Порівняльна ефективність антигельмінтних препаратів при кишкових гельмінтозах свиней в фермерському господарстві «Зоря» Юр"ївського району Дніпропетровсько

ДИПЛОМНА РОБОТА Порівняльна ефективність антигельмінтних препаратів при кишкових гельмінтозах свиней в фермерському господарстві «Зоря» Юр'ївського району Дніпропетровської області

Дніпропетровськ 2008

Зміст РЕФЕРАТ ВСТУП

1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

2. ВЛАСНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

2.1 Матеріал і методи досліджень

2.2 Характеристика господарства

2.3 Результати власних досліджень та їх аналіз

2.4 Розрахунок економічної ефективності

3. ОХОРОНА ПРАЦІ

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ДОДАТКИ

Реферат Дипломна робота Лановенко А. В. на тему: «Порівняльна ефективність антигельмінтних препаратів при кишкових гельмінтозах свиней в фермерському господарстві „Зоря“ Юр'ївського району Дніпропетровської області»" виконана на 52 сторінках друкованого тексту і містить 9 таблиць та 4 фотографії. В ній опрацьовано і процитовано 41 джерело використаної літератури.

Мета дипломної роботи: дати оцінку ефективності антигельмінтної дії івермеквету 1%-го та аверсекту-2 при кишкових гельмінтозах свиней.

Об'єктом досліджень були свині великої білої породи, які належать фермерському господарству «Зоря». Найвищу інтенсивність аскарозної інвазії (ІІ=50,020,9екз) відмічали у свиноматок та ремонтного молодняка (49,920,8екз.), слабше у 2-х місячних поросят (45,616,5екз) при ЕІ=100%. Зокрема, трихурозна інвазія не була виявлена у поросят 2-місячного віку; незначна ураженість ними спостерігалась і у свиноматок. Максимальна інвазованість трихурисами спостерігалась у ремонтного молодняка (ЕІ-100%; ІІ-9,8±6,8 екз.).

Результати дослідження ефективності антигельмінтної дії івермеквету 1% та аверсекту-2 показали, що екстенсефективність та інтенсефективність препаратів становила 100%. Крім того, результати зважування свиней обох дослідних груп, на 30-й день після дегельмінтизації, показали зростання приросту маси тіла на 15,32% порівняно з контролем.

Економічна ефективність лікувальних заходів на одну гривню витрат при використанні івермеквету 1% склала 3,4 грн., а при використанні аверсекту-2 — 1,4 грн.

Вступ Першочерговим завданням аграрного сектора України є забезпечення населення високоякісними вітчизняними продуктами харчування. У вирішенні цього питання велике значення надається розвитку однієї із галузей тваринництва — свинарству. Загальновідомо, що свинарство є однією з найцінніших галузей тваринництва, особливо з огляду на його високу інтенсивність та швидкоокупність. За короткий час ця галузь може отримувати високу продуктивність тварин, мати високі прибутки та забезпечити населення якісними продуктами харчування.

Серед захворювань заразної і незаразної етіології гельмінтозні хвороби свиней займають одне з перших місць. У свиней, уражених гельмінтами, залежно від виду інвазії, знижуються прирости маси тіла тварин на відгодівлі на 18−30%, збільшуються витрати кормів — на 33,5%, а термін відгодівлі - на 2−2,5 місяці. Основні втрати в свинарстві пов’язані зі смертністю поросят до відлучення — 30−50%, а також у період дорощування — 10−15%. Вони призводять до зниження продуктивності, відставання в рості та розвитку тварин, а іноді їх загибелі. Знижується якість м’ясної продукції, а іноді і повністю вибраковуються туші та органи при проведенні ветеринарно-санітарної експертизи. Все це спричинює значні економічні збитки господарству.

Для запобігання виникнення гельмінтозів існує ряд заходів ветеринарно-санітарного плану, які дозволяють мінімізувати ураженість свиней, затримати їх на рівні економічно невідчутному для господарства.

Одним з основних заходів боротьби з гельмінтозами залишається хіміотерапевтичний — застосування антигельмінтиків. З цією метою використовують препарати широкого спектру дії. Це засоби зарубіжного (мебендазол, альбендазол, івомек, дектомакс, біомектин 1%-ий, івермеквет) і вітчизняного виробництва (бровадазол, броварментин 1%-ий, бровальзен, бровалевомізол). В лікувальних дозах вони є високоефективні (ЕЕ=80%-90%).

Проте у виробничих умовах повного звільнення тварин від гельмінтів вдається досягнути рідко. Тому важливою частиною комплексу заходів боротьби з гельмінтозами крім дегельмінтизації, є обов’язкова дезінвазія тваринницьких приміщень і грунту, вигульних майданчиків, пасовищ. При цьому слід враховувати ступінь стійкості яєць і личинок гельмінтів до різних хімічних, фізичних і біологічних чинників.

Для кращого розвитку свинарства в Україні повинні впроваджуватися найновіші, ефективні, відносно дешеві та дієві методи діагностики, профілактики і лікування гельмінтозів. Потрібно збільшити фінансування на розробку і впровадження у виробництво нових антигельмінтних препаратів, які мають бути ефективними, доступними та дешевими для тваринницьких господарств країни. Має значення покращення умов годівлі та утримання поголів'я свиней, так як при виконанні всіх вимог, щодо вирощування цих тварин, буде досягнуто набуття ними відповідної резистентності до інвазійних захворювань.

Завданням фахівців ветеринарної медицини є розробка діагностичних, профілактичних та лікувальних заходів у боротьбі з гельмінтозами.

Метою нашої дипломної роботи було вивчення порівняльної ефективності препаратів при кишкових гельмінтозах свиней в фермерському господарстві «Зоря» Юр'ївського району Дніпропетровської області.

Завдання роботи:

вивчити епізоотичну ситуацію в господарстві, щодо кишкових гельмінтозів у свиней;

визначити рівень ураженості свиней гельмінтами за показниками екстенсивності інвазії (ЕІ) та інтенсивність інвазії (ІІ);

вияснити видовий склад кишкових гельмінтозів;

оцінити антигельмінтну ефективність івермеквету 1%-го та аверсекту-2;

визначити економічну ефективність проведених заходів антигельмінтний кишковий гельмінтоз свиня

1. Огляд літератури Гельмінти є однією з найдревніших та багаточисленних форм життя на нашій планеті за даними Hokeleek M., Luwsch L., Cua A. (2003). Тільки популяція нематод складає близько 500 тис видів і за своєю чисельністю займає друге місце серед всіх представників тваринного світу.

Серед нематодозних захворювань свиней найбільш поширеними є аскароз та трихуроз.

Аскароз свиней (Ascarosis) — геогельмінтоз, спричинюваний гельмінтами родини Ascaridae, підряду Ascaridata, які паразитують в тонких кишках. Клініко-анатомічно хвороба характеризується алергічними явищами, вогнищевими травматичними ентеритами, гепатитами і пневмоніями.

