Системы і структури Франції, Німеччини) і Молдовы

ФРАНЦИЯ Площадь — 552 тис. км2. Населення — 57,7 млн. чол. (1994). Столиця — Париж. Склад території і що оцінка экономико-географического становища. Територія Франції включає континентальну частина (найбільша й важлива частина країни), острів Корсика у Середземному морі, і навіть численні маленькі острови біля берегів Середземного моря, и в Атлантичному океані. Франції належать й звані заморські департаменти (Гваделупа, Мартініка в Вест-Індії, Французька Гвиана і Південній Америці) і заморські території (Нова Каледонія, Французька Полінезія, острова Сент-Перри і Микелон, острів Реюнион (біля берегів Африки). Економіко-географічне становище Франції дуже вигідна стосовно наземним, річковим і морським видам транспорту. Вона омивається з трьох боків водами в Атлантичному океані ніяких звань, Середземного моря Півдні і протоками Ла-Манш і Па-де-Кале північ від. Через північні протоки і Середземне море проходять торгові морські шляху міжнародного значення. Франція межує з промислово розвинені країни Європи, більшість із яких належать до Європейського Союзу, членом якого є і сама Франція (Бельгія, Німеччина, Італія, Іспанія) і має морські кордону з ще однією членами ЄС— Великобританією. Найбільш економічно розвинені області Франції перебувають у безпосередній близькості до індустріальних районів сусідніх країн, що сприяє здійсненню тісних виробничо-економічних зв’язків. З іншого боку, Франція має сприятливе географічне розташування стосовно сировинним і паливною ресурсів Північної Африки, Близького Сходу, і Північного моря.

Населення Франція — країна, порівняно однорідна в етнічному відношенні. Близько 9/10 її населення — французи. Державний мову країни— французький, що належить до романської групі індоєвропейських мов. Лише окраїнні області країни населяють етнічні групи, відмінні розумом і культурою. На сході в Ельзасі і північно-східній Лотарингії живуть ельзасці (1,3 млн.). Західні області півострова Бретань населяють бретонці (1 млн.). На півночі Франції в кордону з Бельгією живуть фламандці (100 тис.). Острів Корсику населяють корсиканці (300 тис.), і, нарешті, у передгір'ях Піренеїв ніяких звань розселені баски (130 тис.), але в сході— каталонці (200 тис.). У Франції переважна релігія — католицизм. До католикам належить 84% французів. Близько 2% французів — протестанти, решта віруючого населення належить решти религиям.

Промисловість Попри високих темпів розвитку після 2-ї Першої світової, отже, відновлення осн. капіталу пром-сти та розвитку новітніх галузей, велике значення зберігають галузі легкої і пищ. пром-сти (про структуру пром-сти див. табл. 3), поступаються, одна;

Табл. 3.-— Структура промисловості |Галузі пром-сти |По стоимости|По числу| | |валовий |зайнятих,| | |продукції, %| | | | |% | | |1981 |1985 | |Вугільна |1.4 | 1,4 | | |4,2 |2,2 | | |5,3 |2,8 | | |4,1 |3,6 | | |0,8 |0,5 | | |7,1 |7,4 | | |31,9 |31,5 | | | | | | |13,6 |13,0 | | | | | | |9,5 |10,4 | | |8,8 |8,1 | | |12,3 |10,4 | | |4,2 |4,7 | | |6,6 |11,5 | | |1,5 |2,3 | | |3,2) 2,9) |6.7 | | |4,0 9,4 |4,4 | | | |10,6 | |Нафтова і газова |4.2 |2.2 | |Електроенергетика |5.3 |2.8 | |Чорна металургія |4.1 |3.6 | |Кольорова металургія |0.8 |0.5 | |Металлообрабатывающая |7.1 |7.4 | |Машинобудування |31.9 |31.5 | |До того ж | | | |Загальне |13.6 |13 | |Транспортне |9.5 |10.4 | |Електротехніка |8.8 |8.1 | |Хімічна і гумова |12.3 |10.4 | |Будує. Матеріали |4.2 |4.7 | |Текстильна і швейна |6.6 |11.5 | |Кожевенно-обувная |1.5 |2.3 |.

ко, за багатьма показниками з більшої роздробленості виробництва та збереження застарілого устаткування галузям важкій промисловості. Св. 40% пром. підприємств має до 100 зайнятих (США, Великобританії, ФРН — 20—26%; 1980). Про концентрації пром. произ-ва див. табл. 4.

