Розробка електронного підручника на мові HTML

. Весь текст, поміщений між тегами

і </ PRE>, буде виводитися без змін, тобто з усіма кінцями рядків і табуляції.

Наприклад:

Це текст написаний

в два рядки. </ PRE>.

В HTML-документі, крім тексту, можуть міститися горизонтальні розділові лінії. Вони, як і текст, не вимагають ніяких зовнішніх файлів. Тег

виведе горизонтальну лінію одиничної товщини вздовж всієї ширини сторінки. Горизонтальна розділова лінія завжди призводить до розриву рядка, але порожніх рядків між лінією і текстом не з’являється. Тег

може містити кілька атрибутів.

і

дають контурну лінію з тривимірним ефектом поглиблення.

дає суцільну чорну лінію. Лінія може не сягати у всю ширину сторінки, а складати лише де яку частину. Атрибут WIDTH задає ширину лінії, у відсотках від ширини всієї сторінки або в пікселах. Наприклад, 50% - половина ширини сторінки, 400 — ширина в 400 пікселів. Атрибут ALIGN може приймати значення, аналогічні його значенням для тега

але вирівнювання за умовчанням — по центру. Атрибут SIZE задає товщину лінії в пікселях від 1 до 175; за замовчуванням 1, але якщо

(лінія — контурна), то додається товщина, необхідна для тривимірного ефекту поглиблення.

Лінії, поряд з абзацами, дозволяють виділити логічні фрагменти тексту. Але велика кількість горизонтальних ліній неприємно для відвідувача вашої Веб-сторінки, тому після кожного абзацу їх ставити не слід. Вони більше підходять для виділення цілих розділів. У даній роботі дуже широко використовувалися таблиці, фрейми та їх поєднання. Так, практично кожна сторінка сайту має в собі хоча б одну таблицю. Теги HTML для створення таблиць спочатку були розроблені, щоб представляти рядки і стовпці табульованих даних. Однак для розробників таблиці швидко стали цінним засобом управління розміткою Web-сторінок. Таблиці дозволяють створювати стовпці тексту, задавати інтервали між елементами, скорочувати розміри вмісту сторінки способами, які недоступні іншим тегам форматування HTML. Специфікація HTML 4.0 за таблицями значно складніше попереднього стандарту 3.2 Вона намагається привнести контекст і структуру в табличні дані і забезпечити системи для інкрементального виводу і виводу не візуальними засобами (такими як мовні браузери і браузери, що працюють за системою Брайля). Поки ці кошти знаходяться в стадії розробки, тому буде потрібно якийсь час, щоб зрозуміти на практиці, наскільки вони відповідають стандартам. Таблиці можуть використовуватися в різних цілях.

Шаблон сторінки

Багато Web-дизайнери використовують великі таблиці в якості контейнерів для створення структури сторінки. Однією з відомих конфігурацій є створення вузьких стовпців для пунктів навігації, як показано в наведеному прикладі. Контейнер для великого зображення. Таблиці можуть використовуватися для складання великих зображень, які попередньо були розділені на кілька частин, що буває необхідно для отримання анімаційних ефектів, змінних зображень і т.д. На прикладі справа включена рамка, щоб можна було побачити частині зображення.

Специфікація HTML 4.0 не рекомендує використовувати таблиці для розмітки сторінок, віддаючи перевагу каскадним спискам стилів з абсолютним позиціонуванням. Але до тих пір, поки списки стилів не підтримуються узгоджено всіма браузерами, таблиці залишаються найбільш надійним інструментом розробника для створення сторінок зі складною розміткою.

1.4 Фрейми

В даній дипломній роботі всі сторінки сайту крім першої містять фрейми. Фрейми дозволяють розділити вікно браузера на невеликі частини, кожна з яких виводить свій HTML документ. Підтримка фреймів, запропонована NetscapeNavigator 2.0 +, була невдовзі використана і іншими популярними браузерами. Основна специфікація фрейма працює з NetscapeNavigator 2.0 і вище, а також з MicroSoft Internet Explorer, починаючи з версії 3.0.

Головна перевага фреймів полягає в тому, що вони забезпечують нерухомість частин сторінки, в той час як інші частини прокручуються. Це важливо, коли ви хочете, щоб частина зображення залишалася постійно на екрані, наприклад, навігаційні значки або заголовки рекламних оголошень.

Фрейми об'єднують ресурси, які знаходяться на різних серверах. Наприклад, ви можете використовувати фрейми для об'єднання вашого власного матеріалу (і навігаційної графіки) з потоковим матеріалом дискусій, що генеруються програмним забезпеченням на сервері постачальника.

