складається із двох галузей. Перша — кіт. искусс-но створюється И.-мейкерами, друга — кіт. виникає у процесі сприйняття І на мас. свідомості. Тут ж виконує функцію взаим-ие між І. і стер-пом.

Стереотип — набір уявлень конкр. індивіда об'єкт, зазвичай спрощений, схаматизированный і вироблений над рез-те особистого досвіду, а узятий на озброєння як штамп. З. пом. защ. мозок від інформ. перевантажень, непотрібних внеш. подразників, спрощує життя, робить її доступною розуміння.

І. і З. тісно пов’язані. З. виступ. способом закріплення І., коригує, І. і переносить до нього свою оцінку окруж. світу і конкр. об'єкта. Причому лише дає хар-ку об'єкта, а й створює умови на її стереотип-ии. Т.а., імідж завжди виникає з урахуванням стереотипів мислення та поведінки людей, їх потреб, інтересів та бажань, а З. допоміг. закріплення та просування И.

10 Імідж орг-ии і рук-ля.

І. орг-ии чи фірми — цілісне сприйняття образу орг-ии разл. групами обществ-сти, це система уявлень, і оцінок разл. категорій людей отн-но разл. сторін деят-сти орг-ии.

І. орг-ии виконує ряд функцій по форм-ию корпор. культури: 1. номинативная — надати популярність, забезпечити впізнаваність фірми і продукується нею товару чи послузі; 2. консервативна — збереження осн. ідеї фирмен. комплексу, й передача його різним поколінням. 3. варіативна — створення нових форм передачі одному й тому ж ідеї (головною ідеї фірми). 4. адресна — позв. підтримувати з цільової аудиторією постійну і міцну связь.

Іміджеві хар-ки фірми явл. основними для деят-сти ПР. Іміджмейкери повинні исп-сть спец. техніки і методик у тому, щоб привернути увагу іміджу орг-ии. Саме іміджмейкери заклад. то сприйняття, кіт. сформується лише на рівні масових стереотипів.

Д. Левін пропонував слід. набір дій И.-мейкеров: 1. вміти думати образно, візуально, наочно; 2. використовувати усі види ЗМІ й створювати кожному за види найбільш точні хар-ки, адекватні ЗМІ; 3. постійно нагадувати себе, створювати опред. віхи розвитку орг-ии і залишати в масовій свідомості; при цьому використовувати разл. події, такі як ювілеї, торж. заходи, святкування, виставки, экскурсии.

При исп-ии цих технік потрібно враховувати: 1. треба нейтралізувати всю инф-ию, кіт. спрацьовує на імідж; 2. треба обеспеч. концентрацію инф-ии, раскрывающ. ключові хар-ки і работающ. особу целенаправленно.

І. орг-ии тісно пов’язані з І. руковод-ля. І. лідера пов’язані з технологією самопрезентації особи і ж виконує функцію збільшить. скла, кіт. позв. сфокус. кращі особистісні та внутрішніх справ. кач-ва лідера.

І. створює то враження, в кіт. потребує творець. І. руковод-ля і двох верств: 1. аура, сост. з характерологич. особливостей особистості; 2. ореол, кіт. створюють СМИ.

Почепцов Виділяє 6 іміджевих хар-к: 1. биол. хар-ки, кіт. подчервикают собі силу й агресивність рук-ля; 2. вміти бути чарівним і - слухати іншим людям. 3. комунікативні хар-ки, связ. з исп-ием телебачення. 4. образ конструюється в соотв-ии з роботи вже наявними стереотипними уявленнями 5. професійні хар-ки, кіт. отраж. вимоги персоналу до. 6. контекстные хар-ки, коли І. стає залежатиме від його конкурента.

І. рук-ля опред. трьома чинниками: 1. особистістю самого рук-ля; 2. тим, як він предст. ЗМІ; 3. ситуацією над ринком і тих труднощами, з кіт. лідер сталкивается.

11 Професія ПР.

С.Блэк: «ПР можуть дати максимальний результат буде лише тоді, коли, ними займаються, одержать у своє розпорядження широкі знання і набутий ресурси » .

Відповідно до урахуванням світового досвіду, підготовка ПР-менеджера передбачає освоєння велике коло дисциплін. Вони мають вивчити: психологію, щоб уявити про мотивації і переконанні; політичні науки, щоб усвідомити, як працює уряд І що слід зробити, щоб він оперативніше реагувало на загальносуспільні потреби; антропологію, щоб усвідомити зміни і важливість культурної адаптації; соціологію, щоб вміти точно оцінювати тенденції у розвитку суспільств й у взаємодії людей.

ПР — запланований спосіб упр-ия. ПР-мен повинен виходити із стратегич. напрацювань, а чи не діяти з эмоций.

ПР включ. у собі двостороннє сотр-во, ПР-мены би мало бути хорошими слушателями.

ПР — товариств. наука. Рішення засновані на дослідженнях, а чи не на конкуренції. ПР несе отв-сть перед общ-стью. У ПР-менов є етичні обяз-сти, кіт. стоять вище відданості клиенту.

Профессион. якості в ПР.

1. вміти швидко і добре писать;

2. добре висловлювати свої і уміти слухати людей других;

3. бути спостережною, швидко схоплювати і запоминать;

4. мати самоорганизованностью.

5. обладать.

6. генерувати багато нових идей;

7. швидко приймати решения;

8. аналізувати суперечливу информации.

9. добре представляти технологію бизнеса;

10. розумітися на питаннях економіки, психології, філософії, политики;

11. керувати собою й іншими людьми;

12. визначення пріоритетів й належить до потреби їх изменения;

13. не піддаватися впливу авторитетов.

