Використання техніки при вирощуванні цукрового буряку з розробкою операційної карти щілювача ґрунту

Міністерство аграрної політики України Вінницький державний аграрний університет Факультет механізації сільського господарства ЗАТВЕРДЖУЮ Завідуючий кафедрою ЕМТП і РМ

_________________Гарькавий А.Д.

«____"___________________2008 р.

Використання техніки при комплексній механізації вирощування і збирання цукрового буряка з розробкою операційної технології щілювача ґрунту Пояснювальна записка до дипломного проекту за спеціальністю

6.91 900;Механізація сільського господарства

06 — 17.ДП.08.С — 25.00.00.000.ПЗ Розробив: студент гр. 43 — М Зінєв М.В.

Керівник проекту:

Гарькавий А.Д.

Консультан: Холодюк О.В.

нормоконтроль: асистент А.Й. Островський

Зміст Форма відомість курсового проекту Вступ

1. Аналіз технології вирощування цукрового буряку

1.1 Біологічні особливості

1.1.1 Вимоги до температури

1.1.2 Вимоги до вологи

1.1.3 Вимоги до світла

1.1.4 Вимоги до ґрунту

1.2 Місце в сівозміні

1.3 Обробіток ґрунту

1.3.1 Основний обробіток ґрунту

1.3.2 Весняний обробіток ґрунту

1.3.3 Передпосівний обробіток ґрунту

1.4 Підготовка насіння до сівби. Сівба

1.4.1 Підготовка насіння

1.4.2 Сівба

1.4.3 Норма висіву

1.4.4 Строки сівби

1.5 Догляд за посівами

1.5.1 Вибір способу догляду за посівами

1.5.2 Формування густоти

1.5.3 Догляд за посівами після формування густоти

1.5.4 Захист від хвороб і шкідників

1.6 Збирання врожаю

2. Конструктивна частина

2.1 Аналіз існуючих конструкцій сільськогосподарських машин

2.2 Обґрунтування нової розробки

2.3 Опис розробленої сільськогосподарської машини

2.4 Розрахунок параметрів роботи розробленого агрегату

3. Операційна карта

4. Обґрунтування кількісного і структурного складу механізованої ланки для вирощування цукрового буряку

4.1 Складання технологічної карти вирощування цукрового буряка

4.2 Побудова графіка використання тракторів

4.3 Побудова графіка використання сільськогосподарських машин Висновки Література Додатки

АНОТАЦІЯ Дипломний проект на тему: «Використання техніки при комплексній механізації вирощування і збирання цукрового буряка з розробкою операційної технології щілювача ґрунту» складається з листів машинописного тексту пояснювальної записки і 6 листів (формату А1) графічної частини.

В проекті проведений аналіз існуючих засобів для щілювання ґрунту. На основі аналізу проведеного для розробки щілювача ґрунту з абсолютно новими параметрами з метою покращення повітрообміну в ґрунті, зменшення енергоємності процесу щілювання, захисту ґрунту від водної і вітрової ерозії.

Проведені розрахунки основних параметрів розробленої машини, яка дозволяє покращити процес щілювання.

При розробці дипломного проекту було використано 20 формул, побудовано 8 рисунків та використано 8 літературних джерел літератури.

ANNOTATION

A diploma project is on a theme: «Use technical on complex mechanization harvester sugar-beet with innovations machine for works on ground» consist of letters of typo script of explanatory message 6 letters (to the format of A1) of graphic part.

The analysis of existent facilities of sugar-beet is conducted in a project. On the innovations machine for works on ground, for safe works on the ground. Calculations are conducted on the improvement of giving machine of his details, for safe works on the ground.

For development of diploma project 20 formulas were used, 8 pictures is built 8 sources of literature are utilized.

Вступ У дипломному проекті спроектовано засіб для обробітку ґрунту, який відповідає технологічному процесу щілювання ґрунту під вирощування цукрового буряку при створенні якого ми орієнтувалися на щілювач ґрунту ЩРП-3−70. Новий агрегат забезпечує зменшення енергоємності виконання даної технологічної операції щілювання, безпечні умови процесу експлуатації обладнання, а також забезпечується простота конструкції агрегату.

Агрегат застосовують для щілювання ґрунту різанням його знизу вверх, при цьому щілини виконані переривистими що забезпечує збільшення накопичення вологи в ґрунті, зниження енергозатрат і ерозіє небезпечності, не утворює плужну підошву.

Переваги пропонованої машини такі:

· простота конструкції;

· надійність у роботі;

· висока продуктивність;

· незначна питома енергоємність.

Машино — тракторний агрегат для обробітку ґрунту складається з енергозасобу — трактора з навішеним на авто зчіпку агрегатом. Останній містити раму, вал, що закріплено на опорах рами з можливістю обертання в підшипниках, які встановлено в опорах. На валу закріплено, по меншій мірі, два колеса, які мають V — подібні ножі з кутом б, розпіркою жорсткості.

1. АНАЛІЗ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ ЦУКРОВОГО БУРЯКУ

1.1 Біологічні особливості

1.1.1 Вимоги до температури Насіння цукрового буряка починає проростати при температурі ґрунту плюс 4−5 ъС, але сходи з’являються через двадцять — двадцять два дні. Життєздатні сходи з’являються при 6−7 ъС. При температурі 10−12 ъС сходи з’являються через 12−14 днів, а при 15−17 ъС — через сім вісім днів. У фазі вилочки рослини чутливі до приморозків і можуть пошкоджуватись при мінус 3−4 ъС. З появою першої пари справжніх листків сходи можуть витримувати зниження температури до мінус 8 ъС.

Восени перед збиранням рослини можуть витримувати приморозки -5 градусів Цельсія. При температурі нижче 6−8 ъС нагромадження цукру в коренеплодах припиняється. Зібрані і неприкриті коренеплоди пошкоджуються при температурі - 2 ъС.

Незважаючи на здатність переносити приморозки, буряк є досить теплолюбною культурою. Оптимальна температура для росту і розвитку рослин 20−22 ъС. Зниження температури сповільнює ріст. Рослинам першого року вегетації необхідна сума позитивних температур 2400−2800 ъС.

Цукровий буряк — жаростійка культура. У нього високий максимум температур. Фотосинтез відбувається і при підвищенні температури до 40 ъС. [див 1 ст. 426].

1.1.2 Вимоги до вологи Цукровий буряк вимогливий до вологи, починаючи з перших днів життєдіяльності. Для бубнявіння і проростання насіння вбирає 150−170 відсотків води від маси клубочка. Цукровий буряк економно витрачає воду. Транспіраційний коефіцієнт коливається від двохсот сорока до чотирьохсот. Проте загальна витрата води з одного гектара велика у зв’язку з формуванням значної кількості сухої органічної речовини врожаю. Для утворення однієї тонни коренеплодів і такої ж кількості гички при врожайності 40−50 т/га витрачається майже вісімдесят тонн води.