Ascaris suum представляє собою велику нематоду, веретеноподібної форми, рожево-жовтого кольору. Самець завдовжки 10−25 см. Хвостовий кінець конічний, крючкоподібно загнутий на вентральну сторону. Самка завдовжки 20 — 40 см. Вульва знаходиться на черевному боці в передній половині тіла і там, де вона розміщена, тіло має виразно помітну перетяжку. Яйця середнього розміру (0,05 — 0,08×0,04 — 0,05 мм), овальної форми, коричневого кольору з товстою горбистою оболонкою. В зовнішньому середовищі виділяються незрілими.

Трихуроз свиней (Trichurosis) — проявляється схудненням тварин симптомами колітів та тифлітів. Захворювання спричинюється нематодою Trichuris suis, родини Trichuridae, підряду Trichurata.

Морфологічно тіло Trichuris suis чітко ділиться на дві частини: хвостову — товсту, але коротку та головну — довгу і тонку. Самець завдовжки від 23 до 51 мм. Хвостовий кінець закручений у вигляді спіралі. Самка завдовжки від 39 до 53 мм. На межі переходу тонкого відділу в товстий відкривається вульва, стінки якої вкриті шипиками. Яйця дрібні (0,052 — 0,061×0,027 — 0,03 мм), бочкоподібної форми, з прозорими пробками на полюсах, вкриті товстою, гладенькою оболонкою, жовтого кольору, незрілі.

В кишках свиней досить часто одночасно паразитують збудники різних видів, родів. Свині можуть бути уражені у вигляді монота змішаної інвазії, залежно від віку тварин та від виробничих умов господарств.

Так, С.І. Пономар, А.А. Антіпов встановили, що поросята до 1−2 місячного віку інвазуються аскарисами і трихурисами з незначними показниками ектенсивності (ЕІ-12,7 і 9,8%) та інтенсивності інвазії (ІІ-14,2 і 12,2 екз.) відповідно. З віком ці показники поступово зростали і досягали найвищого рівня в 6-місячному віці (EІ-42,8; ІІ-25,4%). З віком ці показники знижувались: у свиноматок EІ складала 13%, а кнурів-плідників — 7,8%. Авторами вияснено, що поширення кишкових нематодозів залежить від типу ведення свинарського господарства. Так, значно вищий рівень інвазованості свиней аскарисами і трихурисами спостерігали у товарних господарствах. Ступінь ураження у товарному господарстві з напівстаціонарною системою утримання аскарисами складала EІ- 32,9%, при ІІ-35,5 екз., трихурисами — EІ- 24,4%, ІІ - 30,6 екз.

Для попередження інвазійних захворювань спеціалісти ветеринарної медицини постійно ведуть контроль за гельмінтозною ситуацією, зокрема ефективністю профілактичних дегельмінтизацій, шляхом діагностичних і контрольних гельмінтокопроскопічних досліджень та через огляд внутрішніх органів при забої тварин. Протягом року гельмінтокопроскопічно рекомендують досліджувати 8−12% поголів'я свиней.

Крім того варто постійно проводити комплекс заході, направлених на знищення збудника в навколишньому середовищі. Дезінвазія приміщень і території ферми, в неблагополучних господарствах через 3−10 днів, після дегельмінтизації є одним із важливих моментів у профілактиці гельмінтозів, дезінвазія свинарників-маточників — перед кожним опоросом. На вигульних майданчиках підлога повинна мати тверде покриття, а годівниці й корита перед кожним роздаванням кормів та води слід очищати.

Особлива увага повинна приділятись знезараженню гною. На усіх фермах і в таборах повинні обладнуватись вбиральні, які утримують в належному гігієнічному стані.

Відомо що, яйця аскарид дуже стійкі до хімічних речовин, холоду, але не витримують висихання, дії сонячних променів.

П.В. Захаров вивчав життєздатність яєць аскарид в навколишньому середовищі. За яйцями аскаридів свиней спостерігали в біологічних ставках у різні сезони року. Партію фекалій закладених в намульний осад ставків у липні, вибрали через 40 днів. Життєздатність зберегли до 98% яєць. Через 100 і 144 дні кількість життєздатних яєць знизилась до 79% і 15%, і лише на 154 втратили життєздатність всі яйця аскарисів. Закладена у вересні партія тест-об`єктів в біологічні ставки та вилучена через 253 дні показала життєздатність 85% яєць.

В грунті в осінньо-зимовий період на глибині 5, 10, 20 см на 88 день яйця зберігають життєздатність на 82, 51, 47%. На 117 та 135 день їх кількість різко скорочується, а на 182 день у верхньому шарі розвилось до стадії личинки 7%, в середньому — 2%, в нижньому — всі яйця загинули.

У весняно-літній період у верхньому шарі грунту життєздатність зберігли на 85 день 83% яєць, в середньому і нижньому шарах — 40%. На 200 від моменту закладення досліду яйця загинули у всіх шарах.

І.С. Дахно, Г. Ф. Дахно, А. В. Березовський запропонували удосконалений спосіб копровооскопічної діагностики нематозів свиней. Вони використовували флотаційний розчин з питомою вагою 1,3. При овоскопічному дослідженні 15 проб фекалій авторами було встановлено, що способом Фюллеборна яйця аскарисів були виявлені в 6 пробах, трихурисів — у 5. При дослідженні способом Котельникова-Хренова відповідно 7 і 6, Дахна — в 9 і 8 пробах.

Отже, при спонтанних нематодозах свиней (аскароз, трихуроз) удосконалений флотаційний метод копроовоскопічних досліджень (спосіб Дахна) за ефективністю перевищує результати відомих способів Фюллеборна і Котельника-Хренова.

С.С. Шмаюн, А.А. Антіпов проводили дослідження щодо ефективності антигельмінтного препарату аверсект-2 при нематодозах свиней.

Були сформовані за принципом аналогів 3 дослідні і 3 контрольні групи свиней різних за віком. Тваринам дослідних груп вводили підшкірно аверсект-2 з розрахунку 1мл на 33 кг живої маси одноразово. Свиням контрольної групи антигельмінтик не призначали. Тварини обох груп утримувались в аналогічних умовах. Антигельмінтну ефективність аверсекту-2 визначали на дванадцятий день після дегельмінтизації. Результати досліджень підтвердили 100% його ефективність при аскарозній інвазії у свиней дослідних груп.

Щодо впливу препарату на трихурисів, його ефективність нижча, у поросят 2 — 4 місячного віку вона склала 80,0% при ІE-89,80%, у 4−6 місячних 66,67%, при ІE-62,26%.

Результати зважування свиней дослідних груп на 30-й день показали, що дегельмінтизація їх аверсектом-2, окрім антигельмінтної дії сприяє зростанню приросту живої маси тварин на 21,31% порівняно з контролем.

