Проектування локальної мережі по одній із найпоширеніших технологій Fast Ethernet

Зміст

Вступ

1. Аналіз вихідних даних

1.1 Цілі використання мережі і її окремих частин

1.2 Вихідні дані

2. Вибір мережевої технології (технологій)

2.1 Вибір розміру і структури мережі

3. Розрахунок і планування середнього трафіку та коефіцієнта використання мережі

4. Вибір топології мережних з'єднань та необхідного мережевого обладнання

4.1 Прокладка кабеля, установка активного мережевого обладнання

5. Визначення переліку використовуваного програмного забезпечення та апаратної платформи

5.1 Аналіз основних напрямків затрат і прийняття рішення

5.2 Вибір обладнання

5.3 Вибір програмних засобів

5.4 Характеристики існуючих комп’ютерів

5.5 Інші пристрої та програмне забезпечення

Перелік використаної літератури Висновки мережа кабель обладнання програмне Вступ З появою персональних комп’ютерів питання обміну даними взяли глобальний характер. Завдяки спеціальним програмних і апаратних засобів стало можливим організувати взаємодію між людьми, відокремленими один від одного.Створення комп’ютерних мереж викликане потребою спільного використання інформації на віддалених один від одного комп’ютерах. Мережі надають ПК можливість не тільки обміну інформацією, але також спільного використання обладнання одночасної роботи з документами. Комп’ютери вже не так давно увійшли в сучасний світ, в усі сфери людської діяльності, тим самим, створюючи необхідність у забезпеченні різним програмним забезпеченням. Об'єднання комп’ютерів у мережі дозволило значно підвищити продуктивність праці. Комп’ютери використовуються як для виробничих (чи офісних) потреби, так і для навчання в навчальних закладах. В даний час комп’ютерні мережі отримали дуже широке поширення. Якщо в одній будівлі або комплексі будівель є кілька комп’ютерів, користувачі яких повинні спільно вирішувати якісь завдання, обмінюватися даними чи можуть використовувати загальні дані, то ці комп’ютери доцільно об'єднати в комп’ютерну мережу.

Комп’ютерна мережа — це група з декількох комп’ютерів, з'єднаних між собою за допомогою кабелів (іноді також телефонних ліній або радіоканалів), через які комп’ютери можуть обмінюватися інформацією. Використання комп’ютерних мереж дозволяє забезпечити: колективну обробку даних користувачами підключених до мережі комп’ютерів і обмін даними між ними; спільне використання програм, а також принтерів, модемів та інших пристроїв.

Тому практично всі фірми, що мають більше одного комп’ютера, об'єднують свої комп’ютери в комп’ютерні мережі. Багато користувачів портативних комп’ютерів підключаються до комп’ютерної мережі фірми або приходячи в офіс, або з'єднуючись з комп’ютером фірми по телефонним каналам за допомогою модему. Процес розвитку комп’ютера рухається з постійно швидким прискоренням, у зв’язку, з чим у найближчому майбутньому комп’ютери стануть обов’язковим і незамінним атрибутом будь-якого підприємства, офісу та організацій.Однією з найбільш перспективних на даний момент областей дослідження є розробка так званих нейрокомп’ютерів, заснованих на молекулах ДНК, здатних зберігати великі обсяги інформації щодо сучасного ПК при мінімальних розмірах самих носіїв інформації.Великий успіх останнім часом набули так звані віртуозні технології, які дозволяють з великою точністю моделювати фізичні явища, процеси, предмети, а так само їх взаємодія. Такі технології використовуються в різних галузях діяльності людини. В даний час більшість організацій зберігає і спільно використовує в мережевому середовищі величезні обсяги життєво важливих даних. Ось чому мережі зараз так необхідні, як ще зовсім недавно були необхідні друкарські машинки і картотеки.

