Логіка складання бізнес-плану

року міністерство освіти Російської Федерации.

НОВОСИБІРСЬКИЙ ГУМАНІТАРНИЙ ИСТИТУТ.

РЕФЕРАТ На тему «Логіка складання бізнесплана"____________________.

По дисципліни «Планування в бизнесе».

Виконала студентка 3-го курсу 3-го.

потоку економічного факультету Чухно Юлия.

Викторовна.

Преподаватель.

2001 г.

1.

Введение

.

3 2. Основна часть.

3 2.1. Сутність бизнес-плана.

3 2.1.1. Особливості бізнес-планування в России.

4 2.1.2. Мета і завдання бизнес-планирования.

5 2.1.3. Принципи бизнес-планирования.

5 2.1.4. Вимо ги до бизнес-плану.

6 2.2. Структура і змістом розділів бизнес-плана.

6 2.2.1.

Введение

.

7 2.2.2. Опис підприємства (организации).

8 2.2.3. Опис продукції (роботи, услуги).

9 2.2.4. Аналіз рынка.

10 2.2.5. Конкуренция.

12 2.2.6. Маркетинговий план.

14 2.2.7. План производства.

15 2.2.8. Фінансовий план.

19 3.

Заключение

.

22 4.

Список литературы

.

Бізнес-планування — щодо нове явище економіки Росії, як і раніше, що чимало поняття ринкової економіки, вже увійшли до ділову життя й практику підприємств (організацій). Поки ж у Росії значно більшого поширення набуває розробка техникоекономічного обгрунтування (ТЕО) чи техніко-економічних розрахунків, а чи не бізнес-плану. Така ситуація бере своє початок в адміністративно-командної системи управління економікою, коли мало нагальної потреби обмірковувати і враховувати багато чинників, властиві ринкової системи відносин. Проте він менш, останнім часом відбувається пристосування форми та змісту ТЕО під реально що у суспільстві умови початку ринку, що саме й надає ТЕО дедалі більше характер бізнес-плану. Пов’язано це про те, призначення ТЕО і бізнес-плану один і той ж: дати нагоду переконатися у тому, що розроблюваний проект економічно доцільний, т. е. принесе ефект, під якою завжди мається на увазі прибути. ТЕО розробляється й у проектів, які збиткові. Під час розробки бізнес-плану так можна, коли йдеться частину будь-якого проекту, якого проект загалом не можна здійснити: реалізація даної частини проекту принесе збитки, хоча здебільшого проект є вигідне дело.

Необхідність складання бізнес-плану усвідомлено державною рівні. Першим кроком у цьому напрямі була розробка інвестиційних програм підприємствами, які у процесі приватизації: 15% статутного капіталу підприємств виставлялося на інвестиційний конкурс. Переможець інвестиційного конкурсу зобов’язувався реалізувати інвестиційну програму, розроблену підприємством. Віддаючи собі звіт, що інвестиційні програми далеко ще не той бізнес-план, про який ідеться, тим щонайменше, складання цих програм змусило керівників підприємств замислитися над тим, які й під які їм потрібні для нормально функціонувати підприємства, т. е. як інвестиційний капитал.

З метою розвитку ініціативи приватних інвесторів і забезпечення ефективнішого використання приватних інвестицій у РФ президентом Росії видано Указ «Про приватних інвестиціях у РФ» від 17 вересня 1994 р. № 1928, за яким щорічно виділятимуться державні інвестиції фінансування високоефективних інвестиційних проектів, за умови розміщення цих коштів у основі. Відповідно до пункту 3 цього указу інвестиційний проект повинен мати бізнес-план, висновок державної екологічної експертизи, державної позавідомчої чи незалежної экспертизы.

Без обгрунтованого бізнес-плану не можна на отримання фінансової та кредитної підтримки у фондах підтримки малого середнього підприємництва, отримання малими підприємствами обладнання лізинг, отримання кредитів, кредитів у комерційних і т. д.

У методичних рекомендаціях з реформи підприємств (організацій) від 1 жовтня 1997 р. № 118 говориться, що довгострокова стратегія розвитку підприємства має базуватися на бізнес-плані, у якому, зокрема, мають відображатися над тими видами діяльності, якими підприємство планує проводити дозвілля у недалекому майбутньому й у в довгостроковій перспективі. У цьому рекомендується врахувати вплив зовнішніх чинників, куди підприємство не може впливати (економічних чинників: інфляція, безробіття, купівельна спроможність покупців, величина відсоткової ставки за кредит та інших.; політичні, природні, науково-технічні чинники та т. буд.). У Методичних рекомендаціях вносяться суттєві пропозиції щодо посиленню ролі бізнес-плану у діяльності реформируемых предприятий.

Отже, значення бізнес-плану різко зростає й підприємцям, всім без винятку, починаючи з директорів великих державних підприємств і акціонерних товариств, закінчуючи представниками бізнесу, треба знати і вміти складати бізнесплан.

Бізнес-планування у Росії має свої особливості: V міняються економічних відносин ставлять керівників перед необхідністю самим прораховувати свої майбутні кроки і віддали навчатися боротися з конкурентами; V з’являється нове покоління керівників, які були керівниками комерційних організацій, і вони погано уявляють весь коло що їхні економічних труднощів, особливо у ринкової економіки; V російські підприємці мусимо навчитися обгрунтовувати свої заявки, стверджуючи інвесторам, що можуть достеменно передбачити всіх аспекти використання інвестицій буде не гірший бізнесменів з деяких інших стран.

Бізнес-план — стисле, точне доступне і опис гаданого бізнесу, найважливіший інструмент під час розгляду великого кількості різних ситуацій, дозволяє вибрати найперспективніші рішення і побачити кошти на її досягнення. У ринковій економіці є безліч версій бізнес-планів формою, змісту, структурі та т. буд. (рис. 1).

Малюнок 1.

Типологія бізнес-планів з об'єктів бизнеса. 1].