Табл. 4.— Концентрація промислового виробництва (підприємства із кількістю зайнятих понад п’ять), 1981, % |Підприємства |Кількість |Кількість | |із кількістю |предприя|занятых | |зайнятих |тий | | |6 — 49 |73,0 |12,9 | |50−499 |24,0 |30,0 | |500 і більше |3,0 |57.1 |.

Видобувна промисловість і енергетика. Забезпеченість Ф. топливноэнергетич. ресурсами недостатня. Прибл. ¾ споживаного країни палива імпортується. Головні райони видобутку вугілля — Лотаргинский 9 млн. т., Північний 7 млн. т., Центр-Південь 3 млн. т. Майже вся нафту імпортується 176 млн. т. Найбільші нафтопереробні заводи розміщені близько Марселя й у гирлі Сени. Видобуток газу зосереджена р-ні родовища Лак; понад 1/3 споживаного газу імпортується з Алжиру, Нідерландів, Росії. Про структурі виробництва та споживання енергії див. табл. 5. Произ-во електроенергії у 1984 (в %): ТЕС — 69,1 (в т. год. АЕС — 8,3), ГЕС -30,9. ТЕС працюють на кам. вугіллі, газі і мазуті і гол. обр. в уг. басс., великих містах (Париж), мор. портах. Найбільші ГЕС (по 300—500 тис. КВт) — на р. Рона і її альп. притоках.

Таб.5 Структура споживання основних видів первинної енергії, % |Види енергії |1985| |Вугілля |17 | |Нафта |61 | |Природний газ |11 | |Гідроенергія |8 | |Атомна енергія |2 |.

Много ГЕС до Центру. Франц. масиві. У Бретані у гирлі р. Ране працює електростанція (240 тис. КВт), яка використовує енергію мор. припливів. Є 10 АЕС (загальної потужністю 3,1 млн. КВт в 1985), найбільших із них (по 450—540 тис. КВт) — Ле-Бюже, Сен-Лоран-1 і Сен-Лоран-2, Шинон-3. Атомна пром-сть має собств. сировинну базу (1983;го отримано 1,88 тис. т уранових концентратів; 1-е місце серед країн Зап. Європи). Засн. центри видобутку: ЛаКрузии, Форез, Лашо до Центру. Франц. масиві, Л «Экарпьер в Вандеї. Поблизу виробляється збагачення руди. Металлич. уран одержують у р. ЛеБуші (біля Парижа) і ін. з-дах. Важливі центри атомної пром-сти — рр. Пьер-дат (произ-во обогащённого урану) і Маркуль (произ-во плутонію). Розвинена мережу електропередач, її гол. вузол — Париж; до столиці надходить отже, частка енергії, виробленої у ін. р-нах. З рудного мінер, сировини на терр. Ф. видобувають жел. руду (4-те місце у капиталистич. світі; гол. залізорудний р-н — Лотарингія; центри: рр. Брие, Лонгви, Тионвиль та інших.) і боксити (гол. р-н видобутку на Ю., вдеп. Вар), у невеликих кол-вах — цинк (13,9 тис. m концентрату в 1985), свинець (21,7 тис. m), вольфрам, золото. З нерудних мінер, ресурсів — отже, видобуток калійних солей (2,1 млн. m в 1985, у перерахунку на КгО), сірки (Лак; побічний продукт очищення природного газу), кам’яною солі, бариту, тальку, каоліну, азбесту, плавикового шпату (460 тис. тонн на 1984), сировини для стройматериалов.