Найбільше води витрачається під час інтенсивного росту коренеплодів у липні-серпні. Згідно поділу вегетаційного періоду на три етапи, співвідношення випаруваної вологи буде таким: один: дев'ять:три. Оптимальна вологість ґрунту 60−80 відсотків НВ.

Відносно менше зниження врожайності у посушливих умовах порівняно з іншими культурами, пояснюється сильно розвиненою кореневою системою, що проникає на глибину 2,5 м. Використовуючи вологу з глибших горизонтів ґрунту, цукровий буряк витримує тривалий період без дощу і може ефективно використовувати пізні літні опади.

У дощові з хмарною погодою роки цукристість коренеплодів зменшується. [див 1 ст. 428]

1.1.3 Вимоги до світла Цукровий буряк — вимоглива до світла рослина довгого дня. Інтенсивність нагромадження цукру в коренеплодах залежить від кількості сонячних днів у другій половині вегетації (серпень, вересень). Чим вища освітленість, тим краще проходить синтез вуглеводів. Зменшення освітленості різко знижує урожайність і цукристість коренеплодів. Такі умови можуть виникнути при загущенні рослин або при сильному забур’яненні посівів.

Похмура погода спричинює збільшення вмісту низькомолекулярних азотистих сполук, що погіршує технологічну якість коренеплодів, зменшує вміст цукру.

1.1.4 Вимоги до ґрунту Цукровий буряк культура дуже вимоглива до родючості ґрунту. Найкраще росте на родючих, глибоких, багатих органічною речовиною ґрунтах: чорноземи, темно-сірі опідзолені, дерново-лучні. Нижчий урожай формується на сірих та світло-сірих опідзолених ґрунтах. За механічним складом кращі суглинкові ґрунти. На бідних піщаних і дуже важких глинистих розвивається погано.

Щільність ґрунту на чорноземах має становити 1,0−1,2 г/см3. на сірих і світло-каштанових — 1,2−1,3 г/см3, на дерново-підзолистих — 1,3−1,4 г/см3. Якщо щільність вища, рослини довго не достигають, а коренеплід при цьому деформується. Переущільнення ґрунту і утворення плужної підошви знижує врожайність і призводить до роздвоєння коренеплодів.

Цукровий буряк не витримує високої кислотності, добре реагує на вапнування ґрунтів. Оптимальна кислотність — pH 6,5−7,5.

Цукровий буряк відноситься до солестійких культур. Його використовують для розсолення ґрунту. [див 1 ст. 432]

1.2 Місце в сівозміні

Цукровий буряк дуже вимоглива культура до попередників. Причому великий вплив на врожайність коренеплодів мають не тільки попередники, а й культури, що вирощуються перед попередниками. Раціональне розміщення цукрового буряка у сівозміні - основа підвищення продуктивності культур сівозміни.

Найвищі врожаї коренеплодів у районах достатнього зволоження збирають коли розміщують їх після озимої пшениці в ланці з багаторічними бобовими травами одного року використання. Багаторічні бобові трави збагачують ґрунт азотом, органічними речовинами, підвищують його родючість, сприяють очищенню полів від бур’янів. На посівах озимої пшениці є можливість за допомогою гербіцидів другий рік поспіль тримати поле чистим від бур’янів.

Прикладом універсальної динамічної сівозміни може бути наступна: 1) конюшина, 2) озима пшениця, 3) цукровий буряк, 4) ярий ячмінь з підсівом конюшини.

Високі врожаї цукрового буряка можна одержати також в таких ланках сівозміни:

А) 1 однорічні трави (вика, горох, овес), 2 озима пшениця, 3 цукровий буряк;

Б) 1 горох, 2 озима пшениця, 3 цукровий буряк.

У районах нестійкого зволоження найбільші врожаї цукрового буряка одержують у ланці зайнятий пар — озима пшениця — цукровий буряк. Продовження строків використання багаторічних трав більше одного року зменшує врожай озимої пшениці на 2−3 ц/га, цукрового буряка на 20−30 ц/га та призводить до скорочення площі зернових і до зменшення продуктивності сівозміни.

Небажаним попередником є озима пшениця, що висівається після кукурудзи на силос, бо вона різко знижує врожай пшениці (5 — 15 ц/га), а на наступний рік і цукрового буряка (40 — 80 ц/га).

У районах недостатнього зволоження цукровий буряк треба розміщувати насамперед після озимої пшениці у ланці з чорним, удобреним паром.

Зменшується врожайність коренеплодів, коли їх розміщують після озимої пшениці, якій передувала озима пшениця чи інші стерньові попередники.

У районах достатнього зволоження і при зрошенні у просапній сівозміні допускається насичення буряком до 25 відсотків, а в районах нестійкого і недостатнього зволоження — 20 відсотків.

Повторні посіви буряка на одному і тому ж полі спричиняють «буряковтому» ґрунту, що обумовлюється нагромадженням шкідників, хвороб (нематоди, попелиці, гнилі, церкоспороз, переноспороз та інші). Беззмінне монокультурне вирощування призводить до зниження врожайності і цукристості навіть при внесенні гною і повного мінерального удобрення. У сівозміні цукровий буряк можна вирощувати на тому ж полі не раніше як на четвертий рік. При зараженні ґрунту нематодом — через п’ять років, а при сильному зараженні - аж через шість — сім років.

Оздоровлюють поля від нематоди такі культури: жито, кукурудза, люцерна, льон, цибуля, деякі види конюшини. Не вирощують цукровий буряк після культур, на яких може розвиватися нематода: ріпак, суріпиця, гірчиця, капуста, редька та деякі інші.

Доцільно вирощувати перед цукровими буряком післяукісні посіви на зелене добриво, особливо при відсутності органічних добрив. Швидкорослі капустяні культури сприяють поширенню нематоди. Проте, згідно даних німецьких вчених, капустяні можна використати як «уловлюючи рослини для нематоди». Вони прискорюють розвиток личинок нематоди, які поселяються у кореневій системі, але не мають достатнього живлення. У таких умовах живлення переважають нематоди чоловічої статі, а жіночі личинки відмирають, чим сильно скорочується популяція нематоди.

Придатні для цього нематодостійкі сорти гірчиці білої, редьки олійної, гречки. Завдяки вирощуванню стійких проміжних культур у Німеччині уже багато років в окремих господарствах висівають до сорока відсотків цукрового буряка у сівозміні.

При нестачі вологи і слабкому розвитку післяукісних культур їх знезаражуючий ефект майже не проявляється.

Цукровий буряк — добрий попередник для ярих зернових, зернобобових. На рано зібраних площах у зоні достатнього зволоження в останні роки після нього розміщують озиму пшеницю. [див 1 ст. 438]

1.3 Обробіток ґрунту

1.3.1 Основний обробіток ґрунту Цукровий буряк формує основну частину врожаю в ґрунті, і є вимогливим до стану орного горизонту. Тому своєчасний і якісний обробіток ґрунту має надзвичайно велике значення для формування високого врожаю коренеплодів.

