Гіподермоз великої рогатої худоби

Захворювання спричинюється личинками оводів родини Нуроdermatidae, роду Нуроderma, видами Н. bovis (великий підшкірний овід, строка) і Н. lineatum (малий підшкірний овід, стравохідник).

Морфологія. Н. bovis у фазі імаго порівняно велика комаха — до 15 мм довжиною. Зовні схожа на джмеля (рис. 15).

Рис. 15. Нуроderma bovis

Тіло овода цього виду густо вкрите кольоровими (жовтими, оранжевими та чорними) волосками. На латеральних сторонах голови — пара фасеточних очей, а на тім'ї ще три простих очка. Зверху на середньоспинці виражені поздовжні смужки чорного кольору. До грудей прикріплена пара крил димчатого кольору та пара жужалець. Лапки розвинені, складаються з 5 сегментів. Черевце овальне, біля основи вкрите світлими волосками, по середині чорними, а позаду рудовато-жовтими. Яйцеклад темно-бурого кольору. Самки протягом життя відкладають 800 яєць. Яйця овальні, до 0,86 мм довжиною, а разом з прикріплювальними придатками — 1,089 мм. На один волосок, як правило, на його прикореневу частину ділянок ніг, черева, вимені тварин, самка відкладає по одному яйцю.

Личинка першої стадії, при виході з яйця, до 0,6 мм завдовжки, червоподібної форми, складається з 12 сегментів, має озброєння у вигляді пари приротових гачків та шипиків, які опоясують сегменти. На задньому сегменті - анальний отвір та пара дихалець. Личинка пристосована до міграції тканинами живителя, під час якого потрапляє у спинномозковий канал. По закінченню міграції, перед першою линькою, досягає 17 мм довжиною. Личинки другої та третьої стадії продовгувато-овальної форми, без приротових гачків. Личинка третьої стадії мігрує в підшкірну клітковину ділянки спини та попереку, робить отвори в шкірі, в які виставляє задні дихальця. Навколо неї формується оводова норицева капсула. Личинка третьої стадії - до 28 мм за довжиною, тіло її масивне, продовгувато-овальне. Задні дихальця лійкоподібні. Шипики на задньому краї сегментів з вентральної сторони тіла закінчуються на десятому сегменті. З ростом личинки та її дозріванням кутикула поступово набуває бурого кольору.

Термін перебування личинок у норицевій капсулі щонайменше 56 днів.

Н. lineatum — окрилений овід до 13 мм за довжиною, зовні схожий до Н. bovis, але світліший.

З дорсальної сторони середньоспинка спереду та позаду поперечного шва, має колір волосків як у Н. bovis, але передній грудний сегмент з боків вкритий смужкою переривчатих сірих волосин.

У період міграції личинки першої стадії досягають стінок стравоходу, де вони перебувають 4−5 місяців. Личинка третьої стадії морфологічно відрізняється від личинок попереднього виду тим, що задньодихальця не яйцеподібні, а плоскі, шипики на задньому краї тіла закінчуються на 11-ому сегменті. Окрім того, на вентральній стороні передостаннього сегмента є смужка дрібних шипиків.

Діагностика. Епізоотологічні дані. Гіподермози великої рогатої худоби широко розповсюджені. Ареал Н. bovis ширший, ніж у Н. lineatum. Останній частіше зустрічається в південно-східних районах і там тварини нерідко інвазовані обома видами оводів. Гіподерми в Україні протягом року дають одну генерацію. Вони нападають на худобу в теплі сонячні дні. Межі розльоту самок від місця виходу із лялечок — 8−10 км.

В гурті усе поголів'я може бути інвазоване личинками оводів. Молодняк до року інвазується у 2−3 рази інтенсивніше, ніж дорослі тварини, і норицеві оводові капсули у них весною з’являються на місяць раніше.

Симптоми хвороби. Значний свербіж та набряк шкіри спостерігаються в місцях проникнення личинок, які вилупилися з яєць. Личинки, які перебувають у спинномозковому каналі порушують координацію рухів, тварини важко піднімаються з підлоги. Значне скупчення личинок може призвести до парезів чи паралічів кінцівок.

Личинки, які знаходяться в стравоході, створюють болючість при ковтанні корму, спричинюють слинотечу. При підході личинок до шкіри спини і попереку, з’являються невеликі горбики на шкірі, які можна виявити пальпацією, потім в них на 2−3 добу утворюється нориця. З ростом личинки збільшується оводова капсула, яка стає помітна візуально. Шкіра в місцях формування норицевих капсул стає грубою, горбистою, з підвищеною температурою та больовою чутливістю. У однієї тварини може бути до 200 чи більше норицевих капсул, які на 90% знаходяться в ділянці спини та попереку.

Діагностику гіподермозу худоби в Україні починають з грудня, в центральних районах — з кінця лютого. За виявлення личинок третьої стадії, норицеві отвори добре помітні, вони мають 3−5 мм в діаметрі. Тіло живої личинки пружне, при натискуванні швидко повертається до своєї форми, а при опусканні в скляну банку з водою, підігрітою до 40 °C, вона рухається.

Для імунобіологічної діагностики гіподермозу готують алерген із тіл личинок, вводять його в кон’юнктивальний мішок або внутрішньошкірно. Реакцію читають через 72 години, враховуючи як позитивну так і від'ємну. Дуже чутливою та точною є реакція непрямої гемаглютинації. РНГА використовують для виявлення клінічно прихованого перебігу інвазії, її проводять через 1−1,5 місяці після закінчення льоту самок і їх нападу на тварин. Ця реакція виявляє до 98% інвазованих тварин.

Посмертно діагноз ставлять за виявлення личинок у міжм'язових фасціях, тканинах стравоходу, в спинномозковому каналі та підшкірній клітковині ділянки спини.