Простий зв «язок між двома комп» ютерами

В найпростішому випадку взаємодія двох комп’ютерів може здійснюватися через COM чи USB порти, це так зване «нуль-модемне з'єднання» (рис. 2. 3).

Рис. 2. 3. Простий зв’язок між двома комп’ютерами.

Програма що працює на комп’ютері А не може безпосередньо доступитися до ресурсів комп’ютера В. Вона має просити (за допомогою повідомлень) відповідну програму, що працює на комп’ютері В. Повідомлення можуть містити як інформаційні дані (вміст певного файлу), так і команди на виконання певних дій (рис. 2. 4).

Рис. 2. 4. Мережна взаємодія комп’ютерів та периферійних пристроїв.

Драйвери і контролери портів працюють подібно до попереднього прикладу. Разом вони виконують передачу інформації по кабелю між двома комп’ютерами. В справжніх мережах подібні функції виконують мережні адаптери та їх драйвери.

Модулі «Клієнт» та «Сервер».

Потреба у доступі до віддалених файлів та ресурсів може виникати у користувачів багатьох різноманітних застосувань:

Текстових редакторів.

Графічних редакторів.

СУБД (Системи управління базами даних).

Очевидно, що функції з організації обміну нераціонально втілювати у склад кожного програмного застосування. Ефективніше цю задачу вирішує пара спеціалізованих модулів:

Клієнт — модуль, що призначений для формування повідомлень-запитів до віддаленого комп’ютера від різних типів програмних застосувань. В зворотному напрямку — прийом результатів та передача їх до відповідних програмних застосувань.

Сервер — модуль, який постійно очікує запити від клієнтів. Після отримання запиту, він виконується. Один сервер є спроможним виконувати запити відразу від кількох клієнтів (одночасно чи послідовно).

Важливою функцією клієнтської програми є здатність відрізняти запит до віддаленого ресурсу від запиту до локального ресурсу. Клієнтська програма сама розпізнає і перескеровує (Redirect) запит до віддаленого комп’ютера звільнюючи програмні застосування від таких завдань (рис. 2. 5).

Рис. 2. 5. Мережний зв’язок «клієнт-сервер».

Клієнт і сервер виконують системні функції по обслуговуванню запитів всіх програмних застосувань комп’ютера, А на віддалений доступ до ресурсу комп’ютера В (принтеру, файлам, факсу). Для того, щоб програмні застосування комп’ютера В могли користуватися ресурсами комп’ютера А, схему доповнюють клієнтом для комп’ютера В і сервером для комп’ютера А.

Терміни «клієнт» і «сервер» використовують для позначення як програмних модулів так і комп’ютерів. Якщо комп’ютер переважно надає свої ресурси іншим комп’ютерам, то він називається сервером, якщо їх споживає - то клієнтом. Іноді комп’ютер може бути як клієнтом так і сервером.