14. знати, що ПР-мен — вихователь, а чи не крестоносец.

12 ПР і СМИ.

Маючи величезними можливостями у формуванні суспільної думки, преса грає найважливішу роль реалізації завдань паблік рілейшнз. Вважається, щодо 80 відсотків усього роботи у з них припадає на взаємодію Космосу з журналістами та прискорення підготовки публікацій. Від ступеня вміння та бажання працювати з пресою часто успіх деят-сти разл. предприн. структур, органів влади, окремих рук-лей, політиків. Преса виступає головною опорою больш-ва ПР-программ, осн. об'єктом повсякденної деят-сти ПР-фирм.

Преса допомагає інформувати громадськість про діяльність фірми, поширює рекламу, є джерелом інформації про стан ринку, про дії конкурента та інших сведений.

ЗМІ задають проблеми, кіт. обговорюються в общ-ве.

ЗМІ исп-ют метод прагматичної надмірності, і тим самим формують думки і впливають на поведінка людей.

ЗМІ використовує сенсації, компромат, скандалы.

3 осн. способу взаємодія ПР-мэнов зі СМИ:

1. рутинний (традиційний) — розсилання прес-релізів, орг-ия пресс-конференций;

2. неформальний — санкціонована витік инф-ии — коли компанія влаштовує зустріч із репортерами, і дає навмисну утечку;

3. вільний — журналістські расследования.

Предп. многоступенч. стратегії ПР у зв’язку з исп-ием орг-ией преси, телевидения:

1 щабель — поширення инф-ии всередині орг-ии, потік пресс-релизов.

2 щабель — що у підготовці управленч. информац. матеріалів процес формування корпорат. культури персоналу, заснованої за принципами довіри до джерела инф-ии.

3 щабель — замовлення спец. статей, созд. сприятливу репутацію орг-ии і його руков-ву.

4 щабель — різні презентации.

5 щабель — спец. заходи, кіт. пов’язані з благотворит. деят-стью: спонсорство, меценатство, патронаж.

13 Пресс-служба.

ПРЕС-СЛУЖБА відділу міжнародних організацій, вищих державними структурами (законодавчої влади, Президента, уряду, вищої інстанції) вирішує два завдання: забезпечує повноту і оперативність інформації про діяльність; створює оптимальні умови до роботи (відпочинку!) акредитованих журналістів.

Квоти акредитації представників ЗМІ визначаються керівництвом адміністрації, директором прес-служби з урахуванням загальної кількості редакційних заявок і технічних можливостей приміщень. Контрольний список журналістів складається відповідно до заявками і квотами редакцій ЗМІ. Субпресс-центры можна створювати прес-службою на місцях актуальних подій. Група акредитації видає журналістам акредитаційні картки, і навіть документи, щоб забезпечити роботу творчих бригад ТБ, фотокореспондентів тощо. Творча група прес-служби включає власних кореспондентів, ТВ-репортеров і операторів, здатних самостійно підготувати матеріал для редакцій СМИ.

Технічне оснащення прес-служб зазвичай включає: засоби зв’язку; системи електронної обробки інформації; видавничий відділ; внутрішня ТБ й радіомережу; бібліотека поточної друку; інформаційно-довідкові пункти АСУ; служби сервісу; автоматичний інформатор встановлюється в прес-центрі під час тривалих заходів. Це телефонний апаратура багатоцільового призначення, видає за запитами абонентів довідкову информацию.

До структури прес-служби (прес-центру) входять: фахівець (консультант) зв’язків із районними ЗМІ; ТВ-группа; аналитик-исследователь, займається тематичним контент-анализом публікацій; творча (літературна) група журналістів-практиків може створюватися (за договором) як тимчасовий колектив висвітленню суспільно-політичних кампаній, офіційних заходів і т.п.

Керівник прес-служби, чи прес-секретар, безпосередньо підпорядковується керівнику ПР-структуры (якщо він є) чи главі фірми (організації) й виступає перед представниками преси від імені. Його функції складаються тільки підготовкою матеріалів для зустрічах із журналістами, які керівник, а й у самостійних контакти з ними. Йому довіряється роз’яснення погляду керівництва фірми різноманітні вопросам.

Важливо забезпечити змогу формування та прояви індивідуального стилю діяльності прес-секретаря, виявити своєрідність прийомів і методів його роботи. Слід також оформити функціональні правничий та обов’язки прес-секретаря. У своїй роботі прес-секретар має спиратися на апарат прес-служби. Якщо вона сама очолює прес-службу, слід визначити обов’язки сотрудников.

Керівник фірми зобов’язаний забезпечити умови, у яких прес-секретар мав б інформацією за всі суспільно значимим проблемам, міг би швидко і оперативно організувати публікації матеріалів по актуальною тематиці, щоб потім аргументування розмовляти з журналістами. Прес-секретар повинен бути присутніми при відповідних засіданнях, регулярно отримувати від всіх підрозділів з цікавих для пресу вопросам.

14 ЗМІ як 4-ая власть.

Кошти масової інформації поширюють інформацію, норми, цінності, засвоєння котрих необхідно для свідомого і дійсного участі громадян, у життя і суспільства. Преса створює середу з цих двох потоків інформації - «згори» і «знизу». Інформація «згори» несе даних про державних підприємств і адміністративних рішеннях («пряма зв’язок»), інформація «знизу» («зворотний») — у тому, щоб ці рішення сприймаються, які потреби керованих. Так преса закономірно включено до систему управління поряд із владою законодавчої, виконавчої та судової набуває статусу «четвертої власти».

36 ПР на радіо та ТВ.