Використовуючи тег <p>Та&nbsp;також його стиль (розміри, та&nbsp;розташування) який є в&nbsp;файлі style. css, його ми&nbsp;описували вище:</p>#navul {margin: 0px;<p>padding: 0px;</p><p>list-style: none;</p><p>width: 110px; }</p><p>#navulli {position: relative;</p><p>border-bottom: none; }</p><p>#navliul {position: absolute;</p><p>left: 0px;</p><p>top: 20px;</p><p>display: none; }</p><p>#navulli a {display: block;</p><p>text-decoration: none;</p><p>color: #111;</p><p>background: none;</p><p>padding: 1px; }</p><p>#navli: hoverul, #navli. jshoverul {</p><p>display: block; }</p><p>#navli: hover a, #navli. jshover a {</p><p>color: #0;</p><p>background: url (. /img/posts/fone-tr. png); }</p><p>#navli: hoverul a: hover, #navli. jshoverul a: hover {</p><p>background-color: #0;</p><p>background-image: none;</p><p>color: #FFFFFF}</p><p>-&gt;</p><p>На&nbsp;завершення всього цього, ми&nbsp;оформляли наш електронний підручник, мені для цього знадобилось вставка рисунків, редагування шрифту, розмір його.</p><p>Так як&nbsp;же&nbsp;вставити картинку в&nbsp;наш електронний підручник, давайте розглянему на&nbsp;нашому варіанті, в підрозділі 10.</p><p>Для того щоб вставити картинку є HTML код:</p><p>Де після SRC= ми&nbsp;вписуємо наш шлях до&nbsp;файлу (картинку) далі вибираємо його ширину (WIDTH) та&nbsp;висоту (HEIGHT) Вище картинки ми&nbsp;бачимо розмір шрифту, для його редагування мені знадобився такий HTML-код:</p><p><em>*У цьому розділі усі вказівки щодо розміщення сигналів з&nbsp;правого або лівого боку подані за&nbsp;напрямком руху.</em></p><p>Де&nbsp;&mdash; <em>це&nbsp;нахилений шрифт, Fontsize&nbsp;&mdash; розмір шрифту. Після редагування ми&nbsp;получили такий результат (рис.&nbsp;2.4)</em></p><p><em>Рисунок 2.4&nbsp;&mdash; Редагування тексту і вставлення рисунків</em></p><p><em><strong><em><strong><em>2.3 Гіперсилки в&nbsp;меню сайта</em></strong></em></strong></em></p><p>Для того щоб ми&nbsp;могли побачити наш матеріал в&nbsp;нашу сайті на&nbsp;мові HTML повинні бути гіперпосилання, тому ми&nbsp;це&nbsp;розглянемо у&nbsp;цьому підрозділі. В&nbsp;корневій папці с&nbsp;сайтом знаходимо наш файл &laquo;index.html&raquo; і відкриваємо за&nbsp;допомогою текстового редактора Notepad ++, бачимо код нашого електронного підручника, і знаходимо нашу частину текста, в&nbsp;яку ми&nbsp;будемо вставляти переходи на інші сторінки в підручнику. Код сайту на&nbsp;HTML буде мати такий вигляд:</p><body><tr><td><ul><li><a href="index.%20htm">ІНСТРУКЦІЯ</a><ul><li><a href="1.html">1. Сфера застосування</a></li><li><a href="2.html">2. Нормативні посилання</a></li><li><a href="3.html">3. Терміни та&nbsp;визначення понять</a></li><li><a href="4.html">4. Сигнали</a></li><li><a href="5.html">5. Світлофори</a></li><li><a href="6.html">6. Сигнали огородження</a></li><li><a href="7.html">7. Ручні Сигнали</a></li><li><a href="8.html">8. Сигнальні покажчики та&nbsp;знаки</a></li><li><a href="9.html">9. Сигнали, що&nbsp;застосовуються під час маневровоі роботи</a></li><li><a href="10.html">10. Сигнали, що&nbsp;застосовуються для позначення поіздів, локомотивів та інших рухомих одиниць</a></li><li><a href="11.html">11. Звукові сигнали</a></li><li><a href="12.html">12. Сигнали тривоги та&nbsp;спеціальні покажчики</a></li></ul></li></ul></td></tr><tr><td><div id="nav"></p><ul><li><a href="index.%20htm">ІНСТРУКЦІЯ</a></li></ul></td></tr><p>Раніше ми&nbsp;могли при натисканні на&nbsp;кнопку меню під назвою &laquo;ІНСТРУКЦІЯ&raquo; переходити заново на&nbsp;ту&nbsp;ж саму сторінку, тепер нам потрібно при наведенні на&nbsp;це&nbsp;меню бачите 12 підрозділів, дати їм назву, і при натисканні на підрозділ має появитися матеріал с&nbsp;правого боку, цього ми&nbsp;достигли за&nbsp;допомогою фреймів, без них ми&nbsp;би&nbsp;переходили на&nbsp;другу сторінку, с&nbsp;другим зовсім шаблоном, отже, створюємо в&nbsp;папці файл с ім. `ям &laquo;1.html&raquo;, &laquo;2.html&raquo;, &laquo;3.html&raquo; &laquo;4.html&raquo; &laquo;5.html&raquo; &laquo;6.html&raquo; &laquo;7.html&raquo; &laquo;8.html&raquo; &laquo;9.html&raquo; &laquo;10.html&raquo; &laquo;11.html&raquo; &laquo;12.html&raquo; і доповнимо в&nbsp;них наш код сайту, таким кодом:</p><table width="100%" border="0"><tr><td><div id="nav"></p><ul><li><a href="index.