Мета і завдання бізнес-плану: 1. Бізнес-план служить для обгрунтування гаданого бізнесу з оцінкою результатів за певний період. У цьому може розглядатися як мірило ступеня досягнення успіху. 2. Бізнес-план є документом, що дозволяє «висвітлити» курс діянь П. Лазаренка та управляти бізнесом. Тому може бути уявити, як невід'ємний елемент стратегічного планування як і керівництво виспівати і функцію контролю. Планування дає можливість оцінити й контролювати процес розвитку основний діяльності підприємства. 3. Бізнес-план здебільшого використовують як засіб одержання необхідних інвестицій. (залучення коштів із боку: позички, кредити). Одержати кредит стає дедалі важче через зростаючій безповоротності кредитів, інфляційних процесів. Банки вживають заходів за захистом виданих позичок, і важливий чинник під час вирішення питання про надання кредиту служить наявність продуманого бізнес-плану. У цьому вся аспекті вона є «наживкою» для інвесторів і потужними інструментами фінансування бізнесу. 4. Важливо розглядати бізнес-план як процес планування і інструмент внутрифирменного управління. У цьому плані його як як постійно обновлюваний документ, робить організацію піддатливою різноманітних нововведенням — технічним, технологічним, інформаційним, організаційним, економічним тощо. буд. 5. Залучення потенційних партнерів до реалізації планів розвитку підприємства, здійсненню проектів, які можуть укласти власний капітал чи технологію. 6. Бізнес-план то, можливо хорошою рекламою для гаданого бізнесу, створюючи репутацію, і, будучи своєрідною візитною карткою організації, й тому він може бути компактним, красиво оформленим, інформаційно наповненим. 7. Бізнес-план є свого роду документом, страхующим успіх гаданого бізнесу. Він демонструє готовність іти з ризиком. 8. Бізнес-план — інструмент самонавчання. У цьому вся аспекті його розробка — це безперервний процес пізнання і самопознания.

Бізнес-планування — творчий процес, вимагає професіоналізму й искусства.

Для практичної реалізації бізнес-планування як процесу можна дотримання основних принципів:. гнучкості, яка передбачає постійну адаптацію до змін середовища, у якій функціонує дана організація;. безперервності, яка передбачає «ковзний» характер планування;. комунікативності, під якої розуміється координація політики та інтеграція усилий.

(все має бути взаимоувязано і взаємозалежне);. итеративности, яка передбачає творчий характер планування і неодноразовість проробки вже складених розділів плану;. багатоваріантності, що дозволяє вибрати найкращу з альтернативних можливостей досягнення мети;. участі, який передбачає важливість самого процесу планування з погляду залучення у нього всіх можливих учасників майбутньої організації;. адекватності відображення реальні проблеми і самооцінки у процесі планирования.

Бізнес-план — документ, який дає опис основний аспектів майбутнього підприємства, аналізує всі ризики, із якими він може зіштовхнутися, визначає шляхи вирішення них й відповідає, зрештою, на питання: «Чи варто загалом вкладати гроші у цьому проекті і принесе він доходи, які окуплять всі витрати на зусиль і средств?».

Які вимоги, які пред’являються бізнес-плану? Слід пам’ятати, що бізнес-план, з одного боку — серйозний аналітичний документ, з другого — засіб реклами, й тому він має бути написаний діловим мовою, зрозумілим фінансистам, банкірам, партнерів у бізнесі; інформація мусить бути чіткої, ёмкой, а й у той час короткої. Слід враховувати, що банки, інвестиційні компанії розглядають безліч пропозицій, тому бізнесплан мав бути підготовлений з урахуванням вимог стандартів організацій корисною і осіб, яким передбачається уявити цей документ.

Складати бізнес-план може сам керівник з допомогою співробітників фірми, але залучити незалежних експертів, що, безсумнівно, підвищить рівень обгрунтування документа.

Обсяг бізнес-плану завитий з його мети. Якщо це план внутрифирменного розвитку, то обсяг їх регламентується. Для отримання невеликих чи середніх інвестицій бізнес-план зазвичай складається з 20 — 25 аркушів, а бізнесп лан, мета якого — залучення великого інвестиційного капіталу, може складатися з 50 — 80 сторінок, без обліку приложений.

Структура бізнес-плану досить стандартна, незалежно від обсягу необхідних інвестицій, і навіть від цього, хто по них: починаюча свій бізнес мала фірма чи потужна, давно функціонуюча корпорація. Зміст і відповідне зміст бізнес-плану — необхідна умова у тому, щоб проект, по крайнього заходу, почала розглядатися потенційні інвестори. Зміст глави має відповідати її назві. Серйозний інвестор може прийняти до розгляду проект, де відсутня зміст. Зазвичай, прогнозування розвитку зазвичай складає 2 — 5 років, причому на першому року розбивка всіх показників робиться найбільш докладно (помісячно, поквартально), на другому — з інтервалом в півроку, а інших термінів інвестування прогноз дається за підсумками года.

Зазвичай бізнес-план складається з таких розділів: 1. Запровадження. 2. Опис підприємства (організації). 3. Опис продукції (роботи, послуги). 4. Аналіз ринку. 5. Конкуренція. 6. Маркетинговий план. 7. План виробництва. 8. Фінансовий план. 9. Приложения.

У рекомендаціях зарубіжних і вітчизняних розробників бізнес-плану наводяться і ті розділи: організаційний план, інвестиційний план, ризики у діяльності предприятия.

Структура плану оздоровлення (бізнес-плану), утверждённая Федеральним управлінням зі справ неспроможність (банкрутство), входять такі розділи: 1. Загальна характеристика підприємства. 2. Стислі інформацію про плану оздоровлення. 3. Аналіз фінансового становища підприємства. 4. Заходи з відновленню платёжеспособности й підтримки ефективної господарську діяльність. 5. Ринок й рівна конкуренція. 6. Діяльність у сфері маркетингу предприятия.

