Становлення бюджетної системи України

Становлення бюджетної системи України

Головною ланкою фінансової системи є бюджетна система, Яка організаційно залежить від форми державного улаштую й, як правило, складається із державного та місцевих бюджетів. Ставлення між державним та місцевими бюджетами будуються на основі єдності бюджетної системи та фінансової політики держави взагалі.

Зміни в економіці, керівництві господарством держави й зміни у структурі й функціях державної влади та управління стосуються й бюджетної системи, змінюють співвідношення між різними ланками бюджетів, змінюють їхнього обсяг й внутрішню структуру.

Структура бюджетної системи визначається Конституцією. У ній та в Законі про бюджетні права закріплюються права держави та місцевих органів влади й управління на затвердження своїх бюджетів, на диференціювання доходів й видатків між різними ланками бюджетної системи, порядок їхні складання, розгляду та затвердження.

Державний бюджет України має досить тривалу історію становлення й розвитку. Вона бере свій вушко у XVI ст., коли запорозьке козацтво набуло самостійної державності, мало дипломатичні відносини із поруч держав Європи. Була загальновійськова скарбниця, до якої надходили доходи від рибних промислів, скотарства, полювання. Видатки передбачались на військове спорядження, будівництво укріплень, монастирів, утримання закладів для престарілих воїнів, дипломатичних місій тощо.

Був період, коли робились спроби створити власну бюджетну систему. Це 1918;1922 рр. Спочатку Українська Центральна Рада протягом 14 місяців свого існування, а потім більшовицький уряд спробували оволодіти бюджетним процесом, але й ці спроби із різних причин, не малі успіху.

Утворення СРСР й прийняття Конституції Союзу РСР передбачало створення єдиного бюджету, у склад якого включалися бюджети союзних республік. Основні положення Конституції були конкретизовані в законодавчих й підзаконних актах. Зміст бюджетного законодавства можна звести до такого:

• єдність бюджетної системи, централізація податкового законодавства у відані союзних органів й регламентація видатків;

• включення союзних республік у склад єдиного державного бюджету, затвердження зведеного бюджету верховними органами Союзу.

Бюджетна система Союзу РСР об?єднувала в державному бюджеті: союзний бюджет, бюджет соціального страхування та державні бюджети 15 союзних республік, в склад які входили республіканські бюджети союзних республік, державні бюджети 20 автономних республік та понад 53 тис. місцевих бюджетів (країв, областей, округів, міст, районів, сільських та селищних Рад).

Така бюджетна система існувала із 1924р., коли державні бюджети союзних республік були вперше законодавчо закріплені Конституцією СРСР. У державному бюджеті на 1924/1925 р. частка державних бюджетів созних республік складала 41,9%, причому, основна частина коштів у бюджеті- 69,2% - припадала на місцеві бюджети. У наступні рокта спостерігалась поступова централізація коштів в союзному бюджеті. Наприклад, 1940;го р. на частку союзного бюджету доводилося 75,8% ресурсів державного бюджету країни.

У умовах Союзу державний бюджет України виконував підпорядковану роль у розподільчих процесів. Він був інструментом перерозподілу ресурсів між галузями республіканського господарства й різними соціальними групами населення на територіх України, а також між територіями всередині республіки.

При формуванні державного бюджету СРСР на 1989 та 1990рр. були офіційно оприлюднені суми дефіциту бюджету. Відбувся розподіл дефіциту бюджету між союзним та республіканськими рівнями.

Основним регулюючим джерелом в ці рокта залишався податок із обороту, нормативи відрахування якого в бюджети союзних республік були визначені диференційовано від 61,4% до 100%. У бюджети союзних республік відраховувалось 1990;го р. 20% платежів з прибутку підприємств союзного підпорядкування, в розмірі 50% був встановлений норматив відрахувань в бюджети союзних республік від прибуткового податку із населення.

Суттєвою особливістю формування бюджетів на 1991р. був розвиток принципово нових фінансових взаємостосунків між центром та суверенними державами, між суверенними й автономними республіками та місцевими Радами народних депутатів. Так бюджетна система стала включати окремо союзний бюджет, самостійні республіканські (суверенних й автономних республік) та місцеві бюджети.

У 1991р. були повністю передані до бюджету такі найважливіші податки, як податок із обороту та державні податки із населення. Замість цих податків республіками передавалося у союзний бюджет фіксована сума коштів на покриття видатків на народне господарство та на здійснення загальнонаціональних програм. Хоча затверджені бюджетні показники не були виконані із-за недотримання республіками своїх фінансових зобов? язань.

Таким чином, в 1991р. практично було б ліквідовано єдину бюджетну систему країни, котра розпалась более ніж на 55 тис. автономних бюджетів. У результаті загальнодержавний грошовий фонд був поділений за сферами ведення Союзу РСР та суверенних республік.

У Украине еще в 1990р. був прийнятий закон Української РСР «Про бюджетну систему Української РСР», який визначив основи організації бюджетної системи України. Згідно цого закону фінансові ресурси України були поділені на кошти державного бюджету (республіканського бюджету), бюджетів місцевих Радий народних депутатів, позабюджетних фондів та інших фінансових ресурсів. У цьому законі були відображені запитання формування та виконання державного та місцевих бюджетів, розгляд, затвердження, виконання бюджетів різних рівнів бюджетної системи.

З урахуванням змін, що відбулися в політичному устрої України за 1991;1995рр., а бюджетній політиці та бюджетному механізмі, в 1995р. Верховна Рада України прийняла нову редакцію Закону «Про бюджетну систему України», де наведено более чітке визначення бюджетної системи, її складових частин, детальніше регламентовано бюджетний процес, здійснено розмежування доходів й витрат між ланками бюджетної системи України.

як незалежна держава Україна склала проект державного бюджету лише на 1992р. Через нього перерозподілялося більше, ніж 60% національного прибутку й 70% фінансових ресурсів держави, він був зведений із дефіцитом менше, ніж 3% доходів.

Таким чином, становлення бюджетної системи має досить тривалу історію, завдяки якій є можливість простежити за роллю держави в розподільчих процесів та місце безпосередньо бюджетові у соціально-економічних процесах.