Свої специфічні здібності має робота у цілях ПР з електронними засобами масової інформації. Можливості передач ТБ, а тим паче — прямого ефіру, дозволяють підкреслити переваги (якщо вони є) фірми, її представника, керівника чи політичного діяча, особливо у порівнянні з конкурентами.

Притаманна прямому ефіру і взагалі телепередачам діалогічність відкриває можливість ґрунтовнішого доведення до аудиторії своїх идей.

Проведення на ТБ різних передач, які отримали назву «ток-шоу », «круглих столів «та інших, дозволяє використовувати їх задля досягнення цілей ПР-компаний.

РАДІО і зайнялося ТБ ставляться до найефективнішим каналам доставки ПР-обращения (можливість індивідуалізації тексту, музичне і шумове супровід, великі аудиторії, літературно-художня форма, відеоряд тощо.). ТВ-канали — найдорожчі у світі електронної журналистики.

У цьому радіозвернення швидше (оперативнішою) сягає аудиторії, ніж аналогічні газетні форми. Організовуючи передачі з місця подій («прямі передачі»), радіожурналіст створює «ефект присутності», до складу якого радіослухачів на події прямого репортажу. Цей ефект підвищує довіру аудиторії до матеріалів ПР. Велике й внушающее, підсвідоме вплив радіо масову свідомість — цей ефект створюється тим, що найбільш сприйняття радіоповідомлень відбувається між іншим, «без відриву» від виробничих та інших занять человека.

Телебачення, здатне виводити на екран зображення (зокрема і текст), усне мовлення і музику, створює найдоступніші масовій свідомості рекламні і ПР-обращения (і найефективніші!). Для ПР-специалиста важливо врахувати спос-сть ТБ швидко формувати ставлення публіки до «герою» передачі, оперативно створювати його імідж, підтримувати (чи руйнувати) репутацію. Таємниця такої впливу — исп-ние великих планів, камерність дії (мало дійств. осіб), подовжений за часом кадр (пильна спостереження, безперервний моніторинг, невідривне «око» ТВ-объектива). Ці прийоми перетворюють ТВ-интервью в сеанс своєрідною «рентгеноскопії» — характер людини (гостя студії) «просвічується» наскрізь, а водночас і своєрідність особи, привабливі чи, навпаки, невідь що симпатичні риси його індивідуальності. Ефект присутності на ТБ володіє більш як сильним впливом, ніж радіо. Отже, ТВ-зритель схильний і більше довіряти ПР-обращению, запропонованому йому майстрами малого екрана. Телевізійна мова близька до форм міжособистісного спілкування, що також підвищує тут ефективність ПР-обращения.

16−18 Ресурси, політика (н).

Інформаційні ресурси — окремі документи й окремі масиви документів мають у інформаційних системах (бібліотеках, архівах, фондах, банках даних, інших системах).

Державна політика у сфері формування інформаційних ресурсів немає і інформатизації спрямовано створення умов ефективного і більш якісного інформаційного забезпечення рішення стратегічних партнерів і оперативних завдань соціального та розвитку Російської Федерации.

Інформаційні ресурси є об'єктами відносин фізичних, юридичних, держави, становлять інформаційні ресурси Росії і близько захищаються законом поряд з іншими ресурсами.

Правовий режим інформаційних ресурсів визначається нормами, що встановлюють: порядок документування інформації; право власності деякі документи й окремі масиви документів, документи і масиви документів мають у інформаційних системах; категорію інформації з рівню доступу до неї; порядок правового захисту інформації.

Документування інформації є обов’язковою умовою включення інформацією інформаційні ресурси. Документування інформації ввозяться порядку, установлюваному органами структурі державної влади, відповідальними за організацію діловодства, стандартизацію документів та їхні масивів, безпеку Російської Федерації.

Інформаційні ресурси можуть бути державні і недержавними як і елемент складу майна є власністю громадян, органів структурі державної влади, органів місцевого самоврядування, організацій і суспільних объединений.

Держава проти неї викупу документованої інформації в фізичних юридичних осіб у разі віднесення цієї інформації до державну таємницю.

Інформаційні ресурси, що є власністю організацій, входять у склад їх майна відповідно до цивільного законодавства Російської Федерації.

Інформаційні ресурси може бути товаром, крім випадків, передбачених законодавством Російської Федерации.

Власник інформаційних ресурсів користується усі права, передбаченими законодавством Російської Федерації, зокрема вона має право: призначати обличчя, яке здійснює господарське ведення інформаційними ресурсами чи оперативне управління ними; встановлювати не більше своєї компетенції режим і правил обробки, захисту інформаційних ресурсів немає і доступу до них; визначати умови розпорядження документами за її копіюванні і распространении.

Окремі об'єкти федеральних інформаційних ресурсів можуть бути оголошені загальноросійським національним достоянием.

Державні інформаційні ресурси Російської Федерації є відкритими й загальнодоступними. Винятком є документована інформація, віднесена законом до категорії обмежений доступ. Документована інформація з обмеженою доступом в умовах її правового режиму підрозділяється на інформацію, віднесену до державну таємницю, і конфиденциальную.

17 Інформ. каналы.

Газети. Вони різні по терр-ии распр-ия трапляються общенац., регіональними та місцевими. Газети також відрізняються за тематикою і м.б. офіційними, загальнополітичними, діловими, галузевими, рекламно-інформаційними, розважальними. По періодичності газети бувають щоденними і щотижневими.

Газети мають такі певні переваги над іншими ЗМІ: * масовість (газети читає майже всі населення); * сталість (газети зберігають длит. час, особливо у бібліотеках і до них звернутися у будь-якої миті); * вибірковість (опред. категорії населення читають опред. газети й шукають опред. материалы).