%20htm">ІНСТРУКЦІЯ</a><ul><li><a href="1.html">1. Сфера застосування</a></li><li><a href="2.html">2. Нормативні посилання</a></li><li><a href="3.html">3. Терміни та&nbsp;визначення понять</a></li><li><a href="4.html">4. Сигнали</a></li><li><a href="5.html">5. Світлофори</a></li><li><a href="6.html">6. Сигнали огородження</a></li><li><a href="7.html">7. Ручні Сигнали</a></li><li><a href="8.html">8. Сигнальні покажчики та&nbsp;знаки</a></li><li><a href="9.html">9. Сигнали, що&nbsp;застосовуються під час маневровоі роботи</a></li><li><a href="10.html">10. Сигнали, що&nbsp;застосовуються для позначення поіздів, локомотивів та інших рухомих одиниць</a></li><li><a href="11.html">11. Звукові сигнали</a></li><li><a href="12.html">12. Сигнали тривоги та&nbsp;спеціальні покажчики</a></li></ul></li></ul></td></tr></table><p>Що&nbsp;вийшло, такий код <a href="1.html">1. Сфера застосування</a> В&nbsp;ньому ми&nbsp;вказали путь до&nbsp;нашого файлу &laquo;1.html&raquo; і дали йому назву що відображається в&nbsp;нашому електронному підручнику на&nbsp;мові HTML як&nbsp;&laquo;1. Сфера застосування<strong>&raquo; (</strong>рис 2.5)</p><p>Рисунок 2.5 Вигляд гіперпосилання в&nbsp;електронному підручнику</p><p>Після переходу по цій гіперпосилання ми&nbsp;так&nbsp;же будемо мати наше меню під назвою &laquo;Інструкція&raquo; і все так&nbsp;же при наведені на&nbsp;яке будуть інші за&nbsp;цим&nbsp;же прикладом гіперпосилання, як&nbsp;ми&nbsp;вже зрозуміли їх в&nbsp;нас 12 штук. Але кожне посилання заповнено матеріалом, для електронного підручника, можна це&nbsp;побачити перейшовши с&nbsp;вище вказаного нами посилання під назвою &laquo;1. Сфера застосування&raquo; (рис.&nbsp;2.6)</p><p>Рисунок 2.6 Матеріал перейшовши по гіперпосилання</p><p><strong><em><strong><em>3. Економічна частина</em></strong></em></strong></p><p>Витрати по&nbsp;оплаті праці розроблювачів програми визначаються, як&nbsp;множення трудомісткості створення програми, вираженої в&nbsp;годинах, на&nbsp;середню годинну оплату програміста:</p><p>З_розр. = t _розр_. * С _розр, (4.1)</p><p>де t _розр&nbsp;&mdash; трудомісткість створення програми,</p><p>С _розр _- середньо годинна оплата програміста,</p><p>Для того, щоб відразу врахувати витрати, зв&rsquo;язані з відрахуваннями на&nbsp;соціальні нестатки, уводиться коефіцієнт відрахувань на&nbsp;соціальні нестатки. А&nbsp;потім середня годинна оплата програміста враховується вже з&nbsp;цим коефіцієнтом.</p><p>t _розр_{. -} трудомісткість створення програми, містить у&nbsp;собі витрати праці на&nbsp;наступні дії:</p><p>· знайомство з&nbsp;проблемою і визначення шляхів підвищення надійності;</p><p>· розробка інформаційної структури;</p><p>· розробка схеми алгоритму;</p><p>· розробка і програмування;</p><p>· налагодження програми на&nbsp;ПК;</p><p>· підготовка документації по&nbsp;задачі.</p><p>Усі ці додатки можуть бути відомі по&nbsp;досвіду роботи підприємства чи&nbsp;задані по&nbsp;нормативах. При розробці програмного продукту їх можна визначити через умовне число операторів у&nbsp;програмному продукті. Причому, в їх кількість входять ті оператори, що&nbsp;програмісту необхідно написати в&nbsp;процесі роботи над задачею з&nbsp;урахування можливих уточнень у&nbsp;постановці задачі й&nbsp;удосконалювання алгоритму.</p><p>Тому що&nbsp;при інституті перекваліфікації лікарів не&nbsp;використовується методика оплати праці програмістів шляхом визначення коефіцієнтів пропонованих для визначення трудомісткості, то&nbsp;для визначення трудомісткості використовуються реально витрачений час на&nbsp;розробку програми. Календарний план виконання робіт зі створення інформаційної управляючої системи підвищенням кваліфікації медичних працівників складе ний згідно часу даного на&nbsp;виконання дипломного проекту.</p><p>Таким чином, користуючись календарним планом виконання робіт можемо розрахувати сумарну трудомісткість, враховуючи те, що інформаційна система управління підвищенням кваліфікації медичних працівників розроблювалась однією особою, табл 4.1.</p><p>t_розр_. ₌t_отзав_. +t_{розпроб}_. +t_анал_. +t_прогр_. +t_відлад_., (4.2)</p><p>де t_пробл_{. -} час на&nbsp;отримання завдання і аналіз літературних джерел за&nbsp;темою проекту, [чол/годин];</p><p>t_{розпроб}_{. -} час на&nbsp;розробка проблемної функціональної моделей системи, проектування структурної схеми системи підвищення кваліфікації медичних працівників, [чол/годин];</p><p>t_анал_{. -} час на&nbsp;аналіз та&nbsp;розробку моделей і алгоритмів для моделювання роботи системипідвищення кваліфікації медичних працівників, [чол/годин];</p><p>t_прогр_{. -} розробка програми управління підвищенням кваліфікації медичних працівників, [чол/годин];</p><p>t_нідлад_{. -} час на відладку програмного пакету проведе ння тестових розрахунків, [чол/годин].