Бізнес-план — офіційний документ, оформлений відповідно до вимогами потенційних інвесторів, партнерів у бізнесі тощо. буд. На його написання необхідно зібрати великий інформаційний матеріал по широкому колу питань про ринках, стані галузі, нові технології, устаткуванні тощо. п. Значна частка власності цієї статті не входить у остаточний офіційний варіант бізнес-плану й у даному аспекті заслуговує на увагу попередня розробка його робочого варіанта. До нього охоплюють усі робочі інформаційні матеріали, згруповані за розділами офіційного бізнес-плану. Вони може мати найрізноманітніший характер (від описів, формулювання свої волелюбні ідеї до розрахунків, оформлених в таблицях довільного виду), постійно доповнюватися своєю практикою і використовуватися при модернізації офіційного варіанта бізнес-плану. Таким чином, дотримуються вимоги основних принципів бізнеспланирования.

Розглянемо зміст окремих розділів бизнес-плана.

На «Запровадження» рекомендується особливо звернути увагу, т. до. є своєрідною «візиткою» всього бізнес-плану. Він повинен бути коротким і трактуватися як рекламний документ, т. до. у ньому утримуватися основні тези і цифри всього ділового плану. Це вступна частина мусить бути написана те щоб викликати інтерес у потенційного інвестора. За вмістом цієї маленької частини інвестор часто судить у тому, варто йому змарнувати часу й читати план розвитку до кінця, звідси — гранична простота і лаконічність викладу, мінімум спеціальних терминов.

У «Запровадження» мають бути такі відомості: 1. Хто поводиться з жаданням наданні інвестицій; 2. Яка організаційно-правова форма підприємства; 3. Яким бізнесом займатиметься підприємство (торгівля, промисловість, сфера послуг); 4. Короткий опис продукції (послуг) підприємства; 5. Чим ця продукція (послуга) надто відрізнятиметься від продукції (послуги) конкурентів; 6. Чому покупець захоче купувати (набувати) саме цю продукцию.

(послугу); 7. У якій обсязі інвестицій потребує підприємство; 8. За які мети ці інвестиції буде витрачено; 9. Яку користь це принесе підприємству; 10. Які гадані фінансові результати від використання інвестиційний вкладень (прогноз обсягу продажів, обсягу виручки від продажу, обсяг валовий прибутку, рентабельність інвестицій, умови і термін, протягом якого гарантується повернення инвестиций).

Якщо після ознайомлення з «Запровадженням» потенційного інвестора зацікавив проект, то важливим чинником для інвестора буде характеристика підприємства, у якому він, цілком імовірно, вкладе свій капитал.

Опис підприємства (организации).

Цей поділ найкраще розпочати з аналізу поточного стану дол галузі економіки, у якій функціонує підприємство; показати тенденції розвитку галузі (у разі галузі діляться на 3 основних типи: стійкі, ростучі, перебувають у кризу). Інвестору важливо показати, яке у галузі займає підприємство, і взятися до його описанию.

Можна коротко розповісти історію розвитку підприємства, цьому треба пам’ятати, що дані повинні прагнути бути правдивими, без прикрашання, т. до. інвестор може і найшвидше, наведе довідки про підприємство колись, ніж вкладе свій капітал. Історія започаткування підприємства повинна мати інформацію дату підстави компанії, її попередників. Важливо показати основні успіхи чи досягнення компанії протягом останніх годы.

Стислі інформацію про підприємстві мають включати: I. Основна інформацію про підприємстві: назва фірми, адресу, телефон, факс; юридичну адресу; дата підстави; організаційно-правова форма і номер посвідчення про реєстрацію; форма власності; основний вид діяльності; цілі й завдання фірми; інформація про засновників, акціонерів компанії; величину статутного капіталу. II. Основні відомості: розташування підприємства; зайнята площа; кількість будинків, поверхів цехів; тип конструкції будинку; площа земельних ділянок (власний чи орендований); вигідність розташування; плату оренду землі, скільки, у вигляді; термін оренди; кількість працівників. III. Характеристика основних фондів підприємства: стан, знос устаткування; оцінка вартості обладнання; власне чи правах оренди; вартість орендованого устаткування; вартість не встановленого оборудования.

Список основного устаткування з його оцінкою краще давати при застосуванні. IV. Організаційна структура: управлінська структура, т. е. хто персонально приймає стратегічні рішення, які відділи беруть участь у прийняття рішень, кваліфікація управлінського персоналу; кількість відділів, цехів, їх основні функції; плинність кадрів, яких спеціальностей бракує для нормально функціонувати виробничого циклу. V. Технологічна структура: оцінити рівень розвитку виробничі лінії; виявити проблеми старіння технологій і потенціалу до рамках підприємства, які міг би сприятливо чи мати негативний вплив в розвитку компанії; описати основні виробничі операції; показати завантаженість устаткування; розповісти, як організується виробництво продукції; де купуються запчастини, комплектуючі вироби; оцінити сировинну залежність; показати основних постачальників; як здійснюється контроль за якістю продукції (робіт, послуг) тощо. п.

Опис продукції (роботи, услуги).

Відповідно до запропонованої типологією бізнес-планів (малюнок 1) об'єктом бізнесу може або бизнес-линия (продукція, послуги, технічне рішення), або створення нової підприємства чи розвиток действующего.

Необхідно чітке визначення та опис тих видів продукції (робіт, послуг), які запропоновані ринку. При описі основних характеристик продукції наголошується за тими перевагах, які ця продукція дасть потенційним споживачам, Не тільки технічні подробиці. Важливо наголосити на унікальності і чесноти продукції (услуги).

Питання, якими зацікавляться потенційні інвестори: 1. Які потреби ринку покликана задовольнити продукція (послуга)? 2. Що в з нею й чому споживачі будуть відрізняти її з товарів й нових послуг конкурентів? (Це може бути висловлене в: нову технологію, ролі товару, низьку собівартість однієї чи якомусь особливому гідність, удовлетворяющем запити споживачів). 3. Як довго цей товар буде новинкою над ринком? (Приблизна оцінка урахуванням сформованих тенденций).

У розділі бізнес-плану має міститися коротка інформацію про гаданої ціні товару, витратах, які потрібні виробництво та приблизна величина прибыли.