Журнали. Вони також відрізняються тематикою, характером подачі матеріалу і було поступаються газетам в оперативності, мають більші можливості для аналізу. ЖУРНАЛ вміщує тривале читання у сім'ї, і навіть під час відпустки, подорожей, відряджень. У оточенні журнальних публікацій, за відсутності оперативної інформації, ПР-обращение тяжіє до перспективним тем, до літературним формам підготовки текста.

Інформаційні агентства. Їхні співробітники збирають і поширюють інформацію й інших газет і різних организаций.

Видавництва. Вони випускають книжки, брошюры.

Електронна преса (радіо, телебачення). Це були найбільш оперативні і всеохватные органи преси. При прямий трансляції можуть зробити очевидцем події у принципі, всі населення Землі, що ні під силу газеті або транслюватися журналу.

ІНШІ КАНАЛИ мають своїми специфічними якостями (перевагами), вони варті уваги ПР-фахівців під час вирішення приватних завдань (мультиплікація, слайди, комікси, комп’ютерні інформаційні мережі, кабельне ТБ і пр.).

16−18 Ресурси, політика (н).

Персональні дані ставляться до категорії конфіденційної комп’ютерної інформації. Не допускаються збір, зберігання, використання і поширення інформації про приватного життя, так само як інформації, порушує особисту таємницю, сімейну таємницю, таємницю листування, телефонних переговорів, поштових, телеграфних та інших повідомлень фізичної особи без його згодою, крім підставі судового решения.

Користувачі мають рівні права на доступом до державним інформаційних ресурсів і зобов’язані обгрунтовувати перед власником цих ресурсів необхідність отримання яку просять ними інформації.

Громадяни й мають декларація про доступом до документованої інформації про неї, на уточнення цієї інформацією цілях забезпечення її повноти і достовірності, заслуговують знати, й у яких цілях використовує чи використовував цю информацию.

Цілями захисту є: запобігання витоку, розкрадання, втрати, спотворення, підробки інформації; запобігання загроз безпеці особистості, суспільства, держави; запобігання несанкціонованих дій зі знищення, модифікації, спотворення, копіювання, блокування інформації; запобігання за інші форми незаконного втручання у інформаційні ресурси, і інформаційні системи, забезпечення правового режиму документованої інформації, як об'єкта власності; захист конституційні права громадян збереження особистої таємниці та конфіденційності персональних даних, наявних у інформаційних системах; збереження державних таємниць, конфіденційності документованої інформації, згідно із законодавством; забезпечення прав суб'єктів в інформаційних процесах і розробки, виробництві й застосуванні інформаційних систем, технологій і коштів на свою забезпечення.

Основних напрямів державної політики у сфері інформатизації є:

забезпечення умов розвитку та захисту всіх форм власності на інформаційні ресурси;

формування та захист державних інформаційних ресурсів;

створення й розвиток федеральних і регіональних інформаційних систем та мереж, забезпечення їх сумісності і взаємодії єдиному інформаційний простір Російської Федерації;

створення умов якісного й ефективного інформаційного забезпечення громадян, органів структурі державної влади, органів місцевого самоврядування, організацій і суспільних об'єднань з урахуванням державних інформаційних ресурсів;

забезпечення національної стратегії безпеки у сфері інформатизації, і навіть забезпечення реалізації прав громадян, організацій умовах інформатизації;

сприяння формування ринку інформаційних ресурсів, послуг, інформаційних систем, технологій, коштів на свою забезпечення;

формування та здійснення єдиної науково-технічної й промислової політики у сфері інформатизації з урахуванням сучасного світового рівня розвитку інформаційних технологій;

підтримка проектів і програм інформатизації;

створення й удосконалення системи залучення інвестицій і механізму стимулювання розробки й реалізації проектів інформатизації;

розвиток законодавства у сфері інформаційних процесів, інформатизації та інформації.

28 Орг. форми ПР.

Однією форму спілкування з журналістами то, можливо прес-конференція. Її слід скликати з важливого приводу, підтвердження чогось, уявлення когось.

???, ??? ?? ??? ??? ??? ???? ??? ??? ??? (??? ???) ??? ??? … ??? ??? ??? ??? ??? ???: ??? ??? ??? ??? ??? ???, ???? ??? ??? ??? ???, ??? ??? ??? ??? ???, ???? ??? ??? ??? ?? … ??? ??? ??? ?? ??? ??? ??? (???), ???? ?? ??? ??? ??? ??? ??? ???, ???, …

??? ??? ??? ???? ??? ??? ??? ??? ??? ???, ??? ?? ??? ??? ???, ??? … ??? ??? ??? ??? ??? ??? ??? ???? ??? ???? ??? ?? ???, ??? ??? ??? ???, ??? ??? ??? …

Практикується також розсилання в пресу бэкграундов, листів, заяв. Заяви повинні прагнути бути адресними, чіткими та підписаними особисто заявителем.

Можуть проводитися довірчі неофіційні зустрічі. Журналістам навіть прийнято передавати спеціально підготовлені «досьє «з конфіденційними даними. Але із нею треба звертатися осторожно.

Можливо присутність журналістів в різних семінарах, ділових нарадах, засіданнях правлінь, зборах акціонерів та інших заходах, у яких ті отримують цікаву информацию.

Для журналістів практикуються спеціалізовані поїздки, «паблик-туры » .

ПРЕЗЕНТАЦИЯ.

ДІЙОВІ ОБЛИЧЧЯ презентації - керівник чи офіційні представники тих структур, які виходять зв’язки з громадськістю, входять у ділової світ. Вони — господарі майданчики. Друга позиція списку учасників — запрошені гості (журналісти, колеги, друзі). Третю групу учасників — фахівці ПР, відповідальні проведення даної презентації. Четверта група — технічний персонал.

