Забруднення середовища свинцем

МОУ СЕРЕДНЯ ОБЩЕОРАЗОВАТЕЛЬНАЯ ШКОЛА № 6.

З ПОГЛИБЛЕНИМ ВИВЧЕННЯМ ОКРЕМИХ ПРЕДМЕТОВ.

Заліково-екзаменаційна робота з биологии.

ЗАГРЯЗЕНИЕ СЕРЕДОВИЩА СВИНЦЕМ І ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕНИЯ.

Виконала: Єрмакова А. У. учениця 11 «А» класса.

Керівник: Каверіна Т.И. вчитель біології СШ № 6.

Ставрополь 2000.

СОДЕРЖАНИЕ ВВЕДЕНИЕ 3.

1. СВИНЦЕВЕ ЗАГРЯЗНЕНИЕ.

ОТОЧУЮЧОЇ СЕРЕДОВИЩА 5.

1.1. Джерела забруднення 5.

Стаціонарні джерела 5.

Нестационарные джерела 6 1.2 Забруднення рослинного й тваринного світу 7.

2. ВПЛИВ СВИНЦЮ НА ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ 9.

2.1. Шляхи надходження свинцю у організм людини 9 2.2. Групи підвищений ризик впливу свинцю серед населення 11.

Доросле населення 11.

Свинець та дітей 13.

3. СВИНЕЦЬ У ХАРЧОВОМУ СИРОВИНА І ПРОДУКТАХ ХАРЧУВАННЯ 17.

ДОСЛІДНИЦЬКА ЧАСТИНА 22.

ВИСНОВОК 27.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 29.

Роль металів у розвитку та становленні технічної культури людства виключно велика. Твердість, пластичність, гнучкість зробили їх незамінним матеріалом виготовлення знарядь праці та виробництва. Історично сформовані назви «Бронзовий століття», «Залізний століття «говорять про сильному вплив металів та його сплавів на все напрями розвитку производства.

І на нашому повсякденному практиці ми щохвилини зіткнулися з металами. Визирнувши на, бачимо сотні автомашин, кожна з яких зроблена з металів. Ми металеві троси, мости, рейки, трамваї, потяги та, нарешті, літаки, в конструкції яких використані алюміній, залізо, мідь, хром, ванадій, титан… Везде металлы…

І лише у є метали. Їх використовують реалізації різних процесів в організмі. Не завжди метали є необхідними. Чимало їх ми навіть для організму небезпечними. Так, наприклад, свинець — метал, який за контакти з шкірою та у потрапляючи в організм викликає найбільше найтяжких заболеваний.

Основною метою даного реферату є уявлення даних про свинцевому забруднення та її значенні і розгляд даної проблемы.

Завдання реферату: o систематизувати джерела забруднення атмосфери свинцем; o оцінити вплив свинцю для здоров’я населення; o встановити шляху надходження свинцю у організм людини; o оцінити екологічний стан різних за інтенсивності руху вулиць р. Ставрополя (Миру, Пушкіна, Леніна) в самостійному дослідженні (дослідницька частина); o дійти невтішного висновку про рівень забруднення атмосфери (г.

Ставрополя) свинцем; o припустити шляху й заходи, які знижуватимуть рівень свинцю в атмосфере.

1. СВИНЦЕВЕ ЗАБРУДНЕННЯ ОТОЧУЮЧОЇ СРЕДЫ.

1.1. Джерела загрязнения.

Стаціонарні источники.

Забруднення навколишнього середовища свинцем та її сполуками підприємствами промисловості визначається специфікою їхнього виробничого діяльності. Це безпосереднє виробництво свинцю та її сполук, попутне вилучення свинцю з деяких інших видів сировини, містять свинець як домішки, використання свинцю у виробництві різної продукції і на. т. д.

Найбільші викиди свинцю у повітря відбувається у наступних галузях производства:

. металургійна промисловість. Причому частку кольорової металургії доводиться 98% від загального викиду даної промышленности;

. машинобудування. Точніше виробництво аккумуляторов;

. паливно-енергетичний комплекс. Забруднення середовища зумовлено виробництвом этилированных бензинов;

. хімічний комплекс. Викиди пов’язані з виробництвом пігментів, сиккативов, спеціальних шибок, мастил, антидетонационных присадок до автомобільним бензинів, полимеризацией пластмас і др.;

. скляні предприятия;

. консервне производство;

. деревообробна і целюлозно-паперова промышленность.