</p><p>t_розр_. = 80 + 104 + 80 + 160 + 56=480 [чол/годин]</p><p>Таблиця 3.1</p><p>Календарний план виконання робіт створення програми</p><table><tr valign='top'><td></td></tr><tr valign='top'><td></td><td><p>Найменування етапу</p></td><td><p>Терміни</p></td><td><p>Кількість годин на&nbsp;виконання</p></td><td></td></tr><tr valign='top'><td></td><td></td><td><p>початку</p></td><td><p>завершення</p></td><td></td><td></td></tr><tr valign='top'><td></td><td><p>Отримання завдання і аналіз літературних джерел за&nbsp;темою проекту</p></td><td><p>04.03.2004</p></td><td><p>14.03.2004</p></td><td></td><td></td></tr><tr valign='top'><td></td><td><p>Розробка проблемної функціональної моделей системи, проектування структурної схеми системи підвищення кваліфікації медичних працівників</p></td><td><p>15.03.2004</p></td><td><p>28.03.2004</p></td><td></td><td></td></tr><tr valign='top'><td></td><td><p>Аналіз та&nbsp;розробка моделей і алгоритмів для моделювання роботи системи підвищення кваліфікації медичних працівників</p></td><td><p>29.03.2004</p></td><td><p>09.04.2004</p></td><td></td><td></td></tr><tr valign='top'><td></td><td><p>Розробка програми управління підвищенням кваліфікації медичних працівників</p></td><td><p>10.04.2004</p></td><td><p>30.04.2004</p></td><td></td><td></td></tr><tr valign='top'><td></td><td><p>Відладка програмного пакету проведе ння тестових розрахунків</p></td><td><p>01.05.2004</p></td><td><p>07.05.2004</p></td><td></td><td></td></tr><tr><td></td></tr></table><p><strong>Розрахунок середньої годинної оплати програміста.</strong></p><p>Для визначення середньої годинної оплати програміста необхідно спочатку визначити його річний фонд заробітної плати з&nbsp;урахуванням відрахувань на&nbsp;соціальні нестатки. Це&nbsp;можна зробити, знаючи місячний оклад програміста. Він складає приблизно 800,00 гривень. Отже, заробітна плата програміста з&nbsp;урахуванням премій (40%) і районного коефіцієнта (15%) складає 1280,00 гривень на місяць. Таким чином, річний фонд заробітної плати складе 15&thinsp;456,00 гривень. З цієї суми беруться відрахування в&nbsp;соціальні фонди (16,6%), тобто2565,69 гривень.</p><p>Таким чином, річний фонд грошового забезпечення 18&thinsp;021,69 гривень. Тепер необхідно визначити число робочих годин у&nbsp;році, по&nbsp;формулі:</p><p>n (p) = (N&nbsp;&mdash; N (п)&nbsp;&mdash; N (в)) * 8, (4.3)</p><p>де N&nbsp;&mdash; загальне число днів у&nbsp;році;</p><p>N (п)&nbsp;&mdash; число святкових днів у&nbsp;році;</p><p>N (в)&nbsp;&mdash; число вихідних днів у&nbsp;році.</p><p>Число святкових днів у&nbsp;році - 10, а&nbsp;вихідних&nbsp;&mdash; 104. Отже, число робочих годин у&nbsp;році дорівнює:</p><p>n (p) = (365&nbsp;&mdash; 10&nbsp;&mdash; 104) * 8 = 2&thinsp;008 [години].</p><p>Середня годинна оплата програміста визначається співвідношенням:</p><p>С_розр_. = ФЗР_сн / n (p), (4.4)</p><p>де&nbsp;ФЗР_сн&nbsp;&mdash; річний фонд грошового забезпечення.</p><p>С_розр_. = 18&thinsp;021,69/2&thinsp;008 =8,975 [гривень].</p><p>Отже, витрати по&nbsp;оплаті праці (З_розр_.) розроблювачів програми складають:</p><p>З_розр_. =480 * 8,975 =4308 [гривень].</p><p><strong>Розрахунок</strong> <strong>річного</strong> <strong>фонду</strong> <strong>часу</strong> <strong>роботи</strong> <strong>ПК</strong><strong>.</strong></p><p>Визначивши дійсний річний фонд часу ЕОМ у&nbsp;годинах, оде ржимо можливість оцінити собівартість годин машинного часу. Дійсний річний фонд часу ЕОМ дорівнює числу робочих годин у&nbsp;році для оператора, за&nbsp;винятком часу на&nbsp;профілактику і ремонт ЕОМ. Час профілактики: щомісячно&nbsp;&mdash; 5 годин; щорічно&nbsp;&mdash; 6 діб.</p><p>Т_гПК = 2008&nbsp;&mdash; (6*8 + 5*12) = 1906 [години].</p><p>Річні поточні витрати на&nbsp;експлуатацію визначаються по&nbsp;формулі:</p><p>З_гПК = З_гАМ+З_гЭЛ+З_гРЕМ+З_гМАТ+З_гДР, (4.5)</p><p>де З_гАМ&nbsp;&mdash; річні відрахування на&nbsp;амортизацію;</p><p>З_гЭЛ&nbsp;&mdash; річні витрати на&nbsp;електроенергію для&nbsp;ПК;</p><p>З_гРЕМ&nbsp;&mdash; річні витрати на&nbsp;ремонт&nbsp;ПК;</p><p>З_гМАТ&nbsp;&mdash; річні витрати на&nbsp;додаткові комплектуючі ПК;</p><p>З_гДР&nbsp;&mdash; інші витрати.</p><p><strong>Амортизаційні відрахування.</strong></p><p>Сума річних амортизаційних відрахувань визначається по&nbsp;формулі:</p><p>З_гАМ = Ц_ПК * НА, (4.6)</p><p>де Ц_ПК&nbsp;&mdash; балансова вартість ПК, НА&nbsp;&mdash; норма амортизаційних відрахувань, дорівнює 20% (в&nbsp;квартал).</p><p>Балансова вартість&nbsp;ПК:</p><p>Ц_пк = Ц_р * (1+ Кун), (4.7)</p><p>де Ц_р&nbsp;&mdash; ринкова вартість ПК, Кун&nbsp;&mdash; коефіцієнт, що&nbsp;враховує витрати на&nbsp;установку і налагодження, рівний 12%.</p><p>Ц_пк = 5&thinsp;000 * (1 + 0.12) = 5&thinsp;600 [гривень].</p><p>З_гАМ = 5&thinsp;600* 0.2 * 4 = 4&thinsp;480 [гривень].</p><p><strong>Витрати</strong> <strong>на</strong> <strong>електроенергію,</strong> <strong>споживану</strong> <strong>ПК</strong><strong>.</strong></p><p>Витрати на&nbsp;електроенергію, споживану ПК, визначаються по&nbsp;формулі:</p><p>З_гЭЛ = Р_чПК * Т_гПК * Ц_ЭЛ * А, (4.8)</p><p>де P_чПК&nbsp;&mdash; настановна потужність&nbsp;ПК (P_чПК = 0.3 [квт]);</p><p>Т_гПК&nbsp;&mdash; річний фонд корисного часу роботи машини;</p><p>Ц_ЭЛ&nbsp;&mdash; вартість 1 квт/година електроенергії (Ц_ЭЛ = 0,12 [грн.]);</p><p>А&nbsp;&mdash; коефіцієнт інтенсивного використання&nbsp;ПК (0.9&nbsp;&mdash; 1).