Грейс Мюррей Хоппер (Grace Murray Hopper)
Дальнейший перебіг подій пояснювався одвічною людської лінню. Ну поміркуйте самі, кривдно й нудно щоразу наново писати одні й самі програми, знаючи, що хтось вже цього займався. І те рішення, що вони витала повітря, привнесла в практику програмування саме Грейс Хоппер. Вона зайнялася «колекціонуванням»… підпрограм. Колекція поповнювалася досить швидко, і вже нагромадилася ціла «бібліотека… Читати ще >
Грейс Мюррей Хоппер (Grace Murray Hopper) (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Грейс Мюррей Хоппер (Grace Murray Hopper).
Грейс народилася 9 грудня 1906 року у Нью-Йорку. Батьки, батько — Уолтер Флетчер Мюррей (Walter Fletcher Murray) й мати — Мері Кемпбел Хорн Мюррей (Mary Campbell Horne Murray), були божеволіють від маленької Грейс, старшої серед трьох дітей. Уолтер Мюррей працював страховим агентом, справи йшли непогано, і з часом він навіть обзавівся власної конторою, яка приносила хоча й великий, але стабільний прибуток. По крайнього заходу, сім'я не бідувала, і дітей влітку вивозили до батьків, яку батьки знімали в Нью-Гемпширі березі озера… Життя йшло своєю чергою — діти підростали, Грейс, на правах старшої, верховодила малюками та до школі вже освоїла читання, що дозволяло їй забавляти молодших дітей читанням казок, а іншу рідню вона наводила в розчулення, цілком терпимо награючи на фортепіано десяток популярних мелодій. Однак окрім цих цілком звичайних захоплень, властивих дівчинку з пристойної родини, було в маленької ще одне розвага, властиве скоріш хлопчикам, ніж маленьким дівчаткам. Грейс приваблювала техніка. Не просто з погляду усіляких «блискучих штучок», а з прагнення пізнати, «як це усе працює». Сім будильників сім'ї Мюррей перетворилися на сім купок шестерень, колесиків та інші цілком чудових кавальчиків, впавши жертвою цікавості маленькій Грейс.
Но, як відомо, все хороше проходить. Закінчилося і безтурботне дитинство Грейс. Почалися шкільні будні. По моді на той час, вона навчалася у приватному школі дівчат, де основними предметами були етика, приємні манери, домашнє господарство і музикування — речі, необхідні вихованої леді. Втім, по уявленням американців, напевно, що дістався їм у спадщину від ковбоїв Дикого Заходу, справжня американська леді, ще, повинна бути витривалої та сильною, тому фізичні вправи і спортивні ігри теж входили до програми. Можливо, що став саме атлетика привчили не відрізнялася особливої силою Грейс долати труднощі, і може, цю рису був у з нею й від природы…
Как би там не було, а Грейс мріяла про вступ в математичний коледж, чому значною мірою сприяли які виявилися в дівчинки здатність до точних наук, які вона успадкувала від міста своєї матері. Проте американське суспільство початку століття ще лише починало смакувати плоди фемінізму, і істинним призначенням жінки вважалися традиційні цінності як сім'ї, дітей, чоловіка… Серйозне вивчення математики, у власних очах суспільної думки, було неналежним заняттям для представниці прекрасної статі. Тож шансів втілення своєї мрії у Грейс Мюррей було небагато. Втім, життя — штука складна, часом дає несподівані сюжетні повороти, до яких немає додумався б не один романіст. Як прикро звучить, але саме нещастя, що сталося сім'ї, дозволило Грейс реалізувати омріяне. Сталося отже батькові, котре страждало тромбофлебітом, ампутували обидві ноги… На жаль, Уолтеру Мюррею вже було у змозі утримувати родину І що саме на той час жахливе, не міг забезпечити хорошого посагу своїм двом дочкам. Батько прийняв єдино можливе рішення — дати дівчаткам хорошу освіту, які з єдиним сином, що вони могли подбати себе самі. Саме батько, як пізніше зізнавалася Грейс Мюррей, надихнув в здобуття вищої освіти, знехтувавши думку, уготовившее їй стандартну роль домогосподарки. І вона сповна використовувала надану возможность.
