Основні причини виникнення необхідності реформування системи вищої освіти

Поряд із позитивними здобутками система вищої освіти має ряд проблемних питань:

• · в умовах нової демократичної суспільно-політичної системи (формування нових правил і засад економічного та соціального буття, стирання кордонів, нових інформаційно-комунікаційних технологій) ще не в повній мірі забезпечується підготовка висококваліфікованих фахівців;
• · система не стала органічною складовою державного управління, не забезпечує результативність їх діяльності через розвиток інтелектуального потенціалу працівників;
• · зміст, організація та форми професійного навчання фахівців не завжди відповідають сучасним вимогам, потребам органів влади, не мають випереджального характеру, у програмах навчальних дисциплін не завжди збалансоване співвідношення фундаментальних і практично-прикладних тем, вдосконалення потребують практична спрямованість та використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій;
• · система підготовки потребує удосконалення необхідної нормативної бази, стандартів щоденної професійної діяльності фахівців (кваліфікаційних характеристик), забезпечення ефективними механізмами вивчення потреб і оцінки якості професійної діяльності та навчання, достатнім ресурсним забезпеченням, у тому числі фінансовим, кадровим і науково-методичним;
• · науково-педагогічні та наукові працівники навчальних закладів недостатньо тісно пов’язані з практичною діяльністю суб'єктів державного сектору, не проводять експертно-аналітичний супровід їх діяльності, не всі мають досвід практичної діяльності в цих органах;
• · система підвищення кваліфікації потребує переходу до планомірного управління, законодавчого і нормативного урегулювання;
• · післядипломна освіта державних службовців, підвищення кваліфікації викладачів економічних дисциплін вищих навчальних закладів проводиться за традиційними освітніми схемами, відірвано від контексту загального освітнього процесу, його методологічного і технологічного забезпечення, що не дає потрібної ефективності;
• · потребують суттєвого удосконалення і диверсифікації професійні програми підвищення кваліфікації;
• · відсутні унормовані механізми та процедури залучення молоді до навчання за спеціальностями;
• · відсутня низка важливих спеціальностей, бракує галузевих стандартів нового покоління щодо професійного навчання;
• · структура вищої та післядипломної освіти фахівців не в повній мірі відповідає змісту діяльності у різних сферах України та Болонськими принципам;
• · потребує подальшої оптимізації система вищих навчальних закладів і наукових установ.

Сьогодні існує необхідність надання суспільству цілісного спектра освітніх послуг нової якості - від первинної підготовки фахівців для роботи у державних та недержавних органах, установах, організаціях до підвищення кваліфікації державних службовців, науково-педагогічного персоналу, керівників державних підприємств, установ і організацій України, а також через участь науково-педагогічного персоналу ВНЗ у науковому супроводженні бюджетного процесу. [2, с.13].