</p><p>Таким чином, розрахункове значення витрат на&nbsp;електроенергію, споживану ПК, складає:</p><p>З_гЭЛ = 0.3 * 1906 * 0,12 * 1.0 =68,616 [гривень]</p><p><strong>Витрати</strong> <strong>на</strong> <strong>поточний</strong> <strong>і</strong> <strong>профілактичний</strong> <strong>ремонт</strong><strong>.</strong></p><p>Витрати на&nbsp;поточний і профілактичний ремонт приймаються рівними 6% від вартості ПК:</p><p>З_гРЕМ = Ц_ПК * 0.06, (4.9), З_гРЕМ = 5&thinsp;600 * 0.06 = 336 [гривень].</p><p><strong>Витрати</strong> <strong>на</strong> <strong>матеріали</strong><strong>.</strong></p><p>Витрати на&nbsp;матеріали&nbsp;&mdash; витрати необхідні для забезпечення експлуатації ПК&nbsp;приймаються рівними 2% від вартості ПК.</p><p>З_гМАТ = Ц_ПК * 2%, (4.10) З_гМАТ = 5&thinsp;600 * 0.02 = 112 [гривень].</p><p><strong>Непрямі</strong> <strong>витрати</strong><strong>.</strong></p><p>Непрямі витрати, витрати зв&rsquo;язані з&nbsp;експлуатацією&nbsp;ПК приймаються рівними 5&minus;10% вартості ПК.</p><p>З_гДР = Ц_ПК * 5%, (4.11), З_гДР = 5&thinsp;600 * 0.05 = 280 [гривень].</p><p><strong>Витрати,</strong> <strong>пов&rsquo;язані</strong> <strong>з</strong> <strong>розробкою</strong> <strong>програми</strong> <strong>на</strong> <strong>ПК</strong><strong>.</strong></p><p>Витрати, пов&rsquo;язані з&nbsp;розробкою програми на&nbsp;ПК, визначаються, як&nbsp;добуток часу використання&nbsp;ПК для розробки програми на&nbsp;собівартість машиночасу обчислювальної техніки. Собівартість (С_ПК₎ однієї години роботи&nbsp;ПК дорівнює відношенню річних поточних витрат на&nbsp;експлуатацію&nbsp;ПК (З_гПК₎ до річного фонду часу (Т_гПК₎ корисної роботи&nbsp;ПК.</p><p>С_ПК = З_гПК / Т_гПК, (4.12)</p><p>Одже собівартість машинного часу складає:</p><p>С_ПК = 5276,616/1906 =2,7684 [гривень].</p><p><strong>Повні</strong> <strong>витрати</strong> <strong>на</strong> <strong>експлуатацію</strong> <strong>ПК</strong><strong>.</strong></p><p>Повні витрати на&nbsp;експлуатацію&nbsp;ПК у&nbsp;плині року складають:</p><p>З_гПК= 4&thinsp;480 + 68,616 + 336 + 112 + 280= 5340,77 [гривень].</p><p><strong>Витрати</strong> <strong>машинного</strong> <strong>часу</strong><strong>.</strong></p><p>У&nbsp;ході розробки програмного комплексу машина використовувалася на&nbsp;етапах програмування:</p><p>· написання програми за&nbsp;готовою схемою алгоритму;</p><p>· налагодження програми на&nbsp;ПК;</p><p>· підготовки документації по&nbsp;задачі.</p><p>Таким чином, витрати машинного часу склали (t_маш):</p><p>t_маш = t_прог_. +t_відлад_., (4.13)</p><p>t_маш = 160 + 56 =216 [чол. /годин].</p><p>Витрати на&nbsp;оплату машинного часу можна розрахувати по&nbsp;формулі:</p><p>З_маш = t_маш * С_ПК_, (4.14)</p><p>З_маш =216* 2,7684 = 597,9796 [гривень].</p><p><strong>Загальні</strong> <strong>витрати</strong> <strong>на</strong> <strong>створення</strong> <strong>програмного</strong> <strong>комплексу</strong><strong>.</strong></p><p>З_разом = З _розр_. + З _маш, (4.15)</p><p>З_разом= 4308 + 597,9796 = 4905,98 [гривень].</p><p>Визначення планованої економії від впровадження програмного продукту.</p><p>При визначенні планованої окупності приймемо, що&nbsp;витрати на&nbsp;даний програмний комплекс понесла установа, без мети наступного комерційного поширення продукту.</p><p>У&nbsp;результаті впровадження інформаційна система забезпечить: швидко та&nbsp;якісно вирішувати нагальні питання у відділі кадрів при інституті перекваліфікації лікарів. Подібні системи широко використовуються в&nbsp;розвинених країнах світу, як інструмент впорядкування даних та&nbsp;моніторингу тих чи інших процесів вже більше 15-ти років.</p><p>Зменшення часу досягається за&nbsp;рахунок зручного розподілу збереження оброблюваних даних. Усі дані зберігаються в&nbsp;окремій базі даних і при необхідності легко доступні для повторної обробки й&nbsp;аналізу.</p><p>Для заповнення відповідних карток медичних співробітників працівник має затратити від півгодини до&nbsp;години робочого часу, а&nbsp;при використанні системи управління підвищенням кваліфікації медичних працівників можна виконати ту&nbsp;ж&nbsp;саму роботу за лічені хвилини. В&nbsp;штаті працюють 5 одиниць з&nbsp;фондом заробітної плати 2500,00 гривень в місяць.</p><p>Доцільно розрахувати період окупності впровадженої програми в&nbsp;порівнянні з&nbsp;витратами на&nbsp;оплату штатних одиниць.</p><p><strong>Витрати</strong> <strong>на</strong> <strong>рік</strong> <strong>без</strong> <strong>використання</strong> <strong>інформаційно</strong><strong>ї</strong> <strong>системи</strong> <strong>стано</strong><strong>в</strong><strong>лять</strong><strong>:</strong></p><p>Е_рес = 30&thinsp;000 [гривень].</p><p><strong>Витрати</strong> <strong>на</strong> <strong>розробку</strong> <strong>інформаційно</strong><strong>ї</strong> <strong>системи</strong> <strong>впродовж</strong> <strong>2-х</strong> <strong>місяців</strong> <strong>становлять</strong><strong>:</strong></p><p>З_разом = 2905,98 [гривень].