1.Аналіз вихідних даних

1.1 Цілі використання мережі і її окремих частин

Локальні обчислювальні мережі відносяться до так званих розподіленим системам, і з цієї їхньої приналежності випливає кілька принципових переваг:

1. Здатність виконувати паралельні обчислення. Завдяки цьому в мережі з декількома обробними вузлами може бути досягнута продуктивність набагато більша, ніж продуктивність окремого взятого потужного многопроцессорного комп’ютера. Потенціал розподілених систем в плані співвідношення продуктивність / вартість вища, ніж у систем з централізованою обробкою даних.

2. Висока відмовостійкість, тобто здатність справно функціонувати при відмовах складається елементів. Базою високої відмовостійкості обчислювальних мереж є їх надлишковість. Це властивість дозволяє при відмові одного з вузлів мережі покласти завдання, які він виконує, на інший вузол. Для цього в мережі розробляються спеціальні підпрограми, які виконують статичну або динамічну її переконфігурацію. В обчислювальних мережах деякі набори даних можуть дублюватися на зовнішніх запам’ятовуючих пристроях декількох комп’ютерів мережі, так що при відмові одного їх них дані залишаються доступними.

3. Використання обчислювальних мереж, які розподілені територіально, тобто використання територіально віддалених робочих місць. Це властивість комп’ютерних мереж широко використовується в таких областях, як банківська діяльність (банківські відділення, розташовані на певній території, використовують єдину банківську базу даних), оподаткуванні, продаж залізничних та авіа квитків тощо. П. Таким чином у всіх подібних випадках маються автономні робочі місця, що використовують якесь єдиний інформаційний простір (наприклад базу даних), і ці робочі місця знаходяться на якийсь розподіленої території. Для того, щоб вирішувати загальну задачу, поставлену перед цими віддаленими користувачами, і створюють обчислювальну мережу.

При створенні нової мережі для якого-небудь підприємства бажано враховувати такі фактори:

Необхідний розмір мережі (в даний час, в найближчому майбутньому і за прогнозом на перспективу).

Структура, ієрархія і основні частини мережі (по підрозділах підприємства, а також по кімнатах, поверхах і будівлям підприємства).

Основні напрямки та інтенсивність інформаційних потоків в мережі (в даний час, в найближчому майбутньому і в далекій перспективі). Характер інформації, що передається по мережі (дані, оцифрована мова, зображення), який безпосередньо впливає на необхідну швидкість передачі (до декількох сотень Мбіт/с для телевізійних зображень високої чіткості).

Технічні характеристики обладнання (комп'ютерів, адаптерів, кабелів, репітерів, концентраторів, комутаторів) і його вартість.

Можливості прокладки кабельної системи в приміщеннях і між ними, а також заходи забезпечення цілісності кабелю.

Обслуговування мережі та контроль її безвідмовності та безпеки.

Вимоги до програмних засобів по допустимому розміру мережі, швидкості, гнучкості, розмежуванню прав доступу, вартості, за можливостями контролю обміну інформацією і т.д.

Необхідність підключення до глобальних або до інших локальних мереж.

1.2 Вихідні дані

Згідно з вхідних даних нам задано спроектувати локальну комп’ютерну мережу, що складається з 3-х відділів :

Бухгалтерія :

Робочих місць (ПК) — 3

Друкарок (Принтери, БФУ) -3

IP-телефонів —2

Мережевих камер -2

Відділ Кадрів :

Робочих місць (ПК) — 2

Друкарок (Принтери, БФУ) -2

IP-телефонів —2

Мережевих камер -1

Відділ обслуговування клієнтів :

Робочих місць (ПК) — 3

Друкарок (Принтери, БФУ) -3

IP-телефонів —3

Мережевих камер -3

2. Попередній вибір базової мережевої технології

2.1 Вибір розміру і структури мережі

На основі аналізу завдання необхідно — більш-менш точно підрахувати планову кількість можливих підключень з урахуванням розширення або додавання різного роду серверів та іншого обладнання.

Беручи до уваги отриману кількість підключень, потрібно приблизно визначити трафік Р0, який створюватиметься в мережі при використанні наявного і передбаченого в майбутньому програмного забезпечення.