. підприємства оборонної промышленности;

За даними, у Росії останні роки у зв’язки України із падінням рівня виробництва, динаміка викидів свинцю у повітря від стаціонарних джерел має стійку тенденцію до снижению.

Нестационарные источники.

Величезний вплив на забруднення довкілля свинцем надає автотранспорт. За даними ГВЦ УВС ДАІ 1998 р. у Росії приблизно налічується 20,9 млн. автомобілів. І ті роки склад парку автомобілів за видами використовуваного палива мало змінився. Кількість автомобілів, використовують газ вигляді палива, вбирається у 2%. Частка вантажних автомобілів з дизельним двигуном становить середньому 28%, а автобусів — приблизно 63%.

Використання етилірованого бензину на авіації і ракетно-технічною промисловості також надає велике вплив на навколишню среду.

До нестационарным джерелам надходження свинцю у повітря слід віднести мисливський промисел і аматорську полювання. (Зокрема забруднення середовища свинцевим дробом.) Оціночні розрахунки свідчать, що у цілому в Росії щорічно у водно-болотні угіддя потрапляє до 1400 т. свинца.

1.2 Забруднення рослинного й тваринного мира.

Збільшення свинцю у грунті, зазвичай, але завжди, веде для її нагромадженню рослинами. Відповідно до цим зміст свинцю в рослинах, вирощених у тяжелосуглинистых грунтах, може становити самої високої позначки. (7 мг/кг). Більше високі концентрації свинцю (до 1000 мг/кг) притаманні рослинності на техногенно забруднених територіях. Приміром, навколо металургійних підприємств, рудників з видобутку поліметалів головним чином, вздовж автострад.

Розміри зони впливу автотранспорту на екосистеми сильно змінюються. Ширина пришляхових аномалій змісту свинцю у грунті може становити 100- 150 м. Лісові смуги вздовж дорого затримують у кронах потоки свинцю від автотранспорту. У разі міста розміри свинцевих забруднень визначаються умовами забудови і структурою зелених насаджень. Коли сухо погоду відбувається накопичення свинцю лежить на поверхні рослин, тільки після рясних дощів багато його (до 45%) смывается.

На забруднених свинцем грунтах безпечніше всього вирощувати зернові культури. Обробіток у тих зонах овочів, кукурудзи на силос, кормових трав може бути рискованным.

Акумуляція свинцю представниками тваринного світу залежить від безлічі факторів, і, насамперед, від своїх таксономической приналежності. Підтверджено пряма залежність між рівнем забруднення атмосферного повітря свинцем мірою його накопичення в організмі теплокровних тварин, котрі живуть поруч із металургійними производствами.

У безхребетних тварин, мають тверді покрови, свинець в найбільшою мірою концентрується у яких. У хребетних тварин свинець в найбільшою мірою накопичується в кістковій тканині, у риб — в гонадах, у птахів — у пір'ї, у ссавців — в головному мозку печінки. Систематичні контролю над змістом свинцю в тканинах тварин на терені Росії не проводились.

2. ВПЛИВ СВИНЦЮ НА ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕНИЯ.

2.1. Шляхи надходження свинцю у організм человека.

За рівнем на живі організми свинець віднесено до класу высокоопасных речовин поруч із миш’яком, кадмієм, ртуттю, селен, цинком, фтором і бензапиреном (ГОСТ 17.4.1.02−83). Небезпека свинцю в людини визначається її значної токсичністю і здатністю накопичуватися в організмі. Різні сполуки свинцю мають різною токсичністю: малотоксичний стеарин свинцю; токсичні солі неорганічних кислот (хлорид свинцю, сульфат свинцю та інших.); высокотоксичны алкилированные сполуки, зокрема, тетраетилсвинець. Проте за практиці, зазвичай, аналізується лише спільна зміст свинцю в різних компонентах довкілля, продовольчому сировину й харчових продуктах, без диференціації на фракції та ідентифікації виду соединений.