Сафіулін Р.Т. вивчаючи антигельмінтну дію 0,6% преміксу івомеку та 1% розчину івомеку при змішаних гельмінтозах свиней отримав такі результати: екстенсефективність (ЕЕ) преміксу при аскарозі та езофагостомозі становила 100%, а при трихурозі - 75%; ЕЕ розчину івомеку відповідно 100% та 60%. Серед випробуваних препаратів найкращим за співвідношенням ціна-якість виявився 0,6%-й премікс івомеку.

В 1996 році виробничо-комерційним підприємством «Бровафарма» запропоновано, розроблено і випробувано новий ветеринарний препарат бровадазол-плюс. Ефективність цього препарату при змішаних гельмінтозах свиней (аскароз, трихуроз, езофагостомоз) вивчали Бялецький С., Мандигра М., Березовський А. Встановлено, що екстенсефективність бровадазол — плюс у дозі 1 г на 10 кг маси тіла тварини через 15−20 днів після обробки становила 100%.

Архіпов І.А. стверджує, що використання при змішаних гельмінтозах таких препаратів, як пірантел і піперазину адипінат, призводить до динамічних порушень клітинного імунітету: викликає супресію Т-систем, зниження ступеня зрілості рецепторного апарату імунокомпетентних клітин, зростання супресорної та пригнічення хелперної активності Т-системи, що веде до виникнення імунодефіцитного стану. На думку дослідника, використання левамізолу в імуномодулюючій дозі в комбінації з мебенветом гранулятом підвищує ефективність дегельмінтизації поросят віком 2−4 місяці при змішаній інвазії аскарисами, трихурисами та езофагостомами, забезпечує збільшення приросту маси тіла тварин. Введення левамізолу 2-місячним поросятам при кишкових нематодозах не дає високого антигельмінтного ефекту, але на тривалий час (до 2-х місяців) затримує рета суперінвазію.

Великої уваги заслуговує антигельмінтик альбендазол, який відноситься до препаратів групи карбаматбензимідазолів. За спектром антигельмінтної активності альбендазол володіє високою терапевтичною активністю. Він наносить «подвійний удар» гельмінтам, порушуючи функцію їх мікротубулярного апарату з пошкодженням тубулінового білку, пригнічує транспорт глюкози та фумаратредуктази. Наслідком цього є припинення синтезу АТФ в організмі гельмінта, припинення кліткового ділення на стадії метафази, пригнічення яйцекладки та розвитку личинок. Альбендазол володіє слабкою абсорбцією, що дозволяє підтримувати в просвіті кишечника згубну для гельмінтів концентрацію. Частина препарату, яка всмокталась в організм, трансформується в сульфодоксид альбендазола, який досягає в плазмі та тканинах паразита високої концентрації, забезпечуючи значний антигельмінтний ефект препарату.

Процес всмоктування альбендазолу триває близько 9 годин, тоді, як час утримання в організмі близько 17,3 годин. Препарат метаболізується печінкою та виводиться жовчю. Альбендазол може використовуватись для профілактики та лікування гельмінтозів.

І.А. Архіпов в Нижегородській області (Росія) проводив дослідження щодо ефективності антигельмінтичної дії біоверміну та верпанілу при аскарозі та трихурозі свиней. Біовермін представляє собою порошок, який містить 5% флубендазола. Верпінал містить 5% мебендазолу. Препарат випробували на свинях хворих на аскароз та трихуроз. Біовермін призначали в дозі 5мг/кг, одноразово з кормом. Верпінал задавали із розрахунку 60 г на 100 кг корму на протязі 5 днів свиням, які хворі аскарозом. А свиням хворим трихурозом 60 г на 100 кг корму на протязі 10 днів. Ефективність біоверміну склала відповідно 100 та 99,7%. Ефективність верпіналу склала відповідно 99,2 та 98,7%. Препарати добре переносяться тваринами.

В.А.Сидоркін проводив дослідження з оцінювання антигельмінтної ефективності при аскарозі та трихурозі нового препарату «Івермек», який виготовляє ЗАО «Ніта — Фарм «. Для порівняння ефективності препаратів автор використовував цевамек (виробництва «Санофі» Франція) і левомізол — 75 («Латекс», Іспанія). Препарати вводили в дозі 1мл на 33 кг маси тіла тварини внутрішньом'язево та 1 мл на 10 кг маси тіла тварини відповідно. Aнтигельмінтну ефективність оцінювали за результатами копроовоскопічних досліджень до і через 20 днів після використання препаратів. Фекалії від тварин відбирали із прямої кишки і досліджували методом флотації. При аскарозі свиней ЕЕ і ІЕ препарату склала 100%. При лікуванні трихурозу поросят ЕЕ склала відповідно при застосуванні івермека і цевамека — 100%, а у левомізола — 88,6%, при одночасному зниженні інтенсивності інвазії з 98,5 4,5 до 13,6 3,4 яєць в 1 г фекалій в середньому на одну інвазовану тварину.

С.Є. Ремізова, С.В. Ларіонов, М. В. Розовенко визначали терапевтичну ефективність оксодіона та метоксодіона при аскарозі свиней. Ці препарати представляють собою білі кристалічні порошки, відносяться до малотоксичних сполук. Їх ЛД50 складає відповідно 12,5 і 14,3 г/кг. Автори піддали лікуванню свиней різних вікових груп, включаючи супоросних свиноматок, оксодіоном в дозі 0,25 г на 1 кг маси тіла. В результаті застосування препаратів у поросят 2−6 місячного віку, основних та супросних свиноматок ЕІ склала 100% при застосуванні оксодіона та 99,8% при задаванні метоксодіона. Гематологічні показники при застосуванні цих препаратів, мали значні зміни. Так, якщо, до лікування кількість гемоглобіну (84 — 97 г/л), кількість еритроцитів (5,3 млн/мкл), кількість лейкоцитів (17,3 — 18,6 тис/мкл), ШОЕ (30 мм/г). В лейкоцитарній формулі відмічали підвищену кількість еозинофілів на 4,8%, паличкоядерних нейтрофілів на 2,4% і зменшення кількості базофілів на 35%, сегментоядерних нейтрофілів на 1,1% та моноцитів — на 36,4%. Після лікування тварин оксодіоном та метоксодіоном показники крові на протязі місяця змінились. Так рівень гемоглобіну підвищився на 11,9 — 9,6%, кількість еритроцитів на 18,8 — 22,6%, число лейкоцитів знизилось на 10,1 — 17,7%, ШОЕ — на 20 — 22,5%. В лейкоцитарній формулі кількість еозинофілів поступово знизилась на 27,5 — 28,5%, лімфоцитів — на 4,9 — 9,1%, збільшилась кількість базофілів на 20 — 60%, сегментоядерних нейтрофілів — на 1,6 — 2,9%, моноцитів — на 54,5 — 53,5%.