Наводячи ці кількісні і якісні характеристики товару, важливо уникнути тактичної помилки: годі сподіватися виключно на гідності товару, краще зробити на краще задоволення запитів ринку, т. е. довести продукція має свого покупця стійкий попит над ринком товарів хороших і услуг.

Бажано уявити наочне зображення товару чи вироби, якщо можливо наочне зображення товару чи вироби, бо важко давалися кредит під ідею, яка не оформлена в дослідному зразку нового товару. У додатку можна надати рекламний листок або фотографію, малюнок чи чертёж, дозволяють скласти чітке уявлення про продукции.

У додатку до бізнес-плану доречно буде навести офіційними документами, сертифікати, рецепти, патенти, укладання експертів тощо. п., що підтверджує якість і новизну гаданого товара.

Проте найкраща продукція, найпер едовіша технологія виявляється непотрібної, якби себе не мають покупців, немає попиту ринку. Тому аналіз стану ринку нафтопродуктів та вироблення маркетингової стратегії - одне з ключових завдань бизнес-плана.

Аналіз рынка.

Передусім ринкові дослідження на виявлення сьогоднішніх споживачів продукції, послуг й визначення потенційних. Бажано визначити пріоритети, якими керується споживач при купівлі: якість, ціна, час і точність доставки, надійність поставок, сервісне обслуговування може й т. д.

Процес дослідження ринку передбачає 4 етапу: 1) визначення типу даних, необхідні аналізу; 2) пошук даних; 3) аналіз даних; 4) вироблення заходів, дозволяють з урахуванням цих даних правильно організувати сбыт.

З пошуком необхідні аналізу даних справи важко, т. до. статистичних матеріалів обмаль, інші ж, що є, який завжди об'єктивні. Проте, використовуючи всю доступну інформацію, досвід минулого і може бути, інтуїцію підприємця, потрібно чітко запитання: «Хто, чому, як і коли підготується купувати продукцію підприємства у справжнє час й у перебігу найближчих кількох лет?».

У разі інфляції, загального спаду виробництва дедалі більше реальним стає явище надвиробництва, тому важливо показати інвестору, що підприємство знає як як зробити цю продукцію, а й як ефективно, з більшою рентабельністю реалізувати її в рынке.

Насамперед, треба з потенційної ёмкости ринку (історія розвитку ринку, перебуває ринок на стадії піднесення чи ні), т. е. визначити майбутню вартість товарів, які покупці можуть купити за певний проміжок часу. Це від багатьох чинників: соціальних, національно-культурних, кліматичних, а головне, економічних, зокрема рівня доходів потенційних покупців, структури їх витрат, темпів інфляції. Наявності раніше куплених товарів аналогічного призначення тощо. п. Коли потенціал ринку вивчений, потрібно визначити той сегмент ринку, який головним для даного підприємства, т. е. не кого орієнтована продукція підприємства. Після цього проводиться опис структури клієнтури (замовників) всередині цього сегмента.

Можливі критерії сегментації ринку з групам: I. Замовники — фізичні особи (вік, підлогу, соціальна приналежність, освіту, рівень доходу, стиль життя); II. Заказчики-предприятия (розмах, місцезнаходження, інвестиційний клімат галузі - споживачі продукції, фінансова стійкість замовника, податкові пільги та інших.); III. Заказчик-государство.

Для кожної групи слід зазначити, що неї головним стимулом купівлі саме даної продукции.

Потому, як визначено зразкову кількість майбутніх клієнтів, можна спрогнозувати обсягів продажів, т. е. скільки реально можна продати продукції за наявних умов діяльності підприємства. До того ж потрібно показати, щоб ці дані змінюватимуться як мінімум протягом перших 3-х років (таблиця 1).

Таблиця 1.

Прогнозні обсяги продажам за сегментам рынка[2] |Вигляд |Ед. |Обсяг провадження у періодам | |продукції |ізм. | | | | |2001 р. |2002 р. |2003 р.| | | |I кв. |II кв.|III |IV кв.|I п/г |II п/г| | | | | | |кв. | | | | | |Продукція А: | | | | | | | | | |споживач X | | | | | | | | | |споживач Y | | | | | | | | | |тощо. буд. | | | | | | | | | |Разом | | | | | | | | | |Продукція Б: | | | | | | | | | |споживач X | | | | | | | | | |споживач Y | | | | | | | | | |тощо. буд. | | | | | | | | | |Разом | | | | | | | | | |тощо. буд. | | | | | | | | |.

Матеріал аналіз ринку повинно допомогти майбутнім інвесторам, керівнику підприємства знайти відповіді такі питання: 1. Яка ёмкость ринку цього підприємства? 2. Який потенціал зростання цього ринку? 3. Яка частка над ринком посідає дане підприємство? 4. На яких сегментах ринку підприємство чи вже задіяно? 5. Що відбуватиметься із часткою підприємства з мері розширення ринку — скорочення чи збільшення? 6. Які товари, існує попит цьому сегменті ринку? 7. Хто є потенційним клієнтом? 8. Що головним стимулом купівлі саме цієї продукції: ціна, якість, сервіс, час доставки і виконання, престижність фірми тощо. буд. 9. Як розширити коло потенційних покупателей?

Конкуренция.

Мета цього розділу — полегшити вибирати тактику конкурентної боротьби, і допомогти запобігти повторенню чужих помилок. До типових помилок можна віднести спроби впровадитися на перенасичений ринок. Докладний аналіз діяльності конкурентів змусить змінити стратегію та зробити корективи у поточну діяльність. Щоб успішніше протистояти суперникам. Знання конкурентів підвищує обгрунтованість стратегії предприятия.

Слід наголосити і проаналізувати сильні й слабкі боку свої погляди і конкурента і конкурентоспроможність вироблених товарів, услуг.

У розділі необхідно одержати відповіді такі питання: 1. Хто є найбільшим виробником аналогічної продукції (послуги)? 2. Що таке їх продукція (послуга)? (основні характеристики, рівень якості, сервіс, дизайн, думка клієнтів). 3. У стані їхні справи: стабільні, на підйомі, спад (причини)? 4. Який обсяг продажів, доходу основних конкурентів? 5. Який рівень ціни продукцію (послугу) основних конкурентів? Цінова політика? 6. Чи багато уваги конкуренти приділяють рекламі? 7. Рівень фінансового становища конкурентов.