В 1923 року шістнадцятирічна Грейс Мюррей подала документи у Вассар Коледж (Vassar College) й успішно… «зрізалася» на іспиті з латини. Довелося Грейс грунтовно простудіювати цей «мертвий» мову, й така спроба, розпочата за рік, увінчалася успіхом. Тут як і раніше, що історія самого Вассар Коледжу заслуговує на окремий опис. Засновником цього навчального закладу, у 1861 році став Метью Вассар, потомствений броварник. Сам котрий мав навіть середньої освіти, Вассар завжди тяглася до знань, і, будучи дуже прогресивним людиною, він половину свого майна (близько півмільйона доларів, на той час сума астрономічна) вклав у підставу першого Америці жіночого коледжу. Не простого, а коледжу, який давав своїм ученицям повноцінну освіту. І тепер саме такий коледж закінчила в 1928 Грейс Мюррей. Дівчина отримала диплом бакалавра математики фізики, та її успіхи було виявлено почесним дипломом найстарішого академічного суспільства «Фі Бета Каппа» (Phi Beta Kappa).
На цьому, проте, освіту не закінчилося. У 1930 року успішно закінчила Йєльський університети (Yale University), ставши магістром математики. І це року Грейс Мюррей стала місіс Хоппер, вийшовши заміж за Вінсента Фостера Хопера (Vincent Foster Hopper), викладача англійської словесності Нью-Йоркській комерційної школи. Щоправда, деякі жартівники з числа однокурсників стверджували, що вирішальний чинник для Грейс під час виборів чоловіка послужила його дивовижна прізвище — Hopper (блоха). Адже Grace Hopper — це що інше, як граціозна чи вишукана блоха. Студенти є студенти! Але, з іншого боку, заміжжя все-таки річ серйозна, хоча хто знає, хто знает…
В 1931 року місіс Грейс Мюррей Хоппер повернулося у Вассар Коледж викладачем математики з окладом 800 доларів, або щось близько 67 USD. Здається, починається тиха сімейне життя, але тільки для «бедовой дівчата» Грейс. В1934 року Грейс Мюррей Хоппер стала першою у історії жінкою, защитившей в Єльському університеті докторську дисертацію з математики. Настав визнання її математичних заслуг, й у пані Хоппер почалася нове життя. Участь міжнародних конференціях і семінарах, доповіді й виступи в американських університетах, успішна наукові праці, власна кафедра, профессорство і… крах особистому житті. У 1940 року подружжя розлучилося. А за цим професор Хоппер вирішила вступі військову службу. Грейс любила нестандартні ходи. Втім, до впровадження чергового вирішення цієї неординарної жінки було так уже й близько. Річ у тім, що рекрут Грейс Мюррей Хоппер ні з яким параметрами не підходила для армійської служби. Почати сіло, що вік була в неї далеко ще не призовний (34 року), як для військових, важила вона замало, щоб її було закликати на службу, і до того ж страждала гастритом, слабкими легкими та ще й до всього що й була професоркою математики. Ви уявляєте убогого професора математики, який несеться полем з гвинтівкою навпереваги? От ви й армійське начальство такої картини собі не могла і тому всіляко намагався довести «цієї навіженою дамочці», що армія, ні флот США у її послугах не потребують. Але в рекрута Хопера з цього приводу був власний мнение.
Как не дивно, Грейс знов-таки допомогло нещастя. Почалася друга світова, і були потрібні новобранці. Три року пані Хоппер домагалася свого, збираючи всілякі комісії і домагаючись військових спеціальних рішень щодо своєму питання («як винятку», «приймаючи до уваги», «з огляду на обставини»…). Нарешті, в 1943 року під тиском цій тендітній жінки Збройні сили США капітулювали. Грейс Мюррей Хоппер було визнано на флот. Після прийняття у грудні 1943 року військової присяги і проходження прискореного курсу військової підготовки молодший лейтенант Грейс Мюррей Хоппер була прикомандирована до Интендантскому управлінню ВМФ США. Місце служби — Бюро артилерійських обчислювальних проектів при Гарвардському університеті. Посада — третій програміст обчислювача Mark I, майже першою у світі автоматичної електронної обчислювальної машини, що володіла фантастичним швидкодією, — близько трьох арифметичних дій в секунду.
Все цю знадливу красу використовувалося до розрахунку балістичних таблиць, таких необхідних для артилерійських стрільб. Треба сказати, що ця була досить нудотного і зажадала від програмістів величезної посидючості й, бо здійснення повторюваних розрахунків доводилося щоразу наново створювати програму. Отож під час роботи за комп’ютером Mark I вперше запроваджені деякі прийоми, які надалі знайшли практичне використання у програмуванні, ставши своєрідною класикою. Зокрема, першими інструментами, які заощаджували працю програмістів, стали підпрограми: в серпні 1944 роки Mark I було написано перша підпрограма для обчислення sin (x). Хоча задля справедливості слід сказати, що сама термін «підпрограма» запроваджено пізніше англійцем Морісом Уилксом.