Ю.О. Приходько та ін. досліджуючи ефективність нових лікарських форм антигельмінтиків з альбендазолом прийшли до висновку, що препарати (парбендазол, камбендазол, мебендазол, фенбендазол, оксифендазол, оксибендазол, триклабендазол, альбендазол) відносяться до ІІІ класу токсичності і мають високу ефективність (ЕЕ-90−93%) при нематодозах, трематодозах і цестодозах тварин. Запропоновано оригінальні склади та технології двох лікарських форм з альбендазолом: альбендазолу суспензія 2,5% та альбендазолу гранул 10%.

В.А Сидоркін та С. В. Семенов визначили ефективність ще одного препарату альбендазолу — альвету (містить 20% АДР). За їх даними ЕЕ альвету в дозі 10 мг на 1 кг маси тіла тварини за АДР склала 98,46% при аскарозі; 91,93% - при езофагостомозі і 87,4% - при трихурозі.

Широко використовуються в наш час препарати івермектинового ряду (івомек, баймек, аверсект, івомек «+», універм, івермектин 1%-ний).

В.А. Сидоркін, С.В. Новікова, Н. Д. Баринов відмічали високу екстенста інтенсефективність левамізолу 7,5%-го при кишкових гельмінтозах свиней, використовуючи препарат парентерально в дозі 1 мл на 10 кг маси тіла тварини. За їх даними, ЕЕ склала понад 92%, причому вірогідної різниці в нематоцидній активності препаратів левамізолу, що виробляються різними фірмами, не зареєстровано

На високу терапевтичну ефективність левамізолу 8%-го при його внутрішньому застосуванні (1г на10 кг маси тіла тварини) вказують Л. С. Короленко, Л.І. Шендрик, Р. В. Хорошун, О. О. Маценко. Автори зазначають, що при аскарозі ЕЕ його дорівнює 90,9−100%, при трихурозі - 93,7−98,8%. Окрім того, лише левамізол має, із великої кількості протигельмінтозних препаратів, ще й імуностимулюючу дію, яка в основному здійснюється через клітини тимусзалежних систем і фагоцити та профілактує виникнення імунодефіцитного стану у тварин. Це безпечний лікувально-профілактичний засіб для систематичних планових обробок тварин різних видів.

А.Д. Дуйшев проводив порівняльну ефективність універму та аверсекту при аскарозі свиней. Дослід проводили на поросятах 3−4-х та 5- 6 місячного віку. Із поросят 3−4 місячного віку були сформовані 5 груп. Аверсект 1,2% премікс давали одноразово: тваринам першої групи в дозі 10 мг/кг; другої - 20 мг/кг; третьої - 18 мг/кг; четвертої - 16 мг/кг; поросята п’ятої групи були контрольними. До застосування препарату ІІ склала від 12,3 1,4 до 17,1 2,4 екз. яєць. 100% ЕІ та ІЕ аверсекту 1,2%-го преміксу була після застосування 18 мг/кг маси тіла та 20 мг/кг маси тіла, показали ЕІ-90% та ІЕ-92,3% при дозі 16 мг/кг.

Другий дослід на підсвинках 5−6 місячного віку автор проводив із застосуванням преміксу універм 0,2%-го. Поросятам першої групи давали премікс у дозі 75мг/кг дворазово, другої - 90 мг/кг дворазово, третьої -100мг/кг одноразово, четвертої 100 мг/кг два дні підряд, п’ята — контрольна. До початку лікування ураженість поросят була 100%, ІІ від 14,7 1,8 до 17,9 1,9 шт. яєць. Після лікування склала 100% при застосуванні препарату в дозах 75 мг/кг, 90 мг/кг та 100 мг/кг. ЕІ - 90% була досягнена в дозах 100 мг/кг одноразово при ІЕ 93,75%.

А.А.Антіпов, Р.Т. Сафіуллінвивчали антигельмінтну властивість 1%-ого розчину цайдектину, порівнявши його з 1%-им розчином івомеку та нілверму. Поросят 2,5 місячного віку поділили на чотири групи. Тваринам першої групи застосовували 1%-й розчин цайдектину у дозі 1 мл на 33 кг маси тіла тварин, одноразово, підшкірно; тваринам другої дослідної групи вводили 1%-ий розчин івомеку одноразово підшкірно в такій же дозі; поросятам третьої дослідної групи вводили нілверм 5 мг/кг маси тіла один раз на добу, протягом двох днів; тварини четвертої групи були контрольними. Терапевтичну дію препаратів визначали через 30 днів після лікування .

При застосуванні 1-%-го розчину цайдектину, 1%-го розчину івомеку ЕЕ та ІЕ становила 100%. Дещо меншими були ці показники при лікуванні свиней нівермом: ЕЕ — 90%, ІЕ — 73,68%. Одночасно автором відмічено, що при застосуванні цайдектину на 60-ий день після лікування збільшився приріст живої маси у тварин першої групи 13,25 + 0,52 кг. трохи нижче в другій групі (13,07 0,37 кг). У тварин третьої групи приріст живої маси становив 12,10 0,32 кг. У тварин контрольної групи приріст маси тіла був найменшим 10,40,30 кг.

В зв’язку з тим, що більшість лікарських препаратів володіють вибірковою дією на окремі види або на декілька видів паразитів при хворобах свиней, спричинених асоціаціями збудників, необхідно неодноразово проводити обробку тварин .

Т.Г. Нікулін, А.І. Ятусевич, Н. Ф. Карасьов підтвердили, що івомек є препаратом широкого спектру дії і діє на декілька видів ендопаразитів кишкового тракту. Досліди проводили на свинях інвазованих аскарисами, трихурисами, еймеріями та балантидіями, при ЕІ - 100%. Для проведення досліджень тварин сформували у чотири групи, (три дослідні і одну контрольну) по 10 голів у кожній. Тваринам першої дослідної групи івомек вводили в дозі - 0,1 мл на 5 кг маси тіла тварини, одноразово; тваринам другої дослідної групи — по 0,1 мл на 5 кг маси тіла тварини, дворазово (два дні підряд); свиням третьої - з розрахунку 1 мл на 33 кг маси тіла тварин, одноразово; тварини четвертої групи — контрольні. При копрологічному обстеженні після застосування івомеку було встановлено, що у тварин першої групи яйця аскарисів виділялись в перші два дня після дегельмінтизації, а на 6-й день їх виділення припинились. Яйця трихурисів, ооцисти еймерій та вегетативні форми балантидій виділялись без змін. У тварин другої групи яйця аскарид виділялись на протязі перших двох днів після першого введення, і на 6-й день їх виділення припинилось. Яйця трихурисів виділялись без змін. Після повторного введення івомеку кількість виділених яєць трихурисів зменшилась, але через 7 днів їх знову виявили в попередній кількості. Ооцисти еймерій та вегетативні форми балантидій виділялись без змін. В третій дослідній групі тварин в перші два дні яйця аскарисів та трихурисів виділялись у великій кількості, на 6-й день їх кількість знизилась, а після шести днів вони не виділялись. Ооцисти еймерій та вегетативні форми балантидій виділялись без змін. В подальшому поросятам на протязі 20 днів вводили івомек в дозі 1 мл на 33 кг маси тіла. При дослідженні мазків крові виявили балантидії. Але при одночасному застосуванні івомеку в дозі 1 мл на 33 кг маси тіла тварини з хімкокцидом в дозі 20 мг/кг на протязі 4 — 5 днів та трихополом по 15 мг/кг маси тіла, тварини повністю звільняються від аскарисів, трихурисів, еймерій та балантидій.