</p><p><strong>Витрати</strong> <strong>на</strong> <strong>трудові</strong> <strong>ресурси</strong> <strong>впродовж</strong> <strong>розробки</strong> <strong>інформаційної</strong> <strong>си</strong><strong>с</strong><strong>теми</strong> <strong>становлять</strong><strong>:</strong></p><p>З_бпз = 2500 * 2 = 5000 [гривень].</p><p><strong>Сумарні</strong> <strong>витрати</strong> <strong>складають</strong><strong>:</strong></p><p>З_сум=З_разом+ З_бпз, (4.16)</p><p>З_сум= 4905,98 + 5000 = 9905,98 [гривень].</p><p>У&nbsp;результаті впровадження даної інформаційної системи економія трудових ресурсів складе 2 штатні одиниці з&nbsp;фондом заробітної плати1000,00 гривень на місяць і необхідно закріпити програміста для супроводу інформаційної системи на півставки, тобто 400 гривень в місяць, що&nbsp;становить 6000,00 гривень на кінець года.</p><p>Загальні витрати нового штату працівників складе: З_ншт = 1400 [гривень]. <strong>Окупність</strong> <strong>програмного</strong> <strong>забезпечення</strong> <strong>після</strong> <strong>впровадження</strong> <strong>на</strong> <strong>пе</strong><strong>р</strong><strong>ший</strong> <strong>місяць</strong> <strong>становить</strong><strong>:</strong></p><p>Т_ок = 2 * 2500&nbsp;&mdash; 4905,98&nbsp;&mdash; 2 * 1400 = - 2705,98 [гривень].</p><p>Т_ок&lt; 0, значить даний програмний продукт не&nbsp;окупиться в&nbsp;продовж 2-х місяців.</p><p>Т_ок = 3 * 2500&nbsp;&mdash; 4905,98&nbsp;&mdash; 3 * 1400 = - 1605,98 [гривень].</p><p>Т_ок&lt; 0, значить даний програмний продукт не&nbsp;окупиться в&nbsp;продовж 3-х місяців.</p><p>Т_ок = 4 * 2500&nbsp;&mdash; 4905,98&nbsp;&mdash; 4 * 1400 = - 505,98 [гривень].</p><p>Т_ок&lt; 0, значить даний програмний продукт не&nbsp;окупиться в&nbsp;продовж 4-х місяців.</p><p>Т_ок = 5 * 2500&nbsp;&mdash; 4905,98&nbsp;&mdash; 5 * 1400 = 594,02 [гривень].</p><p>Т_ок&gt; 0, значить даний програмний продукт окупиться в&nbsp;продовж 5-х місяців.</p><p>Повні витрати до кінця року з&nbsp;новим штатом працівників становить:</p><p>З_пов = З_сум + 7 * З_ншт, (4.17)</p><p>З_пов = 9905,98 + 7 * 1400 = 19&thinsp;705,98 [гривень].</p><p><strong>Економія</strong> <strong>коштів</strong> <strong>на</strong> <strong>рік</strong> <strong>становить</strong><strong>:</strong></p><p>Є = Е_рес&nbsp;&mdash; З_пов, (4.18)</p><p>Є = 30&thinsp;000&nbsp;&mdash; 19&thinsp;705,98 = 10&thinsp;294,02 [гривень].</p><p>Розрахуємо економічний ефект</p><p>Е_еф = Є/ Е_рес* 100</p><p>Е_еф=10&thinsp;294,02/30&thinsp;000 * 100 = 34,3134 [%].</p><p>На&nbsp;розробку інформаційної системи управління підвищенням кваліфікації медичних працівників витрачено 4905,98 грн., що&nbsp;значно менше вартості подібних систем (від 10 до&nbsp;20 тис. гривень або більше).</p><p>Таким чином маємо значну економію коштів за&nbsp;рахунок економії трудових ресурсів та&nbsp;економічний ефект <strong>34,31</strong> <strong>%</strong><strong>.</strong></p><p>У&nbsp;складі комплексу технічних засобів розробника необхідно передбачити комп&rsquo;ютер для адміністратора сайту. Характеристики КТС визначаємо відповідно до&nbsp;вимог ПЗ, встановленого на&nbsp;його робочому місці (дивіться пункт 4 пояснювальної записки). Дана робота виконувалась у&nbsp;найпростішому текстовому редакторі Блокнот, для якого системні вимоги мінімальні. Для створення та&nbsp;обробки графічних об'єктів використовувалася програма CorelDraw 9 і CorelPhotoPaint 9. Обсяг диска для інсталяції цих програм варіюється в&nbsp;залежності від його конфігурації. Наприклад, 2 Kб&nbsp;файл на&nbsp;FAT форматованому диску об'ємом 1 Гб&nbsp;займе 16 Кб і 32 Кб&nbsp;на&nbsp;2 Мб&nbsp;диску. Інсталяція розраховується на дійсному розмірі файлів, а&nbsp;не&nbsp;на необхідному вільному просторі. Тому, інсталювання у&nbsp;великій, розбитий на&nbsp;логічні диски, FAT&nbsp;&mdash; форматований і заповнений HDD, може привести до&nbsp;проблем в кінці установки.</p><p>Для якісної роботи з&nbsp;графікою рекомендується вибирати монітор, що підтримує 16 млн. кольорів або палітру TrueColor.</p><p>Для інсталяції Windows98, операційного середовища, на&nbsp;яку розраховано базову ПЗ, система повинна відповідати таким мінімальним вимогам:</p><p>Комп&rsquo;ютер Pentium з&nbsp;тактовою частотою не&nbsp;нижче 120 МГ</p><p>16 Мб&nbsp;оперативної пам&rsquo;яті.</p><p>295 Мб&nbsp;на&nbsp;жорсткому диску Для типової інсталяції CorelDraw і CorelPhotoPaint необхідно мати 192 Мб вільного місця на&nbsp;диску.</p><p>Відповідно до&nbsp;вищеперелічених вимог, вибираємо мінімальні характеристики для КТС:</p><p>Процесор Pentium або аналогічний AMD з&nbsp;тактовою частотою не&nbsp;нижче 120 МГц.</p><p>16 Мб&nbsp;оперативної пам&rsquo;яті.</p><p>500 Мб&nbsp;HDD</p><p>Необхідна наявність миші і CD-ROM для інсталяції програмного забезпечення. Internet Explorer 5 і Internet ToolsSetup виробляє установку більшості файлів на&nbsp;той диск, де&nbsp;знаходиться папка Windows, незалежно від того, куди користувач здійснює інсталяцію. Щоб задовольнити вимогам Internet Explorer, необхідно звільнити вільний простір на&nbsp;тому диску, де&nbsp;знаходиться папка Windows.