1 Автоматичний синтаксичний аналіз тексту

Чимало цікавих ідей, використаних для розробки автоматичного синтаксичного аналізу (АСА), висловили представники дескриптивної школи структурної лінгвістики: із суми спостережень над текстом лінгвіст здобуває первісну уяву про спосіб організації тексту й у вигляді чітких процедур — правил алгоритму — повідомляє автомату свої дії, а потім за його допомогою одержує на більшому матеріалі дані, що цікавлять дослідника[5].

У роботах з АСА прийнято два способи опису синтаксичної структури:

• 1. Опис за безпосередніми складниками (БС).
• 2. Опис за допомогою дерев залежностей, які називають деревами синтаксичного підпорядкування.

Ці два способи допомагають описати синтаксичну структуру на двох рівнях:

• — - за допомогою БС описуються в явному вигляді словосполучення, але не розпізнається «хазяїн» і «слуга» ;
• — - дерева залежностей дають можливість розрізнити характер зв’язків між словами;

Якщо в результаті роботи алгоритму АСА встановлюються зв’язки, які більш-менш відповідають інтуїтивним уявленням носіїв мови, значить синтаксична структура речення «визначена» правильно. Завдання АСА полягає у тому, щоб, використовуючи морфологічну інформацію про словоформи, одержану на попередньому морфологічному етапі, побудувати синтаксичну структуру вхідного речення. Об'єктом аналізу є речення, яке до моменту синтаксичного аналізу подається у вигляді інформаційних ланцюжків до словоформ. Виконувати синтаксичний аналіз повинен алгоритм СА, тобто інструкція, яка складається зі стандартних елементів, що здійснюють певну послідовність операцій над словоформами. Результатом аналізу є синтаксична структура речення, представлена як сукупність даних про синтаксичні зв’язки між його одиницями.