Щоб отримати цю приблизну цифру (Р0), можна використати наступний спосіб: визначте максимальний розмір реально документа (Sд), з яким працює користувач (або швидкість з'єднання необхідну для нормальної роботи програми Sp), і помножте його (її) на кількість користувачів N.

Р0= Sд *N/c +Sp*N, Мбіт/с

Припустимо, що середній розмір файла використовуваного ПК в нашій мережі Fast Ethernet становить 500 КБ/c, ІPтелефонія не використовує більше 128 Кбіт/c=0.02КБ/c, відео з мережевої камери у високій якості використовує 250 КБ/c,

Мережеві принтери та БФУ використовують 100 КБ/с.

Бухгалтерія :

P0=500КБ*3+0.02 КБ*2+100КБ*3+250КБ*2= 2.4 МБ=19.2 Мбіт Відділ кадрів :

P0=500КБ*2+0.02 КБ*2+100КБ*2+250КБ*1= 1.5МБ=12.0 Мбіт Відділ обслуговування клієнтів :

P0=500КБ*3+0.02 КБ*3+100КБ*2+250КБ*3= 2.5МБ=20.0 Мбіт

Рис. 2 Структура мережі

Таблиця 2 — Порівняння основних мережевих стандартів

Використовувана технологія: Fast Ethernet 100Base-TX

Fast Ethernet (Швидкий Ethernet) — термін, що описує набір стандартів Ethernet для пакетної передачі даних з номінальною швидкістю 100 Мбіт/с, що в 10 разів швидше за початкову для Ethernet швидкість у 10 Мбіт/с.

Всі відмінності технології Fast Ethernet від Ethernet зосереджені на фізичному рівні. Рівні MAC і LLC у Fast Ethernet залишилися абсолютно тими ж, і їх описують колишні глави стандартів 802.3 і 802.2.

Мережі Fast Ethernet завжди мають ієрархічну деревоподібну структуру, побудовану на концентраторах/комутаторах, як і мережі l0-Base-T/l0Base-F. Основною відмінністю конфігурацій мереж Fast Ethernet є скорочення діаметра мережі приблизно до 200 м.

При використанні комутаторів протокол Fast Ethernet може працювати в повнодуплексному режимі, який немає обмеження на загальну довжину мережі, а залишаються тільки обмеження на довжину фізичних сегментів, що з'єднують сусідні пристрої (адаптер — комутатор чи комутатор — комутатор). Тому при створенні магістралей локальних мереж великої довжини технологія Fast Ethernet також активно застосовується, але тільки в повнодуплексному варіанті, разом з комутаторами.

Офіційний стандарт 802.3u встановив три різних специфікації для фізичного рівня Fast Ethernet і дав їм такі назви:

l00Base-TX для двопарного кабелю на неекранованій витій парі UTP категорії 5 чи екранованій витій парі STP;

100Base-T4 для кабелю з чотирьох пар на неекранованій витій парі UTP категорії 3, 4 чи 5;

l00Base-FX для багатомодового оптоволоконого кабелю, використовуються два волокна.

3. Розрахунок середнього трафіку і коефіцієнта використання мережі

Для кожної з задач визначається ефективний трафік Pe i як відношення середнього часу заняття завданням мережі tср. (табл. 2) до загального часу роботи мережі tроб, помножене у разі повного заняття мережі завданням на номінальну пропускну здатність мережі Pn або, у разі фіксованого трафіку, на його значення Sp.