Обробна промисловість. Велике розвиток отримали галузі чорної та кольорової металургії (виплавка чавуну, стали, алюмінію та інших. металів). Ці галузі частково працюють на місцевій сировині, проте отже. частина більш високоякісної жел. руди і ряд кольорових металів (мідь, кобальт, олово, вольфрам та інших.) ввозяться з неевроп. країн; зокрема, на імпортної руді працюють нові найбільші металлургич. комбінати країни у Дюнкерку (виробництв, потужність 8 млн. т сталі у 1985) і Фос-сюр-Мер (перша черга; 3,7 млн. m стали). Гол. р-ны чорної металургії — Лотарингія (виробництв, потужність заводів 15,9 млн. m стали 1985) і Північний (включаючи Дюнкерк; 12,6 млн. m сталі у рік). У гірських р-нах — Савойе, Піренеях, Центр. Франц. масиві, там, де перебувають ГЕС, розвинена электрометаллургия, виробляється якостей. сталь (Сент-Этьенн, Ижин, Ле-Крёзо) і виплавляється алюміній (глинозёмные з-ди в Гарданне і Салендре; алюмінієві з-ди в Ногере, Сен-Жан-де-Морьенн, Ланмезане). Виплавка міді (рафінованої 40 тис. m в 1985) — в Ле-Пале (деп. Верхня Вьенна), свинцю (рафінованого 151 тис. m) — в Ну-айель- Ґодо (деп. Па-де-Кале) і Ліоні, цинку (181 тис. т.) — в Нуайель-Годо і Вивье (деп. Аверон), нікелю — в Гаврі, кобальту, вольфраму та інших. Машинобудування й металообробки — гол. галузі пром-сти (св. 1/3 пром. робочих), особливо розвинене трансп. і несе спільний машинобудування. Велике произ-во автомобілів, гол. обр. легкових (фірми «Рено», «Пежо—Ситроен», «Крайслер-Франс»); майже ½ продукції експортується. Центри автомоб. промсті: Париж, Сошо-Монбельяр, Ліон. По авиаракетной пром-сти Ф. займає 2-ге і 3-тє місця серед капиталистич. країн. Вона виробляє і експортує у мн. країни воєн. і гражд. літаки різного типу, в т, год. надзвуковою франко-брит, літак «Конкорд», вертольоти, двигуни. Ф. випускає різноманітну ракетну і космич. техніку, космич. супутники Землі та ін. Засн. центри авіабудування — Париж, Тулуза, Бордо. Чільне його місце займає суднобудування; центри — рр. Нант (Сен-На-зер), Дюнкерк, Марсель (Ла-Сьота). Отже, произ-во локомотивів (144 прим.) і вагонів (9,6 тис. прим. вантажних в 1985). Великі галузі машинобудування — верстатобудування і произ-во ковальсько-пресового устаткування, электротехнич. в електронної апаратури, генераторів і двигунів, зв’язку, побутових електроприладів, тракторів, зброї. Більше ½ підприємств электротехнич. та електронної промсті зосереджене у Парижі. Хімічна промисловість. У Франції є кілька спеціалізованих районів у певних галузях хімічної промисловості. У Ельзасі і Лотарингії розвивається углехимия і виробництво калійних добрив; на південному заході країни — виробництво азотних добрив з урахуванням місцевих цього палива; поблизу ГЕС Пириней, Альп, Центрального масиву — електрохімія; у великих морських портах — нафтохімія; у Паризькій агломерації — тонка хімія (парфумерна, косметична, фармацевтична промисловість). Легка і харчова пром-сть мають великі масштаби произ-ва. У текстильної і швейної пром-сти зайнято 0.7 млн. чол. 1983;го. Ф. дає прибл. 5% світового проиэва текст. виробів. Основні райони текстильної промисловості: Північний (рр. Рубе—Туркуэн, Лілль, та інші) -вовняна, хл.-бум., льняна, джутовая; Вогезы і юж. частина Эльзаса — хл.-бум. пром-сть; Ліонський р-н — произ-во тканин з хім. волокна. Важливе значення має трикотажне произ-во (Париж, Труа). Гол. центр випуску одягу та галантереи—"законодатель мод" Париж. Ф. займає одне з перших місць у світі за випуском шкір. взуття (205 млн. пар, 1985). Пищ. пром-сть, як і текст. пром-сть, має щодо повільні темпи зростання. Однак у галузі відбуваються глибокі структурні зміни. Відому роль цьому процесі зіграв иностр., гол. обр.амер., капітал (преим. в произ-ве варення, сухарів, сгущённого молока, крохмалю, спецій, продуктів тваринного походження і мн. ін.). Пищ. пром-сть найбільш розпилена в виробництв. плані місто й представлена численними галузями. Ф.—классич. країна виноробства (в 1985 вироблено 6,1 млн. т виноградних вин); вина Жиронди (центр — р. Бордо), Шампані, Вургундии, коньяки і ликёры користуються світової популярністю. Серед ін. галузей пищ. пром-сти Ф.— муком., м’ясо-, молочно-, рыбо-, плодоконсервная, цукрова. Про виробництво основних видів промислової продукції див. Таб.6.

Сільське господарство З. х-во Ф. розвивається у умовах жорсткої конкуренцією над ринком продовольствия країн Європ. економічного співтовариства. Посилилася капиталистич. концентрація с.-х. произ-ва, зросла його технич. оснащённость, споживання мінер, добрив виросло в 6 раз, підвищилася врожайність культур і продуктивність худоби. Цьому сприяли як научно-технич. революція, і держ. — монополістична політика, спрямовану досягнення т. зв.