</p><p>Обладнання припускаємо купувати у фірмі Magicom, тому що ціни на&nbsp;комплектуючі невисокі і надається безкоштовне гарантійне обслуговування протягом року. Відповідно до&nbsp;прайс-листом на&nbsp;26 квітня 2002 року, вибираємо комплектуючі до&nbsp;PII-300, максимально наближені до&nbsp;необхідних:</p><p>Процесор Celeron 433 Intel 128K PPGA&nbsp;&mdash; 4590 тг.</p><p>ОЗУ DIMM SDRAM 32Mb&nbsp;&mdash; 1530 тг.</p><p>Вінчестер HDD 6.4Gb Fujitsu MPE3084AT UDMA-9792 тг.</p><p>CD-ROM 52 spSony&nbsp;&mdash; 6426 тг.</p><p>Моде м&nbsp;StreamMotorolaVoice 56 int PCI&nbsp;&mdash; 3060 тг.</p><p>Материнська плата Slot1&thinsp;440BAT i440BX AGP, AT, dualpower 9945 тг.</p><p>Віде окарта AGP 8 SG&nbsp;RAM Mb&nbsp;S3 TRIO 3D 2X&nbsp;&mdash; 3060 тг.</p><p>Монітор LG563 15 &laquo;- 18&thinsp;054 тг.</p><p>Корпус CaseMicroATX&nbsp;&mdash; 4284 тг.</p><p>Клавіатура Keyboard 8001 AT/PS/2&nbsp;&mdash; 1224 тг.</p><p>Миша Mouse 3x Alsi PS&nbsp;&mdash; 459 тг.</p><p>Килимок для миші - 153 тг.</p><p>Разом виходить 62&thinsp;577&nbsp;тг. У&nbsp;перспективі можливе використання сканера, цифрової фото та відеокамери для оновлення сайту, але ці витрати не є необхідними і терміновими на&nbsp;даний момент часу, тому вони прийматися в&nbsp;розрахунок не&nbsp;будуть. Для економічного обгрунтування дипломного проекту буде використана цифра 62&thinsp;577 тг.</p><p><strong><em><strong><em>Висновки</em></strong></em></strong></p><p>В&nbsp;ході виконання дипломної роботи був отриманий повнофункціональний веб-підручник, повністю готовий до&nbsp;застосування. Даний підручник орієнтований для широкого спектру застосування в&nbsp;вивченні матеріалу. З&nbsp;його допомогою користувачі зможуть отримувати необхідну інформацію. При розміщенні його в&nbsp;глобальній мережі географія розповсюдження зростає до&nbsp;масштабів всього світу.</p><p>При розробці електронного підручника були проаналізовані сучасні веб-технології, що&nbsp;дозволяють створювати інтерактивні веб-сторінки. Найбільш відповідними для виконання поставленого завдання виявилися HTML 4.0</p><p>Розроблений електронний підручник задовольняє всім вимогам, поставленим на&nbsp;етапі постановки завдання. При розробці електронного підручника були використані готові модулі CSSскрипти, добре оформлений шаблон. Дані модулі були допрацьовані з&nbsp;урахуванням специфіки підручника і успішно упроваджені в&nbsp;його структуру.</p><p>Як&nbsp;подальше вдосконалення електронного підручника представляється можливим розробка модулів доступу. Так само можливе доопрацювання інтерфейсу сайту з&nbsp;метою подальшого підвищення його інформативності, привабливості і зручності.</p><p><strong><em><strong><em>Література</em></strong></em></strong></p><p>1. Роберт І.В. Сучасні інформаційні технології в&nbsp;освіті: дидактичні проблеми, перспективи використання. &mdash;&nbsp;М.: Школа-Пресс, 1994. &mdash;&nbsp;205с.</p><p>2. Єршов <span style="white-space:nowrap;">Ю. А. Виступ</span> на&nbsp;закритті II Міжнародного конгресу ЮНЕСКО &laquo;Освіта та інформатика&raquo; // Освіта і інформатика&nbsp;&mdash; 1996, &#8470;&thinsp;5</p><p>3. Ніколенко Д.В. Практичні заняття з&nbsp;Сss. &mdash;&nbsp;М.: Наука і техніка, 2000. &mdash;&nbsp;128с.</p><p>4. Вагнер Р., Вайк А. CSSScript. &mdash;&nbsp;К.: ДиаСофт,&nbsp;&mdash; 2001. &mdash;&nbsp;464с.</p><p>5. <span style="white-space:nowrap;">Глушаков С. В.</span>, <span style="white-space:nowrap;">Ломотько Д. В.</span>, Мельников І.В. Робота в&nbsp;мережі Internet. &mdash;&nbsp;Харків: Фоліант,&nbsp;&mdash; 2000. &mdash;&nbsp;346с.</p><p>6. <span style="white-space:nowrap;">Дьяконов В. П.</span> Internet Настільна книга користувача. &mdash;&nbsp;М.: АСТ-Пресс, 2000. &mdash;&nbsp;640с.</p><p>7. Шапошников І. Web-сайт своїми руками. &mdash;&nbsp;СПб: Изд-во &laquo;Пітер&raquo;, 2002. &mdash;&nbsp;390С.</p><p>8. Холмогоров В. Основи Web-майстерності. &mdash;&nbsp;СПб.: Питер, 2001. &mdash;&nbsp;352с.</p><p>9. Якушина Е. Вивчаємо Інтернет, створюємо web-сторінку. &mdash;&nbsp;СПб.: Пітер,&nbsp;&mdash; 2000. &mdash;&nbsp;256с.</p><p>10. <span style="white-space:nowrap;">Цеховий В. А.</span> Web-дизайн і комерція. &mdash;&nbsp;М.: Наука і техніка, 2000. &mdash;&nbsp;192с.</p><p>11. Федорчук А. Як&nbsp;створюються Web-сайти. &mdash;&nbsp;СПб.: Пітер,&nbsp;&mdash; 2000. &mdash;&nbsp;224с.</p><p>12. Нільсен Я. Web-дизайн. &mdash;&nbsp;СПб.: Символ-Плюс,&nbsp;&mdash; 2000. &mdash;&nbsp;512с.</p><p>13. Леонтьєв&nbsp;Б.К. Web-дизайн: тонкощі, хитрості, секрети. &mdash;&nbsp;М.: Майор, 2001. &mdash;&nbsp;176с.</p><p>14. Шафран Е. Створення Web-сторінок. &mdash;&nbsp;СПб.: Питер,&nbsp;&mdash; 2001. &mdash;&nbsp;320с.</p></body>