Змішана кишкова інвазія дуже часто зустрічається у свиней. Над цим дослідом працював В. А. Дзержинський. При обстеженні тварин ним було встановлено, що поросята в 2-х місячному віці інвазовані аскарисами, трихурисами в асоціації з еймеріями та балантидіями. У супоросних та підсисних свиноматок зустрічали дещо інший склад паразитів: одночасно трихуриси, еймерії та балантидії.

Дзержинський В.А., вивчаючи вплив температури зовнішнього середовища на рівень інвазованості свиней довів, що з підвищенням температури до + 30…+35 єС у тварин дослідних груп ЕІ була вища на 5 — 15%, ніж у 35-денних поросят виявили такий склад паразитів:еймерії+балантидії+трихуриси+аскариси, взимку при температурі - 10−25 С ЕІ виявилась значно нижчою 3,3−13,3%. Поросятам спонтанно зараженим еймеріями, балантидами, аскарисами та трихурисами з лікувальною метою автори застосовували лербек, ніфулін та мебенвет гранулят 10%. Ними було сформовано дві групи свиней — дослідна і контрольна по 828 голів в кожній. В першій групі ЕІ еймеріями, аскарисами, трихурисами склала 20%, балантидіями-20%. Тваринам з лікувальною метою застосовували лербек в дозі 50 мг/кг маси тіла, двома чотирьохденними курсами з інтервалом три дні. Перших три дні лербек використовували разом з мебенвет гранулятом 10% -м в дозі 100 мг/кг маси тіла. Других три дні лербек застосовували разом з ніфуліном в дозі 50 мг/кг маси тіла. Тварини другої групи — контрольні. В кінці досліду через 35 днів у тварин першої групи кількість еймерій знизилась до 2%, аскарисів та трихурисів — до 3%, баландидії не виявлені в нативному мазку. В другій групі тварин виявили еймерій 4 — 131 ооцист, балантидій 19 — 262 цист, аскарисів 20 — 171 яєць, трихурисів 19 — 185 яєць в одному грамі фекалій.

Крім застосування зазначених препаратів автор вважає, що необхідно проводити повний комплекс профілактичних заходів. Лікувально-профілактичні заходи, необхідно проводити згідно обгрунтованих схем, при недотриманні яких нематодози свиней завдають відчутний економічний збиток господарству вважає Р.Т.Сафіуллін. Він проводив розрахунки оптимально обгрунтованих схем проведення дегельмінтизації. Для цього тварини були сформовані у три однакові групи (всього n=646), дві дослідні і одну контрольну.

Поросятам першої групи, в яку ввійшли поросята з 2-тижневого до 2 — місячного віку, один раз в 7 днів щотижнево на протязі трьох тижнів застосовували ринтал гранулят 10% в дозі 2 мг/ кг маси тіла. Тваринам другої групи призначали 1 раз у 7 днів щотижнево нілверм у дозі 2 мг/ кг маси тіла. Тварини третьої групи — контрольні. Свиней копрологічно досліджували через 10 днів після лікування. У тварин першої а другої груп яйця гельмінтів були відсутні. У свиней контрольної групи ЕІ при аскарозної інвазії склала — 29,8%, трихурозі - 24,1%.

В подальшому щомісяця дослідним тваринам проводили копрологічне дослідження і встановили, що поросята першої і другої дослідних груп в 2-х та 4-х місячному віці нематодами не інвазовані. Ураженість поросят контрольної групи зростала. В 5-місячному віці у тварин першої групи ЕІ при аскарозі склала 6,7%, трихурозі 4,7%, в другій — ЕІ при аскарозі 8,6%, трихурозі - 0%. Контрольна група — ЕІ при аскарозі - 55,9%, трихурозі - 47,0%. Після цього провели лікування: першій групі призначили ринтал гранулят 10% в дозі 5 мг/кг маси тіла тварини на протязі 2 днів; другій групі нілверм в дозі 7 мг/ кг маси тіла тварини, на протязі 2 днів.

У 8-місячному віці провели повторну обробку свиней за тією ж схемою. При дослідженні тварин через 10 днів після повторної обробки препаратом в дослідних групах тварин яєць нематод виявлено не було. І до 10-місячного віку тварини дослідних груп залишались повністю вільні від яєць нематод. А в контрольній групі ЕІ екстенсивність інвазії аскарозу склала 12,1%, трихурозу — 9,5%. Авторами було прослідковано за приростом маси тіла за час проведення досліду.

Під час досліду вага однієї тварини у групах складала (кг): — в 2 місяці перша група-18,5; друга група -17,6; третя група-15,8; в 4 місяціперша група — 39,6; друга група -37,8; третя група -34,3; в 8 місяців — перша група — 83,2; друга група — 81,5; третя група — 78,5; в 10 місяців — перша група — 98,5; друга група — 97,6; третя група — 94,4.

Дотримуючись такої схеми профілактики гельмінтозів, стверджує Сафіулін Р.Т. можна зменшити збитки в господарстві і підвищити приріст тварин.

Інвазованість свиней аскарисами та трихурисами в свинарських господарствах різного типу направлення не однакові.

Р.Т.Сафіуллін, А. М. Сазонов вивчали розповсюдження та динаміку нематодозів свиней в господарствах різного типу.

В спеціалізованих господарствах при переведенні з племінних господарств молодняку у віці 5−6 місяців під час карантування має ЕІ зараженістю аскарисами 17 — 18%, трихурисами — 3 — 14%. Така ураженість пояснюється тим, що в господарствах під час карантинування дегельмінтизацію проводили одноразово.

Найбільшу ураженість ремонтних свинок аскарисами та трихурисами відмічали в серпні - вересні. Ураженість молодняку у віці 3−4-х місяців аскарисами — 2%, трихурисами — 2,4%, в 6 місяців аскарисами — 4%, трихурисами — 6%, в 8 місяців аскарисами — 10%, трихурисами — 8%. Ураженість молодняка, який іде для відтворення стада в 2-х місячному віці: аскарисами — 14 — 18%, трихурисами — 4−6%.

Найвищою ураженість тварин спостерігалась в господарствах з вирощуванням тварин в літніх лагерях. Ураженість свиноматок склала: аскарисами -2 — 8%, трихурисами — 2- 4%. Хряки уражені аскарисами на 3 — 16%, трихурисами — 3 — 12%.

