Угольная промисловість світу. 
Проблеми та перспективы

Міністерство спільного освітнього і професійного образования.

Російської Федерации.

Головне управління спільного освітнього і професійного образования.

Іркутський Державний Университет.

Реферат на тему.

ВУГІЛЬНА ПРОМИСЛОВІСТЬ МИРА.

Проблеми та перспективы.

виконав: студент грн. 2432.

Маркидонов Тимур

Проверил:

Гуків В.П.

Іркутськ, 2004 г.

Содержание Введение … 3 1. Загальна характеристика ситуації у вугільної промисловості … 5 2. Проблеми вугільної промисловості … 6 3. Перспективи вугільної промисловості … 7 Укладання … 9 Список літератури … 10.

Світовий паливно-енергетичний комплекс займає виключно важливе місце у міжнародної економіки. Досить сказати, що сукупна чиста частка енергетичної продукції структурі світового ВВП справжнє час у середньому становить 10−12%, приблизно в 1,8 тис. дол. на рік у розрахунку населення. У цьому темпи зростання енергетичного споживання починаючи початку 80-х р. практично цілком збіглися з показниками приросту світового ВВП. У цьому доступність до енергоресурсів і ефективність їх використання є стратегічної основою національної стратегії безпеки будь-який страны.

Основними джерелами енергії сьогодні є геологічні паливно-енергетичних ресурсів: нафту, вугілля, газ, горючі сланці, торф, уран тощо. На частку яких припадає до 93% виробленої у світі енергії. Решта 7% відшкодовуються використанням відновлювальних джерел енергії, тобто. води, сонця, вітру, біомаси і той геотерміки. Вочевидь, що у умовах розвиток світової енергетики, його динаміка і кон’юнктура в значною мірою залежить від рівня освоєння людством геологічних паливно-енергетичних ресурсов.

Доля первинних энергересурсов у виробництві энергии:

Серед геологічних паливно-енергетичних ресурсів, сукупний обсяг яких становить 6,3 трлн. тонн умовного палива (т.у.м.), найбільші запаси у світі належать твердому палива. Його обсяги становлять 3971 млрд. т.у.м. Найменше у природі представлені запаси урану (674,6 млрд. т.у.м.). Для нафти і є характерна середня ступінь забезпеченості - 788 млрд. і 851 млрд. т.у.м., соответственно.

Долевая структура геологічних паливно-енергетичних ресурсів у мире:

У той самий час сучасний стан світової енергетики характеризується поруч суперечливих особенностей.

По-перше, це пов’язано з нерівномірністю і дисперсностью розміщення геологічних енергетичних ресурсів у регіонах земної кулі. Так, найбільшими энергосырьевыми державами світу, забезпечують у сумі понад дві третини світового обсягу видобутку, є країни Близького і Середнього Сходу, Китай, Росія, почасти Австралія (за вугілля) і ПАР (по вугіллю). У той самий час наименьше всього забезпечені енергетичними ресурсами країни Північної Америки, Західної Європи, і навіть АТР, які, тим не менш, основні споживачами сырья.

По-друге, нерівномірність споживання енергетичних ресурсів по регіонам земної кулі. Через війну економічно розвинених країн, забезпечені найменшим кількість сировини, споживають близько 80% енергоресурсів, видобутих і вироблених. У цьому, середньодушове енергоспоживання у яких сягає 11−13 тис. т.у.м., що як в 6 раз вище середньосвітового показника (2 тис. т.у.т.).

По-третє, у світі різка диспропорція між обсягом різних видів палива на розвіданих запасах та його часток на виробництві енергії. Зокрема, нафта і природний газ забезпечують 61% світового енерговиробництва, хоча з них припадає лише 26% розвіданих запасів, а вугілля, при найкращою забезпеченості доведеними запасами (63,3%), виробляє лише 26% енергії. Ця обставина стає більш актуальним у зв’язку з обмеженістю і невосполнимостью енергоресурсів по нафти і газу. За оцінками Міжнародного енергетичного агенції із стану на 2003;й р., за існуючих темпах споживання розвідані запаси на нафту вичерпаються вже 30 року, а газу — у найближчі 50, тоді як запасів вугілля при найінтенсивнішій використанні вистачить 200 лет.

У всіх вищевказаних чинників стан і розвитку світової енергетики значно залежить від її ресурсної обеспеченности.

1. Вугільна промышленность.