Заповнивши і проаналізувавши таблицю 2, можна спробувати визначити переваги та слабкості свої погляди і конкурентов. 3].

Таблиця 2. |Запити споживача |Що може запропонувати | | |конкурент |ваше підприємство | |Якість | | | |Винятковість товару | | | |Низькі ціни | | | |Асортимент | | | |Післяпродажне обслуговування | | | |Надійність | | | |Умови доставки | | | |Місцезнаходження | | | |Повнота інформації | | | |Близькість (доступність) | | | |Пільгові умови платежу | | | |Гарантії | | | |Консультування | | | |Обізнаність | | | |Престижність фірми | | |.

Таблиця 3.

Характеристика виробників аналогічних товаров[4] |Найменування |Розмір фірми |Частка |Цінова |Переваги | |конкурента і |(за обсягом |над ринком, % |політика |конкурентів | |його |виробництва, у | |і | | |местонахождение|расчёте роком)| | | | | | | | | | | | | | | |.

Якщо переваги над конкурентом вище тільки 30%, це, що товари та цього підприємства мають низьку конкурентоспроможність; в межах 30 — 50% - щодо стійке становище над ринком; 50 — 70% - успішна конкуренція над ринком; понад 70% - контроль над ринком даної продукції (услуги). 5].

Будувати стратегію забезпечення конкурентоспроможності можна, спираючись однією з видів конкурентного переваг: або залучаючи замовника щодо низькою ціною проти конкурентами, або задовольняючи попит найбільш вимогливих і вимагають виняткового якості замовників. Поєднувати ці 2 типу конкурентних переваг нельзя.

У бізнес-плані має зазначене, яку стратегію забезпечення конкурентоспроможності вибирає підприємство. Вибір стратегії повністю залежить від потенціалу цього підприємства (якості устаткування, сировини, наявність кваліфікованого управлінського та робочої персоналові та т. д.),.

Оцінюючи гідності свої погляди і конкурентів, слід зазначити, якої групі переваг це стосується: до переваг низького чи високого порядку. Переваги низького порядку пов’язані з використання дешевою робочої сили в, матеріалів (сировини), енергії тощо. буд. Переваги низького порядку — це переваги з малої сталістю, нездатні забезпечити переваги над конкурентами надовго. Перевагою високого порядку прийняти відносити: унікальну технологія, продукцію, фахівців, ділову репутацію фірми. Маючи одна з цих переваг, підприємство на деяке час виявляється над ринком в особливе становище, т. е. стають стійко конкурентоспособным.

Якщо конкуренти оцінені об'єктивно, виявлено їхньої людської гідності і недоліки, очікується, як і способи боротьби з ними обрані адекватно. Основні методи конкурентної боротьби: конкуренція цін, якості, сервісу, термінів виконання й доставки, оперативність, можливість малої і великий партій доставок тощо. п.

Підприємству бажано виявити як реальних конкурентів, а й потенційно можливих (тих, які теж збираються входити ринку з тим самим чи аналогічним товаром). Володіння такий інформацією дає підприємству можливість правильно побудувати свою тактику і стратегію. Чим ширшою інформацією конкурентів володіє фірма, тим їй діяти над ринком і організовувати свій виробничий процес. У цьому випадку можна розробити таку запись:

«Конкуренція слабка. На ринок поставляються лише товар, який складають фірмою А. Однак це фірма задовольняє лише 15% загальної потреби ринку. За наявною інформацією фірма Б впродовж місяця також завершить все організаційні заходи щодо перейшла ринок із аналогічними показниками продукції. Проте, всі разом вони будуть задовольняти трохи більше 40% загальної потреби рынка».

Маркетинговий план.

План маркетингу — план заходів із досягненню наміченого обсягу продажу та отриманню максимального прибутку шляхом задоволення ринкових потреб. У розділі мусить бути дотримана чітка маркетингова орієнтація на спо живача (знання його запитів, унікальності і адресності продукції, послуг, високоякісний сервіс, доступна ціна, своєчасність поставок, надійність, стабільність тощо. п.).

Якщо об'єктом бізнесу є підприємство чи СЦХ, то рекомендується розробити стратегію його розвитку (інтенсивний ріст, інтеграційний зростання (вертикальна інтеграція) чи диверсификационный рост).

Розробляючи стратегію розвитку підприємства, доцільно врахувати вплив зовнішнього оточення (тенденції зміни технологічних запитів і мотивацій споживачів та інші) з метою адаптації підприємства до мінливим ринковим ситуацій шляхом розробки комплексу маркетингу, що включає товарну, цінову, збутову політику й сервісне обслуговування (таблиця 4).

Таблиця 4.

Маркетингова стратегія предприятия[6] |Наимен|Сегмен|Состоя|Тип |Стадия|Каналы|Маркетинговая політика |Марк| |ование|т |ние |марке|жизнен| | |етин| |продук|рынка |спроса|тинга|ного |зваді| |говы| |ции |по |(по | |циклу |делени| |е | | |продук|видам | | |я | |дейс| | |там |маркет| | | | |твия| | | |інго) | | | | | | | | | | | | |товар|ценов|сбыто|серви| | | | | | | | |ная |на |вая |сная | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | |.

Особливу увагу має приділятися товарної і цільової політиці з відстеженням конкурентів. У цьому необхідно знайти й узагальнити головні труднощі із входження у ці сфери бізнесу, намітити шляху їхнього преодоления.

Ключове питання маркетингового плану: «Який комплекс маркетингу як і він призведе до успеху?».