ОПЕРАТИВНИЙ ПРИВІД презентації - народження нового суб'єкта громадських відносин (після процедури різного роду оформлень, погоджень, створення всієї необхідної документації тощо.). Нові суб'єкти ПР — це фірма, виробниче підприємство, офіційна структура (відомство, департамент, міністерство), установа культури та т.п.

ДРУГИЙ ПРИВІД презентації - реальні результати діяльності офіційних чи комерційним структурам (нову програму діяльності, нові правила чи закони, поява гучної книжки, прем'єра тут, відкриття благодійного аукціону тощо. і т.п.).

ПЛАН презентації включає стисле вищенаведене викладення цілей заходи, основні характеристики цільової аудиторії, стиснуту формулювання концепції (задуму) усного ПР-обращения, тематику прес-релізів, перелік відеосюжетів, плакатів, таблиць, діаграм та інших засобів візуального забезпечення темы.

29 Пресс-конференции.

Під час підготовки прес-конференції треба передбачити фінансові, информационно-технологические кошти, змогу включення мікрофонів, телекамер, телефонну і факсимільну зв’язок, синхронний переклад, службу аккредитации.

День прес-конференції призначається з урахуванням події та виходу газет.

Запрошення на прес-конференцію висилаються заблаговременно.

На прес-конференції проводиться реєстрація журналістів, коли він їм роздають фотографії, тексти виступів, пресс-релизы.

Перед прес-конференцією треба краще визначитися з провідним, виступаючими, підготувати тексти виступів для роздачі і продумати відповіді можливі питання. На самої прес-конференції перед виступаючими мають стояти таблички зі своїми прізвищами, іменами та должностями.

Прес-конференція відкривається вступним словом керівника ПР-службы, у ньому позначається регламент, порядок виступів і питань. У сценарної розробці слід передбачити створення «інтриги «прес-конференції, її може стати повідомлення найважливішою (сенсаційною) інформації. Від ведучого потрібно вміння чергувати питання можливого їх змісту. Хороший провідний має так званий ефект останнього питання, що може стати своєрідним завершенням прес-конференції запам’ятатися більш всего.

30 Виставки, ярмарки.

Гарні можливості для реалізації ПР-программ надають виставки. Роль і значення виставок різко зросли у зв’язку з розвитком ринкових відносин. З майже ритуальних недавно ми заходів із «пропаганді передового досвіду «вони перетворилися на дійовий спосіб маркетингу і реклами, що використовується просування товарів ринку, задля встановлення контактів, обміну інформацією між й зміцнення ділової репутации.

Нині вже склалося чимало великих виставкових комплексів, які користуються не дуже популярна в ділових колах. Таким комплексом стала Ганноверская ярмарок в Германии.

Виставка — це фінішний операція в проектах освоєння як зовнішніх, і внутрішніх ринків. Західні фірми заощаджують на виставках останню очередь.

На виставці більше можливостей дізнатися про що становить інтерес продукції, оскільки у стендах працюють кваліфіковані фахівці, забезпечені вичерпної інформацією і можна повернутися в цікавий стенд чимало раз.

Виставка — це своєрідний живої «банк даних », працював у режимі діалогу, коли можна отримати роботу інформацію, який завжди відкриту для печати.

Виставка — це доступом до різним довідковим службам, що необхідно у пошуку інвестицій і їхніх партнерів. Виставка — це теж можливість одночасного і прямого контакту із головними журналами, газетами, радіоі телевізійними компаніями.

Проводять виставки компанії зазвичай виділяють значну частину бюджету залучення експонентів і відвідувачів. На міжнародних спеціалізованих виставках рекламні проспекти друкуються усім найважливіших мовами світу і надсилаються багатьох країнах відповідним цільовим группам.

Незадовго до його великих виставок в періодичних виданнях публікують повідомлення про майбутню виставку. Передусім інформацією постачається спеціальна преса. Перед початком виставки інформацію надають щоденним газетам, радіо та телевидению.

Тотального поширення набула і вулична реклама. З допомогою плакатів, щитів чи транспарантів вона діє і як безпосереднє нагадування біля самої виставки або безпосередньо до у ньому. Вулична реклама орієнтована, переважно, на широку публику.

Проводяться й різноманітні розважальні заходи стенді, наприклад, зустрічі з знаменитостями (ток-шоу). Але не має перетворюватися на шоу заради шоу порушувати роботу сусіднього стенда.

Крім суто рекламних акцій на на виставці й на стенді ПР-служба працює із журналістами. Преса вважається ефективним та недорогостоящим засобом привернути увагу громадськості до підприємства та її продукції, соціальній та цілому до виставки.

На виставках проводять прес-конференції. Там журналісти майже остаточно дійшли очікуванні цікавою інформації та нею треба їм забезпечити. Можна ще влаштувати для преси неформальну зустріч чи прийом. Час такий зустрічі має бути узгоджується з адміністрацією выставки.

22 Недобросов. реклама.