Pe= (tсер/tроб)* Pn [Sp], Мбіт/с

Pn=50 Мбіт/c

Час роботи мережі- 13 год/доба Таблиця 3 — Основні мережеві служби (сервіси), використовувані в сучасних локальних мережах

1)Мережевий друк — передача по мережі документів для роздруку до мережевих друкарок або принт-серверів;

Pe1=(20/13*60) *50Мбіт/c=1.25 Мбіт/c

Ре1−3=3.8 Мбіт/c — Бухгалтерія Ре4−5=2.5 Мбіт/c — Відділ Кадрів

Ре6−7=2.5 Мбіт/c Відділ обслуговування клієнтів

2) Голосовий зв’язок (IP-телефонія) — IP-телефонія — це технологія, що дозволяє використовувати будь-яку IP-мережу як засіб організації та ведення телефонних розмов, передачі відеозображень та факсів у режимі реального часу;

Pe8=(60/13*60) *60 Кбіт/c=4.6 Кбіт/c

Ре8−9 = 10 Кбіт/c — Бухгалтерія

Ре10−11 = 10 Кбіт/c — Відділ Кадрів Ре12−14 =14 Кбіт/c — Відділ Обслуговування Клієнтів

3)Відеоконференції (англ. videoconference, або videoteleconference) — телекомунікаційна технологія, що забезпечує одночасну двосторонню передачу, обробку, перетворення та представлення інтерактивної інформації на відстані в режимі реального часу за допомогою апаратно-програмних засобів обчислювальної техніки. Відеоконференція — один із видів Groupware, програмного забезпечення для взаємодії між людьми, що спільно працюють над однією проблемою. Відеоконференції відрізняються від відеодзвінків тим, що відеоконференції покликані обслуговувати конференції, а не окремих осіб;

Pe15=(60/13*60) *1 Мбіт/c=0.07 Мбіт/c

Ре15−16 = 140 Кбіт/c — Бухгалтерія

Ре17 = 70 Кбіт/c — Відділ Кадрів Ре18−20 =210 Кбіт/c — Відділ Обслуговування Клієнтів

4)Обмін файлами між вузлами в мережі;

Pe21=(60/13*60) *50 Мбіт/c=3.85 Мбіт/c

Ре21−23= 11.5 Мбіт/c — Бухгалтерія

Ре24−25 = 7.7 Мбіт/c — Відділ Кадрів Ре26−28 =11.5 Мбіт/c — Відділ Обслуговування Клієнтів

5)Інтернет — всесвітня система взаємосполучених комп’ютерних мереж, що базуються на комплекті Інтернет-протоколів, складається з мільйонів локальних і глобальних приватних, публічних, академічних, ділових і урядових мереж, пов’язаних між собою з використанням різноманітних дротових, оптичних і бездротових технологій. Інтернет становить фізичну основу для розміщення інформаційних ресурсів і послуг;

Pe29=(120/13*60) *50 Мбіт/c=7.7 Мбіт/c

Ре29−31 = 23 Мбіт/c — Бухгалтерія

Ре32−33 = 15.5 Мбіт/c — Відділ Кадрів Ре34−36 =23 Мбіт/c — Відділ Обслуговування Клієнтів

6) СУБД (Системма управління бамзами дамних) — програма чи комплекс програм, що забезпечує можливість створення, збереження, оновлення, пошук інформації та контролю доступу в базах даних

Pe37=(30/13*60) *50 Мбіт/c=1.75 Мбіт/c

Ре37−39 = 5.25 Мбіт/c — Бухгалтерія

Ре40−41 = 3.5 Мбіт/c — Відділ Кадрів Ре42−44 =5.25 Мбіт/c — Відділ Обслуговування Клієнтів

7) Файловий сервер — це сервер, на який встановлено File Transfer Protocol, тобто «Протокол передачі даних». Основне призначення FTP-сервера — зберігання великого масиву даних, що представляють собою цілу «бібліотеку файлів». FTP-протокол широко використовуються і для завантаження файлів

Pe45=(130/13*60) *50 Мбіт/c=8.0 Мбіт/c

Ре45−47 =24 Мбіт/c — Бухгалтерія

Ре48−49 = 16 Мбіт/c — Відділ Кадрів Ре50−52 =24 Мбіт/c — Відділ Обслуговування Клієнтів Отримані значення підсумовуються для визначення загального мережевого трафіку ПУз. Значення ПУз множиться на коефіцієнт службового, широкомовного і неврахованого трафіку kс.т. = (0,05~0,07) · n, де n — кількість комп’ютерів в мережі, і коефіцієнт запасу kз = (1,2~2,0) для обліку майбутнього розвитку мережі.