Це пояснюється авторами забрудненістю території літніх таборів, вигульних майданчиків. Однак зараженість тварин підвищується при прибутті нових партій ремонтного молодняка. Цим може пояснитись довготривала ураженість гельмінтозами в спеціалізованих господарствах.

Профілактика даних захворювань у неблагополучних господарствах проводиться диференційовано з урахуванням географічних зон, спеціалізації та системи ведення свинарства.

Вивчаючи епізоотичну ситуацію щодо змішаних кишкових гельмінтозів свиней господарств Дніпропетровської області: ТОВ «Агро-Овен», АФ «Наукова», ТОВ Весна", ДГ «Дніпро» та навчгоспу «Самарський» Н. М. Ситник встановила, що серед 2−4 місячних поросят аскарозно-трихурозна інвазія складала 48,7%, аскарозно-трихурозно-езофагостомозна — 27,4%. У свиней на відгодівлі вищою була гельмінтозна інвазія в асоціації аскариси+трихуриси+езофагостоми — 51,4%, ніж аскариси+езофагостоми — 37,1% та аскариси+трихуриси — 11,5%. Свиноматки були інвазовані аскарисами на 83% при інтенсивності інвазії (ІІ) 6−8 яєць в полі зору мікроскопа, езофагостомами на 66,7% при ІІ 12−27 яєць, трихурисами — 33,3% при ІІ 1−5 яєць в полі зору.

Більшість високоефективних антигельмінтиків мають імунодепресивну дію. Вирішення цієї проблеми намагалися знайти вчені С. Пономар та Ю. Артеменко. В патогенезі гельмінтозів вирішальну роль відіграють механічне пошкодження клітин, розвиток алергічних реакцій, викликаних токсичною дією паразитів, що в свою чергу призводить до зниження активності імунної системи та виникнення вторинних бактеріальних інфекцій.

Для підвищення імунного статусу організму чи корекції імунітету на сьогодні пропонують немало препаратів, які використовуються одночасно з антигельмінтиками.

Вивчаючи імуностимулювальну дію ізамбену на організм свиней, Джигалова Т. встановила, що даний препарат стійко і тривало діє на фагоцитарну активність макрофагів та їх попередників. Крім того, ізамбен підвищує імунний статус, запобігає виникненню інфекцій, стимулює ріст, розвиток і збереженість поросят.

Пентоксил підвищує фагоцитарну активність лейкоцитів, рівень антитіл у вакцинованих тварин, титр імуноглобулінів у сироватці крові в імунодефіцитному організмі. Для лікування і профілактики нематодозів пентоксил слід вводити в дозі 50 мг/кг маси тіла тварини протягом 3 діб.

Дибазол має властивості адаптогену, індуктора інтерферону, стимулює гліколіз, посилює синтез білка і нуклеїнових кислот, бактерицидну та фагоцитарну активність крові. При нематодозах вводять внутрішньом'язово в дозі 15 мг/кг маси тіла тварини 1 раз на тиждень протягом місяця.

Амілоризид підвищує лізоцимну та комплементарну активність сироватки крові, стимулює Ті В-систему, підвищує резистентність до нематодозної інвазії. В дозі 0,1−0,2 г у суміші з кормом амілоризид задають свиням 22 дні.

Амінакол підвищує рівень імунних комплексів. При використанні препарату підшкірно у дозі 0,5 мг/кг маси тіла тварини приживлюваність аскарисів зменшується на 28,9%, трихурісів на 5,9%.

Аміновіт посилює анаболічні процеси, сприяє підвищенню рівня природної резистентності, імунного статусу та продуктивності тварин. Препарат задають перорально в дозі 10−15 мг/кг маси тіла тварини протягом 5−10 днів.

Тималін — високоочищений сухий екстракт тимусу телят. Перед ін'єкцією порошок тималіну розчиняють в ізотонічному розчині натрію хлориду (1−2 мл) і вводять внутрішньом'язово протягом 3−10 днів в дозі 5−20 мг (залежно від віку свиней). При введенні препарату приживлюваність кишкових нематод знижується на 58%.

Гомотин — природний імуностимулятор виділений з тимусу телят. Гуморальні фактори тимусу оптимізують проліферацію, диференціацію та спеціалізацію Т-системи, активують макрофаги та природні антикілери, підвищують продукцію інтерферону, активують гемопоез. З метою профілактики та лікування, препарат вводять чистий або в комплексі з антигельмінтиками. Поросятам-сисунам вперше вводять на 1−3 день життя в дозі 0,02мл/кг маси тіла тварини 2 рази з інтервалом у 2 дні, повторно в день відлучення, втретє - при формуванні груп свиней для відгодівлі в дозі 0,005мл/кг маси тіла тварини 2−3 рази з інтервалом 2 дні.

Розовенко М.В., Родіонова І.А., Рабінович М.І. вивчали динаміку морфологічних та біохімічних показників крові у поросят 3−6 місячного віку на фоні використання вітчизняного протипаразитарного препарату новомеку при змішаних кишкових гельмінтозах свиней. Діючою речовиною препарату є івермектин (22,23-дігідроавермектин В1), отриманий на основі продуктів ферментації гриба Streptomyces avermiticis. Було встановлено, що при асоційованих інвазіях у свиней змінюються морфологічні та біохімічні показники крові, порушується імунологічний статус, функція ретикулоендотеліальної системи та синтез білку. Новомек ефективний при нематодозах свиней в дозі 1 мл на 50 кг маси тіла підшкірно одноразово, крім того поліпшує показники крові тварин.

З лікувальною та профілактичною метою використовують препарат івермеквет 1%-й (ТзОВ «Ветсинтез», м. Харків). Його вводять одноразово підшкірно в дозі 1мл на 33 кг маси тіла тварини.

Препарат відноситься до макроциклічних лактонів, які синтезуються грунтовими мікроорганізмами Streptomyces avermetilis. Вони сприяють виділенню гама-аміномасляної кислоти (ГАМК) на нервових закінченнях у нематод і посилють зв’язок ГАМК з постсинаптичними ГАМК — рецепторами, блокуючи таким чином передачу імпульсів між нервовими закінченнями і м’язовою клітиною, що викликає параліч і загибель паразитів.