З метою упорядкування діяльності з рекламі послуг банків, фінансових, страхових, інвестиційних підприємств, установ і закупівельних організацій, громадян — підприємців, припинення недобросовісної конкуренції з, забезпечення захисту прав споживачів отримання достовірну інформацію і керуючись частиною першої (У Російській Федерації гарантуються єдність економічного простору, вільне пересування товарів, послуг і коштів, підтримка конкуренції, свобода економічної діяльності) і частиною третьою Конституції Російської Федерації (ПрезидентРоссийскойФедерациивсоответствиис Конституцією РоссийскойФедерацииифедеральнымизаконами визначає основних напрямів внутрішньої і до зовнішньої політики держави.), постановляю:

1. Встановити, що з опублікуванні і іншому оприлюдненні реклами банки, фінансові, страхові і інвестиційні підприємства, закладу і організації, і навіть інші юридичних осіб, які залучають кошти громадян, і юридичних або реалізують товари та (далі іменуються — рекламодавці), обязаны:

вказувати реальні розміри дивідендів, виплачені за простими іменним акціям протягом останнього фінансового года;

вказувати реальні відсотки, виплачені з різного виду внесків протягом останнього фінансового року з розбивкою по місяців (кварталами), якщо виплати проводилися щомісяця (ежеквартально);

вказувати дату і номер реєстрації випуску рекламованих цінних паперів, місце їхніх реєстрацію ЗМІ й місце, де можна ознайомитися з умовами выпуска;

недопущення оголошення гарантій, обіцянок чи припущень про майбутнє ефективності (дохідності) своєї деятельности;

недопущення порівняння між що рекламуються та інші юридичних осіб, їх послугами (товарами), якщо це порівняння неможливо підтвердити даними статистичної звітності чи бухгалтерського балансу, завіреного аудиторами;

не обіцяти проведення цих робіт, надання послуг, надання товарів, якщо вони фактично не здійснюються (не виробляються) на день рекламы.

2. Акціонерним товариствам забороняється вказувати розміри дивідендів, виплачуваних по звичайним акціям, крім фактично виплачених за підсумками упродовж як мінімум года.

4. Встановити, що порушення положень пунктів 1 і 2 справжнього указу рекламодавцями є необхідною підставою позбавлення банків, фінансових, страхових і інвестиційних підприємств, установ і закупівельних організацій, і навіть інших юридичних, котрі приваблюють кошти громадян, і юридичних або що реалізують товари та, ліцензії за проведення відповідного виду, призупинення ліцензії, і навіть притягнення до інший відповідальності у відповідно до законодавства Російської Федерации.

Рекламодавець, чия реклама визнана недобросовісної, зобов’язаний 3-дневный термін зняти свою рекламу з распространения.

32 Пресс-релиз.

Прес-релізом — це інформаційне повідомлення для преси. Він розсилається поважним у редакції, до інформаційної агентства. У ньому можуть указуватися умови публікації. На бланку прес-релізу треба розміщувати шапку під назвою і адресою організації, телефоном, датою тощо. Імена в прес-релізі слід давати повністю. Прес-релізом має бути написаний на 1−2 сторінках, нормальною мовою й дуже, щоб журналіст міг використати його максимально просто. Бажано на початок прес-релізу виносити новина, лид, і будувати його за тієї ж пирамиде.

Текст прес-релізу залежить від типів видань, і треба готувати їм різні варіанти. До нього можна надати докладання як різноманітних довідок, звітів, таблиц.

Звісно, такі матеріали мали бути зацікавленими виваженими, без перетримувань. Припустимо, тоді як тексті містяться лише хвалебні фрази, він насторожити. І це впевнено себе відчувають фірми не бояться до третини змісту відводити недоліків та проблем, без яких взагалі життя може бути. Надаючи журналісту інформацію, треба роз’яснити, як його можна використовувати. І водночас враховувати всі тих чинників, що дозволяють досягти ефективності.

Повідомлення до друку повинні відповідати прийнятим нормам, бути точними і зрозумілими. Вони висловлювання власного погляду припустиме лише у разі, коли це є невід'ємною частиною статті. Переважно передавати інформацію завчасно, щоб полегшити роботу журналіста, і дати їй час для аналізу. А спрямовуваний до редакції матеріал повинен адресуватися відповідному лицу.

Замітка починається з з так званого «ліда». Лид — це винесений у початок головна новина події, його суть. Він дає змогу відразу вводити читача у зміст. А сам текст треба будувати за принципом піраміди, додаючи до перших пропозицій і абзацам нові. Тоді за скорочення у редакції нотатки з кінця не постраждає її смысл.

Під час підготовки матеріалів для преси треба поступово переорієнтовуватися під новина. Саме новину, і соціальна значимість чи факту дають їм декларація про публікацію. Як вважають англійці, основу кожного публикуемого матеріалу мусить бути сенсація або конфліктна ситуація. Вона може відбивати відносини між окремими людьми, між людиною і установою, людиною та оборонною системою. Після завершення 9 днів новини втрачають своє значение.

24 Репутація фирмы.

МЕХАНІЗМ ПАБЛІСІТІ має у основі одночасне сприйняття публікою події та його версії з газети, факту та її відображення в переказі репортера, думки, висловленої конкретним людиною у певній обстановці - та її викладу (переказу) зі сторінок газет серед «гарячих новин» дня.

Версія події, відбиток факту, виклад (переказ) думки включаються газетою, рекламою, засобами Паблік Рілейшнз в іншу, ніж реальні події та факти, форму їхнього подальшого існування — до системи громадських відносин, у світ суспільної думки. У новій дійсності творці версій спочатку субъективы: вони зміщують акценти, змінюють масштаб події, будують нові й нові асоціативні зв’язку подій і фактів (які можуть опинитися існувати лише у уяві версифікатора, відсутності у реальному житті). Цими перебільшеннях (чи преуменьшениях) значення події, змінах традиційних зв’язків і стосунків у суспільстві виникає інтерес публіки до незвичному явища. Багаторазове повторення (тиражування) винайденому версії розширює аудиторію, закріплює загалом думці масштабність події. Вручення версії у розвитку (у часі, у нових деталях і подробицях) надає версії всіх рис достовірності, і до того і занимательности.