Розділ мусить мати таке: 1. Визначення основний стратегію розвитку об'єкта бізнесу. 2. Маркетингова стратегія за всі сегментам ринку. 3. Товарна стратегія. 4. Короткоі далекосяжних цілей в прийнятої політиці ціноутворення. 5. Методи встановлення ціни продукцію та ціни конкурентів. 6. Відповідність гаданих цін тому іміджу, який створюється для об'єкта бізнесу. 7. Що Визначають чинники для вибору каналів розподілу (профіль замовника, географічне розташування, митні обмеження, сезонні умови тощо. буд.). 8. Види транспорту, що використовуються, наявність транспорту для підприємства. 9. Наявність складської мережі для підприємства, ёмкость складів. 10. Використання «фірмового стилю» і товарних знаків. 11. Види реклами для підприємства та його дієвість. 12. Використовувані методи стимулювання продажів. 13. Організація переді післяпродажного сервісу і він організований у конкурентів. 14. Порівняння своїх ціни сервісні послуги та його якості з цінами та якістю послуг у конкурентов.

План производства.

Якщо об'єктом бізнесу є продукція, то розділ починається з описи виробничого процесу із зазначенням операцій, поручаемых субпідряднику (найменування фірми, місце розташування та «адреса). Виробничий процес виготовлення продукції з указівкою її структури по трудоёмкости то, можливо представлено таблиці 5.

Таблиця 5.

Структура виробничого процесу з трудоёмкости[7] |Найменування |Вигляд робіт, %* | |продукції | | | |механічна |зварювання |складання |інші | | |обробка | | | | | | | | | | | | | | | |.

*залежно від технології виготовлення продукції структура то, можливо представлена інші види работ.

Якщо об'єктом бізнесу є підприємство чи стратегічний центр господарювання, то розділ починається з описи технологічних переділів виробництва. Прогноз обсягів виробництва та реалізації продукції (послуг) складає на основі зіставлення результатів маркетингових досліджень з виробничими можливостями підприємства. Обсяг виробництва, у номенклатурному розрізі прогнозується за періодами: 1-ї рік по кварталами (у разі потреби по місяців); 2-ї рік — по полугодиям; наступні загалом протягом року (таблиця 6).

Таблиця 6.

Виробнича программа[8] |Вигляд |Ед. |Обсяг провадження у періодам | |продукції |ізм. | | | | |2001 р. |2002 р. |2003 р.| | | |I кв. |II кв.|III |IV кв.|I п/г |II п/г| | | | | | |кв. | | | | | |Продукція, А | | | | | | | | | |Продукція Б | | | | | | | | | |тощо. буд. | | | | | | | | |.

Обсяг реалізації в вартісному вираженні прогнозується з урахуванням виробничої програми з урахуванням лага, т. е. проміжку часу з початку виробництва досі перших надходжень коштів від продукції (послуг), багато в чому зумовлено тривалістю виробничого циклу (таблиця 7). Рекомендується розрахувати 3 варіанта: оптимістичний, песимістичний і найбільш вероятностный.

Таблиця 7.

Прогнозований обсяг реалізації |Вигляд |Ед. |Обсяг провадження у періодам | |продукції |ізм. | | | | |2001 р. |2002 р. |2003 р.| | | |I кв. |II кв.|III |IV кв.|I п/г |II п/г| | | | | | |кв. | | | | | |Продукція А: | | | | | | | | | |ціна за од. |крб. | | | | | | | | |обсяг продажів |прим. | | | | | | | | |обсяг | | | | | | | | | |реалізації |крб. | | | | | | | | |Продукція Б: | | | | | | | | | |ціна за од. |крб. | | | | | | | | |обсяг продажів |прим. | | | | | | | | |обсяг | | | | | | | | | |реалізації |крб. | | | | | | | | |тощо. буд. | | | | | | | | | |Усього |Крб. | | | | | | | |.

Необхідно відбити потреба у виробничих приміщеннях, їх площа, потреба у земельні ділянки. Описуються такі характеристики об'єктів: місце розташування, площа, терміни надання; вказуються: власність, або оренда й необхідність ремонту чи реконструкции.

Потреба додатковому обладнанні й матеріальних ресурсах з зазначенням основних постачальників представленій у таблицях 8, 9. Розрахунок коштів на оплату праці виробляється з потреби у персоналі та ініціативною робочою силі, і оформляються як таблиці 10.

Доцільно передбачити опис системи охорони навколишнього середовища, утилізації відходів, забезпечення безпеки жизнедеятельности.

Таблиця 8.

Потреба додатковому обладнанні й інших технічних средствах[9] |№ |Найменування |Тип чи |Завод-изготов|Срок |Вартість | |п.п.|оборудования, |модель |итель |поставки |устаткування, | | |технічних | | | |тис. крб. | | |коштів | | | | | | | | | | | | | | | | | | |.

Таблиця 9.

Потреба матеріальних ресурсах[10] |Найменування виду |Потреба на програму 2001 р. | | |матеріальних ресурсів| | | | | I кв. |II кв. |тощо. |поставщ| | | | |буд. |ики | | |в натур. |сума, |в натур.|сумма, | | | | |выраж. |крб. |выраж. |крб. | | | |Матеріали — всього |x | |x | | | | |зокрема: | | | | | | | |виду, А | | | | | | | |виду Б | | | | | | | |тощо. буд. | | | | | | | |Куплені |x | |x | | | | |комплектуючі вироби| | | | | | | |-всього | | | | | | | |виду М | | | | | | | |виду М | | | | | | | |тощо. буд. | | | | | | | |Усього |x | |x | | | |.

За підсумками проведених розрахунків визначається загальна потреба у інвестиціях — придбання основних засобів і на приріст обігового капитала.

Таблиця 10.

Потреба засобах на оплату труда[11] |Категорія працівників |2001 р. | | |I кв. |II кв. |тощо. | | | | |буд. | | |Численн|Фонд оплати |Численно|Фонд оплати | | | |ость, |праці, крб. |сть, |праці, крб. | | | |чол. | |чол. | | | |Виробничі | | | | | | |робочі основного | | | | | | |виробництва | | | | | | |Допоміжні | | | | | | |робочі | | | | | | |Керівники, | | | | | | |фахівці і | | | | | | |службовці | | | | | | |Усього | | | | | |.