Сафіулін Р.Т., Хромов К. А. вивчали ефективність нового антигельмінтика ганамектину при нематодозах свиней. Дослідження прoводили на свиноматках та поросятах віком 2−4 місяці. Вченими було сформовано 4 дослідні групи за принципом пар аналогів: свиням 1-ї дослідної групи препарат вводили в дозі 0,2 мг/кг маси тіла за ДР, підшкірно, 1 раз; тваринам 2-ї групи препарат вводили в дозі 0,3 мг/кг маси тіла за ДР, підшкірно, одноразово; тварини 3-ї групи одержували препарат в дозі 0,4 мг/кг, підшкірно, одноразово; 4-а група — контрольна. Результати досліджень показали, що у 2−4 місячних поросят 1-ї групи ЕЕ препарату при аскарозі становила 93,3%, при трихурозі та езофагостомозі 50% та 100% відповідно; в 2-ій групі ЕЕ при аскарозі та езофагостомозі становила 100%, а при трихурозі - 83,2%; в 3-ій групі ЕЕ при аскарозі та езофагостомозі - 100%, а при трихурозі - 85,7%. Щодо свиноматок 1-ї групи ЕЕ ганамектину склала при аскарозі - 100%, а при езофагостомозі - 83,3%, в 2-ій та 3-ій групі ЕЕ при аскарозі та езофагостомозі - 100%. Отже, в обох вікових групах оптимальною дозою ганамектину є 0,3 мг/кг маси тіла

Терапевтичну та економічну ефективність бровермектину-грануляту при інвазійних хворобах свиней вивчали В. Стибель та А. Березовський протягом 2004;2005 рр. на базі ряду господарств Західної України, стаціонарно неблагополучних щодо кишкових нематодозів свиней. Препарат розрахований для групового застосування в свинарських і птахівничих господарствах. В 1 г грануляту міститься: івермектин (діюча основа) — 3,5 мг, токоферол ацетат (допоміжна складова) — 20 мг, інші фармакопейні компоненти, що формують та стабілізують гранули — до 100 мг. Дослідниками встановлено високу (100%) терапевтичну ефективність бровермектину-грануляту в дозі 2 г на 10 кг маси тіла у свиней різних вікових груп при аскарозі, езофагостомозі та трихурозі. Окупність однієї гривні затрат на придбання бровермектину-грануляту становить 138 грн. на відгодівельних тваринах і понад 400 грн. на поросятах з групи дорощування.

У США було розроблено ефективну програму лікування тварин препаратами бензимідазольної групи «систему інтервального дозування», що базувалась на регулярному застосуванні препаратів через кожні 6−8 тижнів [30, 40].

Проте часте застосування хімічних препаратів, які мають 95−99%-ву ефективність, призводить до відбору паразитичних рас щодо стійкості проти хімічних сполук певних груп та скорочення терміну розвитку паразитів до 4−5 тижнів, замість 7−8 в природі. Це спричинює накопичення збудників інвазії в довкіллі (загони, вигули та пасовища), і значно знижує ефективність традиційних протинематодозних заходів.

Крім того, при оцінці ефективності хімічного контролю нематодозів тварин, треба враховувати й інші фактори. Хімічні методи лікування тварин при гельмінтозах призначені для знищення паразитичних стадій нематод в організмі тварини, тому вільноіснуючі личинки на пасовищі (до 95% нематодозної популяції) залишаються поза дією антгельмінтних препаратів. Це стає причиною швидкої реінвазії тварин, знижує ефективність препаратів.

Більшість сучасних ветеринарних паразитологів вважають, що найбільш ефективною може бути програма інтегрованого контролю паразитичних хвороб шляхом одночасного або послідовного застосування комбінації хімічних, фізичних, агротехнічних, біологічних, гігієнічних та інших методів боротьби з паразитичними організмами з урахуванням їхніх біологічних особливостей та умов господарства, де ці методи застосовуються.

Інтегрована боротьба з паразитозами, зокрема з кишковими нематодозами, спрямована не на повне знищення паразитів, а на зниження їх кількості до економічно невідчутного рівня. Це дозволяє підтримувати природний імунітет тварин, а також виключає появу небажаних наслідків застосування хімічних препаратів і враховує екологічні особливості історично сформованих пасовищних біоценозів.

Програми інтегрованої боротьби розробляються з урахуванням специфічних рис окремих галузей тваринництва. Так, з урахуванням цього моменту розробляються оптимальні схеми застосування антгельмінтних препаратів, зміни пасовищ і вигулів, загальногігієнічних заходів, вакцинацій та інших методів, що дозволяють ефективно контролювати паразитичних нематод та уникати негативних побічних ефектів.

Важливим компонентом інтегрованого методу контролю чисельності вільноіснуючих стадій паразитичних нематод у свиней є біологічний метод — використання їх природних ворогів (бактерій, хижих комах, мікрогрибів, кліщів) [7, 11, 14].

Найбільш перспективним агентом біологічного контролю є хижі грунтові гриби. У деяких країнах світу проводяться розробки технологій використання цих мікроорганізмів для боротьби з вільноіснуючими личинками кишкових нематод свиней. Отримані результати свідчать про ефективність і перспективність цього методу боротьби з нематодозами.

Сьогодні, у зв’язку з поширенням екологічних та біоценологічних тенденцій в усі сфери господарської діяльності, дослідження щодо поєднання хімічних і нехімічних методів боротьби з паразитозами одержали новий імпульс для розвитку. Біоценотичний підхід виявляється у виникненні в аграрній сфері країн світу нового напрямку господарювання — «натурального землеробства», що передбачає максимальне зменшення використання хімічних засобів у тваринництві.

Основна роль у боротьбі з паразитозами тварин на «натуральних фермах» відводиться саме біологічним і зоогігієнічним методам, а частка хімічних методів зводиться до мінімуму. Подібна практика у тваринництві забезпечує тривалість дії контрольних заходів без зниження їх ефективності. При цьому зменшується екзотоксичний вплив протипаразитарних заходів на біоценоз пасовищ і, що важливо, підвищується екологічна чистота тваринницької продукції.

Стратегія профілактики гельмінтозів тварин базується на комплексі заходів, спрямованих на ефективне знешкодження збудників на різних етапах їх розвитку. Одним із найдієвішим з них є дезінвазія, оскільки знезараження навколишнього середовища, яке містить джерело інвазії, є важливим фактором розриву ланок епізоотичного ланцюга гельмінтозних хвороб, що сприяє запобіганню інвазуванню кінцевих живителів.

Отже, виходячи із даних літератури, гельмінтози кишечника тварин достатньо часто реєструються в свиногосподарствах і, як правило, у вигляді змішаних інвазій, складниками яких є декілька видів гельмінтів. Для боротьби з ними існує ряд препаратів вітчизняного виробництва. Проте профілактичні заходи повинні включати, крім дегельмінтизації, дезінвазуючі заходи в приміщеннях та вигульних майданчиках.

2. Власні дослідження

2.1 Матеріал і методи досліджень Робота виконувалась у фермерському господарстві «Зоря» Юр'ївського району Дніпропетровської області на свинях великої білої породи.

Для встановлення гельмінтологічної ситуації в господарстві були відібрані проби фекалій від свиней різних вікових та виробничих груп (підсисних поросят 2-місячних, ремонтного молодняка та свиноматок).