ПУз= (У Pe) * kс.т.* kз, Мбіт/с

ПУз1= (3.8+0.01+0.14+11.5+23+5.25+24)Мбіт/c*0.56*2= 75.9 Мбіт/c — Бухгалтерія

ПУз2= (2.5+0.01+0.07+7.7+15.5+3.5+16)Мбіт/c*0.56*2= 51.0 Мбіт/c — Відділ Кадрів ПУз3= (2.5+0.02+0.2+11.5+23+5.25+24)Мбіт/c*0.56*2= 74.5 Мбіт/c — Відділ Обслуговування Клієнтів

За отриманим значенням ПУ уточнюється обрана технологія ЛМ таким чином, щоб коефіцієнт використання мережі kвик. був не більше 0,3~0,6. Якщо необхідно, зменшується середній час роботи однієї або кількох завдань, або вибирається інша мережева технологія. Допускається збільшення загального часу роботи серверів за рахунок нічного часу.

kвик. = ПУ / Pn Pn=100 Мбіт/c (згідно з нашою технологією)

kвик.1=75.9/100=0.76 — Бухгалтерія

kвик.2=51.0/100=0.51 — Відділ Кадрів

kвик.3=74.5/100=0.75 — Відділ Обслуговування Клієнтів

Проблема:

Як ми бачимо, коефіцієнт використання мережі у відділі Бухгалтерія і у відділі Обслуговування клієнтів перевищує допустимі показники ;

Рішення :

Збільшення загального часу роботи серверів за рахунок нічного часу з 13 годин до 18 годин роботи в добу ;

Результат :

Отримаємо нові значення kвик.

kвик.1=(( У Pe) * kс.т.* kз*13/18)/ Pn

kвик.1=(67.76*0.56*13/18) /100=0.55 — Бухгалтерія

kвик.2=(45.53*0.56*13/18) /100=0.37 — Відділ Кадрів

kвик.2=(66.51*0.56*13/18) /100=0.54 - Відділ Обслуговування Клієнтів

Як бачимо, нові отримані значення цілком нас влаштовують

4. Вибір топології мережних з'єднань та необхідного мережевого обладнання

4.1 Прокладка кабеля, установка активного мережевого обладнання та програмного забезпечення

Розраховуємо кількість кабелю 100Base-TX «вита пара» категорії cat -5e:

Бухгалтерія:

11+9+7.5+5+8=11.5 +15 +17 +20+22=126м Відділ кадрів:

14+10+7+6+8+10+11=66м Відділ обслуговування клієнтів:

4+10+13+16+20+23+7+9+11+16+19=148м Коридор і комора:

6+7+8+1.5+1.5=24м Кабель про запас: 16 м Загальна довжина кабелю = 380 м Вартість кабелю грн = 5 грн Загальна вартість кабелю грн =1900 грн

Розставляємо наше мережеве обладнання згідно з схемою на рис. 1 і установлюємо на зовнішній поверхні стін 3 концентратори і наш комутатор, кабель проводимо під плінтусом до кожного із наших мережевих пристроїв, обтискаючи 2 кінці кабелю інструментом та встановленням роз'ємів RJ-45. Cервер фізично являє собою один пристрій, але виконує 2 функції: проксі з виходом в інтернет та FTP сховища.

5. Визначення переліку використовуваного програмного забезпечення та апаратної платформи

5.1Аналіз основних напрямків затрат і прийняття рішення Для створення локальної мережі необхідно вкладення значних коштів.

В даній мережі передбачено можливість зростання мережі з часом на 40−50%.

Обовязкова підтримка стандарту Fast Ethernet всіма пристроми, що будуть безпосередньо підключенні у локальну мережу;

ПК вище середньої оцінки по відношенню відношення вартість / продуктивність;

Потужність процесора 3.4ГГц x4 ядра, 2 ГБ відеокарта, 4 ГБ оперативки і 1ТБ памяті що дозволить користувачам опрацьовувати без глюків і затримок до десятка програм одночасно. З урахуванням того, що ми будемо використовувати однорангову систему, де кожний комп’ютер може виступати клієнтом і сервером це тільки додатковий плюс.