У розділі розраховуються витрати виробництва (таблиця 11) і собівартості готової продукції (до поділу прикладається калькуляція своєї продукції і розрахунки витрат з всіх статтях змиті витрат за производство).

Таблиця 11.

Кошторис витрат за производство[12] |Стаття витрат |Величина показника за періодами, тис. крб. | | |2001 р. |2002 р. |2003 | | | | |р. | | |I кв.|II кв.|III |IV |I |II | | | | | |кв. |кв. |п/г |п/г | | |Сировину і матеріалів | | | | | | | | |Куплені комплектуючі вироби| | | | | | | | |і напівфабрикати | | | | | | | | |Паливо | | | | | | | | |Енергія | | | | | | | | |ФЗП робочих основного | | | | | | | | |виробництва | | | | | | | | |ФЗП інших категорій | | | | | | | | |працюючих | | | | | | | | |Амортизація ОПФ | | | | | | | | |Витрати рекламу, | | | | | | | | |представництво, навчання, | | | | | | | | |аудит, консультації та т. буд. | | | | | | | | |Відсотки за кредит | | | | | | | | |Податки, включаемые в | | | | | | | | |собівартість | | | | | | | | |Інші витрати | | | | | | | | |Собівартість продукції - | | | | | | | | |всього | | | | | | | | |Інші податків і витрати | | | | | | | | |Недоліки виробництва — всього | | | | | | | |.

Головне завдання цього розділу — довести потенційних інвесторів, що економічний потенціал підприємства здатний забезпечити виробничу програму, передбачену бизнес-планом.

Основні питання, куди потрібно: 1. Де буде виготовлятись продукція — на чинному або знову створеному підприємстві? 2. Які при цьому знадобляться виробничі потужності, як вони збільшуватися (зменшуватися) рік у рік? 3. Яке устаткування знадобиться і намічається його купувати? 4. Де, хто має, яких умов закуповуватимуться сировину, матеріали, комплектуючі вироби? 5. Яка репутація постачальників і чи є досвід роботи із нею? 6. Чи передбачається виробнича кооперація і з ким? 7. Чи можливо якесь лімітування обсягів виробництва чи поставок ресурсів? 8. Яка схема виробничих потоків? 9. Наскільки раціональніша схема виробничих потоків? 10. Яка можливість переналагодження устаткування й зміни асортименту? 11. Які контроль якості? 12. Яка система утилізації відходів та видатки охорони навколишнього среды?

Якщо передбачається створити торгове чи сервісне підприємство, то описується процедура закупівлі партій товарів. Система контролю за рівнем товарних запасів і план складських помещений.

Фінансовий план.

Цей поділ покликаний узагальнити матеріали попередніх розділів навіть уявити в вартісному вираженні. Якщо є відповідним чином проаналізовані, це дозволяє: зробити проект на місце инвестора.

Фінансовий план складається з 3-х частин: I. Зведений прогноз доходів населення і расходов.

Прогноз робиться, по крайнього заходу, у перші 3 року, причому дані за 1- і рік мають представлені в помісячною розбивці. Він містить такі показники як очікуваний обсяг продажів, собівартість реалізованої продукції і на різні статті витрат. Завдання Основних напрямів — показати, як формуватиметься і змінюватися прибуток (таблиця 12). Якщо це план покаже, що з таких витратах можна отримати роботу прибуток, підприємство має шанс на успіх. II. Прогноз грошової наличности.

Головне завдання — перевірити синхронність надходження й витрачання коштів. Часто рентабельні підприємства терплять банкрутство через те, що у потрібний момент в них вистачило грошей. Т. е. якщо судити про успіху лише з прибутку, є ризик помилитися, якщо у своїй приріст готівки негативний. Прогноз готівки будується на підставі плану грошових надходжень і виплат (таблиця 13).

Якщо якогось періоду виявиться, що виплати перевищують надходження, потрібно своєчасно вжити заходів для виправлення цього положения.

Таблиця 12.

План прибутків і витрат |показники |роки | | |1-ї |2-ї |3-й | |1. Доходи від продажу товарів (надання послуг) | | | | |2. Податок на додану вартість | | | | |3. Собівартість реалізованої продукції | | | | |4. Валова прибуток | | | | |5. Эксплутационные витрати, всього | | | | | зокрема управлінські витрати, всього | | | | |зарплата | | | | |канцелярське приладдя | | | | |плату телефон | | | | |поштові витрати | | | | |6. Витрати на збут | | | | |7. Оренда приміщень | | | | |8. Комунальні послуги | | | | |9. Транспорт | | | | |10. Реклама | | | | |11. Страхування | | | | |Податки | | | | |13. Відсотки за капітал | | | | |14. Амортизація | | | | |15. Витрати на науку | | | | |16. Інші витрати | | | | |17. Прибуток до сплати податків | | | | |18. Податок з прибутку | | | | |19. Торішній чистий прибуток. | | | |.

III. Зведений баланс активів і пасивів підприємства (таблиця 14).

Його рекомендується складати початку і поклала край 1-го року реалізації проекту. Вважається, що це документ менш важливий, ніж перші 2. Проте він менш, його зазвичай старанно вивчають фахівці комерційних банків, щоб оцінити які суми намічається покласти в активи різних типів, і поза рахунок яких пасивів підприємство збирається фінансувати створення чи придбання цих активов.

2-му підрозділом фінансового плану є стратегія финансирования.

Тут слід запитання: 1. скільки потрібно коштів на реалізації проекту? 2. Звідки намічається отримання цих інвестицій? 3. Яку частку потреблённых коштів плануємо отримати у формі кредиту, а яку — залучати у вигляді пайового капіталу? 4. За які мети буде витрачено інвестиції? 5. Що буде приобретено?

Таблиця 13.