нескладно додати альтернативне вміст для браузерів, які не підтримують фрейми. Це властивість вбудовано в систему фреймів.

електронний підручник мова форматування

2. Спеціальна частина

2.1 Структура інформаційних потоків

Структура інформаційних потоків розглядає напрямок даних, що циркулюють в процесі створення підручника. Так, основними джерелами інформації служать:

1. Методичні вказівки по роботі з пакетом HTML.

2. Сам HTML вбудований в сайт.

Концептуальна модель підручника представлена Web-сторінками, з яких, власне, і складається підручник і їх середовищем створення. Сторінки, в свою чергу, являють собою текстові та графічні об'єкти, а також способи їх розміщення. Як уже говорилося раніше, основним середовищем для роботи служив найпростіший текстовий редактор Блокнот, код програми писався безпосередньо в HTML.

На всіх сторінках сайту, невід'ємним атрибутом є заголовок і фон. Також обов’язковими елементами сторінки служать текст, який може бути статичним на екрані, може бути анімованим, причому його кількість на екрані безпосередньо впливає на розміри файлу. Будь-який текст містить параметри форматування, такі як висота шрифту, накреслення шрифту і інше.

Для навігації по сайту і для зв’язку з автором існує система посилань, які характеризуються об'єктом посилання (на кого здійснюється посилання, на документ усередині сайту або ж на школу або автора сайту) і типом посилання, які можуть бути текстовими або графічними.

Без сумніву, будь-який сайт може і повинен містити графіку. Графіка, в свою чергу, характеризується такими критеріями як дозвіл, розміри графічного файлу, його розширення, і колірна палітра. Чим більше дозвіл, чим багатша палітра кольорів, тим вигідніше буде виглядати об'єкт на екрані і тим довше, на жаль, він буде грузиться.

Теж саме стосується і розмірів зображення, чим більше картинка, тим менше людей її побачать.

Що ж до формату графіки, то зараз існують два лідери, формат JPEG для фотографій і формат GIF для малюнків і мальованої анімації.

2.2 Розробка сайта у текстовому редактору Notepad ++

Для створення електронного підручника використовую текстовий редактор Notepad ++. Відкриваю текстовий редактор Notepad ++ (рис. 2.1) і записую код HTML, починаючи розробляти сайт. Початковий код має вигляд:

Рисунок 2.1 Текстовий редактор Notepad ++

Зберігаю первинний код з розширенням.html. Наш електронний підручник на мові HTML поки що буде порожнім. Створимо для нашого підручника «шаблон». (рис. 2.2)

Рисунок 2.2 Шаблон сайту

Для цього потрібно створити текстовий документ в корні нашої папки із сайтом, я назвав цей документ «style. css». Для шаблона я вибрав стандартну картинку на якій ми напишемо тему дипломного проекту й прізвище розробника електронного підручника (Корольов Вадим гр. Кт-08−2/9). Як ми бачимо повинно бути розширення. css. Такий вигляд буде мати код шаблону :

body {font-family: verdana, helvetica, arial, sans-serif;

font-size: 100%;

margin: 0;

padding: 0;

background-color: #FFFFFF; }

. tbl1

{background: url ('back. jpg'); «- URL — Путь до якого посилається цей документ та назва нашого зображення шаблону»

background-repeat: no-repeat; }

У нас вже є шаблон, на ньому я зроблю випадаюче меню в якому й будуть наші підрозділи теми яка вказана в нашому дипломному проекті. Назву це випадаюче меню «Інструкція» (рис. 2.3). В цій інструкції як ми бачимо 12 підрозділів, у кожного з якого є також назва:

Рисунок 2.3 — Меню сайту

Кодом цього меню являється: