Уроки узагальнення знань. 
завдання уроків узагальнення знань. 
підготовка та проведення узагальнюючого уроку

Матеріал у читанках 2−4 класів розподілений за тематичним принципом, до певної теми внесені художні твори та науково-пізнавальні статті. Вивчення матеріалу з певної теми вимагає систематизації, узагальнення знань, набутих дітьми протягом багатьох уроків. Щоб підсумувати, узагальнити, закріпити набуті знання, проводяться узагальнюючі уроки після вивчення тієї чи іншої теми.

Завдання узагальнюючих уроків:

• а) відновити в пам’яті учнів опрацьоване, тобто повторити і закріпити вивчене;
• б) навчити їх знаходити асоціативні (тобто коли одні уявлення, почуття викликають інші) зв’язки у тематиці, змісті прочитаних творів, інакше кажучи, розкрити учням прийом узагальнення;
• в) залучаючи широкий матеріал, сприяти розвиткові логічного мислення: порівняння спільних рис героїв, встановлення причинових зв’язків в описуваних явищах;
• г) добором нового матеріалу до теми розвивати пізнавальну діяльність дітей.

Як і кожен урок рідної мови в початкових класах, узагальнюючі уроки покликані сприяти розвитку мовлення, мислення, пізнавальної діяльності молодших школярів. Для цього є всі необхідні умови: визначена конкретна тема, учні залучаються до діалогічного і монологічного мовлення, аналіз значного матеріалу потребує від учнів самостійних суджень і втілення їх у відповідний мовний матеріал.

До узагальнюючих уроків ставляться певні педагогічні вимоги:

• 1) Потрібно чітко визначити мету уроку. Наприклад, до теми «Похвала книгам» можна побудувати так: перевірити засвоєння знань учнями з розділу: «Похвала книгам!»; розвивати у дітей бажання читати книги, бути культурними, начитаними людьми; виховувати у дітей культуру спілкування.
• 2) Матеріал, що закріплюється, узагальнюється необхідно пов’язувати з безпосередніми спостереженнями учнів, з їхнім життєвим досвідом;
• 3) Потрібно не тільки повторити матеріал, а й розширити, поглибити знання учнів;
• 4) Потрібно застосовувати нові прийоми і види роботи, викликати інтерес до роботи, внести щось нове у зміст уроку;
• 5) Велике значення має цілеспрямоване і вміле використання ілюстративного матеріалу: картин, портретів, плакатів, малюнків, гербаріїв, виробів з пластиліну, а також кодоскопа, аудіо та відеозаписів та ін.
• 6) Для успішного проведення узагальнюючих уроків потрібно чергувати й урізноманітнювати види роботи: бесіду, розповідь учителя, різні види читання, переказу, творчі роботи, бесіди за картинами, перегляд відеофільмів, прослуховування музики тощо.

Підготовка узагальнюючого уроку До узагальнюючого уроку вчитель готується заздалегідь: визначає мету і зміст уроку, накреслює план його проведення, продумує систему застосування наочності, визначає обсяг і характер завдань, які він дасть учням.

Ще розпочинаючи вивчення розділу, вчитель інформує учнів про те, що по завершенні теми буде проведено узагальнюючий урок. Тема узагальнюючого уроку може збігатися з назвою розділу, який діти починають вивчати, наприклад, «Похвала книгам». На одному з перших уроків з відповідної теми вчитель дає дітям завдання: прочитати додаткову літературу, дібрати ілюстрації, підготувати малюнки, вироби з пластиліну, вивчити напам’ять вірші, уривки з творів, прислів'я, загадки. Певна річ, що кількість і спрямування цих завдань диктуються темою узагальнюючого уроку. Доцільно давати учням диференційовані завдання: для всього класу, для групи учнів й індивідуальні.

У процесі роботи над розділом здійснюються екскурсії, ведуться спостереження за певними об'єктами, складаються словнички. Увесь зібраний такими способами матеріал неодмінно слід ввести в тканину узагальнюючого уроку.

Щоб узагальнюючий урок став уроком узагальнення, необхідно на ньому виставити все, що діти виготовили протягом усього часу роботи над розділом: класну кімнату варто оформити відповідно: повісити плакати із цитатами з творів або з прислів'ями, приказками, виставити гербарії, колекції, малюнки дітей чи їх вироби, картини. Це має велике виховне значення і спонукає дітей до спогадів.

Учитель має так організувати підготовку до уроку, щоб учні з цікавістю працювали і чекали його з нетерпінням.

Проведення узагальнюючого уроку Узагальнюючий урок відрізняється від традиційного уроку читання. Основна частина такого уроку — повторення й узагальнення опрацьованого.

Будувати урок можна по-різному, але не треба допускати шаблону в його проведенні, не можна перетворювати його на урок-опитування чи урок-вправа у повторному читанні. Добір прийомів і видів роботи залежатиме від теми та матеріалу, який береться на урок.

Найчастіше урок починається з бесіди, за допомогою запитань узагальнюється вивчений раніше матеріал, додаються нові відомості вчителем і учнями. Відтворені відомості у ході бесіди підкріплюються зачитуванням уривків з книг чи з додатково прочитаних творів, статей, газет, журналів. На цю ж тему учні складають загадки, пригадують прислів'я, приказки. Учні знаходять відповіді на поставлене вчителем питання чи на певну тему з опрацьованих текстів. Проводиться робота з дидактичним матеріалом: підбираються малюнки, ілюстрації; складаються розповіді про героїв твору.

На узагальнюючому уроці учні розповідають про свої виготовлені ілюстрації (малюнки, макети, вироби з пластиліну), повідомляють, що вони прочитали з цієї теми, що спостерігали. Це своєрідні звіти учнів про свою підготовку до уроку.

Важливе значення має матеріал, самостійно підібраний учнями з прочитаних книг. Він включається в бесіду, перекази, вікторини.

На узагальнюючих уроках доцільно використовувати аудіо записи, перегляд фільмів, інсценізації казок чи байок, щоб створити у дітей образне уявлення про певні явища.

Хід основної частини уроків може і повинен бути різноманітним у кожному випадку їх проведення. Слід прагнути до того, щоб такий урок відкривав дітям щось нове, заохочував їх до читання книжок.

Методика рекомендує кілька видів роботи на узагальнюючих уроках, які ефективно застосовуються у сучасній школі:

• 1. Повторювально-узагальнюючі бесіди. У ході таких бесід діти перелічують твори, присвячені тим чи іншим подіям чи відповідають певній темі, читають уривки з творів для підтвердження характеристик героїв тощо. На кожному уроці бесіда має закінчитися узагальненням, оцінкою прочитаного.
• 2. Переказування. Відповідно до теми уроку застосовуються різного типу перекази: вибіркові, детальні, стислі, творчі, які обов’язково слід завершити узагальненням, формулюванням ідеї розглядуваної теми.
• 3. Різні види читання за книгою і напам’ять. При цьому уривки повинні добиратися цілеспрямовано; на основі їх виводиться головна думка теми узагальнюючого уроку.
• 4. Вікторини. Запитання «З якого твору уривок?» відкриває можливості для зіставлень і порівнянь, для знаходження причинових зв’язків між описуваними епізодами.
• 5. Розповіді учнів про виготовлені ними речі, про те, що намальовано на картинах-репродукціях, ілюстраціях у книгах. В усіх випадках учитель підводить підсумки уроку.