У чому сутність філософсько-методологічного аналізу науки

Традиційним для наших наук (книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство тощо) є діалектичний метод пізнання. Він вимагає всебічне вивчати бібліотечно-бібліографічні процеси і явища (принцип всебічності), розкривати наявні між ними взаємозв'язку зовнішнього і внутрішнього характеру, розглядати процеси і явище в русі, розвитку; бачити в них перехід кількісних змін у якісні (відомий закон переходу кількості в якість і навпаки); розкривати внутрішні протиріччя, єдність протилежностей (закон єдність і взаємодія протилежностей) і на цій основі рушійні сили досліджуваних явищ і процесів, керуватися в пізнанні законом заперечення, аналізувати в єдності теорію і практику досліджуваних явищ, так як практика є джерелом пізнання і критерієм його істинності. Діалектика, крім перерахованого, озброює дослідника такими принципами як єдність логічного та історичного, опора на принцип історизму, детермінізму, принцип єдності аналізу та синтезу, принцип сходження від абстрактного до конкретного, принцип сходження від одиничного до загального і назад. Суттєве значення для нашого комплексу наук і областей діяльності має принцип детермінізму, який свідчить, що всі суспільні явища носять соціально-детермінований характер, тобто вони зумовлені інформаційними потребами суспільства, окремих його груп та індивідів.

Суттєве значення для теорії наших наук має ідея про те, що джерелом розвитку людини як особистості, крім його індивідуальної активності, знаходиться і поза людини, що його формування відбувається за певною «соціальною програмою» під впливом суспільного середовища і системи освіти. Це стимулює дослідника вивчати ті соціально-культурні фактори, які впливають на людину.

Найтіснішим чином з філософією науки пов’язана логіка науки. Вона є по суті одним з напрямків або розділів філософської науки. Логіка науки займається дослідженням логічних законів і закономірностей наукового пізнання, способів побудови наукових теорій, понять, суджень, умовиводів (згадаємо основні закони логіки: закон тотожності, не протиріччя, закон виключеного третього, закон достатньої підстави).

Таким чином, функції філософії в науковому пізнанні можна поділяти на два рівні: методологічні (нормативно-організуюча, технологічна, ціннісно-етична, евристична); світоглядна (гносеологічна, соціально-історична).