Матеріал, умови та методика досліджень

Матеріал та методика досліджень

Дослідження згідно з темою проводилось на базі сільськогосподарського ТОВ АФ «Вільне — 2002» Новомоськовського району Дніпропетровської області.

Мета і завдання:

Метою даної дипломної роботи є проведення аналізу технології відтворення, утримання та годівля свиней, в умовах сільськогосподарського ТОВ АФ «Вільне — 2002» Новомосковського району, Дніпропетровської області.

Завдання:

• 1 вивчити стан галузі свинарства;
• 2 вивчити технологію утримання і годівлі свиноматок;
• 3 вивчити стан відтворення і збереженість новонароджених поросят;
• 3 провести аналіз ефективності штучного осіменіння свиноматок;
• 4 визначити ефективність використання препарату Продевіт в умовах сільськогосподарського ТОВ АФ «Вільне — 2002».

Піддослідні тварини знаходилися в таких умовах:

1. Свинарський комплекс має 5 цехів, до складу яких входить цех запліднення і утримання маток першого періоду супоросності, цех для маток другого періоду супоросності, цех опоросу і підсисних маток і цех дорощування поросят.

Цех осіменіння і утримання маток першого періоду супоросності складається з двох корпусів. У першому корпусі містяться свиноматки після відлучення поросят, що не запліднилися і ремонтні. Кожна свиноматка знаходиться в цьому корпусі 22 дні. За цей період їх осіменяють, а потім переводять у другий корпус.

У другому корпусі осіменінні свиноматки знаходяться 32 дні. Виявлених не супоросних свиноматок відправляють зворотно в перший корпус для повторного осіменіння. У цеху для маток другого періоду супоросності свиноматок утримують 82 дні, після чого їх переводять в цех опоросу і підсисних маток.

2. Корми готувалися в механізованому кормоцеху. У комплексах всі тварини користуються біологічно повноцінним раціоном за нормами годівлі.

Від рівня годівлі холостих маток залежить їх заплідненість, плодючість і якість приплоду. Повноцінна годівля в господарстві забезпечена з періоду підготовки маток до осіменіння.

До раціону холостих маток вводять концентровані корми, грубі (сіно люцерни чи конюшини) та соковиті (силос, моркву, картоплю тощо).

Свиноматкам згодовують відходи рибного виробництва, жмих, макуху соняшника та льону. У другій половині поросності до раціону вводять корми кращої якості. Під кінець поросності поступово зменшують кількість грубих і соковитих кормів. За два тижні до поросіння згодовують відвійки з розрахунку 0,5−1л на голову, за 3−5 днів до поросіння їх виключають з раціону. З цього ж часу скорочують раціон на половину.

Протягом першої і другої половин поросності маток годують 2−3 рази на день. Напувають маток влітку три рази, а взимку 5−6 разів протягом доби.

У день відлучення поросят матки не одержують корму, на другий день після відлучення одержують половину добової норми, і лише на третій — четвертий день раціон годівлі доводять до норми.

Тип годівлі маток концентрований або з додаванням соковитих і грубих кормів. Комбікорм маткам дають у зволоженому вигляді 70−75% вологості або у вигляді мішанок з додаванням соковитих кормів. З 33-го по 80 день поросності матки одержують по 2−3 кг, з 81-го по 112-й день-по 3−4кг комбікорму, розбавленого теплою водою у відношенні 1:3.

• 3. Гній з приміщення видаляють за системою лотків, розташованих під щілинною підлогою, в головний колектор, і через нього в резервуар — накопичувач.
• 4. У всіх приміщеннях дотримуються ветеринарно-санітарних правил і підтримується нормальний мікроклімат, який створюється системами вентиляційно-опалювальних установок, що керуються автоматично.

Умови утримання вивчались з використанням спрощених методів:

• — визначення вуглекислоти — спосіб базується на порівнянні невідомого вмісту СО₂ в повітрі приміщення з відомим вмістом цього газу у відкритій атмосфері;
• — визначення аміаку в повітрі - ґрунтується на зміні кольору рідини під дією просисуваного повітря;
• — визначення сірководню — метод полягає у зміні кольору рідини в флаконі при просисуванні досліджуваного повітря, яке містить сірководень.

Умови годівлі вивчались на основі проведення оцінки кормів органолептичним шляхом на місці їх зберігання і у спеціалізованих лабораторіях району.

Відтворювальна здатність тварин вивчалась за допомогою загальних обстежень тварин, враховувались наступні показники: вік, порода, екстер'єр, особливості протікання статевого циклу, тривалість поросності, протікання опоросу та післяродові ускладнення, кількість отриманого приплоду та його збереженість.

Під час клінічного обстеження звертали увагу на стан зовнішніх статевих органів, виділень, загальну статеву реакцію та виявлення статевої охоти.

З метою стимулювання відтворювальної здатності свиней, підвищення осіменіння та підвищення кількості отриманого приплоду в господарстві «Вільне — 2002» нами рекомендовано застосовувати комплекс вітамінних препаратів.