У журналістиці новин тяжіють до паблісіті все СОБЫТИЯ-СЕНСАЦИИ:

у світі політики: приватне життя лідерів партій і держав; у науці: відкриття, винаходи, які стосуються космосу, енергетиці, ресурсосберегающей технологій і ін.; у літературі, мистецтві: життя і творчість майстрів мистецтва, мислителів, творчо обдарованих людей; до засобів масової культурі: життя і творчість «зірок» естради, кіно, шоу-бізнесу; у житті середньої школи, вищої освіти: вундеркінди; він: чемпіони світу, Олімпійських ігор, країни, їх перемоги та поразки; у повсякденному житті обивателя: катастрофи, вбивства, пожежі, повені, воєнних дій, самогубства, грабежі, злочину сексуального характеру тощо.; от у світській життя: шлюборозлучні процеси, скандали; у сфері бізнесу: угоди, контракти, доходи, банкрутства, акції, аукціони, конкурси проектів і пр. и т. д. і т.п.

ДВА САМИХ НАДІЙНИХ об'єкта престижної реклами — це будь-яка екологічна програма, по-перше, і кожна благодійна акція, по-друге (зокрема такі сфери, як спорт, охорону здоров’я, культура, освіту, мистецтво). ПР-обращения, пов’язані з тими областями діяльності (престижна реклама), мають низку як безпосередніх, і віддалених ефектів: підтримується образ багатою, квітучою фірми, здатної фінансувати як власне виробництво, а й формально «невигідні» нею заходи; акцент гуманітарних цінностей привноситься в імідж фірми, у своїй демонструється безкорислива турбота про слабких і беззахисних; споживач усвідомлює свою посильну причетність (через купівлю рекламованої в такий спосіб речі) до доброго справі; цей ознака виділяє фірму з низки подібних, робить її торгові пропозиції предпочтительными палестинцям не припиняти покупателей.

25 Етичні норми і кодексы.

Для такий специфічної, довірчій, заснованої на межяичностных відносинах сфери, як ПР, законодат. норм може не вистачити. У практиці ПР нерідко возн. чималі протистояння між метою та этичностью коштів досягнення цього; можуть бути запитання і з приводу меті і його нрав-сти. Тому ПР-сфера не може ігнорувати опред. етичні нормы.

У ПР мета будь-коли виправдовує використання хибних, шкідливих чи сумнівних коштів. Тому правомірне запитання про створення певної системи моральних норм, що й регулюють цю деятельность.

Є проблема, які підлягають регуляції виходячи з законів. До них, зокрема, належить оплата журналістам за підготовлені вони за проханні фірми матеріали газеті, ТБ. З одного боку, ця плату роботу, і немає нічого поганого. З іншого, це ніби нагадує спробу умилостивити журналіста для досягнення якихось корисливих целей.

Тож у кожної країни Асоціації ПР виробляють собі основні ставлення до професійної діяльності.

Асоціація PRCA, напр., зобов’язує своїх членів безумовно дотримуватися найвищі норми на практиці ПР і через те, що вони завжди чесно і правдиво працювали з клієнтами, своїми співчленами і професіоналами інших галузей, постачальниками, посередниками, засобами комунікації, службовцями та інші членами суспільства.

Фирма-член Асоціації зобов’язана вести свою профессион. діяльність у відповідність до інтересами громадськості, безумовно поважати істину і поширювати свідомо чи необачно хибну чи вводящую на манівці інформації і намагатися уникати ненавмисних дій; гарантувати, що фактичний інтерес будь-який організації, з якою вони можуть професійно стикатися, адекватно підтверджено. У поведінці з замовниками пропонується зберігати конфіденційність і використовувати інформацію на шкоду клієнту або заради своєї фінансової вигоди, за умови що той сам він не дозволить її оприлюднити; виняток становлять лише судові розпорядження. ПР-контора повинна вільно надавати свої возм-сти і житлово-комунальні послуги кожному потенц. клієнту по собств. ініціативи або навіть на його прохання.

Є Кодекс професійних стандартів Американського суспільства зв’язків із громадськістю. У ньому містяться розділи, які регламентують роботу у окремих сферах і галузях, наприклад, у сфері финансов.

Має свій Кодекс й Європейська Конфедерація ПР. Ухвалений 1978 року і доповнений 1989 року, Кодекс зобов’язує кожного практичного працівника ПР поважати принципи, закладені у Загальної Декларації правами людини. Кодекс регламентує ставлення до клієнтам і наймачам, до думки і дезінфікуючих засобів масової інформації, до колег і до самої профессии.

Розвиток професійної ПР-деятельности у Росії висунуло потреба вироблення Кодексу професійної етики. Його може стати серйозним перешкодою по дорозі рівноправного і взаємовигідного співробітництва із зарубіжними партнерами, міжнародними ПР-сетями і світовим ПР-сообществом загалом. Поки що у Росії прийнято Декларацію етичних принципів ПР. Але виявилося, що не ПР-фирмы готові підписати цю Декларацію і, отже, виконувати її положення. Проте можна почути думку, такі фірми рано чи пізно зіштовхнуться з дилемою: або слідувати визнаним в ПР етичними нормами, або у умовах зростання конкуренції не призвести до серйозних клієнтів. До травня 1997 року ця документ, який отримав назву «Хартія принципів співробітництва уряду і конкуренції російському ринку послуг за зв’язків із громадськістю », підписало 13 ПР-агентств.

34 Интервью.

Інтерв'ю — найпридатніший жанр вирішення завдань Паблік Рилейюнз. У діалозі з журналістом (інтерв'юером) представник фірми, корпорації, організації може у невимушеній манері, розмовному стилі спілкування повідомити публіці значиму інформацію, дати уявлення про імідж фірми, викласти ПР-обращение. Тому замовник скористається перевагами цього жанру, — адже інтерв'ю при цьому легко знаходить цільову аудиторію замовника, тобто. публікується з газети (передається каналами ТБ й радіо), обслуговуючої цю саму цільову аудиторию.