Дальнейший перебіг подій пояснювався одвічною людської лінню. Ну поміркуйте самі, кривдно й нудно щоразу наново писати одні й самі програми, знаючи, що хтось вже цього займався. І те рішення, що вони витала повітря, привнесла в практику програмування саме Грейс Хоппер. Вона зайнялася «колекціонуванням»… підпрограм. Колекція поповнювалася досить швидко, і вже нагромадилася ціла «бібліотека підпрограм» із кращих зразків творчості її колег. Нехитрий підхід дозволив вбити відразу двох зайців. По-перше, зменшилося час, требующееся і розробити нових програм, оскільки наново потрібно було розробляти лише елементи програми, які доти ще випробовували. По-друге, різко поменшало помилок, оскільки раніше розроблена програма була налагоджена попередниками, і, зазвичай, не містила помилок. Виграш був очевиден.
За бездоганну службу і роботу в обчислювальних машинах серії Mark (Mark-I, II, III), Грейс Мюррей відзначено флотським командуванням. До речі, приблизно до цього на той час належить ще одне, воістину анекдотична ситуація, яка призвела до появі нового терміна в програмуванні - debugging. Сталося отож у комп’ютер Mark II невідомо як залетів метелик і… закоротил контакти однієї з незліченних реле всередині обчислювального «монстра». Пізніше Грейс Мюррей Хоппер так розповідала так і: «Коли до нас зайшов офіцер, щоб отримати, ніж ми займаємося, ми відповіли, що очищаємо комп’ютер їх (debugging). Термін debugging (налагодження) відтоді прижився і став для позначення пошуку несправностей в комп’ютері, особливо у програмному обеспечении».
В 1949 року Грейс Хоппер перейшла працювати старшим математиком в знову утворену фірму Eckert-Mauchly, які займалися розробкою перших електронних обчислювальних машин. Хоппер брала участь у розробці програмних засобів для комерційного комп’ютера UNIVAC-1.
И тут невтомна Грейс знов-таки придумала, які можна модернізувати. Треба сказати, що на той час для полегшення процесу складання програм на машинному мові замість записи команд в двоичной системі числення використовувалася восьмерична система числення. Грейс Хоппер гаразд освоїла неї, що якось навіть заповнила баланс свого банківського рахунки восьмеричної системі числення, забувши, що банки поки що ще працюють у десяткової системі. «Я зіткнулася з проблемою життя жінок у двох світах, — згадувала Грейс Хоппер, — мабуть, це були одній з причин, що спонукали мене наскільки можна позбутися восьмеричних чисел». Як можна зробити? Змусити комп’ютер «розуміти» більш-менш звичайний нормальною мовою! Ідея на той час просто-таки революційна. Втім, у Грейс Хоппер вже було предшественник.
В 1949 року Джон Моучли створив систему під назвою Short Code. Вона дозволяла записувати решаемую завдання вигляді математичних формул. Далі з допомогою спеціальної допоміжної таблиці потрібно було символ за символом перетворювати ці формули в двухлитерные коди. На наступному кроці спеціальна дитяча програма комп’ютера перетворювала ці коди в двоїчний машинний код. Система хоч і полегшувала процес написання програми, була досить громіздкої та незручною. «Ледача» Грейс Хоппер вирішила спростити її. Звісно, спростити з погляду потенційного користувача, а не структури самої системы.
В 1951 року Грейс Хоппер створила перший компілятор. Вона ж, до речі, запровадила в ужиток і цей термін. Розроблений компілятор здійснював функцію об'єднання й під час трансляції виробляв організацію підпрограм, виділення пам’яті комп’ютера, перетворення команд високого рівня (тоді псевдокодов) в машинні команди. Перший компілятор отримав позначення А-0, потім, у його розширення й поліпшення, у наступні роки з’явилися версії А-1, А-2, А-3.
В 1954 року групою під керівництвом Грейс Хоппер було розроблено систему АТ-3, куди входили в себе мову програмування і компілятор. Надалі системі поставлено комерційне назва MATH-MATIC і продавалася компанією Remington Rand (нове назва Eckert-Mauchly) разом із комп’ютером UNIVAC-1.
При створення нової мови програмування Грейс Хоппер використовувала революційний на той час підхід. Спочатку відібрали близько тридцяти англійських легко пам’ятних слів типу: add (скласти), compare (порівняти), transfer (переслати). Слова були відібрано не прості - всі вони містить неповторну комбінацію з першого і країни третьої літер, тому компілятор при генерації машинного коду міг ігнорувати й інші літери на слові. Надалі Україні цього принципу став використовуватися під час створення інших мов программирования.