Основний обробіток ґрунту повинен забезпечити знищення бур’янів, покращення фіто санітарного стану, нагромадження і збереження вологи, створення оптимальних агрофізичних умов для росту рослин. Глибина орного горизонту має бути менше двадцяти п’яти сантиметрів, щільність ґрунту 1,0−1,4 г/см3 з доброю аерацією. Важливо якісно заробити рослинні рештки, солому, внесені добрива. Найбільш поширені два способи основного обробітку ґрунту — поліпшений і напівпаровий.

Основний обробіток ґрунту рекомендований для районів з достатнім зволоженням і з вищою забур’яненістю, це напівпаровий. Він і буде використаний в нашому проекті.

Напівпаровий обробіток ґрунту складається з лущіння стерні на глибину 5−6 см дисковими лущильниками в два сліди. Після внесення органічних і мінеральних добрив поле орють на глибину 28−32 см плугами з передплужниками в агрегаті і важкими боронами (БЗТС-1,0), а в посушливих умовах — з котками ЗККШ-6, не пізніше першої декади серпня.

При забур’яненості кореневищними бур’янами (пирій, гострець, свинорий) спочатку лущать лемішними знаряддями на глибину 12−14 см, щоб вивернути кореневища бур’янів на поверхню, пізніше їх розділяють дисковими лущильниками, якими обробляють у 2−3 сліди. Оранку проводять при відростанні бур’янів.

Небажано перевертати наверх підорний горизонт, в якому міститься мало елементів живлення. Він має погану структуру. Це веде до того, що молодий проросток буряка пригнічується і погано росте, поки коренева система не проникне глибше малородючого шару.

У міру з’явлення сходів бур’янів виоране поле декілька разів обробляють боронами або культиваторами для знищення нових хвиль пророслих бур’янів.

У другій половині жовтня поле необхідно розпушити на глибину 16−20 см плугами без полиць або плоско різами. Одночасно можна вносити аміачну воду. Напівпаровий обробіток ґрунту зменшує забур’яненість на 30−50 відсотків, збільшує запаси води на 20−30 мм.

Важливо провести пізно восени щілювання ґрунту на глибину 45−50 см з допомогою щілювача ЩРП-3−70 або за допомогою щілювача конструкція якого запропонована в даному проекті. [див 1 ст. 442]

1.3.2 Весняний обробіток ґрунту Навесні якщо поле добре вирівняне восени, то перший обробіток, як тільки посіріють гребені, розпочинають важкими боронами (БЗТС-1,0). Ґрунт в цей період добре розсипається, тривалість такого стану 2−3 дні. Важливо перший обробіток провести вчасно. Передчасне розпушування призводить до залипання робочих органів ґрунтообробних знарядь, замазування поверхні ріллі, а запізніле спричинює засихання ґрунту і утворення великих грудок. Якісніше ґрунт розпушується при комплектуванні зчіпок СП-16, С-18 тощо в першому ряді важкими боронами БЗТС-1,0 а в другому — посівними боронами ЗБП-0,6А.

Якщо поле не вирівняне, то для якісного розпушення використовують два агрегати: перший укомплектований послідовно двома рядами важких і посівних борін; другий шлейф-боронами ШБ-2,5 в першому ряді і посівними боронами ЗБП-0,6А — в другому. Обидва агрегати при мінімальному розриві в часі працюють під гострим кутом до напрямку оранки. Якщо оранка неякісна, після закриття вологи важкими боронами, поле вирівнюють культиваторами КПС-4, АРВ-8,1.

Такий весняний обробіток ґрунту запобігає втратам вологи, вирівнює і розпушує поверхню ґрунту на глибину 2−4 см, ущільнює насіннєве ложе на оптимальну глибину. При цьому вирівняність поверхні поля має бути такою, щоб при накладанні триметрової рейки між нею і поверхнею ґрунту не було западин понад 3 см. [див 1 ст. 443]

1.3.3 Передпосівний обробіток ґрунту Передпосівний обробіток ґрунту і сівба — це єдиний технологічний комплекс. Розрив у часі між передпосівним обробітком і сівбою має бути мінімальним — не більше пів години. Якщо сіяти пізніше, верхній шар ґрунту пересихає, що різко зменшує польову схожість насіння.

Метою обробітку ґрунту є розпушення зони загортання насіння і збереження сформованої за зиму структури орного шару. Верхній шар ґрунту розпушують на глибину 2−3 см, більше коливання глибини недопустиме. Насіннєве ложе має бути твердим і забезпечувати капілярне підняття вологи до насіння.

Сучасні ґрунтообробні знаряддя дозволяють підготувати ґрунт для сівби цукрового буряка за 1−2 проходи. Передпосівний обробіток за допомогою «Європак 6000», Компактора, Комбінатора ЛК-4, Унімат, Україна — АПБ-6 запобігає переущільненню ґрунту, що спричинюється багаторазовими проходами одно функціональних агрегатів. Комбіновані агрегати за один прохід виконують понад чотири операції - вирівнювання, подрібнення грудок, розпушення, ущільнення насіннєвого ложа. При настанні фізичної стиглості ґрунту, поле до сівби цукрового буряка можна підготовити за один прохід. Це є важливим елементом енергозбереження і передумовою високоякісної сівби.

Передпосівний обробіток ґрунту проводять під невеликим кутом до напрямку сівби.

Не бажано використовувати для передпосівного обробітку ґрунту просапні культиватори КПС-4; КПГ-4. Це призводить до нерівномірності обробітку ґрунту, а в кінцевому результаті до значного зниження польової схожості насіння. [див 1 ст. 445]

1.4 Підготовка насіння до сівби. Сівба

1.4.1 Підготовка насіння Урожайність коренеплодів у значній мірі залежить від якості насіння. Насіння очищають, калібрують з виділенням двох посівних фракцій діаметром 3,5−4,5 см і 4,5−5,5 см. Пізніше його шліфують з частковим виділенням оплодня, що забезпечує вищу одноростковість та питому вагу насіння.

Останній етап підготовки насіння — інкрустація. На поверхню наносять тонку плівку, що складається з плівко утворюючої речовини, фунгіцидів, інсектицидів, стимуляторів, барвників. Це сприяє захисту від шкідників і хвороб на початкових фазах росту.

Для підвищення якості сівби використовують дражоване насіння. Йому надають кулястої форми.

Для сучасних технологій використовують насіння з лабораторною схожістю не менше 90 відсотків, а одноростковість має бути більше 95 відсотків.

У посушливих умовах, або при низькій культурі землеробства, не варто використовувати дражоване насіння. [див 1 ст. 447]

1.4.2 Сівба Основним способом сівби для цукрового буряка — це є пунктирний з шириною міжрядь 45 см. Дуже важливо дотриматись прямолінійності сівби. Використовують сівалки ССТ-12Б, ССТ-12 В, ССТ-18 В, пневматичні сівалки точного висіву СУПК-12А, УПС-12, Оптіма, Мультикорн, JOHN DEERE 1780. Механічні сівалки забезпечують точний висів при швидкості 4−6 км/год., пневматичні - 7−8 км/год. Відстань між рядками — 45 см. Зміщення відстані між рядками призводить до втрат урожаю коренеплодів при збиранні.