Інтерв'ю, у найзагальнішому буквальному розумінні, означає, по-перше, процес одержання журналістської соціальної інформацією результаті майстерно побудованої системи запитань і, по-друге, результат діалогу інтерв'юера і інтерв'юйованого, тобто. газетний текст, ефірний (ТБ, радіо) сюжет, оформлений в вопросно-ответной последовательности.

ИНТЕРВЬЮ-МНЕНИЕ застосовується для з’ясування ставлення телеглядача, радіослухача до якоїсь передачі або у сам момент мовлення, або відразу саме його окончания.

ИНТЕРВЬЮ-БЕСЕДА будується на вимогу міжособистісного спілкування, діалогу двох собеседников.

ИНТЕРВЬЮ-ВОСПОМИНАНИЕ необхідне оцінки ефективності які у ТВ (радио)эфире матеріалів: інтерв'юер предл. згадати зміст сюжетів, рекламних кліпів, суті висловлювань політичних лідерів та т.п.

ІНТЕРВ'Ю ПО ТЕЛЕФОНУ скорочує час підготовки матеріалу газеті чи журналу; журналісти ТБ й радіо включають його «живцем» в що йде передачу.

МЕХАНІЧНЕ" ІНТЕРВ'Ю створюється шляхом установки, що фіксує включення і вимикання ТБ-приймача. Інформацію, зазвичай отримувану шляхом интервью-мнения, тут «знімають» з прибора-регистратора інтересів ТВ-зрителя.

ПР-ИНТЕРВЬЮ відрізняється від усіх перелічених видів жанру тим, що містить вже в свій задум ідею ПР-обращения. Жанр інтерв'ю використовують у сфері Паблік Рілейшнз начебто як форма викладу та концепцію і тексту ПР-обращения. Інтерв'ю приваблює ПР-фахівців тим, що дозволяє гранично персоніфікувати ПР-обращение, забезпечивши його подробицями, що викликають до верие до интервьюируемому (а ще через нього — і до ідеям ПР звернення, до політичному іміджу та репутації фірми чи суспільно-політичної організації). Щоб реалізувати ці завдання, ПР-специалист вирішує унікальну завдання: він готує представника фірми (замовника) до розмові з журналістом, готує клієнта дати интервью.

27 Психологія общения.

Традиції Паблік Рілейшнз розглядають ділову розмову (зустріч) як переконати співрозмовника як силою аргументів, а й впливом сприятливого іміджу, випромінює доброзичливість, відкритість, прагнення сотрудничеству.

Мистецтво розмови, витримане у тих традиціях, з'єднує суху, ділову інформацію з чарівністю міжособистісного спілкування (справжній інтерес до співрозмовника, теплота інтонації, жива реакція на заперечення і готовність подолати ніяковості і мимоволі образливі оцінки партнера і пр.).

Підготовка до розмові включає сувору формулювання основних питань обговорення. Заодно слід знати, яке має майбутня зустріч для «своєї» фірми, для партнера. Найкраще — записати перелік запитань майбутньої розмови. Найважливіші питання треба скласти у кількох варіантах. Костюм має відповідати події: суворий, ділової стиль одягу налаштовує співрозмовника на серйозний лад.

Перший етап розмови — створення сприятливою обстановки, робочого настрої. Важливо з першого фрази встановити рівноправні відносини. Дистанція спілкування повинна налаштовувати на відкритість, розкутість суджень. Розмовляти через парта — отже мимоволі дотримуватися офіційного стилю взаємин держави і спілкування. Що б вийти із пут службового етикету, слід переключити увагу, перейти для розмови деінде, змінити, як кажуть, інтер'єр. Оптимальна дистанція спілкування — відстань витягнутої руки.

Три табу ділового спілкування: не курити; не крутити безцільно до рук авторучку чи якусь дрібничку; не малювати геометричних та інші постатей на папері, приготовленою для робочих записей.

Уміння слухати — запорука успіху, неодмінна правило розмови. Не спростовуйте відразу ж співрозмовника: увагу до слів співрозмовника має світитися в очах слухача, матися на увазі у його відповідних репліках. Уміння дивитися співрозмовнику забезпечує сприятливе вразити співрозмовника (якщо очі «бігають» — співрозмовник підозрює нещирість партнера; якщо невідступно споглядати свого візаві - він сприйме це як «тиск на психику»).

Вирішальна стадія розмови пов’язані з аргументацією позицій сторін. Тут потрібна міра в наведенні доказів. Якщо аргументів багато, партнер перестає сприймати як докази розуму, він втрачає їх смислове наповнення і якими бачить лише невгамовне бажання «умовити» його у що то стало.

Незгода з думкою співрозмовника виражається безпристрасно. Відповідна фраза віддає належне словами партнера й те водночас містить у м’якої формі незгоду. («Так, в ваших словах є частка істини, але щоб мені хотілося б вирізнити у цій ситуації інші моменти…»). Іронія, сарказм виключаються висловлення незгоди. Злагода з думкою співрозмовника не вимагає афектації; слід лише зауважити, що досягнутий результат створює відмінну базу подальшого співробітництва Києва й взаимопонимания.

Недоречна репліка лише насторожує партнера, він шукає який то «підтекст» в мимовільною застереженню, втрачає довіру до партнера. Завершальна стадія розмови відводиться уточненню найістотніших результатів обміну. Сторони домовляються про подальших контактах і правових умовах сотрудничества.