Живокіст лікарський, жовтець багатоквітковий

Живокіст лікарський, жовтець багатоквітковий.

.

.

ЖИВОКІСТ ЛІКАРСЬКИЙ.

(білопузник, гав’яз, гав’язь, живакість, живикіст,.

жиловник, лизень воловий, окопник, язик воловий).

Symphytum officinale.

.

Багаторiчна трав’яниста шорсткощетиниста рослина родини шорстколистих. Має коротке кореневище. Стебло прямостояче, до 100 см заввишки, розгалужене, внизу — гранчасте, вгорi — крилате вiд збiжного листя. Листки черговi, знизу, вкритi сiткою жилок; приземнi й нижнi стебловi листки — з черешками, яйцеподібно-ланцетнi, решта стеблових листкiв — сидячi, гострi, ланцетнi. Квiтки правильнi, пониклi, зiбранi завiйками на верхiвцi стебла; вiночок фiалковий або брудно-пурпуровий. Цвiте у червнi — вереснi. Плід сухий, розпадається на 4 горiшки.

Росте по берегах рiчок, вологих луках, у вiльшняках.

Для виготовлення лiкарських форм заготовляють коріння рослини восени.

Корiння мiстить алкалоїди (лазiокарпiн, алантоїн, циноглосин), глiкозиди, цукри, холiн, ефiрну олiю, дубильнi i слизистi речовини.

Галеновi препарати живокосту, мають протизапальнi, обволікувальні, протипухлиннi, протимiкробнi властивостi.

Застосовують при кашлi, виразковiй хворобi шлунка i дванадцятипалої кишки, хворобах нирок i печiнки, переломi кiсток, пухлинах, виразках, гнiйних ранах.

Внутрiшньо — вiдвар корiння живокосту (10 г подрiбненого корiння залити 200 мл окропу, варити 10 хв) приймати по 1 ст ложцi 4 рази на день. Настоянку коріння живокосту (10 г сировини залити 50 мл 70% розчину спирту) приймати по 30 крапель 4 рази на день.

Зовнiшньо — вiдвар корiння (10 г сировини залити 200 мл окропу, варити 10 хв) використовувати для полоскання, примочок, обробки ран i виразок, трiщині куточкiв рота Накладають компреси на мiсця переломів для швидшого їх зростання кісток. Настоянку коріння (1:10, на 50% розчині спирту, настоювати у темному і холодному місці 25 днів) втирати у болючі місця тіла при ревматизмі, подагрі, артриті, міозиті).
.

ЖОВТЕЦЬ БАГАТОКВІТКОВИЙ.

Ranunculus polyanthemus.

Багаторiчна трав’яниста рiдкоопушена рослина родини жовтецевих. Стебло прямостояче, розгалужене, до 80 см заввишки. Листки округло-серцеподібнi, глибокорозсiченi, у верхнiй частинi — зубчастi частки; прикореневi — на довгих черешках, верхнi стебловi — сидячi. Квiтки двостатевi, одиничнi, на кiнцях галузок. Плід — сiм’янка.

Росте на трав’янистих схилах, узлiссях, та в чагарниках.

Для виготовлення лiкарських препаратiв траву заготовляють пiд час цвiтiння.

Трава жовтцю мiстить алкалоїди, кумарини, флавоноїди, органiчнi кислоти, вiтамiни.

Галеновi препарати жовтцю мають протимiкробнi, болетамувальнi, послаблюючi, тонiзуючi властивостi. В народній медицині водний настій свіжої трави використовують всередину як тонізуючий і послаблюючий засіб, при жовтяниці й грижі.

Застосовують препарати жовтцю всередину при захворюваннях печінки, жовчного мiхура, запорах.

Мiсцево — при ревматизмi, подагрi, гнiйних ранах, виразках.

Внутрiшньо — настiй свiжої або сухої трави (1:10) приймати по 1 ст ложцi тричі на день.

Зовнiшньо — сік свiжої трави втирають у суглоби при ревматизмi й подагрi, використовують для лiкування ран i фурункулiв.

.

.

_.

.