12/24 місяців і більше гарантії на апаратне забезпечення, використовуване при створенні локальної мережі ;

У даній локальній мережі буде використовуватися сервер розширеної конфігурації у розрахунку на 8 ПК;

Зважаючи на вартість, вибрану нами мережеву технологію, проведені нами розрахунки та схему локальної мережі було обрано :

Персональний комп’ютер Everest Home A6620 і веб сервер з уже вбудованою мережевою картою компанії D-Link;

Бюджетний, але фунціональний 8-портовий комутатор Zyxel ES-108A ;

Мережеві концентратори (hub) компанії 3Com TP16C ;

Мережеві камери hikvision ds-2cd2032;i що мають інтерфейс 10 / 100BASE-TX Ethernet, дозволяють здійснювати зйомку у хорошій якості за середню вартість на ринку ;

IP телефони Dlink-DPH400se з безпровідною трубкою, рекомендацією користувачів і середньою вартістю ;

Ліцензоване, проте дороге ПЗ для наших компютерів ;

Кабель 100Base-TX «вита пара» категорії cat 5e за найкращою ціною;

5.2 Вибір обладнання Наша локальна мережа умовно складається з 3 сегментів, об'єднаних комутатором і підключених до інтернету через проксі-сервер; Для фізичного проектування локальної мережі нам знадобиться :

8 сучасних ПК (8 блоків, 8 моніторів LCD, 8 клавіатур, 8 комп’ютерних мишок), 7 зручних IP-телефонів, 6 ІР-камер, 3 Багатофункціональні пристрої (мережевий принтер, сканер, ксерокс), 4 Мережеві принтери, 1 сервер, 1 комутатор, 3 концернтратори, кабель UTP, конектори, інструмент для прокладки кабеля; Усе обладнання вибиралось на інтернет магазині Rozetka.ua і показане в Таблиці 5 і Таблиці 6

5.3 Вибір характеристик ПК

Наприклад програма на ПК одночасно працюють три програми Microsoft Office Word 2013 та веб-браузер Internet Explorer під ОС Windows 8.1. Апаратні вимоги програми Microsoft Office Word: 1,4 Ггц і більше, 512 МБ ОЗП, 0.7 ГБ дискового простору Internet Explorer 1,0 Ггц і більше, 256 МБ ОЗП, 100 МБ дискового простору; ОС Windows 8.1: 1,5 Ггц і більше, 1024 МБ ОЗП, 16 Гб дискового простору та Microsoft Office Еxcel: 1 Ггц і більше, 512 МБ ОЗП, 16 Гб дискового простору.

Значення оперативної пам’яті (RAM) буде наступним:

RAM=RAM1+RAM2+RAM3+RAM4=512МБ+256МБ+1024МБ+512МБ=2,25ГБ У зв’язку з тим що з часом незадіяна RAM має тенденцію використовуватись (наприклад через якісь оновлення) то отриманий результат варто збільшити на 20%. Отже RAM= 2,75 ГБ Для підрахунку тактової частоти (Fт) та кількості процесорів (ядер) достатньо взяти за основу значення найбільш вимогливого ПЗ. Якщо таких програм кілька, то Fт= Fт*q, де q в діапазоні від ~1,1 до ~2,0.