За оцінками експертів, частка на структурі світового топливноенергетичного балансу становить близько 27%. Основними її галузямиспоживачами є металургія і електроенергетику. З використанням вугілля виробляється приблизно 44% всієї світової электроэнергии.

Більше 80% вугільних запасів зосереджене у Північній Америці, Азіатсько-Тихоокеанському регіоні хоч і країн СНД. У цьому дев’ята частина світових запасів вугілля зосереджена Китаї, Шоста частина — у Росії. Запаси на Казахстані становлять 35,8 млрд. т. чи 3,6% світових запасов.

Основними імпортерами виступають країни Західної Європи (близько 160 млн. т) і АТР (більш 200 млн. т, зокрема. Японія — 130 млн. т, Південну Корею — близько 50 млн. т і Тайвань — близько 20 млн. т).

Провідними експортерами є Австралія, США, ПАР, Колумбія, Венесуела, Індонезія, Канада, Китай, Польща та Росія. Поставками з цих держав забезпечується більш 90% світових імпортних потребностей.

2. Проблеми вугільної промышленности.

У вугільній промисловості світу можна назвати мій погляд 3 основних проблемы.

2.1. Збитковість вугільної промышленности.

Починаючи з середини 90-х, на світовому ринку вугілля компаніями ціни мали чітко виражену тенденцію зниження, внаслідок загального здешевлення вартості енергоносіїв є й зниженням ролі на энергобалансах провідних стран-потребителей.

Вугільна промисловість в усьому світі як така є збитковою і дотаційною сферою, на її стабільного існування у ній необхідні грошові вливання з боку держави. Отже, зниження ціни вугілля ще більше знизило рентабельність видобутку газу і виробництва вугілля, ще, вугілля значно поступається природного газу і нафти витратним і екологічним показниками його использования.

Особливо яскраво цього факту відбилася в економічно нестабільних країнах. Приміром у Росії припинено діяльність приблизно 2/3 вугільних розрізів. А професія шахтаря, яку вважали престижної за радянських часів, різко здала своїми панівними позиціями. Держава практично призупинило зарплату гірникам, що викликало дуже багато страйків у всій стране.

2.2. Травматизм на предприятиях.

Як наслідок, у зв’язку з недостатньою підтримкою вугільної промисловості із боку держав країн, отже й різкого зменшення виділених коштів у охорону праці, збільшився зростання травматизму на підприємствах. Найбільш неблагополучними країнами у плані є Китаю і Росія, щорічно при видобутку й вугілля гинуть сотні, або навіть тисячі людей.

2.3. Екологічні проблемы.

Однією з серйозні проблеми є також заподіювана природі шкода при добуванні і переробки вугілля. По-перше, це вивільнення у повітря метану розробки родовищ. По-друге, щоб одержати, наприклад, коксівного вугілля його потрібно нагрівати до певної температури. Як слідство, у повітря викидається велика кількість вуглекислого газу та деяких інших сполук, які впливають на атмосферу Землі, і сприяють виникненню парникового эффекта.

3. Перспективи вугільної промышленности.

Попри всі проблеми, вугільна промисловість у світі зберегла роль найважливішої базисної галузі. Значення вугілля, як однієї з основних типів енергоносіїв межі третього тисячоліття обумовлюється дією наступних провідних ринкових чинників: 1) Енергетика залишається самої пріоритетною галуззю економіки. Споживачі зацікавлені у безумовному збереженні стабільності енергетичної бази й розмаїтті альтернативних джерел енергетичного сировини. 2) Стабільна і велика ресурсну базу. Показник забезпеченості за поточний рівень споживання готовими на експлуатацію запасами по вугілля — одне з найбільш високих серед усіх з корисними копалинами. 3) Можливість експортерам вугілля працювати в різних ринки збуту. Більшість зарубіжних експортерів є основою власної енергетики. З іншого боку, географічне розташування Австралії, Колумбии,.

ПАР, Індонезії, США таке, що з сучасні засоби морського транспорту вони можуть практично з витратами відвантажувати вугілля на обидва провідних які споживають ринку — до Європи чи Східну Азию.

Тому з разі проблеми зі збутом своєї продукції одному з цих ринків експортери можуть переключити відвантаження другого споживаючий ринок або на національне споживання (обмеживши в енергобалансі частку зазвичай імпортованих мазуту чи нафти). 4) Дешевизна вугілля порівняно з вартістю прямих замінників, стабільність цін вугілля. Стабільність і прогнозованість цін вугілля забезпечує споживачам зручність планування витрат. У той самий час, одиниця теплотворної спроможності палива під час використання вугілля обходиться споживачеві у середньому 1,5 рази дешевше від, аніж за застосуванні мазута.