Для дослідження наявності яєць збудників гельмінтозів у фекаліях використовували один із загальноприйнятих методів: гельмінтоовоскопію за методом Фюллеборна, удосконаленим І.І.Коваленком, Л. Д. Мигачовою, О. М. Болонською, з використанням насиченого розчину гранульованої аміачної селітри (920 г селітри на 1 л води). Підрахунок яєць гельмінтів проводили в трьох краплинах флотаційного розчину. В склянку клали 5 г фекалій і, при помішувані скляною паличкою, додавали насичений розчин гранульованої аміачної селітри. Суспензію фекалій фільтрували через металеве ситечко і залишали у спокої на 40 — 50 хвилин. За допомогою металевої петлі d = 0,8 см брали три краплі з поверхневого шару рідини, переносили на предметне скло, покривали покривним, після чого досліджували під мікроскопом при збільшенні в 5 разів (7×8).

Для визначення ефективності антигельмінтної дії нами були використані препарати інвермеквет 1%-ий (ТзОВ «Ветсинтез», м. Харків) та аверсект-2 (НПО «Фармбіомед», Росія).

Дослідження проводили на поросятах віком 3 місяців; спонтанно інвазованих аскарисами і трихурисами. З цією метою було сформовано за принципом аналогів, враховуючи вік, масу тварин, умови утримання, дві дослідні групи та одна контрольна група тварин. На протязі всього досліду тварини перебували в однакових умовах утримання та годівлі.

Таблиця 2.1.1 Схема досліду (n=10)

Тваринам першої дослідної групи вводили івермеквет 1%-ий індивідуально шляхом підшкірного ін'єкції в ділянці верхньої третини шиї з розрахунку 1 мл на 33 кг маси тіла тварини. Препарат виготовлений ТОВ «Ветсинтез» м. Харків і представляє собою прозору, безбарвну, маслянисту рідину.

Тваринам другої дослідної групи застосовували аверсект-2, шляхом підшкірної ін'єкції у дозі 1 мл на 33 кг маси тіла тварини (0,3 мг ДР) одноразово. Аверсект-2 випускається НПО «Фармбіомед», Росія у формі 1%-го стерильного прозорого, світло-жовтого кольору розчину для підшкірного введення жуйним та свиням при арахно-ентомозах та нематодозах. Препарат містить 10 мг аверсектину С, який є діючою речовиною.

Івермеквет 1%-ий та аверсект-2 відносяться до групи авермектинів. Препарати цієї групи є макроциклічними лактонами, що синтезуються ґрунтовими мікроорганізмами Streptomyces avermetilis. Вони стимулюють виділення гама-аміномасляної кислоти (ГАМК) на нервових закінченнях у нематод і посилюють зв’язування ГАМК з постсинаптичними ГАМК-рецепторами, блокуючи таким чином передачу імпульсів між нервовими закінченнями і м’язовою клітиною, що викликає параліч і загибель паразитів.

За піддослідними тваринами вели клінічні спостереження протягом двох тижнів після застосування препаратів. На 14-й день повторно відбирали проби калу і досліджували, як і при постановці діагнозу.

Головним показником протипаразитарної дії препаратів було визначення інтенсивності та екстенсивності інвазії на 14-ий день після їх введення у оброблених тварин. Антигельмінтну ефективність препаратів визначали за показниками інтенсефективність (ІЕ) та екстенсефективності (ЕЕ).

Економічну ефективність проведених ветеринарних заходів визначали за загальноприйнятими у ветеринарії формулами, враховуючи при цьому економічний збиток спричинений змішаною інвазією, затрати на проведення ветеринарних заходів, попереджений збиток за рахунок профілактичних заходів, сумарну економічну ефективність ветеринарних заходів на 1 гривню затрат.

2.2 Характеристика господарства Фермерське господарство «Зоря» Юр'ївського району Дніпропетровської області розташоване в південно-східній частині району. Господарство поєднує в собі один населений пункт — с. Вербуватівка, де знаходиться центральна садиба господарства. Основний напрямок господарства — рослинництво, тваринництво є другорядною галуззю.

Територія господарства розташована в лісо-степовій зоні, горбиста, порізана ярами та вибалками. Господарство розташоване в помірно-континентальному відносно теплому вологому агро-кліматичному районі. Середньорічна температура повітря становить 7,20С. Найбільш висока температура літом досягає +30…+320 С тепла в липні, а сама низька температура в холодні зими досягає −23…−260С морозу. Середня температура найбільш холодного місяця січня становить — 8… — 90С. Літо тепле, вологе із середньою температурою у липні +180С. Зима з частими відлигами, із середньою температурою у січні - 4,20С. Середньорічна кількість опадів становить 570 мм. Земельні угіддя представлені суглинистими та глинисто-підзолистими ґрунтами.

В середньому тривалість безморозного періоду триває 175 днів.

Сума температур за вегетаційний період, тривалість якого в середньому складає 160 днів — 2550−26 000 С. Середньорічна сума опадів за даними метеорологічної станції складає 700−1000 мм, при цьому 65−70% їх припадає на вегетаційний період. Постійний сніговий покрив утворюється в середині грудня і досягає максимуму в лютому.

Переважаючими вітрами влітку є південно-східні, а зимою західні і північно-західні. Відносна вологість повітря найвища в жовтні - 68% і найбільш низька в травні - 53%. Вегетаційний період рослин в середньому триває 200 днів. Вцілому кліматичні умови господарства є сприятливими для розвитку сільськогосподарського виробництва.

Річок на території господарства немає. Для запобігання ерозій і змивання ґрунтів насаджені полезахисні лісосмуги.

Структура управління — цехова. Кожен із цехів (тваринництва, рослинництва) очолюються головними спеціалістами.

Питання екології у всі часи було і залишається актуальним і вирішення його завжди потребує належної уваги, це стосується і даного господарства, в якому передбачається і в перспективі проводити всі необхідні заходи з охорони навколишнього середовища.

Таблиця 2.2.1. Структура земельної площі господарства за 2007 рік

Враховуючи напрямок господарства, з таблиці 2.2.1 видно, що землі використовуються в основному для вирощування продукції рослинництва.

Звичайно, що розвиток тваринницької галузі господарства насамперед залежить від кормової бази і від врожайності та обсягів виробництва основних кормових культур.

Таблиця 2.2.2. Собівартість виробленої продукції в рослинництві за 2007 рік.

В структурі посівних площ провідне місце займають пшениця озима та соняшник. Найбільший прибуток господарство отримало від продажу соняшника. Кукурудзу на зерно використовують для годування свиней та частково йде на продаж.

Фермерське господарство «Зоря» є багатогалузевим господарством. Тут непогано розвинені і добре поєднуються між собою галузі тваринництва і рослинництва. Структура поголівя тварин фермерського господарства «Зоря» наведено в таблиці 2.2.3.

Характеризуючи тваринницьку галузь господарства слід зауважити, що основними галуззю є птахівництво з непогано розвиненим свинарством та бджільництвом. Також починає розвиватись рибництво (табл. 2.2.3).