При виконанні всіх технологічних операції і достатньому забезпеченні вологою глибина загортання 2−3 см. В умовах недостатнього зволоження 3−4 см. Загортання насіння понад 4 см призводить до зниження польової схожості. Важливо висіяти насіння на ущільнене ложе з незруйнованою капілярною системою. Розпушений шар ґрунту має бути не дуже товстим 2−4 см. Відхилення від загальної глибини посіву повинно бути не більше ±0,5 відсотків. Це забезпечить високу якість збирання. Глибина загортання насіння зменшується, а рівномірність розподілу насіння по довжині рядка погіршується, при збільшенні швидкості руху посівного агрегату. [див 1 ст. 450]

1.4.3 Норми висіву Норми висіву встановлюють з врахування погонних і ґрунтових умов, окультуреності полів, посівних якостей насіння. Для одержання високої врожайності на один гектар необхідно перед збиранням мати 90 000 — 110 000 рослин, або 4,5 — 5,5 рослин на 1 м рядка. Орієнтовна відстань між рослинами 16−20 см.

Розрахунок норми висіву при сівбі на кінцеву густоту наступний:

Розрахувати кількість клубочків, яку необхідно висіяти на один гектар для одержання 10 000 рослин перед збиранням, якщо лабораторна схожість насіння становить 80 відсотків, польова схожість 70 відсотків, втрати рослин після сходів — 5 відсотків.

Поправка на лабораторну схожість. Норма висіву визначається за формулою (1.1).

шт./га (1.1)

де — норма висіву, шт./га.

— кількість насіння, шт./га;

— маса 1000 штук насінин в грамах (для буряку гр.);

— лабораторна схожість, у відсотках (=80%).

шт./га Поправка на польову схожість.

шт./га. (1.2)

де — норма висіву при польовій схожості,. шт./га.

— польова схожість, у відсотках (=70%).

шт./га Поправка на втрати після сходів.

шт./га. (1.3)

де — норма висіву при врахуванні втрат після сходів, шт./га.

— втрати після сходів, у відсотках (=5%).

шт./га При масі 1000 насінин 14 г на 1 га необхідно висіяти:

кг/га. (1.4)

де — норма висіву кг/га.

Масова норма висіву цукрового буряка становить 2−10 кг/га насіння.

Визначимо норму висіву для нашого поля з площею 240 га:

кг.

Приймемо 632 кг. на поле.

1.4.4 Строки сівби Строки сівби визначають при врахуванні, того, що для проростання насіння потребує велику кількість води — 150−160 відсотків, від власної маси, а дражоване — до 200%. Вегетаційний період цукрового буряку 180−200 днів, що підвищує цінність ранніх строків сівби.

Сівбу починають при настанні фізичної стиглості ґрунту за температури 5−6ъ С на глибині 8−10 см. Така температура характерна для квітня.

За даними Уладово-Люлинецької дослідної станції, оптимальними строками сівби цукрового буряка є кінець березня — перша декада квітня (до 12 квітня). Залежно від метеорологічних умов сівбу потрібно завершити до 25 квітня.

Переваги ранніх строків сівби значні. Сучасні сорти характеризуються високою стійкістю до цвітухи, тому остання вже не є перешкодою для ранньої сівби.

1.5 Догляд за посівами

1.5.1 Вибір способу догляду за посівами Розглядають два способи догляду за посівами:

1) агротехнічний з механічним розпушуванням ґрунту;

2) хімічний з застосуванням гербіцидів.

В Україні більшу перспективу має агротехнічний спосіб, який у більшості випадків економічно доцільніший, екологічно чистий, на відміну від хімічного при використанні якого відбувається конфлікт з навколишнім середовищем, при тому його використання доволі дороге.

Агротехнічний спосіб. Через 4−5 днів після сівби проводять до сходове боронування посівними боронами (ЗБП-0,6) або рай борінками (ЗОР-0,7), впоперек до напрямку рядків на малій швидкості (до 4 км/год.). Суцільне розпушення на глибину до 2/3 глибини загортання насіння. Сходи з’являються через 4−5 днів після боронування. Боронування в цей час може знищити до 90% пророслих бур’янів.

Якщо після сівби пішов дощ, виникає загроза утворення ґрунтової кірки, то до сходове боронування проводять одразу ж як тільки зуби борін перестануть залипати.

Для руйнування кірки використовують культиватори УСМК-5,4.

Післясходове боронування проводять, якщо на одному метрі рядка є не менше 8−10 рослин у фазі 1−2 пари справжніх листків. Для боронування використовують агрегат із легких борін, а на сильно ущільнених ґрунтах із середніх борін. Агрегати рухаються під кутом 5−10ъ до напрямку рядків. Глибина розпушування ґрунту — 3 см.

Як тільки позначаються рядки сходів проводять шаровку (мілке розпушування міжрядь). Шаровку проводять культиваторами УСМК-5,4; КРМ-5,4; «Плай» та ін. Глибина ходу лап-бритв — 2−4 см. Захисна зона рядків 5−7 см. з кожного боку рядка.

На ущільнених і забур’янених ґрунтах на шаровці застосовують культиватори КФ-5,4 з робочими органами фрезерного типу. [див 1 ст. 457]

1.5.2 Формування густоти Густота стояння рослин на 1 га перед збиранням у зоні достатнього зволоження має становити 95−100 тис.; у зоні нестійкого зволоження 90−95 тис.; у зоні нестійкого зволоження 85−90 тис.

Існує декілька варіантів сівби, що передбачають:

1) сівба на задані відстані між насінинами, яка б гарантувала одержання і збереження розрахункової кількості рослин;

2) висів 8−10 насінин, що гарантують кінцеву оптимальну густоту;

3) сівба збільшеними нормами насіння і одержання сходів, які значно перевищують необхідну кількість. Густоту формують в ручну і механізмами, щоб мати 5,5−6,0 рослин на 1 м рядка.

Надзвичайно важливо вчасно сформувати густоту рослин. Розпочинають її після появи сходів у фазі вилочки, а завершити цей вид роботи необхідно до появи 4 пари листків. При запізненні з проривкою рослини «стікають» і виростають низькопродуктивними.

Формувати необхідну густоту можна такими способами:

1) вручну;

2) до-і після сходовими боронуваннями;

3) вздовж рядним проріджуванням за допомогою УСМП-5,4, при наявності 8−11 рослин/м2;

4) поперечне проріджування (букетування) за допомогою УСМП-5,4 на забур’янених полях, при наявності 12 рослин/м2 і більше;

5) сівба на кінцеву густоту.

1.5.3 Догляд за посівами після формування густоти Після утворення у рослин 2−3 пари справжніх листків перший раз розпушуємо ґрунт. Як правило його поєднують з підживленням азотом. Підживлювальний ніж розміщують на глибину ходу 10−12 см. Перед підживлювальним ножем розміщують по дві плоско різні лапи-бритви з шириною захвату 15 см що встановленні на глибину обробітку 8−10 см. Захисна зона 7−8 см.