За прогнозом «Energy Information Administration» (Міністерство енергетики США) споживання первинних енергоносіїв у світі до 2020 р. зросте проти нинішнім рівнем на 65%. Копалини види палива залишаться основними джерелами енергії і забезпечуватимуть до 80% світового энергопотребления.

На перспективу до 2020 р. міжнародні експерти не очікують істотного зниження ролі вугілля, як однієї з найважливіших енергоносіїв. Понад те, з допомогою дуже ймовірного скорочення темпи зростання споживання нафти і нафтопродуктів перегляду ставлення до розвитку атомної енергетики у багатьох країнах може відбутися певне зростання його у структурі энергопотребления.

За нинішнього рівні споживання його розвіданих запасів вистачить приблизно за 200 років, порівняно з майже 50 роками для газу та 30 — для нефти.

Прогноз світового споживання вугілля на період до 2020 р., млн. т |Регіони світу |1995 |2000 |2005 |2010 |2015 |2020 | |Усього |4644.9 |4909.8 |5367.0 |5788.8 |6209.8 |6865.7 | |Сівши. Америка |919.0 |1057.8 |1085.0 |1121.3 |1175.7 |1239.2 | |Зап. Європа |550.8 |510.8 |478.1 |457.2 |436.4 |409.1 | |Пром. розвинені страны|233.2 |235.0 |261.3 |264.0 |268.5 |272.2 | |Азії | | | | | | | |Вост. Европа/бывший |847.3 |732.1 |732.1 |686.8 |632.3 |564.3 | |СРСР | | | | | | | |Розвиваючі |2094.7 |2374.1 |2810.5 |3259.6 |3696.8 |4380.9 | |країни | | | | | | |.

Провідними споживачами на Азії, і світі як і залишаться Китаю і Індія. До 2020 р. частку Китаю та Індії припадатиме 33% приросту світового енергоспоживання і 90% збільшення використання на мире.

Експерти Міністерства Енергетики США вважають, що вугілля у цій країні залишиться конкурентоспроможним проти інші види палива завдяки низьким недоліків видобування нафти й тарифів його транспортировку.

У Канаді споживання вугілля пов’язують із намечаемым висновком з експлуатації ЧАЕС після 2010 р. значній своїй частині потужностей АЕС, які замінюватись вугільними ТЕС. У Японії заплановано запровадити до 2020 р. щонайменше 10 ГВт потужностей вугільних станцій нової генерації. Очікується також помітний приріст споживання Бразилії, і Південної Корее.

Заключение

.

Вугільна промисловість, будучи однією з найважливіших галузей економіки та паливно-енергетичного комплексу, водночас залишається збитковою і вимагає вкладення великих фінансових коштів на його розвитку. Для підприємств вугілля що неспроможні піднятися у зв’язку з прямий цінової залежності від його основних конкурентів у проведенні енергії - нафти і газу. І на найближчі 15 років ніяких серйозних змін — у вугільної промисловості, судячи з усього, спостерігатися не будет.

Довгострокові перспективи пророкувати складно, проте його можна припустити, що й запаси продовжуватимуть зменшуватися не залишиться знайдено нових родовищ чи інших видів палива, то вже до 2030;го року вугілля може бути є основним джерелом паливної енергії, т.к. має величезні запаси проти нафтою та газом.

Людство муситиме вкладати вартість розробку програм зниження забруднення довкілля через добування і виробництва вугілля. У зв’язку з цим, розвиток вугільної промисловості прийме світові масштаби. Безсумнівно також зростуть і вугілля, а отже його виробництво стане рентабельным.

1. Назарбаєв Е.Ж. «Сучасне стан й розвитку світового паливно-енергетичного комплексу.» Журнал «Analytic».

(internet 2. Тукмаков Д. «Відключення». Газета «Завтра». № 7(376), 13.02.2001. 3. Чедвік Дж., «Світова вугільна промисловість.» Переклад статті ;

Гребєнщиков В. П. Журнал вугілля. № 12, 2002. 4. Web-ресурс: «Використання енергії». Zaporozhye Nuclear Power Plant.

(internet 5. Web-ресурс: «Світовий ринок вугілля й перспективи російських экспортеров».

Журнал «ВНИКИ», (internet.