План надходжень і виплат |показники |рік | | |1-ї |2-ї |3-й | | |місяць | | | | |1 |2 |… |12 | | | |1. Надходження від продажу | | | | | | | |2. Платежі, всього | | | | | | | | зокрема: | | | | | | | |устаткування | | | | | | | |сировину і матеріалів | | | | | | | |видатки збут | | | | | | | |управлінські витрати | | | | | | | |оренда приміщень | | | | | | | |комунальних послуг | | | | | | | |транспорт | | | | | | | |реклама | | | | | | | |страхування | | | | | | | |виплата боргу та відсотків | | | | | | | |3. Приріст готівки | | | | | | | |4. Залишок наприкінці періоду | | | | | | | |5. Залишок початку періоду | | | | | | |.

6. Як використання інвестицій підвищить рентабельність підприємства? 7. Коли буде отримано перший прибуток? І тому робиться прогноз точки без збитковості, т. е. розраховують такий стан, коли різницю прибутків і витрат дорівнює нулю. 8. Яка прибуток инвестиций?

Підготовлений належно своїх фінансовий план може бути також підвалинами комплексної поетапної оцінки розвитку підприємства, виконання проекту. Усі дані, які можуть викликати сумніви інвестора, необхідно забезпечити комментариями.

Добре продуманий бізнес-план підприємства (проекту) мусить мати розділ, оцінюючий гадані ризики у діяльності підприємства, шляху їх минимизации.

На завершення бажалося б вкотре підкреслити, що бізнес-план щоразу індивідуальний немає і назавжди і безповоротно встановленої методики його створення, як і застиглою його форми викладу, які щоразу диктуються об'єктом бизнеса.

Саме планування бізнесу допомагає підприємцям реально оцінити свої сильні й слабкі боку, розглянути можливість альтернативи, запропонувати своєчасні заходи щодо запобігання ризиків, що забезпечить успіх задуманого справи і який допоможе обійти конкурентов.

Таблиця 14.

Балансовий план активів і пасивів підприємства |Показники |Сума | |Активи | | |Ліквідні активи, всього | | |зокрема: | | |готівка | | |рахунки для отримання | | |запаси готової продукції | | |запаси сировини й матеріалів | | |зокрема: | | |устаткування | | |амортизація | | |Разом активів | | |Пасиви й викохує власний капітал підприємства | | |Короткострокові зобов’язання, всього | | |зокрема: | | |рахунки до оплати | | |поточні зобов’язання | | |по борговим позикам | | |Довгострокові зобов’язання, всього | | |Власний капітал, всього | | |зокрема | | |внески партнерів | | |нераспределённая прибуток | | |Разом пасивів і власного капіталу | |.

Бізнес-план проясняє фінансові потреби, допомагає пропрацювати все фінансові деталі оцінити шанси отримання прибыли.

Бізнес-план дозволяє визначити управлінські рішення, забезпечуючи схему, яку слід следовать.

Бізнес-план служить об'єктом комунікацій, визначаючи відповідну орієнтацію банкірів, інвесторів і мінуси можливих партнёров.

На розробку хорошого бізнес-плану необхідно:. зосередиться на ключових питаннях, мати чіткі цілі й завдання й уникати зайвої деталізації;. дати свою інтерпретацію фактам;. відкрито казати про ризики й засоби подолання;. приділити достатню увагу оформленню бізнес-плану (хороша папір і чітку шрифт);. вірно оформити титульний лист, докладання, графіки і т.п.

Необхідно підходитимемо розробці бізнес-плану творчо: використовуючи ймовірний структуру, доповнювати, видозмінювати її, вносити нововведения.

1. Бусигін А. У. Підприємництво: Підручник. М.: Річ, 1999. 640 з. 2. Любанова Т. П., Мясоєдова Л. У., Грамотенко Т. А., Олейникова Ю. А.

Бізнес-план: Учебно-практическое посібник. М.: ПРІОР, 1999. 96 з. 3. Довідник директора підприємства / Під ред. Лапусты М. Р. 4-те вид., испр., зрад. і доп. М.: ИНФРА-М, 2000. 784 з. ———————————- [1] Любанова Т. П., Мясоєдова Л. У., Грамотенко Т. А., Олейникова Ю. А. Бізнес-план: Учебно-практическое посібник. М.: ПРІОР, 1999. З. 7. [2] Любанова Т. П., Мясоєдова Л. У., Грамотенко Т. А., Олейникова Ю. А. Бізнес-план: Учебно-практическое посібник. М.: ПРІОР, 1999. З. 14. [3] Довідник директора підприємства / Під ред. Лапусты М. Р. 4-те вид., испр., зрад. і доп. М.: ИНФРА-М, 2000. З. 201. [4] Бусигін А. У. Підприємництво: Підручник. М.: Річ, 1999. З. 474. [5] Довідник директора підприємства / Під ред. Лапусты М. Р. 4-те вид., испр., зрад. і доп. М.: ИНФРА-М, 2000. З. 201. [6] Любанова Т. П., Мясоєдова Л. У., Грамотенко Т. А., Олейникова Ю. А. Бізнес-план: Учебно-практическое посібник. М.: ПРІОР, 1999. З. 22. [7] Любанова Т. П., Мясоєдова Л. У., Грамотенко Т. А., Олейникова Ю. А. Бізнес-план: Учебно-практическое посібник. М.: ПРІОР, 1999. З. 16. [8] Любанова Т. П., Мясоєдова Л. У., Грамотенко Т. А., Олейникова Ю. А. Бізнес-план: Учебно-практическое посібник. М.: ПРІОР, 1999. З 17-го. [9] Любанова Т. П., Мясоєдова Л. У., Грамотенко Т. А., Олейникова Ю. А. Бізнес-план: Учебно-практическое посібник. М.: ПРІОР, 1999. З. 18. [10] Саме там. З. 19. [11] Любанова Т. П., Мясоєдова Л. У., Грамотенко Т. А., Олейникова Ю. А. Бізнес-план: Учебно-практическое посібник. М.: ПРІОР, 1999. З. 19. [12] Саме там з. 20.

———————————;

БИЗНЕС-ПЛАН.

по бизнес-линиям.

(продукція, роботи, послуги, технічні решения).

по предприятию.

действующему.

новому.

фінансове оздоровление.

развитие.

всього предприятия.

виробничого подразделения.