Необхідність наступних розпушувань, їх періодичність, визначають залежно від ущільнення ґрунту і появи бур’янів.

Вдруге ґрунт розпушують через 8−10 днів після першого на глибину 7−14 см використовуючи долота і стрілчасті лапи. Захисна зона 10−12 см.

Трете розпушування міжрядь на глибину 7−14 см проводять долотами та підгортальники дисками. Захисна зона 12−14 см. Міжрядні розпушування припиняють після змикання листків у міжряддях.

1.5.4 Захист від хвороб і шкідників Всі попередні агрозаходи повинні бути орієнтовані на покращення фіто санітарного стану і одержання дружних сходів здорових рослин. До них відносяться:

— правильний вибір поля, типу ґрунту;

— дотримання чергування культур у сівозміні4

— внесення органічних добрив, застосування сидератів, дотримання позитивного балансу органічних речовин в ґрунті;

— збалансоване і своєчасне внесення добрив;

— поліпшення або напівпаровий обробіток ґрунту;

— високоякісний передпосівний обробіток ґрунту;

— ранні строки сівби;

— одержання рівномірних сходів і своєчасне формування густоти посівів;

— підбір стійких гібридів;

— протруювання насіння. [див 1 ст. 457].

1.6 Збирання врожаю Збирання цукрового буряка потрібно проводити в оптимальні строки, період збирання два тижні.

Наростання маси коренеплодів і підвищення цукристості триває у вересні, жовтні і навіть при теплій погоді в листопаді. Раннє збирання зменшує вихід цукру з гектара, пізнє пов’язане з втратами урожаю внаслідок несприятливих погодних умов — тривалі дощі, сніг, морози.

Строки збирання необхідно призначати залежно від площі, забезпечення механізмами з таким розрахунком щоб збиральні роботи завершити до кінця жовтня.

Збирають буряк комплексом шестирядних машин роздільного збирання причіпною гичко збиральною БМ-6А; МБП-6 та самохідною коренезбиральною КС-6; РКС-6; РКМ-6. В останні роки використовують зарубіжні комбайни холмер (Німеччина), Ропа (Німеччина), Верват (Франція).

Зрізують верхню частину коренеплоду з черешками гички. Якщо зрізується 1 см шийки коренеплоду, втрати урожаю становлять 5−7%, а при зрізанні 3 см зростають до 20−27%. Рівномірно зрізану гичку можна лише на добре вирівняному перед сівбою ґрунті, загортанні насіння на одну і ту ж глибину, рівномірному стоянні рослин в рядку.

Викопувальні робочі органи коренезбиральних машин не повинні травмувати коренеплодів. Обламування хвостиків у коренеплодів приводить до втрат врожаю. Якщо в ґрунті залишилися хвостики довжиною 3,5 см втрачається 5−6% урожаю, при довжині 5 см — втрати зростають до 10−12%.

Гичку використовують як зелений корм для годівлі худоби, силосують або розстеляють на полі як сидерат.

Коренеплоди в день збирання вивозять на бурякоприймальні пункти, щоб не допустити їх висихання в полі.

2. Конструктивна частина

2.1 Аналіз існуючих конструкції сільськогосподарських машин Щілювачі ґрунту застосовують для основного та допоміжного обробітку ґрунту при вирощуванні різних видів сільськогосподарських культур, а також при ґрунтозахисному землеробстві. Тому існують такі конструкції щілювачів ґрунту.

Плоскоріз — щілювач ґрунту ПЩН-2,5 призначений для основного плоско різного обробітку ґрунту на глибину 16…22см з одночасним глибоким розпушенням нижнього шару на глибину до 35 см під культури І технологічної групи на полях з кількістю рослинних решток, що не перевищує 3 т/га, у тому числі на схилових землях при контурно — меліоративній системі землеробства. Агрегатується з тракторами тягового класу 3. [див 2 ст. 34]

У компонувальній технологічній схемі знаряддя функціонально поєднано три операції: різноглибинний обробіток ґрунту, смужне розпушення та щілювання ґрунту. Конструктивну схему розпушувача для різноглибинного обробітку ґрунту марки ПЩН-2,5 М наведено на (рисунок 2.1). Ця комбінована ґрунтообробна машина складається з рами 2, механізму начіпного пристрою 12, плоско різних лап 3, розпушувальних лап 4, дискового подрібнювача 6, котка 7, опорних коліс 1. Рама плоско різа — щілювача має зварну конструкцію і дві частини: основну, на якій закріплені робочі органи, начіпний механізм, опорні колеса, та додаткову, на якій установлено дисковий подрібнювач. Обидві частини рами з'єднані шарнірно для поліпшення копіювання поверхні поля. В задній частині основної рами між третім і четвертим поперечними брусами встановлені рухомі кронштейни 5, призначені для плавної зміни відстані між суміжними розпушувальними лапами в поперечно — вертикальній площині. Відстань S між суміжними стояками плоско різних лап становить 1000 мм. Це вдвічі більше за мінімально допустиме значення, що важливо для покращення пропускної здатності, виконання роботи ґрунтообробною машиною без забивання пожнивними рештками. Відстань між суміжними розпушувальними лапами також більша за мінімальний розмір 500 мм, що забезпечує високу технологічну надійність роботи знаряддя на забур’янених агрофонах.

Плоскоріз — щілювач ПЩН-2,5 М є багатоцільовим знаряддям, що передбачає різні варіанти компонування його робочих органів. Це зумовлює зональну адаптивність технологічної схеми знаряддя до конкретних умов роботи.

Рисунок 2.1 — Плоскоріз — щілювач начіпний ПЩН-2.5М.:

1 — опорні колеса; 2- рама; 3 — плоско різні лапи; 4 — розпушувальні лапи; 5 — рухомий кронштейн; 6 — дисковий подрібнювач; 7 — коток; 8 — секція котка; 9 — рама котка; 10 — механізм приєднання котка; 11 — опора; 12 — механізм начіпного пристрою.

буряк ґрунт машина сільськогосподарський Щілювач — розпушувач ґрунту ЩРП-3−70 призначений для щілювання зябу, посівів озимих культур, пасовищ та сінокосів, а також смужного розпушення ґрунту для знищення «плужної підошви», поліпшення водно-повітряного режиму ґрунтового середовища, накопичення вологи переведенням поверхневого стоку води у внутрішньо ґрунтовий та для попередження і призупинення процесів водної ерозії ґрунтів. Глибина обробітку при щілюванні культур суцільної сівби 30−50 см, зябу 40−50 см. Агрегатується з тракторами класу 3.