У організм людини більшість свинцю надходить із продуктами харчування (від 40 до70% за кордоном і з різним за віковими групами), ні з питної води, атмосферним повітрям, при куріння, при випадковому потраплянні у стравохід шматочків свинець що містить фарби чи забрудненій свинцем грунту. З атмосферним повітрям надходить незначна кількість свинцю — всього 1- 2%, та заодно більшість свинцю абсорбується в людини. У атмосферному повітрі більшості міст, де Росгидрометом проводиться контроль над змістом свинцю, середньорічна концентрація варіює в межах 0,01−0,05 мкг/м3, але значно нижчою ГДК — 0,3 мкг/л. У цих умовах живе орієнтовно до 44 млн. городян. Близько 10 млн. людина живе у містах з вищим змістом свинцю — від 0,1 до 0,2 мкг/м3.

Вищі концентрації свинцю в атмосферному повітрі виявлено при проведенні спеціальних досліджень, у містах з великими промисловими джерелами емісії свинцю — Белово, Владикавказ, Гусь-Хрустальный, Єкатеринбург та інших. У цих двох містах проживає орієнтовно 2,5 млн. городян. Концентрації свинцю повітря міст перевищують ГДК у кілька раз.

У питну воду різних країн світу зміст свинцю змінюється в межах 1- 60 мкг/л в більшості країн Європи вбирається у 20 мкг/л. У Росії її даних про змісті свинцю в питну воду вкрай нечисленні. У питну воду його зміст варіює не більше 0,7−4 мкг/л. Можливо, що є проблема забруднення питних вод околицях розташування плавильних заводів чи місць складування промислових відходів із високим вмістом свинца.

Забруднена свинцем грунт є джерелом вступу в продовольча сировина і до організм людини, особливо дітей. Найвищі концентрації свинцю виявляються грунті міст, де є підприємства з виплавці свинцю, виробництву свинецсодержащих акумуляторів чи стекла.

У продовольча сировина і харчові продукти свинець може надходити з грунту, води, повітря, кормів сільськогосподарських тварин у процесі харчової ланцюга. З іншого боку, певне значення і можливість прямого забруднення під час виробництва готових виробів. Найвищі рівні змісту свинцю відзначаються в консервах в бляшаний тарі, рибі свіжої та мороженої, пшеничних отрубях, желатині, молюсках і ракоподібних. Високе зміст свинцю зокрема у коренеплодах та інших рослинних продуктах, вирощених на землях поблизу промислових районів і вздовж дорог.

За даними про фактичне споживання продуктів харчування Російської Федерації, на підставі матеріалів бюджетних обстежень сімей встановлено, що розрахункове надходження свинцю загалом 1,25 мг однієї чол. на тиждень. У деяких промислових містах надходження свинцю з продуктами харчування трохи вища: у 10% обстежуваного населення становить величину 2 мг/чел. в тиждень. У добовому раціоні дітей 1−3 року споживання свинцю становить 14 мкг, у віці 4−6 років — 64 мкг, 7−14 років — 68 мкг й у віці 14−17 років -87 мкг, тобто. надходження свинцю з продуктами харчування для дітей до 7 років змінюється залежно від його віку не більше 14−68 мкг/сут. (табл. 1).

2.2. Групи підвищений ризик впливу свинцю серед населения Взрослое население.

У Росії її поступово збільшується чисельність контингентів, мають професійний контакт зі свинцем. За даними Російського інформаційноаналітичного центру Госкомсанэпиднадзора Росії, випадки хронічної свинцевим інтоксикації зафіксовані у 14 галузях промисловості России.

Свинець викликає великі патологічні зміни у нервову систему, крові посудинах, активно впливає синтез білка, енергетичний обмін клітини і його генетичний апарат. Свинець придушує ферментативные процеси перетворення порфиритов і кровотворення, ингибирует SH-содержащие ферменти, холинэстеразу, різні АТФазы. Він пригнічує окислювання жирних кислот, порушує білковий, ліпідний і вуглеводний обміни, здатний займати кальцій в кістках. Свинець порушує діяльність серцево-судинної системи, викликаючи зміни електричної і механічної активності серцевого м’яза, морфологічні і біохімічні зміни у міокарді з ознаками судинної дегенерації, ушкодження м’язової стінки судин і порушення судинного тонуса.

Провідними за кількістю випадків «сатурнизма «є: електротехнічна промисловість (виробництво акумуляторів), приладобудування, поліграфія, кольорова металургія. У електротехнічній промисловості, кольорової металургії і машинобудуванні інтоксикація обумовлена перевищенням ГДК свинцю повітря робочої зони на 20 більш раз.

Органічні сполуки свинцю, наприклад тетраетилсвинець, високотоксичні для нервових тканин — вони придушують метаболізм глюкози, синтези РНК і ДНК, ушкоджують миелиновые оболонки нервових клітин, що супроводжується зниженням швидкості передачі нервового порушення. Тетраетилсвинець значно змінює метаболізм серотоніну і норадреналіну, підвищує рівень пирувата у крові, що веде спричиняє порушення постачання мозку кислородом.

Свинцеві отруєння дуже різні в проявах і включають психічне порушення, тривогу, нічні кошмари, галюцинації, порушення пам’яті і інтелектом та симптоматикою розпаду особистості. Дуже небезпечні неврологічні порушення в дітей віком — гіперактивність, погіршення показників психічного розвитку, зниження працездатності до навчання. Отруєння свинцем та її солями викликає поразка ясен, розлад кишечника захворювання нирок. Сполуки свинцю мають канцерогенність і генотоксичностью — можуть викликати мутації, порушуючи третинну структуру і функції ферментів синтезу і репарації ДНК.

За результатами офіційною статистикою серед професійних інтоксикацій свинцева займає перше место.

Серед робочих, які від впливу свинцю, близько сорока% становлять жінки. Для жінок свинець представляє особливо небезпечні, тому що цей елемент може проникати через плаценту і накопичуватися в грудному молоці. ВООЗ наголошує на можливості ризику спонтанних абортів при концентрації свинцю у крові вагітних робітниць 30 мкг/л і збільшення кількості хромосомних аберацій в робітників при змісті свинцю у крові понад 80 мкг/л.

Свинець і душевному здоров'ї детей.

Основний показник впливу свинцю для здоров’я дітей є рівень її вмісту у крові, причому відбувається постійний перегляд рекомендованого нормативного змісту свинцю у крові. Результати низки великих міжнародних стандартів і національних проектів підтвердили, що з збільшенні концентрації свинцю у крові дитину поруч із 10 до 20 мкг/дл відбувається зниження коефіцієнта розумового розвитку (IQ).

Допустимий утримання свинцю в волоссі - 8−9 мкг/г. Серед дитячого населення, яке зазнає впливу підвищених концентрацій свинцю, найвищі рівні його накопичення відзначаються територій поблизу металургійних і акумуляторних виробництв, соціальній та зоні впливу Чорнобильської катастрофы.

Ефекти впливу cвинца для здоров’я дитячого населення розглянуті щодо окремих систем організму, на статки цей метал надає найбільш виражене влияние.

Неврологічні ефекти. У дітей зміни психомоторных реакцій пов’язують із підвищеним надходженням свинцю у організм при облизывании пальців рук й іграшок, що побували забрудненій грунті. Для дітей шкільного віку характерно зміна показника IQ. Вплив свинцю виявляється у змінах рухової активності, координації рухів, часу зорової і слухомоторной реакції, слухового сприйняття і пам’яті. Ці зміни у психоневрологічному статусі дитини можливі й в трішки старшому віці, виражену в труднощі навчання дітей і надходження у вищі навчальні заведения.

Найбільш виражені зміни психоневрологічного статусу в дітей, які проживають поблизу акумуляторних заводів у містах З.- Петербурзі і Саратові та металургійних заводів у містах Белово і Красноуральск. У р. Белово у Кемерівській області (середнє зміст свинцю у крові дітей 9,9 ± 0,5 мкг/дл) показник тривожності дітей зустрічається частіше, ніж у сусідніх містах; хвороби нервової системи в дітей віком першого роки життя у цьому місті представлені переважно энцефалопатиями і судорожним синдромом, а й у дітей старшого віку (неврозами, енурезами, эписиндромом).

При тривалому вступі свинцю виникають також нефрологические ефекти. Так, серед дітей дошкільного віку, які проживають поблизу Саранского електролампового заводу, є джерелом забруднення довкілля свинцем і ртуттю, поширеність захворювань сечовий системи в 3 разу вищу, ніж у контрольному районі цього ж города.

Вплив свинцю викликає певні зміни щодо в сердечносудинної системі. Патогенез поразки серця при дії свинцю пов’язують із поразкою мітохондрій, зокрема з інгібуванням поглинання іонів кальция.