В 1956 року завершили створення «незвичного» мови та компілятора. Він дістав назву В-0, і з 1958 року система В-0 розпочала ринок під комерційним назвою FLOW-MATIC. У на відміну від мови ФОРТРАН, орієнтованого і розробити наукових додатків, FLOW-MATIC був охарактеризований першим мовою для завдань обробки комерційних данных.
В 1959 року почалася робота зі створення ще більше досконалого, аппаратно-независимого мови для комерційних додатків. Вона успішно завершили ще 1961 року створенням мови COBOL (Common Business Oriented Language). Однією з основних консультантів при створенні мови була, ясна річ, Грейс Мюррей Хоппер, що отримала з того часу забавне прізвисько «бабуся КОБОЛА». До речі, COBOL досі використовується у багатьох фінансових приложениях.
В віці шістдесяти Грейс Хоппер була удостоєна звання капітана третього рангу, і її вирушила на відпочинок. Але якщо сам капітан Грейс Хоппер обійтися без флоту, займаючись улюбленої математикою і програмуванням, те, як виявилося, флот без неї - немає. За рік, в 1967 року «пенсіонерка» повернулася на справжню військову службу. З ним було підписано «довічний контракт», і Грейс Мюррей Хоппер призначили посаду головного системного аналітика американського військово-морського флоту. Рідкісний, майже єдиний випадок у історії американського флоту, коли военнослужащий-женщина була знову покликана на військову службу!
К 1980 року Грейс Хоппер стала капітаном Управління обчислювальної техніки там. У1983 року була удостоєна звання капітана першого рангу, а листопаді 1985 року — звання контр-адмірала, ставши першою і єдиної жінкою у світі, удостоившейся такого звання наприкінці восьмого десятка. А 1982 року й до остаточної відставки в 1986 року його було найстарішим чинним офіцером американської армии.
Только зайве думати, що вік позначився на запалі і ентузіазмі «бабусі програмування». Купивши після повернення лад власним кабінетом, «кэп три» Хоппер поспішила прикрасити його настінними годинами, що йдуть у бік, але в стіл почепила коробку для зберігання документації з шокуючою написом… «personal computer».
Круг її інтересів не обмежувався виключно військової службою — Грейс Хоппер викладала обчислювальну математику студентам та військовим слухачам. Учнів вражала її образність, юнацький запал і божевільна жестикуляція. У легенду ввійшли її «речові» заклики до оптимізації витрат час і. Приміром, економія однієї наносекунды ілюструвалася 30-сантиметровым шматком мідної дроту. А одного разу Грейс не полінувалася принести до аудиторії цілу «мікросекунду» — трехсотметровую котушку провода.
Более 40 університетів і коледжів присвоїли їй різні звання. І коли в 1969 року вперше вибирали «людини року» в комп’ютерному світі США, те ж саме Грейс Мюррей Хоппер була визнана гідною цього звания.
И все-таки роки брали своє. У 1986 року у вісімдесятирічному віці контр-адмірал Грейс Мюррей Хоппер була остаточно списана з флоту. Щоправда, бабуся у цьому не заспокоїлася і ще встигла попрацювати консультантом у компанії DEC. А 1991 року особисто президент Сполучених Штатів Америки Джордж Буш (батька нинішнього президента США Джорджа Буша, сьогодні вже молодшого) дав їй Національну медаль за розвиток технологий.
1 січня 1992 року Грейс Мюррей Хоппер Герасимчука. Разом із нею пішла ціла доба історії обчислювальної техніки, коли сила і переконаність одинаків закладали основу задля її подальшого розвитку програмного і апаратного забезпечення не на десятиріччя вперед. Внесок Грейс Хоппер у розвиток програмування важко переоцінити і можна порівняти хіба що тим, яке мали роботи Ньютона у розвиток физики.
Как повинно бути по флотському статуту, контр-адмірала Грейс Мюррей Хоппер поховали на Арлингтонском цвинтарі, віддавши все військові почесті. Втім, у цьому історія не закінчується… Навесні 1996;го у складі ВМФ США ввійшов ракетний фрегат USS Hopper (DDG 70).
Так що контр-адмірал Грейс Мюррей Хоппер й у строю. Та й фрегат, напевно, став би бабусі до душі, адже Приголомшлива Грейс, як його називали на флоті, з дитинства любила технику…
Список литературы
Для підготовки даної роботи було використані матеріали із сайту internet.