Конструктивну схему щілювача — розпушувача ґрунту ЩРП-3−70 наведено на (рисунку 2.2). Щілювач — розпушувач ґрунту ЩРП-3−70 складається з рами 2, розпушувальних 3 та щілювальних 5 лап, начіпного механізму трактора 4, опорних прикочу вальних колес 1, дискових ножів 6 та змінних долот 7. Щілювач — розпушувач ґрунту ЩРП-3−70 виготовлений із листової сталі 25 мм завтовшки. До стояка робочого органа для щілювання посівів приварене долото 60 мм завширшки з кутом різання 12ъ. Робочий орган з таким кутом різання незначною мірою піднімає ґрунт і менше пошкоджує кореневу систему рослин при щілюванні на глибину 30−50 см. Розпушувач для щілювання зябу має більш винесене вперед долото і кут установлення долота до дна борозни 26ъ. Спереду кожної щілювальної лапи встановлено дисковий ніж, який перерізає корені й сприяє зменшенню навішування їх на стовбу. Діаметр диска ножа 400 мм. Глибина ходу дискового ножа 10−15 см, якої досягають перестановкою стояка ножа на рамі по висоті. На рамі щілювальні лапи можна кріпити з відстанню між ними 70, 90, 120 і 140 см. Опорні колеса залежно від умов роботи встановлюють з колією 1435, 1695 і 2055 мм.

Рисунок 2.2 Щілювач — розпушувач ґрунту ЩРП-3−70:

1 — опорні колеса; 2 — рама; 3 і 5 — розпушувальні та щілювальні лапи; 4 — начіпний механізм; 6 — дискові ножі; 7 — змінні долота.

Щілювач — розпушувач ґрунту ЩРП-5−70 призначений для суцільного обробітку ґрунту з максимальним збереженням стерні і інших поживних залишків після колоскових і просапних культур з одночасним щілюванням; начіпний, може використовуватись в варіанті плоско різа і щілювача.

Будова щілювача — розпушувача ґрунту ЩРП-5−70 аналогічна до будови щілювача — розпушувача ґрунту ЩРП-3−70, відмінність лише в тому що він має п’ять плоско різних лап, а не три. Агрегатується з тракторами тягового класу 5. [див 3 ст. 98]

Рисунок 2.3 Щілювач — розпушувач ґрунту ЩРП-5−70.

2.2 Обґрунтування необхідності розробки нової машини для виконання операції щілювання ґрунту Розвиток конструкцій розпушувачів зумовлений необхідністю комплексного забезпечення рослинництва енергозберігаючими засобами механізації основного обробітку ґрунту, переходом до ресурсозберігаючих технологій і відповідних комплексів машин, зонально адаптованих, зокрема до систем «точного землеробства», розробленням екологічно ощадних способів механізованого обробітку ґрунту для реалізації інтегрованого захисту рослин від бур’янів, шкідників і хвороб, створенням нових засобів обробітку ґрунту для реалізації технологій мінімалізації антропогенного впливу на ґрунт.

Ефект розроблених технологій мінімалізованого основного обробітку ґрунту, знаряддя та зонально адаптованих комплексів машин можна характеризувати істотним (на 10…25%) скороченням сумарних витрат ресурсів при вирощуванні традиційних для України сільськогосподарських культур, переважно за рахунок глибокої диференціації нових технологій.

Щодо волого та ґрунтозабезпечення, то розпушувачі ЩРП-3−70 і ПЩН 2,5 М відповідають рівню кращих світових зразків сільськогосподарської техніки. Нині знаряддя цієї групи реально обробляють до 25% посівних площ в Україні, що особливо ефективне для посушливих районів. Хоча дані агрегати і ефективні, але вони доволі енергомісткі. Тому виникла потреба розробки нової машини для розпушування і щілювання ґрунту, яка б відповідала умовам енергозберігаючих технологій.

2.3 Опис розробленої сільськогосподарської машини Розроблений щілювач ґрунту має значні переваги перед існуючими на даний момент, вітчизняними і зарубіжними зразками техніки для енергозберігаючих технологій.

Запропонована корисна модель засобу для обробітку ґрунту включає створення в підорному шарі ґрунту порожнин у вигляді щілин, які виконують проколюванням ґрунту з різанням його знизу вверх, при цьому щілини створюються переривисті.

Сукупними ознаками запропонованої корисної моделі є те, що різання лезом знизу обумовлюється різанням із ковзанням, що значно менше рубля чого різання. Останнє визначається нормальним тиском R або межею міцності матеріалу на зім`ятя. При різанні з ковзанням збільшується кут між напрямком переміщення леза і нормаллю. Сила R розкладається на дві складові: нормальну N і тангенціальну Т. Остання досягає свого максимального значення, яке дорівнює силі тертя. Де ц кут тертя. Крім того при різанні із ковзанням лезо своїми нерівностями захоплює частини матеріалу і тим самим зсуває їх. При цьому виникає напруження розтягу і зсуву. А оскільки межа міцності на розтяг і зсув менша ніж на тиск і зім`ятя, то це теж призводить до зменшення сил опору різанням із ковзанням.

Таким чином, при взаємодії з відомими ознаками (створення у ґрунті порожнин у вигляді щілин), нові ознаки (виконання щілин проколюванням ґрунту з подальшим різанням його знизу вверх, при цьому щілини створюються переривистими) забезпечують появу нових технологічних властивостей і технічний результат, як наслідок (зменшення енергозатрат, за рахунок заміни рубля чого різання, різанням із ковзанням, та зменшення ерозіє небезпечності і збільшення накопичення вологи в ґрунті, за рахунок виконання щілин переривистими).

Тому даний агрегат забезпечує збільшення накопичення вологи в ґрунті. Зниження енергозатрат і ерозіє небезпечності.

Прототипом пристрою для реалізації запропонованого агрегату є робочий орган з радіальними спицями та гострими зубцями для рихлення верхнього шару ґрунту. В умовах підвищеної вологості ґрунт, який налип на поверхню зуба очищується при наступному входження в ґрунт, завдяки відігнутій поверхні зуба.

Розроблений агрегат ґрунтується на перекочуванні по полю коліс з металевим ободом, на яких закріплені V подібні ножі (рис 2.4 переріз А-А).

Машино — тракторний агрегат для обробітку ґрунту складається із енергозасобу трактора 1, з навішеною на авто зчіпку 2 машини (пристрою) для обробітку ґрунту 3. Останній містить раму 4, вал 5, що закріплено на опорах 6 рами 4 з можливістю обертання в підшипниках, які встановлені на опорах 6. На валу 5 закріплено, що найменше два колеса 12 що мають V подібні ножі 9 з кутом б, розпіркою жорсткості 10. [ див 5].

Рисунок 2.4 Загальний вигляд пристрою для обробітку ґрунту

1-трактор; 2-автозчіпка; 3-агрегат для обробітку ґрунту; 4-рама; 5-вал; 6-опора; колеса 7−8, 9-V подібні ножі з кутом б, 10-місткість для води, 11-розпірка жорсткості.

2.4 Розрахунок параметрів спроектованого агрегату Розпушувач — щілювач ґрунту е одним із найскладніших ґрунтообробних знарядь. Він створений для щілювання ґрунту на глибину 45−50 см (аналогічно до щілювача ґрунту ЩРП-3−70), лише ця умова дозволить агрегату виконувати задані функції (запобігати ерозії ґрунтів, збільшувати накопичення вологи в ґрунті та. ін.).

Особливістю обробітку ґрунту нашим щілювачем є те, що при його роботі буде утворюватись нерівність підошви під розпушеним шаром, наявність так званих гребенів. Вони утворюються в наслідок криволінійного руху по трохоїдам робочих органів Найнижчі точки, А перетину низхідних і висхідних гілок подовжених циклоїд є вершинами гребенів (рис2.5).

Рисунок 2.5 Схема до визначення рівняння руху робочого органу щілювача.

Отже при проектуванні нашого щілювача ми створили такий режим роботи щоб значення нашої гребененосності було в допустимих межах 45−50см. Висота гребенів буде залежати в основному від діаметра барабана R, кількості однобічних робочих органів z, відношення л окружної і поступальної швидкостей. Необхідно визначити залежності між вказаними величинами. [ див 4 ст. 328]

Розглянемо абсолютний рух крайньої точки ножа A (рис 2.5) який закріплений на барабані щілювача.

За час t вісь щілювача пройде шлях V1, а барабан повернеться на кут повороту ц1, і точка, А переміститься в точку А1. тоді координата визначиться рівнянням

(2.1)

На якість роботи щілювача значно впливає показник кінематичного режиму роботи

(2.2)

Знаючи швидкість руху нашого агрегату і радіус робочого колеса можна визначити л. [ див 4 ст. 328]

Радіус робочого колеса визначимо з тієї умови щоб при його роботі відстань по колу була такою щоб не відбувалося виривання скиби. Ця умова визначиться графічним методом прийнявши довільний радіус робочого колеса.

Приймемо радіус робочого колеса рівним 50 см, кут між робочими органами що буде забезпечувати раніше прийняті межі обробітку ґрунту 45−50 см. визначимо графічним методом (див рис 2.5) з рисунка видно що оптимальним кутом між робочим органом є кут 30ъ. При куту 30ъ, кількість робочих органів буде рівна. Якщо збільшувати кут між робочими органами то висота гребенів не буде забезпечувати умови обробітку ґрунту. А при його зменшенні буде відбуватись виривання скиби ґрунту і забивання робочих органів. Отже вибраний кут є оптимальним. Експериментально встановлено, що оптимальне значення кута між робочими органами лежить в межах 30−40ъ [ див 4 ст. 330]

Визначимо відстань між робочими органами по колу. Для цього необхідно знати довжину кола її ми визначимо за формулою:

(2.3)

Відстань між робочими органами по колу буде

(2.4)

Отже відстань між робочими органами буде рівна 26 см. що задовольняє нас. Отже можна вважати що вибраний діаметр відповідає всім вимогам .

Для визначення шляху V1 необхідно знати робочу швидкість агрегату (приймемо робочу швидкість V=8км/год.), кількість обертів які зробить колесо за 1 хв. Отже визначимо кількість обертів що зробить колесо за 1 хв.

(2.5)

об/хв.

Знаючи кількість обертів за хвилину можна визначити шлях що пройде колесо за 1с.

(2.6)

об/хв.

Складемо рівняння невідомих з якого знайдемо V1.

звідки м. (2.7)

Отже за одну хвилину колесо пройде шлях 2.198м.

Показник кінематичного режиму роботи.

Якщо л<1 то це значить що наш щілювач буде сприймати значні навантаження, отже робочі органи необхідно виготовити з якісного матеріалу.

Визначимо координату точки А.

Рисунок 2.6 Схема визначеної траєкторії руху ножа.

Кількість робочих коліс визначимо з тягового розрахунку. А відстань між робочими органами визначимо за коефіцієнтом повного рихлення. Глибокий безвідвальний обробіток ґрунту має ряд переваг в порівнянні з традиційною відвальною оранкою лемішними плугами. Це: менша енергоємність, більш висока продуктивність і більші робочі швидкості, утворення кращих умов для збереження і накопичення вологи в ґрунті, знищення підорної підошви нижче оброблюваного шару, покращення аерації і фільтрації ґрунту, попередження і зниження водної і вітрової ерозії, що з часом відображається на кореневій системі рослин і формування врожаю.

Робочим органом щілювача є V — подібний ніж з кутом б. Кут б лежить в межах від 20ъ до 25ъ .Лише коли ніж щілювача буде виконаний з кутом б що лежатиме в даних межах то буде забезпечуватись різання з ковзанням, а не рубленям, що зменшить опір агрегату перекочуванню по полі при роботі. Якість щілювання в основному залежить від кількості ножів і кута розташування робочих органів. Ніж діє на ґрунт аналогічно двогранному клину. Профіль зони різання ґрунту наведений на рис 2.7. Якісне рихлення

ґрунту проходе при умові, коли задана глибина обробки не перевищує значення так званої критичної глибини різання .

Робочі органи нашого щілювача встановлюють на рамі по ширині захвату. Тому дуже важливо правильно вибрати параметри правильного розташування робочих органів на агрегаті, які визначають якісні і енергетичні показники роботи агрегату.

Рисунок 2.7 Профіль зони деформації ґрунту робочими органами щілювача.

Одним з показників що характеризує, якість обробки ґрунту, слугує коефіцієнт повноти розпушування, який рівний відношенню площі поперечного перерізу розпушеної зони до загальної площі що обробляється.

Шляхом аналізу зон розпушення ґрунту (рис. 2.7) встановлюють залежність геометричних розмірів робочих органів від їх взаємного розташування. З врахуванням кута сколювання ґрунту (ш = 45ъ) при В? 2Н, якщо Н? Нкр, висота не розпушених підґрунтових гребенів h2 = 0,5 В, а товщина суцільного розпушеного верхнього шару h=Н-0,5 В. Таким чином, регулювання ширини між робочими колесами можна досягти значного покращення показників процесу розпушування. Все це дає можливість виконувати різні види обробітку ґрунту: при В?2Н виконують роботи по щілюванню і утворенню кротоподібних сіток, при В<2Н — для основного безвідвального обробітку ґрунту з заданою товщиною суцільного розпушеного верхнього шару ґрунту, а в поєднанні з попереднім обробітком ґрунту — для розпушення підорного горизонту.

3. ОПЕРАЦІЙНА КАРТА Технологію і організацію механізованих сільськогосподарських робіт відображаємо в операційній карті. Зведена операційно-технологічна карта включає 7 пунктів: умови роботи, комплектування і підготовка агрегату до роботи, підготовка поля, організація роботи агрегату в загінці, контроль якості роботи, охорона праці та навколишнього середовища.

Для виконання операції по міжрядному обробітку при вирощуванні цукрового буряку :

Умови роботи Склад агрегату — Трактор Т-150+Щілювач.