Забруднення навколишнього середовища свинцем впливає на стан здоров’я новонароджених. Новонароджені у містах Белово у Кемерівській області і Карабаш Челябінській області мають нижчі показники фізичного розвитку, ніж у контрольному районі. У другому місті з металургійним виробництвом — Владикавказі - в жінок збільшено число випадків безплідності, самовільних абортів, токсикозов, мертвонароджуваності і народження дітей із каліцтвами: дефектами розвитку костно-суставной системи, уродженими пороками серця й ін. Частота вроджених вад розвитку вище серед дітей, батьки яких працюють на металургійному комбінаті. У цьому місті у робочих плавильних виробництв виявлено збільшити кількість хромосомних аберацій. Слід зазначити також недостатність наявну інформацію над реальним змістом свинцю в питну воду, що, безсумнівно, зажадає вивчення. Необхідна систематизація наявних даних над реальним змістом свинцю в питної воді різних регіонах России.

Середнє прогнозне зміст свинцю у крові дітей для міст, мають невисока зміст свинцю у навколишньому середовищі близько до контрольному нормативу (10 мкг/л). У містах із високим вмістом свинцю в навколишньому середовищі цей норматив то, можливо перевищений майже вдвічі більше. Розрахунки вкладу шляхів надходження у формовану свинцеву навантаження для дітей, що у містах Росії, показали переважну роль забруднення продуктів: більш 85% від загального надходження свинцю в організм (табл. 1). Проте даних про забруднення продуктів, які у раціоні дітей у Росії, дуже суперечливі. Тому необхідний додатковий аналіз змісту свинцю продукти питания.

Таблиця 1.

Шляхи надходження свинцю у організм дітей дошкільного віку городах.

Росії | Характеристика |Загальне |Шляхи надходження свинцю у організм,| |міст |надходження, |% | | |мкг/сут | | | | |з |з |з почвой|с | | | |воздухом|питьево|и пилом |продукту| | | | |і водою| |ми | | | | | | |харчування | |Міста з |23−33 |0,3 |1,5 |11,3 |86,9 | |щодо низьким | | | | | | |та середнім рівнем | | | | | | |забруднення | | | | | | |Міста з підвищеним |24−67 |0,7 |2,8 |10,7 |85,8 | |рівнем забруднення | | | | | | | | | | | | |.

Необхідно дуже ретельно ознайомитися з змістом свинцю в продуктах харчування, щоб уникнути отруєння свинцем, як, і в усьому мире.

3. СВИНЕЦЬ У ХАРЧОВОМУ СИРОВИНА І ПРОДУКТАХ ПИТАНИЯ.

Найважливішим джерелом свинцю в людини служить питна вода. Доведено, що коли підвищення змісту свинцю у питній воді зумовлює, як правило, збільшення його концентрації в крови.

Нині як гігієнічного нормативу затверджена ГДК свинцю в питну воду лише на рівні 0,03 мг/л.

Комітет експертів ФАО/ВОЗ встановив, що припустимий щотижневий прийом свинцю становить 3 мг на людини, або близько 7 мг/кг маси тіла. Ці значення виникли на даних про токсичності для дорослих людей на припущенні, що поглинається лише 10% прийнятого з їжею свинцю. Було зазначено, що їх кількість не належить до грудним та маленькою дітям, так як невідома ступінь негативного впливу свинцю ними і були встановлено рівні приема.

Експериментально доведені факти акумуляції свинцю рослинами, произрастающими на грунтах, забруднених викидами промислових підприємств. Концентрація свинцю в рослинах може перевищувати допустимі концентрації від 2 до 100 раз. Відзначено, що його свинцю на поверхні, і всередині рослин чого залежало від місця, часу, напрями вітрів, регулярність опадів, властивостей поверхні листя та інших причин.

У рослинне сировину, зокрема зерно, овочі, плоди свинець потрапляє з грунту і з добривами, водою, частково вноситься засобами хімічного захисту растений.

Вихлопні гази, як говорилося, є найважливішим джерелом свинцю. Багато дані свідчить про різкому зростанні змісту свинцю в рослинах, виросли з обох боків автострад (у середньому 10 раз). При цьому встановлено пряма залежність змісту свинцю в плодах і ягодах від тривалості впливу вихлопних газів і щільність транспорту на дорогах. Слід звернути увагу, йдеться переважно про їхнє поверхні. При хімічному аналізі вимитих і невымытых плодів виявилося, що з 30 до 65% свинцю віддалялося шляхом звичайній мойки.

За даними американських дослідників, є основним джерелом свинцю в консервованих продуктах є бляшані банки, що використовуються для упаковки 10−15% консервної продукції. Використання свинцевого припоя в швах банок й у закриття випускних отворів було причиною влучення свинцю у різні консерви, зокрема згущені молочних продуктів для дитячого харчування. Останніми роками у зв’язку з удосконаленням методів пайки і закатки банок зміст свинцю помітно знизилося. Проте за тривалому зберіганні у жерстяних банках продуктів, мають високу кислотність — компотів, соків, маринадів, томатопродуктов — через часткової корозії зміст свинцю та інших металів може перевищувати ГДК. Наприклад, при зберіганні різних видів консервів в жерстяних банках протягом 24-х міс. зміст свинцю зросла у м’ясі вдвічі, в горошку — на чотири, в персики — в 8 раз.

Слід зазначити, що солі свинцю можуть потраплятимуть у їжу у разі, коли металева чи керамічний посуд й устаткування вкриті емаллю, глазур’ю та інші матеріалами з підвищеним змістом свинцю. Іноді джерелами свинцю є також деякі види харчового сировини, здатного до сорбированию підвищених кількостей важких металів, зокрема свинцю. Це молюски, креветки та інші морепродукти, особливо в обитании в забруднених водоймах. Інтенсивне нагромадження металів спостерігається постійно в грибах, соціальній та печінки, нирках та інших внутрішні органи тварин проти м’язової тканью.

Джерелами надлишкового забруднення свинцем винограду і вин служать свинцово-мышьяковистые інсектициди (ЗМІ), застосовувані на виноградниках. Наприклад, дослідження сухих вин, виготовлених на 14 винзаводах США, показало, що час використання ЗМІ на виноградниках зміст свинцю в винах склало у середньому 0,31 мг/л. У аналогічних винах з винограду, вирощеного не залучаючи ЗМІ, зміст свинцю не перевищувало 0,03 мг/л. У виноградних і яблучних винах колишній Чехословаччині, отриманих з сировини, вирощеного на виноградниках й у садах, де проводили обробки металлорганическими фунгіцидами, зміст свинцю коливалося не більше 0,91−1,8 мг/л.

Нині нашій країні для основних видів сировини й продуктів харчування прийнято такі тимчасові ГДК по свинцю: зерно, зернобобові, борошно — 0,5 (в сировину для дитячої праці і дієтичного харчування — 0,3); овочі свіжі і свежемороженые — 0,5; фрукти, ягоди свіжі і свежемороженые — 0,4; консерви овочеві на підприємства різної тарі - 0,5−1,0; консерви фруктові і ягідні - 0,4−1,0; продукти для дитячого харчування — 0,05−0,3; провина, і пиво -0,3.

Було наголошено, що під час технологічного процесу під час виготовлення різноманітних консервів часто відбувається наростання змісту свинцю в напівфабрикатах проти вихідним сировиною. Особливо чітко цей процес спостерігається при затримки продукту на лінії. Результати досліджень (динаміка змісту свинцю в напівфабрикатах у процесі вироблення томатопродуктов і яблучного пюре) представлені у таблиці 2.

Таблиця 2.

Зміст свинцю продукти харчування |Продукт |Содержание|Продукт |Утримуючи| |(Молдова) |свинцю, |(Грузія) |ние | | |мг/кг СВ | |свинцю,| | | | |мг/кг | | | | |СВ | |Томати свіжі |0,0032 |Яблука свіжі |0,037 | |Томатна пульпу |0,085 |Після шпарителя |0,045 | | | |зокрема. при затримки на | | | | |лінії, хв, | | |1 выпарная установка |0,025 |15 |0,062 | |2 выпарная установка |0,038 |30 |0,126 | |3 выпарная установка |0,33 |45 |0,131 | | | |60 |0,272 |.

Очень важливо враховувати, скільки свинцю міститься у кожному з харчів, а і те, що з консервуванні зміст свинцю продукти увеличивается.

Таблиця 4.

Кількість тетраетилсвинцю, що утворюється під час спалювання бензину. |вул. Миру |вул. Леніна |вул. Пушкіна | |20 460 |17 713 |3532 |.

