Вступ. 
Інтер'єр ресторану японської кухні "Суші"

Темою моєї кваліфікаційної роботи є проектування інтер'єру ресторану японської кухні «Суші». Інтер'єр ресторану розроблявся за стилістичними мотивами Японії. В цій роботі мені треба максимально намагалася передати дух, атмосферу Японії, використовуючи сучасні будівельні матеріали.

Проектування ресторанів, кафе, барів, клубів та інших закладів такого типу є надзвичайно складним і цікавим, тому що ці заклади мають особливе функціональне призначення — споживання їжі та культурно розважальний процес, вони розраховані на тривале перебування в них відвідувачів. У зв’язку з цим все більшого значення набуває організація предметно-просторового середовища цих закладів. Проектуючи заклади громадського харчування слід враховувати технічні і санітарні норми що до їх обладнання, функціональні, економічні та естетичні чинники, а також психологічні настрої відвідувачів. При композиційному і стильовому рішенні необхідно обирати певний стиль в якому буде виконаний інтер'єр, розробляти його на основі певних асоціацій і композиційно об'єднувати все це в єдине ціле, щоб не можна нічого ні додати, ні відняти від створеного художньо-цілісного інтер'єру.

Художній образ інтер'єру має допомогти людині відпочити, відновити сили для продуктивнішої праці у своїй повсякденній діяльності. Клас закладу — сукупність відмінних ознак закладу ресторанного господарства певного типу, що характеризує рівень вимог до продукції власного виробництва і закупівельних товарів, умов їх споживання, організування обслуговування та дозвілля споживачів.

Велике значення у інтер'єрах ресторанів відіграє правильне врахування масштабності, матеріалів та їх поєднання, форм, кольорового рішення, аксесуарів, декорації, композиційного розміщення великих і малих площин. Проте одним з найголовніших завдань є забезпечення зручності та цілісності функціонального процесу тощо.

Все наше предметне оточення починаючи з утилітарних речей і закінчуючи промисловими товарами, є основою не тільки матеріальної, а й художньої культури кожної епохи. Предметна творчість безпосередньо включає формоутворення великих історичних стилів і пов’язана з естетичними ідеалами і смаками інтелектуальної еліти, з її способом життя. Види мистецтв предметної творчості пройшли довгий шлях розвитку. В ХХ столітті під впливом науково-технічного прогресу і соціальних змін в суспільстві в предметній творчості посилилася проектно-прогностичні спрямування, предметне майбутнє у конкретних художніх образах. Це стало називатися технічним проектуванням, а пізніше — дизайн.

Сьогодні дизайн є важливою складовою частиною художньої освіти. Дизайн проник у всі сфери життя і надання послуг. Є такі види дизайну як дизайн архітектури, дизайн інтер'єру, графічний дизайн, дизайн одягу, технічний дизайн, дизайн побутових приладів, ландшафтний та багато інших видів. У наш час дуже широко розвинувся дизайн інтер'єру — облаштування внутрішнього простору приміщення. Він поділяється також на окремі види: проектування житлових приміщень, проектування не житлових громадських приміщень, культосвітніх закладів, закладів громадського відпочинку, закладів громадського харчування, проектування технічних приміщень та інше. Кожен з типів проектування закладів має свої особливості, стандарти та конструктивні, композиційні і функціональні рішення.

Вишукана простота, первозданність і гармонія смаку, естетична насолода — це основа основ східної кухні. В ресторані «Суші» неповторна атмосфера східного гастрономічного таїнства.

Архітектура і дизайн ресторану — виконані в дусі сучасного японського мінімалізму, який характеризується гармонією простору і лаконізмом деталей.

Японська кулінарна традиція разюче відрізняється не тільки від європейської, а й від сусідньої азіатській, наприклад, китайської. Перш за все вона проявляє глибоку повагу до первозданного зовнішнього вигляду продуктів, які неодмінно — високої якості. Таке вимогливе ставлення японців до їжі лежить в руслі національної традиції сприйняття навколишньої природи, поклоніння їй, що відображено в їх релігії сінто (шлях богів). У глибоку давнину на вівтарі богів — ками — покладалися лише найкращі дари полів, гори морів: наісвежайшая риба, стиглі фрукти, зрілі колосся золотистого рису, блискучий білизною рис, тобто те, що створено самою природою, до чого ще не торкалася рука кулінара. Японська кухня виявляє тонке і поетичне повагу до дарів природи. Місцеві кухарі прагнуть зберегти первинний смак і зовнішній вигляд продуктів, щоб риба або овочі в приготованому вигляді залишалися самі собою. Складна кулінарна обробка та різноманітні соуси в давні часи були б те саме що святотатство, та й зараз вони не настільки властиві японському рафінованому смаку.