Fт1= 1,4*1,2=1,7 Ггц

Fт2= 1,0*1,2=2,1 Ггц

Fт3= 1,5*1,2=1,8 Ггц

Fт3= 1,0*1,2=1,2 Ггц

Як ми бачимо з розрахунків, нам як мінімум потрібен двоядерний процесор з тактовою частотою не менше 3.4 Ггц, проте доцільніше взяти процесор на 3−4 ядра із частотою на рівні 2.8- 3.4 Ггц

Вибір сервера

Таблиця 4- Конфігурації термінального сервера (кластера серверів)

Згідно з побажанням замовника «поставити потужний сервер» обираємо сервер щоб містив необхідні нам характеристики + 1 ТБ памяті, оскільки він повинен зберігати безліч даних;

5.3 Вибір програмних засобів При створенні локальної мережі я використав таке

програмне забезпечення :

1) Мережева ОС Windows 8.1 з пакетом стандартного ПЗ ;

2) Microsoft Office 2013 ;

3) Антивірус Kaspersky Anti-Virus ;

4) Операційна система CentOS на базі ядра Linux, а також додаткове мережеве ПЗ на сервер :

ProFTPd — FTP сервер для Linux

Apache HTTP сервер ;

Asterisk (PBX);

Backup PC ;

Проксі сервер Squid ;

CУБД PostgreSQL ;

5.4 Характеристики існуючих комп’ютерів

Таблиця 5 — Характеристики існуючих ПК

5.5 Інші пристрої та програмне забезпечення

Таблиця 6 — Основні пристрої та ПЗ

Налаштування основних параметрів ОС здійснюємо під час встановлення ОС на наші комп’ютери. Після цього встановлюємо необхідні нам прикладні програми. Такий же алгоритм при налаштуванні сервера.

Спочатку потрібно перевірити кабель-тестером кабель, після підключення всіх пристроїв мережі перевірямо справність їх роботи підключаючись до кожного із них за допомогою наших ПК.

Висновки На даній курсовій роботі я здійснював проектування локальної мережі

по одній із найпоширеніших технологій Fast Ethernet. Головною перевагою даної технології можна назвати простоту у використанні, широкий вибір пристроїв з підтримкою цієї мережевої технології, можливість поділу нашої локальної мережі на сегменти для досягнення кращої роботи. Головним недоліком даної технології є те, що через колізії Fast Ethernet ніколи не досягне свого максимуму в 100 Мбіт/c, а з урахуванням загруженої мережі досягнення навіть 70 Мбіт/с може бути проблемним. Тому для збалансованої роботи мережі коефіціент використання мережі не повинен перевищувати 0.6

Оскільки ми передбачили широке використання мережі наш коефіціент використання мережі у двох сегментах досяг практично 0.8. Щоб його зменшити, я збільшив час роботи мережі з 13 до 18 годин за рахунок збільшення загального часу роботи серверів за рахунок нічного часу.

При виборі обладнання я зробив ставку на найкраще співвідношення функціонал/вартість, а також на коментарі тих хто вже придбали дані пристрої.

Головна ціль нашої мережі - забезпечення широкого спектру можливостей і гнучкої роботи обладнання за середню вартість. Наша мережа була поділена на 3 сегменти (по одному на відділ) об'єднаних концентраторами, які в свою чергу підключені до комутатора.

На кожен комп’ютер була встановлена OC Windows 8.1, а також певний набір програмного забезпечення. На сервер була встановлена ОС Кentos на базі ядра Linux і набір програм необхідних для роботи локальної мережі. Після підключення всіх елементів до локальної мережі і встановлення ПЗ залишається тільки здійснити перевірку роботи кожного елементу і зробити висновок про функціональність нашої локальної мережі

Перелік використаної літератури

1. Олифер В. Г., Олифер Н. А. Компьютерные сети. Принципы, технологии, протоколы. — СПб: Издательство «Питер», 2000. — 672 с.

2. Структурированные кабельные системы. Стандарты, компоненты, проектирование, монтаж и техническая эксплуатация / Семенов А. Б., Стрижаков С. К., Сунчелей И. Р. — М.: КомпьютерПресс, 1999. — 488 с.

3. Гук М. Аппаратные средства локальных сетей. Энциклопедия — СПб: Издательство «Питер», 2000. — 576 с.

4. Матеріали сайта www.intuit.ru.

5. Матеріали сайта www.xnets.ru.6. Сайт техніки rozetka.ua

7. Картинки яндекс по посиланню «локальная сеть»