Свинець, як вже вище сказано, надає анчар попри всі живі організми, зокрема і організм людини. При отруєння свинцем може бути летальний кінець. Відповідно до статистичних даних м. Ставрополі зареєстровано 42 500 легкових авто у. Крім цього через Ставрополь щодня проїжджає 12 000 автомобілів. Загальний витрата бензину на день становить 8 142 300л (18ч — нормативна тривалість використання автомобіля). Масштаб і рівень забруднення довкілля тетраэтилсвинцом на досліджуваних вулицях р. Ставрополя представлені у диаграмме.

Отримані дані змушують замислитися з того, наскільки сильно забруднені вулиці наше місто має свинцем, і що зробити, у тому аби знизити це забруднення. Може необхідно посадити більше дерев, може зменшити використання етилірованого бензину, може створити якийчи інший бар'єр, може означати ще щось. Але це вже зовсім інша работа.

Більше точно визначення кількості викидів у повітря двигунами автомобілів свинцю практично неможливо, оскільки величина викидів залежить багатьох важко врахованих чинників представлених выше.

ЗАКЛЮЧЕНИЕ

.

Поставлені на початку роботи завдання у хід виконання його були цілком виконано. Так було в результаті зробленого, нам удалось:

. систематизувати джерела забруднення середовища свинцом;

Джерела забруднення свинцем можна підрозділити на стаціонарні і нестационарные. До стаціонарним джерелам ставляться: металургійна промисловість, машинобудування, паливно-енергетичний комплекс та інших. До нестационарным — світової автомобільний парк, полювання і др.

. оцінити вплив винця для здоров’я населення, зокрема і детского;

Свинець викликає кілька захворювань: порушення процесів кровотворення; ушкодження печінки, нирок; нейкроскопические ефекти. Також викликає великі патологічні зміни у нервову систему, крові посудинах, активно впливає синтез білка, енергетичний обмін клітини, і її генетичний аппарат.

. встановити ряд шляхів надходження свинцю в организм.

Можна виділити декілька основних шляхів (2) надходження свинцю в організм: дихальний, шлунково-кишковий (тобто. через пищу).

У процесі роботи було проведено дослідницька робота. Її основний метою було: визначення кількості выбрасываемого свинцю транспортом, проїжджаючим вулицями р. Ставрополя (Миру, Пушкіна, Леніна). Через війну дійшли висновку у тому, що ці вулиці забруднені свинцем на 49% з загальної кількості проїжджаючого транспорту. Отже, вул. Леніна і вул. Миру є одним із найзабрудненіших вулиць р. Ставрополя. У структурі забруднення вулиць свинцем їхня частка доводиться 40% (див. диаграмму).

Щоб зменшити забруднення довкілля свинцем необхідно зменшити використання етилірованого бензину, т.к. цей бензин і є джерелом викидів свинцю у повітря. Слід також створити ряд установок, які затримували свинець, тобто. кількість свинцю осідало в цих установках. Природною такий установкою є будь-які види растительности.

Створення хоча б незначних перепон набагато, але зменшило б ступінь отруєння свинцем населення нашої планеты.

Отже, проблема забруднення свинцем атмосфери в час неабияк актуальною й у зниження ризику захворюваності населення необхідно робити комплекс заходів як у урядовому, і загальнонародному уровне.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛИТЕРАТУРЫ.

1. Держ. Комітет РФ з охорони навколишнього середовища. Давидова С. В. «Доповідь про свинцевому забруднення довкілля та його вплив здоров’я населення» — Зелений світ — 1997 — № 5 2. Автомобіль /Під. ред. І. П. Плеханова /. -М.: Просвітництво, 1984. 3. Зав’ялов А.В. КМА та дітей. «Екологія життя й», 1997 — № 4 ,.

1998 — № 1. 4. «З цією, хто навчає» Тетраетилсвинець. 5. Миколаїв Л. А. Метали живими організмах. 6. Рувинова Э. И. Забруднення середовища свинцем і душевному здоров'ї детей.

«Биология», 1998 — № 8 (лютий) 7. У. Муцетони Свинець на квітах. «Юний натураліст», 1990 — № 10 8. Сергєєва З.В. Довідник нормувальника. — М.: Россельхозиздат, 1982 9. Довідник із планування й економіці сільськогосподарського виробництва. — М.: Россельхозиздат, 1987 10. Ставропольський край в цифрах 1998 рік. Статистичний збірник. 11. Цыбин В. С., Галашин В. А. Легкові автомобілі. -М.: Просвітництво, 1993. 12. «Зберігання і переробка сільгоспсировини», № 7, 1998.

———————————- [pic].

[pic].