Площа поля — F = 240 га;

Величина схилу — і = 2%;

Агрофон — поле із стернею;

Група — І;

Клас ґрунту — 4;

Тип ґрунту — чорнозем.

Агротехнічні вимоги Щілювання провести пізно восени до настання морозів.

Швидкість руху агрегату — не більше 8 км /год.

Глибина щілювання 45−50 см.

Підготовка поля У технологічній частині проекту важливе місце займає розробка заходів по підготовці поля до виконання сільськогосподарських робіт. Першим із цих заходів є огляд з метою усунення перешкод, які негативно впливають на якість виконання технологічних операцій, знижують продуктивність тракторних агрегатів. Необхідно передбачити позначення перешкод, які не можна усунути, ліквідацію глибоких канав.

Підготовка поля до проведення операції включає також розмічування віхами місць заїзду МТА, першого проходу, а при русі перекриттям та комбінованих способах — двох перших проходів. Якщо поле має складну конфігурацію, то в багатьох випадках вдається виділити прямокутні загінки, які виділяються типовими способами, а краї ділянки неправильної форми обробляються окремо, враховуючи особливості поля і агротехнічні вимоги. В залежності від цього вибирають спосіб руху.

Спосіб руху — човниковий. Розрахунок ширини поворотної смуги.

Ширина поворотної смуги залежить від складу агрегату і виду повороту.

При петльових поворотах ширина повороту дорівнює:

Е = 3R + e (3.1)

R — Мінімальний радіус повороту агрегату, м.

е — Довжина виїзду агрегату, м;

Радіус повороту можна брати таким, що дорівнює кінематичній довжині агрегату.

Довжина виїзду агрегату становить:

е = (0,5…0,7) la (3.2)

la — довжина агрегату, м

la = lt + lm

де — lt кінематична довжина трактора, м lt =1,2

lm — кінематична довжина машини, приймемо у відповідності до щілювача ґрунту ЩРП-3−70 м lm = 1,2

la = 1.2+1.45 = 2.645 м е = (0,5…0,7)2,645 = 1,4 м Ширина агрегату Ва становить:

Ва = 2.5 м Отже Е = 1,5•R + е (3.3)

Е = 1,5•2.5 +1,4 = 5.15 м.

Комплектування і підготовка агрегату до роботи Для комплектування з нашим щілювачем підходять трактори 3 тягового класу. Ми оберемо трактор Т-150, так як він на гусеничному ходу що зменшує ущільнення ґрунту зменшення якого і є важливим для виконання технологічної операції щілювання. Так як щілювання проводиться для якомога більшого накопичення вологи за осінньо — зимовий період, і запобігти водній і повітря ній ерозії ґрунту.

Перед початком роботи трактора необхідно перевірити технічний стан і провести необхідні заходи по технічному обслуговуванню. Підготувати механізм навіски: довжину розкосів встановити 515 мм; вилки розкосів з'єднати з нижніми поздовжніми тягами через продовгуваті отвори; шарніри подовжувачів надіти на пальці рамки зчіпки і зафіксувати; задній шарнір центральної тяги ввести між планками причіпного пристрою рамки зчіпки і зафіксувати пальцем; рамку зчіпки встановити вертикально (зміною довжини центральної тяги). Перевірити наявність протипожежного знаряддя: вогнегасника, лопати, відра, скоби.

Перед роботою щілювача необхідно перевірити технічний стан і провести необхідні заходи по технічному обслуговуванню. Підготовка щілювача.

Оглянути щілювач, з’ясувати його комплектність. Перевірити технічний стан робочих органів щілювача, опорних коліс, робочих секцій, рами. Перевірити, щоб леза ножів були загострені. Перевірити кріплення ножів.

Встановити тиск в опорних колесах 0,35МПа.

З'єднати щілювач з трактором. Довжину обмежувальних ланцюгів механізму навіски максимально зменшити. Поперечне переміщення рами щілювача при цьому не повинно перевищувати 20 мм. Перевірити наявність рідини в резервуарі

Організація роботи агрегату в загінці

Вивести агрегат на лінію першого проходу включити третю передачу, почати рух. Через 40…50 м зупинити агрегат і перевірити глибину обробітку, ширину захисної смуги.

При необхідності виконати регулювання робочих органів.

Продовжити рух агрегату. Виконати поворот агрегату в межах поворотної смуги і вивести агрегат на лінію другого проходу.

Виконати другий та наступні проходи агрегату.

Обробити поворотні смуги після закінчення обробітку робочої ділянки.

Контроль якості роботи На початку зміни контроль якості роботи перевіряє тракторист, протягом зміни бажано провести декілька контролів якості роботи, протягом дня це може бути бригадир чи помічник, а по завершенні зміни головний агроном.

Глибина щілювання має складати 45−50 см.

Контроль проводити за допомогою вимірювальних засобів таких як лінійка чи рулетка.

Відхилення від глибини обробітку, мм — ±10;

Охорона праці та навколишнього середовища До ремонту трактора і щілювача допускаються особи, що пройшли інструктаж по ТБ на робочому місці і отримали практичні навички безпечного виконання робіт.

Повторні інструктажі робіт здійснюють керівники відповідних цехів, ланок. Після переведенні інструктажу необхідно зробити відповідний запис у журналі з ТБ.

Перед початком роботи перевірити інструмент, засоби, підйомні механізми.

При перевірці технічного стану машини звертати увагу на наявність і надійність кріплення захисних засобів.

Перевірити наявність протипожежного інструменту.

4. ОБГРУНТУВАННЯ КІЛЬКІСНОГО І СТРУКТУРНОГО СКЛАДУ МЕХАНІЗОВАНОЇ ЛАНКИ ДЛЯ ЦУКРОВОГО БУРЯКА

4.1 Складання технологічної карти вирощування цукрового буряка Основним технологічним документом на вирощування і збирання сільськогосподарських культур у конкретному господарстві є технологічна карта, яка включає такі блоки інформації:

— агротехнічний блок, що містить назву операції та основні вимоги до неї (глибина обробітку, норма внесення), обсяг робіт, початок і тривалість робіт, коефіцієнт втрат врожаю при порушенні оптимальних Агро строків (приведені в першому розділі);

— технічне забезпечення операцій і нормативи на використання техніки (змінна норма виробітку, норма витрати палива, еталонна продуктивність);

— потреба в ресурсах: кількість технічних засобів, виробничого персоналу, робочих днів і нормозмін (ресурси часу), палива, технологічних матеріалів;

— показники ефективності та екологічності операцій: затрати праці, прямі витрати коштів, сукупна енергоємність операцій, показник шкідливого впливу операцій на середовище, коефіцієнт енергетичної ефективності технології.

Заповнена технологічна карта приведена в додатку. Технологічні операції в карті записують у послідовності їх виконання.

При проектуванні технологій доцільно виділити окремі технологічні цикли, що об'єднують сукупність операцій зі спільними кінцевими завданнями (основний обробіток ґрунту, передпосівний обробіток, сівба, догляд за посівами, збирання врожаю, післязбиральний обробіток врожаю).